1

Тема: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

НЕХВОРОЩАНСЬКА СОТНЯ
(1674-1764 pp.)
=============================

Одна з п'яти приорільських сотень. Створена І. Самойловичем у 1674 р. як форпост у системі оборони Гетьманщини від татарських вторгнень. Весь час у складі Полтавського полку. 1752 р. увійшла до Української оборонної лінії фортець і підпорядкувалася російському коменданту місцевого гарнізону.

1764 р. сотню як адміністративну одиницю ліквідовано, а територію включено до Новоросійської губернії.
Сотенний центр: містечко Нехвороща, нині - селище Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області.

Сотники: Сухомлин Федір Іванович (1685-1700). Ганжа Василь (1700). Стецько (1708-1714). Самойлович Трохим (1716-1718). Савич Гордій (1721-1732). Демиденко Степан (1722, н.). Палецький Іван (1727, н.). Слоновський Каленик Прокопович (1737-1752). Сулима (1752).
Населений пункт: Нехвороща, містечко.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

2

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

ЦДІАК ф 51 оп3 спр 1456 арк 21-34
Згадуються події
російсько-шведської війни на Україні, осада м.Нехворощі, взяття міста
російськими військами, знищення мсцевого населення.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

3

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

интересно было бы проследить есть ли и сколько совпадений по фамилиям с м.Нехворощ, что на Житомирщине

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

4

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

Сотне Нехворощанской.

Гордей Савич сотник действителний,
Иван Иванов атаман,
Алексей писарь.

Личный состав малороссийской козацкой старшины в 1725 году // Киевская старина, № 7-8. 1904

Шукаю предків - Коритько, Гащенко, Бунак, Кононенко, Бутрим, Шабранський (Szabranski) Шапранський), По(е)рвенко, Малявко, Прачик (Praczyk), В'язовик, Білодід, Шурига, Юрченко, Голиш, Жура, Пророк, Стариченко, Бикус, Школьний, Слизький, Кондратенко (Почекайло), Розум, Козел, Комоса, Наумець, Лисий (Лисиця)
Сасноўскі, Сіткевіч
Gerulis, Пагодіс
R1 M173
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

5

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

Справа про ремонт фортець в столиці, полкових і сотенних містах Лівобережної України, прикордонних ретраншементів та артилерії. 1747 // ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 8840, арк. 132зв.
Сотник Нефорощанский Каленикъ Прокопиевъ: в сотнѣ нефорощанской до бившой турецкой послѣдней войни крѣпость нефорощанскими обивателми без денежной заплати исправлялась, нинѣ сотнѣ нефорощанской обивателей нѣгде ни на каких работах не обрѣтаются, а потребно к подчинки крѣпості нефорощанской дерева на полисадник двѣ тисячи пятсот двадцать восемь толстих двусажних бревенъ на которую подчинку сколко рабочих людей також денегъ надобно нинѣ знать нѣ почему

Слава Україні!
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку; сотенні містечка Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, , Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: borisovichi1

Поделиться

6

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

AppS пишет:

интересно было бы проследить есть ли и сколько совпадений по фамилиям с м.Нехворощ, что на Житомирщине

Я би ще прослідкував, чи не випадково у представників Нехворощанської сотні співпадіння з Черкащиною

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

7 (22-06-2020 10:01:18 отредактировано vitaliy)

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

borisovichi пишет:

интересно было бы проследить есть ли и сколько совпадений по фамилиям с м.Нехворощ, что на Житомирщине

Я би ще прослідкував, чи не випадково у представників Нехворощанської сотні співпадіння з Черкащиною

Добрий день!Я особисто маю коріння з Нехворощі Полтавського полку і досить довго вивчаю цю тему! Моя бабуся-козачка ще проживає там та має свій маєток (діди та прадіди також поховані там)!
Співпадінь прізвищ з Нехворощ Житомирської області взагалі немає!
Але є багато співпадінь з прізвищами козаків Черкаського полку!!!
Тим більш, що Орільський ухід в 17 ст. входив до Черкаського староства Київського воєводства Речі Посполитої.
Відомо, що в 1631 р. по р. Орілі були уходи Станіслава Янковського, Ієжи Шеховича, Олени Драбовичевої. Пізніше ці землі були у володінні шляхтича  Станіслава Гурського, котрий уступив їх в 1643 р. Немиричам разом з нижньою течією Ворскли. Немиричам належали також містечко Орлик, р. Оріль з Орчиком та Берестовою. 
 

Спасибо сказали: kuks70, borisovichi2

Поделиться

8 (22-06-2020 10:08:59 отредактировано vitaliy)

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

Загалом заселення Нехворощі відбувалося в п’ять етапів: 

1) кінець ХVI – початок XVII ст. утворенням уходів та промислів Черкаського староства на Орілі, Орільської Січі та слободи Нехворощі, 

2) під час Визвольної війни 1648 – 1654 рр. шляхом переселення сюди мешканців інших місцевостей, охоплених бойовими діями, 

3) в 1674 р. переселенням сюди людей з Поділля Правобережжя, через знищення Умані та Ладижина і утворення реєстрової сотні Полтавського полку, 

4) після 1713 р. шляхом згону людей з Правобережної України на Лівобережжя, 

5) в 1730-х рр. з побудовою Української лінії та її заселенням. 

На 1718 р., яким датується перший письмовий реєстр Нехворощанської сотні, який дійшов до нашого часу, населення Нехворощі вже склалося як більш-менш постійне та мало певну кількість козаків, посполитих, ремісників та священиків, котрі мали різне географічне походження.

Спасибо сказали: kuks70, borisovichi2

Поделиться

9

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

Далі ми
шукаємо прізвища козаків Нехворощанської сотні різних років в компутах та
реєстрах Правобережних полків, з метою встановлення факту переселення козаків з
Правобережжя в Нехворощу в 1674 році чи ще навіть раніше – на початку Х
VІІ ст.
Найбільшу кількість співпадінь прізвищ, аж 40 осіб, ми
знаходимо в таких сотнях Черкаського полку 1649 р. (адже Нехвороща тоді була
володінням Черкаського староства): сотня
Мошенска
– Анъдрей Висоцъкой зят, Иван Бутенко, Дацъко Бутєнко, Фєдор Тищенко, Мирон Лобъченъко, Сахъно Бутенко, Иляшъ Бут, Левъко
Гарасименъко, Климъ Гарасименко, Павло
Солодовъниченко, Курыло Бутъ, Сидор Кганджанко, Васил Палениченъко; сотня
Вовченкова
– Феско Вовъченъко сотъник, Грыцъко
Вовъченко, Иля Вовъченко, Степан Вовченко, Миско Савъченъко, Хведор Бутъ, Михайло Бут; сотня
Мошенцева
– Богунецъ Ломоносовъ, Михъно Ломоносенко, Иванъ Бут, Илко Бутъ, Яцъко Кудра, Миско Ломонос, Олекса Лобаченко, Гринецъ Бут, Федор Шулженко, Яцъко Шулженко, Анъдрей Буть.

Спасибо сказали: kuks70, borisovichi2

Поделиться

10 (22-06-2020 12:31:24 отредактировано vitaliy)

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

Але залишаються ще прізвища, котрі зустрічаються лише на
цій місцевості Приорілля (та переважно в Нехворощі) такі як:
Їжик (Ижик, Їжак), Бершак, Яриш, Каракуця, Селезень, Яловега, Калиман та ін., прізвища яких мають старослов’янське язичницьке походження та виникають ще за часів Київської Руси та можливо їх носії і являються потомками давніх слов’ян (черняхівців та уличів), які проживали тут з давніх давен. Адже на околиці Нехворощі археологами виявлено давньоруське поселення IХ – ХI століть. Безумовно тут були і сторожові вежі та пости Київської Руси на кордоні з Диким полем, адже вже за Оріллю починалися половецькі кочовища!

Яку назву мало це давньословянське поселення на Орілі (Єрелі, Углі) ми, нажаль, не знаємо! Чи згадується воно в історичних літописах?

Але, безумовно, воно було дуже важливим в цьому небезпечному регіоні та відігравало провідну роль у торгівлі з кочовиками, веденні з ними перемовин, функцій пограничного захисту та оповіщення, промислової та опорної бази Русі.

Етнічно тут перетиналися словяни та половці, бродники та берладники, нащадки скіфів та сарматів...

А ще на Поорілля тікали і волхви від насильницького хрещення Руси вогнем та мечем...

Тому населення було поліетнічним та увібрало в себе гени різних народів, а потім змішалося з козаками Черкащини, які прийшли сюди в 16-17 ст. займатися уходництвом!

Історія цікава та захоплююча і сяґає не одну сотню років в глибину сторіч!

Спасибо сказали: kuks701

Поделиться

11

Re: НЕХВОРОЩАНСКАЯ сотня

Нажаль за Присяжними книгами 1654, 1676, 1682 рр. ми не можемо побачити повний склад Нехворощаснької сотні, адже в 1654 р. її ще не було, а в 1676 та 1682 рр. кажуть в присягах присутня лише старшина полків та сотники!Тому найдавніший реєстр, котрим ми оперуємо, це Реєстр 1718 року, з якого і робимо висновки про склад сотні.

Спасибо сказали: kuks701

Поделиться