1

Тема: Клапчук

КЛАПЧУК Михайло Миколайович, 1920 р.н., с. Корнич Коломийського району, українець, освіта незакінчена вища. Проживав нелегально. Заарештований 22.06.1944. Звинувачення: член ОУН, псевдо - Рак, організатор і керівник ІНО (інституту національної освіти), вояк УПА (боївка Грубого, 1944). Військовим трибуналом 1-го Українського фронту 16.09.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження вправах з конфіскацією майна. Реабілітований 22.04.1993 (36333)

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 1.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

2

Re: Клапчук

Із Вікіпедії: Миха́йло Клапчу́к (25 лютого 1920, Корнич — 5 серпня 1984, Делятин) — український етнограф, археолог, геолог.
Біографічні відомості

Михайло Миколайович Клапчук народився 25 лютого 1920 року в с. Корнич на Коломийщині. Навчався у Коломийській гімназії, тоді проявив інтерес до історії, зокрема, рідного краю. Особливо його приваблювала археологія. Самостійно простудіював монографію відомого західноукраїнського археолога Ярослава Пастернака «Коротка археологія західноукраїнських земель» і вже в 15 років зробив свої перші відкриття, зібравши зразки кераміки трипільської культури, які, вивчивши, передав Коломийському музею.

Згодом з іншими сільськими хлопцями брав участь в археологічних розкопках, які проводив на Коломийщині професор Ярослав Пастернак. Учений запримітив допитливого хлопця і запросив на навчання до Львівського університету. Студентом став членом ОУН, згодом провідником Союзу українських студентів та заступником редактора журналу «Студентський вісник». Обдарований юнак не лише успішно навчається, але й займається археологічними дослідженнями. Будучи студентом, відкрив 22 верхньопалеонтичні та мезолітичні стоянки на Коломийщині і Городенківщині.

Війна перервала навчання, повертається додому. Тут активно включається у підпільну діяльність ОУН. Коломийський окружний провід, яким керує Василь Андрусяк, доручає йому очолити військову розвідку, а згодом — військову референтуру обласного проводу. Він організовує вишкіл добровольців, і в березні 1944 р. в с. Вербіж засновує інститут націоналістичної освіти, де читає лекції для слухачів. 22 червня 1944 р. у районі с. Тростянка енкаведистам вдалося затримати трьох озброєних вояків УПА. Один з них назвався Брустярником з Уторопів. Але припертий фактом, змушений був зізнатися, що його справжнє прізвище Клапчук. Радянський «гуманний» суд визначив йому 10 років концтаборів і 5 років позбавлення прав. Покарання відбував у «Степлагу» у Джезказгані, де утримувалось до 10000 в'язнів. Але страшні умови не зламали молодого патріота.

Після звільнення з таборів заслання відбував у м. Караганді. Тут йому вдалося влаштуватися на роботу в геологічне управління. Заочно вчився в Карагандинському педінституті, працював після звільнення в Центральноказахстанській геологорозвідувальній партії. В непростих умовах заслання проявився його талант ученого і дослідника. Він вивчає геологію, палеоботаніку цього суворого краю, але весь свій вільний час віддає археологічним дослідженням Центрального Казахстану і заочно навчається у педінституті. За 15 років він дослідив понад 300 стоянок первісної людини в казахстанських степах. Зроблені археологічні відкриття лягли в основу кандидатської дисертації «Палеоліот Центрального Казахстану», яку схвально зустріли в наукових колах. Однак до захисту не дійшло. Очевидно, що на перешкоді стало минуле дисертанта. А неблагонадійних в радянську науку не допускали.

У 1969 р. Михайло Клапчук повертається в Україну. Поселяється в Делятині, звідки родом його дружина. Працював фотографом у Делятинському лісокомбінаті. У вільний час займався улюбленою справою — краєзнавством і археологією. Він відкриває і досліджує пам'ятки археології не лише на Делятинщині, але й в Тлумацькому та Городенківському районах. Із 74-х пам'яток археології Надвірнянського району та Яремчанської міськради, що включені до Державного реєстру пам'яток, 47 відкрив і дослідив особисто М. Клапчук, або брав безпосередню участь. Всього вчений відкрив понад 170 археологічних пам'яток. Збирав краєзнавчі та етнографічні матеріали про рідне село Корнич, проводив тут розкопки, написав багато наукових розвідок про матеріальну культуру гуцулів, які опублікував в 1975–1980 роках на сторінках обласної молодіжної газети «Комсомольський прапор».

На рідній землі особливо проявився його різнобічний науковий інтерес. Він не обмежується лише археологією, але й творчо працює в царині етнографії, збирає народний фольклор. Михайло Клапчук зібрав 1700 архівних документів, до сотні старовинних поштових листівок, фотографій, що мали відношення до історії краю, записав понад 500 народних пісень. У його колекції сотні вишивок, писанок, печаток. На основі зібраних матеріалів пише наукові та науково-популярні статті, які друкуються в місцевій та центральній пресі.

Його цікаве дослідження про писані столи та кептарі Делятинщини друкував у ті часи популярний журнал «Жовтень», статті з археології друкувалися в такому солідному журнал, як «Советская археология».

У 1984 році пішов у вічність, залишивши після себе велику наукову спадщину. Похований в смт. Делятин, на місцевому цвинтарі.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

3

Re: Клапчук

КЛАПЧУК Василь Іванович, 1927 р.н., с. Грушів Коломийського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 08.05.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Маніва), псевдо - Постій. Особливою нарадою при МДБ СРСР 28.01.1947 засуджений на 5 років позбавлення волі. Відбув 9 років. Реабілітований 09.03.1994 (13568 П).

КЛАПЧУК Михайло Якович, 1914 р.н., с. Корнич Коломийського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Грушів, секретар сільради. Заарештований 07.07.1950. Звинувачення: переховував членів ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 27.09.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах з конфіскацією майна. Реабілітований 03.01.1994 (13080 П).

КЛАПЧУК Параска Василівна, 1925 р.н., с. Перерив Коломийського району, українка, освіта початкова. Проживала у с. Перерив, селянка. Заарештований 15.01.1946. Звинувачення: член ОУН, псевдо - Катря, кур'єр станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 01.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах з конфіскацією майна. Реабілітована 28.08.1991 (5859 П).

КЛАПЧУК Степан Іванович, 1921 р.н., с. Матеївці Коломийського району, українець, освіта неповна середня. Рядовий 107-го ЗСП 20-ї ЗСД. Заарештований 13.07.1944. Звинувачення: член ОУН, сприяв УПА. Особливою нарадою при НКВС СРСР 14.10.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі. Відбув 12 років.  Реабілітований 21.06.1991 (5497 П).

КЛАПЧУК Степан Михайлович, 1914 р.н., м. Львів, українець, освіта початкова. Проживав у с. Грушів Коломийського району, фінагент сільради. Заарештований 09.06.1950. Звинувачення: допомагав продуктами воякам УПА. Особливою нарадою при МДБ СРСР 02.12.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 03.12.1991 (7549 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 1.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share