1 ( 10-11-2014 16:52:25 змінене Алена )

Тема: Фалько, Хвалько

с. Висунск (Березнеговатский р-н Николаевской области):

Мирон Хвалько, ок. 1800 г.р.
Дети: Симеон 1818, Дмитрий ок. 1815,  Трофим, Татьяна

Дорофей Трофимов Фалько + жена Анна Сергиева (восприемники в 1862 г.)

Мария Трофимова Фалько (1844) + Амвросий Климов Лазаренко (1841), брак 1862.
-------------------------------------------------------

1879 - восприемница Мария Григориева Фалько
1902- восприемник Наумъ Кирилловъ Фалько 

1890 брак:
№ 25
31 октябрь
Висунскiй мьщанинъ Наумъ Кириловъ сынъ Фалько
православный
первымъ бракомъ
21 год
Висунская мъщанка Меланiя Iоаннова дочь Заморей
православная
первымъ бракомъ
20 лет
По женихiъ: Висунскiе мьщане: Iоаннъ Iоанновъ сынъ Сапсай и Сiмеонъ Гавриiловъ Проскура
По невiестiъ: Висунскiе мьщане: Онисимъ Θеодоровъ Гриценко и Терентiй Константиновъ сынъ Захаровъ




Тема "Хвалько" http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=8289

Thanks: Balakyn1

Share

2

Re: Фалько, Хвалько

Фалько Вениамин Григорьевич, 1910 г. р. Погиб при обороне Севастополя.
"Книга Памяти" - Севастополь

Фалько Владимир Герасимович, 1920 г. г. Севастополь. Красноармеец, командир отделения 530 Армейского ИПТАП, п\п 69644. Погиб 30.04.1945 г. Похоронен: Германия, земля Бранденбург, Потсдам округ, Цоссен район, н.п. Глазов.
"Книга Памяти" - Севастополь

Фалько Георгий Герасимович, 1905 г. г. Севастополь. Старший сержант, помощник командира взвода 109 Стрелковой Дивизии. Умер от ран 11.10.1944 г. Похоронен в с. Штувик, б. Югославия.
"Книга Памяти" - Севастополь

ФАЛЬКО Иосиф Васильевич, 1916 г. р. г. Харьков (ст. Основа). Гвардии ефрейтор. Погиб 29.01.1945 г. Похоронен в Германии.
"Книга Памяти" - Харьковская область

ФАЛЬКО Спиридон Яковлевич, г. Балаклея. Рядовой. Погиб 22.08.1944 г. Похоронен в Эстонии.
"Книга Памяти" - Харьковская область

ФАЛЬКО Александр Иванович, 1924 г. р. Призван в 1943 г. Рядовой. Умер от ран 26.04.1944 г. Похоронен в с. Камышевка Красноперекопского района Крым.
"Книга Памяти" - Запорожская область

Фалько Александр Иванович, 1924 г. р. Чкаловская область, ст. Дема. Призван Запорожским РВК. Красноармеец, строевой. Погиб 26.04.1944 г. Похоронен под Севастополем, в с. Черноречье (Чоргунь), Братское кладбище Воинов ВОВ.
"Книга Памяти" - Севастополь

Фалько Анатолий Федорович, г. Старобельск. Призван Старобельским РВК Ворошиловградской области. Краснофлотец, строевой. Пропал без вести в ноябре 1941 г.
"Книга Памяти" - Севастополь

Фалько Дмитрий, Погиб в декабре 1941 г.
"Книга Памяти" - Севастополь

Фалько Георгий Антонович, 1916 г. р. Сумская область. Лейтенант 154 Истребительного Авиа-Полка, 39 Истребительной Авиа-Дивизии. Погиб 12.09.1941 г.
"Книга Памяти" - Чернигов и Черниговская область

Фалько Данил Андреевич, 1909 г. р. с. Ярославка Бобровицкий район Черниговской области. Красноармеец, рядовой 416 Стрелкового Полка, 112 Стрелковой Дивизии. Погиб 27.10.1943 г.
"Книга Памяти" - Чернигов и Черниговская область

Фалько Павел Филиппович, 1899 г. р. с. Ярославка Бобровицкий район Черниговской области. Красноармеец, рядовой.
"Книга Памяти" - Чернигов и Черниговская область

Фалько Степан Стефанович, 1925 г. р. с. Ярославка Бобровицкий район Черниговской области. Красноармеец, рядовой 1140 Стрелкового Полка, 340 Стрелковой Дивизии. Погиб 3.11.1943 г.
"Книга Памяти" - Чернигов и Черниговская область

Фалько Федор Федосиевич, 1909 г. р. п. Парафиевка Ичнянский район Черниговской области. Красноармеец, рядовой. Погиб 18.08.1941 г.
"Книга Памяти" - Чернигов и Черниговская область

ФАЛЬКО Андрей Андреевич, Красноармеец, рядовой. Пропал без вести в апреле 1945 г.
"Книга Памяти" - Донецкая область (Сталинская)

Фалько Николай Ефимович, 1911 г. р. с. Терновка Кировоградской области. Призван в 1944 г. Красноармеец, строевой. Умер от ран 20 декабря 1944 г. Похоронен на русском кладбище в г. Будапешт, Венгрия.
"Книга Памяти" - Кировоградская область

Фалько Иван Васильевич, 1907 г. р. с. Дериевка Кировоградской области. Призван в 1943 г. Красноармеец, строевой. Погиб в бою 26 апреля 1945 г. Похоронен в с. Ган Мараво Острожского района, Чехословакия.
"Книга Памяти" - Кировоградская область

Фалько Кузьма Арсентьевич, с. Новоалександровка Кировоградской области. Красноармеец, рядовой. Пропал без вести в мае 1944 г.
"Книга Памяти" - Кировоградская область

Фалько Кузьма Арсентьевич, 1910 г. р. с. Новоалександровка, Знаменский район Кировоградской области. Красноармеец, рядовой. Пропал без вести в мае 1944 г.
"Книга Памяти" - Кировоградская область

ФАЛЬКО Василий Иванович, 1890 г. р. пгт. Воронеж Шосткинского района Сумской области. Участник антифашистского сопротивления. Казнен гитлеровцами в 1942 г. Похоронен в г. Шостка Сумской области.
Подпольщики Сумщины

www.memory-book.com.ua/people/search

Share

3

Re: Фалько, Хвалько

Хвалько Петр Иосифович, 1903 г. р. Командир отделения. Пропал без вести 3.07.1942 г.
"Книга Памяти" - Севастополь

Хвалько Николай Михайлович, г. Знаменка Кировоградской области. Красноармеец, рядовой. Пропал без вести в феврале 1944 г.
"Книга Памяти" - Кировоградская область

Share

4

Re: Фалько, Хвалько

ФАЛЬКО
Костянтин (Кузьма) Герасимович, 1908, Херсонська обл. 2т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

5

Re: Фалько, Хвалько

1    Фалько    Мих. Кирилл.    Херсонская губ., Херсонский у.   
Воинское звание:    Старший унтер-офицер
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Ранен
Дата события:    1914г.
Источник:    «Именной список №361 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.5771

Share

6

Re: Фалько, Хвалько

Переселенцы в Костанайский уезд. Фалько Никита Давидович (Таврическая губерния, Мелитопольский уезд, Белозерская волость и село)
kostanay1879.ru/index.php?option … ;Itemid=51

Thanks: Алена1

Share

7

Re: Фалько, Хвалько

ФАЛЬКО Давид Федорович, 1881 р., с. Підгороднє Межівського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, без визначеного місця роботи. 28.12.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, розстріляний
08.06.1938    р. Реабілітований 19.06.1989 р.

Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Алена1

Share

8

Re: Фалько, Хвалько

ФАЛЬКО Іван Федорович, 1901 р.н., наро-
дився і проживав у с. Великий Вистороп, українець,
освіта початкова, вантажник Низівського цукро-
заводу  (Сумський район). Арешт 6.03.1938,
звинувачення за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. Сумським
обласним судом 28.05.1939 виправданий. (ГДА
УСБУ в СО, спр. П-420).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: Алена1

Share

9

Re: Фалько, Хвалько

ФАЛЬКО Яків Пилипович народився 1889 р. у с. Преображенське Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Преобра-женське Нижньосвердловського р-ну Куп’янського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 жовтня 1929 р. за антирад. агітацію та ухилення від сплати податків (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 18 січня 1930 р. позбавлений волі в концтаборі на 3 роки. Реабілітований 19 травня 1995 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.

Thanks: Алена1

Share

10

Re: Фалько, Хвалько

ФАЛЬКО Анастасія Іванівна, 1928 р. н., с. Грабів Рожнятівського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Грабів, селянка. Заарештована 01.10.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Оксана, станична ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 10.04.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітована 27.02.1992. (7121 П).

ФАЛЬКО Василь Миколайович, 1925 р. н., с. Грабів Рожнятівського району, українець, малописьменний. Проживав нелегально. Заарештований 02.03.1946. Звинувачення: вояк УПА (сотня Заморського), псевдо — Ярослав. Військовий трибуналом військ МВС Станіславської області 18.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 08.04.1992. (8919 П).

ФАЛЬКО Олена Миколаївна, 1924 р. н., с. Крива Рожнятівського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Крива, селянка. Заарештована 05.09.1945. Звинувачення: доставляла продукти воякам УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 03.11.1945 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 15.09.1992. (10098 П).

ФАЛЬКО Петро Григорович, 1911 р. н., с. Маринопіль Галицького району, українець, освіта початкова. Проживав ус. Маринопіль, робітник МТС. Заарештований 31.03.1946. Звинувачення: переховував вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 22.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Загинув 16.03.1947 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 15.07.1992. (9542 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.

Thanks: Алена1

Share

11

Re: Фалько, Хвалько

Фалько Дмитро Іванович, 1894 року народження, с. Томарівка Томарівського району Курської області, росіянин, освіта неповна середня, безпартійний . Проживав: м. Чистякове Сталінської (Донецької) області. Бухгалтер Спілки вугільників. Заарештований 13 травня 1945 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1992 році.

Фалько Микола Григорович, 1907 року народження, с. Балки Кегичівського району Харківської області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: сел. Іловайськ Донецької області. Колійний майстер. Заарештований 13 січня 1938 року. Виправданий військовим трибуналом Харківського військового округу. Реабілітований у 1939 році.

Фалько Микола Тимофійович, 1916 року народження, м. Горлівка Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Сталінської (Донецької) області. Робітник шахти “Комсомолець”. Заарештований 6 вересня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1996 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга сьома.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: Алена1

Share

12

Re: Фалько, Хвалько

Біля Яресьок існує з давніх часів козаче село, тепер хутір Хвальки, витоки якого йдуть ще з литовської колонізації краю. Приведу фрагмент своєї майбутньої книги:Хвальки (Фальки)


Село козаче при
річці Туховій, перед Старим Тухом. Більш давня назва – Валки (Волка). В
церковних книгах с.Хвальки -  Фаліок.


Відомо що в козачі
часи це було поселення вихідців з Литви (згідно данних Падалки за 1914 рік). Це
підтвержують і знахідки – часто біля Хвальків і Туха знаходять литовські гроші.


Назва родова від
прізвища поселенців – відомий перед революцією багатий пан Фалько.


В реєстрі Миргородського полку згадуються Михайло та
Мусій Хвалченки. Відомий багатий козак, член Яреськівського
сільськогосподарського товариства,  Яків
Назарович Фалько, 1864 р.н. Господарська книга населеного пункту Хвальки
1944-1945 року розпочинається господарством Тетяни Миколаївни Хвалько, 1863 р.н.,
у якої була донька Горпина, 1903 р.н,. та внучка Ганна, 1928 р.н. В Жабокриках
жив Павло Лукич Хвалько, 1888 р.н.


Хвальки, як вже
говорилося, мають унікальне розташуванна – на пагорбі.  З півночі хутір оминає річечка яка має назву
Мотря (в давніх документах Мотрюшка) і яка текла аж до бухунівських хуторів.


Струмок має майже
одинакові, високі, круті береги. За версту на схід від Хвальок, поряд з
сучасною дорогою, проходила стара дорога з Яресьок на Федунку. Найбільшою
проблемою у XIX-поч.XX ст. було перебратися на другий
берег Мотрі. Тому у 1908 році з ініціативи місцевого
поміщика Назара Хвалька було побудовано бетонний місток, який стоїть і зараз,
біля підніжжя яреськівської гори. Біля мосту були висажені верби, які простояли
понад століття і були спиляні вже в XXI століття.


У низ по течії Мотрі
до цього часу збереглася верба – одне з найстаріших дерев нашого району. Вік її
понад 300 років. Біля цієї верби була криниця. А вище неї ліс. Ще в кінці XIX століття
селяни висадили тут ліщину, яка вивелася, а назва лісу збереглася – Попів
ліс
, що можливо вказує на одного з Тухівських чи Яреськівських
священників. На початку століття, коли будували залізницю над річкою, на дно
Мотрі висипали щебінь і жителі Хвальок і Жабокрик, довго ним користувалися
переходячи під мостом, отже під залізницею – це так званий другий брідок.


Відомий в Хвальках козачий рід Зубів чи Зубенок. Здавна жило тут
потомство козака Василя Зубенка (відомий з реєстру 1711 року). Один з його синів
Роман став пращуром цілого роду з  якого
пішли як козаки так і дворяни.


Один з Зубенок – Захарій, син Романа Зубенка, досяг великих успіхів і
змінив своє прізвище на популярне тоді (із-за російського дворянського роду
Зубових, до яких належав фаворит Катерини II – Платон Зубов).


Захарій, з рядових козаків, почав службу в 1769 році
підканцеляристом, з 1772 року вже значковий товариш. В 1770-1773 роках
виконував писарські обов’язки під час походу під Кінбурн. Одружився на донці значкового товариша
полку Полтавського Йосипа Литвиненка Тетяні. Мав сина Олексія. В 1782 році народжується син Іван. В 1795
згадується як поручик.


Захарій Зубов був людиною, що відчувала необмежену владу.
Так в ЦДІАК є справа, яка нажаль знаходиться в дуже жалюгідному стані, що її не
видають для досліджень – справа 677, опис 1, фонд 736. Назва справи говорить
сама за себе
: “Экстракт по обвинению
отставного войскового товарища Захария Зубова в самовольном назначении выборов
старосты с. Федунки, Голтвянского у., избиении сотского Алексея Мунди и др.
06/10/1785 г.
”. Тобто Захарій був причетний до побиття сотського старости Федунки
Олексія Мунді, і намагався призначити когось зі своїх. Як правило такий
староста, один з найнижчих чинів поліції на селі,вибирався щорічно на сільських
сходах від 100-200 дворів.


Відомий хутір Зубова, що входив до Бузівських хуторів (є на десятиверстовці Шуберта), а
також водяний і вітровий млини в Бузові і в Федунці відповідно.


Олексій Зубов
дослужився до титулярного радника. Його дружина Євдокія Яківна мала на хуторі
Зубова станом на 1855 рік – 17 кріпостних душ.


Іван Захарієв Зубов,
колезький реєстратор, мав біля цього хутора 49 десятин землі в 1961 році. В
указах Геральдії від 1860 року фігурує його син Яків з дружиною Уляною Яківною.
Діти – Єрмолай, Федір, Іван, Микола, Никодим. В Миколи Яковича були  діти – Олександр, Євгеній, Петро. Також біля Андріївки
(Бузова) була 31 десятина Григорія Захаровича Зуба (1861 рік).


Останній в цьому роду – дворянин Зуб(ов) Никодим Яковлевич (1871 р.н.), що
мав 12 десятин землі і входив в Сагайдацьку сількогосподарську спілку в 1912
році.


У другому півріччі XIX століття, у Хвальках проживало більше десяти родин
козаків Зубів (Зубенко). Тут мешкали з
родинами Демид, Сергій, Роман, Петро, Овксентій, Іван та інші Зуби. У Демида
були сини Мефодій, Іван, Федот, в Сергія – Йосип, Юхим, Іван, в Овксентія –
Іван, який мешкав в Бухунах.


З XVIII ст.
відомий козачий рід Корсунів. Так в метричній книзі Тухівської церкви 1809 року є
згадка що в козака Павла Корсуна родився син Іван, а хрещеним був козак Борис
Корсун. На початку ХХ століття тут жив син Федір Іванович Корсун, у якого був
син Іван.


З Яреськівсього жителя Самійла Федоровича Кундіренка (1818-1880) веде свій
рід Кундіренок.
У метричних Яреськівських і Тухівських книгах зустрічається як козак, так і
дворянин Федір Кундіренко. У Самійла були діти Ігор(1842), Микола(1844),
Григорій(1848), Зиновій(1850), Федір(1860), Лаврентій(1858), Єлисей(1852). Ігор
з Федором залишилися в Яреськах. 
Лаврентій і Єлисей виїхали у Сибір. А Григорій і Микола переселилися у
Хвальки. У Григорія були сини: Іван(1878), Омелко(1880), Прокіп(1882),
Михайло(1884), Павло (1886), Федір (1888), Кирило(1894) та дочки Ганна(1894) та
Палажка.


Найстарший Іван загинув під час війни 
з Японцями. Павло Григорович у роки російсько-японської війни служив у
армії фельдшером. Під час маневрів він попав під вагон поїзда і йому відрізало
ногу.


Кундіренко Кирило Григорович проживав у Яреськах. У кінці 20-х років
минулого століття він потоваришував  з
Олександром Довженком і вів з ним переписку. Син Кирила Григоровича пропав
безвісти в 1944 році. Його брат Петро Кирилович проживав у Лубнах.


Прокіп Григорович славився на всю округу як добрий кравець. Особливою шаною
користувалися пошиті ним кожухи. Його син Іван (1912 р.н.) загинув на фронті. У
іншого сина Якова (1911  р.н.) з
федунчанкою Ганною Юхимівною Поправкою 
були діти: Іван, Олексій, Михайло, Микола та Надія.
Микола  єдиний хто лишився жити в
Хвальках.


У Омелька
Григоровича були діти: Яків, Григорій, Іван, Єфросинія, Софія, Катерина, Олександра та Євдокія.
Найбільш відомий це Яків, дружина якого Ніна Євтихіївна у кінці 60-х, на
початку 70-х рр. була першим секретарем Шишацького райкому партії.


У Кундіренка Миколи
Самійловича були сини: Іван (1872), Павло, Катерина і Марфа.  Син Івана Олексій (1901 р.н.) працював
начальником станції Яресьок. Його брата Миколу (1899-1942) розстріляли німці.


В Хвальках жили
нащадки козацько-старшинського роду Миргородщини Короленки. Стефан Петрович  Короленко — син
сотника миргородського, полковий комісар (1724-1725 рр.), значковий
товариш (?–1731-1742–?). В 1735 р. у поході не був, при полковому
керівництві. В 1736 р. не був у Кримському поході, при полковій канцелярії
в керівництві справами, в 1737 р. не був у Очаківському поході, був при
полковій канцелярії. В 1738 р. не був у поході, звітував за купівлю коней.
Мав двір i шинок у Миргороді. 


Універсал Війська Запорозького Полковника Данила
Апостола 29 листопада 1721 року про надання Степану Петровичу Короленку за
військові знатні послуги батька його і його самого в місті Миргороді з
посполитих людей тяглих в підданство трьох чоловік.
З цього роду відомий секунд-майор
Георгій Іванович Короленко, який у 90 роках служив секретарем Миргородського
повітового суду.


Його син - Семен Степанович Короленко

— (р.н. 1728р.)  син полкового комісара, службу розпочав в 1742 р. в
Миргородській полковій канцелярії, комісар полковий (1750). Призначений в
Значкові товариші Ордером  за підписом Гетьмана Графа Розумовського
1757 року жовтня 6 дня за №5470. 

Призначений за тривалу службу з 1742 року
Військовим товаришем Патент Малоросійської колегії  1767 року лютого 5-го дня за
№628.


У 1770–1771 рр. ГВК розглядала його справу про
звільнення ним козаків від військової служби за хабарі, привласнення
грошей, побиття козаків. У 1771 р. він образив полкового обозного
миргородського Ярему Родзянку.

Військовийтовариш Семен Короленко у відставку
вийшов Полковим Хорунжим 12 грудня 1778 року. Мав 10 хат підданих у
Миргородському повiтi (1782), хутір у І полковій сотні в урочищі Багачка.
Дружина Варвара Трохимівна
р.н. 1732. Дочки Софія р.н. 1762, Ганна р.н. 1766, Євдокія р.н. 1768,
приписані до Успенської церкви, мешкали Двір 19 хата 34.


В  Хвальках
у другій половині XIX століття жив Петро Іванович
Короленко (1851 р.н.), у якого були діти Григорій, Федот та Федір. Син Григорія
Павло (1919 р.н.) загинув в 1941 році. 


За Хвальками через
залізницю знаходилося поселення Старий Тух, в якому розміщувалося Рибне
Озеро
. За Тухом знаходився хутір Дмитрика, від якого залишилася
назва урочища – Дмитрюковщина. Власне тут перед Рокитним Болотом  був полігон. Рокитне болото ще називалося
Рокитним Озером, як і хутір що був біля нього. Перед полігоном була так звана Жидова
(або Гелева
чи
Гелеєва
) гребля – річечька яка текла біля Хвальок впадала тут в Болото.
В хуторі Дмитрика жили посполиті осаула полкового Лубенського Федора
Зарудного. Так в реєстрі 1752 року читаємо: ), Феско Дмитрик, Юско Дмитрик,
війт Тимош Дмитриков зять, вдова Варка Дмитрикована і  вдова Тетяна Гелеєвна. Назва греблі може бути
пов’язана з яреськівським міщанином Аврамом Геллером. Згідно документа ЦДІАК
(фонд 320, опис 1, справа 800) його сина, уповноваженого, 18 жовтня 1907 року
було пограбовано двома невідомими з револьверами і відібрано 25 рублів.
При  цьому говориться що він жив біля
станції Яреськи, тобто близько біля греблі.
 Від цієї греблі там де була кам’янка що вела до полігону урочище називалося Жидівщина.
Інша більш рання назва Базилевщина. В 1907 році тут був
хутір де жило 10 чоловік. Назва урочища і греблі пов’язана
з тим що тут в за 1860 рік розміщувалося 74 десятини землі міщанина Авраама
Езерова Рабіновича, який жив в Яреськах і відносився до Яреськівської
єврейської общини. Поряд вище, було ще одне урочище вже згадуване як Табатазьевщина
яким володів почесний громадянин, Абраам Ісаєв Горвіц. В Табатаз’євщині в 1907
році також жило 9 чоловік. Тому назва Жидівщина могла розповсюджуватися і на це
урочище. Ще раніше в середині XVIII ст. тут був хутір грузинського дворнянина Георгія
Табарадзев або Табатазьєва.


Землями від Хвальків
до Туху володіли в основному яреськівські генерал-майор Григорій Васильєв,
поміщиця Варвара Олексієвна Яковлева, дружина статського советника Анна
Вікторовна Фон Принц. Скибівщина належала поруччику
Ізмаїлу Іванову Скибинському, Салимовщина доньці губернського
секретаря Хавроніїі Степановні Салимовській і колежському ассесорові Кіндрату
Михайловичу Ольховському.  Хоча були і
козачі володіння – це були як правило сінокоси. Так пустошшю Саланга
за хутором Дмитрика володіли козаки Микита Назаров і Микита Пилипів
Фесенки, пустошшю за Гузівщиною, козаки Тимофій
Андрійович Трикаш та Трифон Григорович Зощенко, пустош біля Туху – козаків
Івана, Тимофія, Григорія, Степана Корнійовичів Грицунів. Один з сінокосів за
Курганами належав козакам Антону Миронову, Григорію Васильовича і Івану
Івановичу Макаренкам з хутора Макарі. В 
урочищі Леонтійовщина 25 десятин належало Семену Миколайовичу Негеєвичу
– священнику з Яресьок.


  Далі
від Жидівщини до містка на залізній дорозі Лугова чи Лугове урочище, яке
підходило до урочища Карбані (інколи можна почути
Карбанів ярок) що знаходився між Яреськами і Хвальками. Там біля залізниці біля
містка був самий найстаріший колодязь, якого вже нині не існує. Саме в давнину
тут був хутір яреськівського писаря Остапа Ворожниченка і тут жили його
посполиті Карбані. На 1790 рік числяться: Кирило Данилович Корбан(31). Дружина – Ірина
Степанівна(26). Діти – Єфим(6), Іван(4).


З іншої сторини в
бік Низу (Жабокриковського) знаходилась Пампурівщина, володіння Колежського
реєстратора з Федунки Парфентія Олександровича Пампури і далі урочище Джерельна.


1820 рік – 20
дворів. Станом
на 1859 рік - кількість дворів 25. Населення – 128. На 1869 рік  - 21 дворів. На 1884 рік кількість
козачих родин - 36, кількість хат – 37, одна бездомна сім’я (наймити).  Населення – 204 (110 чол., 94 жін. статі). Карта
німецького генштабу (1937) Населення 69 чоловіка.

Post's attachments

Міст Хвальки.png
Міст Хвальки.png 513.69 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

13 ( 31-08-2018 05:15:23 змінене danielgermes )

Re: Фалько, Хвалько

Тепер відносно роду Хвалько/Фалько приведу виписи з книги. Зрозуміло що це не все - бо опрацьовую РГАДА (а там ще є плани генерального і спеціального межування) і РГІА.
Реєстр
Миргородського полку 1739 року, сотні Яреськівської (міститься
в справі ЦДІАК
України, ф.51, оп. 3, спр. 19324, арк. 195–202, 494–496 зв.,
497.
). На одному дворі трьома хатами: Василь
Фалько, сини його Грицько та Олексій, братаничі його Максим та Іван.


В присяжному
списку 1769 року (ЦДІАК Ф51, оп.3 містяться справа 17068 - Присяга козаків та духівництва Миргородського полку
імператору Петру ІІІ
) 694.Яков
Фалько.


Документ ЦДІАК Фонд 193 (Киевское наместическое правление), опис 2, справа 21:
Ведомости о количестве казаков, несущих службу, сел Голтвянского уезда (бывшего
Миргородского полка) Киевского наместничества. Ноябрь 1782 г.


Cела Хвальки:


Дійсно служачих козаків с хат
оклад платячих
:


Макар Олексійович Фалько(30). Дружина
Меланія Василівна(25). Доньки – Уляна(2), Меланія(1). Брат Макара
Єфим(40), дружина Марта
Андріївна(25), доньки – Агафія, Настя. Брат Макара Гаврило(25), дружина Варвара
Єфимовна(25). Діти – Ігнат(7), Євдокія(3), Соломія(2).


Формулярной списокъ
въновъ формированнаго
Полтавского 3-го коннаго козачьего полка нижнимъ чинамъ сентября 1-го дня
1813-го года (РГВИА Фонд 395. Опись 311. Дело 44. Формулярной Списокъ въновъформированнаго
Полтавского 3-го Коннаго Козачьего Полка нижнимъ чинамъ

Сентября 1-го дня 1813-го года.)


Села Федунки и хуторов: Сидоръ Ефимовъ Фалько, 20,
Женатъ на Иринѣ дѣтей неимѣетъ


В реєстрі Миргородського полку згадуються Михайло та
Мусій Хвалченки. Відомий багатий козак, член Яреськівського
сільськогосподарського товариства,  Яків
Назарович Фалько, 1864 р.н. Господарська книга населеного пункту Хвальки
1944-1945 року розпочинається господарством Тетяни Миколаївни Хвалько, 1863 р.н.,
у якої була донька Горпина, 1903 р.н,. та внучка Ганна, 1928 р.н. В Жабокриках
жив Павло Лукич Хвалько, 1888 р.н.


Хвалько (Фалько)
Іван Криськович (Кир'янович), 1906 р. Народився хутір Хвальки Яреськівської
волості. Партизан. Страчений: лсп. 1943 р. Похований: с. Хвальки Шишацького
р-ну Полтавської обл.


Список членів Яреськівського сільськогосподарського товариства на 1
січня 1912 року


(Отчет
об агрономической помощи населению Миргородского уезда в 1911 году с
приложением отчетов сельскохозяйственных обществ [Текст]. - Миргород : Тип. Ш.
В. Шиковой, 1912.)


56 Василий Назарович
Фалько, козак, 48 лет, грамотный, земледелец, 6 дес. земли.


В ДАПО ФР 1503, справам з опису
2 були наявні списки виборців на 1921 рік по селам. В скобках написаний вік
станом на 1921 рік:


Хутір Хвальки: Фалько Олександра(50), діти – Петро Яковлевич(25),
Семен Яковлевич(20).


Фалько Тетяна(45),
донька – Агриппіна Кир.(18)


Фалько Марфа
Іванівна(30)


Фалько Олена
Михайлівна(30)


Фалько Олена
Амросійовна(60)


Районна газета
Ленінський шлях (Бібліотека ім.Вернадського):


1936 рік:


№87 від 5 липня
говорить про ланкових колгоспу ім.12-ти річчі Жовтня – Зуб.Т., Таран.Я., Фалько
М., Лейка М., що працюють на прополці буряку і взяли зобов’язання виростити 500
т/га.


№132 від 22 вересня
хвалить рільничу бригаду №1 колгоспу ім.12-ти річчя Жовтня (бригадир Хвалько
Іван) яка закінчила сівбу озимини ще 6 вересня і вже на 42 га зазеленіли сходи.
Критикується за прогули і невчасні строки бригада №2 (бригадир Ластовка).


Краєзнавчий музей
міста Полтава (архів, фонд 07, справа 46. Партизаны Шишацкого района.). Хвалько
(Фалько) Іван Криськович (Кир'янович), 1906 р. Хутір Хвальки. Партизан. Страчений: лсп. 1943 р. Похований: с. Хвальки
Шишацького р-ну Полтавської обл.


У селі Хвальки
заарештували І.К.Фалька і С.С.Поповича і повезли в Миргород на допрос. Коли
переправлялися через Псел, Фалько кинувся в воду щоб не потрапити до катівні.
Савелій Степанович Попович, 1906 р.н. був підданий тортурам. Німці катували
його намагаючись дізнатися де зберігається партизанська збруя, але вороги
нічого не дізналися. Був розстріляний і похований під Білою Курганою, в соснівському лісі. Був
перепохований в с.Жабокрики.


Згідно ФР3388 ДАПО,
оп 1, справі 1573, населенню колгоспу ім.12-ти Річчя Жовтня (Жабокрики, Хвальки
тоді ще Федунської сільради) було спричинено слідуючу шкоду станом оцінки на
1944 рік:


Фалько Павел Лукич.
Спалено хату, господарчі будівлі.


Фалько Тетяна
Миколаївна.  Спалено хату, господарчі будівлі,
відібрано: 1 корова, 1 молодняк ВРХ.

Post's attachments

Урочища.png
Урочища.png 265.67 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

14

Re: Фалько, Хвалько

Хвалько (Фалько) Яків Митрофанович
Армія УНР

Ранг/посада: козак 3-ої Залізної стрілецької дивізії
Народження: 1896р., Подільська губ., Літінський пов., Кожухів


Біографічна довідка

Хвалько Яків Митрофанович (1896 – н/д) - піхота, козак 3-ої Залізної стрілецької дивізії.

В Російській імператорській армії з 1915 р.

В Українську армію зголосився  добровольцем у 1918 р.

У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований польською владою.

Станом на 01.10.1922 р. служив підхорунжим 5-го кінного полку 5-ої Херсонської стрілецької дивізії та перебував у таборі інтернованих в Щипйорно. У списках особового складу полку проти прізвища Хвалька Я. М. примітка: «В шпиталю».




Джерело інформації - ЦДАВО України. ф.1075, оп.2, спр.653; ЦДАВОУ, ф. 2257, оп. 1, спр. 9; ЦДАВОУ, ф. 1075, оп. 2, спр. 923.

Актуально станом на - 31.03.2021

Документи
Обкладинка. Список 3-ї Залізної стрілецької дивізії. 1921 р. ЦДАВО України. Ф. 2257, оп. 1, спр. 9
Сторінка документу зі згадкою. Список 3-ї Залізної стрілецької дивізії. 1921 р. ЦДАВО України. Ф. 2257, оп. 1, спр. 9

Пов'язані документи
Список старшин, урядовців і козаків 3-ї Залізної стрілецької дивізії. // Обкладинка
Список старшин, урядовців і козаків 3-ї Залізної стрілецької дивізії. // Сторінка 4
Список підстаршин та козаків 5-ї Херсонської стрілецької дивізії. // Обкладинка
Список підстаршин та козаків 5-ї Херсонської стрілецької дивізії. // Сторінка 7

www.db.geroika.org.ua/ua/person_ … b25938a3b6

Share