1 ( 05-02-2019 18:08:50 змінене litar Л )

Тема: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

ГОЛОД
1921-1922
р.р. 

                                                              О, як же ти не вмерла, Україно, 
                                                              Бо скільки ж то зловісницька мета 
                                                              Звела людей, приречених безвинно, - 
                                                              Й ніхто за це ні в кого не спитав.
                                                              А ще були голодомори; 
                                                              Валялись трупи - цілі гори! 
                                                              Бувало – села вимирали, 
                                                              Але червоні генерали 
                                                              Кричали: «Мало! Мало! Мало! 
                                                              Ще є в селян і хліб, і сало!» 
                                                              Забрали все… Людей не стало…
                                                                                           (вірш Василя Оленка)

Голод в південних областях України в 1921-1923 роках, спричинений  не стільки неврожаєм, як діями влади
Радянської Росії, а також  вивозом хліба на експорт.
     Як усе було насправді?
Тільки документи можуть дати чітку відповідь.

ukrlife.org/main/evshan/famine.htm

Post's attachments

1921.jpg
1921.jpg 111.7 kb, 6 downloads since 2017-12-04 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

2 ( 02-04-2014 17:47:03 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

З протоколу засідання
Запорізького губернського продовольчого комітету.




29 квітня 1921р.
 …Считать возможным взять по наряду на май из Бердянского уезда 1 миллион пудов (хлеба)
 


З Протоколу № 65 засідання
Мелітопольського партійного комітету.

26 травня 1921р.
…Слушали…
 к) копию телеграммы за подписью тов. Раковского о тяжелом положении Москвы в продовольственном отношении и о напряжении всех сил в выполнении госразверстки.
     Постановили: принять к сведению и исполнению.
 


З протоколу № 73/8 екстреного
засідання Мелітопольського повітового партійного комітету.

30 червня 1921р.
 Слушали: …о положении продработы в Запорожской губ. И какова нужда центра в продовольствии.
Постановили:
      1. Признать июльский наряд на 700000 пудов последним и обязательным к исполнению.
      2. 700000 пудов изъять из:
а) 350000 пуд. из фонда комнезаможей.
б) 350000 пуд. от крестьян принудительно с оплатой вместо денег товарами.




З протоколу засідання політбюро ЦК КП(б)У.

4 серпня 1921р.
    Постановили: О кампании по борьбе с голодом.
Указать губкомам, что при проведении кампании необходимо различать призыв к борьбе с голодом в России от борьбы с неурожаем на Украине, где помощь местам, пострадавшим от неурожая, может быть оказана вполне своими губернскими или уездными средствами.

 


З протоколу засідання політбюро ЦК КП(б)У.

З вересня 1921 р.
      Присутствовали: тт. Раковский, Кон, Серебряков, Мануильский, Фрунзе, Владимиров и заведующий Центр, стат. бюро т. Попов.
 Слушали: Вопросы Наркомпрода…
      1). О размерах государственного хлебного фонда Украины и о количестве хлеба, которое Украина обязана дать России (докладчик т. Фрумкин).
      Первоначально налог был исчислен в 152 млн…  Сейчас официально налог исчисляется в 128 млн; предполагается реально собрать 100 млн. — минимум 70-75 млн. Если прибавить помольный сбор 8-10 млн. и то что удастся получить товарообменом 10-12 млн., то окажется 95-100 млн. По декрету СНК УССР в пользу комнезамов отчисляется 15-25% налога, т. е. около 15 млн. пуд., остается 80 млн. Минимальная расходная смета для самой Украины исчисляется в 70 млн., на продовольственные и семенные нужды Крыма —1,5-2 млн, остается для РСФСР всего 8 млн., что слишком мало. Тов. Фрумкин предлагает установить твердый минимум для РСФСР в 30 млн. пуд.

З телеграми ГУЛЯЙПІЛЬСЬКОГО ПАРТКОМУ ЗАПОРІЗЬКОМУ ГУБКОМу
20 жовтня 1921 р.
 ... Выписка из заседания Уездпарткомитета от 19/Х 21. Продвопрос.
      а) Несмотря на истекающий срок выполнения продналога, поступление такового достигло всего лишь до 15%. Слабость поступления по продналогу объясняется не только слабостью аппарата продорганов, но и признаком наступающего в некоторых р-нах уезда голода, доходящего до голодной смерти, а также до бегства крестьянства в другие губернии со своими семействами, бросающего хозяйство на произвол судьбы.
      б)Число государственных иждивенцев находящихся в Гуляйлольском уезде (части Крармии, детские дома, служащие и проч.) не считая уже голодающих местных граждан и беженцев из Поволжья, число коих настигает до 5000 чел., требует для прокормления до 90 000 пудов хлеба, что даже не покроется при выполнении предложенных Упродкомом 100% поступлений по продналогу.
      в) В силу вышеизложенного просить Губком рассмотреть вопрос о продовольственном положении Гуляйпольского уезда и отменить все наряды, данные Опродкомгубом Гуляйпольскому Упродкому, за исключением наряда в адрес Упосевкома на 10 000 пудов посевматериала, задержанных Опродкомгубом в Запорожье.
 


Протокол  аналiзу  хлiба
25 грудня 1921 р.
                                          Аналитическая Амбулатория
      Аналитическая лаборатория Мелитопольского Уздрава от 25 декабря 1921 г. № 225
Протокол анализа хлеба с шелухой присланный Здравотделом за № 21627
    Наружный вид: Кусочек хлеба с сильно выпеченной коркой состоящей по внешнему виду сплош из соломы и шелухи Склен. между собой темно-желтым веществом. Солома и шелуха довольно крупные длинная и острая.
    Химическое исследование не могло быть произведено из-за чрезвычайно малого количества присланного хлеба.
     Микроскопическое исследование обнаружило: мелкие и длинные частицы соломы, также части шелухи и отрубей. Очень большое количество клетчатки желтого цвета зачастую облеплен мучной пылью; крахмальные зерна пшеницы, реже ячменя и части семян сорных трав и загрязнения.
Заключение: Данная проба хлеба повидимому была выпечена из мельничных отходов т. к. налицо все элементы отходов.
Зав. Аналит. Лабораторией РАЙХ

З ІНФОРМАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ПРАВОВОГО ВІДДІЛУ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-СТАТИСТИЧНОГО ПІДВІДДІЛУ КНС  ГВКу
16 січня 1922р. Секретно
Положение губернии с 10 по 17 января 1922 г. 
      …Запорожский уезд. 
Андреевская волость — голодающих по волости 45%. 
Царицино-кутская волость — голодающих 3.498 душ. 
Васильевской волости — голодающих 5332 душ. 
      Зарегистрировано случаев голодной смерти 15, больных на почве голода 200 душ. Получено от укомпомголода 180 п. хлеба удовлетворено 5% голодающим пайком.
Балабино-Петровская волость — голодающих по волости 45%.
Камышевахская волость — голодающих 85%. Умерло от голода 2 чел...
Преображенская волость -голодающих 6402 душ. Выдано помощи Укомпомголодом 200 п. хлеба и 150 п. макухи.
Жеребецкая волость — голодающих 7922 душ. Выдано помощи укомпомголодом 220 п. хлеба и 160 п. макухи.
Мелитопольский у Функционирует 3 столовых: 2 детских и 1 для безработных...
Б.-Токмакский у Молочанский волости выдано по одной четверти фунта хлеба 600 голодающим. Бывают смертности на почве голода.
Настроение рабочих и крестьян ... приподнятое...
Зам. Завгуботуправом ОГНИВЦЕВ Завинформстатпода РОДИН

З ЦИРКУЛЯРА № 84 ЗАПОРІЗЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО КОМІТЕТУ КП(б)У
22 січня 1922 р.
      Голод, возрастающий в нашей губернии ставит угрозу все дальнейшее существование сельского хозяйства в губернии... Мы все же стоим перед вопросом что будет пустовать на 1922 г. 1 миллион десятин земли...
     Мы должны сделать все, чтобы наша губерния — житница республики в прошлом, богатейшая на Украине — не превратилась в будущем году в пустыню...
 Почти окончательная ликвидация свободного оборота, как следствие принудительного займа и конфискации, окончательно подорвет силу крестьянского хозяйства в его самостоятельной борьбе с теми тяжелыми условиями в которых находится наша губерния.
     И это случится при том условии, когда помощь центра не сможет удовлетворить 50 проц. наших минимальных потребностей...
Секретарь Губкома ГУРЕВИЧ

ТЕЛЕГРАМА МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ПВКУ ТА ПОВІТОВОЇ КОМІСІЇ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ
23 січня 1922р.
ЗПР. Из Мелитополя № 1491
ЗПР. Губисполком Губкомголод.
     Положение уезда и города голодающими катастрофическое смертность с каждым днем увеличивается только за один день 22 января в городе зарегистрировано 15 смертей от голода.
      В уезде сотни семейств лежат без движения опухшие, кровавый понос, тиф, без присылки хлеба извне, выход не возможен. Крестьяне ссылаясь на обещание т. Раковского, который при объезде губернии говорил всюду что будет в Запорожскую губернию ввозиться ежемесячно 90 тыс. пуд. зерна требуют хлеба, в волостях организованы питательные пункты, работа налаживается но за отсутствием хлеба должна будет замереть. Голодающих на 15 января зарегистрировано по уезду и по городу 244.102. Настоятельно просим скорейшей присылки хлеба ибо присланными 18 вагонами общим весом 15.000 пуд. не смогли удовлетворить и 30 % голодающих, несвоевременная помощь грозит ужасами вплоть до голодной стихии. Крестьяне группируются тысячи по селам и требуют хлеба. Каждый день крестьяне и рабочие требуют отправки в другие губернии…  Требуют отправки на жительство в другие губернии, таких зарегистрировано до 900 человек, кроме того отправлено случайными поездами 700 человек. Для отправки зарегистрироваными не можем получить вагонов, люди запружают станцию — гибнут. Просим срочно урегулировать вопрос о даче нарядов на вагоны. Ждем исчерпывающих указаний затронутых вопросов этой телеграммы 23 января № 89.
Предуисполкома БЕЛОВ
Секретарь Укомголода МОСКАЛЕНКО

З ТЕЛЕГРАМИ Запорiзького ГУБКОМу КП(б)У ТА ГУБВИКОНКОМУ СЕКРЕТАРЕВІ ЦК КП(б)У Лебедю і. ГОЛОВІ РАДНАРКОМУ УСРР
25 січня 1922р.
 Сообщаем копию телеграммы полученной из Мелитополя " положение уезда и города голодающими катастрофическая смертность с каждым днем увеличивается"... 
 Телеграмма эта может служить точной характеристикой положения всей губернии. До сего времени счет обещанной помощи голодающим получено всего 68 вагонов. Просим ускорить разрешения вопроса о беспрепятственной закупке крестьянами Запорожской губернии зерна в урожайных губерниях и вопрос о систематических присылках нарядов на вагоны дабы хоть частично ослабить картину несчастья. Ответ просим через Политком.
Секретарь губкома ГУРЕВИЧ
Зампредгубисполкома ГАВРИЛОВ
Секретарь СЕРЕДА




Телеграма голови Мелітопольського  ПВКу 

27 січня 1922р.                                                                                          Запорожье Губисполком
      Последнее время в городе смертность с каждым днем на почве голода увеличивается. С 1 по 25 января умерло 44 человека. Много имеется больных требующих больничного лечения но перевозить не на чем. В уезде зачастую требуется немедленно перебросить продовольствие для голодающих больных но за отсутствием транспорта не представляется возможным. Учитывая все эти обстоятельства Президиум Уисполкома постановил передать распоряжение Укомголода одну машину Умта. Просим подтвердить это постановление 27 января н.г.


З ТЕЗ ЗАПОРІЗЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО КОМІТЕТУ КП(б)У ПРО БОРОТЬБУ З ГОЛОДОМ
січень 1922р.
      1. Голод охвативший Запорожскую губернию и в частности Запорожский уезд с каждым днем принимает все более и более широкие размеры. Если в ноябре месяце в Запорожском уезде насчитывалось до 48-50 тысяч голодающих, то в январе сего года количество голодающих достигает до 90 тысяч (из 160-180 тыс. населения).
      2. Поскольку голод растет и голодающее население не имеет возможности приобрести где бы то ни было хлеба — последствия голода не замедлили сказаться: смертность от голода не единицами и десятками, а сотнями, заболевания на почве голода приняли ужасающие размеры.
     3.  Ресурсы которыми может располагать государство в помощь голодающим — это исключительно наряды Наркомпрода. Фонды помощи голодающим по губернии равнению 100-тысячам путем (слово нерозбірливе) аккуратном ежемесячном полученном на всех голодающих губернии (до 400—500 тысяч чел.) не хватит для пропитания и одной трети голодающим. За январь месяц получено всего одна пятая часть наряда 20 тысяч пудов.
  4.  Для того чтобы оказать сколько нибудь ощутительную помощь голодающим не говоря уже о полной ликвидации голода необходимо, чтобы в деле помощи голодающим принимало участие все население. Лозунг "Десять сытых прокормят одного голодного" должен быть проведен в жизнь во все уголках голодающей губернии..."

ЛИСТ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ПВКу  
2 лютого 1922р.
Губисполкому г. Запорожье
      Положение Мелитопольского уезда с продовольствием более чем катастрофическое. Число голодающих на 1 февраля достигает 355.655 человек, в том числе в городе 11.200.
      Никаких запасов продовольствия (хлеба) нет. Поедены суррогаты, поедается последний скот. Крестьяне массами распродают скот и остатки имущества, собираясь выезжать. Смертные случаи резко увеличились. На 15 января зарегистрировано смертей от голода в уезде 777 и в городе 44. В последние дни в городе умирают десятками. Чтобы хотя отчасти удовлетворить больных и детей, а также воинские части, сидящие также без хлеба, взято из посевного материала 6442 пуда зерна. Уисполком неоднократно обращался в ЦКПомголод, но ни откуда ни помощи, ни ответа не получил. Такие телеграммы посланы: 19 января за № 82, 23 января за № 89, 27 января за № 96, 30 января за № 113. Тысячи голодных требуют отправки за хлебом в урожайные губернии. Еще 13 января возбуждено ходатайство перед ОПС о нарядах на вагоны для переселенцев голода. После этого послано семь телеграмм с просьбой ускорить дачу нарядов, но ответа и нарядов нет. Люди сотнями запружают станцию и Укомголод, умирают. Никаких указаний о порядке отправки партий в урожайные губернии за приобретением хлеба нет, хотя об этом также неоднократно запрашивали и Губернию и Центр. В уезде наблюдаются массовые случаи конфискации хлеба у имеющих его граждан, находят хлеб в ямах спрятанный, иногда в большом количестве. Запрашивали Губисполком как поступать, можно ли производить конфискацию у лиц, умышленно скрывающих хлеб. Ответа не получили.
      При таких условиях работать дальше немыслимо. В тех условиях, в которых голод поставил Мелитопольский уезд, работать более или менее продуктивно можно лишь тогда, когда вышестоящие органы власти будут давать руководящие указания и своевременно отвечать на все, выдвигаемые жизнью, запросы. Уисполком настаивает на немедленном ответе на все поставленные вопросы и впредь отвечать на его запросы своевременно.
                                                                                                                       Предуисполкома БЕЛОВ

З ДОПОВІДІ СЕКРЕТАРЯ КАМ'ЯНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ
4 лютого 1922р.     Секретно.   Упарткому.
      ... Культурно-просветительская работа ненормальна. В школах занятия протекают ненормально с одной стороны за отсутствием нормального снабжения, ...из-за голодовки, недоедания, отсутствие одежды и обуви дети посещают плохо. Молочный скот и молодняк, а равно и лошади вырезаются и никакая агитация не прививается... Массовые есть случаи, когда голодные едят собак и кошек, ловят ворон и галок и смертные случаи увеличиваются...
      Внутрипартийное настроение бодрое, уверенное, за редким исключением пьянства коммунистов, венчания в церкви, шкурничества и малодушия. Но меры райпарткома приняты и все это в корне пресечено.
Секретарь райпарткома

З телеграми ЗАПОРІЗЬКОГО ГВКу ДО ЦК ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ УКРАЇНИ
11 лютого 1922р.                                        Телеграмма Лит А Цекомпомголод Копия ЦК КПУ
      Дело помощи голодающим приостанавливается из-за полного отсутствия ресурсов. На плановые 90 вагонов рассчитывать совершенно нельзя. Из 370 по наряду получили только 70…   Живем исключительно собственными отчислениями. Столовые детские дома закрываются.
 Там, где что-нибудь даем не помогает - только вызываем раздражение. Красный Крест открыл только одну столовую, от АРА был представитель — уехал. Единственная помощь извне все время 22 глуховских вагона. Отчисления ж.д. рабочих нашей губернии отправляется центр. Больных тысячи. Смертность растет. Повсеместно едят кошек собак был случай людоедства. Запрашиваем почему отчисления сборы производимые всей республике не реализуются нашей губернии самой неблагополучной по голоду Украина сравнивается Поволжем. Просим немедленной высылки продовольствия денег вещей Ждем срочного ответа.
Выпустили воззвание урожайным губерниям.
Предгубкомпомголод Предгубисполкома ГАВРИЛОВ
Секретарь Губкома ГУРЕВИЧ 11 февраля 22 г.

З ДОПОВІДІ ЗАПОРІЗЬКИХ ГУБЕРНСЬКИХ ВІДДІЛІВ УПРАВЛІННЯ ТА ДОПОМОГИ
15 лютого 1922р.
     Запорожский уезд. По волостям были организованы комиссии из членов комнезамов для сбора продовольственных пожертвований, но результаты крайне незначительные, так как имущего населения почти нет. Население питается почти исключительно суррогатами, травой, магаром и кореньями.  Население находится в удручающем состоянии. Из общего количества населения по Запоржскому уезду 176552 — голодает на 1 февраля 130.000 душ и только 5026 человек населения может пропитаться без помощи.
      Б. Токмакский уезд ... по уезду зарегистрировано 50.000 душ голодающих, коим необходимо до нового урожая из расчета 25 ф. хлеба в месяц на едока — 192000 пудов хлеба.
     Гуляйпольский уезд ... по уезду зарегистрировано 259.054 душ голодающих, для прокорма которых до нового урожая необходимо 852.000 пудов хлеба.
 БЄРДЯНСКИЙ уезд ... по уезду зарегистрировано 150.000 голодающих, коим необходимо хлеба до нового урожая 523.000 пудов.
 Мелитопольский и Генический уезда. …По уездам зарегистрировано 507389 чел. голодающих, коим необходима помощь до нового урожая в размере 1.638.000 пудов...
     ... К 1 февраля зарегистрировано 1.020.000 голодающих, к 15-му августа 922 года предполагается увеличение до 1.131.575 душ, для прокорма которых до 15-го августа необходимо 3.675.500 пудов.




Хлопець тяжко хворий від голоду (повіт Гуляй Поле).

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

3

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ У ПОВІТАХ
лютий 1922 р.
Количество населения и Запорожской губернии
№         Наименование              уездов
пп                
1.       Запорожский…………………159.149
2.       Бердянский…………………..175.734
3.       Б.Токмакский…………………133.315
4.       Гуляй-Польский……………..215.191
5.       Генический…………………….29.125
6.       Мелитопольский…………… 441.129
 Всего по губернии……………….1.153.643

ЗВЕРНЕННЯ ЗАПОРІЗЬКИХ ГУБЕРНСЬКОЇ КОМІСІЇ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ  ТА ГВКу Рад
                                                        Лютий 1922р.
      От 700000 голодающего населения Запорожья обращаемся мы к вам за помощью. На юге Украины образовалось второе Поволжье Советской Федерации и в наиболее сильных формах оно выявилось у нас на Запорожье.
 Из полутора миллионов населения официально числится к началу февраля 700000 голодающих. Каждый день принуждает нас зачислять в голодающие все новые и новые тысячи населения.




З доповіді голови комісії
допомоги голодуючим про поїздку до м. Харкова.

                                                             13 лютого 1922р.
      …После долгих мытарств, когда было выяснено, что помощи от центра ожидать нельзя, вопрос этот был поставлен на обсуждение ЦК Помголода в присутствии т. Калинина, где и был сделан доклад т. Коганом о положении Запорожской губернии, тов. Калинин в ответной своей речи указал, что местами сделано очень мало для оказания помощи голодающим, причем подчеркнул, что голод на Украине ничто по сравнению с голодающим Поволжьем. Отрицательно отнесясь к статистике о голоде на Украине, т. Калинин указал, что необходимо более серьезно относиться к составлению статистики голодающих. 
 В заключении т. Калинин указал на неоходимость сосредоточения всего внимания на оказании помощи Поволжью.

З ЛИСТА ЗАПОРІЗЬКОЇ ПОВІТОВОЇ КОМІСІЇ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ
                                                         16 червня 1922р.
      На отношение Ваше от 15/VІ за № 2037 Укомпомгол сообщает что остронуждающимися числятся вол.: 
Преображенская, Ореховская, Камышевахская, Жеребецкая, Юрковская, Андреевская, Хортицкая, Григорьевская.
 Менее голодающими Веселянская, Ц-Кутская, Васильевская, Б-Петровская, П-Свистуновская, Павловская, 
Натальевская, Янчекракская, Вознесенская.

3 ПРОТОКОЛУ № З ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ГУБВИКОНКОМУ
      ... Голодает 705 тыс… до мая голодающих было 932.000, с помощью "АРА" и других организаций цифра 
голодающих сократилась. Из 705 тыс. голодает 406 тыс. детей и 299 тыс. взрослого населения. В губернии
зарегистрировано 25 случаев людоедства. Вымерло населения около 300 тыс. человек, рабочих 2-3 %, крестьян 7 % …
Гор. Александровск.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

4

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Зі звіту 5-і сесіі Запорізького ГВКу 
Липень 1922р.
     … Помимо холеры свирепствуют и тифы — возвратный и сыпной…
      …По Запорожскому уезду голодающих числится 109.854 человека, из них кормятся 63.872 т.е. 63%, 
по Мелитопольскому уезду голодающих 312.657, кормятся 182.718, что составляет 65%,
по Г-Польскому уезду голодающих 165.704, кормятся 120.000, т.е. 75%,
по Бердянскому уезду -- 150350, кормятся 100.263. в ближайшие дни число кормящихся по уезду будет доведено до 100%.
      В Б. Токмаке цифра голодающих почему-то растет с каждым месяцем, в то время, когда в других уездах она понижается. В докладе Б. Токмака указывается 73.332 голодающих, в то время, когда в мае их числилось около 50.000 человек, кормится там 35.840. В Геническом уезде кормится 100% голодающих.
     В общем по всей губернии кормится 558.348 человек, т.е. 73,5%.
Председатель ЧЕРВЯКОВ
Секретарь ГИЛЬГУР

3 ХАРАКТЕРИСТИКИ ГОЛОДУЮЧИХ ГУБЕРНІЙ УСРР
28 липня 1922р.
 Запорожская губерния
      На 28 июля по Запорожской губернии насчитывалось 707.000 чел. голодающих (55% общего  количества населения Запорожской губ).
      Комиссией помощи голодающим оказывается помощь 64.204 ч., Заграничными другими организациями помощи 539.082, всего 603.286 (85% по отношению к общему количеству голодающих).
      Помощь оказывалась главным образом, благодаря привозу из урожайной Подольской губ., к которой Запорожская губ. была привязана. К посевной кампании истощенное, полумертвое население с'евшее и распродавшее свой сельско-хозяйственный инвентарь.

З ОГЛЯДОВОЇ ДОВІДКИ ОРГАНІЗАЦіЙНО-ІНСТРУКТОРСЬКОГО ВІДДІЛУ ЗАПОРІЗЬКОГО ГВКу 
1 вересня 1922 р.
     ... К 1 декабря 1921 года по губернии число голодающих равнялось 225.837 чел. из общего числа населения 1.436.283 чел. но, постепенно возрастая, к 1 апреля количество голодающих достигло 855.834 чел.
      Помощь голодающим была слабо организована. ГКПГ имел мало средств, из Центра почти ничего не получалось, если не считать 2-х вагонов зерно-хлеба, получен¬ного из Подольской губернии в течении февраля и марта. Из Заграничных организаций работали только АМП, среди менонитов. Главным образом работали Красный Крест, Рабкомголода, Военкомголода и Кооператкомголод.

Витяги з  документів Запорізького архіву.


Далі буде

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

5 ( 20-11-2015 15:01:12 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

 "Как производится обследование голодающей местности"
    

+ Читати більше

 1. Обследование голодающей местности производится с целью выяснить сколько в данный момент имеется на лицо населения требующего немедленной помощи и сколько его будет в будущем.
      2. Обследование лежит главным образом на сельских и волостных комиссиях помощи голодающим, а так же производится и специальными комиссиями, высылаемыми Губ или Укомпомголом. Они являются руководственными и ответственными в этом деле органами. Но так как более правильное обследование требует значительного времени и сведующих лиц, то для ускорения и правильной постановки к обследованию привлекаются:
 а) волостные санитарные комиссии,
 б) медицинский, педагогический, агрономический и ветеринарный персонал.
     Означенные категории лиц привлекаются потому, что при обследованиях необходимо создать прежде всего имущественно-хозяйственную сторону каждой семьи, правильней всего этого могут сделать лица сведующие в этом.

     Агрономический, ветеринарный персонал важно является также и санитарная сторона количество заболеваний и смертей и на почве голода, формы заболеваний и пр. это может установить только медицинский персонал и наконец направляя главное свое внимание на охрану детей, выясненное количество и условия жизни их поручается педагогическому персоналу.
      3. Как наилучше произвести обследование т.е. чтобы все нужные или наиболее правильными и сделать это в короткий срок. Для этого есть самый простой способ, а именно: прежде всего необходимо чтобы сама комиссия хорошо сорганизовалась и все привлеченное к работе лица были на своих местах.
      4. Все село разбивается на несколько участков (кварталов) с расчетом, чтобы в каждом было не больше 30-50 дворов в каждый такой участок назначается 1-2 уполномоченные комиссии, которая отправляется в назначенный им квартал, берут с собою на месте 2-х представителей от квартала, обходят с ним каждый двор и заполняют ведомость № 1.
       Для того, чтобы правильно судить о положении семьи необходимо лично посмотреть какой хлеб употребляет она, «если суррогатный» то посмотреть муку, а также и пищу какую варит. Если есть больные посмотреть их расспросить о положении семьи соседей и т.д. Взять образцы суррогатнаго  хлеба и самих суррогатов, образцы заворачиваются тщательно в бумагу и делается надпись села и семьи, из какого суррогата хлеб или мука (сколько частей чего туда входит).
       Одновременно с обследованием семьи в отношении питания, составляется также и список круглых сирот, где таковые имеются, а также делается список больных на почве голода. Этот последний необходимо поручить делать медицинскому персоналу, так как не сведующему лицу нельзя будет узнать чем больно данное лицо – на почве ли голода или от какой либо другой причины.
       5. Когда таким образом обследован участок и заполнена ведомость № 1, каждая такая поквартальная иследовательная комиссия представляет ведомости в комиссию  помощи голодающим. Председатель комиссии  созывает общее собрание с участием всех обследователей и представителей (обязательно) от квартала. В этом заседании по представленным спискам рассматривается каждая семья в отношении нуждаемости ея и устанавливается к какой категории голодающих она может быть отнесена.
       Таким образом все население разбивается на следующих 5 категорий:
1-я Категория – голодающие в настоящий момент т.е. питаются исключительно суррогатами без примесы муки.
2-я Категория – имеющие запасы хлеба на один месяц (по 1 февраля 1922г.) хотя бы с примесью суррогата.
3-я Категория – имеющая запасы на 2 месяца (по 1 марта 1922г.)
4-я Категория -  имеющая запасы на 3 месяца (по 1 апреля 1922г.)
5-я Категория -  имеющая запасы до нового урожая.
       При разбивке семей на категории следует быть особенно осмотрительным и помнить, что неправильные поставленная в 1-ю категорию малонуждающаяся может получить пособие раньше, чем семья более нуждающаяся, а потому при отнесении семьи к какой либо категории необходимо руководствоваться не только наличием запасов зерно-хлеба, а также и количеством скота, чем семья занимается, наличие в семье мастеровых, торговцев и вообще имеет ли она какие нибудь посторонние источники существования и т.д. и только по выяснению всех сторон зачислить ея к той или иной категории.
      6. Когда закончена разбивка по категориям приступается к составлению цифровой ведомости № 2. Это уже делается не в заседании, а чисто техническим путем в порядке выборки тогда же составляется ведомость № 3 о детях круглых сиротах и ведомость о больных на почве голода. В последнее обязательно должно быть подписано участковым врачем.
      7. По составлению ведомостей № 2, 8в и № 4 они немедленно отсылаются Волкомиссии Помголод, собранные со всех сел волости ведомости совокупляются и составляется одна общая цифровая ведомость по волости по форме № 5. Кроме того из нея делается выборная ведомость по форме № 6 показывающая сколько в данный момент имеется в волости населения в общем, какое количество его нуждается в немедленной помощи. При составлении этой последней ведомости необходимо помнить что голодающих местностях Государственная помощь оказывается в следующем порядке.
       В первую очередь снабжаются Детдома или Детстоловые, во вторую очередь  - больницы, медицинский, педагогический и ветеринарный персонал, и в третью очередь уже снабжается взрослое население или столовые для него. В этой ведомости нужно указать количество населения в этих 3-х категорий. Необходимо указать еще на 1 пункт, имеющагося в ведомости – это какому количеству человек может быть оказана помощь на месте самой волостью. Это значит, что Комиссии помощи голодающим Волостные и Уездные должны не только производить обследование,  но и заботиться о том, чтобы добывать средства на местах и на них отделить известную часть населения.
       Ведь в некоторых местах из 100 дворов голодают только 20-30 дворов, а остальные имеют для себя пропитание, а может быть даже и излишки, следовательно нужно принять всякие меры убеждения этих граждан, чтобы они уделяли часть своих достать для голодных, тогда известная часть может быть прокормлена на местные средства, остальные же будут кормиться за счет государства.
       Заполненные ведомости по форме № 6 Волостная комиссия составляет в 3-х экземплярах, один из них остается на месте, а два отправляются в Укомпомголод.
     Уездная комиссия в свою очередь из ведомости № 6 составляет сводную ведомость по уезду, тоже делается с ведомостями № 6 и вместе с одним экземпляром  Волостных материалов препровождает их в Губкомпомголод.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

6

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

"Або така
фотографія. У великій бляшаній мисці
сидить, може 16 літний хлопець; живий –  бо сидить, але життя по нім не видно, широко
розкриті очі виглядають як очі трупа; з цілого тіла здається лишилася тільки
шкіра, що держить кости при купі. А до сеї фотографії пояснення: 'Іларіон
Нищенко, хлопець з села Благовіщенки: з голоду убив свого трилітнього брата і
з'їв його...".

 


ЛИСТ ГУЛЯЙПІЛЬСЬКОГО ПОВІТОВОГО ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ЗАПОРІЗЬКОГО ГУБВИКОНКОМУ ТА АКТ КЕРІВНИКІВ БЛАГОВІЩЕНСЬКОЇ ВОЛОСТІ
9 лютого 1922р.
Секретно Губисполкому
     При сем препровождается копия с копии акта о случае людоедства имевшем место в Гуляйпольском уезде
для сведения.
                                                                                                             АКТ
     1922 года января 23 мы нижеподписавшиеся Зав. 14 Медицинским участком… А.Ф. Троянский,
секретарь Благовещенской Волкомячейки К. Е. Саенко и предкомнезаможа К. А. Детюк по предложению
Благовещенского Предволисполкома тов. Капленко производили опрос и обследование семьи Нищенко
Ивана Федоровича 55 лет, жена которого Харитина Андреевна Нищенко совершила убийство своих двух детей,
дочери 5 лет и сына Андрея 7 лет (способом удушения руками) и употребила трупы в пищу в отсутствии своего мужа.
Муж И. Ф. Нищенко оставил семью ушел на сторону для прокормления себя заявил семье: "Живите как вам нужно".
     Харитина Андреевна Нищенко 45 лет отроду вполне здоровая женщина телесных недостатков никаких нет.
В продолжении своего замужества родила 11 душ детей, двое из которых умерли в 1921 году от болезни,
остальные дети: дочь Устинья 25 лет, сыновья Марк 18 лет и Ларион 11 лет, дочь Анастасия 12 лет и
Мария 11/2 года (грудная) при медицинском осмотре оказались здоровыми физически. Старшие из них здоровы
умственно: сама мать Харитина Нищенко физически вполне тоже здорова и только крайне истощена от голода
как и вся семья. На вопрос, что заставило ее удушить своих детей, откровенно и сознательно говорит:
"так как они были более слабые и истощенные голодом, то я их придушила, а после варила и ела вся семья
будучи голодная". По мнению комиссии Харитина Андреевна Нищенко совершив убийство своих детей
руководилась чувством безнадежности на скорое получение материальной помощи и на выздоровление слабых детей.
     Примечание: Иван Федорович Нищенко имеет 10 десятин надельной земли и почти никогда не обрабатывал,
а сдавал ее в аренду или с половинной обработки, зачастую за выручение от земли деньги употреблял
на спиртные напитки (на разгулье) занимаясь охотничеством успешно. Семья вся в редких случаях в прошлом
времени не ела мяса хотя бы без хлеба в последние месяцы 1921 и 1922 года семья употребляла в пищу
мясо диких животных, собак, если попадалось то и лошадиное мясо. Заметно, что как отец так и мать
за нравственным развитием детей не заботились совершенно, на вопрос старшему сыну Марку ел бы он сейчас
руку или ногу человека, отвечает: "С большим бы удовольствием только резать и убивать человека сам не мог бы".
     Употребляя в пищу тела членов своей семьи ни чувства сожаления, ни чувства брезгливости никто из семьи
не испытывал.
Заведывающий 14 Медицинским участком              А. ТРОЯНОВСКИЙ
Секретарь Благовещенской Волкомячейки              К. САЕНКО
Председатель Благовещенского Волкомнезаможа    К. ДЕТЮХ


ДАЗО.  Р - 2, оп. 1, спр. 354, арк. 30

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: kuks70, Алена2

Share

7 ( 20-11-2015 15:02:19 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

К 1922г., різні сіль-вол-губ виконкоми, КНСи, Ревкоми, міліція и т.п. організації  надсилали звіти про стан  регіону. 
    З гори їм надсилались різні бланки. 
Форма № 1 - Список громадян села
Форма № 3 - Список повних сиріт села
Форма № 4 - Список громадян села хворих від голоду 
Форма № 6 – Зведення про нужденних
                         БЛАНК для заповнення

+ Читати більше

793x800

Заповнена форма

605x640

443x800

А ТАК ЗАКІНЧУЕТЬСЯ  ЩЕ ОДИН СПИСОК

800x409

И всего больных оказалось 54 душ и с каждым... все болезни на почве голода увеличивается и увеличивается, средст нет всилах дать, просим Волкомпом голода дать немедленно помощь больным от голода ибо в течении 2 или 3 дней погибнет больше ста человек .
Председатель Компомголод Крупий
Секретар Шрамко

ДАЗО

Post's attachments

Голод_плакат2.jpg 219.34 kb, 1 downloads since 2014-04-05 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

8 ( 20-11-2015 15:03:46 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

                                                            СПИСОК
голодающих женщин кормящих грудью детей и беременных д. Степановки Туркеновской вол. Гуляй-Польского уезда Запорожской губ.

+ Читати більше

Бугай Ирина
Власенко Ольга
Галаненко (Пахапенко) Анастасия и Милания
Грицаенко Ольга
Кива Гликерия, Евдокия, Лукия
Кобыляшная Стефанида
Коровка Анна, Параскева
Кошколда Агрипина, Александра
Назаренко Евдокия, Екатерина и Александра
Павелько Анисия, Анна и Марина
Палапенко Милания
Пистун Агафия
Талошная Дария
Ткаченко Ксения
Тыртышная Иулита
Харченко Василиса, Епистимия, Стефанида, Мария, Гликерия, Наталия
Храпаль Агрипина, Мария, Феодора
Шинкаренко Акулина

Предселкомпомголода Е. Власенко
Предселисполкома  В. Шинкаренко
Секретарь  Н. Кошколда

                                              СПИСОК № 3
Круглых сирот с. Санжаровки Туркеновской вол. Гуляйпольского уезда Запорожской губ.

Артюх Никифор, Пелагея
Дудка Валентина
Дунихина Анна, Мария
Жилинская Ольга
Копытин Иван
Клименко Марфа
Крупий Феодора, Анна, Варвара, Михаил, Дмитрий
Марченко Мария
Николаенко Максим
Никоненко Иван
Смоловая Марфа
Школенко Антон
800x517


ДАЗО

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

9

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

                                        СПИСОК
круглых сирот с. Туркеновки Гуляй-Польского уезда
Составлен 1922 г.
Витренко М.
Гордиенко Мария, Анна
Духопол Семен
Иващенко Иван
Ильченко Авраам, Мария
Кеда Григорий
Крупий Федор, Надежда
Матвейчук Соломония

Персань Варвара
Полупан Гурий, Михаил, Григорий

Пистун Ирина, Ксения, Василий
Продан Иван, Петр, Григорий, Никифор
Романей Емельян,Кузьма, Петр
Северин Таня
Силька Антон
Хропаль Параска

Чук Сергей
Шкурка Ефимия

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

10

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

ЛИСТ СЕЛЯНИНА П. І. ЧОРНОВАТОГО ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО

ПРО ГОЛОДУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ЗАГИБЕЛЬ ХУДОБИ ПО СЕЛАХ

ОРЕСТОПОЛЬСЬКОІ СІЛЬРАДИ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ

25
березня 1932 р.* 

Город Харків, ЦИК, тов. Петровському

Від громадянина Орестопольської сільради Покровського р-ну

Тов. Петровський!

    Я хотів би Вас запитати, якщо можна Вас спросити, то будь ласка прийміть до уваги мою просьбу. От тут по цій сільраді, і ще єсть цілий ряд сільрад, де складається сильно плохе положеніє нащот харчів, а саме - по членах колгоспу.
   Коли взяти [у] відсотковому відношенні, то відсотків 50 не мають уже по місяцю хліба в хаті, а той більше, деякі коней дохлих їдять, собак та ін. То я хотів би узнати, якщо це такі труднощі, то це ми должні перенести. А може це недорозуміння, то будь ласка прийміть до уваги та застосуйте методи роботи, які б відповідали цьому назначению. Підготовка до весняної 3-ї більшовицької сівби,
можна сказати, що нікуди не годиться, коням контракційних** кормів немає, уже 3 місяці, свині дохнуть по 2-3-4-5 в день. Складається положення сильно плохе.


Мій адрес: Покровського р-на Орестопольської сільради, получить Пилипу Івановичу Чорноватому 41.

ЦДАЖР
України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 98. Оригінал. Рукопис.


*  Дата позначки на листі в приймальні ВУЦВКу.

**  Так у тексті, можливо, йдеться про концентровані корми.

41
   Приймальна Г. І. Петровского переслала листа П. І. Чорноватого на розгляд до Покровського райвиконкому, який 14 травня 1932 р. відповів ВУЦВКу: "У справі надісланого Вам листа гр. Чорноватим Орестопольської сільради, перевіривши на місці, Покровський РВК повідомляє. Колгосп Орестопольської сільради закінчив минулий господарчий рік з такими наслідками. Розподілив натуральну частину (зерно-хліб) серед колгоспників за трудоднями -1330 ц, на кожен трудодень припало по 1.67 кг. Колгосп має 1142 їдця. Коли взяти умовно розподіл на їдця, то в середньому припадає на їдця по 1,16 кг, або по 7 пуд.
     Напружений стан колгоспників у забезпеченні харчовими продуктами мається і в
більшій мірі відноситься до тих колгоспників, які мало виробили трудоднів, а
колгосп, не викопавши річний план хлібозаготівель, не має змоги забезпечувати з
власних комор.

    Ганебний стан коней та загибель з'являється наслідком недостатньої кількості конц[ентрованих] кормів та плюс знеосібка в уході та догляді за ними. Зараз ці недоліки усунені, колгоспу в порядку соцдопомоги завезено 50 ц зернохліба. З весняною посівкампанією Орестпольський колгосп з 17 сільрад іде на шостому місці, викопавши з перебільшенням засів ранніх зернових та олійних культур і в
порядку соцбуксиру допомагав другим колгоспам.

    Випадків використання собак для споживання не встановлено. Голова Покровського РВК Жук.
Секретар РВК Артьомов".- Док. № 222.

Share

11

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Доповідна записка голови комітету допомоги голодуючим В. Токмацького повіту до Запорізького губкомголу про боротьбу с голодом у повіті від червня 1922 р.
    "...Кроме изложенного, зарегистрировали два случая людоедства, из которых первый имел место в Черниговской вол. гр. Беренцом производилась продажа на базаре человеческого мяса. Последний находится под арестом, и другой - в Петропавловской вол.: на почве голода и психического расстройства гр. Щербаха были съедены двое собственных детей и одно чужое, зашедшее просить хлеба". //Голод 1921-1923 років на України: Збірник документів, стор. 147.
    Один з перших комсомольців с. Новомихайлівка, кандидат історичних наук І. Довгаль згадуе:
     "На Новомихайлівку звалився голод. Померли активний член комітету незаможних селян Іван Деркач і вся його cім’я, не виніс лиха комсомолець Сава Деркач. Не витримав голоду член КНС Оверко Дяченко.
     Згодом його дружина затопила піч, викупала всіх своїх дітей і поклала спати, закривши верх димаря. Лише через кілька днів люди взнали про трагедію цієї  сім’ї". //Колгоспна Нива. - 1975 - 8 серпня.

М. Єременко "Українська голгофа", Чернігівка. 2008 р.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

12

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

                                           СПИСОК
голодающих детей в возрасте от 1-го года до 5-ти и от 5-ти до 16 лет дер. Степановки

Бычек Захарий, Порфирий
Власенко Григорий, Екатерина
Грицаенко Тимофей
Кива Федот, Павел, Никифор, Емельян, Трофим
Кобылешный Пантелейм.
Кошколда Платон, Фома, Зиновий, Порфирий, Варвара, Яков, Кирилл, Марк, Савва, Николай
Назаренко Александра, Василиса, Даниил, Екатерина, Алексей, Василий, Дионисий
Павелько Максим
Панасейко Константин
Пистун Антон
Полапенко (Палапенко) Маркиан, Андрей
Скорик Феодосия
Сливка Василий
Толошный Василий, Прокофий, Евдокия
Тыртышный Семен
Харченко Радион, Антон, Тимофей, Павел, Влас
Храпаль Никита
Шенкаренко Степан, Никифор, Гордей

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

13 ( 20-11-2015 15:06:08 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

                                         СПИСОК
больных детей на почве голода до 16 лет с. Некрасовки  10.02.922 года

+ Читати більше

Байрак Петр
Бездудный Александр 
Билиенко Евфросиния, Мария
Бродский Яков, Любовь, Иван
Варжель Василий
Галя Михаил
Дядюк Антон
Жеребка Максим
Жила Иван
Ивко Наталия
Игнатович Пелагея
Канчуковский Алексей
Карнаух Николай
Козак Вера
Мороз Клавдия
Педаш Мария
Петренко Андрей
Писаренко Петр
Потапенко Николай
Романенко Мария
Соя Федор
Супрун Иван
Тесля Петр
Тютюник Георгий 
Шевченко Михаил
Юрко Петр

Билименко Стефан
Бугрим Дионисия
Вергело Игнат
Водопьян Федор
Гах Анна
Деревянко Антон
Катерлинг? Агафия
Карнаух Мария
Килимова Мотрона
Лелюк Семен
Литвиненко  Тимофей
Омельченко Николай
Соя Евфим, Федор
Тесля Антон
Хайло Мотрона
Чухрай Федор
Чередник Николай

Бездудняя Ева
Билиенко Иван
Бродский Яков
Величко Варвара
Водопаз? Галина
Гах Параскева, Давид
Головко Василий. Марина, Савва
Деревянко Михаил
Драный Иван
Журавлев Сергей
Задорожный Федор
Коробка Иван
Михайлик Параскева 
Скрыпник Любовь
Тютюник Николай, Стефан
Шевченко Федор

Бездудный Федор
Богославский Михаил
Бродские Мария, Неонила, Павел, Василий
Бугрим Яков
Варжель Иван
Водопьян Ольга
Головко Александра, Никита
Гриценко Афанасий
Жила Петр, Ульяна
Задорожняя Марина
Ивко Григорий
Карнаух Евдокия
Неделька Харитина
Панасейко Тарас
Полулях Иван
Радуль Василий
Решетняк Иван, Трофим
Романенко Александра
Соя Марина
Хайло Анна, Евдокия, Марина
Ханчук Иван

Бродский Иван
Бугрим Александра, Анна
Галя Лукия
Деревянко Яков
Дядюн Евдокия
Ивко Александра, Никита
Игнатович Елена
Козак Иван
Михайлик Мотрона
Михайлина Евфросиния
Мороз Анна
Опошляк Николай 
Перепад Мотрона
Потапенко Гавриил
Супрун Емельян, Михаил
Хохотва Федор
Шевченко Фекла, Дмитрий, Иван

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

14 ( 20-11-2015 15:07:08 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

СПИСОК 
гр-н села Санжар? кормящих грудью детей

+ Читати більше

Бабичь Мелания
Баленкова (Баленко) Ульяна, Марина
Близнюк (Близнюкова) Марфа, Харитына
Бодня Мотрона
Вербицкая Улита И.
Волкова Параскева, Ерина
Гладкая Надежда
Дихтярь Агафия
Дудка Домникия
Жилинская Мелания
Каташинская Анастасия
Клименко Ефимия, Анастасия, Анна, Ерина, Мотрона, Устиния, Федоска, Евдокия
Ковтун Параскева
Крупий (Крупиева) Харитына, Мелания, Фекла, анна, Елена
Крутько (Крутькова) Варвара, Ксения, Мокрина, 
Кубах (Кубахова) Анна, Елена, Анастасия
Кумир Улита
Литовка Анна 
Лопатина Харитина
Марченко (Марченкова) Евфимия, Анна, Васса,  Ефросиния
Мисюра Домаха
Михайленко Устиния, Ксения, Домникия
Мордык Анна
Московец Ульяна, Александра, Ерина
Нарва Лукия, Наталия
Онищенко Мария
Панасенко Фекла, Ерина, Евфросиния
Портная Васса
Саливон (Саливоновна) Мария, Марфа
Сергиенко Аграфена, Анна, Мотрона, Татьяна
Смоловая Анастасия
Собка (Собко) Орина
Тарасенкова Анна
Тесля Анна
Тур Анастасия, Любовь
Удод Оксана
Шрамко Ульяна, Христина

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

15 ( 20-11-2015 15:07:41 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Циркулярно
Туркеновскому Волкомпомголоду
     Прилагая на обороте сего отчетную ведомость на выданную Вам для населения продовольственную
помощь, Укомпомголод предлагает Вам не позже недельного срока заполнить ведомость по каждым выдачам отдельно, а так же и общие сведения о населении, заболеваемости и смертности. Сколько жителей ушло в урожайные губернии и сколько возвратилось обратно. Сколько домохозяев не сеяло хлеба вовсе и число душ у этих домохозяев.
    За непредоставление к сроку и за не точность даваемых сведений виновные будут привлечены к ответственности на основании постановления ВЦИКа от 1-го марта 1922 года.

г. Гуляй-Поле.                                      Предкомпомголода  Капранов
июля 12 дня 1922 г.                              Секретарь                Диденко

ПРИМЕЧАНИЕ:  Давая сведения за не сеющих домохозяев, Волкомпомголод должен строго … учесть число их, а также выяснить количество находящейся в их пользовании земли и инвентаря сколько подготовлено ими к посеву озимого хлеба кроме того указать сколько душ (отдельно детей и взрослых) в Вашей волости будут нуждаться в продовольственной помощи в 1922 и 23 г.г.

Секретарь   Диденко.

СПИСОК
жителей села Туркеновки, выехавших в урожайные губернии и прибывших.

+ Читати більше

Бацай Параскева
Белан Фекла
Белый Петр
Беляк Анисия
Бижко Емельян
Бречка Секлетия
Буллах Леонтий
Буряк Степан
Видмидь Мотрона
Высоцкий Григорий
Галобурдин Федор
Голиздра Гавриил
Грицаенко Ульяна, Филипп
Гром Елизавета
Дегтярь Порфирий
Деркач Марина
Задко Евдокия, Ирина, Ефим
Захарченко Петр
Зиненко Иван Ив., Максим
Золотько Кирилл
Зуб Евдокия, Карп
Зубчевская Татьяна
Иващенко Ксения
Казаренко Евгения, Василий
Капшук Василий, Мария
Карпенко Марина
Комарец Лукия
Коровка Алекс.
Кохан Иван
Кошляк Василий
Кривенко Василий
Куринский Степан 
Кучер Михаил, Ольга
Макаренко Василий, Спиридон
Матяж Иосиф
Мордык Ф.
Набока Татьяна, Параскева
Назаренко Харитина
Новик Елена
Обмочевская Стефанида
Олейник
Павелько Емельян
Панасейко Ольга, Тимофей
Панасенко Христофор
Пасечник Ефим, Харитина
Персань Спиридон, Ефим, Марфа
Пистун Сергей
Поддубная Ольга, Максим
Пономаренко Александр
Прихожий Федор Продан Мосий
Продайко Борис, Яков
Решетняк Александра
Северин Григорий, Ксения, Алексей, Татьяна
Семенюта Татьяна
Сиваненко Ефросиния
Сивашенко Никифор
Симаченко Александра, Поликарп
Симоненко Сливка Дария, Татьяна
Стороженко Архип
Тарасенко Денис, Мария
Тищенко Дмитрий, Петр, Анна, Марфа
Турко Филипп
Усатенко
Шальский Иван
Шаля Петр
Шевчик Марина
Шило Марфа
Шинкаренко Параскева, Устиния, Илько, Василий
Шапошник Анна
Шкурка Захар
Явор Екатерина и др.


ДАЗО

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

16 ( 20-11-2015 15:00:29 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

                         СПИСОК 
         с. Туркеновки вовсе не сеявших хлеба

+ Читати більше

Бацай Зиновия, Прокофий, Степан
Белый Семен
Беляк Андрей, Дария, Степан
Булах Ирина, Фекла
Видмидь Феодосий
Вишневская Ксения
Гавриленко Сергей
Гордиенко Пелагея
Горик Степан
Гром Наталия
Данильченко Евдокия, Елисавета
Дегтярь Анна, Домникия, Иван, Мелания, Парфентий
Деркач Евдокия, Кузьма
Ермоленко Григорий, Лука
Задко Андрей, Марфа, Семен
Запара Нестор
Зинченка Степана сироты
Зинченко Агафья, Васса
Золотько Секлетия
Зубчевская Марфа
Капшук Анисия, Васса, Устиния
Карпенка Карпа сироты
Кеда Христина
Климова Ирина
Козорез Филип
Кононенко Тимофей
Коротун Андрей, Лукия
Косяка Марка сироты
Кошляк Прокофий
Красюк Иван, Домникия, София, Феодора
Крупий Екатерина
Левинзон София
Матіяж Митрофан
Мордык Христина
Назаренко Мария, Фекла
Набока Федор, Евгения, Степанида
Новик Татьяна
Обмачевские Агафия, Елизавета, Фома, Марфа
Одарченко Феодора
Олейник Дмитрий, Евдоким
Павелько Ксения, Лукерия
Пасешник (Пасечник) Алексей, Анна, Ефимия, Феодора, Яков, 
Персань Агафия, Мария, Яков, Алекс.
Пономаренко Иван, Александр
Попруга Христина
Пригожий Максим
Притышный? Платон
Прусак Анна
Решетняк Елена
Романенко Анна
Селецкие Домникия, Марфа
Середа Епистимия
Сиваненко Ирина
Симаченко Павел
Симон Федор
Сливка Александра, Васса
Сопильняк Антон, Пелагея
Стороженко Ирина
Тарасенко Васса, Анна, Николай, Ефросиния, Мария, Ульяна
Тищенко Дария, Петр, Павел
Удинская Матрона
Усатенко Параскева
Хайло Филип
Харченко Екатерина, Леонтий, Параскева, Феодора
Цыганок Наталия
Шаля Пелагея, Феодосия
Шапошник Анастасия, Мария
Шинкаренко Григорий, Домникия, Иван, Марфа, Марьяна, Федор
Юрик Марфа
Явор Иван
Яценко Агафия

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

17

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

СПИСОК 
гр-н дер. Веселой Туркеновской волости, которые ушли в урожайные
губ. 04.08.22 г.

Богославский Трофим
Калениченко Семен
Косаренко Николай
Лукаш Василий?
Нестеренко Павел
Третяк (Третьяк) Анна, Михаил
Шапошник Антон и др.

СПИСОК 
гр-н дер. Веселой… те которые возвратились…
Калениченко Михаил, Яков
Косаренко Анастасия, Иван?
Нестеренко Стефан
    ДАЗО

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

18

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

              Довідка
про смерть від голоду Коштенка Ф.П. 

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

19

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

...К 1 декабря 1921 года по губернии число голодающих равнялось 225,837 чел. из общего числа населения 1.436.283 чел. но, постепенно возрастая, к 1 апреля количество голодающих достигло 855.834 чел.
    ...Самостоятельно ГКПГ [губернский комитет помощи голодающим] не мог оказывать практически широкой помощи, т.к. из Центра, вместо обещанных ежемесячно 90 вагонов, до 1-го Мая было получено всего 138 вагонов, т.е. меньше 30%
     В августе по уездным сведениям насчитывалось 495.338 голодающих по губернии, из них разными организациями кормилось 257.875 чл., т.е. 43%

ДАЗО, Р - 2, оп. 4, спр. 6.

    ...В январе, когда фонд помощи еще не оскуднел, в уезде смертных случаев было 278, в феврале же число их увеличивается больше чем в два раза и достигает цифры 636 душ, в марте - 1139 и в апреле - 1239 душ. В мае умерло 823, июле - 133 и в августе 119 душ.
     Годовой отчет Запорожского уездного исполнительного комитета совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов. Запорожье, 1922. - с. 76

Альманах "СПОКУТА" випуск 8-9.  liubavyshka.ru/_ph/61/2/407908741.gif

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

20

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Терор голодом на Донеччині на початку 1920-х років: розплата за повстанський рух
Костянтин Нікітенко 30 травня 2014, 18:20

Так уже склалося, що Донеччина як регіон і її жителі в уяві пересічної людини викликають багато асоціацій. Символами краю "призначалися" то авантюрист Артем — керівник маріонеткового уряду прорадянської України, то, через десятиліття, інші "герої", які "порожняк не гонят". Але Донбас дав країні також і Василя Стуса, і Олексу Тихого, і Івана Дзюбу, і багатьох-багатьох інших справжніх героїв. Проте далеко не кожен регіон може похвалитися такою кількістю різноманітних спотворень історичної правди, за нашаруваннями яких інколи губиться справжнє обличчя краю. Міф про "червоний Донбас" — базу й надійну опору московсько-комуністичної влади в Україні — наполегливо формувався впродовж багатьох десятиліть. Проте архівні документи про національно-визвольні змагання, що стали надбанням сучасних істориків, руйнують радянські міфи про "зросійщеність", "люмпенізованість" регіону та "традиційно низьку" національну свідомість його населення.

Після Першої світової війни внаслідок переділу світу українські землі опинилися у складі декількох держав. Основна їх частина увійшла до складу УСРР. Ці території змогли відстояти історичну назву (Україна), а водночас, формально, і державність: юридично УСРР не входила до складу жодної держави, мала власну конституцію, органи влади та управління.... Однак усе вирішувалося в Москві.

+ Читати більше

По закінченні світової війни внутрішнє становище УСРР було кризовим. Розруха загострювала політичну ситуацію. Запроваджена у роки "воєнного комунізму" продрозкладка — примусові реквізиції селянського хліба — позбавила селян зацікавленості в результатах
своєї праці. З метою розколу села та створення опори режимові у травні 1920 р. було прийнято декрет про організацію комітетів незаможних селян (КНС), які фактично стали органами радянської влади на місцях. Члени комітетів звільнялися від податків, мали переваги при розподілі землі й отримували відсоток конфіскованої у "куркулів" власності. На кінець року комнезами діяли вже в кожному третьому селі. Майже з самого моменту організації КНС створювалися і збройні загони селян. На початок 1921 р. такі загони діяли в усіх губерніях республіки: загалом 730 формувань, понад 56 тис. бійців (без урахування груп самозахисту). Незаможники брали активну участь у збиранні продрозкладки.

Продрозкладка перетворилася на безжальне пограбування села, хоча офіційно й проголошувалося, що забиратимуть лише "надлишки"! На території України на той час уже багато років точилися воєнні дії, — Перша світова, поразка Національної революції й кривава окупація України призвели до загибелі величезної кількості населення. Село стояло зруйноване, спустошене, без господаря. Чоловіки загинули на фронтах, жінки намагалися зорати на собі хоча б клаптик, посіяти хліб — і так врятувати родину від голодної смерті. А тим часом московські більшовики навперебій твердили: "Без українського хліба радянська Росія існувати не зможе!". В.Ленін казав: "Я бачив товаришів, що приїхали з Сибіру, тт. Луначарського і Рикова, що приїхали з України і Північного Кавказу. Про багатства цього краю вони говорять із нечуваним здивуванням. На Україні годують пшеницею свиней, на Північному Кавказі, продаючи молоко, баби молоком споліскують посуд". Зрозуміло, що такі картинки не мали нічого спільного з реаліями, але запалювали агітаторів, будили в них революційну правосвідомість і ненависть. Прибули в українське село. Де хліб? Немає?! На продрозкладку немає, а свиней годувати є?! Навіть злиденне життя українських селян не переконувало таких загітованих активістів! Продовольчі загони, озброєні не тільки гвинтівками та кулеметами, а ще й класовою ненавистю до "куркуля", забирали в селян усе до останньої зернини, — прирікаючи людей на злидні і голод.

Така політика привела до масового опору селянства. В республіці діяло багато озброєних угруповань. Більшовики дали їм офіційну назву — "банди". Хоча у повстанському русі брали участь практично всі верстви села, пропаганда трактувала цей спротив як "куркульський". Вирішення проблеми селянських повстанців бачили тільки в посиленні репресій. 20 квітня 1920 р. РНК України прийняла "Коротку інструкцію по боротьбі з бандитизмом і куркульськими повстаннями". В документі акцентовано на поширенні репресій: запроваджувалася кругова порука, аж до винищення села; населення "бандитських районів" перетворювалося на заручників; щоб запобігти поповненню селянами лав повстанців, передбачався арешт усього дорослого населення тощо. За офіційними даними, наприкінці 1920 р. в Україні проти радянської влади виступало близько 50 тис. селян, які мали на озброєнні гвинтівки, кулемети та гармати. Сучасні дослідники називають значно більшу кількість невдоволених селян. За даними О.Полянського, в Україні воювало близько 150 тис. повстанців. "Село не з нами!" — з тривогою відзначав голова Раднаркому Х.Раковський. В. Ленін, проаналізувавши ситуацію, у жовтні 1920 р. констатував: "Ми беремо хліб із Сибіру, беремо хліб з Кубані, але не можемо взяти його з України, бо там кипить війна, і Червоній Армії доводиться боротися проти банд, якими вона кишить".

Принциповим є той факт, що повстанський рух охопив усю територію УСРР. Навіть у східних регіонах, де природно-географічні умови несприятливі для партизанської боротьби (немає великих лісових масивів або гір тощо), зорганізувався активний спротив. Так, на території Донецької губернії діяли селянські повстанські загони: Білокобильського, Блохи, Каменєва, Каменюка, Карлова, Колесникова, Лимаренка, Лодиря, Махна, Назарова, Фоми Повстанчеського, Саєнка, Солодова, Терезова та багатьох інших. У Старобільському повіті на початку 1921 р. воювали
загони: Лимаренка Андрія
(250 піхотинців і 50 вершників, мали на озброєнні 10 кулеметів); декілька загонів Зайцева та Волоха — по 80–100 бійців на тачанках. На Донеччині чинило спротив радянській владі більше повстанців, ніж на Чернігівщині, Полтавщині, Харківщині, Одещині, разом узятих. За кількістю бійців регіон поступався лише Київщині.

Навіть запровадження Нової економічної політики (НЕП) не знизило напруги в суспільстві. Хоча офіційно продрозкладку й замінили податком, але збирали продподатки, використовуючи все ті ж перевірені жорстокі методи: репресії, взяття заручників, залякування та пограбування. У деяких регіонах продрозкладку не було скасовано і після проголошення НЕП. Так, на нараді при Донецькому губвиконкомі, яка відбулася з участю наркомпрода 7 червня 1921 р., прийняли рішення "розкладку зберегти в повітах Таганрозькому, Маріупольському, Гришинському".

Вісті з села скидалися на військові зведення. Загалом упродовж 1921 р. у республіці відбулося 1376 збройних нападів повстанців на населенні пункти, 259 — на радянські органи влади, 342 — на промислові та продовольчі установи і підприємства. Радянська влада кинула на боротьбу з ними всі сили: Червону армію, міліцію, частини особливого призначення, збройні загони КНС. І всеукраїнський з'їзд КНС ухвалив постанову про створення у кожному повіті України кавалерійської сотні з незаможників. Перемога над білими дала змогу залучити до боротьби досвідчених військових командирів і найбільш боєздатні та перевірені частини: корпус червоного козацтва В.Примакова, 25-ту Чапаєвську дивізію, 44-ту стрілецьку І.Дубового, 9-ту кавалерійську Г.Котовського та інші. У серпні 1921 р. в УСРР дислокувалося 14 стрілецьких і 4 кавалерійські дивізії, прикордонна дивізія особливого відділу КВО, технічні частини, аероплани, 23 бронепоїзди тощо.

За наказом командувача Збройних сил України та Криму М.Фрунзе, у 1921 р. в частинах було заведено спеціальні журнали воєнних дій, які фіксували інформацію про сутички з "бандами". Для боротьби з селянами у січні 1921 р. організовано мережу нарад стосовно боротьби з бандитизмом. Перша Всеукраїнська нарада КП(б)У (травень 1921 р.) постановила: "Щоб наради по боротьбі з бандитизмом засідали принаймні двічі на тиждень, а в особливо загрозливих районах і частіше".

З огляду на важливість промислового потенціалу регіону, а також масштаб опору радянській владі, на Донеччину двічі приїжджав особисто голова Всеросійської надзвичайної комісії Ф.Дзержинський. Взимку 1921 р. проведена під його керівництвом колегія Донецької губчека ухвалила, що "губернській НК передаються військові частини, які одночасно вестимуть енергійну боротьбу з бандитизмом". У лютому 1921 р. сформовано Донецьку дивізію ВУНК, якій передано для боротьби з повстанцями бронепоїзд. У березні того ж року в
регіон, на особисте розпорядженням Ф.Дзержинського, "для підсилення" скеровано велику групу російських чекістів. Призначений наприкінці
1920 р. головою Донецької губчека К.Карлсон отримав надзвичайні повноваження у боротьбі з "бандитами". І довіру виправдав. Уже 21 жовтня
1921 р. В.Балицький, який на той момент тимчасово виконував обов'язки голови ВУНК, клопотав про нагородження К.Карлсона орденом Червоного Прапора за проведену "велику роботу по ліквідації махновщини та низки інших великих банд — Каменюка, Зайцева, Золотого Зуба". Орден К.Карлсон отримав лише у 1923 р., а тоді спеціальною постановою колегії ВУНК від 17 грудня 1921 р. його нагородили золотим портсигаром із написом "За викорінення бандитизму та успішну боротьбу на економічному фронті від колегії ВУНК".

Крім того, рішеннями місцевих органів влади організовувалися судові "надзвичайні трійки". Так, Маріупольський виконком у травні 1921 р. постановив створити таку трійку "у зв'язку з бандитизмом, який не вщухає в повіті, та протидією куркульського елементу" з правом винесення вироку, "аж до вищої міри". За даними Г.Куромії, найжорстокішим був терор на сході Донбасу. Червоні грабували козацькі станиці, заарештовували селян, відправляли їх до Луганська і там жорстоко закатовували.

Жорстокість каральних акцій та широке застосування "вищої міри" породжували активну протидію. Невдоволені селяни знищували представників радянської влади. Так, влітку 1921 р. загін Каменюка, намагаючись вирватися з оточення червоноармійських частин, окрім ведення боїв із регулярною армією, був змушений вступати в сутички із бійцями КНС, а також партійно-радянським активом. У селі Щегловці 22 червня у бою з бійцями цього загону загинули міліціонер і 3 активісти. Наступного дня в селі Картушино загинули голова виконкому та землемір... Незважаючи на значні втрати (понад півтори сотні вбитими й полоненими), кинувши частину зброї та дві гармати, повстанці змогли вирватися з оточення і зберегти близько 150 вершників та кулемети.

Всупереч офіційній пропаганді, "бандитів" масово підтримувало населення, що надзвичайно ускладнювало каральні акції. Так, командир червоного батальйону, перед яким влітку 1921 р. було поставлено завдання ліквідувати "бандитизм" поблизу міста Бахмут, у своїх звітах повідомляв про великі й малі сутички з повстанцями, перелічував власні втрати і захоплені трофеї (26 червня 1921 р. відбито у повстанців 2 кулемети системи "Максим", один кулемет "Кольт", набої та снаряди). Але жодної інформації щодо вбитих чи полонених "бандитів" не повідомляв. Місцеве населення інформувало повстанців про всі пересування червоного батальйону, тож і воєнні дії перетворилися на нескінченну гонитву донецьким степом.

У доповідній записці від
9 лютого 1921 р. С.Каменєв інформував Л.Троцького, що в республіці діють військові формування трьох видів:

1. Організовані повстанці, які користуються активною підтримкою місцевого населення і за сприятливих обставин можуть привернути на свій бік тисячі бійців.

2. Збройні угруповання (як нечисленні, так і доволі великі), котрі пов'язані з місцевим населенням, але не мають масової підтримки.

3. Кримінальний бандитизм, боротьбу з яким селяни всіляко підтримують і навіть намагаються вести власними силами.

Радянська влада вважала, що найнебезпечнішими є насамперед "бандити" першої та другої груп. "Ліквідація бандитизму" перетворилася на масові каральні акції проти селян. Як свідчать документи, більшість населення не вважала повстанців "бандитами", а, навпаки, сприймала їх як рятівників і захисників: "Незабаром прийде Махно, поляки і Врангель, які не дадуть збирати податок... комуністи не підуть брати податок там, де є банда". Вирішальним моментом стала, як мусила констатувати навіть офіційна преса того часу, "цілковита підтримка сільським населенням" повстанського руху. Це твердження також руйнує міф про "бандитизм" повстанців. У таємному зведенні ДПУ по Донецькій губернії акцентовано, що вбивства, пограбування та інші бандитські прояви чиняться насамперед колишніми кримінальними елементами, участь у бандитських угрупованнях селян — незначна. Селяни насамперед брали участь не в кримінальному, а в повстанському політичному русі.

Чекісти, обманюючи людей, перед самими собою були чесні: тавруючи рух як "куркульський", у своїх зведеннях правдиво називали його "селянський повстанський рух". Саме в селах жило майже 80% населення регіону, отож будь-яка боротьба з ним, попри всю свою кривавість, бронепоїзди та яку-завгодно кількість розданих іменних годинників, буде заздалегідь приреченою.

У 1921 р. в ряді губерній України (зокрема й на Донеччині) розпочався перший голодомор. Нові архівні документи, введені у науковий обіг, переконливо свідчать, що головною метою голоду була саме каральна функція — впливовий удар по селянському повстанському руху. Тільки в перший тиждень червня 1921 р. Постійна нарада по боротьбі з бандитизмом при РНК УСРР тричі (!) розглядала питання "Про продовольчі репресії бандитських гнізд". Наслідком цих засідань стала інструкція з проведення репресій продовольчого характеру проти українського селянства. "Бандитськими гніздами" було проголошено не просто окремі населенні пункти, а цілі губернії. Каральні акції, які посилювалися посухою, вразили своїм розмахом та жорстокістю.

У зверненні до Центральної комісії допомоги голодуючим керівники Донецького губвиконкому свідчили: "Голод у Донбасі набрав жахливих розмірів. Голодує до 500 тис. людей. Селяни у відчаї риють собі могили, не відчуваючи реальної допомоги. Досі з центру не одержано ні зернини". Весь 1921 р. голод в Україні повністю замовчувався. У грудні
1921 р. почалася масова загибель селян від голоду. Але, наприклад, харківський "Пролетарий" навіть 29 грудня 1921 р. дуже чітко розмежовував "голод у Поволжі" (яке треба було рятувати щосили, у тому числі й хлібом з України) та "недорід у південних губерніях України" (який, відповідно, на думку московських керівників, жодної компенсації не потребував). Хлібом постачався лише міський пролетаріат — робітники шахт, із сіл Донеччини хліб вивозили. На 15 січня 1922 р. з губернії було викачано 120 тис. пудів хліба. В умовах терору та голоду повстанські загони, не маючи перспектив і можливостей подальшої боротьби, або були знищені, або самоліквідувалися.

Характерним може стати приклад отамана Каліновського зі Старобільського повіту, який спробував "зібрати армію" для "визволення України" (важливо те, що було висунуто не лише економічні, а й політичні вимоги — здобуття незалежності країни). Але сім'ї повстанців конали з голоду, доведені до крайнього відчаю, люди розійшлися по домівках. Товаришів Каліновського заарештували, отаман уникнув покарання і продовжував боротьбу самотужки у глибокому підпіллі.

Продовольчі репресії "бандитських гнізд", які тривали й довели свою ефективність на початку 1920-х років, практикували і в наступні роки як превентивно-репресивні заходи. Терором і голодом можна було знищити повстанський рух, проте не доводилося очікувати, що такі дії схилять селян до підтримки більшовиків. Які досить часто абсолютно не турбувалися про створення позитивного іміджу в очах селян. Дії партактиву на селі скидалися на поведінку представників окупаційної влади, а зовсім не "рідної" радянської. Важливим свідченням є, наприклад, повідомлення червоноармійця 3-го полку зв'язку С.Грибинюкова, надіслане ним особисто на ім'я голови ВУЦВК Г.Петровського у травні 1925 р. "Повернувшись із семиденної відпустки в село Черкаський Брад Новосвєтловського району Луганського округу Донецької губернії, бачив:… міліція б'є селян прикладами, відбираючи в них худобу. Голова сільради — партійний, щоденно виконує директиви партії і Радянської влади за пляшкою самогону. Кооперація на селі на 100% торгує горілкою. Партія та комсомол на селі є загороджувальним загоном, що відбирає в селян вугілля, яке вони купують для опалення… селяни самим консервативним чином налаштовані проти Радянської влади".

Голод на селі у підрадянській Україні став буденним явищем. Так, 1925 р. у Білокуракинському районі Старобільського округу Донецької губернії, де свого часу активно діяли численні повстанські загони, реєструвалися випадки опухання від голоду, 70–80% населення харчувалося сурогатами. По Луганському округу становище було ще гірше, люди їли траву та жолуді. Комісія, яка обстежувала райони недороду в Старобільському та Луганському округах, у своєму звіті від 25 лютого 1925 р. доповідала: "зростання до величезних розмірів гостро-шлункових захворювань" внаслідок харчування непридатними для їжі продуктами, "цинга стала звичайним явищем на селі". У листуванні, призначеному тільки для службового користування, партійні керівники наголошували на тому, що цифри офіційних доповідей про голод не перебільшені, а свідомо занижені.

Бунтівних селян із "бандитських районів" влада навіть після ліквідації підпілля намагалася поставити в умови постійної боротьби за виживання. Каральними акціями — терором і голодом — антибільшовицький повстанський рух опору в українському селі на Донеччині було подолано. Тисячі патріотів загинули… Будь-які згадки про них радянська влада намагалася назавжди поховати у закритих архівах. Але копітка праця дослідників не лише повертає історії імена багатьох героїв — борців за волю України, а й остаточно руйнує вигадані червоною пропагандою міфи. У тому числі й про "історичну" відсутність національної гордості та самоповаги у жителів Донеччини.

gazeta.dt.ua/history/teror-golod … ruh-_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

21

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

А що в цей час робили "вожді"? Документи свідчать.

ПРОТОКОЛ №17
___Заседания Политбюро ЦК КП(б)У от 10 февраля 1922 г.
___Присутствовали члены Политбюро тт. Мануильский, Лебедь, Иванов А., Кузнецов, Затонский, Косиор, члены ЦК тт. Кон, Угаров, Скрыпник, Клименко, канд. в члены ЦК тт. Владимиров и Хоречко,
члены ЦКК тт. Пакко и Затон.
___Слушали: 4. О посылке миссии в Америку.
___Постановили: Ввиду значительного количества в Америке и Канаде эмигрировавших туда украинцев и галичан высказаться принципиально за посылку миссии в Америку и Канаду с целью поднять среди Украинских и Галицких рабочих и крестьян усиленную кампанию за оказание помощи голодающим Украины. Председателем миссии наметить тов.Затонского с оставлением его Председателем Кооперативного Совета.
___Считать возможным включить в состав миссии проф. Грушевского.
___Всю техническую работу по подготовке миссии поручить тов. Иванову А.
___Слушали: 13. О пайках для селянских работников.
___Постановили:
___Считать необходимым обеспечение партийных работников на селе. Поручить Секретариату выяснить с т.Владимировым необходимое количество пайков и провести в Советском порядке.
СЕКРЕТАРЬ ЦК КПУ Д.МАНУИЛЬСКИЙ
ЦДАГОУ: Ф.1. — Оп.6. — Спр.29. — Арк. 31.

ПРОТОКОЛ №29
___Заседания Политбюро ЦК КП(б)У от 12 марта 1922 г.
___Присутствовали члены Политбюро тт. Раковский, Мануильский, Кузнецов, Иванов А., член ЦК т.Угаров, канд. в члены ЦК тов. Владимиров.
___Слушали: 3. О заграничных командировках.
___Постановили:
___в) Категорически запретить посылку за границу товарищей для отдыха и лечения. Исключения могут быть допущены в особо важных случаях.
___Слушали: 9. О сборе золота и серебра с церквей в пользу голодающих.
___Постановили:
___а) Дать по партийной и Советской линии директиву повести энергичную кампанию за сбор золота и ценностей с церквей в пользу голодающих, используя создавшуюся конъюнктуру в связи с борьбой между автокефалистами и экзархистами.
___б) Все собранное на местах должно быть направлено в Харьков в распоряжение Уполнаркомфина.
СЕКРЕТАРЬ ЦК Д.МАНУИЛЬСКИЙ
ЦДАГОУ: Ф.1. — Оп.б. — Спр.29. — Арк. 50-50 зв.

ПРОТОКОЛ №33
___Заседания наличных членов ЦК КП(б)У от 31 марта 1922 г.
___Присутствовали члены тт. Косиор, Иванов А., Угаров и Поляков, Секретарь ЦКК т.Затон.
___Слушали: 1. О кампании по изъятию ценностей из церквей (Циркуляр ЦК РКП) . Прис. т.Ермощенко.
___Постановили:
___Циркуляр подтвердить и разослать с тем изменением, что вместо подготовительных секретных комиссий руководство изъятием ценностей возлагается непосредственно на бюро Губкомов, ввиду того, что изъятие уже фактически началось.
___Слушали: 2. О помощи коммунистам.
___Постановили:
___а) Считать необходимым изыскать средства на предмет оказания помощи коммунистам путем обложения Наркоматов, а также путем организации на местах доходных предприятий.  (Ці слова викреслені. Замість них написано: "и создание фонда помощи". — В.С.)
___б) обязать т.Ксандрова из средств УСНХ внести в кассу ЦК на апрель 4 1/2 миллиардов, т.Лобачева (Наркомпрод) — 4 миллиарда, тов.Владимирова (Наркомзем) — 2 1/2 миллиарда, г.Боева (НКВТ) — 1 1/2 мил-да, т.Гуревича (Наркомздрав) — 700 миллионов, т.Гринько (Наркомпрос) — 500 миллионов, т.Корнеева (НКСобес) - 300 миллионов, тов.Туманова (Наркомфин) — 1 миллиард, тов.Угарова (Южбюро ВЦСПС) — 200 миллионов, т.Рудого (УП НКПС) — 1 миллиард, тов. Манцева (ВУЧК) — 3 миллиона, тов.Солодуба (СНК) — 250 миллионов, тов.Ерощенко (ВУЦИК) — 250 миллионов.
СЕКРЕТАРЬ ЦК КПУ (підпис нерозбірливий, очевидно, Косіора) ЦДАГОУ: ф.1. — Оп.6. — Спр.29 — Арк. 60-61.

___Присутствовали члены Политбюро тт. Петровский, Мануильский, Фрунзе, Затонский, Косиор, Кузнецов, Иванов А. члены ЦК тт. Угаров, Клименко, Поляков.
___Слушали: 4. Об изъятии ценностей из церквей (тт. Ермощенко, Манцев, Балицкий).
___Постановили:
___а) Назначить под председательством т.Скрыпника центральную комиссию по изъятию ценностей из тт. Ермощенко, Манцева и Владимирова, на которую возложить персональную ответственность за успешное проведение этой работы.
___б) Дать центральной комиссии вес полномочия и права вплоть до административного ареста и предания суду за неисполнение ее распоряжений и за бездеятельность, поруч. т.Петровскому провести и советском порядке.
___в) Поручить комиссии разослать на места от имени ВУЦИК и СНК телеграмму о наложении на лиц, виновных в скрытии церковных ценностей либо инвентарных списков, тяжелой кары, вплоть до высшей меры наказания.
___г) Предложить Комиссии ввести пятидневные сводки.
___д) Предложить ГПУ дать распоряжение на места о выделении члена коллегии Губотдела ГПУ специально для работы по изъятию
ценностей.
___е) обязать Агитпроп ЦК развернуть широкую агитацию.
СЕКРЕТАРЬ ЦК КПУ Д.МАНУИЛЬСКИЙ

ЦДАГОУ: Ф.1. — Оп.б. — Спр.29. — Арк. 68-68 зв.

ПРОТОКОЛ №38
___Заседания Политбюро ЦК КП(б)У от 18 апреля 1922 г.
___Присутствовали члены Политбюро тт. Петровский, Мануильский, Иванов, Кузнецов, Скрыпник, Чубарь, Затонский, члены ЦК тт. Кон, Клименко, Владимиров. Пом. Нач. Главкома ВУСУ т.Минин
___Слушали: 4. Ходатайство менонитов о разрешении им выехать за границу.
___Постановили:
___а) Против выезда менонитов не возражать.
___б) Вопрос о легализации менонитов как секты перенести на следующее заседание.
___Слушали: 9. Об отпуске т.Рухимовичу для лечения.
___Постановили:
___Настоятельно рекомендовать тов.Рухимовичу для поправления здоровья воспользоваться отпуском и поехать для лечения за границу.
___Поручить Секретариату обеспечить т.Рухимовича необходимыми средствами.
СЕКРЕТАРЬ ЦК КПУ Д.МАНУИЛЬСКИЙ
ЦДАГОУ: Ф.1. - Оп.6. - Спр.29. -Арк. 70-71.

Оглашению не подлежит
___Учраспреду, Брону, Яковлеву й Ауссему
___Вх. № 223/С.
___Препровождается при сем выписка из протокола Секретариата ЦК КПУ №3 “14” мая 1923 г. для _______________
___Слушали: 1. О т.Гальпериной (Квиринг)
___Постановили: Продлить срок пребывания т.Гальпериной в Берлине до 1-го июля.
___Секретарь ЦК КПУ Э.Квиринг
___Верно: Секретарь Бюро Секретариата (подпись)

ЦДАВОВУ: Ф.4. — Оп.1. — Спр.604.-Арк. 85 — 87.

Комуністична партія (більшовиків) України
___Центральний Комітет
___вх. № 238/С
___В Наркоминдел
___тов. Яковлеву.
___Прилагая при сем 310 долларов (триста десять) и письмо на имя Д.Ф. Петровской, просим распорядиться переслать через отдел Дипломатических курьеров в Берлин и передать под расписку Домне Федоровне Петровской, каковую имеете переслать нам:
___Одновременно с сим просим телеграфно просить В. представительство в Берлине, до получения этих денег, в случае ее нужды выдавать ей суммы по ее требованию.
___Приложение: 310 Вашингтонских долларов*

*як знаєте на той час це були не ті долари, що зараз

www.history.univ.kiev.ua/golodomor/21_23.htm

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

22

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Виписка «Протокол Секретариата ЦК КПУ №11 от 20 апреяя 1922 г. для исполнения… Поручить тов. Яковлеву; срочно снестись с т.Аусемом по вопросу об организации за границей, в частности і Берлине, санатории на 30-40 человек і вияснить расходы, которые на зто потребуются».
          Інший документ – «Шифротдел. Совершенно секретно. Депеша, полученная шифром (Вх. №566)
Из Берлина Ауссема поступила Харьков Канарскому «Сообщите, когда ожидать приезда больных товарищей» Резолюция: «Сообщить Ауссему. Будут посылаться отдельные то-щи, которым Ауссем должен оказывать содействие».

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

23

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.


wdesk.ru/_ph/196/2/622410796.gif

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

24 ( 12-07-2016 18:18:31 змінене litar Л )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Следует напомнить, что в Украине ... в 1921-1922 годах царил лютый голод. В Госархиве хранится более 50 дел Запорожского Губревтрибунала за 1922 год о случаях людоедства в губернии. При этом понятно, что в Ревтрибунал попадала лишь какая-то часть таких дел.
...
                                                     ПРОТОКОЛ ДОЗНАНИЯ
        1922 года 15 апреля. Я секретарь Черниговского  Волкомсамообороны Б. Токмакского уезда  ЛАГОДА производил дознание по поводу людоедства из гражданина села Черниговки БЕРИМЦА Мины Ильича, который показал нижеследующее:
БЕРИМЕЦ Мина 38 лет, грамотный, под судом не был, профессия слесарь. 9 апреля в воскресенье был дома вместе с сестрой и ее мальчиком, которые ночевали и женой. Около 9 часов вечера попросился переночевать неизвестный мальчик. Жена пошла к соседу ДОЦЕНКО попросила соль и топор. Положили мальчика спать и я задушил его во сне. Голову отрезал ножом, так как топор был тупой, затем разделал. Остатки мяса на другой день продал на рынке как свинину по 20 000 рублей.
     Приговор Губревтрибунала от 21.04.1922 г. – расстрел.
              ГАЗО.  Р – 1241, оп.  1, д. 2.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

25

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

из Протоколов собраний членов совета сельского исполкома, граждан села Стыла. Списки членов комитета незаможных селян. 1922 г.:


"Пережитый 1921й голодный год унес с собою большую часть нашего живого и мертваго инвентаря; Селян к весне для посева также не осталось.
Названные обстоятельства влияли на общий недосев наших полей.
Только при поддержке Государства крестьяне смогли засеять свои поля в большей части поздними культурами, обработка каковых легче удавалась.
В продолжении данного на уплату продналога времени все заможные крестьяне продналог уплотили причитающимися по разверстке культурами, Остальное население в виду общаго недосева в Стыльской волости, каковой выражается именно в недосеве ранних зерновых культур, плотить продналог ранними культурами не в состоянии, а потому просим Ходатайства о замене требуемых по продналогу ранних зерновых культур – поздними, а именно: кукурузой и подсолнухами. и фураж."


ГАДонецкойОбласти, Фонд Р-515, оп. 1, дело 17, лист 12 (то же самое в протоколе собрания от 22 сентября 1921 г. на 63-м листе)

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.

Share

26

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

СВОДКА

о работе УКОМПОМГОЛА со время его организации по 1 мая 1922 года.

Зарегистрировано голодающих:

   по городу:

а/ детей 5279.

б/ взрослых 2320.

   по Уезду:

а/ детей 26672.

б/ взрослых 21199.

в/ безработных 1290.

   ИТОГО 56760.

ЗАБОЛЕЛО НА ПОЧВЕ ГОЛОДА. а/ детей 858.
                                            б/ взрослых 824.

УМЕРЛО ОТ ГОЛОДА:         а/ детей 187.
                                      б/ взрослых 205.

Для изыскания средств для оказания помощи голодающим УКОМПОМГОЛОМ проведены следующие меры приятия принудительнаго характера:
1/ Обложены все налогом торговопромышленные предприятия города и уезда.
2/ Введен налог на театры и зрилищи.
3/ Введен налог на предметы роскаши: пианино, рояль, велосепеды, лодки и проч.
4/ Обязательное отчисление однодневнаго заработка от жалованья и пайка рабочих и служащих.
5/ Возложено на десять сытых одного голоднаго.
6/ Произведено прикрепление безпризорных детей к зажиточным обывателям города и уезда.
7/ Создана комиссия по проведению обще гражданскаго налога.
8/ Введен налог однофунтовый налог на все зерно перемаловаемое на мельницах частными лицами.
9/ Организованы питательные отряды и столовые на местах для голодающих путем привлечения голодающих самообслуживанием.
10/ Создана Комиссия по из"ятию Церковных ценностей.
11/ Устройство спектаклей концертов и лотеррей.
12/ Введен налог на лиц свободной профессии.

ПОСТУПИЛО В ФОНД ГОЛОДАЮЩИХ.

1.Добравольных пожертвований......................13328337.
2.Процентных отчислений рабоч. и служ........1686530495.
3.Сбор за право торговли.................................66704103.
4.От увеселительных зрилищ............................98260993.
5.Проведение недели ребенка.........................182302048.
6.Разных поступлений....................................415569089.
7.Налога свободных профессий.........................59095972.
                                                        -----------------------
                                                       Итого 2.521.850.987.
  
ГАДонецкойОбласти, Фонд Р-515, оп. 1, дело 11, лист 219

Post's attachments

219.JPG
219.JPG 264.51 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.

Share

27

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

http://www.city.kherson.ua/photos/golod.jpg

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

28

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Троїцька церква Мотронинського монастиря (1964 рік)

Post's attachments

троицкая церковь.jpg
троицкая церковь.jpg 236.83 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.

Share

29 ( 30-10-2017 12:53:17 змінене kuks70 )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Під час голоду 1921-1922 років в Україну було переселено близько 30 000 дітей з Росії.    
Книга І. Герасимовича, Голод на Україні, 1973 р.

Post's attachments

переселення.jpg
переселення.jpg 49.87 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.

Share

30

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

http://loda.gov.ua/cache/thumbnails/h/hqdefault_1416563365_480x360_3_0.jpg

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

31

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Голод 1921-1923 і українська преса в Канаді
Роман Сербин
Документ

chtyvo.org.ua/authors/Serbyn_Rom … _v_Kanadi/

Share

32

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Села Митрофанівка та Вершино-Каменка Кіроваоградської області також страджали від голоду у 20-х роках. Там цілі сторінки метричних книг заповнені записами "помер від голоду". Особливо багато малих діток.

Деркач (Золотоноша), Цаца, Ганесен, Ганесин (Велика Бурімка, Одеса), Пробийголова, Герасимов (Митрофанівка, Вершино-Кам'янка Кіровоградської обл.).

Share

33 ( 25-12-2017 08:43:56 змінене О.І. )

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

http://images.vfl.ru/ii/1514183416/2e198fd5/19908789.jpg

Всем волисполкомам.
Согласно телеграммы НКВД №2094/298 и отношения Губисполкома от 1/7 с/г Уездный Исполнительный Комитет категорически предлагает не выдавать  каких-либо разрешений переселений беженцам голода 1921 г. на выезд таковых из Украины в пределы Р.С.Ф.С.Р. впредь до особого на то распоряжения. 1.07.1922 г.
Предуисполкома Капранов. Секретарь Бородавка.

Share

34

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

Постишев Павло (1887 - 1939)
Місце народження: Іваново-Вознесенськ, нині Іваново, Росія
З 1901 брав участь у революційному русі, в 1905—1908 - більшовицький партійний функціонер в Івано-Вознесенську. У 1918-1920 — один з керівників більшовицького партизанского руху на Далекому Сході. В серпні 1923 був направлений в Україну. В 1924-1925 — секретар Київського губкому. З липня 1930 до січня 1933 - секретар ЦК ВКП(б). На початку 1933 ЦК ВКП(б) видав постанову, в якій засуджувалась діяльність української парторганізації через невиконання плану хлібозаготівель. Ця постанова викликала кадрові зміни в партійній організації. Найсуттєвішою з них було призначення в березні 1933 року Павла Постишева другим секретарем ЦК КП(б)У. Одночасно Постишева обрали  першим секретарем Харківського, а згодом — Київського (з липня 1934) обкому Компартії. Він заохочував репресивну політику, вів боротьбу зі "шкідництвом" і "саботажництвом". Багато дослідників покладають на нього персональну відповідальність за розгром українського національного відродження, згортання українізації. Постишев виступав за застосування репресивних методів при проведенні колективізації і виконання плану хлібозаготівель в Україні, за боротьбу з "шкідниками" і "націоналістичною контрреволюцією". Постишев був співорганізатором Голодомору в Україні 1932-1933 років. 22 лютого 1938 його разом із дружиною заарештовали. 9 квітня 1938 року Постишев пише заяву на ім'я наркома внутрішніх справ Миколи Єжова, в якій запевняє, що має «намір дати органам слідства відверті свідчення про контрреволюційну діяльність проти партії та Радянської влади, яку я проводив протягом кількох років». Як «японського шпигуна» та «правого троцькіста» Постишева було розстріляно 26 лютого 1939 року.  Згодом його реабілітували. В Черкасах до цього часу одна із вулиць носить його імя.


Григо́рій Іва́нович Петро́вський (22 січня (4 лютого) 1878, с. Печеніги Харківської губернії — †9 січня 1958) — радянський державний і політичний діяч, один з орґанізаторів Голодомору.  Член масонського Міжпарламентського союзу (1910-ті).
Петровський належав до тієї частини партійного і державного апарату УРСР, яке орієнтуючись на Москву, повністю відкидало ідею українських націонал-комуністів про можливість існування української радянської державності. У серпні 1922 Петровський представляючи Україну у складі комісії по підготовці союзного договору, повністю підтримав проект Йосипа Сталіна про входження формально незалежних радянських республік до складу РСФРР на автономних правах, У 1923 Петровський під час підготовки конституції СРСР виступив проти позиції М. Скрипника, О. Шумського, X. Раковського, спрямованої на побудову державного устрою союзної держави на конфедеративних засадах. Григорій Петровський був одним з ініціаторів організації Голодомору 1932-33 років. Кінцем жовтня 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель в Донецькій області. Був головою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, головою Всеукраїнського революційного комітету. З боку УРСР підписав Договір про утворення СРСР і був одним зі співголів ЦВК СРСР. Також був головою Всеукраїнського ЦК незаможних селян, займав важливі пости в Комінтерні.
Проведена, під керівництвом Петровського, примусова колективізація села й вилучення хліба призвели до Голодомору 1932–1933 років.
На відміну від багатьох інших старих більшовиків, Петровський уник репресій в 1930-ті роки. Помер і похований у Москві, біля Кремлівської стіни.


Михаи́л Ива́нович Кали́нин (7 (19) ноября 1875 — 3 июня 1946) — советский государственный и партийный деятель. політичний діяч комуністичної партії СРСР, голова ЦВК СРСР
Во время Гражданской войны вёл пропагандистскую работу, выезжая в районы боевых действий, где выступал как оратор-пропагандист в частях Красной Армии и перед местным населением.  В роки українсько-російської війни (1919-20 роки) відвідав Україну на чолі агітпоїзду «Жовтнева революція», зокрема був в Умані, Холодному Ярі Черкаської області, у Кременчуці Полтавської області.

1 декабря 1934 г. в день, когда был убит С. М. Киров, Калинин подписал постановление ЦИК и СНК СССР, сыгравшее важную роль в организации и юридическом обеспечении массовых репрессий.
Постановление ЦИК и СНК СССР «О внесении изменений в действующие уголовно-процессуальные кодексы союзных республик»:
Внести следующие изменения в действующие уголовно-процессуальные кодексы союзных республик по расследованию и рассмотрению дел о террористических организациях и террористических актах против работников советской власти:
Следствие по этим делам заканчивать в срок не более десяти дней;
Обвинительное заключение вручать обвиняемым за одни сутки до рассмотрения дела в суде;
Дела слушать без участия сторон;
Кассационного обжалования приговоров, как и подачи ходатайств о помиловании, не допускать;
Приговор к высшей мере наказания приводить в исполнение немедленно по вынесении приговора.

— Председатель Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР М. Калинин.
Секретарь Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР А. Енукидзе.
Москва, Кремль.
1 декабря 1934 года
В декабре 1928 г. и в марте 1929 г. (то есть в разгар борьбы Сталина с «правыми» в ЦК) председатель Центральной контрольной комиссии Г. К. Орджоникидзе получил из архивов царской полиции материалы, свидетельствующие о том, что Калинин и Я. Э. Рудзутак, находясь под арестом, дали откровенные показания, на основании которых полиция произвела аресты в подпольных революционных организациях.   На это Сталин ответил:
Что Калинин грешен, в этом не может быть сомнения. Всё, что сообщено о Калинине в показаниях — сущая правда. Обо всём этом надо осведомить ЦК, чтобы Калинину впредь не повадно было путаться с пройдохами.
На честь Калініна названа одна з вулиць в місті Черкаси.

Ленін Володимир Ілліч (справжнє прізвище: Улья́нов; рос. Владимир Ильич Ленин (Ульянов); 10 (22) квітня 1870, Симбірськ, Російська імперія — 21 січня 1924, Горки, Московська область, СРСР) — революціонер, політичний діяч Російської імперії і Радянського Союзу, російськомовний публіцист, лідер російських більшовиків, філософ-матеріаліст.
Один з організаторів збройного Жовтневого перевороту восени 1917 року, один з ініціаторів та організаторів Громадянської війни в Росії, яка за оцінками різних істориків забрала від 14 до 23 мільйонів життів, червоного терору, під час якого послідовники більшовизму масово мордували так званих «класових ворогів» та примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів, так званої «продрозверстки», яка стала головною причиною Голоду в Україні 1921–1923 р. та Голоду в Поволжі 1921–1922 р.; перший Голова Раднаркому — уряду РРФСР, один з головних творців тоталітарної держави СРСР, теоретик комунізму, один із засновників більшовицької партії Росії, лідер міжнародного комуністичного руху.
У радянській історіографії і комуністичній пропаганді іменувався «вождем світового пролетаріату» та «основоположником ленінізму», всіляко оспівувався та звеличувався; про колишній культ Леніна досі свідчать численні пам'ятники на центральних площах міст і містечок на колишній території СРСР; його портрет був зображений на радянських грошових банкнотах.
Ленін та диктатура пролетаріату:
Ленін вважав, що на зміну старому експлуататорському ладу прийде влада трудящих — диктатура пролетаріату, яку він окреслював наступним чином:
“Диктатура означає — прийміть це раз назавжди до відома, панове кадети, — необмежену владу, що спирається на силу, а не на закон”.
“Необмежена, позазаконна, в найпрямішому сенсі слова, влада, що спирається на силу — це й є диктатура”.
“Наукове поняття диктатури означає не що інше, як нічим не обмежену, ніякими законами, ніякими абсолютно правилами не стиснуту владу, що спирається безпосередньо на насилля”.
Ленін і терор
Ленін виступав за узаконення терору, за допомогою якого партія більшовиків прийшла до влади:  Суд должен не устранить террор; обещать это было бы самообманом или обманом, а обосновать и узаконить его принципиально, ясно, без фальши и без прикрас. Формулировать надо как можно шире, ибо только революционное правосознание и революционная совесть поставят условия применения на деле, более или менее широкого.
Ленін закликав чинити самосуд над ворогами радянської влади та до масових вбивств заможних селян. Подібні висловлювання екстремістського характеру з закликами до терору та насильства над ворогами комунізму часто зустрічаються у працях Леніна. Головний науковий співробітник Інституту російської історії РАН Володимир Лавров звернувся з клопотанням до слідчого комітету Росії провести експертизу творів Леніна на предмет екстремізму. Церковний (РПЦ) і громадський діяч Дмитро Смірнов вважає Леніна більшим негідником, ніж Гітлер, який, на його думку, до власного народу ставився значно краще ніж Ленін до російського народу.

Ленін та Україна
В Україні Ленін не бував ніколи, хоча його рід по матері походив з України. Під час виступу на нараді безпартійних делегатів IX Всеросійського з'їзду Рад у Москві (23—28 грудня 1921 р.), на пряме питання, чому він не приїздить в Україну, відповів:
«Тут одержано ще ряд записок. Одна записка українського товариша з Києва, він запитує: чому я ніколи на Україні не був? На Україну поїхати далеко. Таку поїздку здійснити важко».
Ленін вважав питання контролю над Україною, її хлібом та донбаським вугіллям питанням життя і смерті російської більшовицької революції. З цих міркувань видав 3.12.1917 «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради» та організував більшовицьку інтервенцію в Україну взимку 1917-1918 рр. Однак контролю над Україною не зміг втримати через воєнні обставини і укладення Українською Центральною Радою Берестейського миру 1918 року.
Безпосередньо винний в організації голоду 1921-1922 років в Україні, видавши наказ насильно вилучати і вивозити хліб з України в голодуючі райони Поволжя, одночасно затягуючи з дозволом Американській адміністрації  та іншим організаціям надати допомогу голодуючому українському населенню.

Культ особи Леніна
Оскільки ідеологія марксизму-ленінізму мала в Радянському Союзі яскраво виражений характер релігійної віри (квазірелігія, псевдорелігія), вона повинна була витіснити Християнство та зайняти його місце у масовій свідомості населення. Так Комуністична партія займала місце Церкви, майбутнє комуністичне суспільство ототожнювалося із загробним життям, фігура К.Маркса ототожнювалася з Іоаном-Предтечею, а образ Леніна займав місце Ісуса Христа. Синонімами імені Леніна в офіційній радянській пропаганді були: «великий вождь», «вождь пролетаріату» та «вождь трудящих всього світу». Ім'я Леніна стало сакральною святинею для більшовиків, а його особа — культом. Кожний наступний керівник Партії та Радянської держави (починаючі з Сталіна) як і положено «апостолам» Христа, послідовно в радянській пропаганді називався «вірним учнєм Леніна» або «вірним послідовником та продовжувачем справи Леніна».
Від 1923 року так званою «старою гвардією», «непохитними, стійкими й незламними учнями Леніна» була розпочата переробка та пряма підробка історії революційного руху в Росії, що була продовжена Й. Сталіним та його поплічниками і загалом завершена до початку 1930-х років. Це привело до фальсифікації історичних подій, іконізації В. Ульянова-Леніна та канонізації так званого ленінізму відповідно до сталінських уявлень.
На честь Леніна названа одна з вулиць в місті Черкаси.

Григорій Іванович Котовський - (12 (24) червня 1881, Ганчешти — пом. 6 серпня 1925, Чабанка) — радянський військовий та політичний діяч, командир червоноармійських загонів та з'єднань у період громадянської війни (1918–1922). Зробив кар'єру від кримінального злочинця до члена Союзного, Українського й Молдавського Центрального Виконавчого Комітету СРСР. Член Реввійськради СРСР. Загинув при нез'ясованих обставинах від пострілу свого знайомого по злочинному світу Мейера Зайдера.
Закінчив сільськогосподарське училище, працював помічником управляючого і управляючим маєтком. За фінансові махінації та непорядну поведінку його двічі арештовували: першого разу — 1902, вдруге — 1903. Від початку 1904 перебував на нелегальному становищі, очолював невелику групу есерівських бойовиків, що займалася пограбуваннями. 1905 разом з «бойовою» групою розірвав стосунки з есерами і розширив масштаби грабіжництва. У 1905 його заарештували за ухиляння від військової служби та направили в 19-й Костромський піхотний полк Російської Імператорської армії, що квартирував на той час в Житомирі. Незабаром Котовський дезертирував звідти і організував загін бойовиків, на чолі якого коїв розбійницькі напади на маєтки, установи, заможних громадян Бесарабської губернії. В 1907 році Котовський був засуджений до 12 років каторги, направлений до Нерчинська (нині місто Забайкальського краю, РФ), де працював на будівництві Амурської залізничної магістралі. Втік з Нерчинська в лютому 1913, вбивши двох конвоїрів. Переховувався, працюючи вантажником, чорноробом.
На початку 1915 року Котовський сформував нову «бойову» групу і разом з нею займався грабіжництвом у Бессарабії. 1916 його група здійснила напад на арештантський вагон і звільнила засуджених, які там утримувалися, після цього чисельність групи збільшилася до 30 осіб. «Бойовий загін» Котовського під приводом «повернення народові того, що в народу було відібрано» здійснював зухвалі напади і грабував майно та власність заможних мешканців Одеси. Сам Котовський, як писали одеські журналісти, жив у найдорожчих готелях міста. Цього ж року він був арештований і на суді переконував присяжних, що грабував з ідейних мотивів. Однак присяжні визнали його винним і він був засуджений до страти. Через протести невдоволених рішенням суду та втручання дружини командуючого Південно-Західним фронтом ген. О.Брусилова, до якої Котовський відправив листа з оповіддю про свою долю, вирок замінили на довічну каторгу.
У травні 1917 Котовського умовно звільняють та направляють до Дієвої Армії Російської імперії — на Румунський фронт Першої світової війни. Там його вибирають членом революційного полкового комітету 136-го Таганрозького піхотного полку. У листопаді 1917 Котовський примкнув до лівих есерів, та згодом був обраний членом революційного комітету 6-ї російської армії.

У січні-березні 1918 року Котовський очолює Тираспольським загоном збройних сил Одеської Радянської Республіки. В 1918 році за допомогою більшовицького підпілля здійснив кілька пограбувань в Одесі, зокрема фінансових установ Добровольчої армії. Від липня 1919 — комбриг 45-ї стрілецької дівізії. Під командуванням Й.Якіра брав участь у переході угруповання червоних військ від Дністра до Житомира.  У квітні 1920 року вступив до РКП(б). З грудня 1920 Котовський командував 17-ю Кавказькою дивізією.
1921-го року він командує кавалерійськими частинами, що беруть участь в у придушенні селянських повстань в Україні та під Тамбовом (нині місто в РФ). У вересні 1921 року Котовського назначають начальником 9-ї кавалерійської дивізії, у жовтні 1922 — командиром 2-го кавалерійського корпусу РСЧА.

17 листопада 1921 року, на чолі 9-ї кавалерійської дивізії взяв безпосередню участь у Битві під Базаром, в якому більшовики завдали поразки Волинській групі Армії Української Народної Республіки (командувач — генерал-хорунжий Юрій Тютюнник)
Полонених, які зверталися до нього українською, він відправляв на розстріл, кажучи, що «там тебя зрозуміють»


По одной из версий, новая экономическая политика советского государства позволила легендарному комбригу вполне законно и легально заняться крупным бизнесом. Под его началом оказалась целая сеть уманских сахарных заводов, торговля мясом, хлебом, мыловаренные, кожевенные заводы и хлопчатобумажные фабрики. Одни плантации хмеля в подсобном хозяйстве 13-го кавалерийского полка приносили до 1,5 миллиона золотых рублей в год чистой прибыли! Котовскому приписывают также идею создания Молдавской автономии, в которой он желал властвовать эдаким советским князьком. Как бы там ни было, аппетиты Григория Ивановича стали раздражать советскую «верхушку»…

До августа 1921-го котовцы расправляются с восставшими крестьянами. За особые заслуги в борьбе с народом, Котовский награждается орденом Красного Знамени и «почетным революционным оружием». Еще два ордена Красного Знамени Григорий Иванович получает за «победы» над повстанцами Украины. В конце года Котовский становится командиром 9-й Крымской конной дивизии имени Совнаркома Украины и начальником Таращанского участка по борьбе с бандитизмом (карательного органа).

С сентября 1921 года котовцы продолжают свои карательные акции, перебравшись из России в Украину. Расстрелы крестьян, не желавших сдавать продразверстку, стали для котовцев обычной «работой». В подвластном Котовскому районе была введена «поголовная фильтрация» населения, которая предполагала массовые казни, и действия системы «ответчиков» — людей, чья жизнь зависела от «настроений» всего района.
2 ноября каратели были направлены против отрядов генерала армии УНР Юрка Тютюнника, который выступил на Украину с территории Польши в надежде поднять украинское село на всеобщее восстание против большевиков. Однако части Красной Армии очень скоро изолировали отряды Тютюнника, заставив его постоянно скрываться от превосходящих сил «красных». 15 ноября у села Минкив на Киевщине группа Тютюнника была окружена и разгромлена конницей Котовского. На следующий день в местечке Базар, по приказу Котовского,  было расстреляно 360 военнопленных — украинских патриотов, что шли на верную смерть, сражаясь за свободу Украины. На призыв Котовского влиться в ряды его дивизии воины УНР ответили отказом и пением гимна Украины. Так трагично закончился второй «зимний поход» армии УНР.
В декабре 1921 года котовцы силой оружия собирают продналог «на все 100%», оставляя крестьян в суровую зиму без хлеба. Если крестьяне к сроку не сдавали зерно, вводилась «коллективная ответственность», когда все село подвергалось грабежу. В районе Чернобыля котовцы продолжают воевать против повстанческих отрядов атамана Струка, а на Подолье — против отрядов атамана Левченко. Тогда — то появляется в составе дивизии, которой командует Котовский, «личная гвардия» — отдельная кавбригада имени Котовского, что была в полном подчинении Григория Ивановича.
31 октября 1922 года Котовский становится командиром 2-го кавалерийского корпуса. Это была очень высокое назначение, и состоялось оно благодаря дружеской поддержке «бессарабца» Михаилом Фрунзе, который стал в 1922 году «вторым человеком» в УССР — зампредом Совета Народных Комиссаров УССР, командующим войсками УССР и Крыма.

Share

35

Re: ГОЛОД 1921-1922 г.г.

21.12.1921г.
хут. Решетилов Воскресенской вол.
Список голодающих
1-я категория

Деркач Харитон, Марина
Пасько Потап
Коломоец Спепанид, Макар, Антон, Федор
Ляшенко Тытяна
Кологойда Петр
Иванченко Екатерина, Илья
Старик(н)овский Михаил, Никифор
Назаренко Мотря
Ковалюк Антон
Романцова Мотрона
Мыстючко Наталия
Зубенко Леонтий
Сушко Андрон, Мусей
Рогач Мотря
Подымай Свирид
Славный Павел
Кейда Иван
Назаренко Илья
     2-я категория
Иванченко Филипп
Носко Кирил
Бровко Иван, Яков
Корниенко Максим
Кравец Осип, Сазон
Мусейко Ефим
Славный Федот
Захарченко Феоктист
Борщ Прокоп
Зубенко Василий
Бруй Федосий
Дыбко Игнат
Космин Михаил.
Романцова Хивря
Ясинский Петр
Миронов Никифор
Никитенко Трифон
Сергиенко Осип
Письменный Андрей
Фесенко Нестор
Гулый Ульян
Стариков Никифор
     3-я категория
Навроцкий Василий
Алексеенко Иван
Авдеенко Федот
Борщ Михаил
Гулый Иван
   ДАЗО.  Р - 416, оп. 1, спр. 14

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share