1 ( 30-07-2015 19:28:08 змінене Мариненко )

Тема: Рева, Ревва, Ревенко

Прізвище зустрічається у селах Янівка, Нянівка, Устинівка на Малинщині.

Share

2 ( 25-09-2015 16:14:02 змінене litar Л )

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА
Григорій Якович, 1898, с. Попівка (Смирнове), м. Токмак 4т
Єгор Кирилович, 1891, с. Попівка, с. Водяне (Титове) 2т
Єгор Савич, 1898, с. Сисикулак (Мала Токмачка) 2т
Марко Федорович, 1897,  с. Олександрівка 3т
Микола Кузьмич, 1893, с. Кінські Роздори 1т
Павло Кирилович, 1900, с. Попівка 1т

РЕВЕНКО
Іван Денисович, 1893, с. Біленьке 4т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

3

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Пане Мариненку, а можна до Вас сюди ще й Рев додати? Якщо Ви не заперечуєте, Ви не добавите їх у заголовок теми?

Прізвище Рева зустрічається у Титарівському курені Війська Запорізького (Реєстр 1756 р.) http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 4#p34764):

Рева    168.Якым

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

4

Re: Рева, Ревва, Ревенко

kbg_dnepr, Так, звичайно!

Share

5

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Родина Ревенко з Янівки, декілька разів змінювала прізвище. До тогож якось нелогічно і не зрозуміло!
Засновник цього роду-Павло +- 1690-1700 р.н.
Його син, Левко ?-10.05.1768, носив прізвище Павленко.
Діти Левка, Костянтин та Іов, також Павленко.
Їхні діти також Павленки, а от далі частина родини стає Охрименко (хоча Охримів у роду не було).
Далі, Охрименки стають Ревенко, а потім, у самому кінці 19 ст., частина носять прізвище Охримченко, частина Ревенко.

Share

6

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Прізвище Рева часто писалося як Ревва. Охрименко, Охримченко чи Охріменко, Охрімченко? Бо таки в більшості випадків ім'я вимовлялося "Охрім" (також Яхрем, Яхрім, Охрем).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена1

Share

7

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Ще Реви-Ревенки серед низовців (Реєстр 1756 р.) http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 4#p34764)::

Батуринський
Рева    101.Киндрат
Ревенко    98.Олекса
Ревенко    111.Грицько
Ревин    21.Онисько

Ведмедівський
Рева    336.Роман

Дерев‘янківський
Рева    152.Нестир

Ірклієвський
Рева    212.Степан
Рева    213.Пантелеймон

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

8

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Ярематойсамий пише:

Охрименко, Охримченко чи Охріменко, Охрімченко? Бо таки в більшості випадків ім'я вимовлялося "Охрім" (також Яхрем, Яхрім, Охрем).

та хто ж його знає, як 150 років тому вимовляли.

Share

9

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Та може так само як і 50 років тому? і як старі й зараз вимовляють? Звісно, що 150 років тому не почуєш, а ось прислухатись до дідів-бабусь можна

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

10

Re: Рева, Ревва, Ревенко

kbg_dnepr, моя прапрабабця Олександра Павлівна Охримченко жила 20.05.1889-26.03.1975, нажаль спитати не можу. сучасних, відомих мені родичів з цим прізвищем не маю.

Share

11

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Мариненко пише:
Ярематойсамий пише:

Охрименко, Охримченко чи Охріменко, Охрімченко? Бо таки в більшості випадків ім'я вимовлялося "Охрім" (також Яхрем, Яхрім, Охрем).

та хто ж його знає, як 150 років тому вимовляли.

smile Ми знаємо - Дзятківська Н.П., Скрипник Л.Г. та я. Більшість вимовляла Охрім, зрідка - Яхрем, Яфрем, Єфрем. І необов'язково 150 років тому, а ще 70-100. До 20 ст. це було досить поширене ім'я.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr, nfs792

Share

12

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА Федір Михайлович, 1913 р.н.,
уродженець с. Пушкарщина, українець, освіта
початкова. Червоноармієць приймально-розпо-
дільного батальйону 58 запасного СП 50 армії.
Арешт 5.04.1945. Військовим трибуналом військ
НКВС Сумської області 28.09.1945 за   ст. 54-1 „б”
КК УРСР засуджений до 15 років каторжних робіт.
Управлінням КДБ по Сумській області 25.06.1955
справа закрита. (ГДА УСБУ в СО, спр. П-2814).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

13

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА ІВАН ЯВТУХОВИЧ, 1901 р.н.,
с.Плетений Ташлик, українець, освіта середня, член ВКП(б) з 1927 року, проживав у с.Помічна Новоукраїнського району, директор неповносередньої школи. Заарештований 17.06.1938 Піщанобрідським РВ НКВС (учасник польської військової повстанської організації). 8.02.1939 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 8798)

Share

14

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА ГОРДІЙ ПАВЛОВИЧ, 1898 р.н.,
с.Вершино-Кам’янка, українець, письменний, селянин- хлібороб. Заарештований 9.05.1931 Новопразьким РВ ДПУ (антирадянська агітація). Новопразьким РВ ДПУ 23.05.1931 справу припинено. Підсудний внесений до списку осіб, які підлягають виселенню. (П - 6522)

РЕВА ГРИГОРІЙ ПАНТЕЛШОВИЧ
, 1913 р.н.,
с.Вершино-Кам’янка, українець, освіта середня, проживав у м.Прокопівськ Новосибірської області, червоноармієць військової частини 2988. Заарештований 14.11.1941 особливим відділом НКВС Омського гарнізону (антирадянська агітація повстанського характеру, ворожі настрої проти радянської влади). Особливим відділом НКВС Омського гарнізону 4.12.1941 справу припинено, направлений на лікування в психіатричну лікарню. (5620 - П)

Share

15

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА Микола Олексійович, 1925 р.н.,
уродженець с. Грушеве, українець, освіта
неповна середня. Заряджувач 214 гвардійського
артилерійського полку 3 гвардійської артдивізії,
молодший сержант. Арешт 10.05.1944. Військо-
вим трибуналом згаданої дивізії 13.07.1944 за
контрреволюційну агітацію засуджений до
позбавлення волі на 5 років. Реабілітований
10.10.1994 прокуратурою області. (ГДА УСБУ в
СО, спр. П-12982).
РЕВА Харитон Петрович, 1868 р.н.,
народився і проживав у с. Червлене, українець,
неписьменний, селянин-одноосібник. Арешт
28.01.1930, звинувачення в участі в  нелегальному
контрреволюційному угрупованні та анти-
радянській агітації. Судовою трійкою при колегії
ДПУ УСРР 9.02.1930 справа закрита. (ДАСО,
ф.Р-7641, оп. 6, спр. 612*).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

16

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА Автоном Степанович, 1899 р., м. Холми Чернігівської обл., українець, з службовців, позапартійний, освіта вища, професор Дніпропетровського державного університету. 14.09.1937 р. звинувачений у належності до к/рев. організації, розстріляний 15.09.1937 р. Реабілітований 26.05.1956 р.

РЕВА Борис Мефодійович, 1930 р., м. Жовті Води Дніпропетровської обл., українець, з селян, позапартійний, освіта початкова, робітник рудника «Жовта ріка», м. Жовті Води. 27.04.1950 р. звинувачений в недонесенні про відому йому а/ рад. діяльність, ув'язнений до ВТТ на 25 р. Реабілітований 09.06.1956 р.

РЕВА Василь Лукич, 1902 р., с. Червоне Чорнобаївського р-ну Харківської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, вантажник рудника ім. Кагановича Кривбасу. 20.09.1938    р. звинувачений в належності до к/рев. шпигунської організації, розстріляний. Реабілітований 18.07.1958 р.

РЕВА Василь Онисимович, 1892 р., с. Покровське Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта вища, завідуючий кафедрою Дніпродзержинського металургійного інституту. 25.03.1938 р. звинувачений в належності до к/рев. терористичної організації, розстріляний. Реабілітований 30.04.1957 р.

РЕВА Іван Степанович, 1893 р., м. Валки Харківської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, українець, торговець, позапартійний, освіта початкова, безробітний. 09.12.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 08.08.1959 р.

РЕВА Павло Семенович, 1917 р., ст. Прикордонна Китайсько-Східної залізниці, Китай, українець, робітник, позапартійний, освіта середня, студент Дніпропетровського інституту інженерів транспорту. 03.01.1938 р. звинувачений у шпигунстві на користь Японії, розстріляний. Реабілітований 12.11.1957 р.

РЕВА Петро Никифорович, 1883 р., с. Софії-вка Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, хлібороб-одноос-ібник. 18.05.1931 р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 12.01.1990 р.

РЕВА Федір Миколайович, 1902 р., с. Олексі-ївка Криворізького р-ну Дніпропетровської обл., шофер тресту «Ленінруда» Кривбасу. 05.05.1944 р. звинувачений в участі у ОУН, засуджений до 15 р. каторжних робіт. Реабілітований 10.01.1993 р.

РЕВЕНКО Григорій Антонович, 1904 р., с. Афанасіївка Перещепинського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, бухгалтер Дніпропетровського з-ду ім. Комінтерну. 11.04.1938 р. звинувачений в членстві в к/рев. організації, 29.04.1938 р. розстріляний. Реабілітований 03.06.1989 р.

РЕВЕНКО Григорій Павлович, 1903 р., с. Недайвода Криворізького р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, хлібороб к-пу ім. Кірова Криворізького р-ну. 25.09.1937 р. звинувачений в к/рев. діяльності, ув'язнений до ВТТ на 8 р. Реабілітований 08.08.1989    р.

РЕВЕНКО Іван Савич, 1899 р., с. Недайвода Криворізького р-ну Криворізького р-ну Дніпропетровської обл., українець, рахівник ст. Мудрьона Сталінської залізниці. 25.03.1938 р. звинувачений в а/рад. агітації, розстріляний. Реабілітований
25.08.1989    р.

РЕВЕНКО Олексій Васильович, 1891 р., с. Курешниці, Бессарабія, молдаванин, робітник, позапартійний, освіта початкова, бригадир слюсарів Дніпродзержинського азотнотукового комбінату. 27.11.1937 р. звинувачений у шпигунстві, розстріляний. Реабілітований 04.02.1958 р.

РЕВЕНКО Яків Маркович, 1900 р., с. Вечерівка Путивльського р-ну Сумської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, колгоспник с/г артілі с. Антонівка Петриківського р-
ну Криворізьської обл. 27.02.1941 р. звинувачений в к/рев. агітації, ув'язнений до ВТТ на 4 р. Реабілітований 31.07.1992 р.

РЕВЕНКО Яків Павлович, 1914 р., с. Недайвода Криворізького р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, хлібороб к-пу ім. Сталіна Криворізького р-ну. 10.09.1932    р. звинувачений в к/рев. агітації, ув'язнений на 5 р. Реабілітований 15.02.1990 р.

РЕВЕНКО-БУЛАТ Сидір Іванович, 1897 р., с. Курешниця, Бессарабія, молдаванин, лопатник рудника ім. Леніна Кривбасу. 16.12.1937 р. звинувачений у шпигунстві, розстріляний. Реабілітований 21.06.1989 р.

Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: kuks701

Share

17

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Рева Микола Антонович
січень, 7, 1908 – березень, 18, 1992
В архіві УСБ України в Полтавській області зберігається чимало кримінальних справ пов’язаних з колективізацією, голодомором та іншими подіями, що відбувалися в українсь- кому селі у 30-ті рр. минулого століття.
Значний пласт становлять джерела епістолярного жанру [1]. Серед них напрочуд цікавим є лист сількора Миколи Реви до Сталіна і кримінальна справа з приводу цього листа. Вони є характерною пам’яткою тієї страшної епохи.
...27 травня 1940 р. начальник Покрово-Багачанського РВ НКВС Корбан виніс постанову про порушення кримінальної справи проти сількора Реви. У постанові написав таке: „Рева на протяжении ряда лет злостно ставился к выполнению госналогов, занимался разложенче- ской работой среди колхозников. Будучи недоволен и враждебно настроен против сов. вла- сти в мае с. г. направил на имя вождя народов тов. Сталина К/р клеветническое письмо». Дії Реви начальник райвідділу НКВС кваліфікував за статтею 54-10 ч. 1 КК УРСР, тобто як антирадянську пропаганду і агітацію [2].
Отже, виходило, що начебто Рева намагався розпропагувати самого «вождя народів». Че- рез день після цього Реву з санкції прокурора району арештували [3].
З анкети арештованого дізнаємося, що Рева Микола Антонович народився 7 січня 1908 р. у селі Хильківка, тепер Хорольського району Полтавської області, у незаможній селянській родині. На час розгляду його справи разом з батьками працював в колгоспі «Ленінський шлях». Обирався членом ревізійної комісії колгоспу. Був одружений. Мав двох малолітніх дочок та сина [4]. Займався самоосвітою, багато читав. До комсомолу вступив у 1925 р. 1934 р. – сількор. Дописував у районну газету «Ударник соціалістичних ланів» та інші ча- сописи. Читав колгоспникам газети, допомогав односельцям у написанні заяв і скарг у різні установи, у зв’язку з чим «среди отдельных а/с настроенных личностей села пользовался авторитетом, был их подпольным адвокатом» [5].
Негативна оцінка його дій зводилась до формули, яку найбільш лаконічно висловив до- питаний як свідок голова колгоспу «Червоний партизан» А.Сучак: «К нему ходят за разны- ми советами и консультациями. Судя по его настроению и отношению к политике партии и правительства, нужно полагать, что он сбивает и честных колхозников с правильного пути своими советами, консуль-тациями и писаниной» [6].
На допитах у М.Реви добивалися відповідей на запитання: «Кем именно было составлено письмо на имя вождя народа т. Сталина? <...> Кто Вас уполномачивал на это, или же при чьём участии и содействии Вами составлено это письмо?». Рева відповідав, що лист він склав і написав сам, і що ніхто його на це не уповноважував [7]. Лист був написаний російською мовою на розгорнутих аркушах учнівського зошита в клітинку.Враховуючи важливість справи, зробили навіть почеркознавчу експертизу, яка підтвердила, що лист Сталіну власноручно написав Микола Рева. Справу розглянула виїзна сесія Полтавського обласного суду у м. Лубни. Відбулося це у жовтні 1940 р.
Рева визнав себе винним у написанні листа, але заперечив, що займався контрреволюційною діяльністю. Він, зокрема, пояснив: «Лист я написав через те, що коли я приїхав з ДВК додому (Рева на недовгий час виїздив на заробітки на Далекий Схід – В.Г.) і побачив, що в хаті немає кусочка хліба і діти голі і босі, мені тоді страшно стало. Я подумав, що це буде друга голо- довка як в 1933 і порішив написати листа до тов. Сталіна. Я писав листа на ім’я ЦК ВКП(б) з тих міркувань, щоб верховні влади перевірили низові органи влади, але через деякий час подумав, що того листа задержать і мені буде кришка» [8].
У цьому він не помилився.
Нижче подаємо повний текст листа сількора Миколи Реви Сталіну (зі збереженням стилістики і пунктуації):
«Москва, Кремль, ЦК ВКП(б) тов. СТАЛИНУ.
от гр. РЕВА Николая Ант.
Полтавская область, П-Богачанского р-на, с. Хильковка.
Дорогой Иосиф Виссарионович!
Вы как являетесь нашим другом, учителем и отцом, то у меня явилась смелая мысль напи- сать Вам всю правду не ту правду, которую пишут в газетах и которой вы пользуетесь хотя она и есть ну это исключительная редкость в таком океане народа и за эту правду писаки осаждают газеты, а про нас никто нигде не станет в защиту, потому что вы от нас далеко и про наше горе и страдание не знаете. Мы колхозники своей области и района не живем, а существуем и су- ществуем только для работы для государства ну только не для себя, наше положение из года в год делается все хуже и хуже, такой тяжелой жизни Украина не знала в истории своей жизни, наш колхозный народ оборван, босый и еще хуже всего это наш народ голоден и до каких пор это будет, вы даже правители не говорите правду и как то получается наоборот с поразительной точностью предсказывают старухи выжившие из ума и у них получается точнее чем у вас. Черная реакция 1933 г. голодного года когда люди ели кору из дерева, траву и даже своих детей сотни тысяч людей умерло из голода и все это на глазах коммунистов, которые ездили в машинах че- рез наши трупы и нагло хваля жизнь. Сами конечно были хорошей упитанности как не стыдно было в найсвободнейшей в мире стране и такое творилось, народ умирает из голоду не потому, что не урожай, а потому, что у него хлеб был забран государством и этот хлеб лежал на складах «Заготзерно» элеваторах перегонялся на дурман-спирт, а люди умирали из голода, в то время, когда Вы Иосиф Виссарионович говорите, что человек это и есть самый ценный капитал и этот капитал из года в год превращается в навоз потому, что в 1933 г. когда народ голодный собирал зерна кукурузы возле склада «Заготзерно» на ст. Хорол, то его стреляли как собак, вызывали из гор. Хорол эскадрон конной милиции, которая как львы с обнаженными шашками гнали нас го- лодных, а хлеб в складах был, было зерно, была мука, а люди умирали с голода значит это было сделано все от государства умышленно и государство об этом знало потому, что и в Москве не мало наших земляков померло пухлых от голода и всех больших городах в результате осталось много пустых сел и хуторов для оставшихся в живых детей создали приюты, на 1941 год вот в нашей деревне пойдет в школу в первый класс только 3 души детей, вот что наделало в 1933 г. За смертность в 1933 г. Сельсовет справки не дает потому, что смертность за тот год составила столько, что за 50 лет не умерло столько людей сколько в том году, кто остался в живых перенеся такие трудности то уже этот человек порченый потому, что я знаю сам по себе и все мы кол- хозники были пухлые, мы упали на ноги, пропала умственная способность, потеряли зрение на несколько % нет здоровья нет сил, общая слабость организма, появилось большое количество посещаемости больницы и много больных в тех местах, где дали почувствовать 1933 год. Все это делалось на глазах коммунистов, как им не жалко и не стыдно, что они не могли осаждать верховные власти и трубить о таком горе, чтобы этого не было даже заграницей как сообща- лось в «Известии» знали об этом значит врагами народа все делалось без помехи, а Вам Иосиф Виссарионович наверное никто не сообщал а коммунисты болели больше за свою шкуру потомучто если станет кто вступаться за народ, хоть словом, то его судьба решалась вместе с нами. Вот как нас ценят Иосиф Виссарионович теперь получилось тоже самое колхозы получили от 140 грамм на трудодень до 900 грамм и государство закрыло продажу муки и хлеба, железная дорога не дает билетов, чтобы поехать куда-либо купить в Москву не пускают в Киев в Харьков тоже, в самом деле не хорошо пустить в такие красивые города с мешками изсушенных обо- рваных людей, а там увидит Верховная власть и иностранцы, а народ как видно надо выдушить полные станции забиты этими мощами народ осаждает вагоны и вокзалы их штрафуют самым безсовестным образом, народ бросает свои хаты, колхозы и едет искать счастья и все это че- рез хлеб работаем мы здорово, не убраного не оставляем ничего все работы поделаны, а хлеба нет и денег нет да еще спасибо за налоги прямо невыносимые и еще приспособлены так, что равняется тому, что налог уплатить, что купить себе свободу потому, что не уплатишь – лишают свободы и продают твои злыдни и это я видел как судили одного, который не уплатил налог и который уж не похож и на человека, а какие-то мощи в лохмотье, но нет пощады никому, на что уже мясопоставка государству и то сам не съешь мяса в год и грамма, а в государство отдай так само и денежные налоги, которых нет наверно ни в одной стране мира такого издевательства из народа, даже хотя б только из народа, а то и из скотины, заставляют разводить внепомерных количествах, скотина голодает, дохнет из голоду, нормы выработки не выполняем большинство работ выполнять трактора, лошадей мы развели очень много ну было бы их половина и чтобы они ели хороший корм мы бы ими обработали все работы, а то скотина страдает и мы люди страдаем ни за что и народ вспоминает о помещиках хорошим словом как там кормили, хлеба было у волю, приварок у волю голодные небыли никогда, сами эти слова говорят за тепереш- нюю жизнь, а мы и наши дети из года в год переживаем голод и холод потому, что лет 5 тому наше село утопало в садах, а теперь вырублены на топливо и село стоит голым ободраным, каких-либо праздников или дня отдыха мы в колхозах не знаем, живеш как раб только для рабо- ты и для того, чтобы голодовать из голода в голод и переносить тягости нужды иной год хорошо уродит хлеб, что на трудодень приходится 2 кгр. и больше, то нашим властям районным кажется это много и силою заставляют этот хлеб продать в государство и народ держать на собрании по 3 суток приостановив всю работу пока всякими махинациями и запугиванием не добьются продажи, а колхозник работает и остается при своих интересах. И вот колхозники очень оби- жены таким отношением со стороны власти, что все отдаем для государства, а сами остаемся голодны и холодны, всеми забитые даже в такой богатой стране на хлеб и нет хлеба это тогда специальный мор для людей.
Написана здесь Иосиф Виссарионович правда ну только не все охвачено потому, что всего описать нельзя это можно только рассказать и если нашим властям говорить то это значить подвергнуть себя большой опасности. Я вот пишу Вам это письмо правда коротенькое потому, что на это нужен целый том книги, и я думаю, что это письмо к Вам не допустят, а меня за такую «контрреволюцию» загонят к белым медведям, как какого бандита.
Ну прошу Вас Иосиф Виссарионович дать нам жить и самое основное это хлеб потому, что нам обидно, что сами работаем хлеб, а хлеба не едим или установить какой-нибудь минимум на трудодень хлеба потому, что в нашем колхозе «Ленинский шлях» получили по 900 грамм на трудодень, а на этом хлебе далеко не заедешь, Вы же и сами сказали на ІІ съезде колхозников, что 8 кгр. мало на трудодень.
В чем прошу Вас если не верите, что я написал пришлите ко мне Вашего доверенного чело- века или у с/с пусть проверит все описано правда и прошу Вас Иосиф Висарионович дайте мне ответ на мое письмо и прочитайте его сами и помогите нашему горю, чтобы мы узнали поможет ли нам правительство и партия или нет, а об этом письме я многим колхозникам рассказал и если Вы и Ваш отец переживали такие трудности, то поверите и нам.
Рева Н.» [9].
Лист до Сталіна не дійшов. Судова колегія Полтавського обласного суду визнала Реву винним за ст. 54-70 ч. 1 КК УРСР і позбавила його волі на 6 років у далеких таборах Союзу з поразкою в правах після ув’язнення за ст. 29 КК п. п. «а», «б», «в» на 3 роки [10].
10 жовтня 1940 р. М.Рева звернувся до Верховного Суду УРСР з касаційною скаргою і клопотанням пом’якшити міру покарання бо «контрреволюціонером ніколи не був і не буде в подальшому», але скарга залишилась без задоволення [11].
Про подальшу долю М.Реви автор дізнався з листа його сина, Анатолія Миколайовича, який і донині мешкає в селі Хильківка. Він повідомив, що батько відбував покарання вКомі АРСР. Умови життя були жахливими. Працювали на добу по 10 годин без вихідних. Хліба давали по 600 грамів, а тим, хто не виконував норми праці – 400 грамів, і багато хто помирав від перевтоми та недоїдання.
Після ув’язнення батькові треба було ще 3 роки прожити за межами України. Він хотів поїхати в Хабаровськ, де на той час жила його мати, але дозволу не одержав. Тоді Рева вирішив поїхати до двоюрідного брата в Узбекистан, але і це заборонили, бо там, мовляв, промислові центри. Тоді він обрав Сталінградську область. Проживав у Кіквідзенському районі на хуторі Углянка, працював у колгоспі будівельником, де 18 березня 1992 р. помер. Там і похований.
До листа Анатолій Миколайович додав фотокартки. На одній М.Рева зображений з дру- жиною Лізою. На звороті картки написано: «Снимок сделан в декабре 1929 г. г. Лубны во вре- мя моей службы в 225 стр. полку 75 стр. див. Курсант полковой школы». На другій він знятий у 1948 р. в Сталінградській області. На обличчі застигла гірка печать пережитого страждан- ня. На плечах куфайка – невід’ємний атрибут трудової людини часів сталінського режиму.
Лише у 1965 р. пленум Верховного Суду УРСР вирок Судової колегії в кримінальних справах Полтавського обласного суду стосовно Миколи Реви відмінив за відсутності складу злочину [12]. Рева був реабілітований, а всі дії органів слідства і суду щодо нього визнані не- законними.
1. Євдокимова І., Єрмак О. Архівно-слідчі справи як джерело з історії суцільної колективізації сільського господарства та голоду на Полтавщині (1929–1933 рр.) // Архівний збірник до 80-річчя Державного архіву Полтавської області. Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1988. – С. 180-182.
2. Архів УСБ України в Полтавській обл. – Спр. 11754-С. – Арк. 2.
3. Там само. – Арк. 3.
4. Там само. – Арк. 7.
5. Там само. – Арк. 15, 19, 20, 132.
6. Там само. – Арк. 39.
7. Там само. – Арк. 43.
8. Там само. – Арк. 132.
9. Там само. – Пакет. – Арк. 122.
10. Там само. – Арк. 137-138.
11. Там само. – Арк. 144.
12. Там само. – Арк. 147-148.
Василь Граб
Реабілітовані історією. Полтавська область. Книга п'ята.

Share

18

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА Георгій Фокович, 1912 р.н.,
уродженець смт Угроїди, українець, освіта
середня технічна. Червоноармієць загороджу-
вального загону 1253 СП 379 СД. Арешт
25.07.1942. Військовим трибуналом згаданої
дивізії 26.08.1942 за антирадянську агітацію
пораженського характеру, а також за висловлю-
вання наміру здатися в полон ворогові (ст. 19-
58-1 „б” КК РРФСР) засуджений на 10 років ВТТ.
Реабілітований 8.08.1997  прокуратурою області.
(ГДА УСБУ в СО, спр. П-13739).
РЕВА Іван Гаврилович,
1917 р.н.,
уродженець с. Глибне, українець, освіта неповна
середня, кандидат у члени ВКП(б). Колишній
червоноармієць (молодший командир) – началь-
ник радіостанції при штабі 3 артилерійського
полку 18 СД, з 18.02.1940 перебував у полоні  у
Фінляндії. Арешт 25.08.1940 – після звільнення з
полону. Особливою нарадою при НКВС СРСР
15.06.1942 за здачу в полон білофінам ув’язнений
у ВТТ на період війни, 15.02.1946 – звільнений  з
правом проживання на території СРСР, крім
режимних місцевостей. Реабілітований 17.07.1958
військовим трибуналом Московського ВО. (ДАСО,
ф.Р-7641, оп. 4, спр. 114).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

19

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВЕНКО ГАВРИЛО ГРИГОРОВИЧ, 1890 р.н.,
с.Новомиколаївка Рівненського (нині Новоукраїнського) району, українець, письменний, хлібороб. Заарештований 4.03.1931 Одеським облвідділом ДПУ (підозрювався у антирадянській агітації). Прокуратурою 77-ої дільниці 28.06.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 7537)

РЕВЕНКО ПАНАС ГРИГОРОВИЧ, 1901 р.н.,
с.Новомиколаївка Рівненського (нині Новоукраїнського) району, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 4.03.1931 Одеським облвідділом ДПУ (підозрювався у антирадянській агітації). Прокуратурою 77-ої дільниці 28.06.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 7537)

Share

20

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА Микола Михайлович, 1892 р.н.,
народився і проживав у м. Кролевець, українець,
освіта початкова, касир контори „Заготхудоба”.
Арешт 17.03.1938. Трійкою при управлінні НКВС
по Чернігівській області 5.05.1938 за участь в анти-
радянському українському націоналістичному
угрупованні застосована ВМП. Розстріляний
23.05.1938 у м. Чернігів. Реабілітований 4.12.1958
Сумським обласним судом. (ДАСО, ф.Р-7641, оп.  6,
спр. 299*).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

21

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВЕНКО Федот Данилович народився 1889 р. ус. Бугаївка Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Революційне Савинського р-ну Ізюмського окр. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 29 січня 1930 р. Ізюмським окр-відділом ДПУ за агітацію проти заходів рад. влади (ст. 5410 КК УСРР), 13 лютого 1930 р. звільнений з-під варти, справу незавершено.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.

Thanks: kuks701

Share

22

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Рева Андрій Павлович, 1922 року народження, Покрово-Богучарський район Полтавської області, українець, даних про освіту немає, член ВЛКСМ. Проживав: м. Слов’янськ Сталінської (Донецької) області. Старший кондуктор поїздів. Заарештований 21 липня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом Південнодонецької залізниці на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 2 роки та конфіскацією майна. Реабілітований у 1990 році.

Рева Андрій Селіверстович, 1899 року народження, с. Водяне Маріупольського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Конюх сільського споживчого товариства. Проживав: с. Петрове Старобешівського району Донецької області. Заарештований 31 березня 1932 року. Трійкою при колегії ДПУ УРСР 5 січня 1933 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Рева Василь Гаврилович, 1879 року народження, м. Горлівка Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Хлібороб. Проживав: с. Гришине Гришинського району Донецької області. Заарештований 7 березня 1931 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 29 квітня 1931 року засуджений на 3 роки до заслання у Північнний край. Реабілітований у 1990 році.

Рева Влас Наумович, 1890 року народження, с. Сотники Корсунського району Київської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: ст. Чумакове Донецької області. Тесляр вагонно-ремонтних майстерень. Заарештований 17 січня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1956 році.

Рева Дмитро Макарович, 1908 року народження, Вінницька область, українець, освіта початкова, безпартійний. Слюсар заводу ім. Сталіна. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, Цинкова колонія, Будинок молоді. Заарештований 7 грудня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 13 грудня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Рева Ганна Пилипівна, 1909 року народження, с. Гродівка Красноармійського району Донецької області, українка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: м. Красноармійськ Сталінської (Донецької) області. Не працювала. Заарештована 6 березня 1947 року. Донецьким облсудом засуджена на 2 роки ВТТ умовно. Реа-білітована у 1991 році.

Рева Іван Прокопович, 1865 року народження, х. Ізюмка Костянтинівського району Донецької області, українець, даних про освіту немає, безпартійний. Хлібороб. Проживав за місцем народження. Заарештований 1 лютого 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР засуджений на 3 роки до заслання у Північний край. Реабілітований у 1978 році.

Рева Іван Трохимович, 1892 року народження, с. Калинове Горлівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Бухгалтер шахти “Олександр-Захід”. Проживав: м. Горлівка Горлівського району Донецької області, квартал ім. Будьонного, буд. № 9, кв. 1. Заарештований 15 листопада 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 28 грудня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Рева Іван Якович, 1873 року народження, с. Дробишеве Лиманського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Дробишеве Лиманського району Сталінської (Донецької) області. Хлібороб. Заарештований 16 грудня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області до розстрілу. Розстріляний 31 грудня 1941 року у м. Красний Лиман Донецької області. Реабілітований у 1992 році.

Рева Іван Якович, 1874 року народження, с. Дробишеве Краснолиманського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Церковний староста. Проживав: с. Дробишеве Краснолиманського району Донецької області. Заарештований 15 січня 1931 року. Особливою нарадою при ДПУ УРСР 7 березня 1931 року засуджений на 3 роки до заслання у Північний край. Реабілітований у 1997 році.

Рева Ілля Павлович, 1891 року народження, с. Свиридівка Сталінського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Сталінської (Донецької) області. Слюсар шахти “Капітальна”. Заарештований 7 вересня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.

Рева Леонід Володимирович, 1910 року народження, м. Донецьк Донецької області, українець, освіта середня, безпартійний. Не працював. Проживав: м. Донецьк Донецької області, цегельний балаган № 5, кв. 2. Заарештований 10 квітня 1935 року. Спецколегією Донецького облсуду 19 липня 1935 року засуджений на 10 років УНКВС до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1993 році.

Рева Михайло Антонович, 1902 року народження, Сільрудник ім. Шевченка Артемівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник сільрудника ім. Шевченка. Проживав: с. Підгородне Артемівського району Донецької області. Заарештований 7 липня 1933 року. Трійкою УНКВС 30 вересня 1937 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1965 році.

Рева Никанор Васильович, 1904 року народження, с. Сотники Корсунського району Київської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області. Робітник залізничного депо. Заарештований 22 січня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1938 році.

Рева Никін Леонтійович, 1885 року народження, с. Лиман Лиманського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Черговий підгірочного парку ст. Красний Лиман. Проживав: с. Лиман, сел. Шмідта, буд. № 6 Лиманського району Донецької області. Заарештований 23 вересня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок приведений до виконання 17 листопада 1937 року у м. Сталіно (м. Донецьк). Реабілітований у 1957 році.

Рева Опанас Полікарпович, 1903 року народження, с. Селидівка Селидівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. 1-го Травня Красноармійського району Сталінської (Донецької) області. Начальник поштового відділення шахти № 5-6. Заарештований 24 січня 1947 року. Донецьким облсудом засуджений на 5 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований у 1991 році.

Рева Павло Митрофанович, 1896 року народження, с. Підгірне Артемівського району Донецької області, українець, освіта початкова, до 1933 року член ВКП(б). Заарештований 23 листопада 1940 року. Лінійним судом Північнодонецької залізниці засуджений на 8 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1991 році.

Рева Павло Митрофанович, 1896 року народження, сільрудник ім. Шевченка Артемівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Вантажник на заводі “Пролетарій”. Проживав за місцем народження. Заарештований 17 липня 1933 року. Колегією ОДПУ 29 грудня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Середню Азію. Реабілітований у 1965 році.

Рева Петро Васильович, 1904 року народження, с. Удачне Постишевського району Донецької області, українець, освіта неповна середня, член ВКП(б). Проживав: м. Постишеве Донецької області. Майстер підсобного цеху депо. Заарештований 24 січня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.

Рева Семен Миронович, 1906 року народження, Хмелівський район Одеської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Каменяр кам’яного кар’єру. Проживав: м. Іловайськ Донецької області, вул. Вагонна, буд. № 6. Заарештований 9 травня 1932 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 25 вересня 1932 року засуджений на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Рева Трохим Минович, 1892 року народження, с. Сенча Сенчанського району Полтавської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Начальник пошти. Проживав: с. Часів Яр Артемівського району Донецької області. Заарештований 29 вересня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 грудня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга шоста.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: kuks701

Share

23

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Ревенко Григорій Федорович, 1893 року народження, с. Ковеньки Глухівського району, область не вказана, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Робітник металургійного заводу. Проживав: м. Макіївка Донецької області, 25 лінія, 3 проспект, буд. № 87. Заарештований 25 вересня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 19 грудня 1933 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1994 році.

Ревенко Іван Омелянович, 1888 року народження, с. Чистоводівка Балакліївського району Харківської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Слов’янськ Сталінської (Донецької) області. Не працював. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1942 році.

Ревенко Іван Трохимович, 1902 року народження, с. Василівка Артемівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Василівка Артемівського району Донецької області. Складач поїздів станції. Заарештований 15 січня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.

Ревенко Костянтин Трохимович, 1900 року народження, с. Василівка-2 Артемівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Електромонтер рудоуправління. Проживав: м. Часів Яр Донецької області, Південна дільниця, барак № 9, кв. 9, Артемівського району Донецької області. Заарештований 12 червня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 вересня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.

Ревенко Михайло Кузьмич, 1873 року народження, с. Медвенка Медвенського району Курскої області, німець, освіта початкова, безпартійний. Бригадир грабарів шахти “Юнком”. Проживав: м. Риков Донецької області, шахта “Юнком”, Новий барак. Заарештований 28 грудня 1934 року. Спецколегією Донецького облсуду 9 січня 1935 року засуджений на 8 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1991 році.

Ревенко Михайло Матвійович, 1891 року народження, с. Медвенка Курської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Бригадир приватних візників шахти “Юнком”. Проживав: сел. шахти “Юнком” Орджонікідзевського району Донецької області, Новий барак. Заарештований 19 вересня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 14 жовтня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Ревенко Никифор Михайлович, 1910 року народження, с. Медвенка Курської області, росіянин, освіта початкова, безпартійний. Підручний слюсаря шахти “Юнком”. Проживав: сел. шахти “Юнком” Орджонікідзевського району Донецької області, барак № 203. Заарештований 16 листопада 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 26 листопада 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Ревенко Олексій Дмитрович, 1907 року народження, м. Чистякове Донецької області, українець, освіта неповна середня, член ВКП(б). Командир відділення 26 запасного артполку. Заарештований 3 грудня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом 468-ї стрілецької дивізії до розстрілу. Розстріляний 11 березня 1942 року. Реабілітований у 1994 році.

Ревенко Семен Якович, 1888 року народження, с. Луганське Горлівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Десятник кам’яних кар’єрів. Проживав: х. Лозовий Горлівського району Донецької області. Заарештований 22 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 27 липня 1933 року засуджений на 3 роки ВТТ умовно. Реабілітований у 1989 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга шоста.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: kuks701

Share

24

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Ревва Василь Петрович, 1895 року народження, с. Олексіїво-Орлівка Шахтарського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Бухгалтер на шахті № 2-біс. Проживав: с. Олексієво-Орлівка Чистяківського району Донецької області. Заарештований 18грудня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 28 грудня 1937 року засуджений до росзтрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Ревва Данило Амосович, 1891 року народження, с. Роздол Одеської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Ясинувата Сталінської (Донецької) області. Завідуючий тарною базою контори “Заготзерно”. Заарештований 29 грудня 1944 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області засуджений на 10 років ВТТ з конфіскацією майна. Реабілітований у 1991 році.

Ревва Микола Григорович, 1907 року народження, с. Гродівка Красноармійського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: ст. Очеретине Сталінської (Донецької) області. Ремонтний робітник 3-го околодку дистанції служби колії. Заарештований 28 травня 1945 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1945 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга шоста.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: kuks701

Share

25

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Рева Дмитрий  Самойлович род.в с Заиченцы Полтавской губ.в 188? г. уехал в Ставропольский край. В Невыномысском р-не женился  В 30х годах был преседателем колхоза в ст. Кагальницкой Ростовской обл. У него было трое сыновей.  Рева Алексей Дмитриевич 1914 г. Военнный ,полковник, воевал , после войны работал в г.Полтава   последнее место работы- директор кирпичного завода. Имел двоих детей. Сын Вадим 1946г.трагически погиб в г. Киеве когда учился в Высшей партийной школе. Второй сын Петр  1914г.рож. военный служил в г. Новочеркаск , воевал , после войны работал в г. Москва директором Института Сплавов. Рева Александр Дмитриевич 1930г.рож. военный, сейчас проживает в г. Харьков.Рева Дмитрий Самойлович после войны работал председателем колхоза  на Украине не знаю точно в Заиченцах или в Батьках.Его отец служил в волости в Заиченцах. У Дмитрия Самойловича было пять или четыре сестры одна прживала в с.Батьки , Евдокия в Ростовской обл., третья в Донецкой обл. , четвертая в Иркутской обл. Фамилия по мужу не знаю. Но если кто их ищет уточню. Все они рождены в с.Заиченцы. Я бы собрала бы по этй семье родословную ,но увы из России невозможно послать оплату за услуги Полтавского архива. В Киев еще можно отправить,а в Полтаву нет. И многие документы в Полтаве утрачены. Остается получить приглашение и приехать разобраться на месте. А история этой семьи  этого стоит .

Thanks: litar Л1

Share

26

Re: Рева, Ревва, Ревенко

1742 год.Ривизская сказка. Во дворе Павел Ефимов Рева 80 У него дети Федор , .Во дворе Федор Андреев сын Рева 40 .У него дети Петр 10... каталог - admin 08.24.2017г. 1732 год. Именная роспись Черниговского полка.   1732г ....Василия Реви Атаман Василий Рева Семен Тури ченко Василий....Карп Тиличенко Феодор Рева Гавриил Кучиленкр Андрей.                                         1784год. Список состоящих на военной службе.....Тарасенко 1  Степан Рева 1 Онисько  Савецкий1...                                                                                                                                                                   1784 год. Список состоящих на военной службе.   .... з братами Степан Рева Василь Чуб в своем доме...admin 08.24.2017 г.

Share

27

Re: Рева, Ревва, Ревенко

1667 год.   Перепись Харьковского полка   ....Филип Василенко Федор Рева Юрья Остапенко(л 82) Павел...1784 год.   ....Тихоний Грукач Захарий Рева Итого 4 Сотне...Романовский В. С.

Share

28

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Рева Николай  Андреевич 15. 12. 1863г.рож.Полтавская обл. Провославный. Общее образование получил  в Псковском кадетском корпусе .В службу вступил 31.08.1882года. Окончил Николаевское кав. училище. Выпущен в 14-й драгунский Литовский полк. Корнет(ст. 14. 08. 1884г.). Поручик ( от 01.01. 1885г.) . Старший адьютант штаба 5-й  кав. дивизии (26.10.1888- 01.09.1892) Штаб Ротмистр  от (05.02. 1889г.) Окончил Офицерскую кав. школу " успешно".Командывал эскадроном ( 9 лет 5 месяцев).С1894 г. ротмистр.Войсковой старшина до 1904 г. Командир 6 полевого жанд. эскадрона(с 09. 09.1906). Полковник ( пр.1908; ст. 09.05.1908г.) На 01. 03. 1914 г. в том же чине и должности. Учсстник  Мировой войны. На  01. 08. 1916г.в том же чине и должности.Награды : ордена  Св. Станислава 2й ст.(1901г.), Св. Анны 2й ст. 1906г., Св . Владимира 4й ст. 1911г., Св. Владимира 3й ст.1916 г. (Книга памяти).

Thanks: kuks701

Share

29

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА Іван Савелійович, 1919 р. н., уродженець і мешканець с. Великий Хутір Драбівського р-ну. Українець, позапартійний, освіта 7 класів, неодружений. До арешту працював у колгоспі. Арештований 17 грудня 1937 р. за ст.ст. 54-10 ч. І, 69-1 ч. І КК УРСР. 17 грудня 1937 р. виїзною сесією спецколегії Полтавського обл. суду за недоведеністю складу злочину в ході суду виправданий, з-під варти звільнений.

РЕВА Сава Прокопович, 1885 р. н., уродженець с. Матвіївка Оболонського р-ну, мешканець с. Великий Хутір Драбівського р-ну. Українець, б/п, одружений. До арешту пращовав у колгоспі. Арештований 15 жовтня 1937 р. за ст.ст. 54-7, 54-10 ч.І КК УРСР. 23-26 березня 1938р. виїзною сесією спецколегії Полтавського обл. суду за недоведеністю складу злочину виправданий.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга друга

Thanks: kuks701

Share

30

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА Володимир Савелійович, 1899 року народження, с. Антонівка Привільнянського району Миколаївської області, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новополтавка Привільнянського району Миколаївської області. Кочегар. Заарештований 16.01.1938 року. Постановою Трійки при УНКВС Одеської області від 05.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Страчений 31.03.1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1957 р.

РЕВА Сидір Андрійович, 1900 року народження, с. Матвіївка Полтавської області, українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Акмечетські Ставки Доманівського району Одеської області. Директор радгоспу. Заарештований 17.12.1937 року. Постановою Верховного суду СРСР від 10.04.1938 р. засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Страчений 10.04.1938 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1991 р.

Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга четверта.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: kuks701

Share

31

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВВА Іван Остапович, 1896 року народження, с. Ганнівка Привільнянського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Ганнівка Привільнянського району Одеської області. Колгоспник. Заарештований 27.07.1937 року. Постановою Трійки при УНКВС Одеської області від 11.08.1937 року засуджений до розстрілу. Страчений 20.08.1937 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 р.

Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга четверта.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: kuks701

Share

32

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Дело о назначении отставного штабс-капитана Реввы учителем Гадячского уездного училища Полтавской губернии
Фонд 733. Департамент народного просвещения Министерства народного просвещения (1803-1917...РГИА
(1858 год, 6 листов, шифр хр. - 902)

Share

33

Re: Рева, Ревва, Ревенко

РЕВА Галактіон Семенович, 1888 р.н., уродженець і мешканець с. Коврай Золотоніського р-ну, українець, б/п. Тимчасовоне працював. 2 грудня 1937 р. КОУ НКВС УРСР засуджений до розстрілу. Реабілітований 11 липня 1989 р. Прокурором і УКДБ Черкаської обл.

РЕВА Кирило Олексійович, 1896 р.н., уродженець с. Коврай Золотоніського р-ну, українець, б/п.  Проживав у с. Коврай. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 26 січня 1957 р. Черкаським облсудом.

РЕВА Олексій Миколайович, 1893 р.н., уродженець с. Піщане Золотоніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Піщане. Хлібороб. Колегією ДПУ УРСР 19 березня 1930 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 26 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Thanks: kuks701

Share

34

Re: Рева, Ревва, Ревенко

Рева Микола Терентійович, 1914 року народження, х. Рослянці Близнюківського району Харківської області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Слюсар хімзаводу. Проживав: м. Макіївка Сталінської (Донецької) області. Заарештований 28 березня 1942 року. Засуджений військовим трибуналом 37-ї армії до розстрілу. Розстріляний 10 травня 1942 року у м. Макіївці Донецької області. Реабілітований у 1998 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга дев’ята.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share