1 (14-12-2014 11:20:45 отредактировано borisovichi)

Тема: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект


  Для участия в геногеографическом проекте "Полтавщина и ее заселение" приглашаются все желающие, чьи предки происходят с Полтавской земли.
  Под "Полтавщиной" в данном случае следует понимать территорию Полтавского полка / Полтавского уезда, куда в XVII веке переселялись козаки и посполитые Правобережной Украины. Также обращаю внимание к этой теме тех, чьи предки могут происходить с Брацлавщины или Подолья XVII века, а также тех, кто мог вернуться назад домой с Полтавщины в начале XVIII века.


  Project Website
www.familytreedna.com/public/poltavaregion/


ТЕРРИТОРИЯ ПОЛКА

В 1649 году (Зборовский договор) 19 сотен.
Полковой город - Полтава (3 сотни);
Сотенные города: Зиньков, Кобыляк, Опишне, Богачка, Бирки (слоботка), Кузимин (мисто), Бирки (мисто), Ковалевка (мистечко), Балаклыя, Лукомля, Веприк, Гадяч, Книшовка, Подолки (мисто), Рашивка, Лютенька.

http://3.bp.blogspot.com/--lhRth5-zAQ/Tfdt8fd8mGI/AAAAAAAAAFo/mk08roZxatw/s1600/%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25A2%25D0%2590%25D0%2592%25D0%25A1%25D0%259A%25D0%2598%25D0%2599+%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%259A.jpg
Карта Полтавского полка по А.Билоусько

К 1654 году (Присяга на подданство) в переписи появляются: Билоцеркивци (слоботка), Решетиливка (слоботка), Бильске (мисто), Старые Санжары (город), Новые Санжари (слоботка), Котельва (мисто), Грунь (город).

С 1660-х гг. территория полка значительно меняется. На базе Гадяцкого ключа создаются новые полки (Гадяцкий и Зиньковский). В нижнем Поворскле и Поорелю на землях Чигиринского полка и на незаселенных землях появляются новые сотни Полтавского полка - Келебердянская, Кишинска, Переволочанска, Соколска, Орелска, Китайгородска, Царичанска, Маяцка, Нефорощанска.

C конца 17 века территория Полтавского полка приобретает "классический" вид

http://3.bp.blogspot.com/-oMUMmkfLpmM/Tfdt_EAd3qI/AAAAAAAAAFs/ZQKtljooNpg/s1600/Poltava.page1.jpg

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

2

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

дуже раджу прибрати, сховати, зменшити іт ін карту, бо вона тормозить перегляд і з-за невідповідної ширини "розтягує екран"

Поделиться

3 (13-02-2016 22:41:13 отредактировано borisovichi)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект


Встановив розмір картинок (960) при якому ширина сторінок залишається такою ж як в шаблонах FTDNA. При бажанні карти можна відкрити правою кнопкою миші в оригінальному розмірі (бо дуже гарні)


Заодно впорядкував перший блок  Прізвища Полтавщини ©  на прикладі Диканьки.

Андренко, Андриецкий, Бабченко, Бабенко, Балакирец, Баранник, Белей, Бережной, Бережный, Беспалый, Безрук, Бик, Билаш, Билашенко, Билченко, Билоус, Билык, Бохоник, Бойченко, Бондарь, Борисенко, Бородаенко, Бородай, Борщ, Божченко, Божко, Братченко, Братчиченко, Братчин, Бражниченко, Бражник, Брынза, Бублеенко, Бублей, Будаш, Бугаенко, Бурим, Бурименко, Бутенко, Вацвон, Варава, Ващенко, Василенко, Великий, Видута, Видутенко, Винниченко, Винник, Випустченко, Випусток, Власенко, Волошин, Волошиненко, Воловиченко, Воловик, Ворона, Воронянский, Воротило, Вовченко, Вовк, Высочин, Гайдар, Гальченко, Галушка, Гапоченко, Гапон, Гапоненко, Гарасименко, Гарус, Гарусенко, Герасименко, Гирман, Гирманенко, Гладкий, Глущенко, Глушко, Глуздий, Голобородко, Головченко, Головко, Голуб, Голубенко, Голык, Гончар, Гончаренко, Гонтар, Гонтаренко, Горбась, Горбасенко, Горбенко, Горяшко, Горкуша, Грабар, Гранько, Гребиник, Гребинниченко, Гребинник, Гречка, Гриценко, Григорченко, Григоренко, Гринь, Гринченко, Гриненко, Гвоздик, Даценко, Данченко, Даниленко, Дашевский, Дейнеченко, Дейнека, Демченко, Деменко, Деменский, Демяненко, Денисенко, Динисенко, Дяченко, Дядюра, Дюдюра, Длябог, Длябога, Длябоженко, Дмитреченко, Дмитренко, Донченко, Донец, Довгань, Дробязко, Дружченко, Дружко, Дрюк, Дубина, Дудник, Дыкий, Дзюбенко, Емченко, Емец, Есипенко, Евиченко, Жаботинский, Жадан, Жаданченко, Жаданенко, Жила, Жиленко, Жорниченко, Жорник, Жовноватий, Жученко, Жук, Задорожненко, Задорожний, Заец, Захарченко, Заиченко, Заика, Заяц, Зайченко, Залатайко, Запичненко, Запичний, Засадич, Завгородний, Завадовский, Заводовский, Зеленский, Зинченко, Зюбенко, Золотар, Зоря, Зуб, Зубенко, Ильченко, Ильиченко, Иляшенко, Иванченко, Кабика, Кабыченко, Калениченко, Калюжный, Кальник , Карпенко, Кичатый, Кияшченко, Кияшко, Кикоть, Кириченко, Кириленко, Клименко, Кобилченко, Кобилниченко, Кобылка, Кобзар, Кобзаренко, Кочерга, Кодаченко, Кодак, Кокозей, Кокозненко, Колесник, Колисниченко, Колотило, Комишан, Комишаненко, Комишанский, Кондратенко, Кононченко, Кононенко, Корниенко, Корниленко, Король, Короленко, Коротченко, Костенко, Котляр, Коваль, Коваленко, Ковнеристий, Ковнир, Краиченко, Крайко, Крайниченко, Крайник, Крамаренко, Крамарушка, Кравченко, Крекотен, Крикливец, Криведа, Кривенко, Кривиденко, Кривобок, Круть, Кучменко, Кучмий, Кухарь, Кухаренко, Кулик, Куниця, Купченко, Купчик, Купка, Куриленко, Курипта, Куриптенко, Кушнеренко, Кушнир, Кузьменко, Лазоренко, Легенький, Легута, Легутенко, Лещенко, Левадненко, Левадный, Левченко, Личко, Лищина, Лисий, Лисоконь, Литвак, Литвин, Литвиненко, Лях, Ляненко, Лляний, Логвиненко, Лопата, Лопатенко, Лота, Лотенко, Луценко, Лукьяненко, Лысенко, Маер, Маеренко, Магденко, Мак, Маковченко, Маковщенко, Маковский, Максименко, Маличенко, Малый, Мамчич, Мамчыч, Манденко, Мандиченко, Мандик, Марченко, Масенко, Маслий, Матиенко, Матвиенко, Мажаренко, Медведь, Михайленко, Михно, Миронченко, Мироненко, Мирошник, Мищенко, Мизинец, Мякенченко, Мякенький, Могила, Мокриенко, Мокрий, Мораховченко, Мораховец, Моренец, Мороховченко, Мороховец, Мороз, Морозенко, Морозко, Москаль, Москаленко, Мовчан, Мовчаненко, Мудренко, Мураховченко, Мурас, Мурасенко, Мущенко, Мусиенко, Нагорний, Наливайко, Наража, Нараженко, Назаренко, НегониЗайченко, Нелюба, Нелюбенко, Нестеренко, Невгони Заец, Никоненко, Нос, Носенко, Олейник, Омельяненко, Онищенко, Остапенко, Паламар, Паламаренко, Пальчик, Пащенко, Пасиченко, Пасичник, Педан, Педаненко, Педченко, Педорченко, Педоренко, Перченко, Перец, Перга, Петренко, Петух, Пидгирний, Пидкова, Пидкуйко, Пильгуй, Пилипенко, Писаренко, Пищенко, Пивень, Пивненко, Пивовар, Плюйко, Плужник, Победренко, Победря, Побигуца, Подгребельный, Подклетий, Подкова, Подорожник, Поломиенко, Поломий, Полумий, Попенко, Порохня, Пороховник, Прихода, Приходько, Прядко, Проценко, Прокопченко, Прокопец, Прокуда, Прокуденко, Псиол, Пукас, Пукасенко, Пушкаренко, Пустовойт, Пустовойтенко, Радченко, Рахман, Рета, Ретенко, Ретицкий, Резник, Рибалка, Рябенко, Ряднина, Рохман, Романченко, Романенко, Рос, Росенко, Рудь, Рудченко, Руденко, Рудяченко, Рута, Саенко, Саханенко , Салашенко, Салаский, Савченко, Семченко, Семенченко, Семенко, Семка, Семко, Сердюченко, Сердюк, Середа, Середенко, Сергиенко, Северин, Севериненко, Сидельник, Сидоренко, Синиця, Ситник, Ситныченко, Сивченко, Сивец, Скляр, Скляренко, Скорик, Скороход, Скороходенко, Скрыпник, Слипченко, Сметана, Сметанченко, Смуток, Сохань , Соханченко , Соханенко , Солодовниченко, Солодовник, Соловей, Соша, Сотниченко, Сотник, Стадник, Степаненко, Стос, Стотинин, Страшко, Страшненко, Ступаченко, Ступак, Сухомлин, Супруненко, Сущенко, Свичка, Свириденко, Свищ, Свистун, Таран, Тарасенко, Татар, Татарчученко, Терегеря, Терещенко, Тертичник, Тертицкий, Тесленко, Тесля, Тимченко, Тищенко, Титенко, Титоренко, Тютенко, Ткач, Токар, Токаренко, Топчий, Троян, Трояненко, Турлюн, Турлюненко, Твердохлеб, Федорец, Фесенко, Филоненко, Харахня, Харченко, Хилченко, Хилобок, Холодний, Хоменченко, Хоменко, Хотай, Цап, Цебекало, Цибуля, Чайка, Чаленко, Чавина, Чепига, Чередниченко, Чередник, Черепан, Черненко, Чикало, Чипенко, Чокан, Чоканенко, Чорната, Чорноус, Чорноусенко, Шадура, Шадурский, Шапченко, Шапка, Шаповал, Шарий, Шашенко, Шашко, Шептиенко, Шептий, Шеремет, Щербань, Щербаненко, Шимченко, Шимко, Шинкаренко, Шкреба, Шкребец, Шкроба, Шкурат, Шовкань, Шовканенко, Штепа, Шуба, Шубенко, Шуляченко, Шуляк, Швец, Юрченко, Ющенко, Яхно, Якименко, Яковченко, Яковец, Яковенко, Яременко, Яровий, Яровский, Ясенина, Ясинец,

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: SVKM de L, bulava, сергей-гродовка3

Поделиться

4

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

1.Обратите внимание на сгон населения Правобережной Украины 1679 г и 1711-12 гг!!!!
www.franko.lviv.ua/Subdivisions/ … mykola.htm
2.А так же шляхта, духовенство, мещане...
3. Киевское Воеводство забыли.

Васильківський, Таращанський, Уманський повіт Київської губ.
Województwo Kijowskie powiat Kijowski, Żytomierski.
Województwo Bracławskie powiat Winnicki.
Województwo Wołyńskie powiat Krzemieniecki.
Спасибо сказали: borisovichi, Germash_Katerina, Ais212603

Поделиться

5

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

-
Нужно будет создать "хронологию событий" на первой странице темы.


Конечно же здесь имеются ввиду массовые переселения людей.
Буду откровенен, тема открыта в первую очередь ввиду происхождения предков из Диканьки, которая по информации В.Скорика, краеведа, директора Диканьского краеведческого музея, была заселена переселенцами из Правобережной Украины.
Не будучи профессиональным историком, я придерживаюсь мнения классических исследователей:  Падалка, Лазаревский, Багалей, Грушевский...

По сему:

…до [царя] Алексея Михайловича [1645] было только одно большое массовое движение малороссиян в степную окраину—это переселение гетмана Якова Остренина.
…те самые черкасы, которые некогда основали Чугуев, бежали, в 1641 году … оттуда и поселились возле Полтавы и в других городах и слободах, причем получили шестилетнюю льготу от повинностей; все это было предоставлено им гетманом Конецпольским 1)
–––––––––
1) Акты Юж. и Зап. Рос., III. 54.

К 1651 г. относится разсказ всех малороссийских летописей о выходе значительнаго количества малороссиян из Польши в степную окраину…

В части основания сел вокруг Полтавы Лазаревскому вторит и Аф. Грановский в своем сборнике:

село заселено во время Конецпольского

И так далле и 2-й и 3-й этапы истории заселения Полтавщины...

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

6 (16-04-2014 13:15:12 отредактировано Акафій)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Князь Ярема Вишневецький

Володів величезними маєтностями в Україні. Зокрема, на Лівобережжі йому належало 56 міст і містечок з центром у м. Лубни(т. зв. Вишневеччина, нині переважно територія Полтавської області, частково Київської (Яготинський район), Черкаської іЧернігівської області в яких жило понад 288 тис. чол., що сплачували щороку 1 млн. 200 тис. злотих чиншу. Утримував 12 — 20 тис. першокласного надвірного війська), на Правобережжі, зокрема, володів Білим Каменем.

За 16 років існування «України-Вишневеччини» чисельність населення краю збільшилася з 4,5 тисяч до 230 тисяч чоловік. Князь впроваджував пільги для новоприбулих поселян, активно заохочував ремесла. Відбивши у магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька, Єремія за 4 роки перетворив його в найкрупніший на Задніпров'ї торгівельно-економічний центр. У місті почали розвиватися ковальствоткацтвововництво, з'явився двір для приїжджих купців, роменськіювеліри стали відомими далеко за межами Вишневеччини. Жива торгівля велася як з «далеким зарубіжжям» (хлібпоташ іселітра йшли з тих країв у Західну Європу), так і з Московію. Причому торгова експансія з Вишневеччини була такою сильною, що її купці вели свої справи в самій Москві, всупереч існуючій в ті часи заборони «литовським людям» торгувати в столиці Московщини. Заохочуючи цехову систему, Єремія звільняв ремісників «від повинностей менших і частих», за виключенням ремонту греблі в разі її прориву і оборони міста від неприятеля. Частина цехової продукції йшла «на замок», за яку намісник князя мав платити цеховикам за твердими розцінками.

uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1% … 0%B8%D0%B9

После войны 1634 года князь всего себя отдал активной деятельности в поместьях, полученных им от князя Константина. Заднепровские владения были огромные, хотя и малозаселенные. Богаче Иеремии был только Владислав Доминик Заславскийординат Острожский (но только по размеру земли, но не прибыли с неё). В 1641 году, после смерти дяди Константина, Иеремия становится старшим в роде и наследует остальные владения. Тогда же происходит судебный конфликт за наследство с Александром Людвиком Радзивиллом.

Князь начинает широко запланированную акцию по колонизации Заднепровья. До 1645 года количество населения в его владениях выросло в 7 раз (до 38000 домов и 230000 подданных). Сюда сбегали правобережные крестьяне, привлеченные обилием земли и двадцатилетними налоговыми льготами. В княжескую столицу собиралась мелкая шляхта, которая занимала административные должности на княжеских землях. Князь имел одну из крупнейших магнатских армий Речи Посполитой. Она насчитывала от 4 до 6 тысяч воинов, а в случае необходимости князь мог выставить, по различным сведениям, от 12 до 20 тыс. вооруженных людей. Со времени Смоленской войны 16321633 годов, описанной историком Рембовским, активно формирует реестровые казацкие полки — в 30- х годах Миргородский и Черниговский: в 40-х годах Винницкий, Брацлавский, Полтавский, Гадячский и др. Он принес на эти земли закон и порядок. Был самым большим землевладельцем, в 1646 г. имел на Украине 230 тысяч подданных.

Михаил Грушевский писал, что латифундия Вишневецких была самой большой «не только на Украине и в Польше, но, возможно, и во всей Европе». Он содействуют распространению местного самоуправления — получают Магдебургское право и городской статус ЛубныПолтаваПирятин. Его владения польский ученый Александр Яблоновский считает даже не латифундией, а отдельной Заднепровской державой.

ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0% … 0%B8%D1%8F

Васильківський, Таращанський, Уманський повіт Київської губ.
Województwo Kijowskie powiat Kijowski, Żytomierski.
Województwo Bracławskie powiat Winnicki.
Województwo Wołyńskie powiat Krzemieniecki.

Поделиться

7

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

-
Мы с Вами по разному трактуем термин "Полтавщина". Здесь это не вся Полтавская область в широком смысле.
А в более узком - территория Среднего и Нижнего Поворсклья и позже берега Орели.
Как и отмечено в первом сообщении. То бишь в границах Полтавского полка или Полтавского уезда для переписчиков времен гетьмана Брюховецкого.

Согласно Ал. Лазаревскому (Полтавщина в XVII веке) в первой половине XVII века поселились села по р. Ворскле: Патлаевка, Семеновка, Петровка, Гавронцы, Стасовцы; вправо от Ворсклы – Диканька, Жуки, Тахтаулово, Осмачки, Ивончинцы, Рыбцы, Гуджулы, Мартыновка, Шостаки, Супруновка, Горбаневка, Мильцы, Куклинцы, Мачохи, Росошинцы…
Все эти села находились вблизи крепости Полтавы на границе Дикого поля, в которой только и можно было укрыться в случае татарского набега.

В инвентаре Вишневецкого в списке за 1647 год упоминается Полтава за которой числилось 812 хозяйств, и это учитывая что Полтава уже до этого давно принадлежала Конецпольскому.
Возможно что численность была посчитана с учетом уже существовавших окружающих поселений.

К примеру, в Диканьке, по материалам малоросийской переписи Брюховецкого, только посполитых было 136 дворов, не считая козаков. Это соответствовало достаточно крупному поселению на то время.


Откуда за десять лет взялось столько людей? Моя ставка - из Брацлавского полка...

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

8 (02-06-2014 20:39:17 отредактировано borisovichi)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Добавляются фамилии из города (местечка) Орлика, сейчас Радянське

Балабка, Бондар, Богрим, Бугрим, Бубина, Булаченко, Волошин, Головко, Житинский, Калицун, Козин, Короленко, Кулик, Куценко, Лебедин, Маляр, Масич, Матвиенко, Мельник, Мирошник, Мигуленко, Михаиленко, Мищенко, Науменко, Неводниченко, Недилько, Олийник, Панасенко, Педченко, Пилипась, Попик, Постернак, Проидисвит, Рубан, Савченко, Сезченко, Сорока, Стрильник, Таран, Ткаченко, Хупавий, Шило, Шкарпота, Шкарпета, Шумило, Ющенко, Яременко,

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: SVKM de L, сергей-гродовка2

Поделиться

9

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

у вас там якийсь 284278 Esipenko     в ангруппед

Поделиться

10

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Так, знють що українці, мешкають в Америці, вступили в проект бо є прізвище Esipenko

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

11

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

то Ви б створили розділ друзі проекту чи інше. Бо ангрупед наштовхує читача на думку про відсутність уваги до проекту від керівника.

Поделиться

12

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Ні, увага до Есипенко є, вона така ж як до всіх учасників проекту, так і до майбутніх.
Свідченням цього є переписка з куратором аккаунта.

До речі, схоже що на цьому тижні будуть 37 маркерів.
Там ситуація що ФТДНА дає R1b1a, а за предиктором Урасіна та за прібліженцями (всі!!! 40 на 25м) R1a1a1* (99%)

Адміни проектів R1b, R1b1 теж не поспішають розміщувати гаплотип у інші групи крім як Ungrouped
Навіть є що з таким же шортхендом (R-M269) віднесені до Unsure of haplogroup

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

13

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

У Вас географічний поділ, отже його гаплогрупа не принципова. Він повідомив з якої саме місцевості?

Поделиться

14

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Повідомила що не знають
Не факт що з Полтавщини
Мають надію що хтось з однофамільців (а в Диканьці вже немає, а в Полтаві тільки одна родина) зробить тест (у кого відомий родовід)

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

15 (30-05-2014 21:49:23 отредактировано vitaliy)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Добавляю прізвища з с. Бобрик Гадяцького повіту Полтавської губернії (Веприцька сотня Гадяцького полку):

Анадолов, Барабаш, Бистренко, Бутко, Вельбой, Вовк, Гавриш, Голубенко, Губко, Дзюбан, Довгуля, Дуля, Дунай, Железняк, Журавльов, Завора, Заїка, Залізняк, Каднай, Каламбет, Калиман, Капуста, Кваша, Клименко, Кобець, Коваленко, Колесник, Кононенко, Кошман, Кузенко, Куліш, Кулич, Коваленко, Лисак, Ломака, Мельник, Момот, Мормило, Мороз, Нонка, Павловський, Пазинич, Палієнко, Пасюта, Пидорич, Пилипенко, Перевозний, Плесковець, Пономаренко, Приходько, Пустовойт, Римар, Рощин, Рудяк, Сагайдак, Сергієнко, Симітко, Скоробагатський, Степаненко, Терещенко, Тихонов, Федченко, Харлан, Хлібко, Хомович, Христенко, Чемерис, Шаблій, Шульга та ін.


Гаплогрупа в мене R1a1  і предки звідти!

Цікаво звідки саме з Правобережжя сюди було переселення приблизно в XVI - XVII ст.? Можна якось за прізвищами встановити?

Спасибо сказали: borisovichi, сергей-гродовка2

Поделиться

16

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

vitaliy

А чому Вас немає в жодному проекті FTDNA?


Гадаю, що треба дивитись за який період вести мову. Якщо за I пол. XVII ст., то володарем Полтавщини і Гадяччини з початку  XVII ст. були спершу Жолкевський, потім Конецпольський. Боплан, який служив інженером у Конецпольського, згадував що він сам заклав в українських степах понад 50 слобід.
Ось цитати з книги Володимира Костюка "Гадяч - Гетьманстька столиця…":

Отримавши Гадяч, Конецпольський почав сприяти подальшому заселенню і загосподаренню міста та всього краю. У його володіннях на Правобережжі працювали агітатори, які заохочували тамтешніх селян та міщан переселятися в гадяцькі краї…

Займаючись державницькими справами та будучи власником величезних маєтностей (лише на Україні - у Галичині, на Волині, Київщині та Поділлі), і повністю довіряючи гадяцькому уряднику Мартину Длузькому, Конецпольський (1643) заключив з ним договір про надання йому в оренду на три роки, по 1647, Гадяча з округою. Окрім самого Гадяча… Мартин Длузький отримав право на оренду містечка Лютенька…, містечка Рашівка, слобідок Каменецької і Бобрик

Ось і в Енциклопедії сказано: Згадується в історичних документах 17 ст. Перші поселенці були з-за Дніпра


Долучайтеся до проекту і будемо разом шукати відповідь звідки саме з Правобережжя сюди було переселення

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

17

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Сегодня Соскин сказал что осенью долар будет 20, а сегодня он упал до 11,95 с 12. Плюс еще скидки на -20 доларов.

Поэтому заказал для нового участника проекта [Сохань-Кальник/Пивень-Колонтай – Диканьский/Конотопский-Глуховский] Family Finder.
Благодаря имеющемуся результату Family Finder [Сохань/Кальник – Диканьский] можно будет выделить родственников для линий Пивень и Колонтай в Сумской области.

Себе заказал снип Y2910 )))

* * *
Планы на будущее (предварительная договоренность):
Y12 для полтавчанина - родственника Марии Заньковецкой
Family Finder [Негляд-Кальник/Яценко – Диканьский] - 3-юродное родство [Сохань/Кальник – Диканьский]
Y12 для Поломий [Диканьский]
Family Finder [Сохань – Диканьский]

Перспектива:
Y12 для Сохань [Диканьский]

.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

18

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Не совсем по теме, но хотелось сказать по поводу заселения. У Костомарова (Историческія монографіи и изслѣдованія, Том 11) говориться, что после Белоцерковского договора " Подольскіе и брацлавскіе поселяне устремились на лѣвый берегъ Днѣпра, перешли такъ называемую Вишневечину,–земли, занимаемыя прилуцкимъ и лубенскимъ полками, и поселились въ Полтавщинѣ и Ахтырщинѣ гдѣ, по берегамъ Ворсклы, вдругъ возникали большія слободы". А в Чтения общества Нестора летописца за 1896 г. есть сведенья о Полтавщине, в том числе и о владения Вишнавецких.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: kbg_dnepr, borisovichi, FindMyRoots3

Поделиться

19

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

PetrEka

Спасібо! Очень даже по теме ))

Подольскіе и брацлавскіе поселяне устремились на лѣвый берегъ Днѣпра, перешли такъ называемую Вишневечину, земли, занимаемыя прилуцкимъ и лубенскимъ полками, и поселились въ Полтавщинѣ и Ахтырщинѣ гдѣ, по берегамъ Ворсклы, вдругъ возникали большія слободы.

Этой мысли пока и придерживаемся ))
Ищем связь Среднего Поворсклья (Жуки, Диканька, Петровка, Стаси, Гавронцы) и Верхнего Поворсклья

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

20 (08-08-2014 14:30:54 отредактировано borisovichi)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Набор учасника [Сохань-Кальник/Пивень-Колонтай – Диканьский/Конотопский-Глуховский] FF

10.06.14 - заказан
11.06.14 - выслан из Хьюстона
15.06.14 - покинул Чикаго
21.06.14 - утром в почтовом ящике записка (выходные, дача ((

26.06.14 - в обработке в почтовом отделении (…на пути в Чикаго )))
30.06.14 - Відправка з установи обміну за межі України
03.07.14 - Your item was processed through and left our JAMAICA, NY 11430 facility… The item is currently in transit to the destination…
06.07.14 - Your item was processed through and left our NORTH HOUSTON, TX 77315 facility… The item is currently in transit to the destination…
07.07.14 - Arrival at Unit. Sorting Complete. Out for Delivery: Your item is out for delivery in HOUSTON, TX 77008
09.07.14 - Delivered. Your item was delivered in HOUSTON, TX 77008
11.07.14 - Kit Received FTDNA
16.07.14 - Received By Lab !!
17.07.14 - Batched  579 !!! УРА


Tests              Lab Procedure   Batch   Expected     Notes
Family Finder  FamilyFinder      579     3-4 Weeks

Еще ЖДЕМ ))

07.08.14 - ГОТОВО!!!
Как и обещали ровно через три недели сделали
Результаты
===


Впечатления от Укрпошты:
Похоже Укрпочта за последний год (с момента отправки предыдущего набора) успешно интегрировалась к мировым стандартам. Только на этот раз (третий по счету отправляемый набор) сказали вскрыть конверт. Увидев сожержимое работница произнесла: "Ага, понятно…" и выдала две нашлепки на конверт, повторяющие в суме такую же как и на пакете из FTDNA - адреса, описание содержимого, заверение в отсутствиии вредных веществ, подпись отправителя etc. Плюс еще третья нашлепка с кодом. В результате после еще обматывания в несколько слоев скотчем вес конверта увеличился с 0,016 до 0,022 кг. Ну и стоимость соответственно по сравнению с прошлым годом увеличилась в 2,5 раза !!! - 52 грн.


***
Несколько слов по теме:
Спілкувався на днях з науковцем з Вінницької області. Його предки під час масових міграцій з Брацлавщини переселились у район Харківської області. А потім таки повернулись назад. Такщо в майбутньому, сподіваюсь, і в нашому проекті буде цьому підтвердження )))

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

21

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Вводжу в обіг в рамках проекту "Полтавщина" термін "Полтавський ключ". Донедавно не зустрічав, може мало читав. Зустрів достатньо піздно (1687-1691) в Універсали Івана Мазепи. Ще пізніше пишуть в ключу сотні такій-то. Тоб-то ключ=сотня.
Тепер буде до пари Гадячський та Полтавський ключі - володіння Жолкевських/Конецпольських.

Ключ (територія) – категорія королівських добр, адміністративно-територіальна одиниця в Речі Посполитій.
У Польщі, Литві та Україні королівські добра (bona mensae regiae; вони називались економіями) поділялися на ключі, які, як правило, являли собою адміністративні об'єднання кількох селищ. Ключ, у свою чергу, поділявся на фільварки. Ключем управляв виборний війт (голова), якого, на відміну від звичайного війта, називали ключ-війтом.
 
Ключ – кілька сіл чи хуторів, що творять одну громаду або один маєток; територіально-економічна одиниця,
об’єднання навколо міста (містечка) групи фільварків та селищ.
 
Магнатські латифундії перетворювалися, по суті справи, в міні-держави. Вони мали свій центр (столицю) з головним управителем і його апаратом, зі своїм двором і придворними, з військовими загонами, а іноді навіть з власною дипломатичною службою. Звідси управлялися окремі території латифундії - ключі. У містечку, що складав центр ключа, велася торгівля і працювали ремісники. Тут прикажчик або орендар магната зі своїми прісних керував 10-15 селами і фільварками, що входили в ключ і відданими в свою чергу в оренду. Магнати вели війни і переговори один з одним, захоплювали чужі землі і селян, а в епоху паралічу центральних державних інститутів стали ніби місцевими князями, зосередивши в своїх руках всю повноту адміністративної, судової та навіть законодавчої влади. У результаті складалася як би на новій основі квазіфеодальная ієрархія, що складалася з людей, найменше зацікавлених у процвітанні Речі Посполитої і в підтримці селянського добробуту.


Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729-1730. – Полтава,: ВАТ "Видавництво "Полтава", 2007, – 176с. / © Бутич Іван Лукич, упорядкування, передмова, примітки
Економічний і політичний занепад Польщі у першій половині XVIII ст.

Додам, враховуючи приграничний стан, що центрами ключів були фортеці.
Зустрічається в джерелах ще Зіньківський ключ, а Кобеляцький та Орельський ключі ??

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: korol1979a1

Поделиться

22

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Из В.В. Кривошея Національна еліта Гетьманщини (Персональний склад і генеалогія, 1648-1782 р.р.), Київ, 1996 р.:
Куницькі (Миргородский полк) на стор.133: Вдова Химка з синами Василем і Лук'яном (1752) - у с. Жуків

Обращаюсь к исследователям:

  • может быть кому-то известны имя и отчество умершего мужа вдовы Химки Куницкой?

  • почему она упоминается в Національній еліті Гетьманщини?

  • имеет ли отношение муж вдовы Химки к Куницким из Правобережной Украины: Стефан (гетьман 1683-1684), его братья Василь и Федор, племянники Анастасий, Дмитрий и Иван

Поделиться

23

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Вводжу в обіг в рамках проекту "Полтавщина" термін "Полтавський ключ". Донедавно не зустрічав, може мало читав. Зустрів достатньо піздно (1687-1691) в Універсали Івана Мазепи. Ще пізніше пишуть в ключу сотні такій-то. Тоб-то ключ=сотня.
Тепер буде до пари Гадячський та Полтавський ключі - володіння Жолкевських/Конецпольських.

Ключ (територія) – категорія королівських добр, адміністративно-територіальна одиниця в Речі Посполитій.
У Польщі, Литві та Україні королівські добра (bona mensae regiae; вони називались економіями) поділялися на ключі, які, як правило, являли собою адміністративні об'єднання кількох селищ. Ключ, у свою чергу, поділявся на фільварки. Ключем управляв виборний війт (голова), якого, на відміну від звичайного війта, називали ключ-війтом.
 
Ключ – кілька сіл чи хуторів, що творять одну громаду або один маєток; територіально-економічна одиниця,
об’єднання навколо міста (містечка) групи фільварків та селищ.
 
Магнатські латифундії перетворювалися, по суті справи, в міні-держави. Вони мали свій центр (столицю) з головним управителем і його апаратом, зі своїм двором і придворними, з військовими загонами, а іноді навіть з власною дипломатичною службою. Звідси управлялися окремі території латифундії - ключі. У містечку, що складав центр ключа, велася торгівля і працювали ремісники. Тут прикажчик або орендар магната зі своїми прісних керував 10-15 селами і фільварками, що входили в ключ і відданими в свою чергу в оренду. Магнати вели війни і переговори один з одним, захоплювали чужі землі і селян, а в епоху паралічу центральних державних інститутів стали ніби місцевими князями, зосередивши в своїх руках всю повноту адміністративної, судової та навіть законодавчої влади. У результаті складалася як би на новій основі квазіфеодальная ієрархія, що складалася з людей, найменше зацікавлених у процвітанні Речі Посполитої і в підтримці селянського добробуту.


Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.
Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729-1730. – Полтава,: ВАТ "Видавництво "Полтава", 2007, – 176с. / © Бутич Іван Лукич, упорядкування, передмова, примітки
Економічний і політичний занепад Польщі у першій половині XVIII ст.

Додам, враховуючи приграничний стан, що центрами ключів були фортеці.
Зустрічається в джерелах ще Зіньківський ключ, а Кобеляцький та Орельський ключі ??

Мені здаеться, що ви не зовчім вірно тлумачите. Ключ - це чиїсь володіння. а сотня  - це одиниця полку. Якщо взяти на прикладі  Гадяцький ключ (http://pidstavky.at.ua/load/7_gadjacka_volost_gadjackij_polk_v_xvii_stolitti/1-1-0-12, historical-club.org.ua/istoriya- … atu.html).
Цитати :
1)У полку Гадяцькому, за свідченням старожилів початку XVIII століття "здавна отначала определения ключа Гадяцкого на булаву Гетьманскую (1661 г.) все посполитые в городах,  селах и деревнях до замку Гадяцкого надлежалы". Отже, в ключі Гадяцькому зовсім не було ніяких інших володінь, крім гетьманських, до  запровадження в ньому полкового управління; 
2)Доволі красномовними ілюстраціями нестабільності полково-сотенних  структур Гетьманату, особливо в третій чверті ХVІІ ст., можуть слугувати приклади численних переоблаштувань, що випали на долю Гадяцького полку. Одну з його частин під час складання Реєстру 1649 р. було переформовано на сотню у складі Полтавського полку, а на базі іншої – значно більшої – створено Гадяцький ключ, що виділявся на ранг гетьманові.

Певно, цей термін прийшов з покозачиними шляхтичами. І не зовсім зрозуміла про фортеці. Якщо ви про Українську лінію, то вона була створена в основному десь в 1730-х рр. (пізніше зазначених вами дат)

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: borisovichi1

Поделиться

24

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

PetrEka

Выше я процитировал академических историков, с чьим мнением согласен, что ключ - это территория. Сотня в административно-территориальном устройстве Войска Запорозского тоже территория. Вот и хотелось разобраться как они между собой коррелируют. Тем более что встречаются в одно время и даже в одном контексте.

Соглашусь с приведенной Вами цитатой что мы можем наблюдать в то далекое время постоянные изменения в административно-территориальном устройстве.
Но еще также и их различное наименование в различных источниках.
Так територия "Полтавщины" (напомню что мы здесь рассматриваем в основном территорию Поворсклья Среднего и Нижнего) традиционно у нас называется Полтавским полком. Для московского обыкновения в это же время это уже Полтавский уезд.
Со времени Речи Посполитой известны воеводства, староства, повиты и как уже было сказано ключи.
К сожалению мне не известно как в контексте адм-тер устройства РП называлась округа Полтавской крепости в 1630-х да и в 1640-х гг. Возможно что и Полтавский ключ… - город (крепость) с окружавшими его селами, слободами и фильварками на территории принадлежавшей одному владельцу (до 1648).
 

Что до конкретики. Расмотрим цитату из одного универсала:
1688, травня 15. Сорочинці - Універсал миргородського полковника
Данила Апостола про надання голтвянському сотникові Матвію Івановичу села Броварки:

ижь респектуючи мьі на войсковьія пана Матвія Ивановича, сотника голтвянскаго, услуги, и впредь до оньїхь его заохочуючи, надаемь ему село Броварки, вь ключу сотни Голтвянской лежачое

Возможно и не совсем корректно по отношению к Полтавскому полку, но за отсутствием других проведем аналогии
Могла ли сотня состоять из нескольких ключей в Полтавском полку. По моему сомнительно.
Так Решетиловская сотня за почти сто лет не располагала другими крупными селениями кроме как самой Решетиловской крепости.
Тоже самое касается и Кобеляцкой и Орельской сотен.
А вот такой большой ключ как Полтавский запросто мог состоять из трех сотен ))


Ну и само собой подошли к фортецям. Все вышеписанные центры сотен, они же города-крепости, известные с начала 17 века, вокруг которых, по видимому, и образовывались на пограничье новые системы расселения - ключи…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

25

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Еще до кучи

Как отголосок времен Полтавского ключа встречаем позднее села Полтавской ратушови прислушаючие и к общему городовому подпоможеню отдавали повинности.


Из последнего
Попытки увязать некоторые селения Полтавского полка с Слобожанщиной находят отображение в источниках
Прослеживается связь в 1660-х со слободою Сирковою Мерехвою, Змиевом.
Кривошея (без пояснений правда) называет первую полковую Петрашевую (Петровскою/с.Петровцы(-ка) сотню Чугуевской

В этой связи интересный материал Володимира МАСЛІЙЧУКА Донос Іскри і Кочубея проти Мазепи. Слобідський контекст

Красноперич – один із найстаріших і найцікавіших полтавських старшин, кумував із дружиною Івана Сірка (харківського полковника 1665–1668 рр.), а пізніше, будучи полтавським отаманом, листувався з охтирським полковником Іваном Перехрестом

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: о и1

Поделиться

26

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Интересная тема о ключах. Перелопатила всю литературу, которую нашла с "ключами". Действительно название ключа совпадает с названием сотни в этом полку. Например, с. Савинки в Соснецком ключу лежачое. или село Наумовка в ключу Киселевском лежачое. то есть ключ=сотня. Правда, не знаю, на сколько это уместно к Полтавской сотне.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: borisovichi1

Поделиться

27

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Думаю не зайвим тут буде навести значення слова "город"

Го́род (або град, городище) — давньоруська назва середньовічного поселення, огородженого муром. В той час слово було близьким за значенням до слів замок, фортеця, поліс, бург. Звідси кінцівка -град у багатьох слов'янських назвах міст.

Град (від «городити», тобто зводити укріплення довкола) — у часи давніх слов'ян — постійні укріплені поселення, де відбувався міжобщинний обмін; оборонний комплекс. Ворота — один з найбільш важливих елементів дерев'яних оборонних укріплень. Обгороджені (укріплені) території поступово перетворювалися на оборонні, адміністративні та торговельно-ремісничі центри племінних об'єднань.

Обгороджені місця в поселеннях ставали центрами міжобщинного обміну і торгівлі, в цих місцях починали селитись ремісники. Згодом, відповідно до слова «місце» це місце почали звати «містом»

Із зведених відомостей записних книг про присягу мешканців Полтавського полку московському царю, 1654 р.
бачимо перелік городов - фортець, міст та слобідок Поворскля на сер. 17 ст.:
Полтава
Решетилівка
Кобиляк
Білики
Старий Санджаров
Новий Санджаров
Опішне
Котельва
Куземин
. . . . .

Опис всіх фортець наведений в виданні Полтавщина: Енциклопедичний довідник
Оборонне будівництво на Полтавщині
Корисне посилання: Города-крепости Левобережной и Слободской Украины

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: kbg_dnepr, PetrEka2

Поделиться

28

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Нашла книжечку. Тут есть о Гадяцком ключе. И запуталась.

Богдан Хмельницький докорінно змінює характер козацького землеволодіння. З загального земельного фонду при ньому тільки 33% перебуває у віданні козаків, переважно як рангові володіння, 17% - закріплено за церквою, а інші - військові.(15)Такі військові землі гетьмани роздають козакам на ранги, а згодом і як приватну власність. Починаючи з Виговського проводиться тривалий, суперечливий і вкрай важкий процес повернення шляхетству
"незаконно відібраних” маетностей. При Мазепі кількість приватних земельних володінь сягає понад половину. Такі панські та козацькі маєтності отримують назву "державчества” або “держави”.(16)Кожний козак у своїй
"державі” є повновладним володарем усього рухомого і нерухомого майна.
Українські землеволодарі нерідко користуються правом старого займу - тобто, якщо після втрати документів
унаслідок різних трагічних обставин протягом ЗО років не заперечується в суді право володіння ними, то такі
маєтності визнаються приватними.(17)Маєтності на півночі Полтавщини, які здавнини передавалися на гетьманську булаву (рангові маєтності на утримання гетьмана) називаються по різному - “Гадяцький
ключ”, "Гадяцький замок”, "Гадяцьке староство” або "Гадяцька волость.”
Люстрація 1629 року описує Гадяч як місто, яке володіє королівськими привілеями Сигизмунда третього Вази і “яке починає судитися.” До міської адміністрації приписані слободи Кам'яну, Стару, Русову Любінку, Жинків, Вілок і Глинськ. Частину міських маетностей було осаджено власницькими хуторами, "якими (пани)
володіють як своїми власними дідичними добрами”. Міському старості вказано рекуперувати такі маєтності через
коронного інстигатора.(18)Гадяцька волость належала до крулевщизн. В 30-х роках XVII ст. вона складала дожиттєве рангове володіння великого коронного гетьмана Станіслава Конецьпольського, а після його смерті перебувала у віданні (на думку Яреми Вишневецького незаконно) його сина коронного хоружого Олександра
Конецьпольського. Коли Гадяч переходить у володіння Яреми Вишневецького, зорганізовано Гадяцький полк, який очолює полковник Бурлай. 1650 року полк реорганізовано - його територію приєднано до Полтавського полку як волость, а сам Гадяцький ключ передається польським королем Володиславом четвертим Вазою
гетьманові Богдану Хмельницькому "на булаву”.(19) Очевидно, що ще в другій половині 1653 року російський цар вилучає в адміністративному відношенні частину Гетьманшини разом із містом Гадячем до Московщини і окупує її московським військом. Весною 1654 року цар віддає гетьманові "на булаву” Чигиринське староство, ав Московщині місто Гадяч по праву приватної власності "в вічність йому і нащадкам його”.(20)Певно, що Богдан Хмельницький був задоволений таким рішенням, бо не відомо про будь-яке його негативне ставлення до цього.
Повертає прадавні українські землі разом із Гадячем гетьман Виговський. Це викликає бурхливу і криваву війну з
Московією. Гадяч відіграє виняткову роль у житті Гетьманщини. Тут 6 вересня 1658 року гетьман Ян Виговський проголошує утворення Українського князівства і Гадяцькі пакти. До Гадяча переноситься осередок державного життя - в столичному місті розбудовується Трибунал і українські уряди. Кілька місяців простежується діяльність і чигиринської військової канцелярії, яка з початком московської війни перетворюється на похідну гетьманську канцелярію. Гадяч стає столицею Українського князівства. Яка ж подальша доля судилася цьому
славному козацькому місту? Як каже Опанас Шафонський, гетьман Брюховецький “вигнав з Гадяча за Дніпро Виговського і сам у ньому жив”. Початок гетьманування Ігнатенко також проводить у Гадячі, а згодом переїжджає до Батурина. Гетьманська резиденція в Гадячі розташовувалася в старовинному замку, збудованому ще коронним гетьманом Конецьпольським. У столичному Гадячі засновується традиція щорічно проводити всеукраїнські старшинські з'їзди. 1661 року Гадяцьке староство знову має полковий устрій і при гетьмануванні Івана Брюховецького називається Зіньківським полком, за місцем розташування полкової канцелярії.
Тому ці маєтності в ряді документів названо “Зіньківським ключем.”  
????

то есть Зеньковский ключ = Гадяцкий ключ? Или Зеньковский ключ — это перечисленные ниже селения. Тогда тоже среди них «міста Котельва, Опішня, Куземин» - то есть города крепости по вашему. Или я не праильно поняла вашу идею? Или это автор что-то напутал?

Постановою Вального Сейму 1661 року “Надання уродженому Юрію Хмельницькому, гетьманові Військ Наших Запорозьких” підтверджується за гетьманом “держава Гадяцька і Миргородська вечистим правом з усіма
приналежностями”.  Брюховецький не допускає Юрка Хмельниченка до володіння цими маетностями і нібито для з'ясування обставин відправляє на Варшавський Сейм козацьку делегацію. 1663 року гетьман Брюховецький у вирішальних статтях вказує, “щоб уся волость Гадяцька перебувала при булаві, як і було при запорозькому гетьманові померлому Богдані Хмельницькому. В Гадяцькій волості Зіньківського полку розташовані міста Котельва, Опішня, Куземин (Козюмін), Грунь, Черпакська, Зіньків, Лютенька, Веприк, Рашевка, Комишня, Ковалівка, Бірки (Бурок).


Згадані містечки разом із Гадячем, із млинами і селами, з ланами і сінокосами та іншими угіддями, які належать до тих міст, передають на гетьманську булаву”. Московський цар вперше 1666 року визнає належність Гадяцького ключа на булаву. На нетривалий час після спалення Батурина гетьман Мазепа повертає Гадячу столичний
статус. …... 1723-1725 років перебувало в безпосередньому віданні “булави” лише 15 поселень, які були записані за Гадяцьким полком до 1649 року (Гадяче, Зіньків, Опанасівка, Липова Долина, Сергіївка, Плішивець, Веприк, Більське, Глинське, Опішне, Куземине, Грунь з присілком Шингаріївкою, Комиші, Капустинці), та 14 нових селищ (Хитці, Будищечки, Вельбівка, Свинарна, Павлівка, Пірки, Дейкалівка, Батьки, Лазьки, Заїченці, Млини, Великі
Будища або Штепівка, Полівка і Ковалівка).

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: borisovichi, korol1979a2

Поделиться

29

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Нашла книжечку. Тут есть о Гадяцком ключе. И запуталась.

Да, вопрос не простой…
То что было владениями Конецпольского до 1647 Гадяча с округою, наверное, отличалось от Гадячского ключа "на булаву" гетьманам, включающим и Зиньков. А в 1690 в одном универсале упоминается уже Зиньковский ключ.
"Все течет все меняется" - учитывая постоянное добавление новых поселений и изменение владений
 
То о чем говорилось сообщением выше (разнообразие названий): Гадяч с округою - Гадячские земли - Гадячский ключ - Гадячская волость
Гадяцька волость - Гадяцький полк у XVII столітті
 
Тоже есть вот такая книга. Кажется я ее видел в "нашем магазине" - надо будет приобрести 
У Гадячі презентували видання, що вмістило повну історію краю

http://cs308725.vk.me/v308725210/5d2e/3aoa7RubO2A.jpgВидання складається з розділів:
1.Давня історія Гадяччини.
2.Середньовічна історія.
3.Гадяч у складі Речі Посполитої.
4.Селитроварений промисел на Гадяччині.
5. Гадяцька фортеця.
6.Гадяцький договір.
7.Територія та адміністративний устрій Гадяччини козацької.
8. Гадяцький ключ.
9.Гадяч – резиденція гетьмана Івана Брюховецького.
10. Полковники гадяцького полку.
11.Гадяцький полковник Михайло Борохович.
—————
итд


Я же для себя отметил, что Полтавский ключ, на сер. 17 в, те до того момента когда начали передавать вольные войсковые села во владения старшине, это, вероятно, территория трех полтавских сотен - городовая (например, Павленки итд), первая (Петривци, Гавронци…), вторая (Пушкаривка, Мильци, Гужулы…)
 
Вопрос вот только, связана лі "Полтавщина" с Гадяччиной генетически ??

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

30

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Нашла книжечку. Тут есть о Гадяцком ключе. И запуталась.

Да, вопрос не простой…
То что было владениями Конецпольского до 1647 Гадяча с округою, наверное, отличалось от Гадячского ключа "на булаву" гетьманам, включающим и Зиньков. А в 1690 в одном универсале упоминается уже Зиньковский ключ.
"Все течет все меняется" - учитывая постоянное добавление новых поселений и изменение владений
 
То о чем говорилось сообщением выше (разнообразие названий): Гадяч с округою - Гадячские земли - Гадячский ключ - Гадячская волость
Гадяцька волость - Гадяцький полк у XVII столітті
 
Тоже есть вот такая книга. Кажется я ее видел в "нашем магазине" - надо будет приобрести 
У Гадячі презентували видання, що вмістило повну історію краю

http://cs308725.vk.me/v308725210/5d2e/3aoa7RubO2A.jpgВидання складається з розділів:
1.Давня історія Гадяччини.
2.Середньовічна історія.
3.Гадяч у складі Речі Посполитої.
4.Селитроварений промисел на Гадяччині.
5. Гадяцька фортеця.
6.Гадяцький договір.
7.Територія та адміністративний устрій Гадяччини козацької.
8. Гадяцький ключ.
9.Гадяч – резиденція гетьмана Івана Брюховецького.
10. Полковники гадяцького полку.
11.Гадяцький полковник Михайло Борохович.
—————
итд


Я же для себя отметил, что Полтавский ключ, на сер. 17 в, те до того момента когда начали передавать вольные войсковые села во владения старшине, это, вероятно, территория трех полтавских сотен - городовая (например, Павленки итд), первая (Петривци, Гавронци…), вторая (Пушкаривка, Мильци, Гужулы…)
 
Вопрос вот только, связана лі "Полтавщина" с Гадяччиной генетически ??

Не смогла вставить текст. Наверное, нужно меньше было выделываться со шрифтом smile

Post's attachments

Согласно Лазаревскому из.doc 31.5 Кб, 13 скачиваний с 2014-07-19 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: borisovichi, korol1979a2

Поделиться

31

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

PetrEka пишет:

Согласно Лазаревскому из.doc

Согласен с Лазаревскім ))

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

32

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Вот наконец-то первый Диканский гаплотип !!!


ГЕНОГЕОГРАФІЧНИЙ ЕКСПРЕС-РЕПОРТАЖ

17-45, Центр Полтавы, Suzuki Intruder, 80 км/ч
18-15, Диканька

Поломий Олексий Иванович - диканский поет, автор пісень, упорядник поетичних збірок, видавець (самиздат), мисливець (в минулому), житель українського степу…


Світлини з сімейного фотоальбому


Дід Трифон з цукровими буряками
                                         
Родичи (так виглядали "диканські козаки??)


Творчість


Цікаві топоніми - балка Горай-ова


19-15, Диканька, Suzuki Intruder, 80-100 км/ч
19-45, Центр Полтавы


Самари
Поломий [Поломий/Жук – Диканьский:Василівка/Попівка] Y12
Гадаю що буде R1a1, субклад не скажу (вірніше на 12м відомо не буде), але серед прібліженців будуть поляки ))

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

33

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

I1 або N1c !!!

Спасибо сказали: borisovichi, Диана2

Поделиться

34 (19-09-2014 23:04:57 отредактировано borisovichi)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Набор учасника [Поломий/Жук – Диканьский:Василівка/Попівка] Y12
16.06.14 - заказан
17.06.14 - выслан из Хьюстона
20.06.14 - покинул Чикаго

12.07.14 - в почтовом ящике записка…

24.07.14 - в обработке в почтовом отделении (…на пути в Джамайку?)
27.07.14 - відправка з установи обміну за межі України
28.07.14 - Your item has been processed through our sort facility in ISC NEW YORK NY(USPS)
30.07.14 - Your item departed our USPS facility in BETHPAGE, NY 11714… The item is currently in transit to the destination
01.08.14 - Your item arrived at our USPS facility in HOUSTON, TX 77201...
01.08.14 - Arrived at Unit. Sorting Complete. Out for Delivery. Your item is out for delivery in HOUSTON, TX 77008
01.08.14 - Delivered. Your item was delivered in HOUSTON, TX 77008.
04.08.14 - Kit Received FTDNA
07.08.14 - Batched 582 Batch !!!
07.08.14 - Received By Lab ))


AWAITING TESTS
Tests            Lab Procedure            Batch    Expected      Notes
Y-DNA12    Y-DNA1-12 Markers    582            6-8 Weeks    

Ждем 4 недели (хотелось бы))

___
UPD
ГОТОВО!!! (через 5,5 недель )))
Результаты по Y12

===


Впечатления от Укрпошты:
Это уже был 4-й по счету набор. Три предыдущих добирались до Украины за 10-14 дней. А тут - прошло две недели, а в почтовом ящике пусто. Подумал, ну, праздники какие или где задержка. Решил подождать еще. Прошел месяц. Решил позвонить в почтовое отделение. Говорят ничего не было, а потом через пару часов в ящике появилась записка, прийдите мол за бандеролью. Вот как…
Отправлял набор также как прошлый раз, только конверт не запечатывал сразу. Цена та же - 50 грн.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

35

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Эксперименты Srkz с аутосомами
Визуализация количества общих (IBD) сегментов у жителей Европы и Северной Азии

Уважаемый Srkzgenetics представил методику и первые результаты своего этнокалькулятора.
Среди результатов есть сравнение аутосом участника нашего проекта

Я сравнил 26 человек из коммерческих выборок, представляющие различные популяции интересующих меня регионов, с набором из 1130 геномов, взятых из научных выборок. Результаты сведены в таблицу и частично визуализированы на картах…

Украина (Полтава):

https://verenich.files.wordpress.com/2014/07/ukrainian-poltavaibd.png

Обращает на себя внимание пересечение с поляками.

 
Визуализация на карте соответствует количеству пересечений сегментов снипов размером от 3 до 4 сМ

Выборка
Polish
Balt

Finnish микровыборка, отбрасываем
Moksha микровыборка, отбрасываем
Russian-South
Belarusian

Estonian (скорее балты, чем финны)
Ukrainian-East 14 человек
Russian-North
German-Austrian микровыборка
Ukrainian-West микровыборка
Komi
Russian-West
Croatian
Ukrainian-Poltava
64,82
64,68

62,4
61,29

61,1
59,91

59,55
58,27
57,73
57,55
56,55
55,58
54,45
53,91

 

Пересечения для других размеров сегментов
Сумма от 5 сМ

Выборка
Russian-South
Estonian
Belarusian
Polish

Croatian
Russian-West
Komi
Moksha
Bulgarian
Russian-North
Veps
Hungarian
Tatar-Kazan
Balt
Italian
British
Karelian
Mari
Chuvash
Swedish
Ukrainian-East
Ukrainian-Poltava
10,9
9,49
8,4
7,86

7,52
7,47
7,4
7,33
6,7
6,53
6,19
6,04
5,82
5,71
5,5
5,4
5,17
4,99
4,97
4,92
4,84

 
Сумма от 4 сМ
Выборка
Russian-South
Belarusian

Estonian
Veps
Polish
Komi
Ukrainian-West
Ukrainian-East
Balt
Ukrainian-Poltava
25,64
22,65

22,59
22,11
21,98
21,53
21,41
21,04
20,72

 
Сумма от 2 сМ
Выборка
Balt
Polish

Russian-West
Belarusian
Russian-South

German-Austrian
Estonian
Moksha
Finnish
Ukrainian-West
Russian-North
Ukrainian-East
Ukrainian-Poltava
135,55
133,64

131,81
128,89
125,22

124,42
123,28
123,03
122,86
119,96
119,76
118,67


  *  *  * 
Обращает внимание не столько близость нашего "восточного украинца" с "поляками", "балтами", "белорусами" (которое, возможно, обусловлено значительным количеством предковых линий - переселенцев с Правобережной Украины, Волыны, Полесья)
сколько то что для нашего "восточного украинца" нет пересечений с самими "восточными украинцами" из научных выборок выше 8-го места

Может, это среди выборки Ukrainian-East кто-то не совсем украинец?

Получился такой "средний" восточный украинец
6 - Белгород
5 - Полтава
2 - Харьков
1 - Светловодск

Видимо, у Поляко Ukrainian_Northeast это Белгород и Харьков (Слобожанщина), а Ukrainian - Полтава и Светловодск. Тогда полтавчане получаются схожими с выборкой из Львова. Но у меня жители Полтавы при калибровке калькулятора K27 получались скорее в промежутке.
На досуге попробую поймать, кто из них с подозрением на немецкий вклад...

Еще стоит добавить, что Полтава Полтаве рознь. Есть "городские", есть "сельские" из разных частей области с различными предками из разных частей света...
Из этого следует, что мы здесь можем говорить только о конкретном "полтавчанине"...

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Диана3

Поделиться