Київська область, Білоцерківський р-н, с. Яблунівка
Киевская область, Белоцеркрский р-н, с. Яблуновка (Яблоновка, Яблунивка)
19-20. Кичка Антон - родом із с. Фесюри і його дружина (імя невідомо).
21-22. Одарки Хівриної мати й батько (ПІБ невідомо).
Свідчила Гудик Онилія Федосіївна 1931 р.н. с. Яблунівка.
Ось розмова з нею повністю.
- А хто в нас в селі в Голодомор помер?
- Петро Усенко, оце Петра Усенка мати, у неї батько й мати померли в голодовку і вона на їх мертвих лежала, приїхали забирать їх на кладбище, а її живеньку взяли на їх, занесли в приют Ольку бо рідня, бо це рідні не було і де їх сховали? То вона все врем’я в оцьому … (слово незрозуміле) є багато могил там, і не зна Олька де мати й батько сховані, то ото кожен раз обгрібала отуто все, бо, каже, десь і мої майбуть тут.
- А як їх прізвище, хто помер?
- Кичка Антон.
- А по-батькові як?
- З Фесюрів, по батькові не знаю, він з Фесюрів я знаю, шо він звався Антон, Ольчин батько, а як його…?
- А жінка його?
- Не скажу (не знаю).
- Це вони вдвох померли?
- Обоє разом померли його жінка була сестра Оляни Гуцалівської осьо цього Ваньки Саєнка мати була, це ж Оляна і Ольки Кички мати – рідні сестри.
- А ще хтось, знаєте, хто помер?
- А ще в нас померли, та багато такіх є шо. Осьо ж Онилька дядька Кирила [Гудика] це ж звозила мертвіх у яму, її живої немає вже, це моя була двоюрідня сестра, батькова…Михайла Дмитровича жінка Руденка, звозила в могилу…
- Це ж Вам було 3 роки тоді?
- Мені? – 2.
- А ще пам’ятаєте прізвища і імена тих, хто помер?
- Померли, там, де оце Тимофейова хата…(говорить не пані Онилія). (Далі пані Онилія) Одарки Хівриної це ж мати й батько померли тож Розпащині (?) наче, а як їхня хвамілія Бог його знає.
- А там, де оці якісь жили Капкати (?)… (не пані Онилія).
- (Далі – пані Онилія) Це осьо в нас в Фесюрах, то Стьопа (чоловік пані Онилії – Степан Розгон) казав: ой як багато було і шо їли людей, і його чуть не ззіли…Тоже каже, що там той дядько був, шив костюми наче та його братові шив куртку, а мати ввечері посилали його занести молока вже, той дядько шиє Іванові куртку, але ж каже, шо я не поніс, а мати мене ше й набили. Як на ранок – то він іззів свого хлопця, було два хлопчики: одного іззів, а один остався, а той другий прийшов у ясла та й плаче і кажуть (до хлопчика): «А де ж Ваня?» (Це ж Ваня був і Гришка), а він каже: «Дайте кусок макухи, то скажу, де Ваня». Вони йому дали, а він каже: «А батько вночі Ваню ззів», - «А як же, шо тебе не ззів?», а він каже, він так сильно просився казав: «Тату, я вам і макухи випрошу тільки не їжте мене. Вони (батько)
його ззіли, а я наче спав, хріп» та й наче не чув, а йому було багато Вані, та каже до того «А ти на другу ніч останеся». Як пішли, то ше застали, ше голова була незїджена у Вані.
Каже (Степан Розгон) знайли тако багато одежі дівчачої, голів у ямі, діти ходили, чужі діти, попали туди, то там вони і їли їх там тільки головки оставалися… Страшне… і кажуть не згадувать Голодомор зараз…
Виговський, Скороход, Вовк, Атаманенко, Гудик, Пелих, Савчук, Іващенко, Рудий, Пономаренко (Архипчук), Онищенко, Коваленко, Іщенко, Пересунько, Баран, Ригас...
Цікавить генеалогія селян і дворян Васильківського повіту - Яблунівка, Сорокотяги, Пилипча, Мала Вільшанка, Фесюри, Фастівка і Сквирського повіту - Мала Сквирка Київської губернії - нині Білоцерківський район Київської області.