1

Тема: Красовський / Красовский

У нас начали публикацию совершенно замечательных воспоминаний кнж. Ольги Александровны Друцкой-Соколинской http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=18480, одна из бабок которой была Красовской:

Бабушка Александра Афнасьевна Красовская была дочерью Афанасия Ивановича Красовскаго, Генерал - Адъютанта и Командующего 1-ой Армией. В 30-х годах XIX века Штаб Первой Армии стоял в Киеве. Афанасий Иванович былъ женат на Дарии Ивановне Глазуновой и у него было довольно многочисленное семейство, - шесть сыновей и три дочери, из которых младшие были моложе моей матери.
       
Прабабушка Глазунова была выдана замуж, когда ей было 13 лет. Она была дочерью помещика Орловской губернии. Моя мать рассказывала, что прабабушка, вместе с дворовыми девушками, вышла смотреть на большую дорогу на проходящий полк, который шел в персидский поход. Командиром полка бал Аф.Ив. Красовский. Девушки с маленькой барышней нарвали разных фрукт и подчевали проходящих. Командир полка подъехал, благодарил за ласку и спросил кто барышня и можетъ-ли он ей привезти из Персии подарок, и что она хочет. Она пожелала иметь персидскую куклу, если "мама позволит". "Так пойдем попросить позволения у Вашей Мамы", сказал Командир полка. Позволение было дано, а через год барышня Глазунова вышла замуж за командира полка Красовского и в подарок получила всякие персидские диковинки.   
     
Афанасий Ивановичъ был впоследствии начальником штаба у Паскевича-Эриванскаго, имел Георгия на шее за взятие крепости, был очень любим своими подчиненными. В 1927 году моя тетка Зинаида Порфирьевна передала в киевский музей некоторые бумаги, полковые записи и т.д., там же находилось письмо Грибоедова Генералу Красовскому и еще стихи на его юбилей. Похоронен Афанасий Иванович в Киевской Лавре. Могила его и его жены находилась недалеко от места, где был похоронен Столыпинъ. Обнесена она была чугунной решеткой.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: tanagra331

Share

2 ( 06-05-2016 18:32:21 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

Вот какое генеалогическое дерево у меня получилось на основании воспоминаний кнж. ОИДС и статьи Светланы Потапенко ФАМІЛЬНИЙ АРХІВ КРАСОВСЬКИХ: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДІВ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ім. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО): shron.chtyvo.org.ua/Potapenko_Sv … uktsii.pdf

Post's attachments

Krasovski.png 150.12 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

3 ( 28-04-2016 16:06:39 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

Вики (ст. об А.И. Красовском):

Сыновья

Андрей (1822—1868) — подполковник резервного дивизиона Александрийского гусарского полка, член тайного революционного общества «Земля и воля», был приговорён к 12 годам каторжных работ в рудниках, по разным источникам застрелился или был застрелен во время побега.
Афанасий (1829—?)
Николай (?—?)
Пётр (?—?) — гусарский офицер, посвятивший себя служению церкви, иеродиакон Крестовоздвиженской келии.

Дочери

Александра (?—?)
Екатерина (?—?)
Дарья (?—?)
В Орловском областном архиве говорится, что у Красовского было 6 сыновей и 3 дочери

См. также http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=18880

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

4 ( 30-04-2016 10:12:27 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

shron.chtyvo.org.ua/Potapenko_Sv … uktsii.pdf
Світлана ПОТАПЕНКО (Київ)
ФАМІЛЬНИЙ АРХІВ КРАСОВСЬКИХ: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДІВ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ім. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)

2. Рід Красовських
На сьогодні єдиним цілісним дослідженням генеалогії Красовських лишається відповідна стаття у “Малороссийском родословнике” В. Модзалевського. Деякі додаткові відомості з метричної книги села Нового (Євтухового чи Ляхового) Білоуса на Чернігівщині* , де одна з гілок роду мала спадкові володіння, нещодавно оприлюднено В. Зайченко. Біографії окремих Красовських, які служили в Чернігівському полку, досліджено В. Кривошеєю. Решта ж історіографічних знахідок – це принагідні згадки й уривкові дані. Важливо наголосити, що в історіографії головну увагу приділено “чернігівським” Красовським. Натомість генеалогію і біографії представників роду із Сумщини відтворено лише в загальних рисах.

+ Читати більше

Стисло родовід Красовських на сьогодні виглядає таким чином. Засновником роду, вочевидь, був волинський шляхтич Юрій Красовський, який у 1633 р. отримав на ленному праві с. Волинку в “рекуперованому” Чернігівському воєводстві Речі Посполитої. Це володіння у 1659 р. було підтверджено Йосипові Красовському (найімовірніше, синові чи братові Юрія) і закріплено за його шістьома синами, з яких достеменно відома доля лише Михайла. Той народився перед 1673 р., на межі XVII і XVIII ст. служив сотником Новобілоусівської сотні Чернігівського полку й був одружений із місцевою шляхтянкою з роду Грембецьких (свояків Івана Мазепи). Дружина йому принесла в посаг ґрунти у с. Новому Білоусі, котрі й надалі закріпилися за “чернігівськими” Красовськими. Нащадки Михайла Йосиповича належали до старшини Чернігівського полку, зокрема значковими товаришами служили Павло, Яків і Дмитро Михайловичі та їхні сини, про що детальніше йтиметься нижче.

Однак двоє синів Михайла Красовського – Тимофій (близько 1697 р. н.) і його молодший брат Іван (близько 1712 р. н.) – осіли на Слобожанщині. На нашу думку, це було пов’язано з одруженням Тимофія Михайловича з не відомою на ім’я донькою підпрапорного Сумського полку, представника місцевої старшинської родини Івана Федоровича Татаринова (Татарчука). Батько останнього служив сумським полковим хорунжим та лебединським сотником і за хрещеного мав самого сумського полковника Герасима Кондратьєва. Інакше кажучи, Тимофій Михайлович через шлюб увійшов до потужного клану Кондратьєвих. Уже наприкінці 1720-х років він очолив Першу Лебединську сотню Сумського полку, протягом 1741–1763 рр. посідав уряд сумського полкового обозного, а в 1758 р. був одним із претендентів на сумське полковництво. Йому вдалося сформувати чималий маєтковий комплекс навколо хуторів Гудимівщини, Рябушок і Кулички, в селах Будилці, Селищі і Озаку* під Лебедином. У 1764 р. він помер, залишивши синів Івана (близько 1740 р. н. чи 1744 р. або 1745/1746 р. н.) і Андрія (близько 1750 р. н.), доньку Параску та другу (?) дружину Агафію Дем’янівну (імовірно в ді- воцтві – Тимченко). Відома його печатка із зображенням герба “Яструб”.
Іван і Андрій Красовські здобули освіту в Харківському колегіумі, причому старший із них вивчав поетику в самого Григорія Сковороди і зберігав дружні стосунки з учителем і надалі. З ліквідацією козацького устрою Іван продовжив службу в Сумському гусарському полку, 5 липня 1770 р. вийшов у відставку і 31 березня 1771 р. був нагороджений чином поручика. Мешкав у Рябушках, де звів храм на честь свого покровителя Іоанна Предтечі. Андрій служив у тому ж Сумському полку. Параску віддали заміж за губернського реєстратора (пізніше – титулярного радника, лебединського повітового скарбника, повітового стряпчого) Гаврила Івановича Кучеринова.
Із сімох синів Івана Тимофійовича справжньої слави зажив Опанас (15.01.1782 – 18.05.1843). Опанувавши грамоту у пономарки місцевої церкви, він у 16 років вступив на службу унтер-офіцером до Бузького єгерського корпусу і зробив карколомну кар’єру, діставши у 1841 р. чин генерала від інфантерії. Відзначився у російсько-турецьких війнах 1806–1812 рр. і 1828–1829 рр., російсько-французькій війні 1812–1814 рр., російсько- перській війні 1826–1828 рр., був повним кавалером усіх військових відзнак Російської імперії. Як батько і старший брат Олександр* , Опанас був людиною побожною, опікувався рябушкинським храмом. Похований на території Києво-Печерської лаври біля Дальніх печер. Був одружений із Дариною Андріївною Глазуновою (29.06.1805 – 17.08.1855), яка походила з родини великих поміщиків Орловської губернії. Подружжя мало десятьох дітей: синів Андрія (04.05.1822 – 02.06.1868), Опанаса (1829 – після 1868), Миколу (1830 – після 1857), Павла (1835 – після 1912), Василя (1841–1913), Петра (?–?), Івана (?–?) та доньок Олександру (1816 – після 1862), Катерину (1819 – ?) і Дарину (1826 – після 1867).

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

5

Re: Красовський / Красовский

Про Красовських також можна знайти відомомсті в:

Похилевич Л.И. Сказания о населённых местностях Киевской губернии - www.myslenedrevo.com.ua/ru/EStore/Local/1864Poxylevych.html

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

6

Re: Красовський / Красовский

Красовські на Родоводі ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D … %8C:872382

Там навіть є ім'я дружини Михайла Йосиповича Красовського - Марина Миколаївна Грембецька.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

7 ( 03-05-2016 17:38:59 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

Андрій Опанасович Красовський (по даним С. ПОТАПЕНКО, цитована стаття shron.chtyvo.org.ua/Potapenko_Sv … uktsii.pdf):

Найвідомішим серед цього покоління Красовських був Андрій Опанасович. Його доля була ще бурхливішою за батькову. Блискучий початок поклало навчання в Пажеському корпусі, по закінченні якого його зарахували до одного з елітних столичних полків. У Петербурзі він познайомився і потоваришував із Тарасом Шевченком.

Наприкінці 1848 р. А. Красовський одружився з Марією Йосипівною Дебуаро (1824–1862), з якою народили трьох дітей: Дарину (1850 р. н.), Андрія (1851 р. н.) і Ганну (1857 р. н.). Під час Кримської війни він дістав тяжке поранення у груди, тривалий час лікувався, потім знову від’їхав до діючої армії. 30 жовтня 1858 р. одержав чин підполковника. У 1859 р. виїхав у подорож середземноморськими країнами, під час якої познайомився з Гарібальді. Восени 1859 р. був прикомандирований до Пажеського корпусу. У Петербурзі знову зустрічався з Т. Шевченком, спілкувався із П. Кулішем, М. Чернишевським, М. Добролюбовим, відвідував таємний гурток П. Макалінського. За тогочасними спогадами, він був любителем пригод, “ентузіастом, гарячим патріотом”, палким прихильником молоді і реформ, трохи наївним, але відданим сином Батьківщини і народу, так “наче спеціально був створений для незвичайних подвигів”.

Восени 1861 р. Андрій Опанасович повернувся до Києва викладати у Київському Володимирському кадетському корпусі. Десь у цей час відбулося остаточне зрушення у його поглядах в бік антисамодержавних й україно-фільських. Він зближується із гуртком “хлопоманів” і Київською “Старою” громадою, бере участь в етнографічних експедиціях Київщиною, відвідує могилу Тараса Шевченка у Каневі, гостює у Варфоломія Шевченка в Корсуні й планує придбати там садибу.Навесні–влітку 1862 р. проводить агітацію серед селян на Корсунщині, покладаючи надії на загальноселянське повстання у зв’язку із введенням уставних грамот. Коли для придушення заворушень проти селян було направлено резервний батальйон Житомирського піхотного полку, А. Красовський написав відозву до солдатів із закликами не виконувати наказу і, розмноживши її від руки, вранці 17 червня розкидав на території розташування полку. Наступного дня у його квартирі провели обшук і вилучили антиурядові матеріали, а вже у серпні його засудили до позбавлення дворянства і всіх станових прав та смертної кари через розстріл, яку за рішенням Олександра ІІ (з яким вони були особисто знайомі) змінили на 12 років каторги і “політичну смерть”.

Не витримавши ганьби, у жовтні 1862 р. збожеволіла і померла дружина А. Красовського, а його самого, хворого на сухоти легень, було етаповано до Західного Сибіру. За сприяння рідних і з огляду на слабке здоров’я у листопаді 1867 р. йому дозволили жити на приватній квартирі за межами місця відбування покарання – Олександрівського залізорудного заводу під Нерчинськом. Тоді у нього визрів план втечі. 28 травня 1868 р. о шостій годині вечора він таємно поскакав у напрямку Китаю, однак план зірвався, і вже за кілька днів було виявлено його тіло.

Генеалогічне дерево Андрія Опанасовича:

Post's attachments

Krasovski_AA.png 69.71 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: tanagra331

Share

8 ( 02-05-2016 12:18:44 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

Олександра Опанасівна Красовська одружилася з Порфірієм Івановичем Красовським. Про його сестру є інформація у книзі Анатолія Дейнеко Село наше Красне... Історія Красносілки: від сивої давнини до наших днів - Дніпропетровськ АРТ-ПРЕС 2007:

У 1812 році К. М. Давидова продала Красноселицю капітану Івану Порфирійовичу Красовському. Пізніше І. П. Красовський поділив село на дві частини: південно-східну, віддавши її дочці Варварі Іванівні, яка одружилась з генералом, дійсним статським радником бароном фон Дризеном. Північно-західну частину залишив собі.

school3.net/books/selo%20nashe%20krasne.pdf

Варвара, середульша дочка поміщика Івана Красовського, довго не виходила заміж – лице її густо було вкрите віспою. І хоч з лиця, як кажуть у народі, води не пити, однак доля обходила її стороною.
Одного разу до них в економію приїхав володар села Ставидел Петро Олексійович Гревс. Приїхав не сам, а з немолодим військової виправки чоловіком. Варвара і гадки не мала, що то явився її суджений. А суджений, будучи на військовій службі, якимось чином (подейкували, що програв у карти) розтратив чималу суму казенних грошей і не знав, як йому бути далі, що робити. Вирішив звернутися за порадою до Гревса – як до старого знайомого. Можливо думав, що той допоможе йому матеріально. Та Гревс не став «розкошелюватись», а запропонував невдасі спробувати взяти собі дружиною дочку Красовського – Варвару. Вона, мовляв, багатого роду, тож розтрату покриє.

У перші дні свого знайомства Дризен почав схиляти Варвару до того, щоб та виручила його з біди ще до одруження. Та обережна у своїх поступках жінка, не поспішала просити у батька гроші, заздалегідь знаючи, що батько ніколи на таке не піде. І тільки після того, як «молоді» повінчалися в церкві, Варвара борг чоловіка погасила. Прожили вони своє життя в мирі й злагоді. Дітей не мали. Варвара Іванівна, кажуть, більше як на 18 років пережила свого чоловіка. Поховали її поряд, надгробок поставили набагато скромніший: плиту із сірого граніту.

У радянські часи їх могили, як і всі інші прицерковні поховання, зрівняли із землею. Постамент перенесли до семирічної школи, на нього встановили погруддя В. І. Леніна. Поряд з постаментом лежала чотириметрова шестигранна колона, яку до цього завершувала біла мармурова куля з позолоченим хрестиком зверху. Куди вони (та куля та хрестик) поділися – невідомо. Напис на постаменті хтось висік гострим предметом. Що там було написано – теж достеменно не скаже ніхто. А жаль… Нині змонтований пам’ятник стоїть на могилі (№ 125) воїнам (150 чоловік) багатьох національностей, які загинули 7–25 січня 1944 року, визволяючи Красносілку від німецько-фашистських загарбників. Вінчає обеліск не згадана вище біла мармурова куля з позолоченим хрестиком, а червона зірка. Надгробні дві плити з могили Варвари Дризен були покладені перед входом у старе приміщення сільської ради (через дорогу від нової), де вони лежать і до цього часу.
school3.net/books/selo%20nashe%20krasne.pdf

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

9 ( 03-05-2016 17:43:15 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

Чернігівська гілка Красовських (по даним С. ПОТАПЕНКО, цитована стаття shron.chtyvo.org.ua/Potapenko_Sv … uktsii.pdf

Петро Якович та Марія Яківна Дмитрашко-Райча вказані від іншої дружини помилково - нічого не можу зробити зі своїм старим ДЖ sad

Тепер було б важливо зрозуміти, чи чоловік Олександри Опанасівни Красовської Порфірій Іванович Красовський належав до неї чи ні.

Post's attachments

Krasovski_4ern.png
Krasovski_4ern.png 20.77 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

10 ( 04-05-2016 09:19:12 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

Власне, дворян Красовських не так вже й мало - тільки в Київській губернії у родоводну книгу в 1906 р. було внесено 3 роди Красовських http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=380

Про Красевських у Васильківському повіті, про носіїв у сучасній Україні є тут http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=4322

Діда Порфірія Ів. Красовського наче теж звали Порфірієм - принаймні, так на Родоводі ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D … %8C:596527

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

11

Re: Красовський / Красовский

Про маєтності Красовських у Херсонській губ. (сучасний Олександрійський р. Кіровоградської обл.) є у книзі:

Анатолій Дейнеко
Село наше Красне...
Історія Красносілки: від сивої давнини до наших днів
Дніпропетровськ АРТ-ПРЕС 2007

school3.net/books/selo%20nashe%20krasne.pdf

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

12

Re: Красовський / Красовский

Про рід Дрізенів (Дризенів - чоловіка Варвари Іванівни Красовської, молодшого сина Карлаа Дризена, прапорщика барона Василя Васильовича Дризена) www.imha.ru/1144537520-drizeny-v … .VJRFD_-sc

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

13 ( 19-05-2016 18:37:41 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

Життя селян:

Анатолій Дейнеко
Село наше Красне... с. 32-33

Тяжко жилося кріпакам села Красноселиці в пана Красовського. Тому багато сімей знімалися з осідлих місць і переселя-
лися на вільні землі.
Після смерті Івана Красовського його місце зайняв син – Порфирій Красовський. Спочатку він у північно-західній частині села побудував завод з виробництва цегли, а потім взявся за будівництво житлового приміщення, на якому працювали наймані робітники з Росії. Раптом поміж них поширився мор, казали – чума, яку вони, як пізніше виявилося, самі й завезли. Врятувати їх життя не вдалось: всі вони (скільки точно – не знаємо) були поховані на сільському кладовищі. Та на цьому будівництво не зупинилося: поміщик привіз нових робітників, також з Росії.
Однак приміщення не було доведено до ладу і стало використовуватись як склад, в якому зберігалося «до 5000 четвертей хлеба» (четверть – 8 кілограм).
Поміщик Красовський вирощував пшеницю, жито, просо та ряд інших сільгоспкультур. Володів 1231 десятинами землі,
коли 113 селянських господарств мали у своєму користуванні від 2,5 до 4 десятин на кожен двір. Харчувалися селяни, в основному, житнім хлібом, овочами, фруктами. Сало і м’ясо могли споживати в дні релігійних свят – і то не кожна сім’я. Одяг у селян був виготовлений із домотканого полотна. Для цієї справи в кожній 5–8 хаті стояли ткацькі верстати, виготовлені сільськими умільцями, на яких довгими зимовими вечорами, при світлі каганця, наші славні працелюбні жінки-селянки творили дива. Сировиною для ткацького ремесла служили конопля та льон, якими селяни засівали
частину своїх городів. Вирощені коноплю, льон мочили в річці чи ставку, тижнів два-три сушили, перебивали
бетельнею, відокремлюючи волокно від костриці. Потім те волокно м’яли біля відкритих дверець у лежанку та
грубу, щоб витягало пил у димохід, вичісували гребінкою і вже з чистого прядива на прядці сукали нитки, з яких, як зазначалося раніше, і ткали, зокрема, полотно (цим ремеслом селяни займались ще й після Великої Вітчизняної
війни).
Панщина була п’ятиденною. Оброк (чинш) на рік становив 10 мірок  зерна, 10–15 ліктів білого домотканого полотна, 7-8 ліктів уваленого сукна, кожух, свита, або кирея.

Мірка – посудина, призначена в основному для вимірювання зерна. Виготовлялись такі мірки з колод м’яких порід дерев шляхом видовбування. Були вони трьох видів і вміщували в собі 32–16–8 кілограмів зерна. Лікоть – 455–475 мм.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Vlad S.1

Share

14 ( 25-07-2016 15:21:55 змінене kbg_dnepr )

Re: Красовський / Красовский

Не з цього роду?

Расписание, в каких местах, для предосторожности, чрез всю зиму, от неприятеля из Войска Запорожского Низового, учреждены посты, (1772 года) а именно:
...
6) В урочище Голой пристане, над рекой Днепром, при полковнику Антону Красовскому и двоих полковых старшинах 200 казаков рядовых попароконных.

http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=736&p=2

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

15

Re: Красовський / Красовский

Красовський Володимир Петрович – підполковник у відставці (80 років), помер 5 листопада 1883 р. (від старості), похований на цвинтарі Воскресенської церкви

Офіцери колишньої російської імператорської армії, поховані у Чернігові (1875–1899 рр.)
Сіверянський літопис № 4, 2014 р.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: kbg_dnepr1

Share

16

Re: Красовський / Красовский

Палац Красовських у селі Немия зберігся й до сьогодні. Його ще називають «квадратною хатинкою».

vlasno.info/spetsproekti/1/istoriya/item/13568

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share