Тема: Александров / Олександров
АЛЕКСАНДРОВ Георгій Миколайович, 1905 р. народження, м. Херсон, росіянин, із робітників, середня освіта, проживав у м. Миколаєві. Конструктор на заводі ім. А. Марті. Заарештований 08.04.1935 р. Прокуратурою м. Миколаєва 08.10.1935 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1996 р.
АЛЕКСАНДРОВ Іван Тимофійович, 1891 р. народження, с. Бандурка Первомайського району Одеського округу, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Бандурка Первомайського району Одеського округу, селянин-одноосібник. Заарештований 10.02.1930 р. Первомайським районним відділом УНКВД УСРР 05.03.1930 р. справу припинено. Реабілітований у 1997 р.
АЛЕКСАНДРОВ Микола Тимофійович, 1876 р. народження, с. Колосівка Мостівського району Одеської області, росіянин, із селян, освічений, проживав у с. Колосівка Мостівського району Одеської області. Заарештований 06.07.1938 р. Справу припинено 16.07.1939 р. Подальша доля невідома.
АЛЕКСАНДРОВ Олексій Тимофійович, 1887 р. народження, м. Вознесенськ, українець, із службовців, освіта вища. Під час військової служби проживав у м. Ленінграді. Головний інженер будівельного відділу штабу Ленінградського військового округу. Заарештований 03.07.1937 року. Військовою колегією Верховного суду СРСР 29.08.1937 р. засуджений до розстрілу.
Страчений 29.08.1937 р. в м. Ленінграді. Реабілітований у 1957 р.
АЛЕКСАНДРОВ Федір Максимович, 1890 р. народження, с. Воронівка Вознесенського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений, проживав у с. Воронівка Вознесенського району Одеської області. Хлібороб. Заарештований 26.12.1932 р. Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 31.01.1933 р. засуджений до заслання у Казахстан строком на 3 роки. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1989 р.
АЛЄКСАНДРОВ Олександр Іванович, 1908 р. народження, м. Ленінград, росіянин, із робітників, освіта вища, проживав у м. Миколаєві. Старший інженер заводу ім. А. Марті. Зарештований 23.03.1937 р. Одеським обласним судом 23.12.1937 р. засуджений до 5 років ВТТ з поразкою в правах на 2 роки. Колегією Верховного Суду СРСР 08.01.1939 р. строк зменшено
до 1 року. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1958 р.