1

Тема: Понтійські греки

Про виселення греків хут. Солоний (рос. Солёный, Новосолёный) Краснодарського краю у 1949 році зі слів свідка.
У те врем'я на хуторі жило примєрно 30 сімей - десь 25 греків і 5 руських. У 30-ті годи там був колхоз "Еллінець" і хутор часто називали "Еллінський". У 49-му колхоза вже не було - просоєдинили до Батинської, тіке бригада була. Ми бистро навчилися балакать по-гречеському, бо греків було більше і дітей у їх було більше. До самого посліднього дня ніхто ничого не знав, ноччю підігнали машини й стали виганять з хат греків, приказали їм взять те-се і бистро грузиться. Ми всі полякалися - не поняли, шо й до чого? Война вже давно кончилася, були греки-фронтовики з медалями й орденами, нікого не було в поліції, уже давно нихто никого не виселяв, а тут на тобі! Коли стали їх грузить з вузлами, всі стали плакать, аж голосить, прощаться й обніматься...Міні було 12 літ, все помню. Так і вивезли всіх, осталася тіке М-ідка , бо була дурненька - куда її везти! Потом ми узнали, шо їх розділили на дві партії - одніх повезли аж в Ігарку, а других - у Казахстан (Джамбульську обл. - Ятс.). Ціх вигрузили серед голого степу і кажуть їм:"Отето ваша нова родіна! Обустраівайтесь!" Після того начальну школу у нас закрили, бо од хутора осталося 6 чи 7 сімей, а тоді ще приїхали, ну школу вже не одкрили.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: ГіП1

Share

2 ( 11-04-2016 13:50:00 змінене Ярематойсамий )

Re: Понтійські греки

Прізвища греків хут. Солоний (Еллінський) / Солёный (Новосолёный, Эллинский) Гарячеключовського р-ну Краснодарського краю, Росія:
Василиади, Кизериди (Кизириди), Дерелеев (Дерелий), Ефридов (Ифридов, Эфридов), Зарвидис, Зурначиди, Костиди,  Коштулиди, Сандальчиди, Симеониди
(буде додано)

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

3 ( 29-09-2015 07:36:20 змінене Ярематойсамий )

Re: Понтійські греки

Основною культурою, яку вирощували греки на Кубані, був тютюн. Це не була традиційна для них культура, але вона давала добрий прибуток, бо з часів Петра І Росія дедалі розкурювалася. Тютюнництвом вони почали займатися ще в Понті (Трабзонський вілаєт Османської Імперії), отож два сорти тютюну називалися по тамтешніх містах - Самсун та Трапезунд (тур. Трабзон). Третій сорт називався Остролист. Ці три сорти переважали у кубанських радгоспах аж до 1980-х років. Культура тютюну потребувала багато робочих рук. Літом греки наймали до себе чимало робітників, у т. ч. з козаків. Більше дівчат та жінок. До греків на вищезгаданий Солоний хутір ходили на заробітки до заміжжя моя прабаба Явдоха Миненківна на поч. 20 ст., а в часи НЕПу її майбутня невістка, а моя бабуня Ївга Компанійцівна. Обидві вони у заміжжі були Шилихами (Шило). Частина дівок ночувала на хуторі, а частина ходила ночувати у станицю, щоб "чого не сталося". Бабуня ходили додому. Тих треба було харчувати тричі (з платні вираховували), а всіх разом - обідом. Обід зазвичай готувала стара баба-гречанка й її невістка. Якось невістка десь пішла надовго, а стара стала просить дівчат якусь одну залишитися помагати готувати обід. Ніхто не хотів "кумпанії" старої баби, бо їм з ровесницями було веселіше - то співали, то травили баляндраси. Баба таки умовила мою бабуню залишитися при кухні. "Ївго, бери корзинку, йди по єрку по кущах та збирай оті улитки, шо з хатками. Повну збирай!" Бабуня дуже швидко наповнили корзинку, бо їх було багато (зараз знов розвелося - Ятс.), принесли. Баба каже:"Сип у казан, шо кипить!" Бабуня висипали, гречанка перемішала чолбою, равлики повилазили з хаток і зварилися. Потім баба чолбою (плетений з лози друшляк) стала збирать їх і кидать на сковороду в гарячу олію. Трохи підсмажила, виделкою нахромила й покуштувала. Бабуня вперше бачили, що люди таке їдять, стали витріщать очі й закривать рота. Баба нахромила ще одного й піднесла їй:" Ось покуштуй, яке добре!" Бабуня замахали руками:"Ху! Хай йому грець!" - "Чого ти? Раків їси? Їси! А вони ж тіке дохлятину й їдять. А ці тіке траву їдять, чого ти гидуєш?" І кинула равлика собі в рот.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

4

Re: Понтійські греки

Десь у 1970-х рр. один Кизеріді приїздив з Казахстану на стару батьківщину (хут. Солоний, ст-цю Саратовську). Походив, подивився і каже:"Ви набагато бідніше нас живете. Воно, мабуть, і лучче, шо нас туда вислали. Привезли нас у якусь глухомань серед степу у товарняках, висадили й сказали, шоб ми рили собі землянки. До 1954 года ми жили у тіх землянках. З нас організували совхоз. Там так само, як і тут, садили табак. Попервах трудно було. Коли здох Сталін і Хрущов заходився освоювать цілину, нам полегшало - стали виділять средства на строїтєльство. Там такіх посьолків настроїли, ша вам і не снилось!"

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share