1 ( 04-10-2015 18:28:17 змінене D_i_V_a )

Тема: Міграція населених пунктів

З другої теми

Про міграцію населенних пунктів планую колись започаткувати тему. Бо зі старих документів про Золотоустівську довідалась, що на початку 19 ст вона була розташована на відстані пів милі від села Півні, та двох миль від Дмитрівки. А у 1870-х роках вже була розташована у самих Півнях, та Дмитрівка вже була прирощеною до Півнів. Такий собі "дрейфующий айсберг"

Навіщо чекать? Можна вже започатковувать...

Share

2

Re: Міграція населених пунктів

Щодо міграції населених пунктів виложку свою точку зору на прикладі Грунщини,що в бувшій Полтавській губернії.Спочатку було заселене урочище Грунь на місці якого виникло містечко Грунь на території бувшого городища.Навколо містечка по відрогах великого яру виникли села,більші та менші.Спочатку вони розташувалися в низинах там де була вода.Тут же був і центр поселення і церква.З часом село піднімалося вверх на горби,туди ж мандрував і центр села і церква.З століттями люди вже й забули де був первісний центр села.Як же можна найти його?Є один спосіб.Треба знайти те місце,де стояла перша церква.Біля неї повинно було б бути приходське кладовище.Оце й був центр села.А з 1723 року вийшов царський указ про нові правила захоронення людей.Приходське кладовище не біля церкви а 1 версту від населеного пункту.Ось і подивіться дорогі друзі де зараз кладовища у селах.Так майже в центрі кожного села.А раніше ж вони були за одну версту тобто більше кілометра від нього.Оце і є міграція населеного пункту

Share

3

Re: Міграція населених пунктів

Село Ситники, Корсунщина, за Похилевичем:

Thanks: VadShv, tankist3

Share

4

Re: Міграція населених пунктів

интересные истории поселений.

5 ( 04-10-2015 13:37:14 змінене D_i_V_a )

Re: Міграція населених пунктів

Александр Серый пише:

...З часом село піднімалося вверх на горби,туди ж мандрував і центр села і церква.
...А з 1723 року вийшов царський указ про нові правила захоронення людей.Приходське кладовище не біля церкви а 1 версту від населеного пункту.Ось і подивіться дорогі друзі де зараз кладовища у селах...

Стосовно першого зауваження - думаю не у всіх селах церкви мандрували. Бо про Півняньську церкву розповідають, що вона завжди була на одному місці, на тому  що й зараз. Перебудовувалась, але не переносилась.

Про парафіяльний цвинтар на відстані 1 км - то так воно було і в нас. Ось знахідка Дмитрія DVK_Dmitriy http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=13581#p13581
та цитата

1794-го Марта 5-го дня по исповеди святой и по причастии божественных тайн преставися раб Божий Сава брат родны  бывшаго Священника села Пивнёв Иосифа Шараевского, и погребен он Сава первый на цвинтаре ново освященном Певнянском мною Священником села Новоселица и Певнёв Иоанном Шараевским.

Про розташування старого Півняньського цвинтаря поки немає інформації, а той що там є сьогодні знаходиться неподалік церкви та дійсно чи не в центрі села.
Про Дмитрівський цвинтар, другого села парафії, відомо що на той час (1794) він був на правому високому березі річки Унави, на так званій Чорногорії, на тому ж березі що й церква. Вже у середині ХХ ст прийшов у занепад, хрести попадали та люди казали, що ні хто не знає хто там похований.
Новий Дмитрівський цвинтар знаходиться на другій стороні ріки. Місцеві бачили там в непрохідних хащах надгробки від 1860-х років. Мабуть у ті роки й перевели поховання на новий сьогоднішний цвинтар.
Як й сказано Вами вище, сьогодні й він знаходиться у центрі села.

Share

6

Re: Міграція населених пунктів

Та ще одна цитата зі старого повідомлення із другої теми на яку іде посилання у самому першому пості цієї теми (пробачте за мовні викрутаси smile ). Воно доповнює малюночок...

[Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с.55]:
У центральній частині Півнів височить дерев’яна церква Іоанна Златоуста, споруджена в середині ХІХ ст. ...

Про це вже говорилось, але хочу повторить - церква стоїть майже на краю двох срощених сіл. Тобто у середині населенного пункту, але там по середині проходить не позначена ніякими знаками межа.
Багато не місцевих думають, що на правому боці річки Унава розташовано село Півні, а на лівому - село Дмитрівка. Це не вірно. Великий шматок Дмитрівки лежить на правому березі майже до самої церкви.
Про міграцію населенних пунктів планую колись започаткувати тему. ...

У мене є сьогодні припущення, що на 1800 рік Дмитрівки на лівому березі не було. Може були якісь хутори, чи окремі хати посередині своїх чи арендованих земель, але сама Дмитрівка була зовсім у іншому місці ніж сьогодні, та вся на правому березі...

Share

7

Re: Міграція населених пунктів

Тема чомусь розглядається з позиції села в нічиєму степу. На рубежі великих переселень звісно, що могло бути як завгодно, проте, коли казати про першу половину 19 століття, коли кожний клаптик вже мав свого власника, то вільні міграції цілого села між землями різних форм власності і власників виглядають сумнівно.

Share

8

Re: Міграція населених пунктів

AppS пише:

... то вільні міграції цілого села між землями різних форм власності і власників виглядають сумнівно.

Якщо мова не йде про таких власників як "Білоцерківське Графство" та землі Луцького єпископства (Луцька Дієцезія, що після 1797 p. називалась Луцько-Житомирською).

Історична довідка - У відповідності до даних, які подають деякі джерела, Римсько-Католицька церковна організація на Волині починає формуватися в XI столітті. Припускається, що в тодішній столиці - Володимирі-Волинському - католицьке єпископство існувало вже в 1078-1094 рр. Першим відомим Єпископом, який перебував на Волині, був монах-домініканець Петро, німець за походженням, висвячений у Зальцбурзі в 1356 р. Отож, Володимир-Волинський, - латиною Vladimiria або Lodomeria, - був першою Католицькою Єпископською столицею на Волині.

В литовсько-руську добу історії великий князь Вітовт переніс Єпископську кафедру до зростаючого нового центру Волині - м. Луцька в 1428 p. Нове єпископство латиною стали називати Luceorienses. Першим Єпископом Луцьким був шостий Володимирський Єпископ Андрій із Плавки (Сплавський), за часу правління котрого єпископство було перенесено до Луцька.

Єпископство охоплювало величезні простори - цілу Волинь, західне Полісся, Південне і Центральне Підляшшя. Тому свого часу ця Єпархія називалась Луцько-брестською, а з 1797 p. Луцько-житомирською.
www.ipk.polynet.lviv.ua/old/Papa/kcukr.htm
2. Луцька Дієцезія

Кожне поселення має свою історію. Особливістю названих мною 2-х ще у 19 ст зрощених населених місць - Півні й Дмитрівка - є те, що Півні належали до Білоцерківського Графства, а Дмитрівка до земель Луцького  католицького єпископства (пізніще казеного імєнія). Так що місця посуваться було вдосталь...

Share

9 ( 04-10-2015 15:51:10 змінене AppS )

Re: Міграція населених пунктів

У мене є сьогодні припущення, що на 1800 рік Дмитрівки на лівому березі не було. Може були якісь хутори, чи окремі хати посередині своїх чи арендованих земель, але сама Дмитрівка була зовсім у іншому місці ніж сьогодні, та вся на правому березі...

Півні належали до Білоцерківського Графства, а Дмитрівка до земель Луцького  католицького єпископства (пізніще казеного імєнія).

Тобто на правому березі також були володіння єпископства чи Ви про що?

Share

10 ( 04-10-2015 17:04:35 змінене D_i_V_a )

Re: Міграція населених пунктів

AppS пише:

Тобто на правому березі також були володіння єпископства чи Ви про що?

Думаю, що так. Якось там та межа між землеволодіннями проходила, але річка мабуть не була межею. Бо те, що я читала про Фастівський ключ, показує що католицька церква володіла млинами на річці та ставками, та все це віддавала у аренду. Але мені ще не поталанило знайти а ні мапу Білоцерківського Графства, а ні Луцького єпископства

Share

11

Re: Міграція населених пунктів

Ви представляэте мандрывку так - всы повалили хати та перебудувалися в ыншому мысці?Все ж змінюється.Наприклад зявилася можливість викопати колодяць більше 10 метрів вглиб і полізли люджи жити вверх,там же краще як не кажіть.А поки копали все деревяною лопатою і пили воду з криниці про який верх можно було думати.Інший варіант:побудував пан маєток на горбі,він же був ктитором церкви - переніс її поближче до сенбе - от вас і центр села.Тут і лавки і якась школа і сходня.От і тулилися там люди.Та що там говорити - за мої 50 з лишком центр села Мала Павлівки перенісся на 100 відслотків,тому що в 60 стали видобувати нафту.От і селищі нафтовиеків де відкрилися магазини тощо і побудувалася нова школа - центр села.А сто років тому - це була окраїна.І так скрізь.Думаю що правда що цереква не завжди переходила але в наших краях практично у всіх селах таке було.Може тому що вони в ярах засновувалися.А якщо це було старе поселення на староруському або скіфському городищі то мабуть центр села там і зараз є

Share

12 ( 05-10-2015 11:17:11 змінене AppS )

Re: Міграція населених пунктів

Александр Серый
Я представляю ситуацію так, що у родини козаків може бути право власності на двір та присадибну землю з часів Скоропадського як не раніше, а в іншої родини на інший двір, а околиця у іншої родини під городом. І кожен клаптик чийсь в приватній власності. І тому всі ці переселення не таке просте діло. (мова про період до 20 ст.)

Звісно, що в рамках власницького поміщицького маєтку, де селяни не мали приватної власності на землю це виглядає більш простою справою. Проте знову ж в рамках маєтку.

Share

13

Re: Міграція населених пунктів

D_i_V_a пише:
AppS пише:

Тобто на правому березі також були володіння єпископства чи Ви про що?

Думаю, що так. Якось там та межа між землеволодіннями проходила, але річка мабуть не була межею. Бо те, що я читала про Фастівський ключ, показує що католицька церква володіла млинами на річці та ставками, та все це віддавала у аренду. Але мені ще не поталанило знайти а ні мапу Білоцерківського Графства, а ні Луцького єпископства

... знайшлась карта... дякувати Aushanbibi карта знайшлась, ось тут вона вся http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=53444#p53444
Як приємно бачити, що припущення що поділ ішов не по самій річці, було вірним...
Ось на фрагменті карти крапельками показана якась межа між чимось. Цим чимось має бути на південний схід тобто знизу від Півнів - Білоцерківське староство на час 1772 року, що належало Вандаліну Мнішху, а пізніше стало Білоцерківським графством, що належало у 19 ст. родині Браницьких.
А зверху та лівіше, тобто на північ та захід лежать землі Луцького єпископства.

Дмитрівки на карті ще немає - досі нам не зрозуміло чи вона відпочкувалась від Волиці, чи від Півнів? Та на якому боці річки знаходилась?

Цікаво також, що цілий шматок землі староства, якимось дивовижним клином, лежить за річкою Унава на її лівому березі аж до самого Котелянського шляху... Може ліс там був не паганий?...

Post's attachments

Кордон між староством та церковними землями.jpg
Кордон між староством та церковними землями.jpg 310.56 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

14

Re: Міграція населених пунктів

Думаю, Що Дмитрівка вже існує в цей час. Але не набуває ще жодних прав і є "прибудовою" сіл Волиця і Півні. Напевно цей шматок і є Дмитрівські землі, які так називаються лише в народі, на вулиці серед людей, бо назви Дмитрівка ніхто ніде не прописує в документах..вона існує, як назва району в невеликих містах. Я б сказав, неоформлений присілок. Але землі то повинні комусь належати, от на карті і позначені землі де була Дмитрівка. ИМХО. Тобто на лівому березі по течії річки Унави.

Share

15

Re: Міграція населених пунктів

Треба зазначити, що хоч карта у деяких місцях дуже детальна, багато немаленьких населених пунктів не згадані зовсім.
Дивився на відрізку Чернігів-Любеч і порівнював з ревізією Чернігівського полку 1732 року.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

16

Re: Міграція населених пунктів

Bragida пише:

Треба зазначити, що хоч карта у деяких місцях дуже детальна, багато немаленьких населених пунктів не згадані зовсім.
Дивився на відрізку Чернігів-Любеч і порівнював з ревізією Чернігівського полку 1732 року.

Я б радив дуже критично ставитися до карт людей, які ніколи не були на тих територіях, які відобразили. Занонні використовував набагато старіші карти для своєї. С тих пір багато чого помінялося, але ж звичайно не могло бути відображено на його картах. До речі, їх дві. Та, що викладена на форумі і є ще більш рання

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share