До речі, Інститут видає багато цікавої літератури. Колись я в них придбав Олена Боряк "Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців"
З цікавого
Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – ХХ ст.
(колективна монографія – Бабак М.П., Ганечко В., Найден О.С., Борисенко В.К., Борисенко М.В.). – Черкаси : Видавництво Інтертехнології : 2014. – 720 с.Сільську фотографію досліджено в площині семіотичних, соціологічних, художніхаспектів. Подано зібрання унікальних пам’яток історії різних регіонів України. Простежується еволюція ментальності українців за свідченнямифотографування від архаїчної обрядової свідомості через катастрофи ХХ ст. Виявлені джерела соціального зубожіння українського селянства за свідченнями самосвідомості, поданими фотодокументами.
Пономар Л.Г. Народний одяг Правобережного Полісся середини ХІХ – середини ХХ ст. – К., 2014.
У книзі вперше подано словник та етнолінгвістичний атлас традиційного одягу Правобережного Полісся, більша частина якого на сьогодні – це територія відселених сіл або тих, що знаходяться у зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Народне вбрання є одним з яскравих витворів культури поліщуків. Воно зберігає глибинну інформацію про традиції регіону, який, за однією з наукових гіпотез, є частиною прабатьківщини слов’ян.
Видання є результатом комплексного ареального дослідження предметів і термінів народного одягу Західного та
Середнього Полісся, яке проводилося впродовж 1977–2008 рр. Джерельною базою стали польові матеріали, зібрані автором наукового дослідження у 342 селах від Західного Бугу до Дніпра та у 15 селах Берестейщини і
Пінщини на території Білорусі.
У праці розкрита семантика, етимонологія термінологічного масиву, що в свою чергу суттєво доповнило розв’язання проблеми етнографічного та діалектного поділу території Західного та Середнього Полісся.
У словнику представлено номінативний склад народного одягу Правобережного Полісся, подано його етнографічну й історичну характеристику, визначеного відповідники назв та реалій в інших регіонах України, а також у слов’янських мовах.
Борисенко
В.К. Етнокультурні зв’язки українців та поляків Східного Поділля
(кінець ХІХ – початок ХХ сторіччя). – К. : ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН
України, 2014. – 206 с. іл. У монографії на етнографічному матеріалі вперше розглядаються процеси
культурної взаємодії між місцевим українським населенням Східного
Поділля та етнічною групою поляків, які проживають на території України
впродовж чотирьох віків. У дослідженні охоплено традиційну культуру на
зрізі 1960 років, коли ще певною мірою були збережені традиційні реалії
матеріальної та духовної культури. Простежено взаємовпливи у таких
ділянках традиційної культури як житло, народний одяг, повсякденна та
обрядова їжа, родинні звичаї та обряди. Виявлено як спільні, так і
відмінні риси культури двох етносів.
Студенець Н. Традиційний стінопис Поділля кінця ХІХ – першої половини ХХ
століття. - /Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.
М. Рильського НАН України./ – К., 2010. - 224 с., 20 с. кол. іл.Монографія присвячена унікальному явищу традиційної культури Поділля - настінному
розпису. На основі значного, уперше введеного до наукового обігу
архівного та музейного матеріалу, висвітлено особливості хатнього
малювання як своєрідної системи художнього мислення, розглянуто типові
мотиви стінопису в ансамблі житла, господарчих споруд Подільського
регіону, охарактеризовано технологію і техніку малювання, окремі
осередки, творчість майстрів. У праці проаналізовано також взаємовпливи
різних мистецьких традицій у стінописах Подільського Придністров'я.
ітд