Поморский Мемориал: Книга Памяти жертв политических репрессий. Архангельск, 1999
Кугий Григорий Иванович, 1883, уроженец Украины, житель д. Новая Жаровиха Архангельского района, диспетчер Севморпути, на иждивении имел 4 детей. Арестован 12.08.38. Военным трибуналом пограничных и внутренних войск 11.01.39 по ст. 58-6 ч. 1 УК РСФСР за шпионаж незаконно осужден к лишению свободы сроком на 15 лет. Сведений о дальнейшей судьбе нет. Полностью реабилитирован 09.04.64.
Джерело
------------
Кугій Григорій Іванович народився 17 листопада 1883 року в м Кременчуці Полтавської губернії, «освіта нижча, спеціальна - слюсар», службовець (так у справі).
У 1898 році в Одеському порту Кугій Г.І. поступив помічником кухаря на російський пароплав «Ксенія». Потім протягом 16 років працював матросом, кочегаром, машиністом, рульовим, боцманом на англійських, німецьких і норвезьких судах. Нетривалий час проживав в Аргентині, Америці, Англії, Бельгії, працював в портах робітникам.
У 1914 році добровільно вступив на службу рядовим у французьку армію. «У 1916 році російських перекинули в місто Архангельськ» (так в матеріалах справи), потім Кугій Г.І. був направлений на роботу в ремонтні майстерні військового порту в Архангельську. У 1918 році вступив до армії генерала Міллера, служив перекладачем при англійському штабі інтервентів. З початку 1920 і до відновлення Радянської влади на Півночі перебував у білогвардійському штабі у м Кемі. У боях не брав участі.
У 1921 році працював у м Ярославлі на будівництві швидкохідних катерів, в 1928 році призначений капітаном Мезенского порту, з 1930-1931 р.р. завідував плавучими засобами л/з 48, с 1931-1936 р.р. заступник завідувача Торгсина і морський агент у м. Мезень Архангельської області.
В ВКП(б) перебував з 1924 року, партійний квиток №0301413. Даних про організацію, що прийняла його в партію немає. З партії виключений за порушення партійної дисципліни в 1936 році.
У протоколі допиту від 13.08.1938 року Кугій Г.І. повідомляє такі відомості про сім'ю: «батько Кугій Іван Гнатович займається візництвом, мати Кугій Параска Василівна домашня господиня, брати: Іван Іванович працює слюсарем вагонно-будівельних майстерень, чотири брати: Кирило, Олександр, Семен, Пилип загинули на фронті Імперіалістичної війни, сестри народилися після мого від'їзду з батьківщини і де вони проживають, я не знаю» (так в матеріалах справи).
Склад сім'ї на серпень 1938 року: дружина Кугій Анастасія Федорівна 42 роки (так у справі), діти - Ніна 16 років, Володимир 11 років, Тамара 5 років, Станіслав 1,5 року, проживали в д. Нижня Жаровіха, Єжовського району Архангельської області. Інших даних, у тому числі про місце, дату народження, а також про судимість родичів, в справі немає.
На день арешту 12.08 1938 працював диспетчером експлуатаційного відділу Півнморшлях в Архангельську.
Кугій Г.І. звинувачувався в тому, що добровільно вступив на службу в іноземну армію, двічі (у 1919 і 1929-1936 р.р.) був завербований іноземною розвідкою, якою передавав відомості оборонного та економічного характеру.
16 січня 1939 Військовий Трибунал прикордонних і внутрішніх військ Ленінградського військового округу засудив Кугія Григорія Івановича до позбавлення волі строком на 15 років з напрямком ВТТ, та конфіскацією особистого майна, а також поразкою в правах на 5 років. Військова колегія Верховного Суду СРСР залишила вирок без зміни. 5 вересня 1939 пункт про «конфіскації майна» з вироку виключено.
За повідомленням Інформаційного центру УМВС по Архангельській області 17.06.1939 року Кугій Г.І. переведений з Архангельської в'язниці в Устьвимлаг (Комі Республіка). В Інформаційному центрі, у тому числі про інші судимості, смерті в місцях позбавлення волі, немає.
В архівній справі № П-10901, що налічує 118 аркушів, є дані, що Григорій Іванович помер 10 січня 1940 Устьвимлагу.
Ухвалою Військової колегії Верховного суду СРСР від 9 квітня 1964 вирок військового трибуналу прикордонних і внутрішніх військ Ленінградського округу від 16 січня 1939 року ухвалу Військової колегії Верховного Суду СРСР від 17 квітня 1939 скасовано, та справу стосовно Кугія Г.І. припинено за відсутністю складу злочину.
Джерело
-----------
База данных «Участники Белого движения в России»
Кучий Григорий Иванович. В белых войсках Северного фронта; 1918 призван в Архангельске как переводчик. /678/
Источник: Список переводчиков Северной армии, призванных в Архангельске. (ГАРФ, ф. 17, оп.2,д.7)
ф.Р17. ОТДЕЛ ИНОСТРАННЫХ ДЕЛ ВРЕМЕННОГО ПРАВИТЕЛЬСТВА СЕВЕРНОЙ ОБЛАСТИ. Архангельск.
оп.2. Личный состав. 1918-1920 гг.
д.7 Прошения о выдаче ночных пропусков и удостоверений сотрудникам Отдела иностранных дел Временного правительства Северной области. л. 17. Список переводчиков, призванных на действительную военную службу Архангельским уездным комендантом.
Крайние даты дела: сентябрь 1919 - февраль 1920
Количество листов: 26
Post's attachments2015.03.25 Ответ Кугий Г.И..pdf 1.18 mb, 34 downloads since 2015-03-27
You don't have the permssions to download the attachments of this post.