1

Тема: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО Агей Павлович, 1893 р., с. Новософіївка Богодухівського р-ну Харківської обл., українець, з селян, позапартійний, освіта вища, викладач робітфаку Омського медичного інституту. 01.04.1938 р. звинувачений у належності до к/рев. організації, розстріляний 01.04.1938 р. Реабілітований 02.12.1958 р.

ТИЩЕНКО Антон Йович, 1 909 р., с. Луб'янка Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, слюсар служби зв'язку ст. Синельникове Сталінської залізниці. 06.12.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 8 р. Реабілітований 06.05.1989 р.

ТИЩЕНКО Василь Петрович, 1891 р., с. Софіївка Катеринославської губ., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, хлібороб-одноосібник. 23.03.1931 р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 04.01.1990 р.

ТИЩЕНКО Віктор Іванович, 1903 р., с. Лобачек Котовського р-ну, Молдавія, українець, з селян, чл. ВКП(б), освіта початкова, комісар окремого розвідувального батальйону 41 стрілецької дивізії. 14.01.1938 р. звинувачений у належності до а/рад. змови, розстріляний 15.01.1938 р. Реабілітований 28.01.1958 р.

ТИЩЕНКО Віктор Климович, 1874 р., с. Знаменівка Новомосковськом повіту Катеринославської губ., українець, селянин, позапартійний, неписьменний, селянин-одноосібник. 07.06.1931 р. звинувачений в належності до к/рев. організації, за-
сланий до Північного краю на 5 р. Реабілітований 03.06.1989    р.

ТИЩЕНКО Галина Яківна, 1921 р., с. Солониця Лубенського р-ну Полтавської обл., українка, з селян, позапартійна, освіта н/середня, без визначеного місця роботи. 17.06.1942 р. звинувачена в співробітництві з німецькими окупантами, ув'язнена до ВТТ на 10 р. Реабілітована 30.10.2000 р.

ТИЩЕНКО Григорій Антонович, 1900 р., м. Славгород Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, завгосп Славгородської міської лікарні. 02.10.1938 р. звинувачений в участі у шпигунсько-диверсійній організації, 10.10.1938 р. розстріляний. Реабілітований 15.07.1958 р.

ТИЩЕНКО Григорій Іванович, 1916 р., с. Во-лодимирівка П'ятихатського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, секретар директора П'ятихат-ської МТС. 09.12.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 13.05.1989 р.

ТИЩЕНКО Єфрем Тимофійович, 1903 р., с. Лошкарівка Сталіндорфського р-ну Дніпропетровської обл., українець, з селян, чл. ВКП(б), освіта початкова, начальник Дніпропетровського обласного земельного управління. 26.10.1938 р. звинувачений у належності до к/рев. організації, розстріляний 26.10.1938 р. Реабілітований 21.10.1958 р.

ТИЩЕНКО Іван Євгенович, 1899 р., с. Вишневецьке Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, колгоспник с/г артілі ім. 1 Травня Синельниківського р-ну. 19.06.1933 р. звинувачений в участі у к/рев. організації, ув'язнений до ВТТ на 5 р. Реабілітований 21.11.1989 р.

ТИЩЕНКО Йосип Йосипович, 1875 р., с. Славгород Синельниківського р-ну Дніпропетровської округу, українець, селянин, позапартійний, малописьменний, хлібороб-одноосібник. 15.05.1931 р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований.

ТИЩЕНКО Лідія Олексіївна, 1916 р., с. Стара Збур'ївка Голопристанського р-ну Миколаївської обл., українка, селянка, позапартійна, освіта середня, домогосподарка. 10.07.1938 р. як соціально-небезпечний елемент піддана під гласний нагляд за місцем проживання на 2 р. Реабілітована 06.12.1989 р.

ТИЩЕНКО Микола Йосипович, 1907 р., м. Славгород Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, хлібороб-одноосібник. 08.06.1932    р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 12.07.1990 р.

ТИЩЕНКО Микола Йосипович, 1907 р., с. Славгород Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, хлібороб-одноосібник. 08.06.1932 р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 12.01.1990 р.

ТИЩЕНКО Михайло Іович, 1902 р., с. Луб'янка Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, електромонтер вагонного депо ст. Синельникове Сталінської залізниці. 08.12.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 10.12.1960 р.

ТИЩЕНКО Мусій Михайлович, 1894 р., с. Софіївка Катеринославської губ., українець, селянин, чл. ВКП(б), малописьменний, головний кондуктор Довгинцевського резерву Сталінської залізниці. 1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 8 р. Реабілітований 30.07.1958    р.

ТИЩЕНКО Олексій Дмитрович, 1913 р., м. Катеринослав, українець, з робітників, позапартійний, освіта початкова, помічник командира взводу 54 полку військ НКВС. 22.01.1942 р. звинувачений в а/рад. висловлюваннях, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 29.06.1962 р.

ТИЩЕНКО Петро Іович, 1895 р., с. Луб'янка Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, сторож Синельниківської райспоживспілки. 08.12.1937    р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 30.03.1960 р.

ТИЩЕНКО Семен Нестерович, 1880 р., с. Вербки Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл., українець, з селян, позапартійний, освіта початкова, селянин. 15.07.1932 р. звинувачений в к/рев. діяльності, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 14.07.1989 р.

Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Balakyn1

Share

2 ( 16-02-2016 13:01:36 змінене kbg_dnepr )

Re: Тищенко / Тіщенко

Вікі:

Вадим Миколайович Тищенко (* 24 березня 1963, Городок, Львівська область — 14 грудня 2015, Дніпропетровськ) — український футбольний тренер. В минулому — радянський футболіст, півзахисник. Виступав, зокрема, за «Ниву» (Вінниця), СКА «Карпати» (Львів), «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Хапоель» (Хайфа). Олімпійський чемпіон 1988, заслужений майстер спорту СРСР (1988). Провів 8 ігор за збірну СРСР.

Батько — Микола Романович, походить із Сумщини, мати — Раїса Михайлівна — із центральної України.

Перші тренери: Павло Мамбеткулов і Данило Монастирський. Саме вони порекомендували Вадима Тищенка на навчання до Львівського спортінтернату.

Вихованець Львівського спортінтернату (тренери — Володимир Данилюк і Федір Бушанський).


Вадим Тищенко народився 24 березня 1963 року в Городку Львівської області. Унікальними футбольними даними хлопчина швидко привернув увагу тренерів львівського училища фізкультури і вже в 12 років перебрався на навчання до обласного центру.

- Високий зріст, координація рухів, швидкість, інтелект – Вадимові батьки привели на світ по суті готового футболіста, - згадує друга обдарований у свій час півоборонець Богдан Самардак. – Серед нас Тищенко був наче якийсь бразилець, пришелець з іншої планети. З шостого класу ми навчалися в одному класі, сиділи за однією партою. Пізніше теж разом навчалися в інституті і служили в армії. Тренер нашого класу в спортінтернаті Фред Бушанський вважав нас взірцем. Бажаючи продемонструвати якийсь елемент решті учнів, вчитель говорив: «Вадику, виконай передачу, а ти, Бодю, прийми на груди і пробий». Власне, з того класу лише ми двоє у великому футболі себе й знайшли. Точніше, повноцінно знайшов Тищенко, а я був десь поряд.

www.ua-football.com/ua/ukrainian … henko.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

3

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО Дмитро Петрович, 1887 р.н.,
с. Луциківка Білопільського району, проживав у
м. Лебедин, українець, освіта початкова, робітник
квартирного відділу дільниці управління
військово-будівельних робіт № 124 Харківського
ВО. Арешт 25.05.1936. Харківським обласним
судом 2.10.1936 за ст. 54-10 КК УСРР засуджений
на 3 роки ВТТ. Реабілітований 28.06.1991
прокуратурою Сумської області. (ГДА УСБУ в
СО, спр. П-2779*).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: olyvd, Balakyn2

Share

4 ( 03-03-2016 18:39:06 змінене notizia )

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО ГРИГОРІЙ СТЕПАНОВИЧ, 1902 р.н.,
с.Маціївка Прилуцького району Чернігівської області, українець, освіта початкова, проживав у с.Підвисоке, завторг райспоживспілки. Заарештований 2.03.1938 Підвисоцьким РВ НКВС (член контрреволюційної організації, антирадянська діяльність). Засуджений 20.04.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 4.05.1938.    Реабілітований 19.04.1955 Кіровоградським облсудом. (П - 3619)

ТИЩЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1867 р.н.,
м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), українець, освіта середня, чорнороб. Заарештований 16.10.1930 Олександрійським РВ ДПУ (антирадянська агітація). Олександрійською райпрокуратурою 22.05.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 1727)

ТИЩЕНКО ДЕМ’ЯН КАЛИНОВИЧ, 1895 р.н.,
м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), українець, освіта початкова, головний бухгалтер райвідділення держбанку. Заарештований 28.03.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (“член повстанської контрреволюційної організації” - див. Харламп Бабич). Засуджений 5.04.1938 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 29.05.1938. Реабілітований 14.06.1956 Кіровоградським облсудом. (П - 3557)

Thanks: olyvd, Balakyn2

Share

5

Re: Тищенко / Тіщенко

Тищенко Зіновій Павлович
жовтень, 29, 1890 – вересень, 10, 1941
День 18 лютого 1938 р. Олександра Степанівна Тищенко вкарбувала в пам’ять назавжди. Пройдуть десятиріччя, а вона, оповідаючи про трагічну долю чоловіка, пригадає щонайменші подробиці пов’язаної з ним фатальної події. Чи була до неї готовою? І так, і ні. З тривогою, якимось особливим занепокоєнням сприймала кожну нову звістку про арешти у військовому містечку, та все ж, як могла, втішала себе – біда обійде, не займе, не скривдить...
В цей день чоловік прийшов раніше звичайного, сказав, що викликають його у Харків до штабу округу. Поспіхом зібравшись, пішов. Повернутися ж йому вже не судилося. Коли через декілька днів до квартири увірвалися працівники НКВС, сумнівів не залишалося – чоловіка заарештовано. Офіційне повідомлення не забарилося: «Органами НКВС викрито як «ворога народу» командира 75-ї стрілецької дивізії, комбрига Тищенка Зіновія Павлови- ча». Між тим прізвище «викритого ворога» ще вчора можна було зустріти на сторінках газети «Красная звезда», яка надрукувала список вищого командного складу, нагородженого в числі перших за особливі заслуги медаллю «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії».
Зіновій Павлович Тищенко народився 29 жовтня 1890 р. у селі Рожнівка теперішнього Ічнянського району Чернігівської області. Його заможня хліборобська сім’я вже в перші пореволюційні роки отримала малопривабливий ярлик «куркульської». В довідці Рожнівської сільради з канцелярською точністю перераховане майно Тищенків до революції – сорок деся- тин землі, дві пари волів, троє коней, дві корови, вітряк, кінна молотарка, жатка. На перший погляд – немало. Але якщо врахувати, що Тищенки лиши інколи використовували найману працю сезонних робітників (а про це офіційно свідчив голова сільради), можна собі уявити, ціною яких зусиль давалося це зовнішнє благополуччя [1].
Праця на землі, тяжка, здебільшого одноманітна і навіть обтяжлива, змалку увійшла в життя Зіновія Тищенка. Не полишав її юнак і навчаючись в двокласному міністерському училищі, проводив на полі більше часу, ніж над уроками. Добре, що навчання давалося йомуегко, без труднощів запам’ятовував кожне слово, сказане вчителем. Не пройшла поза ува- гою юнака і порада вчитися далі.
В 1908 р. З.П.Тищенко закінчив 4-річне міське училище, мріяв оволодіти спеціальністю. Батьки не заперечували, і коли йому виповнилось двадцять років, влаштувався службовцем контори Бельгійського трамвайного товариства в Катеринославі.
В 1912 р. Зіновія мобілізовують на військову службу. Тут його застають Перша світова війна, бурхливі революційні події. Настав момент визначити свою життєву позицію, обрати своє місце на барикадах революції. І поручик З.П.Тищенко, за плечима якого було Віленське військове училище, набутий в боях досвід, повіривши в гасла більшовиків, переходить на бік радянської влади.
За два десятиріччя служби в РСЧА З.П.Тищенко пройшов шлях від командира роти до командира дивізії. Наказом Народного комісара оборони СРСР від 25 травня 1935 р. він призначається командиром 75-ї дивізії, а ще через кілька місяців отримує військове звання комбрига. Особисті заслуги командира були відзначені високою нагородою – орденом Бойо- вого Червоного Прапора [2].
Чи жалкував коли-небудь З.П.Тищенко про свій вибір в жовтні сімнадцятого? Важко ска- зати, спираючись лише на свідчення офіційних документів. Але причин для сумніву в нього, очевидно, було достатньо.
Болісно пережив З.П.Тищенко в 1929 р. розкуркулення батьків, яких на схилі літ вики- нули з родинного гнізда. Далекоглядні друзі радили – не втручайся, зашкодить. Та чи міг він зрадити батька і матір, залишити їх наодинці з розбудженою стихією? Приїхав у рідне село, просто і дохідливо виступив на сільському сході, переконав земляків в тому, що його бать- ки, якщо і експлуататори, то все своє свідоме життя експлуатували перш за все себе і своїх дітей.
Старим допоміг. Їх прийняли у колгосп, дали змогу нормально жити і працювати. А от сестрі Оляні зарадити не зміг. Разом з чоловіком вона була заслана далеко від рідних місць за участь у так званій Спілці визволення України. Єдине, що зумів, так це забрати її двох дочок до себе в Лубни, замінивши їм батька. Пройде зовсім небагато часу, і ці прояви елементарної людяності та порядності займуть чільне місце у звинуваченні З.П.Тищенка, будуть служити незаперечним доказом його «класово-ворожої» діяльності.
Читаючи обвинувачувальні висновки у справі комбрига, сфабриковані слідчими УНКВС, не можеш не дивуватися, якою багатогранною, широкомасштабною, напрочуд насиченою була його «підпільна діяльність». Усфальсифікованому «послужному списку» іучасть в«антирадянській військово-фашистській змові», що охопила вищий керівний склад РСЧА, і практична підтримка «української військово-націоналістичної контрреволюційної повстанської організації», яка «ставила за мету повалення Радянської влади шляхом зброй- ного повстання тавстановлення наУкраїні націоналістично-фашистського ладу», ізгур- тування наантирадянській основі колишніх червоних партизанів, підготовка зїхчисла боєздатних націоналістичних формувань. За сценарієм органів НКВС З.П.Тищенко в разі контрреволюційного повстання повинен був керувати усіма військовими формуваннями на Полтавщині [4].
Які ж незаперечні докази були покладені в основу таких надзвичайно тяжких звинува- чень? Одним з відправних документів став акт перевірки боєздатності 75-ї стрілецької дивізії, складений вже після арешту комбрига в травні 1938 р. Спеціально споряджена комісія на чолі з командиром 225-го стрілецького полку майором Яцуном прийшла до висновку, що «<...> за час служби в 75-й стрілецькій дивізії на посаді помічника командира дивізії до 1935 р. та ко- мандира дивізії з 1935 по 1938 рр. діяльність Тищенка була спрямована на підрив бойової та політичної підготовки, особливо мобілізаційної готовності, на створення небоєздатнихастин дивізії, на пряме невиконання вказівок Народного комісара оборони по бойовій і політичній підготовці» [5].
Важко сьогодні зрозуміти членів комісії та її керівника майора Яцуна, з’ясувати причини, які не дозволили їм об’єктивно розібратися в справах дивізії. Адже не могли вони не знати, що незадовго перед цим, в серпні-жовтні 1937 р. інша комісія з Управління бойової підготовки Народного комісаріату оборони СРСР, перевіривши 75-у стрілецьку дивізію, назвала її серед кращих в РСЧА. Не могли не поцікавитись особистими атестаціями комбрига, які позитив- но характеризують його як бойового командира. Ось одна з них: «Розум гнучкий, швидко схоплює мінливу тактичну обстановку. Дисциплінований, енергійний, з твердою волею, хо- роший стройовик. Заняття з комскладом проводить добре. Завдання по бойовій підготовці на основі наказів розуміє правильно. Використовувати технічні засоби боротьби може. Хо- роший стрілець з усіх видів зброї. Посаді відповідає» [6].
Для того, щоб краще уявити собі особу комбрига З.П.Тищенка, звернемось до свідчень І.А.Радька, який в 1936 р. служив в батальйоні зв’язку 75-ї стрілецької дивізії: «Колишнього командира 75-ї стрілецької дивізії Тищенка я знаю дуже добре. Це був прекрасний командир. Вся його службова діяльність була спрямована на зміцнення військової дисципліни і поряд- ку в частинах дивізії. Він був вимогливий до себе і підлеглих, користувався великим автори- тетом» [7].
Отже, совість Зіновія Павловича була чистою. Чому ж тоді він в процесі попередньо- го слідства визнав всі існуючі і неіснуючі гріхи, підставив під удар себе і своїх товаришів? Відповідь на ці та інші запитання знаходимо в матеріалах закритого засідання Військової колегії Верховного Суду СРСР від 20 серпня 1939 р.
Звертаючись до головуючого бригвійськюриста Денисова, звинувачений З.П.Тищенко заявив: «На попередньому слідстві я був змушений дати свідчення з так званим зізнанням. На очних ставках з Куликом і Харченком, яких зовсім не знав і не знаю, я вимушено підтвердив свої неправдиві свідчення. Під тиском слідчого я визнав на попередньому слідстві, що нібито мною були завербовані в антирадянську змову Діденко, Минаєв, Потапенко, Кашихін, Гурєев та Гзвєков. Вказані прізвища підказав мені слідчий і він же примусив мене дати на них такі свідчення.
Так звана власноручна заява мною написана по конспекту, складеному начальником управління НКВС по Полтавській області Волковим.
Чим пояснити, що проти мене дають свідчення інші особи, я не знаю, але думаю, що всі вони такі свідчення дали по тих же причинах, що і я. Коли мене перевели у Харків 8 березня, я від своїх неправдивих свідчень відмовився» [8].
Погрішив проти істини Зіновій Павлович, не захотів сказати усієї правди. Може, не хотів ускладнювати і без того складну ситуацію, а може, просто посоромився розповісти суду, як його, вже немолоду людину, комбрига, одинадцять місяців тримали у темному, вологому підвалі полтавської в’язниці, без бані і прогулянок, як боліли суглоби після кожної «задушевної розмови» з слідчим, як все тіло вкривалося кривавими незаживаю- чими ранами.
Про це комбриг З.П.Тищенко, доводячи свою невинність, напише пізніше і на адре- су Президії Верховної Ради СРСР, і народного комісара оборони СРСР маршала К.Є.Во- рошилова. А поки що суд відхиляє одне за одним клопотання підсудного.
Тищенко просить очної ставки з колишнім командуючим ХВО І.Н.Дубовим та колишнім комісаром 297-го стрілецького полку 96-ї стрілецької дивізії Євтушенком – суд відхиляє. Не може знати Зіновій Павлович, що ні Дубового, ні Євтушенка вже немає в живих.
Тищенко просить прилучити до справи його накази по 75-й стрілецькій дивізії – суд відмовляє, немає потреби. Не може знати Зіновій Павлович, що в цьому судовому спектаклі кожна картина наперед відредагована досвідченими фахівцями з відомства Ульріха. Та й самспектакль вже явно затягнувся. Розпочавшись в 11.50, він проходив аж 170 хвилин – нечува- ний для кінця 1930-х рр. термін, коли подібні процедури вкладалися в чверть години!
Нарешті завершальний акт судового фарсу – останнє слово підсудного. Здається, в нього Зіновій Тищенко вклав усі свої останні сили, зайнявши останній в житті рубіж оборони. Його мова вражає своєю лаконічністю і щирістю: «В Червону Армію я пішов добровільно. Я прой- шов Південний і Західний фронти. Командував батальйоном, полком і бригадою. За двад- цять років служби в РСЧА я не мав жодної догани, навіть зауважень по роботі. На фронтах я був двічі поранений. Поранення переніс на підлозі, а не в госпіталі. Я винен лише в тому, що не витримав методів допиту і дав неправдиві свідчення як на себе, так і на інших осіб <...> Чекаю справедливого рішення щодо моєї справи» [9].
Важко сказати, чи вірив ще З.П.Тищенко у справедливість, пройшовши через камери в’язниць Полтави, Харкова, горезвісної Бутирки, але вирок не залишав ніяких надій – 15 років виправно-трудових таборів з поразкою політичних прав на 5 років, конфіскацією особистого майна. Незаслужено скривджений, безправний, безвинний, так і помер він, відбуваючи по- карання, 10 вересня 1941 р.
Лише в кінці 1950-х рр. дружина 3.П.Тищенка отримає визначення Військової колегії Верховного Суду СРСР від 8 лютого 1958 р. про відміну вироку і припинення його справи за відсутністю складу злочину [11].
1. Архів УСНБ України по Полтавській області. – Спр. 4370. – Арк. 23-24.
2. Там само. – Арк. 425, 427.
3. Там само. – Арк. 287.
4. Там само. – Арк. 331-334.
5. Там само. – Арк. 16.
6. Там само. – Арк. 425.
7. Там само. – Арк. 417.
8. Там само. – Арк. 338.
9. Там само. – Арк. 341.
10. Там само. – Арк. 343.
11. Там само. – Арк. 465.
Юрій Данилюк
Реабілітовані історією. Полтавська область. Книга п'ята.

Thanks: olyvd1

Share

6

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО АРХИП ГРИГОРОВИЧ, 1888 р.н.,
с.Рубаний Міст, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 4.04.1930 Шевченківським окрвідділом ДПУ (“агітація проти проведення посівної кампанії у колгоспі і взагалі проти колективізації”). Засуджений 27.04.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 5 років заслання у північний край. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12009)

ТИЩЕНКО ВАСИЛЬ АВРАМОВИЧ, 1896 р.н.,
с.Рубаний Міст, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 4.04.1930 Шевченківським окрвідділом ДПУ (“агітація проти проведення посівної кампанії у колгоспі і взагалі проти колективізації”). Засуджений 27.04.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 8 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12009)

ТИЩЕНКО МАКАР ЮХИМОВИЧ, 1902 р.н.,
с.Троянове, українець, освіта початкова, знаходився у Южському таборі НКВС Івановської області (Росія). Заарештований 21.08.1940 УНКВС Івановської області (здався фінам у полон без опору). Засуджений 26.09.1940 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 12.03.1970 трибуналом Московського військового округу. (П - 8223)

Thanks: olyvd1

Share

7

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО ОЛЕКСАНДР ПАНАСОВИЧ, 1900 р.н.,
с.Помічна, українець, освіта початкова, токар вагоноремонтного пункту ст.Помічна Добровеличківського району. У 1932 році “за розвал колгоспу” був засуджений до 5 років ув’язнення у концтаборі, повернувся в село у 1934-ому. Вдруге заарештований 28.07.1937 оперативним пунктом НКВС ст.Помічна (антирадянська агітація: “гуртував розкуркулених, доводив колгоспникам про неможливе життя колгоспне”). Засуджений 21.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 25.08.1937. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Батько служив у Любомирському управлінні волосним урядником, у 1919 році розстріляний за виступи проти радянської влади зі зброєю в руках; у 1930 році двоюрідний брат Іван Тищенко висланий на північ як куркуль. (П - 11633)

Thanks: olyvd1

Share

8

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО
Антон Захарович, 1897, смт Приазовське 3т
Артем Дем'янович, 1859,  с. Строганівка 5т
Варвара Тимофіївна, 1892, м. Одеса, м. Василівка 3т
Василь Артемович, 1900, с. Строганівка, с. Ботієве 2т
Василь Федорович, 1889, с. Орлянське 2т
Іван Ісакович, 1904, с. Балки, с. Смиренівка 2т
Іван Овсійович, 1897, с. Малокатеринівка 1т
Макар Антонович, 1896, м. Гуляйполе 1т
Микола Павлович,  1888, с. Білоцерківка 6т
Митрофан Андрійович, 1892, с. Скелювате, с. Шевченко 1т
Олексій Антонович, 1899, м. Гуляйполе 3т
Панас Федотович, 1902, с. Корніївка 2т
Петро Сергійович, 1895, м. Гуляйполе 1т
Семен Кузьмич, 1867, с. Балки 1,5т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: olyvd1

Share

9

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО Георгій Євтихійович (Єгор Єв-тійович) народився 1899 р. у с. Піски-Радьківські Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у м. Ізюм Ізюмського р-ну Харківської обл. Без певних занять. Заарештований 30 серпня 1933 р. як член к.-р. організації (ст. 5411 КК УСРР), справу закрито Ізюмським райвідділком Харківського облвідділу ДПУ 10 грудня 1933 р. (ст. 197 КПК УСРР).

ТИЩЕНКО Гнат Григорович народився 1892 р. у с. Товстий Луч Льговського пов. Курської губ. Росіянин, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у м. Богодухів Богодухівського р-ну Харківського окр. Без певних занять. Заарештований 19 липня 1929 р. ТВ ОДПУ на ст. Вовчанськ Півд. залізниці за службу в білих та знущання над односельцями в 1919 р. (ст. 544 кК УСРР), 11 жовтня 1929 р. звільнений з-під варти на підписку про невиїзд, 10 квітня 1930 р. оголошений у всесоюзний розшук, справу не завершено.

ТИЩЕНКО Іван Никифорович народився 1899 р. у с. Мурафа Богодухівського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Мурафа Краснокутського р-ну. Селянин-одноосібник. У 1930 р. розкуркулений. У 1931 р. позбавлений виборчих прав. Заарештований 8 березня 1931 р. за агітацію проти заходів рад. влади на селі (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 19 березня 1931 р. позбавлений волі в концтаборі на 3 роки. Реабілітований 2 жовтня 1989 р.

ТИЩЕНКО Іван Олексійович народився 1883 р. у с. Велика Цапівка Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Велика Цапівка Золочівського р-ну Харківської обл. Селянин-одноосібник. У 1928 р. за опір хлібозаготівлі позбавлений волі на 2 місяці. У 1932 р. розкуркулений. Заарештований [10 березня 1932 р.] за побиття представника сільради і виступ проти хлібозаготівлі (статті 5410, 71 ч. 2 КК УСРР), справу закрито Золочівським райвідділ-ком Харківського облвідділу ДПУ 4 квітня 1932 р. Висланий в адмінпорядку 3 червня 1932 р. до Північного краю.

ТИЩЕНКО Іван Олексійович народився 1912 р. у с. Пушкарне Охтирського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Жихар Харківської приміської зони. Механік хлібопекарні ст. Основа Півд. залізниці. У 1931 р. позбавлений виборчих прав. Заарештований 27 лютого 1933 р. за підробку документів (ст. 182 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 31 березня 1933 р. (ст. 5410 КК УСРР) висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 10 жовтня 1989 р.

ТИЩЕНКО Олексій Степанович народився 1886 р. у с. Бондарівка Старобільського пов.    Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, партійність невідома. Південь України, театр воєнних дій. Ротний командир 1-го зведеного полку російської армії Врангеля. Заарештований 15 квітня 1920 р. як перебіжчик з армії Врангеля і ОВ ВЧК Півд.-Зах. фронту 10 травня 1920 р. відправлений до Тульського концтабору за 4-ю групою. Реабілітований 4 серпня 1991 р.

ТИЩЕНКО Павло Никифорович народився 1898 р. у с. Займанка Костянтиноградського пов. Полтавської губ. [Українець], із селян, неписьм., позапарт. Проживав у с. Займанка Зачепилівського р-ну Полтавського окр. Селя-нин-одноосібник. Заарештований 8 квітня 1930 р. за участь у масових заворушеннях і Полтавським окрсудом 4 травня 1930 р. (статті 5410 ч. 2, 5616 п. «а» КК УСРР) засуджений на 3 роки позбавлення волі умовно. Реабілітований 24 лютого 1994 р.

ТИЩЕНКО Порфирій Олексійович народився 1903 р. у с. Мурафа Богодухівського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Мурафа Краснокутського р-ну Харківської обл. Член колгоспу «Червона зірка». Заарештований Краснокутським райвідділком Харківського облвід-ділу ДПУ 16 липня 1932 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), 23 вересня 1932 р. звільнений з-під варти на підписку про невиїзд, рішення в справі відсутнє.

ТИЩЕНКО Степан Митрофанович народився 1890 р. на хут. Круглянка Валківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, неписьм., позапарт. Проживав у с. Федорівка Нововодолазького р-ну. Селянин-одноосібник. У 1930 р. позбавлений виборчих прав, розкур-кулений. Заарештований 21 квітня 1931р. за антирад. агітацію на селі (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито СПВ Харківського оперсекто-ра ДПУ 15 травня 1931 р. (статті 4, 197 ч. 2 КПК УСРР).

ТИЩЕНКО Тихін Прокопович народився 1887 р. у с. Нижча Сироватка Сумського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта середня, позапарт. Проживав у с. Нижча Сироватка Краснопільського р-ну Харківської обл. Помічник лікаря. Заарештований 12 квітня 1932 р. за приховування хліба, незаконний забій худоби, антирад. агітацію (статті 97, 5410 КК УСРР), справу закрито Краснопільським райвідділком Харківського облвідділу ДПУ 28 квітня 1932 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР).

ТИЩЕНКО Федір Никифорович народився 1902 р. у с. Займанка Костянтиноградського пов. Полтавської губ. [Українець], із селян, неписьм., позапарт. Проживав у с. Займанка Зачепилівського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 квітня 1930 р. за участь у масових заворушеннях і Полтавським окрсудом 4 травня 1930 р. (статті 5410 ч. 2, 5616 п. «а» КК УСРР) засуджений на 5 років позбавлення волі з пораженням у правах на 3 роки. Реабілітований 24 лютого 1994 р.

ТИЩЕНКО Яків Лукич народився 1893 р. у с. Редьківка Костянтиноградського пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Редьківка Зачепилівського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 березня 1930 р. за к.-р. діяльність (ст. 5410 КК УСРР) і Полтавським окрсудом 12 червня 1930 р. засуджений на 2 роки позбавлення волі. Рішенням Найвищого Суду в карних справах від 8 серпня 1930 р. позбавлення волі замінено на 1 рік примусових робіт. Реабілітований 22 червня 1995 р.

ТИЩЕНКО Яків Филимонович народився 1913 р. у с. Черевки Миргородського пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у Харкові. Чорнороб залізничного тресту. У 1931 р. розкуркулений, позбавлений виборчих прав. Заарештований 8 січня 1933 р. за антирад. агітацію проти заходів влади на селі (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 9 квітня 1933 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 9 жовтня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.

Thanks: olyvd1

Share

10

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО Іван Іванович, народився 1877 р. у с. Новобілгород Вовчанського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у Харкові. Службовець ХЦТ. Заарештований 26 квітня 1936 р. як член к.-р. угруповання та к.-р. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і Харківським облсудом 23 серпня 1936 р. засуджений на 3 роки позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований 31 січня 1992 р.

ТИЩЕНКО Іван Семенович, народився 1897 р. у м. Охтирка Охтирського пов. Харківської губ. Українець, з кустарів, освіта середня, позапарт. Проживав у Харкові. Начальник пожежно-сторожової охорони Харківського міськхарчоторгу. Заарештований 14 червня 1936 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і спецколегією Харківського облсуду 1 вересня 1936 р. засуджений на 3 роки позбавлення волі у ВТТ з пораженням у правах на 2 роки. Реабілітований 19 травня 1995 р.

ТИЩЕНКО Леонід Петрович, народився 1902 р. у с. Печеніги Вовчанського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у Харкові. Вагар ст. Харків-Тов. Півд. залізниці. Заарештований 29 липня 1937 р. за к.-р. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УРСР) і ухвалою особливої трійки УНКВС по Харківській обл. від 19 вересня 1937 р. позбавлений волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований 12 червня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Thanks: olyvd1

Share

11

Re: Тищенко / Тіщенко

ГАСО, ф. 1189, оп. 1, д. 108
МК Александро-Невской ц. г. Конотопа за 1916 г.

2. 13 января. Подпрапорщик 27 маршевого запасного батальона Сергей Тимофеев Тищенко, первым браком, 22 года. Крестьянка Курской губ. Екатерина Николаева Демидова, первым браком, 21 год

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

12

Re: Тищенко / Тіщенко

ЦДІАК,   ф.127, оп.1016, спр.75      Исповедная роспись церквей Переяславского духовного                                                       
                                                      правления за 1785 (1788) г.

с.Денисы

военные ...

21  Захарий Григориев Тищенко  32,  сыны :  Павел  7,  Василий  2
31  Федор Андреев Тищенко  49,  сын  Симеон  17

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницький, Луговий, Мазин, Бураков
Thanks: Алена, olyvd2

Share

13

Re: Тищенко / Тіщенко

Тищенко из Мглинского уезда деревня Асинка (Осинка, Асинки, Осинки)  http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 66#p170266

Thanks: olyvd1

Share

14

Re: Тищенко / Тіщенко

Тищенко Петр Варфоломеевич, 17.12.1912 г.р., с. Гайсин, Липовецкого р-на, Винницкой обл. Жил в г. Липовец. Военнослужащий, младший лейтенант, командир стрелкового взвода.Жена Тищенко (Мартынюк) Антонина Ивановна, 27.04.1920 г.р., г. Липовец, Винницкая обл. Дочь Мартынюка Ивана Онуфриевича 4.10.1886 г.р., с. Плоское, Ружинская волость, Сквирский уезд, Киевская губерния.

Thanks: Balakyn, olyvd2

Share

15

Re: Тищенко / Тіщенко

Тищенко Агафія Михайлівна, 1885 року народження, Мелітопольський район Запорізької області, українка, даних про освіту немає, безпартійна. Проживала: х. Степановський Селидівського району Донецької області. Заарештована 23 червня 1930 року. Спецколегією Донецького облсуду 9 серпня 1930 року засуджена на 8 років ВТТ. Реабілітована у 1992 році.

Тищенко Андрій Васильович, 1904 року народження, с. Шевченко Олександрівського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Шофер експлуатації. Проживав: сел. Зугрес Харцизького району Донецької області, кам’яне містечко, буд. № 12, кв. 6. Заарештований 13 грудня 1937 року. Особливою трійкою УНКВС по Донецькій області 15 грудня 1937 року засуджений на 8 років ВТТ. Реабілітований у 1939 році.

Тищенко Валентина Антонівна, 1922 року народження, м. Слов’янськ Донецької області, українка, освіта середня, безпартійна. Проживала: м. Краматорськ Сталінської (Донецької) області. Не працювала. Заарештована 11 вересня 1943 року. Даних про вирок немає. Реабілітована у 1955 році.

Тищенко Василь Іванович, 1889 року народження, с. Олексіївка Куйбишевського району Запорізької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області. Бригадир заводу ім. Ілліча. Заарештований 30 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Тищенко Василь Трохимович, 1900 року народження, шахта “Комсомолець” Горлівського району Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Начальник дільниці шахти. Проживав: колонія шахти № 19/20, буд. 48х2 Горлівського району Донецької області. Заарештований 19 липня 1933 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.

Тищенко Віктор Іванович, 1885 року народження, Полтавська область, українець, освіта середня, безпартійний. Священик церкви. Проживав: с. Петровське Старокерменчицького району Донецької області. Заарештований 19 листопада 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 листопада 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Тищенко Герасим Федорович, 1874 року народження, Харківська область, українець, освіта початкова, безпартійний. Робіник відділу робітничого постачання. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області, пр. Річний, буд. № 7. Заарештований 23 листопада 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 27 листопада 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Тищенко Євдокія Леонтіївна, 1897 року народження, с. Новогригорівка Андріївського району Донецької області, українка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: Донецька область. Колгоспниця колгоспу “Змичка”. Заарештована 8 вересня 1941 року. Даних про вирок немає. Реабілітована у 1992 році.

Тищенко Єгор Андрійович, 1907 року народження, сел. Івановське Мелітопольського округу, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник шахти. Проживав: м. Макіївка, Григорівське селище, 7 колонія, балаган № 7-4. Заарештований 7 квітня 1932 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.

Тищенко Іван Іванович, 1896 року народження, с. Олександрівка Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Візник харчторгу. Проживав: шахта ім. Ворошилова Дзержинського району Донецької області, вул. Кірова, буд. № 19, х. 1. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 грудня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання 21 березня 1938 року у м. Сталіно (м. Донецьк). Реабілітований у 1989 році.

Тищенко Іван Леонтійович, с. Берестове Андріївського району Донецької області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Сталінської (Донецької) області. Майстер судоремзаводу. Заарештований 6 жовтня 1943 року. Військовим трибуналом Азово-Доно-Кубанського басейну засуджений на 10 років ВТТ з конфіскацією майна. Реабілітований у 1995 році.

Тищенко Ілля Дем’янович, 1897 року народження, с. Грабове Чистяківського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник колгоспу ім. Калініна. Проживав: с. Грабове Чистяківського району Донецької області. Заарештований 18 грудня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 21 грудня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1981 році.

Тищенко Микола Григорович, 1903 року народження, м. Бородянка Кадіївської області, українець, освіта вища, безпартійний. Інженер-меліоратор санвідділу Північнодонецької залізниці. Проживав: ст. Красний Лиман Донецької області, буд. № 107, кв. 17. Заарештований 12 грудня 1937 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1997 році.

Тищенко Михайло Степанович, 1921 року народження, с. Миколаївка Слов’янського району Донецької області, українець, освіта середня, кандидат у члени ВКП(б). Червоноармієць 174го гв. стрілецького полку, 57-ї гв. стрілецької дивізії. Заарештований 30 квітня 1943 року. Військовим трибуналом 57-ї гв. стрілецької дивізії засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1994 році.

Тищенко Михайло Пилипович, 1907 року народження, м. Краматорськ Донецької області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Червоноармієць. Заарештований 11 лютого 1942 року. Засуджений військовим трибуналом приволзького військового округу на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1994 році.

Тищенко Ніна Іванівна, 1928 року народження, с. Глодоси Хмелівського району Кіровоградської області, українка, освіта середня, безпартійна. Без певного місця проживання та праці. Заарештована 13 березня 1953 року. Верховним Судом УРСР засуджена на 10 років ВТТ з конфіскацією майна. Реабілітована у 1988 році.

Тищенко Олександр Іванович, 1908 року народження, с. В. Олександрівка Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: ст. Диліївка Слов’янського району Сталінської (Донецької) області. Слюсар пляшкового заводу. Заарештований 4 жовтня 1940 року. Донецьким облсудом засуджений на 8 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1960 році.

Тищенко Опанас Климентійович, 1895 року народження, с. Н. Гигорівка Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Н. Григорівка Краматорського району Донецької області. Шофер колгоспу “Перебудова”. Заарештований 28 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Тищенко Павло Федорович, 1912 року народження, с. Голубівка Кадіївського району Донецької області, українець, освіта неповна вища, безпартійний. Студент. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області, студмістечко ДПІ. Заарештований 23 березня 1935 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 липня 1935 року засуджений на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Тищенко Пантелій Тимофійович, 1901 року народження, Гайворонський район Курської губернії, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник солерудника. Проживав: рудник ім. Шевченка Артемівського району Донецької області. Заарештований 17 серпня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 25 лютого 1934 року засуджений на 3 роки ВТТ умовно. Реабілітований у 1989 році.

Тищенко Петро Прокопович, 1897 року народження, с. Райгородок Слов’янського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Оглядач вагонів депо ст. Красний Лиман. Заарештований 28 серпня 1937 року. Особливою трійкою по Донецькій області 1 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання 21 жовтня 1937 року у м. Сталіно (м. Донецьк). Реабілітований у 1990 році.

Тищенко Петро Федорович, 1897 року народження, м. Слов’янськ Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Донецької області. Майстер заводу ім. Сталіна. Заарештований 13 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1959 році.

Тищенко Петро Якович, 1898 року народження, с. Маньківка Н. Дуванського району Старобільського округу, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник ст. Дебальцеве. Проживав: ст. Дебальцеве Донецької області, казарма № 33. Заарештований 5 березня 1935 року. Лінійним судом Донецької залізниці у м. Артемівську 2 червня 1935 року засуджений на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1961 році.

Тищенко Порфирій Дмитрович, 1908 року народження, с. Миколаївка Слов’янського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць 225-ї стрілецької дивізії. Заарештований 13 березня 1942 року. Засуджений військовим трибуналом 52-ї армії на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

Тищенко Степан Федосійович, 1906 року народження, с. Інгуло-Кам’янка Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Волноваха Сталінської (Донецької) області. Бригадир дистанції колії. Заарештований 30 липня 1941 року. Військовим трибуналом Південнодонецької залізниці засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1991 році.

Тищенко Тетяна Данилівна, 1901 року народження, с. Фащівка Краснолуцького району Луганської області, росіянка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: с. Грабове Чистяківського району Сталінської (Донецької) області. Колгоспниця колгоспу. Заарештована 18 листопада 1943 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області засуджена на 20 років каторжних робіт з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована у 1955 році.

Тищенко Федір Андрійович, 1891 року народження, с. Конькове Старокаранського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Псаломник церкви. Проживав: с. Конькове Старокаранського району Донецької області. Заарештований 26 січня 1930 року. Трійкою при колегії ДПУ УРСР 20 лютого 1930 року виправданий, з-під варти звільнений, справу припинено. Реабілітований у 1930 році.

Тищенко Яків Максимович, 1912 року народження, с. Новомихайлівка Ольгинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник. Проживав: с. Новомихайлівка Ольгинського району Донецької області. Заарештований 7 лютого 1936 року. Спецколегією Донецького облсуду 5 травня 1936 року засуджений на 8 років ВТТ. Реабілітований у 1993 році.

Тищенко Яків Максимович, 1912 року народження, с. Новомихайлівка Ольгинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Новомихайлівка Ольгинського району Сталінської (Донецької) області. Робітник зернорадгоспу. Заарештований 24 серпня 1949 року. Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджений на поселення у Новосибірську область. Строк не вказаний. Реабілітований у 1990 році.

Тищенко Кузьма Ілліч, 1880 року народження, с. Негіне Західної області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Робітник шахти “Холодка Балка”. Проживав: м. Макіївка Донецької області, Стандарт, буд. № 15, кв. 1. Заарештований 23 вересня 1936 року. Спецколегією Донецького облсуду 23 жовтня 1936 року засуджений на 4 роки ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1992 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга сьома.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: olyvd1

Share

16

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО Данило Петрович, 1885 р.н.,
с. Василівка, проживав у с. Помірки, українець,
освіта початкова, листоноша. Арешт 3.07.1941.
Військовим трибуналом військ НКВС Харківської
області 19.07.1941 за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР
засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований
13.11.1992 Генеральною Прокуратурою України.
(ГДА УСБУ в СО, спр. П-12352).
ТИЩЕНКО Савелій Іванович, 1897 р.н.,
с. Василівка, проживав у с. Помірки, украї-
нець, освіта початкова, бригадир будівельної
бригади колгоспу „Червоний маяк”. Арешт
5.03.1938. Трійкою при управлінні НКВС по
Харківській області 1.04.1938 за участь в
українській контрреволюційній повстансь-
кій організації застосована ВМП. Розстрі-
ляний 20.05.1938 у м. Харків. Реабілітований
18.02.1959 Сумським обласним судом. (ДАСО,
ф.Р-7641, оп. 2, спр. 87*).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

17

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО Марія Парфенівна, 1909 р. н., уродженка і мешканка с.Бачкурине Монастрищенського р-ну. Українка, б/п. неписьменна, заміжня, працювала у колгоспі ім. Хрущова. Арештована. 19.05.1944 р. Засуджена 02.11.1944 р. Вінницьким обл. судом за ст. 54-14 КК УРСР до 8 р. ВТТ з пораженням у правах на 3 р. і конфіскацією майна. Реабілітована
20.09.1994     р. прокуратурою Черкаської обл.

ТИЩЕНКО Мефодій Ігнатович, 1912 р.н., уродженець с. Хацьки Смілянського р-ну. Українець, б/п, освіта початкова, одружений, червоноармієць. Арештований 28.12.1935 р. Засуджений 28.03.1936 р. ВТ внутрішньої охорони Свердловсьйої обл. за ст. 58-10 ч.І КК РРФСР до 10 р. позбавлення волі з пораженням у правах на 6 р. Реабілітований 10.08.1989 р. ВТ Приволзького ВО.

ТИЩЕНКО Петро Маркович, 1892 р. н.,уродженець і мешканець м.Корсунь-Шевченківський. Українець, б/п, освіта нижча, одружений, моделювальник Корсунського чавунно-ливарного заводу. Арештований 26 червня 1941 р. за ст.ст. 54-10, 54-11. Виправданий у червні 1941 р. ВТ військ НКВС.

ТИЩЕНКО Яків Андрійович, 1918 р. н., уродженець с.Миколаївка Смілянського р-ну. Українець, б/п, освіта 4 класи, неодружений, військовослужбовець. Арештований 26.11.1941 р. Засуджений 06.12.1941 р. ВТ 31 запасної стрілецької дивізії за ст. 58-10 ч.2 КК РРФСР до розстрілу. 14.02.1942 р. президією Верховної Ради СРСР строк покарання знижено до 10 р. з відстрочкою виконання вироку до закінчення війни. Реабілітований 30.06.1994 р. військовою прокуратурою Центрального регіону України.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга друга

Thanks: olyvd1

Share

18 ( 01-05-2019 15:48:11 змінене Gordj )

Re: Тищенко / Тіщенко

ТИЩЕНКО Мефодій Вакулович, 1902 р.н., уродженець с.Вільшана Городищенського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Вільшана. Колгоспник. 28 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 20 серпня 1958 р. Черкаським облсудом.

ТИЩЕНКО Роман Тихонович, 1892 р.н., уродженець с.Озірна Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у м.Звенигородка. Працював у райкомунгоспі касиром-кладівником. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 29 січня 1958 р. Черкаським облсудом.

ТИЩЕНКО Василь Андрійович, 1894 р.н., уродженець с.Піщане Золотоніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Піщане. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 26 січня 1957 р. Черкаським облсудом.

ТИЩЕНКО Микола Якович, 1882 р.н., уродженець с.Іркліїв Чорнобаївського р-ну, українець, б/п. Проживав у м.Золотоноша. Без постійного місця роботи. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 7 травня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 4 грудня 1956 р. ВС УРСР.

ТИЩЕНКО Порфирій Семенович, 1897 р.н., уродженець с.Скориківка, українець, б/п. Проживав у м.Золотоноша. Робітник. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 7 травня 1957 р. Черкаським облсудом.

ТИЩЕНКО Афанасій Сафронович, 1898 р. н., уродженець і мешканець с. Ольшана Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, б/п. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Київській обл. 15 вересня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

ТИЩЕНКО Семен Іванович
, 1891 р.н., уродженець і мешканець с. Сухини Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, б/п. Хлібороб. Трійкою УНКВС по Київській обл. 20 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1975 р.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Thanks: olyvd1

Share

19

Re: Тищенко / Тіщенко

21 мая 1890 г.
с. Верхняя Белозерка, Крестовоздвиженская церковь.
https://www.familysearch.org/search/catalog/976214
Жених: села Белозерка крестьянин Мойсей Феодотов Тищенко, первым браком, 19 лет.
Невеста: Полтавской губернии Кобелякского уезда Озерской волости с. Солошина козачка Елисавета Василиева Тесля, первым браком, 22 года.
https://www.familysearch.org/ark:/61903 … cat=976214

Thanks: olyvd1

Share

20

Re: Тищенко / Тіщенко

Тищенко Артем Вакулович, 1892 року народження, с. Орлянка Василівського району Запорізької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Сталінської (Донецької) області. Вантажник коксохімзаводу. Заарештований 6 червня 1946 року. Донецьким облсудом засуджений на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1991 році.

Тищенко Євдокія Олександрівна, 1919 року народження, с. Миколаївка Слов’янського району Донецької області, українка, освіта середня, безпартійна. Проживала: с. Миколаївка Слов’янського району Сталінської (Донецької) області. Вчитель. Заарештована 19 лютого 1946 року. Військовим трибуналом військ МВС по Донецькій області засуджена на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована у 1993 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга дев’ята.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

21

Re: Тищенко / Тіщенко

Тищенко Михайло Євдокимович, 1911 року народження, с. Новомихайлівка Донецької області. Особливою трійкою УНКВС по Ленінградській області 20 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Розстріляний 16 грудня 1937 року.

Список донеччан, розстріляних у Ленінграді // Реабілітовані історією. Донецька область. Книга дев’ята.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share