36

Re: Українські етнонімічні прізвища

gypsy-life.net/mif-01.htm

В последние годы
                национальные активисты стали настаивать на том, что слово "цыгане"
                унизительно. На пресс-конференциях, в интервью и в цыганской прессе
                от нас настойчиво требуют пользоваться словом "ромы".
                Следует подчеркнуть, что внедрение этой малопонятной терминологии
                - вовсе не собственная инициатива российских цыганских политиков.
                В данном случае они выполняют инструкции из иностранных центров.
               

                Попытки изменить правила русского языка кажется нам вредными,
                и мы хотим довести до, общественности, представителей СМИ, а также
                российской администрации, что далеко не все желают внедрения терминов
                "ром", "ромка", "ромы", "ромский"
.
               

                Предлагаем вам ознакомиться с мнениями авторов, которые протестуют
                против зарубежного диктата. Среди них есть цыгане и не-цыгане.
                Все они известны на международном уровне своими статьями и научными
                трудами, посвящёнными цыганской истории, лингвистике и защите
                прав человека.

https://ru.wikipedia.org/wiki/Рома_(цыгане)

Рома́ — одна из западных ветвей цыган (в ед. числе — ром). Территория проживания: страны бывшего СССР, страны Восточной Европы. Встречаются также в странах Северной и Южной Америки, Австралии, в Западной Европе и Великобритании, Израиле. Рома включают в себя несколько «малых» этнических групп, каждая из которых имеет ярко выраженные индивидуальные культурные особенности и свой диалект.

«Малые» этнические группы рома (неполный список)

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

37

Re: Українські етнонімічні прізвища

Я досі не зрозумію, чому "жиди" образливе? Чим же "єврей" краще? ("єврейська морда", "жадний, как еврей" і т.д.) Свого часу у нас "черкеси" робили "оскорбительньім". Ні, більшість циганів називають себе "ромали", так і греки донецькі себе "ромеями" називають. І чому мадярів можна венграми та угорцями звати, а дойчів німцями, немцами, алеманами, сасами, а елінів греками, а шкипетарів албанцями та арнаутами, а тих, у кого нема спільноти й спільної назви, циганами звати не можна?
.................................
Отак: Кэлдэрары (котляры). Колишні банатські цигани.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

38

Re: Українські етнонімічні прізвища

Факт залишається фактом - "цИган" у нас саме збірне поняття, без уточнень, в які неспеціалісту влазити і сенсу немає.
Приблизно як "грек".

Але самим представника етносу це може і не подобатись (ябо й викликати відкриту конфронтацію).
Приблизно як середньостатистичний європеєць буде звати всіх нас без розбору "рускіє"  cool

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

39

Re: Українські етнонімічні прізвища

Без яких уточнень? "Ромами" збираються називати: а) якусь конкретну групу циган; б) якусь групу етноспільнот, відмінну від тієї, що ми зараз називаємо "цигани"? І який такий "середньостатистичний європеєць" міг би нас називати "рускіє", крім росіянина (там тільки таке слово є)? Поясніть мені, будь ласка, кого конкретно Ви називали б ромами? Я б ще зрозумів, якби циган поділили на оті, уже відомі групи, і стали їх називати й записувати урсарями, люлями, боша, келдерарями, а так, нічого не зрозумію.  А такички, як вихиляси на всі боки роздавати, то ще хтось додумається й прізвища міняти - тому Москаль не подобається, тому Жидок, а в третього Циганенко викликатиме відкриту конфронтацію.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

40

Re: Українські етнонімічні прізвища

Мариненко пише:

цікаво, а у нас завжди їх називали циганами, а не ромами? і чому так, адже себе вони так не кличуть?

Мариненко запитує, чому у нас кажуть "цигани", а вони самі - "роми"?
Я відповідаю, що не всі цигани - роми, бувають цигани і всякі інші.
Відповідно, НЕ ВСІ вони кличуть себе "ромами".

За наведеним посиланням gypsy-life.net/mif-01.htm саме етнічні пострадянські цигани протестують проти слова "роми".
Це інтернет-ресурс циган Росії.

Нам у цьому різномаїтті розбиратись немає ніякого практичного сенсу.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see
Thanks: kbg_dnepr1

Share

41

Re: Українські етнонімічні прізвища

Щодо європейців - так, прості європейці, як і ми (власне, як і більшість населення Землі), більше клопочуться своїми місцевими проблемами.
Тому не читають перед сном всяких наукових досліджень про етногенез східнослов*янських народів  smile
І насправді не розуміють, чому на Донбасі "рускіє України" борються проти "рускіх з Росії".

Припускаю, особисто Ви теж можливо не риєте глибоко в питанні, чому "іспанці" Каталонії так рвуться з "братських обіймів" іспанців всієї іншої території їх країни  smile

Просто це все високі матерії, "сферичний кінь у вакуумі", доки не торкається особисто.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

42

Re: Українські етнонімічні прізвища

Bragida пише:

Припускаю, особисто Ви теж можливо не риєте глибоко в питанні, чому "іспанці" Каталонії так рвуться з "братських обіймів" іспанців всієї іншої території їх країни  smile

Просто це все високі матерії, "сферичний кінь у вакуумі", доки не торкається особисто.

Ні, думаю, ми тут всі знаємо й про Каталонію, про Галісію, Корсіку тощо. Бо що тоді робити в цій темі? З циганами справа, напевно, така. "Рома(ле)" - це не так стійка етнічна самоназва, як звернення до своїх, "люди", "людоньки", "люди добрі". Через всілякі негаразди, розрізненість воно не може бистро перейти у самоусвідомлену назву. Коли народи, серед яких цигани вже давно традиційно проживають - румуни, угорці, молдавани, українці, росіяни почнуть міняти назву, яка єдино їх єднала, через яку вони відчували себе чимось спорідненим, то буде недобре й "ромоциганам". Щось таке маємо з "черкесоадигами". На другому всесвітньому конгресі вони вирішили, що краще ззовні їх називати по-старому черкесами (тих, кого в Росії зараз називають адигейцями, черкесами та кабардинцями), а самоназва в них "адиге".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

43

Re: Українські етнонімічні прізвища

Щодо "черкесоадигів" - ще раніше вони називалися Касоги, відомі у руських літописах ще по походу 956 р. Святослава на Білу Вежу (Саркел).

https://ru.wikipedia.org/wiki/Касоги

Як і тюрки - київські Чорні клобуки, чернігівські Ковуї та інші - касоги осідали на наших землях, свідчення чого залишись і в гідро-/топоніміці.
Дуже висока імовірність впливу черкасів/касогів на формування козацтва.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

44 ( 05-02-2015 22:45:12 змінене Ярематойсамий )

Re: Українські етнонімічні прізвища

Bragida пише:

Як і тюрки - київські Чорні клобуки, чернігівські Ковуї та інші - касоги осідали на наших землях, свідчення чого залишись і в гідро-/топоніміці.
Дуже висока імовірність впливу черкасів/касогів на формування козацтва.

Осетини й зараз називають черкесів "кашаг". Про часи черкеської військової міграції на Подніпров'я дуже мало документів збереглося. Більш відомо, що Дмитро Вишневецький - Байда у часи заснування Січі "вербував" жанійців (жане), одне з західних племен. На жаль, у 19 ст. це плем'я підупало від чуми та розчинилося серед сусідів. Ніде не знайду про походження назви Трахтемирів. Трахтемир - це старовинне черкеське ім'я, Трах (ов) - прізвище.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

45 ( 05-02-2015 23:37:45 змінене Bragida )

Re: Українські етнонімічні прізвища

ТЕМИР (ТИМУР) поза сумнівом поширене ім*я https://ru.wikipedia.org/wiki/Темир_(имя)

З першого ж прикладу Менгу-Темир бачимо, що точно так само може теоретично формуватися і Трах-Темир.
Залишилося лише знайти відповідник тому "траху"  :)

До речі, пишуть, що назва Трахтемирова сильно варіювалась.
www.m-zharkikh.name/uk/History/E … /1Var.html

Назва відома з 16 ст. Вона відома у багатьох фонетичних варіантах – повноголосному Те[р|л]е[х|в]темирів (навіть Черехчимирів та Терехтирів) та неповноголосному Тр[а|е][х|к|]т[а|е|и|о]мирів. Найбільш стійкою частиною є друга основа темир, натомість перша основа є дуже варіативною.

Особисто мені видається імовірним ТОРОК-ТЕМИР.

Власне, темир = залізо, тому це ім*я дуже  й полюбляли.

Торок-темир - "залізний тюрк".

Далі sacredgeography.info/2013/05/05/ … ну-трахте/ пишуть

у давнину на Дніпрі у цьому місці
існувало кілька бродів, що мало неабияке значення, — вони забезпечували
постійний зв’язок з Лівобережжям. Найвідоміші з них два броди між
Трахтемировим і Монастирком
. Цікаві дані про них містяться в одному з
історико-археологічних нарисів, де повідомляється, що у 1708 році
гетьман Мазепа у листі до графа Головіна пише «… між Переяславом і Трахтемировим два броди такі проявились, що люди через них возами їздять». Можливо саме завдяки цим бродам Трахтемирів і одержав свою назву як «мировий тракт», тобто місце, де сходяться головні шляхи.

Проте в літературі висловлювалися й інші
думки щодо походження цієї назви. Наприклад Л. Похилевич пов’язує її з
місцем, куди з’їзджались державні діячі «трактовать о мире». Існує також
версія про трьох темирів — татаро-монгольських вельмож, які жили тут
під час монгольського володарювання.

"Трактовать о мире" - звичайно дурниці, але якщо тоді справді вже було поширеним слово ТРАКТ
, то Тракт-Темир = "Залізний шлях" виглядає дуже симпатично (по формату назв головних транспортно-торгівельних артерій - "Чумацький шлях", "Великий шовковий шлях" і таке інше)

Нагадаю, що металеві вироби, особливо зброя, були в Україні імпортними дуже довгий час.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

46

Re: Українські етнонімічні прізвища

Безумовно, друга частина "темир" черкесами запозичена у тюрків, а яке походження у "трах", треба шукати. Те, що  вона у назві міста / села дуже варіативна, натякає на те, що то черкеське, бо передавати черкеські слова іншими мовами дуже важко. Навіть сучасні прізвища черкесів та абхазо-абазинів у російській передачі існують у кількох варіантах. Але що таке ім'я донедавна у черкесів було (Тъэрэхътэмыр - десь так), то це точно. Прізвище Трахов і зараз поширене, я навіть кількох знав. Це одне з небагатьох бжедузьких прізвищ, оформлене по-російськи ( з -ов), а то всі майже без -ов, нагадують українські - Тлехас, Тлехуч, Мамій, Тхагапсо, Паранук тощо.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Bragida1

Share

47

Re: Українські етнонімічні прізвища

Дякую за інформацію.

Щодо Залізого шляху ( Залозний шлях ) ось що пишуть uk.wikipedia.org/wiki/Залозний_шлях :

Зало́зний шлях — один з давніх торговельних шляхів, що з'єднував Київ з Тмутороканню, Малою Азією і країнами Сходу.

Зало́зний шлях згадується в літописах під 1168 і 1170 роками.
Про напрямок цього шляху і походження його назви висловлюються різні
припущення, але більшість дослідників вважає, що Залозний шлях ішов до Азовського моря і далі до Тмуторокані. З літописів відомо, що Грецький шлях ("Шлях із Варяг в Греки") і Залозний шлях зближалися біля Канева. Деякі дослідники пов'язують назву шляху з тим, що він проходив «за лозами», тобто за дніпровими плавнями і територією на схід
від них, де росла лоза. Інші дослідники вважають, що Залозний шлях
проходив степовою частиною Північного Причорномор'я на Лівобережжі
Дніпра, де торговим караванам загрожували кочівники і тому цей шлях був
«залазьний», тобто небезпечний.

З Залозним шляхом пов'язується назва міста Лозова у Харківській області. З приводу назви «Лозова» відомий радянський письменник В. Г. Ян пише наступне: "Залозний шлях — дуже давній торговий шлях
від Азовського моря до Дніпра. «Залозний» пішов від стародавньої вимови
слова «залізо», так як по цьому найкоротшому шляху караванами
провозилось залізо, яке в давнину було цінним металом і доставлялось з
Китая і інших місць Азії. (Забелін, Брун.)
Ця назва «Залозний» і
збереглось у зміненій назві станції «Лозова» " (Джерело - пояснення до
книги «Чингиз-хан»).

"Біля Канева" власне і дорівнює "в районі півострова Трахтемирів"

Ще був наприклад "Солоний (Соляний) шлях stepy.info/?p=205

Солоний торговий шлях, згадуваний літописом під 1170 роком, яким
привозили сіль та інші товари з Криму до Київської Русі; ішов з Київщини
здовж лівого берега Дніпра аж до гирла річки Ворскла біля Переяслава
містилося одне розгалуження, біля Ромен — друге, біля гирла річки
Ворскла у Переволочній розгалуження з’єднувалося, й шлях переходив на
правий берег й у Романкову прямуючи на південь, оминав велике коліно
Дніпра, щоб біля гирла річки Кінська, на Кам’янському перевозі знов
перейти на лівий берег. Звідси доходячи до Тамані (Кахівка) прямував на
Перекоп і далі на Крим.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

48

Re: Українські етнонімічні прізвища

Звідси доходячи до Тамані (Кахівка) прямував на Перекоп і далі на Крім.
Мабуть, "до Тавані"?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Bragida1

Share

49

Re: Українські етнонімічні прізвища

так, схоже на ТАВАНЬ
annales.info/volga/egorov/03.htm#04

Городище Тавань. Находится на
левом берегу Днепра, в 40 км выше
Херсона. Населенный пункт основан
монголами для организации переправ
через реку. Название его точно
неизвестно, но возможно, что в
золотоордынское время он также
назывался Тавань, на что указывают
источники XV—XVI вв. На карте Риччи
Занони здесь помещен поселок под
названием Эски-Тавань (т.е. Старая
Тавань).
Напротив, на правом берегу
Днепра, также находится городище,
исследованное в 1914 г.
В. И. Гошкевичем. Древнейшие слои
поселения относятся к XIV в. (судя по
найденной здесь керамике и
захоронениям). Более поздние слои
относятся к XV столетию, что
позволило В. И. Гошкевичу
отождествить городище с Таванским
перевозом, где в начале XV в.
литовский князь Витовт построил
таможню.

Археологические и письменные
источники позволяют утверждать,
что Таванская переправа в
золотоордынское время
обеспечивалась двумя
находившимися друг против друга
населенными пунктами. И в
золотоордынское, и в более позднее
время эта переправа играла
значительную роль и считалась
наиболее удобной в низовьях Днепра.
Боплан сообщает, что «Таванская
переправа весьма удобна для татар,
так как река имеет одно целое русло
не более 500 шагов в ширину».


О важности Таванской переправы и
проходившего через нее торгового
пути сообщает Михайло Литвин,
ездивший послом в Крымское ханство
(1550 г.). В частности, он писал: «Нет
пути более обычного, как древняя,
давно проложенная и хорошо
известная дорога, ведущая из
черноморского порта, города Кафы,
через ворота Таврики на Таванский
перевоз на Днепре, а оттуда степью
на Киев; по этой дороге
отправляются из Азии, Персии, Индии,
Аравии и Сирии на север в Московию,
Псков, Новгород, Швецию и Данию все
восточные товары, как то: дорогие
каменья, шелк и шелковые ткани,
ладан, благовония, шафран, перец и
другие пряности. По этому пути
часто отправляются иноземные
купцы, они составляют отряды,
иногда в тысячу человек, называемые
караванами, и сопровождают обозы,
состоящие из многочисленных
нагруженных возов к навьюченных
верблюдов».
Именно к Таванской переправе вели
торговые дороги из Львова и
западных улусов Золотой Орды,
описанные выше.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

50

Re: Українські етнонімічні прізвища

Шановні пані та панове! А взагалі є якась карта чи історичний атлас, де були б зображені старі торгівельні шляхи?

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

51

Re: Українські етнонімічні прізвища

Наприклад, у Боплана  smile

карта (файл великий, 27 МБайт)

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

52

Re: Українські етнонімічні прізвища

Венгеренко. с.Листвинець, Корсунщина, 1830 рік.

Share

53

Re: Українські етнонімічні прізвища

Також відоме Венгер (знаю одного), з Львівщини. Полонізм, бо предки наші мадярів більше угринами, угорцями, угерцями називали. У нас сливи (групу сортів) досі угорками називають, а в каталогах рос. "венгерка".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

54 ( 26-02-2015 15:10:36 змінене Мариненко )

Re: Українські етнонімічні прізвища


Одруження:
Служаший господина Фортуната Михаловського Фурман Стефан Римлянин...

Share

55

Re: Українські етнонімічні прізвища

Олексій Білоруський, 1759 р.н., м. Стеблів. (сповідка 1799 року).

Share

56

Re: Українські етнонімічні прізвища

Булгарин    94.Василь    Пластунівський

Прізвище зустрічається серед низовців (Реєстр Війська Запорізького 1756 р.) http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 4#p34764):

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

57

Re: Українські етнонімічні прізвища

І що той один чи два Булгарини проти півсотні Сербинів? Моя версія, що всіх південних слов'ян-православних на Січі часто "Сербинами" прозивали, а болгар там більше двох було. Ну, й прізвище Мисевря як би не від Месеврія (Несебър сучасний).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

58

Re: Українські етнонімічні прізвища

В Екатеринославской губ. (http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=48151#p48151):
Геометрической спецыальной планъ Мариупольскаго что ныне Павлоградскаго уезда пустоши Волчьей накоторой поселенъ съпринадлежащимъ къ нему всеми землями которые совладений состоитъ порутчика Алексея Иванова сына Фоминскаго доставшейся ему по купчей прошлого 1802 года от господина действительного стацкаго советника Дмитрия Ивановича Хорвата.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

59

Re: Українські етнонімічні прізвища

Цікаво б було простежити, той Хорват  з мадярів, закарпатців-русинів чи "слов'яносербів"?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

60

Re: Українські етнонімічні прізвища

дивіться тут http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=48223#p48223

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

61

Re: Українські етнонімічні прізвища

У низовців (Реєстр Війська Запорізького 1756 р.) http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 4#p34764):

Грузин    210.Иван    Корсунський
Грузын    245.Василь    Переяславський
Грузын    57.Иван    Полтавський

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

62

Re: Українські етнонімічні прізвища

Я не впевнений, що Грузин - це етнонім. Грузинів на Січі часто "гурджіями", "гуржіями" називали.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

63

Re: Українські етнонімічні прізвища

Гуржій теж є:

Гуржий    4.Андрий    Батуринський


А що могло значити "грузин", як не грузин?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

64

Re: Українські етнонімічні прізвища

kbg_dnepr пише:

А що могло значити "грузин", як не грузин?

Ми ж не знаємо, де там наголос був. Може, Гру'зин. Може, то присвійне від Груз(ь), Груза. Може, від "грузьки'й". Може, й етнонім.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

65 ( 27-01-2016 17:44:59 змінене kbg_dnepr )

Re: Українські етнонімічні прізвища

Екатеринославский адрес-календарь 1916 г.

с. 258 В.П.И. (Ведомство православного исповединия)

Уездное отделение епархиального училищного совета, проспект 9
свщ. о. Михаил Волошинов, колония Брянского з-да


Полумордвинов М.В., 229

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

66

Re: Українські етнонімічні прізвища

kbg_dnepr А Полулезгинов або Полуцахуров там нема? smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

67

Re: Українські етнонімічні прізвища

Рос. Полумордвинов є і в сучасній Україні - 33 особи

Багато
ПОЛУЛЕХ 
ПОЛУЛИХ 
ПОЛУЛЫХ 
ПОЛУЛЯГИНА 
ПОЛУЛЯК 
ПОЛУЛЯКОВ  ПОЛУЛЯКОВА 
ПОЛУЛЯЛЯХОВА 
ПОЛУЛЯХ 
ПОЛУЛЯХИВ 
ПОЛУЛЯХОВ  ПОЛУЛЯХОВА 
ПОЛУЛЯШЕНКО 
ПОЛУЛЯШНАЯ  ПОЛУЛЯШНЫЙ 
ПОЛУЛЯЩЕНКО

ПОЛУЦИГАН 
ПОЛУЦИГАНОВ 
ПОЛУЦЫГАН 
ПОЛУЦЫГАНОВ  ПОЛУЦЫГАНОВА

ПОЛУШВЕДКИН  ПОЛУШВЕДКИНА 
ПОЛУШВЕДКО

Є ще Полубатько, Полузятько, Полуказаков, Полукорова, але все це не звідси, нажаль wink

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

68

Re: Українські етнонімічні прізвища

Полукаров, Полукоров, Паликаров, Полукар, Полукаренко и т.п. - от "Поликарп".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

69

Re: Українські етнонімічні прізвища

Полукаров, Полукоров, Паликаров, Полукар, Полукаренко и т.п. - от "Поликарп".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

70

Re: Українські етнонімічні прізвища

Пане Яремо, а оце що воно таке:

МУХОМОДЬЯРОВА 
МУХОМОДЯРОВ  МУХОМОДЯРОВА ???

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share