1

Тема: Кугій

img24.eu/m-r5rjmgkp.jpg

Фото сделано в ~1933 г. Скорее всего в Кременчуге.

На фото посередине Федор Васильевич Милькин и его жена Ольга Ивановна (рожд. ~1882, Кугий), по семейному преданию до революции в городе Кременчуг владели кинотеатром, мясозаводом, и несколькими доходными домами, и пристанью. Бекон отправляли во Францию. В семье было 13 детей (со слов). Один из братьев работал на Крюковском вагонном заводе, жил в Крюкове, был большой рационализатор, ездил на выставки в Москву итп. Был сын Николай, и его жена Лида. Имели детей (Валя, Зина, Виктор Милькин). У Лиды был брат, Борис Лихашов (ул. 60 лет СССР, номер 9) - рыбак на Камчатке.

Ольга и Федор Милькины жили в доме по Максимовскому переулку № 19, который в 1914 году купили у Федора Бублика (по воспоминаниям недалеко от церквушки, возле базара, где имели с мужем большую усадьбу).

Не были раскуркулены, репрессиям не подвергались. С приходом советской власти работали на собственной мясофабрике.

Федор Милькин Убивал быка одним ударом. Имел много золота, его несколько раз грабили.

Слева внизу моя прабабушка Наталья Ивановна, сестра Ольги Милькиной (Кугий) с детьми. Сверху над ней - сын Федора и Ольги - Николай.

Остальных людей не знаем.

При необходимости могу предоставить еще фотографии.

Родословное дерево


Выйду на связь с родственниками!

Thanks: Arxivist1

2 ( 12-11-2014 00:19:12 змінене LuckyLuke )

Re: Кугій

База данных «Жители Кременчуга и Кременчугского уезда»

«Список лиц, владеющих недвижимым имуществом в размере менее одной пятой полного ценза, имеющих право участвовать в предварительных съездах для избрания уполномоченных в съезд уездных землевладельцев КРЕМЕНЧУГСКОГО уезда, Полтавской губернии, составленный на основании положения о выборах в Государственную Думу (Св. зак. т. 1, ч. 2, изд. 1907 года и по продолж. 1910 г.).», соответствующих Вашему запросу - 3

№    Фамилия    Имя    Отчество    Сословие (звание)    Возраст    Десятин    Саженей
Кугий Деомид Игнатьевич мещанин    свыше двадцати пяти лет    3    2027
2    Кугий    Иван    Игнатьевич    мещанин    свыше двадцати пяти лет    6    1283
Кугий Прокофий  мещанин    свыше двадцати пяти лет        600

Thanks: Arxivist1

3

Re: Кугій

В принципе по ОБД-мемориал и Подвигу Народа фамилия достаточно четко локализируется на Кременчугский район, и в частности село Потоки.

БД Вся Украина - жители  находит 105 человек с такой фамилией.


Карты Шуберта трехверстовки:
Кремечуг и Потоки.
map.etomesto.ru/online/shubert/25/preview/25-12-1.png

4

Re: Кугій

В. М. КРИВИЙ Православні храми Полтавщини

Кременчук розташований за 119 км від обласного центру, на Дніпрі, поділений на два райони - Автозаводський і Крюківський. У місті в 1794 р. збудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, в 1804 - мурована церква Преображення Господнього, в 1847 р. - церква Всіх Святих, у 1879 - дерев'яна Святої Трійці.

В 1804-1816 рр. на території Кременчуцької фортеці було зведено мурований замість дерев'яного (1752 р.) однобанний собор Успіння Пресвятої Богородиці за проектом архітектора Дж. Кваренті. Західний, південний і північний фасади було оздоблено шестиколонними портиками коринфського ордера з трикутними фронтонами (західний портик головного входу мав подвійний ряд колон). Центральний кубічний об'єм увінчував великий напівсферичний купол на круглому світлому барабані. Загальна висота споруди перевищувала 30 сажнів.

У 1858-1863 рр. перед головним входом зводили відокремлену муровану дзвіницю. Але будівництво не завершили через появу тріщин у стінах середнього ярусу. На другому поверсі дзвіниці розміщувалася церква Олександра Невського. Було 8 дзвонів, найбільший важив понад 210 пудів. Собор був зруйнований у вересні 1943 р.

Зараз у Кременчуці діє три церкви: церква Успіння Пресвятої Богородиці в Крюкові (побудована в 1877 р.), собор Святого Миколая-чудотворця, архієпископа Мір Лікійських (споруджений у 1910 р.) та церква Святої Трійці (зведена у 2000 р.).

Було б добре, якби кременчужани відродили ще й Успенський собор - визначну пам'ятку архітектури.

img24.eu/m-f9whnhhq.jpg
35. Успенський собор, м. Кременчук, 1732 р. Зруйнований.

img24.eu/m-suwcshov.jpg
41. Свято-Миколаївський храм, м. Кременчук, 1910 р

5 ( 11-11-2014 00:26:02 змінене LuckyLuke )

Re: Кугій

АЛФАВИТНЫЕ СПИСКИ НИЖНИХ ЧИНОВ, ПОГИБШИХ, РАНЕНЫХ И ПРОПАВШИХ БЕЗ ВЕСТИ В 1‐Ю МИРОВУЮ ВОЙНУ 1914‐1918 Г.Г.



званиефамилия имя отчествовероиспсем/полуездволость, нас/пунктпричина выбытиядата выбытиясписок №стр.№
Грен.Кугий Семен Ивановичправ.жен.г. КременчугБезв.пр.05.12.19142443890

Кугий Семен Иванович
Должность/звание: гренадер
Воинская часть: 8-й гренадерский Московский полк
Судьба: Без вести пропал(а)
Губерния: Полтавская губ.Населенный пункт: г. Кременчук
Дата события: 05.12.1917
Источник: Картотека Бюро по учету потерь


Источники:

1. СВРТ

2. РГБ

3. Картотека Бюро по учету потерь 1, Картотека Бюро по учету потерь 2  

http://cdn.gwar.mil.ru/imagesfww/KartotekaPoter/00004932_K/00002639.jpg

Post's attachments

00002639[1].JPG 566.69 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

6 ( 11-11-2014 00:29:16 змінене LuckyLuke )

Re: Кугій

Ищу сведения о Кугий Семене Ивановиче

http://www.spr.ua/forum_img/21/2013-03/2521276/3158141.jpg

Ищу сведения о Кугий Семене Ивановиче, 1903 г. р. Был призван с начала войны. Ранен в спину под Харьковом. В 1943 г. пришел на побывку на одну ночь домой. Отправлен с маршевой ротой на Сандомирский плацдарм в Польшу. В 1944 г. получено извещение пропал без вести. В скором времени следщее извещение: "без рук,без ног увезен в неизвестном направлении". Через некоторое время следующее сообщение: "находится в санитарном поезде на станции Кременчуг". Далее следы теряются.

Силка (Кугий) Оксана   2013-03-15 | 16:08

www.spr.ua/forum_vyvod.php?id_tema=305332
Кугий Александр Васильевич

----------------------
Информация от других родственников: до 1939 г. Был начальником Глобинской Милиции 1939 г. был репресирован после етого работал на вагоно строительном заводе



www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=57841392

Документ, уточняющий потери

Номер донесения    71162   
Тип донесения    Донесения послевоенного периода   
Дата донесения    22.08.1946   
Название части    Кременчугский ГВК г. Кременчуга

Информация из документов, уточняющих потери

Фамилия    Кугий   
Имя    Семен   
Отчество    Иванович   
Дата рождения/Возраст    __.__.1903   
Место рождения    Украинская ССР, Полтавская обл., Кременчугский р-н, с. Потоки   
Дата и место призыва    03.10.1943 полевой ВК   
Воинское звание    красноармеец   
Причина выбытия    пропал без вести   
Дата выбытия    __.01.1944
Жена: Кугий Евдокия Ивановна



www.nomer.org/allukraina/lastNam … ber_0.html

Фамилия     Имя     Отчество     тел    дата рожд.     нас. пункт     ул.     дом     корп     кв
СИЛКА    ОКСАНА    ВЛАДИМИРОВНА    0    1975-09-12    ПОЛТАВА    МАРШАЛА БІРЮЗОВА    42    0    0


Прикрепленный файл: Ищу сведения о Кугий Семене Ивановиче.pdf

7

Re: Кугій

Загальний алфавітний покажчик імен   до Книг Пам'яті та Скорботи Полтавської області

Кугій Борис Олександрович, 1902 р. Рядовий. Загинув 20.11.1943 р. Похований: с. Дівоче Поле Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. [с. Рокитне Кременчуцького р-ну,  КП-06-503]

Кугій Василь Дмитрович, 1915 р. Рядовий. Загинув 15.10.1943 р. Похований: с. Дача Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл. [с. Потоки Кременчуцького р-ну,  КП-06-471]

Кугій Григорій Іванович, 1896 р. Рядовий. Загинув 22.10.1943 р. Похований: с. Дача Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл. [с. Рокитне Кременчуцького р-ну,  КП-06-503]

Кугій Іван Юхимович, 1907 р. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 18.11.1941 р. Похований: с. Верхньотузлове Свердловського р-ну Луганської обл. [с. Федорівка Глобинського р-ну,  КП-03-506]

Кугій Костянтин Юхимович, 1905 р. Рядовий. Помер від ран 7.08.1945 р. Похований: м. Ялта. Крим. [с. Потоки Кременчуцького р-ну,  КП-06-471]
Див. [ф. 582, оп. 1, спр. 444 Особисті картки (А) членів КНС [Комітету незаможних селян] Потоцького району Кременчуцького округу Полтавської губернії, стор 241 (234)

Кугій Пантелеймон Юхимович, 1899 р. Рядовий. Загинув 19.10.1943 р. Похований: с. Дача Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл. [с. Потоки Кременчуцького р-ну,  КП-06-471]

Кугій Семен Іванович, 1903 р. Старшина. Загинув: сч. 1944 р. [с. Потоки Кременчуцького р-ну,  КП-06-471]

Кугій Сергій Григорович, 1912 р. Загинув 14.08.1942 р. [с. Потоки Кременчуцького р-ну,  КП-06-471]

Кугій Сергій Семенович, 1912 р. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 21.09.1941 р. Похований у Київській обл. [с. Потоки Кременчуцького р-ну,  КП-06-471]


Дніпропетровська область » Книга IX » Магдалинівський район » Пропалі безвісти

КУГІЙ Іван Кирилович 1916 р. (джерело 1, джерело 2)

Thanks: Arxivist1

8

Re: Кугій

КОМИТЕТ «БАБИЙ ЯР»

Кугий Николай Ефимович, рабочий, 1913
Кугий Николай Ефимович, рабочий, 28 лет

ПОДВИГ НА ВІКИ: КНИГА ПАМ'ЯТІ УКРАЇНИ - МІСТО-ГЕРОЙ КИЇВ

КУГІЙ Микола Підпільник Пропав безвісти 10.05.1943.
КУЧІЙ Микола Юхимович, 1913 Підпільник Загинув 4.05.1942

Непокоренная земля киевская
Стор. 202:

Наименование органа, организации: Подпольная группа на 4-й обувной фабрике; Фамилия руководителя, руководителей: Кугий Н. Е.; Начало деятельности: 10.1942; Конец деятельности: 05.1943; Причина прекращения деятельности: Арест участников группы.

-------
Приказ об исключении из списков
Номер донесения    2581    Добавить в избранное
Тип донесения    Приказ об исключении из списков   
Дата донесения    30.11.1947   
Название части    ГУК ВС

Информация из приказа об исключении из списковИнформация из приказа об исключении из списков
Фамилия    Кугий
Имя    Николай
Отчество    Ефимович
Дата рождения/Возраст    __.__.1913   
Место рождения    Полтавская обл.   
Последнее место службы    159 СД   
Воинское звание    ст. политрук   
Причина выбытия    пропал без вести   
Дата выбытия    __.10.1941

Документ, уточняющий потери
Номер донесения    5757    Добавить в избранное
Тип донесения    Донесения послевоенного периода   
Дата донесения    18.11.1947   
Название части    Гл. Полит. Упр

Информация из документов, уточняющих потери
Фамилия    Кугий 
Имя    Николай
Отчество    Ефимович
Дата рождения/Возраст    __.__.1913   
Место рождения    Полтавская обл., Кременчугский р-н, с. Потоки   
Последнее место службы    159 СД   
Воинское звание    ст. политрук   
Причина выбытия    пропал без вести   
Дата выбытия    __.10.1941

http://forum.genoua.name/misc.php?action=pun_attachment&item=3710&download=0
------
Київські газети 1838–1940 років у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Заводська правда [Текст] : орган партбюро, завкому та дирекції з-ду /
в. о. ред. Н. Барій. – Київ, 1931–1940.
1940 № 58 (493) (27 верес.) т. в. о. ред. М. Кугій

Заводська правда [Текст] : орган партбюро, завкому та дирекції з-ду :
бюл., присвяч. XXV МЮДу / ред. М. Кугій. – Київ, 1939.
-------
Красное знамя. - [Б. м.], 1940 -. - 44 см.
Заглавие    Красное знамя. -
Дата поступления в ЭК    12.09.2018
Каталоги    Газеты
Выходные данные    [Б. м.], 1940 -
Физическое описание    44 см
Примечание    Редактор: Н. Кугий
Язык    Русский

Post's attachments

fullimage (1).jpg 309.29 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: Arxivist1

9

Re: Кугій

ового імпульсу слідству надав арешт у Кременчуці Особливим відділом ВУЧК 14 ї армії 18 осіб за начебто причетність до повстанської організації 4. Більшість із заарештованих — члени партій українських есерів і есдеків, урядовці різних відомств УНР, члени національних освітніх та кооперативних установ. Звинувачення формулювалися у залежності від фаху заарештованих. Так, П. Кугію — директору депар таменту постачання Міністерства шляхів сполучення Директорії УНР, ставилося в провину організація боротьби «у запіллі Радянської Армії з метою деморалізації тилу, захопленні транспорту та господарських ресурсів Радянської України» 5. Протокол допиту засвідчує, що слідчих більше цікавила не повстанська діяльність П. Кугія, а його особисте знайомство та службові відносини з членами українського уряду та безпосередня участь у роботі Ради Народних Міністрів УНР.5 
4. Там само. — Т. 40. — Арк. 1–5.
5. Там само. — Т. 21. — Арк. 43–44.*

*ГДА СБУ. — Ф. 6. — Спр. 69270-фп.
Джерело (СТУДІЇ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 років: на пошану Руслана Яковича ПИРОГА. Збірник наукових праць)



№ 13 Протокол допиту П. Кугія. Без дати...90
Вирок Українській революції: «Справа ЦК УПСР»: Науково-документальне видання / Упорядн.: Т. Осташко, С. Кокін; Наук. ред. Р. Пиріг. НАН України. Інститут історії України; Галузевий державний архів Служби безпеки України. – К.: Темпора, 2013. – 688 с.



Мова йде про Павла Яковича Кугія 1875-1876 р.н., міщанина м. Кременчук

Ось згадка про нього а А-К Полтавської губернії 1903 р.:
ЛОХВИЦКИЙ УЕЗД — 3
Земский техник Андрей Максим. Дериженко, помощ. техника Павел Яков. Кугий. Земский землемер Андрей Семен. Белый. Электротехник Ив. Пантелейм. Ященко.
 Джерело

Про нього в ГАРФ: О мещанине Павле Яковлеве Кугий (ф.102. ДЕПАРТАМЕНТ ПОЛИЦИИ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ,     оп.173. 6-е делопроизводство. 1913 г., 124 О мещанине Павле Яковлеве Кугий).

л: 1. Лохвицкая уездная земская управа испрашивала мое согласие на определение инженера Павла Яковлевича Кугия на службу Земства. 1913 год. Как видно из документов К. состоял главарем революционной организации в 1905. В 1905 был предан суду Харьковской судебной палаты.

л: 2+, 3. Прошение мещанина г. Кремчуг Полтавской губернии Павла Яковлевича Кугия. В настоящее время (1913) техник в Лохвицком земстве. В 1910 поступил в Харьковский технический институт.

л: 4. Справка по центральному справочному аппарату МВД (бесполезна).

л: 5, 6, 7+. Разная переписка.

Post's attachments

(1 из 37).jpg 1.88 mb, 1 downloads since 2015-03-27 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

10

Re: Кугій

Кугій Людмила Іванівна

    Місцезнаходження: Полтавська обл., м. Кременчук, квартал 278, буд. 18, кв. 66
    Ідентифікаційний код: 2224105364
    Відмовити у  видачі  ліцензії  на  провадження  господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю клінічна  біохімія у зв'язку з невідповідністю заявника згідно з поданими документами Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з медичної практики  (  z0189-01 ),  затвердженим спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та  підприємництва і Міністерством охорони здоров'я України від 16.02.2001 р. N 38/63 (  z0188-01  ),  а  саме:  відсутня  кваліфікаційна  категорія  за спеціальністю "клінічна біохімія"
    Реєстраційне досьє від 23.12.2005 N 2312/16-М

Джерело

-------

Прізвище: КУГІЙ
Ім’я: ЛЮДМИЛА
По батькові: ІВАНІВНА

Стать: ЖІНОЧА
Дата народження: 22.11.1960
Країна народження: УКРАЇНА
Область народження: ПОЛТАВСЬКА
Район народження: ПОЛТАВСЬКА
Тип населеного пункту народження: М
Назва населеного пункту народження (Україна): КРЕМЕНЧУК

Джерело

11

Re: Кугій

Красноярский край
МКУ "Таймырский архив"

Фонд № Р-166: Диксонское муниципальное унитарное оптово-розничное торговое предприятие "Торговый Дом "Таймыр" п.Диксон (1946-2004гг.)

Опись № 2 дел по личному составу
Аннотация описи: Приказы по личному составу, книги лицевых счетов по зарплате, личные дела

Единица № 146: КУГИЙ Раиса Ивановна, 1950 - 1950

Ставропольский край
ГКАУ "ГАНИСК"

Фонд № 2 :
Партийная комиссия при Орджоникидзевском краевом комитете Всесоюзной Коммунистической партии (большевиков), г. Ворошиловск, Орджоникидзевский край

Опись № 11: дел постоянного хранения
Аннотация описи: В описи № 11 фонда № 2 "Контрольная комиссия при Орджоникидзевском крайкоме ВКП (б)" числится 368 ед. хр. за 1936 год. Основными документами, поступившими на хранение, являются: Контрольные дела.
Единица № 206: КУГИЙ Григорий Пименович, 1936 - 1937

Фонд № 11 :
Контрольная комиссия Георгиевской районной организации Всесоюзной Коммунистической партии (большевиков), г. Георгиевск, Орджоникидзевский край

Опись № 2: дел постоянного хранения
Аннотация описи: В описи № 2 фонда № 11 "Контрольная комиссия Георгиевской районной организации ВКП (б)" числится 536 ед. хр., в том числе 4 ед. хр. по личному составу, за 1923-1936 годы. Основными документами, поступившими на хранение, являются: Личные дела; контрольные дела.

Единица № 130: КУГИЙ Григорий, 1931 - 1931

Джерело

Thanks: Arxivist1

12

Re: Кугій

Поморский Мемориал: Книга Памяти жертв политических репрессий. Архангельск, 1999

Кугий Григорий Иванович, 1883, уроженец Украины, житель д. Новая Жаровиха Архангельского района, диспетчер Севморпути, на иждивении имел 4 детей. Арестован 12.08.38. Военным трибуналом пограничных и внутренних войск 11.01.39 по ст. 58-6 ч. 1 УК РСФСР за шпионаж незаконно осужден к лишению свободы сроком на 15 лет. Сведений о дальнейшей судьбе нет. Полностью реабилитирован 09.04.64.

Джерело

------------
Кугій Григорій Іванович народився 17 листопада 1883 року в м Кременчуці Полтавської губернії, «освіта нижча, спеціальна - слюсар», службовець (так у справі).

У 1898 році в Одеському порту Кугій Г.І. поступив помічником кухаря на російський пароплав «Ксенія». Потім протягом 16 років працював матросом, кочегаром, машиністом, рульовим, боцманом на англійських, німецьких і норвезьких судах. Нетривалий час проживав в Аргентині, Америці, Англії, Бельгії, працював в портах робітникам.

У 1914 році добровільно вступив на службу рядовим у французьку армію. «У 1916 році російських перекинули в місто Архангельськ» (так в матеріалах справи), потім Кугій Г.І. був направлений на роботу в ремонтні майстерні військового порту в Архангельську. У 1918 році вступив до армії генерала Міллера, служив перекладачем при англійському штабі інтервентів. З початку 1920 і до відновлення Радянської влади на Півночі перебував у білогвардійському штабі у м Кемі. У боях не брав участі.

У 1921 році працював у м Ярославлі на будівництві швидкохідних катерів, в 1928 році призначений капітаном Мезенского порту, з 1930-1931 р.р. завідував плавучими засобами л/з 48, с 1931-1936 р.р. заступник завідувача Торгсина і морський агент у м. Мезень Архангельської області.

В ВКП(б) перебував з 1924 року, партійний квиток №0301413. Даних про організацію, що прийняла його в партію немає. З партії виключений за порушення партійної дисципліни в 1936 році.

У протоколі допиту від 13.08.1938 року Кугій Г.І. повідомляє такі відомості про сім'ю: «батько Кугій Іван Гнатович займається візництвом, мати Кугій Параска Василівна домашня господиня, брати: Іван Іванович працює слюсарем вагонно-будівельних майстерень, чотири брати: Кирило, Олександр, Семен, Пилип загинули на фронті Імперіалістичної війни, сестри народилися після мого від'їзду з батьківщини і де вони проживають, я не знаю» (так в матеріалах справи).


Склад сім'ї на серпень 1938 року: дружина Кугій Анастасія Федорівна 42 роки (так у справі), діти - Ніна 16 років, Володимир 11 років, Тамара 5 років, Станіслав 1,5 року, проживали в д. Нижня Жаровіха, Єжовського району Архангельської області. Інших даних, у тому числі про місце, дату народження, а також про судимість родичів, в справі немає.


На день арешту 12.08 1938 працював диспетчером експлуатаційного відділу Півнморшлях в Архангельську.

Кугій Г.І. звинувачувався в тому, що добровільно вступив на службу в іноземну армію, двічі (у 1919 і 1929-1936 р.р.) був завербований іноземною розвідкою, якою передавав відомості оборонного та економічного характеру.

16 січня 1939 Військовий Трибунал прикордонних і внутрішніх військ Ленінградського військового округу засудив Кугія Григорія Івановича до позбавлення волі строком на 15 років з напрямком ВТТ, та конфіскацією особистого майна, а також поразкою в правах на 5 років. Військова колегія Верховного Суду СРСР залишила вирок без зміни. 5 вересня 1939 пункт про «конфіскації майна» з вироку виключено.

За повідомленням Інформаційного центру УМВС по Архангельській області 17.06.1939 року Кугій Г.І. переведений з Архангельської в'язниці в Устьвимлаг (Комі Республіка). В Інформаційному центрі, у тому числі про інші судимості, смерті в місцях позбавлення волі, немає.

В архівній справі № П-10901, що налічує 118 аркушів, є дані, що Григорій Іванович помер 10 січня 1940 Устьвимлагу.

Ухвалою Військової колегії Верховного суду СРСР від 9 квітня 1964 вирок військового трибуналу прикордонних і внутрішніх військ Ленінградського округу від 16 січня 1939 року ухвалу Військової колегії Верховного Суду СРСР від 17 квітня 1939 скасовано, та справу стосовно Кугія Г.І. припинено за відсутністю складу злочину.

Джерело
-----------
База данных  «Участники Белого движения в России»

Кучий Григорий Иванович. В белых войсках Северного фронта; 1918 призван в Архангельске как переводчик. /678/

Источник: Список переводчиков Северной армии, призванных в Архангельске. (ГАРФ, ф. 17, оп.2,д.7)

ф.Р17. ОТДЕЛ ИНОСТРАННЫХ ДЕЛ ВРЕМЕННОГО ПРАВИТЕЛЬСТВА СЕВЕРНОЙ ОБЛАСТИ. Архангельск.
оп.2. Личный состав. 1918-1920 гг.
д.7 Прошения о выдаче ночных пропусков и удостоверений сотрудникам Отдела иностранных дел Временного правительства Северной области. л. 17. Список переводчиков, призванных на действительную военную службу Архангельским уездным комендантом.

Крайние даты дела:   сентябрь 1919 - февраль 1920
Количество листов:   26

Post's attachments

2015.03.25 Ответ Кугий Г.И..pdf 1.18 mb, 34 downloads since 2015-03-27 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: Arxivist1

13

Re: Кугій

LuckyLuke пише:

У 1914 році добровільно вступив на службу рядовим у французьку армію. «У 1916 році російських перекинули в місто Архангельськ» (так в матеріалах справи), потім Кугій Г.І. був направлений на роботу в ремонтні майстерні військового порту в Архангельську.

Див. тут: 

1. The search for the Russian brigades in the French military archives

2. Экспедиционный корпус русской армии во Франции (Русский экспедиционный корпус)

По поводу вышепреведенного Андрей Коряков:

Добрый день
Ваш предполагаемый родственник, Кугий Григорий Иванович, в составе Русского Экспедиционного корпуса НЕ МОГ состоять,  так как корпус был укомплектован  на территории Российской империи в 1916 году и в этом же году прибыл в полном комплекте во Францию.
Пополнений и ротаций корпус не имел.
Вопрос закрыт.
Запросы делайте, пожалуйста, в Министерство обороны Франции.
Всех благ, Андрей Корляков

14 ( 04-04-2015 22:55:44 змінене LuckyLuke )

Re: Кугій

База данных  «Участники Белого движения в России»

Кучий Григорий Иванович. В белых войсках Северного фронта; 1918 призван в Архангельске как переводчик. /678/

Источник: Список переводчиков Северной армии, призванных в Архангельске. (ГАРФ, ф. 17, оп.2,д.7)

ф.Р17. ОТДЕЛ ИНОСТРАННЫХ ДЕЛ ВРЕМЕННОГО ПРАВИТЕЛЬСТВА СЕВЕРНОЙ ОБЛАСТИ. Архангельск.
оп.2. Личный состав. 1918-1920 гг.
д.7 Прошения о выдаче ночных пропусков и удостоверений сотрудникам Отдела иностранных дел Временного правительства Северной области. л. 17. Список переводчиков, призванных на действительную военную службу Архангельским уездным комендантом.

Крайние даты дела:   сентябрь 1919 - февраль 1920
Количество листов:   26

15

Re: Кугій

Энциклопедия ТРТУ | Список выпускников ТРТУ 1956 - 2001


- 1969 -
Кугий Валерий Михайлович 0701 ФЗО*

ТРТУ - Таганрогский радиотехнический институт
0701 - Радиотехника (спец.0701)
ФЗО - Факультет заочного обучения

Джерело

16

Re: Кугій

Пожвинский завод. Историческая хроника 1754 - 2004

ВЛАДЕЛЬЦЫ И ДИРЕКТОРА ЗАВОДА
КУГИЙ... ( Даты не установлены)

Сергѣй Петровъ
С осени 1941 г по сентябрь 1943 г я жил в Пожве вместе с матерью, работавшей в костно-туберкулезном санатории, эвакуированном из Москвы. В 1942 г. к нам в 8-й класс пришел новый ученик - Виктор Кугий, сын назначенного директора завода. Мы с ним сдружились, часто ездили на лодке по пруду. Осенью 1943 г санаторий возвратился в Москву. Виктор Кугий остался в Пожве вместе с родителями. Впоследствии до меня доходили сведения от однокласников, что в первые послевоенные годы он жил в Киеве - там же, где жил и до войны. Таким образом, его отец был директором Пожвинского завода с 1942 года

Джерело


Год рождения Виктора Кугия: 1942-8-7=1927 => 1926-1927 г. В 1942 г. ему было около 15 лет.

17

Re: Кугій

Кугий Иван Иванович. РГАЭ, изобретения.

Post's attachments

Кугий И.И..pdf 517.94 kb, 4 downloads since 2015-04-29 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

18

Re: Кугій

Документы по персоне Кугий Ивана Ивановича

РГАЭ, ф.7875, оп.63, д.216, ф.7880, оп.2, д.378.


На хранении в ЦХСФ (Ялуторовск)
------------------------

Итак сопоставляя воспоминания моего двоюродного деда: "Один из братьев работал на Крюковском вагонном заводе, жил в Крюкове, был большой рационализатор, ездил на выставки в Москву" и цитату из материалов Кигий Г.И.: "братья: Иван Иванович работает слесарем в вагонно-строительных мастерских" выходит, очень большая вероятность, что Кугий И.И. брат как моей прабабушки, так и Кугий Г.И., а значит они брат и сестра.

Post's attachments

Кугий И.И. РГАЭ.pdf 1.63 mb, 4 downloads since 2015-06-15 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: Arxivist1

19

Re: Кугій

А К Т

2 "Ноябрь" 1935 г. На основании решения Северного Крайкома ВКП/б/ от 14 октября 1935 г., в соответствии с  приказом Политуправления Наркрмвода от 10/У1-1935г., мною, членом Северного Крайкома ВКП/б/ ВОЛЬСКИМ, Д.П., произведена проверка партдокументов у члена ВКП/б/ КУГИЙ Григория Ивановича, работающего Морагентом в г. Мезени по обслуживанию иностранных судов.

При проверке установлено нижеследующее:

Член ВКП/б/ с 20 января 1925 г., по соцположению - рабочий, год рождения 1883. Работает морским агентом по агентированию иностранных судов порта Мезень.

Партдокументы проверены.

Партбилет № 0301413 выдан Архангельским ГорРайкомом ВКП/б/ 4 марта 1927 г. подлинный и действительно принадлежит КУГИЙ, Григорию Ивановичу.

В партбилете имеются дефекты:

Печать организации заметна слабо, т.к. оттиск сделан плохой мастикой.

В учетной карточке нет даты составления.

В § 11. указано: в члены партии принят 28. П-1924 г.; а в партбилете с 20/1-1925 г.

В § 13 нет указаний, какой организацией принят.

В § 17 указано с 1918 г. по 1920 г. транспорт у белых - переводчик.

Проверкой установлено, что находился по 1916 г.- в. русской армии во Франции, во 2-м добровольческом заграничном корпусе. По утверждении КУГИЙ - рядовым в 1916 г. перевезли в Архангельск на английском пароходе "Вест" и прикомандировали к Архангельскому полуэкипажу где, в мастерских Военного порта, заведывал столом нарядов до февраля 1919 г.

В 1919 г.- в феврале месяце , был мобилизован в белую армию и работал, переводчиком у англичан на Красной пристани в г. Архангельске.

С 1 У-1919г. - переводчиком на станции Обозерской. По утверждению КУГИЯ, был переводчиком при обозе, передавая распоряжения английских офицеров русским крестьянам, выполнявшим обязанности по перевозке снарядов, обмундирования, продовольствия от станции Обозерской к фронту.

С сентября месяца, с уходом англичан, по распоряжению штаба главнокомандующего, был направлен в г. Кемь, где работал слесарем в мастерских и после занятия Красной армией г. Кеми, был направлен в тыл в г. Ярославль на судостроительную верфь.

КУГИЙ категорически отказывался назвать кого-либо не только из членов или кандидатов ВКП/б/, но и беспартийных товарищей, которые бы подтвердили его поведение за время службы переводчиком у английских военных властей.

Проверкой также установлено,что КУГИЙ закрытых писем ЦК ВКП/б/ и Крайкома ВКП/б/ не читал и не ознакомлен на собраниях, т.к. КУГИЙ более 9 месяцев не был. Устав партии не выполняет, политически нигде не учится и не читает, а занимается пьянством.

За отрыв от партийной организации, как бывшего переводчика в войсках англичан интервентов КУГИЙ из партии исключить, партбилет отобрать.

Ввиду службы в белой армии в качестве переводчика у англичан, дело о КУГИЙ передать НКВД для дальнейшего расследования и выявления деятельности КУГИЙ во время власти белых на Севере.

Председатель Крайкома /Вольский/

Post's attachments

Кугий Г.И. - РГАСПИ..pdf 337.36 kb, 5 downloads since 2015-06-23 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: Arxivist1

20

Re: Кугій

Про службу Г. І. Кугія у Франції:

1. Дискусія на ВГД

2. Запитання про Кугія Г.І. в группах French GenalogyFrance Genealogy! Just Ask! на Фейсбук.

3. Régiment de marche de la Légion étrangèreMusée de la légion étrangèreCentre de documentation historique de la Légion étrangère

4. Джерела: 1) Довідка ФСБ 2) Справа РГАСПИ
-------

Из рядов французской армии : Русские волонтеры во Франции : Очерки французского фронта и тыла : В Македонии

Thanks: Arxivist1

21

Re: Кугій

Сергійчук Володимир. Український здвиг: Волинь. 1939—1955. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2005. — 840 с.

Стор. 24:

Витяг з постанови Політбюро ЦК КП(б)У про затвердження перших секретарів райкомів партії Рівненської області

13 лютого 1940 року

П. Б.

13/11-40

ПБ-18/216-оп.

Про секретарів райкомів КП(б)У Ровенської області ПОСТАНОВА ЦК КП(б)У

1. Прийняти пропозицію Ровенського обкому КП(б)У про затвердження першими секретарями райкомів КП(б)У тт:
...
КУГІЯ І. Д. — Клеванського, звільнивши його від обов'язків другого секретаря Козельщанського райкому КП(б)У Полтавської області;

Блог Ийслуу Ніни Вікторівни: Цікаві сторінки

За останні 50 років керівництво селищною радою забезпечували голови:
1.      Кугій Іван Дмитрович
2.      Іщенко Григорій Лазаревич
3.      Захарченко Петро Никифорович
4.      Синецький Петро Павлович
5.      Черниш Євдокія Матвіївна
6.      Лашко Борис Васильович
7.      Кацай Валерій Васильович
8.      Кравченко Анатолій Петрович
9.      Хайло Петро Іванович (1991-2005рр.)
10.    Барабашева Людмила Петрівна (2005-2010рр)
11.    Піщаний Дмитро Іванович (2010 по ц.ч.)

Козельщинська РДА
------
www.reabit.org.ua/files/store/Rovno2.pdf
стор. 67

Post's attachments

Блог Ийслуу Ніни Вікторівни_ Цікаві сторінки.pdf 893.03 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: Arxivist1

22

Re: Кугій

Двотомник «Українські націоналістичні організації в роки Другої світової війни. 1939-1945»

24 листопада 1943 року начальник розвідки партизанського загону Цаплюка нотував у протоколі допиту Миколи Івановича Приварського, уродженця села Плескачівка Смілянського району Київської області, про діяльність смілянської районної націоналістичної організації:
...
Во время репрессий немцами коммунистов мной были приняты меры к тому, чтобы какими-либо путями спасти от репрессий как можно больше людей. Так был освобожден целый ряд коммунистов, фамилии которых я не помню, но кое-что помню.
Был освобожден Кугий Андрей, Опаненко, имя не помню, и его жена Баклицкая Вера Прокоповна и другие…
В сентябре этого года (1943 г. — Ред.) гестапо провело вторую кампанию по репрессии коммунистов. Узнав об этом я утащил из стола коменданта районного поста г.Смела Кретова списки коммунистов на 120 чел.

ДАЧерО, ф. Р-5625, оп. 1, спр. 5149, арк. 77-80.
Джерело

Thanks: Arxivist1

23

Re: Кугій

xn--c1arjr.xn--p1ai/staff/chinya … ntinovich/

forum.vgd.ru/316/69075/#last

24

Re: Кугій

Лохвицы. Горячо привѣтствуемъ редакцію «Русскихъ Вѣдомостей» съ полувѣковымъ юбилеемъ честнаго и благороднаго служенія лучшимъ завѣтамъ русской интеллигенціи. Читатели лохвичане: Ведро, Никитинъ, Ившенко, Курскій, Никитина, Севрукъ, Волковъ, Дмитріева, Хоменко, Кугій.

Джерело

25

Re: Кугій

Адрес-Календарь Полтавской губернии на 1904 год
Стр. 3
Лохвицкій уездъ
Земская Управа
помощ. техника Павелъ Яков. Кугій


Адрес-Календарь Полтавской губернии на 1916 год
Стр. 243
Лохвицкій уездъ
Земская Управа
инжен. – мѣщ. Пов. Як. Кугій

-----------
Отчет Лохвицкого общественного комитета Всероссийского земского союза по оказанию помощи семьям лиц, ушедших на войну и раненым с 23 июля 1914 г. по 1 января 1916 года

Стор. 18

СПИСОКЪ
Членовъ Лохвицкаго Общественнаго Комитета Всероссийскаго Земскаго Союза по оказанію помощи семьямъ лицъ, ушедшихъ на войну и раненымъ.
Действительные члены Лохвицкаго Общественнаго Комитета.

158 Кугій Татьяна Ивановна

Стор. 27

Члены сотрудники:

266 Кугій Раиса Павловна
274 Кугій Павелъ Яковл.

Стор. 38

Въ правленіе комитета избраны: председательницей - Ольга Филипповна Терешкевичъ, товарищами: Прасковія Ивановна Русипова, Марья Григорьевна Никотина, казначей - Т. С. Интельманъ, помощиикомъ - М. В. Галковская, секретарями: Ф. К. Блюмъ и А. В. Варда, въ комиссію по оказанію помощи семьямъ: предсѣдателыіица— К. П. Ісхеда-Мехедшіская, товарищами— Е. II. Терешксвичъ, секретарь- К. В. Сокольская, членами: Любовь Михайловна Терешкевичъ, Анна Васильевна Варда, Александра Иларіоновна Пащенко, Павелъ Яковлевъ Кугій, Михаилъ Евдокимовичъ Ивченко, Елена Григорьевна Жукова, Владимиръ Михайловичъ Никотинъ, Марія Поликарповна Ивченко.

-------
Змагання за українську державність на Буковині (1914-1921 рр.).


 Саме тут 11 лютого 1918 року повстанці заарештували більшовицьких зверхників повітвиконкому, згодом, у 1919 році тут приміщувалась ловхицька "надзвичайка" - ЧК. Серед очільників національно зорієнтованих повстанців 11 лютого 1918 року були - Ганна Володимирівна Сергієвська, яка в 1911 році працювала завідувачкою книжковим складом, а її чоловік працював викладачем місцевого реального училища та секретарем у відділі народної освіти Лохвицького земства, офіцери колишньої царської армії, які усвідомили вибір українського народу й стали на бік Центральної Ради - Михайліченко та Мартос, Кугій - працівник земської управи та Єрмоленко - чиновник відділу військового начальника повіту. Більшовицьких вартових та патрулів було обеззброєно безпосередньо поблизу будинку та у місті. Гласними в цей час були землевласник Микола Пилипович Терешкевич, учитель з села Млини Григорій Кирилович Куценко, лікар Петро Миколайович Андріяшев, М.П.Галаган (зять яхницького священника), лікар Лазар Рувимович Казаков, ветлікар В.П.Левандовський, бухгалтер, що походив з Харківець, але мешкав у Лохвиці - Петро Іванович Пономаренко, статистик Лохвицької земської управи В.М.Черногор та Черницький К.Є. Вони, очевидно, стали на бік повсталих українських інтелігентів та міщан.

Джерело

https://books.google.com.ua/books?id=HpJ5HwRmtf8C&hl=uk&hl=uk&pg=PA305&img=1&zoom=3&sig=ACfU3U2jGbSWh0lXhTiev7xwjHIHIQvDug&w=685

1918 р., листопада, до 21. Львів.
Повідомлення про участь Головної Ради галицьких, буковинських і угорських українців в організації оборони ЗУНР від іноземної агресії
Київські гості у Львові.

До Львова приїхала місія міністерства шляхів української держави, зложена з трьох членів під проводом інженера Юрія Колярда. Крім того прибули ще: представник партії самостійників інжінер Павло Кугій і делегат Головної Ради галицьких, буковинських і угорських українців інжінер Володимир Гринів. Місія міністерства шляхів прибула в справі негайного наладнання зелізнично-го руху в Галичині для перевозу військ, зброї і поживи для Галичини, представник самостійників для навязання найтіснійших зносин українських організацій Наддніпрянщини й Наддністрянщини, а делегат Головної Ради галицьких, буковинських і угорських українців в справі дириґовання військ корпусу оборони Східної Галичини, з’орГанізованого Головною Радою.
«Буковина» (Чернівці). - 1918. - 10 грудня.

-------
Українська політична еміграція 1945 - 1947

Лист Ю.Колларда громадському діячеві А. Жуку про свої зустрічі з С. Петлюрою та ставлення до його особи
11 березня 1936р.

З великими труднощами й небезпекою мені все ж вдалося до Ставки Директорії добитися. Всі були страшенно раді моєму приїзду (аж тепер раді!!!), бо біля Директорії не було ані одного спеціаліста старшого залізничника, крім «вельможного пана», покійника інж. Сидоренка. Той тоді підлабузнювався до Винниченка, щоб його послали послом до Парижу. За мене ухватилися обома руками, й той же Сидоренко, бо сам бездарна людина в смислі організаційної роботи. Я був призначений на начальника відділу шляхів при Директорії — це з правом міністра.
Зі всіх кінців потяглися до мене мої старі співробітники, через Дніпро на човнах перепливали, як, напр., інж. Кугій і т. ін. Відділ шляхів був так за короткий час зорганізований, що мав кадри заступити міністерство шляхів в кожну хвилю, бо на всякому відділі я мав відповідних спеціалістів, молодих, але вже досвідчених людей і відданих національній ідеї громадян.
Коли Київ упав, то нашому відділу було наказано негайно вирушити на Київ, щоб приготувати Київський двірець і прилеглі часті (як-то міст перед двірцем) до репрезентаційного в’їзду до Києва Директорії, на що наш відділ одержав значну суму грошей. Також наказано було зразу ж, не чекаючи Директорії, перебрати міністерство шляхів і налагодити залізничний рух і доправу взагалі, та почистити міністерство] шляхів від небезпечного і взагалі ворожого для УНР елементу.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 84, арк. 96-101.
Оригінал. Рукопис.

-------
Моя перша стаття на Вікіпедії: Кугій Павло Якович

26

Re: Кугій

Вѣстник финансов, промышленности и торговли, 1906

Общій циркуляръ по Министерству Финансовъ отъ 1 января 1906 г., за . 1, o наградахъ, Всемилостивѣйше  пожалованныхъ по Министерству Финансовъ лицамъ разныхъ званій.

Государь Императоръ, но представленію моему объ отлично-усердной службѣ и особыхъ трудахъ нижепоименнованныхъ лицъ  Всемилостевѣйше изволилъ пожаловать имъ слѣдующие награды:

Медали с надписью "за усердіе":
...
Серебрянныя для ношения на груди:
...
На Станиславской лентѣ:
...
продавцамъ казенныхъ винныхъ лавокъ акцизныхъ управленій:
Смоленскаго: мѣщанину Павлу Путину, мѣщанину Якову Лисовскому, мѣщанину Францу Липчинскому и крестьянину Владиміру Милевскому, Ставропольскаго: мѣщанину Леонтію Пахомову, и солдатскому сыну Петру Осмеру,
Таврическаго: мѣщанину Ивану Переведенко, мѣщанину Іогану Зейлю, мѣщанину Семену Лузанову, мѣщанину Ивану Кугій, мѣщанину Ивану Маху, мѣщанину Семiону Лебедеву и поселянину Константину Пeкову,...

 http://numismat.ru/auct-lo/18659a.jpg http://numismat.ru/auct-lo/18659b.jpg

Губернское акцизное управление
Губернские акцизные управления — местные учреждения Министерства финансов, занятые исключительно администрированием акцизных сборов и независимые от других местных учреждений того же министерства. Акцизные управления организовывали сбор акцизов с питей, изделий из вина и спирта, дрожжей, табака, сахара, осветительных нефтяных масел и зажигательных спичек. В местностях, где действовала казенная винная монополия, акцизные управления заведовали всей деятельностью монополии (производством, закупкой у сторонних производителей, транспортировкой, хранением и продажей водки). Управления были независимы от губернаторов, которые сохраняли только право их ревизии и могли запрашивать от управлений необходимые данные.
Управление, под началом управляющего акцизными сборами, состояло из старших и младших ревизоров, техников, чиновников по судебной части и канцелярии. При управлениях состояли контролеры и надсмотрщики. В губернском управлении служило 40-50 чиновников.
Губернским акцизным управлениям были подчинены окружные акцизные управления в уездах.

27

Re: Кугій

Наукові записки Том 9, 2003

Неподалік спочивають лікар Олександр Сергійович Гукович (1900 - 1996; небіж Марка Грушевського) і його дружина - вчителька Олена Митрофанівна (уроджена Кугій; 1900- 1978). На тому самому Лук'янівському кладовищі є ...

Правдоподібно сестра Марфа. Див тут.

Про родину Гуковичів див. тут.

-------

Кучеренко М., Панькова С., Шевчук Г. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського) / Наук. ред. Л. Винар. Музей історії міста Києва; Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського. ‒ К.: «Кий», 2006. ‒ 664 с.

Кугій (Гукович) Олена Митрофанівна (15.04.1900, м. Черкаси —27.06.1979, м. Київ) — дружина Гуковича Олександра Сергійовича. Походила з родини, де було 11 дітей. Працювала у Криму вчителькою хімії, а після переїзду в 1954 р. до Києва була лікарем-кардіологом санаторію у Ворзелі.
Розповіді Гуковича О. С. і Гукович В. О.

ГУКОВИЧ Валерія Олександрівна (нар. 2.02.1925, м. Черкаси) — дочка Гуковича Олександра Сергійовича і Кугій (Гукович) Олени Митрофанівни. З 1930 р. мешкала з родиною в Севастополі. По закінченні школи (1942 р., під час евакуації до Сочі) навчалася в Ленінградському електротехнічному інституті інженерів з в ’язку ім. Бонч-Бруєвича (1942—1944; евакуйований до Тбілісі), а після повернення до Криму (1944) вступила до Кримського медичного інституту (на 3—4 курсах одерж. Сталінську стипендію). У 1948 р. перевелась до І Московського медичного інституту (тепер — Медична академія), який 1949 закінчила з відзнакою. Працювала отоларингологом у лікувальних закладах Ялти (1950—1952), а з 1953 р.— в Київській обласній лікарні, на кафедрі отоларингології Інституту вдосконалення лікарів, де стала ученицею О . С. Коломійченка — основоположника слуховідновлювальної хірургії в Україні. 1961 р. в новоствореному науково-дослідному ін-ті отоларингології очолила відділ слуховідновлювальної хірургії. У 1961 р. захистила кандидатську, а в 1964 — докторську дисертацію, в 1976 р. одержала звання професора. Провела пон. 6 тис. операцій з відновлення слуху, підготувала 5 кандидатів і 2 докторів медичних наук, має бл. 213 друкованих праць у медичних, часописах, є героїнею десятків публікацій в українських і закордонних газетах і журналах. На науковій пенсії з 2001 року. З дитинства добре малює, з 1987 р. є членом Київського товариства художників-аматорів «Творчість». Здобула диплом і золоту медаль на Всесоюзній виставці художників-аматорів (1988). З чоловіком Охрімовичем А .Д . (розлуч.) мала сина Охрімовича С. А. Тепер одружена з Кошляковим В. М.
Власна розповідь.

Михаил Выгон. Еврейское счастье в степи под Джанкоем

Мне не поверила Елена Митрофановна Гукович, парторг школы, когда я поступал на работу.

Беднарчик Эсса Абрамовна. Довоенный Севастополь в моей памяти

Нашу группу зачислили потом в начальную школу N 12, которая находилась в красивом здании на улице Пушкинской, недалеко от милиции. А рядом, в бывшем дворце, находилась школа N8. Этих зданий также уже нет.
...
Запомнилась мне Елена Митрофановна Гукович, учитель химии.

28

Re: Кугій

Безкровна вiйна: кнiга свiдчень, 1991

Олександр Міщенко. Безкровна війна. Книга свідчень. К. Молодь, 1991 р., С. 117

Наступного дня приїхав з району Кугій, заступник директора МТС по політичній частині. Сказав прямо з порогу: «Тут живе дизертир?» — «Який він дизертир? — сполошилась мати. — Він же тільки з армії повернувся». Кугій тоді вже до мене, м’якше: «Збирайся негайно в район, будеш працювати...»

Мор: книга буття України

Карманова. ...і вже була в п'ятому класі, коли увірвалися в хату Карманова і Кугій.

Свiдчення про голод, Полтавська область;  Чубенко Галина Мефодіїівна, 1922 р. н.

Манжелівський Іван Петрович, 1922 р. н.
(записала у листопаді 1994 р. студентка ДДУ Гринюк Наталя Станіславівна, гр. ЛА – 94 – 3.)

Колективизация по-настоящему началась осенью 1932 г. Начало образования колхоза 1932 г. завершение образования 1933г. колхоз сразу назвали именем Сталина. Люди собрали большой урожай, расчитались с государством и было вроде бы спокойно, но осенью, где-то в ноябре 1932 г. прибыла в село бригада активистов, её назначили в районе:
руководитель бригады активистов Кучий (або Кугій –Ю.М.), лет 40. Не разговаривал, а кричал. Ходил с наганом. Дети его боялись, бегали за ним как за экзотическим человеком. А люди села называли его злодеем. В годы войны Кучий сотрудничал с фашистами – выдавал активистов.

29

Re: Кугій

Український історичний журнал, 1970

У липні 1938 р. рота під командуванням Павла Івановича з с. Павлівка на Станіславщині брала участь у наступі республіканської армії на Каталонському фронті, у форсуванні р. Ебро. Героїзм у боях з фашизмом виявили волинські комуністи брати С. і П. Краєвські, І. Лихочвар, Д. Гурта, М. Олексюк (секретар окружкому КПЗУ), М. Кугій. Брати Краєвські та Лихочвар прибули в Іспанію за допомогою активістів КПЗУ, ...

Братская помощь трудящихся Западной Украины испанскому народу в борьбе с фашизмом, 1936-1939 гг

В рядах роты им. Т. Шевченко сражались также коммунисты — представители интеллигенции М. Олексюк и М. Кугий (в начале 30-х годов оба учились в коммунистическом университете им. Артема в Харькове), В. Лозовой, В. Глаговский, М. Литвин, ...

Комуністичний університет імені Артема, 7 жовтня 1932 р. університет був реорганізований у Вищу комуністичну сільськогосподарську школу.



     Українська рота інтербригад імені Тараса Шевченка     Обговорення

30

Re: Кугій

Советские профсоюзы, Том 19

В. С. Кугий: Он собирал жалобы и занимался интригами.

https://books.google.com.ua/books?id=pF4oAAAAMAAJ&hl=uk&pg=RA5-PA36&img=1&pgis=1&dq=%D0%9A%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9&sig=ACfU3U36OsJ4noE9g9n40zO7xraowD_y0A&edge=0

31

Re: Кугій

Кугій Семен Васильович, народився у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області у 1913 р. З 1934 р. до 1944 р. жив та працював у м. Близнюки Харківської області, де ймовірно і вступив у ВКП(б). Арештований на початку 1942 р. На момент арешту – штатний пропагандист Близнюківського райкому ВКП(б); номер партквитка зразка 1936 р.: 23257584. Засуджений вироком військового трибуналу ХО до розстрілу, вирок виконано. У 1959 р. посмертно реабілітований.
Детальніша інформація за посиланням: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ … справа.pdf

О. В. Дьякова
СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПІДПІЛЬНИХ ПАРТІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ХАРКІВЩИНІ У 1941 РОЦІ

Повернувшись у листопаді 1941 р. до Близнюківського району, секретар Й. Н. Свєтлов розподілив підпільників по регіонам, де вони повинні були проводити агітацію. Із семи підпільників діяло лише троє [2, ф. П-2, оп. 31, спр. 22, арк. 77]. Крім проведення пропагандистських співбесід із мешканцями району, один із підпільників С. І. Кугій намагався залучити до боротьби старосту сільуправи, а пізніше шефа райуправи Ангольда. Останній до війни був комсомольським активістом і месники сподівались на його підтримку. Втім наскільки Ангольд допомагав підпільникам важко сказати, бо, з одного боку, він не саботував завдань окупантів, а, з іншого, – майже всі підпільники у різні часи були заарештовані, проте через деякий час звільнені. Коли почались арешти, підпільники умовили Й. Н. Свєтлова виїхати із району, що він і зробив на початку січня 1942 р. У 20-х числах січня Близнюківщина вперше була звільнена радянськими військами і підпільники евакуювались у радянський тил. С. В. Кугій незабаром був заарештований органами НКВС і звинувачений у зраді [2, ф. П-2, оп. 31, спр. 22, арк. 93].

2. Державний архів Харківської області.

Post's attachments

Дьякова Д. СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПІДПІЛЬНИХ ПАРТІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ХАРКІВЩИНІ.ва.pdf 155.15 kb, 2 downloads since 2015-11-16 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: kbg_dnepr1

32

Re: Кугій

Из РГАСПИ

В ответ на Ваш запрос от 29.11.2015 г. сообщаем, что в РГАСПИ на хранении имеются личные дела на Кугия Василия Ефимовича, Кугия Ивана Дмитриевича, Кугия Ивана Ивановича.

К сожалению, база данных РГАСПИ по личным дела не содержит в себе информации о месте и годе рождения лиц, на которых заведены личные дела, количеству страниц в деле. В случае необходимости, сотрудники РГАСПИ могут произвести дополнительный поиск данной информации за плату в соответствии с прейскурантом РГАСПИ.

Персональных дел на лиц с фамилией «Кугий» в РГАСПИ на хранении нет.

В учетной картотеке Центрального штаба партизанского движения данная фамилия не значится.

В описи 71 «Коллекция документов об оппозиции в ВКП(б) (1920-1937)» фонда 17 «ЦК КПСС» значится Кугий Иван Григорьевич.

Других лиц с фамилией «Кугий» по имеющемуся в РГАСПИ справочному материалу не выявлено.

-------

В РГАСПИ имеются на хранении личные дела на:
1) Кугия Ивана Дмитриевича, родившегося в октябре 1901 г. в деревне Потоки Кременчугского района Полтавской области. Дело составлено в марте 1947 г. Содержит 18 листов (Ф. 17. Оп. 100. Д. 182459);

2) Кугия Ивана Ивановича, родившегося 12 июля 1913 г. в селе Потоки Кременчугского района Полтавской области. Дело составлено 22 июля 1940 г. Содержит 10 листов (Ф. 17. Оп. 100. Д. 197584);

3) Кугия Василия Ефремовича [с найбольшей вероятностью отчество - Ефимович], родившегося 11 апреля 1902 г. в селе Потоки Кременчугского района Полтавской области. Дело составлено 5 июля 1939 г. Содержит 16 листов. (Ф. 17. Оп. 100. Д. 211879).


Ф. 17. Оп. 71. Дело 59, в котором, согласно картотеке, упоминается Кугий Иван Григорьевич, называется «Списки лиц исключенных из рядов партии партийными организациями Московской, Омской, Оренбургской, Саратовской, Свердловской областей, Северо-Кавказского, Северного и Сталинградских краев (1936-1937)».

33

Re: Кугій

Ярематойсамий пише:

Шановний пане Яремо! От уже деякий час хочу Вас спитати про прізвище Кугій. Що Ви думаєте про його походження?

Раніше в інтернеті натрапив на таке пояснення:

Скорее всего, прозвище Кугий восходит к украинскому слову куга - водяное и болотное растение семьи осоковых с круглым безлистным стеблем, рогоз. Вероятно, оно указывало на место жительства предка: на берегу пруда, в зарослях камыша.

Менее вероятно, что Кугий это вариант древнетюркско-булгарско-татарского имени Кугай, распространённого также у марийцев. Это имя восходит к тюркской основе кук со значением синий (синеглазый). Компонент ай представляет собой татарский уменьшительный суффикс.

Воно мене на деякий час цілком задовольнило. Однак згодом зрозумів, що українські прізвища на -ий, -ій походять від дієслів: Повалій, Топчій, Смолій, тощо. Невже було таке дієслово "кугати"?

Цікаво, що це рідкісне прізвище зустрічається у книзі "Норми української літературної мови. О. Синявський. 1941" (r2u.org.ua/guides/synyavsky/slovotvir_narostky)

20. -ів, -їв — на творення присвійних прикметників від особових іменників чоловічого роду: батько батьків, синів, братів, Семенів..., рідше і від назов інших живих істот: вужів, барбосів... Іноді навіть від іменників чоловічого роду на -а: Хомів тощо. Див. § 532.

Цим наростком, між іншим, творяться жіночі українські прізвища від тих чоловічих, що кінчаються на приголосний або -о: чоловік Чуб, а жінка або дочка Чубова. Коваль Ковалева, Кугій Кугієва і т. ін., а так само іменники-прикметники: братова́, синова́, гетьмано́ва... з іншим наголосом супроти прикметників порівн. бра́това, си́нова, гетьма́нова... Про наголос див. § 1103б.

34

Re: Кугій

Увечері поговоримо. А Ви, якщо можете, пошукайте, чи нема прізвищ Кукій, Гугій, Гукій, Кувій.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

35

Re: Кугій

LuckyLuke пише:

походять від дієслів: Повалій, Топчій, Смолій, тощо. Невже було таке дієслово "кугати"?

можливо той хто пеньки корчував

Post's attachments

куг.JPG
куг.JPG 47.65 kb, 1 downloads since 2015-12-18 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share