Тема: Ономастичні усмішки
У кінці 1960-х приїхала до нас з станиці Чорноморської сваха, тітчина-невістчина рідна тітка, й питає:
- А шо воно у вас там за Дик такий є?
- Який-такий Дик?
- Та там, де совхозька контора! Шо'хвір нас біля станиці підібрав і каже:"Я вас у Саратівку у саму станицю не завезу, а тіке до Дика', бо на Гарячий поверну.
- А-а! Так то ДК(дека') - дом культури. Клуб, шоб ви знали, по-культурному тепер так називається! - засміялися тітка з дядьком.
...........................................
Жила-була в одній закубанській глухій лісовій-гірській станиці чудакувата молодиця-удова Дика Шурка (рос. Дикая Александра). Злі язики прозвали її Шикадурка.
...........................................
Приїхали у Богодухів (Харків. обл.) у відрядження російськомовні українці з Луганщини, здається. Півдня питали, де в районі "колхоз "Красний Луч"? Ніхто такого не чув, аж поки один здогадався, що то "Червоний Промінь". Їхня біда в тому, що вони знали українську, швиденько автоматично переклали, але не допетрали, що за таким шаблоном голова не у всіх працює. Якби то були просто росіяни, то вони б і шукали те, що написано в паперах - "Червоний Промінь", напевно, не знаючи, що то таке.