1 ( 14-12-2014 11:20:45 змінене borisovichi )

Тема: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

-
   Ласкаво просимо до проекту!
   Проект «Полтавщина та її заселення» створений для учасників, чиї предки походять з території Полтавського полку, які розселилися вздовж берегів річок Ворскла та Оріль у XVII сторіччі.

   Project Website
www.familytreedna.com/public/poltavaregion/

    Історична довідка*

    В історичному відношенні територія навколо міста Полтава колонізована пізніше за інші місцевості сучасної Полтавської області. В період удільних давньоруських князівств цей простір був суцільним степом, місцем кочів'я половецьких орд, і в літописі згадується лише урочище Лтава на річці Ворскла, де (в літописі) Новгород-Сіверській князь Ігор Святославич наніс у 1173 році поразку половецьким ханам Кобяку і Кончаку. Літопис про це пише так: "Того же лѣта на Петровъ днь Игоръ Стославичь совокупивъ полкы свои и ѣха в поле за Воръсколъ и стрѣте Половьцѣ иже то ловѧть языка изьима я и повѣда ему колодникъ иже Кобѧкъ и Кончакъ шлѣ кь Переяславлю Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Переяславлю (Игорь же слышавъ и) и оузьрѣшасѧ с полкы Половѣцькыми и бѣ рать мала и темь не оутѣрпѣша стати противу Игореви и тако побѣгоша весь полонъ свои пометавъше".
    Після монгольського нашестя, з поверненням Задніпров'я від татар Вітовтом, територія Полтавщини в середині 15 століття була віддана тим же Вітовтом татарському князю Лексаді Мансуровичу, в хрещенні Олександру, родоначальнику князів Глинських, який перейшов на службу до Великого князівства Литовського. Згодом Олена Глинська вийшла в 1526 р. заміж за московського князя Василя III і стала матір'ю Івана IV. У 1503 р. Полтава належала князю Михайлу Львовичу Глинському, у якого в 1508 р. була відібрана Сигізмундом I за участь у повстанні. Близько 1537 р. володіння Глинських перейшли до їх зятя Байбузи.
    При Сигізмунду II Августу "Поворскля" "від Санжарівського перевозу" вздовж річки Полузеря і далі в 1571 р. було віддано низовому козаку Омельяну Івановичу. (Про існування в ці часи якогось поселення на території сучасної Полтави раніше 1630 р. може свідчити згадка Полтави у 1585 р. в ході дипломатичного листування між московським царем Федором Іоановичем і польським королем Стефаном Баторієм, де з боку московської держави висловлювалися серйозні закиди щодо “грабежів” прикордонних земель “литовськими людьми” з Остра, Любеча та Полтави).
    20 березня 1630 року "слобода пуста" Полтава (тобто колишнє поселеня без осілої людності), раніше відбудована в 1608 р. коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була віддана королем Сигізмундом ІІІ Вазою Бартоломію Обалковському, адміністратору "селітряної держави", з правом заснування сіл і містечок. (В люстрації Черкаського староства 1630 року також згадується про заснування Полтави Обалковським. З цього часу слобода Полтава постає містом що існує вже безперервно до наших часів. В листопаді 1633 р. Полтава як фортеця з цитаделлю (замком) згадується в джерелах під час нападу на Полтаву московського війська в ході бойових дій Смоленської війни 1632-1634 рр. В 1634 р. селітряні промисли разом з належними до них "слободами", в тому числі Полтавою, закріплюються у держання переяславського старости Лукаша Жолкевського. Вже в люстрації Переяславського староства (а не Черкаського) за 1636 рік серед містечок і сіл "яким строк слободи ще не вийшов", що належали "адміністрації селітряних добр" у володінні Жолкевського, згадуються Полтава, Жигмунтів (Устивиця), Краснопіль (В.Сорочинці), Крупіль і село Чумгак. Також в цій люстрації згадується "нова слобода" містечко Гадяч з прилеглими до нього "здавна і ново осадженими" слободами Кам'яне, Сари, Рашівка, Лютенька, Зіньків, Більськ і Глинське - Гадяцька волость або ключ).
    У 1636 році після смерті Лукаша Жолкевського Полтава переходить до коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, який завдяки своїй першій дружині з роду Жолкевських отримав і Гадяч. Він забудовує околиці Полтави новими слободами (його намісник Адам Сокольський), - були заселені по Ворсклі: Патлаївка, Семянівка, Петрівка, Гавронці, Стасівці, Диканька, Жуки, Тахтаулове, Осьмачки, Івонченці, Рибці, Гужули, Мартинівка, Шостаки, Супрунівка, Пушкарівка, Горбанівка, Мильці, Куклинці, Мачухи, Розсошенці. (В 1637 р. під час козацьких воєн (повстань) 1637-1638 рр. згадуються полтавський козацький старшина (полковник) Яків Острянин, Полтава і Гадяч як міста що ще належать до королівської адміністрації (селітр) і їх державці Сокольський і Длузький. В 1639 р. Станіслав Конєцпольський принаймні один раз особисто був у Полтаві і Гадячі під час повернення з будівництва "другої" Кодацької фортеці на Дніпрі та бою з татарами на Ворсклі. В 1641 році Конєцпольський повертає повсталих козаків з Чугуєва до Полтави - так звана Чугуївська сотня. Урядник Гульчевський розселив чугуївських черкас також в Миргороді, Гадячі, Зінькові, Ромнах, Сорочинцях).
    Володіння Омельяна Івановича в 40-х роках 17 ст. переходять до Станіслава Гурського, в подальшому старості Кагарлицькому, а у 1643 р. Гурський передає свої права Немиричам, які колонізували край нижнього Поворскля.
    У Боплана в середині 17 ст. на Ворсклі позначені міста і села: Кобеляки, Нові Санжари, Старі Санжари, Федірки, Полтава, Опошнє, Глинське, Більськ; на Пслі - Кам'яне, Плішивець, Книшівське, Гадяч, Лютенька, Краснопіль (В.Сорочинці), Жигмунтів (Устивиця); на Ташані - Зіньків; на Груні - Бірки; на Говтві - Решетилівка. 
    Історик О. Лазаревський виділяє 3 періоди в історії заселення Полтавщини (Полтавського полку, не повіту), 1) першу половину 17 ст. коли були заселені берега Ворскли; 2) другу половину 17 ст. коли були заселені берега Орілі та 3) першу половину 18 ст. коли збільшене населення почало шукати нових угідь.
    Після вигнання поляків у 1648 році, при новому адміністративному устрою, простір Полтавського повіту став відноситись до Полтавського полку Війська Запорізького, а сама Полтава стала полковим містом.
    За реєстром Війська Запорізького 1649 року Полтавський полк нараховує 19 сотень: три Полтавські (городова, Петрашова, Оксютина), Бірківська (по Пслу), Богацька, Балаклійська, Кобеляцька, Зіньківська, Опішнянська, Куземинська, Бірківська (по Груні), Веприцька, Гадяцька, Книшівська, Подільківська, Рашівська, Лютенська, Ковалівська, Лукімська. 
    Полтавськими полковниками були: Іван Іскра (син Якова Острянина), Мартин Пушкар, Філон Гаркуша, Кирик Пушкар, Федір Жученко, Демян Гуджол, Сава Омельницький, Григорій Вітязенко, Костянтин Кублицький, Прокіп Левенець, Павло Герцик, Леонтій Черняк, Іван Іскра (онук Якова Острянина), Іван Левенець, Іван Черняк, Василь Кочубей, Андрій Горленко.

http://3.bp.blogspot.com/--lhRth5-zAQ/Tfdt8fd8mGI/AAAAAAAAAFo/mk08roZxatw/s1600/%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25A2%25D0%2590%25D0%2592%25D0%25A1%25D0%259A%25D0%2598%25D0%2599+%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%259A.jpg
Карта Полтавського полку за О.Білоуськом

http://3.bp.blogspot.com/-oMUMmkfLpmM/Tfdt_EAd3qI/AAAAAAAAAFs/ZQKtljooNpg/s1600/Poltava.page1.jpg

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

177

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Один из участников проекта из кластера R1a-Y3219 оказался венгром!!

"Исходя из результатов ДНК-теста можно сказать, что происхождение венгерского клана Береш связано со славянами, проживающими в Паннонии ещё задолго до переселения туда венгров Арпада и Курсана в 896 г.."

Share

178

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

AppS пише:

Один из участников проекта из кластера R1a-Y3219 оказался венгром!!

"Исходя из результатов ДНК-теста можно сказать, что происхождение венгерского клана Береш связано со славянами, проживающими в Паннонии ещё задолго до переселения туда венгров Арпада и Курсана в 896 г.."

У вышеперечисленных 67 маркёрных гаплотипов из кластера R1a-Y3219 общий предок согласно формуле СКРЖАММ жил 542+51 год назад, это XV век, — эпоха расцвета Венгрии при короле Матяш I Корвине из клана Хуняди (Hunyadi Mátyás).

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: АМАКС_Ъ1

Share

179 ( 23-04-2015 23:39:05 змінене AppS )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Навіть, якщо відстань до спільного предка порахована вірно, як з цього виходить, що їхній спільний предок - угорець?

Тим більш, що Берешу ж наче тільки 12 маркерів зробили.

Share

180

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Якщо словяне проживали в Панонії в 9 строріччі і увийшли до складу Мадярщини, то чи не можна їх називати венграми, які через Польщу стали українцями.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

181

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Якщо це в рамках брошурки для районної бібліотеки, що має на меті популяризацію ДНК-тестування, то можна додати ще й про аріїв, кельтів та ін. : )))
Хоча я для своїх стараюсь обходитись загальними фразами, якщо ситуація не ясна.

Якщо підходити більш серйозно, то маємо:
- є 12 маркерний результат якогось дядька з Угорщини.
- повністю тотожними до нього є ряд угорців (знов же на 12 маркерах)
- окрім тотожних, є наближені (очевидно з різницею в 1 маркер) люди з сусідніх слов'янських країн

Що таке наближені на 12 маркерах, думаю, пояснювати не треба - це можуть бути люди з геть інших гілок. Але нехай вони всі з однієї. Далі логічно було б порівняти їх всіх з власне угорцями на тих же 67 маркерах. Але порівнюються між собою. І потім все це прив'язують до 15 століття і до розквіту Угорського королівства. Та в 15 століття Польське королівство теж було нічого так.

Йдемо далі, Круть - найближчий на 67-и маркерах - якийсь Кос зі Словенії 10/11, потім Berezik 11/11 з Прикарпаття неподалік від Перемишля, далі Галушка 11/11 звідти ж, і якийсь бомж-анонім № 374793

Дивимось знову
Y3219+ or predicted +
www.semargl.me/haplogroups/maps/697/
Я особисто не бачу тут переважання угорців.

Моя версія наступна.
Круть як і багато з України споріднений з при- закарпатським слов'янським населенням, переважно слов'янських знову ж країн. Конкретно тут з "гуцулами", які, можливо, більше українці ніж поляки.

Ймовірно мають спільних предків десь на рівні прийшли угри, протокруть сховався в горах, а його двоюрідні омадярились.

Якби була спорідненість з конкретним угорцем або сумою угорців, то була б інша справа.

Thanks: borisovichi1

Share

182

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Как-то с этими обновлениями интерфейса сайта ФТДНА перестали приходить обновления о вступлении новых участников проекта
Вот чуть было не пропустил юбилейного участника   wink


Poltava region - Project Joins

Итого:
Family Finder    18
Y-DNA    15
mtDNA    9
Unreturned Kits    4

Total Members    30

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: VHB, АМАКС_Ъ2

Share

183

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Любопытно то что вы делаете. Мои предки по линии отца с Полтавщины, с Решетиловки. Мамины с Сумщины, с Лебедина (на границе с Полтавщиной). Хотелось бы уточнить как можно поучаствовать в вашем проекте.

Thanks: borisovichi1

Share

184

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

rossohvate,
Добро пожаловать в проект!!

Конечно, самое лучшее участие в проекте - это заказать себе один из трех видов ДНК-теста  ))):
   - исследование по отцовской прямой мужской линии (У-хромосома);
   - маминой женской прямой линии (митохондриальная ДНК);
   - аутосомный тест (22 пары хромосом и Х-хромосома) даст результат по "совпаденцах" с определенной точностью на глубину 5-6 поколений, то есть по всем 32-64 предковым линиям (2 дедушки/бабушки, 16 пра- итд…)

Заказывать для начала 12 маркерный тест У-хромосомы можно только через проект
(ссылка для заказа https://www.familytreedna.com/group-joi … tavaregion )
Это самый минимальный по финансовым возможностям тест. После того как генетический материал будет доставлен в лабораторию, в течении 25 лет его можно апгрейдить, то есть Вы сможете продвигаться в своих генетических исследованиях (выбирая дополнительные тесты) исходя из финансовых возможностей и любопытства.


Что же касается Решетиловки, для меня самого это направление очень интересно. Это один из самых старых населенных пунктов Полтавщины 17 века - сотенное местечко Полтавского полка. Решетиловские фамилии доходили - занимали места в направлении Полтавы до речки Полузорье и вниз по течению до Новых Санжар. И аналогично в другом направлении - по речке Голтве вверх по течению в направлении Диканьки. Здесь, кстати, на Голтве бывшие хутора решетиловских жителей Пещанский, Роменцевский перешли во владение Кочубеев, куда они в 1-й пол. 18 века заселяли на слободы посполитых со всех окрестностей. Так мои предки из Диканьки попали в Пещаное/Надежду Решетиловской сотни. И сейчас это граница Решетиловского и Диканьского районов - Песчаное в Решетиловском, а Надежда в Диканьском районах   ))
Все это можно проследить по материалам Актовых книг Полтавского городового [полкового] уряду 2-й пол. 17 века и сохранившемуся описанию документов, хранившихся в Диканьском архиве князя С. В. Кочубея (кон. 17в. - 1840-е гг.)

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: АМАКС_Ъ1

Share

185 ( 09-05-2015 21:14:08 змінене borisovichi )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Что дал тест ДНК моей бабушки.

По классической генеалогии мне было известно что бабушка родилась в с.Надежда Диканского р-на. Ее родители: отец - Сохань Явдоким Иванович тоже родился в Надежде, а вот мама Кальнык Варвара Петривна из соседнего (15 км) Балясного. Как выяснилось и Сохани и Кальники в свое время переселились из Диканьки. Сохани в сер. 18 века, когда создавались слободы на купленых Кочубеем на Голтве хуторах (Пещанского и Роменского), а Кальники в нач. 19 века на хутора Сидакова и Балясного в Gарагановой балке. Если в Надежде и Пещаном был "интернационал" из окрестностей (в основном из Лубенского полка, а также Решетиловки, Жуков, Диканьки, Прилуцкого, Гадяцького, Миргородского, Нежинского полков), то в Балясное переселилась значительная часть Диканьских фамилий.
И Сохань и Кальник встречаются в известных списках козаков и посполитых Диканьки с 1718 года. К тому же в Актовых книгах 2 пол. 17 века на отрезке Жуки-Диканька фигурирует некая Сохацковна-Наливайчиха. Есть основания полагать, что Сохани были если не в первой волне реколонизации Полтавщины - берегов Ворсклы (сер. 17в. по Лазаревскому), то уж 2-й волны (2 пол. 17в.). Многие исследователи пишут о переселенцах с Правобережья в контексте истории Диканьки, Великих Будищ и др. сел. И действительно, в Брацлавском полку в Краснянской сотне находим козаков Соханенко и Поломий (тоже, кстати, житель Диканьки с 1718 года и наш еще один участник проекта). Плюс к этому большое количество фамилий топонимического характера - Кальник, Смелянский, Кублицкий, Краснянский, Браславец, Жаботинский. А в Смелянском р-не в селе Залевки, что на Черкасщине, видим целую россыпь Соханей. Вообщем, были все предпосылки искать происхождение предков в западном направлении Черкащина - Винничина и далее…
И далее можно было бы искать используя классический подход, если бы были доступны источники. Таким образом было интересно воспользоваться дополнительным инструментом поисков - ДНК-генеалогией


Бабушке был сделан аутомосмный тест Family Finder (анализ 22 пар хромосом и Х-хромосома)
Поначалу (с 2013 года) у бабушки было порядка 30 "совпаденцев" и по прошествию времени за 1,5 года список вырос до 86 человек (9 страниц). Это говорит о постоянно растущем количестве протестировавшихся. И, конечно, воодушевления прибавило сразу появившиеся "близкие совпаденцы" на 1-й странице с заслуживающими внимания размерами общей суммы участков генов (порядка 60 сМ - а это около 1-1,5%%) и самого длинного участка - около 15 сМ. Это где-то пограничные значения, указывающие на возможное родство в пределах 4-5-6 поколений, то есть не позже сер. 19 века. Что, к сожалению, не позволяет проверить документальное родословие со стороны Полтавского архива из-за отсутствия материалов. Совпаденцами оказались люди, чьи предки проживали в Южных регионах (Одесская, Херсонская, Ростовсая обл.), что указывает на возможных переселенцев из Диканьки или Надежды в нач./сер. 19 века. Есть документальные свидетельства о переселении Кочубеем диканских крестьян в Загрядовку Херсонского уезда в 1801 году, а также жителей Надежды в ОВД в 1879/1885 гг.

Обобщив, можно представить информацию по совпаденцам в виде таблицы: совпаденцы (страны) / их количество по страницам

UKR332111
RUS311211
POL4223213
BLR1
GER33435413
SLK11
HUN1112
FIN124112
HRV1
BGR1
LTU11

как видим, наибольшее число совпаденцев: GER-26 германцев (немцев (совр.), "саксов, англов, фризов, франков"), POL-17 поляков, UKR-11 украинцев, FIN-11 финны, RUS-9 южные русские (Курск.) и HUN-5 венгры.
Кроме этого, интересна дополнительная информация по тестам совпаденцев. Из них мужчин гаплогруппы R1a - 13 человек (характерно для поляков, русских и украинцев), R1b - 13 ("немцы"), остальные I1, I2a, N1c, J2a, Q - единичные случаи.
Для женщин преобладают мито-гаплогруппа H - 19 человек и U5 - 9 чел (обе характерны для Европы). У бабушки тоже мито-гаплогруппа H (H9a).
Итого, самые близкие совпаденцы украинцы, южные русские и поляки из 1-й страницы. Самые многочисленные "западные" "германцы". Может некоторые предки моей бабушки, как и Поломий (у него гаплогруппа R1b-U106 "фриз") "западного" происхождения, и из Польши в 16 - 17 веках попавшие на Подолию/Брацлавщину и транзитом через Черкащину перебравшиеся во 2 пол. 17 века вниз по течению Днепра и вверх вдоль Ворскла на Полтавщину (Кобеляки-Жуки-Диканька-Великие Будища).
И как следствие, FTDNA по своему первоначальному алгоритму считает мою бабушку "самой западной" по происхождению европейкой.

и чуть позже, со временем, сервис по определению этнического происхождения приобретает более четкий вид

Да, еще количество финнов в "совпаденцах" вызывает удивление на первый взгляд. Но я полагаю что это более поздние (с кон. 19 в.) пересечения. В Полтавском районе, вблизи села Надежды, встречаются люди с фамилией Коскинен, как и у одного из финнов-совпаденцев.


Что же, результаты генетических тестов подтверждают предположение о возможном "западном" происхождении Соханей-Кальников, а не восточном или северном  wink
А вот, пока еще не законченная обработка документов 18 века по Диканьке, может указывать и на их путь миграций.

если в правильном направлении расположить стрелку  8-)

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: АМАКС_Ъ1

Share

186 ( 20-05-2015 19:15:33 змінене rossohvate )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Простите, а такой тест - аутосомный тест (22 пары хромосом и Х-хромосома), сколько стоит, не подскажите?Просто, чтобы не ошибиться!

Share

187

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

rossohvate

О тесте и его стоимость - https://www.familytreedna.com/family-fi … mpare.aspx
Плюс за услуги почты почти 10 дол.

Уменьшить расходы можно за счет скидки, как правило 10 дол. Раньше скидки были и 20 дол.
Когда решите заказывать то сообщите - поищем скидку.

Вот можно почитать еще - www.myheritage.com/dna-tests/fam … er?lang=RU
Там и видео есть как брать тест

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: АМАКС_Ъ1

Share

188

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

После черной недели на работе (Админреформа) наступила белая полоса генеалогии  wink

Написал мне самый близкий бабушкин совпаденец, уважаемый форумчанин с Молгена.
У них достаточно длинный 18 cМ самый длинный общий участок при 53 сМ общих всего.
До сегодня я знал только что его одна предковая линия идет с Одесской области села Беляевка.


И сегодня сразу после работы я читаю в письме

В 1794 году в Беляевку (которая сейчас в Одесской области)
переселили часть жителей села Турбаи (Остапьевская сотня
Миргородского полка)

Действительно, Пещаное и Надежда до 1765 года заселялась втч с Миргородского полка 23 и 4 семей соответственно
Расстояние и предполагаемый маршрут: Турбаи - Остапье (12 км) - Решетиловка (23 / 35 км) - Песчаное (20 / 55 км).


Информация по Турбаевским переселенцам на Днестр после воостания
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=7414#p7414
—————

Это что же, тест Family Finder, действительно, может показать родство с середины 18 века ??  smile

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

189

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Нет худа без добра…

Вчера на работе разговаривал с людьми с Кобеляцкого района.
Зашел разговор за Орлик, что мол самый старый населенный пункт был.
Кто заселял эту территорию, наверное, выходцы с Кавказа (черкасы/черкесы)

263262    Кияшко (Старосанжарская сотня, Малая Перещепина)   J-PF7257

Субклад закавказский, поэтому патеральная линия Кияшко тоже отсюда

Интересно   wink

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: АМАКС_Ъ1

Share

190

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: АМАКС_Ъ1

Share

191

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

були?

Share

192

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

AppS пише:

були?

Ще ні. На вихідних був на роботі, понеділок-вівторок в музеї вихідний день, взагалі працює з 10 до 17.
Залишається тільки середа. Може в обід підскочу.
Взагалі, якби не плакат на заборі вздовж вулиці Сінної, по якій їздять грузові машини, то й не знав би хто така   Ładna Kobieta
vk.com/ladna_kobieta
https://www.facebook.com/ladna.kobieta.9
https://www.facebook.com/VoyinGallery


А так є матеріял в пресі про відкриття виставки
kolo.poltava.ua/ato/u-poltavu-na … 26445.html
np.pl.ua/2015/05/u-poltavu-pryve … znyh-epoh/
poltava.to/news/33709/


Полтавська нареченаПолтавчанка
http://www.ladna-kobieta.com.ua/wp-content/gallery/poltavska-narechena/9а.jpghttp://www.ladna-kobieta.com.ua/wp-content/gallery/poltavchanka/96d3a3a29a11.jpg

фотограф Анна Сенік
www.ladna-kobieta.com.ua

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

193 ( 25-05-2015 22:18:13 змінене borisovichi )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Возможно, 1/128 общих генов с Турбаивскими жителями…


Список переселенцев в Беляевку в книге
Резник В.Ф. Беляевка: Исторический очерк. 2003 г.
https://yadi.sk/d/GXDmFho5W7Qxj


Ведомость сколько вселено в Беляевку турбаивских жителей на 7 сентября 1794 года.Генеральная ревизия 1765-1769 гг.
село Надежда
Генеральная ревизия 1765-1769 гг.
слобода Песчана

Авраменко / Аврамиха
Бакал / Бакаленко / Бакалущиха
Белоус / Белоущиха
Величко
Вихренко
Волченко
Гавриленко
Геращенко / Гаращиха
Гончаренко
Грицютенко
Дмитренко
Довженко **
Дьянчиха
Капущенко
Касьяненко / Касьяниха
Кравец
Куженко
Кищенко
Лысенко / Лысенчиха
Мойсеенко
Молчаненко
Назаренко **
Науменко
Нода
Неплюенко / Неплюха?
Петренко
Подирвань
Подмазко
Пошутыло
Путренко *
Рогачко
Степаненко
Терешко / Терещиха
Турчаненко
Цапко
Шевченко
Шульженко **


Активные участники восстания:
Бондарь
Величко
Назаренко **
Олефиренко **
Пархоменко
Помазан
Ракша
Рогачко
Цапко


Улицы (кутки):
Кобзар_овская **
Матюха_вская
Підмазко_вская
Хоменко_вская *

_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_

Андрущенко,
Біловусенко,
Бойченко,
Білик,
Будник,
Баран,
Бобощенко,
Буча,
Бурлаченко,
Бурим,
Вергун,
Вівчаренко,
Горбань,
Гаркавенко,
Грицаєнко,
Гелетенко, Гелета,
Гомзенко,
Горбаненко,
Дзюба,
Дорошенко,
Долина[?],
Денисенко,
Довгополенко,
Дяченко,
Демченко,
Єна,
Каляндра,
Криленко,
Куришко,
Конченко,
Кафтан,
Куліш,
Кучмистренко,
Кобзаренко **,
Лисян,
Ловченко,
Лапко,
Литовченко,
Москаленко,
Марухненко,
Мудренко,
Матяш,
Михненко,
Ма[з]ковий,
Маринич,
Негляденко, Негляд,
Нестеренко,
Назаренко **,
Очканенко,
Омета,
Олефіренко **,
Прокопенко,
Папушенко,
П'ятницький,
Панасенко,
Радченко,
Стецина,
Сіроштан,
Скибенко,
Сердюченко,
Сопільняк,
Середенко,
Спичаченко,
Филипченко,
Ходоренко,
Хабло,
Цибулька,
Шиденко,
Шумей,
Щербаченко,
Яценко,
Ялівець.
Бандашенко,
Бублик,
Бондаренко,
Борзенко[?],
Бачкиренко,
Бугудюк,
Бойченко,
Байрацький,
Безуглий,
Вороний,
Гострий,
Горобець,
Грига,
Дерев'янко,
Долот,
Дудченко,
Довженко **,
Закупець,
Ільченко,
Куць,
Кравченко,
Ко[?]туленко,
Каличенко,
Кийченко,
Михайленко,
Мохетко,
Міщенко,
Нечипоренко,
Ойниченко,
Остапенко,
Овчаренко,
Пазенко,
Пединенко,
Плужник,
Ралюк,
Рудь,
Сап'яненко,
Суреля,
Синиця,
Свинаренко,
Савченко,
Сердюченко,
Сохань,
Топчій,
Федорченко,
Холодний,
Шапка,
Шило,
Шульженко **,
Шелест,
Шпіка,
Якушенко,
Яценко

_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_


Не густо… возможно связь через Довженко, Кобзаренко, Назаренко, Олефіренко, Шульженко
Надо еще будет Остапье и Решетиловку посмотреть…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: АМАКС_Ъ1

Share

194

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Воїн крізь віки

23-27.05.2015


Керівник - Микола Балабан
Фотограф проекту - Анна Сенік
Куратор - Катерина Шлапак
Над виставкою працювали:

Микола Балабан - керівник проекту,
автор історичних анотацій
Анна Сеннік - фотограф проекту
Катерина Шлапак - куратор проекту
Лукян Турецький - дизайнер проекту
Олександр Олешко - історичний консультант
Владислав Куценко -  історичний консультант

Клуби та товариства військово-історичної реконструкції:

ВІД "Чорна Галич", Львів
КІР "Лицарський Орден Паладинів", Львів
КІР "Лемберг", Львів
"Львівське куркове товариство", Львів
ВІК "Курінь Печерської сотні", Київ
ВІК "Повстанець", Київ
ВІК "ШИСВЗ"
Товариство пошуку жертв війни "Память"
ВІК "Надвірна корогва гетьмана Виговського"
ВІК "САРБОЗ"


Козацький сотник, кін. XVII ст.Реєстрові козаки Хмельницького, сер. XVII ст.

…У 1657 році гетьманом став прозахідний Іван Виговський, що бажав створити могутню козацьку державу європейського зразка. Укладена ним Гадяцька угода 1658 року передбачала створення найманого війська, відокремленого від козаків. Це військо складалося з піхоти, озброєної мушкетами (мушкетерів), та кавалерії - драгунів. Одяг і озброєння гетьманского мушкетера були максимально близькими до тогочасних західноєвропейських стандартів. Використовувалася тактика ведення бою піхоти німецького строю. Незважаючи на низку військових перемог, прозахідна політика Виговського заклала розкол в середовищі козацької старшини…

Гетьманське військо, безжалісно спустошуючи околиці, оточило Полтаву. На початку червня І.Виговський через посольство Ф.Лободи надіслав ультиматум: визнати його владу і взяти участь у воєнній кампанії проти Московії. М.Пушкар засвідчив готовність скласти зброю, але за умови надіслання назад до Криму орди і відмови гетьмана від московського походу. Тоді І.Виговський пригрозив узяти Полтаву штурмом і всіх знищити. У запеклому бою 10 червня в околицях міста повстанці зазнали поразки (полягло, за одними даними, 15 тис., за іншими — 30 тис. осіб). М.Пушкар потрапив до полону і був страчений (за свідченням інших джерел, його було вбито в бою, а голову принесено гетьману).

Частину захоплених до полону повстанців було страчено, інших — віддано татарам. Наступного дня І.Виговський увійшов до Полтави і « козаків велів усіх вирубати, а жінок і дітей і міщан і мужиків всіх віддав татарам», а саме місто дощенту зруйнував. Він дозволив союзникам грабувати міста й села аж до м.Лубни і р.Сули. Щоб довершити розгром опозиції, гетьман наказав стратити кількох полковників і 12 сотників. Цей терор, за словами овруцького полковника В.Виговського, «в людей учинив страх великий». Усього ж внаслідок цієї каральної експедиції загинуло щонайменше 50 тис. осіб. Оскільки постраждало переважно населення Лівобережної України, окреслилася вкрай негативна тенденція його протистояння до Правобережжя.


Мушкетер Виговського, кін. XVII ст.Курінний Печерської сотні, сер. XVII ст.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

195 ( 27-05-2015 21:10:20 змінене AppS )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

сотник трохи дивний.

у Вас зараз є щось в очікуванні?

Share

196

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

AppS пише:

у Вас зараз є щось в очікуванні?

За допомоги добрих людей на форумі замовив Family Finder для далекої рідні з Надежди.
Можливо вдасться виділити частину генів з Миргородської частини.

Дождемось теста та поїдемо в Надежду та Диканьку. В цьому році ще небули. Заодно протестимо козака, або Задорожнього, або Кузьменка  smile

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

197

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

FF для осіб з нерозгалуженим родоводом не дуже цікаві. Чекаємо Y
Ви не думали замовити набори з післяоплатою, протестувати, а потім потихеньку оплачувати? Для проектів це можливо.

Share

198

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

AppS пише:

FF для осіб з нерозгалуженим родоводом не дуже цікаві.

Конкретно в моєму випадку, то дуже цікаво, хоч і немає документального підтвердження рідства.
Люди жили в одному селі, родичалися, а ступінь рідства встановлювали всі гуртом майже через сто років вже зараз.
Вийшло що троюрідні сестри і двоюрідна тітка. Рідство по "Кальникам" з Балясного.
Батьки бабусі вперше познайомилися в Надежді на свадьбі Петра Фадєєвича Негляд.
Питаю: "А як вони там опинилися, хто-сь їх запрошував? — Та, мабуть же, якась рідня були".
Тобто рідня по яких-ось двох різних гілках.
Одна тепер вже відома. Мати Петра Фадєєвича і тітки Оришки - то рідна сестра Химки з Балясного, бабці моєї бабуні.
А троюрідна сестра Люба - донька Петра Фадєєвича по другій дружині.

Ось і цікаво побачити, куди ж вистрілять Сохані, Кальники, Негляди, Яценки та інші, поки що невідомі роди.
В Миргород, чи Решетилівку, чи ще далі?
Скільки сантіморганів по науці, а скільки буде за тестуванням.


AppS пише:

Ви не думали замовити набори з післяоплатою, протестувати, а потім потихеньку оплачувати? Для проектів це можливо.

Ні, не пробував. А Ви?
А потихеньку це як - щомісяця по 250 грн.?

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

199

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Взгляд в прошлое  и  лучше - враг хорошего

borisovichi 10-06-2014 пише:

Сегодня Соскин сказал что осенью долар будет 20, а сегодня он упал до 11,95 с 12. Плюс еще скидки на -20 доларов.

Поэтому заказал для нового участника проекта [Сохань-Кальник/Пивень-Колонтай – Диканьский/Конотопский-Глуховский] Family Finder.
Благодаря имеющемуся результату Family Finder [Сохань/Кальник – Диканьский] можно будет выделить родственников для линий Пивень и Колонтай в Сумской области.

Себе заказал снип Y2910 )))

* * *
Планы на будущее :
Y12 для полтавчанина - родственника Марии Заньковецкой  -  выполнено  (R1a)
Family Finder [Негляд-?Балясновская фамилия/Яценко – Диканьский] - 3-юродное родство [Сохань/Кальник – Диканьский]  заказано 30.05.2015
Y12 для Поломий [Диканьский]  перевыполнено  Y67  (R1b - U106*фриз)
Family Finder [Сохань – Диканьский]  в поисках кандидата на тестирование

Перспектива:
Y12 для Сохань [Диканьский]
———
Y12 для Кальник [Диканьский]

.

Потихоньку движемся по ранее намеченному плану

USPS Package Tracking (тест Family Finder)
Date    Time    Location    Status
June 4, 2015    14:38    CHICAGO, IL 60666    ARRIVED AT USPS FACILITY
June 2, 2015            PRE-SHIPMENT INFO SENT TO USPS


На сайте ФТДНА пишут что апрельские изменения в политике компании должны принести изменения к лучшему обслуживанию
Если раньше после оплаты теста через несколько секунд приходило сообщение с номером кита и паролем…
То теперь через три дня и то не факт, может это результат моих 5 запросов


Итого имеем - прошла почти неделя, а кит еще на обработке в Чикаго
Такими темпами вряд ли письмо прийдет за 10 дней как было раньше

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: АМАКС_Ъ1

Share

200

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

AppS пише:

Ви не думали замовити набори з післяоплатою, протестувати, а потім потихеньку оплачувати? Для проектів це можливо.

Ні, не пробував. А Ви?
А потихеньку це як - щомісяця по 250 грн.?

це по 59 доларів.

Thanks: borisovichi1

Share

201

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

AppS пише:
AppS пише:

Ви не думали замовити набори з післяоплатою, протестувати, а потім потихеньку оплачувати? Для проектів це можливо.

Ні, не пробував. А Ви?
А потихеньку це як - щомісяця по 250 грн.?

це по 59 доларів.

Ясно. Спасибо, втч и за первый ответ и 200 пост в теме  smile

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

202

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

USPS Package Tracking (тест Family Finder)
Date    Time    Location    Status
June 4, 2015    14:38    CHICAGO, IL 60666    ARRIVED AT USPS FACILITY
June 2, 2015            PRE-SHIPMENT INFO SENT TO USPS

Хо-хо

…получите бандерольку на почте с 9 до 17, пер. с 12 до 13.
     11.06.15. г

Если это то, о чем я думаю, то с 30.05.15 прошло 12 дней. Не рекорд, но тоже хорошо

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

203

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Отчет о поездке в Надежду


Чувствую себя как Наполеон после изгнания его армии в 1812 году. Планов было громадье "наполеоновских"…
Но обо всем по порядку:

Современный маршрут "как добраться" из Полтавы в Надежду выглядит так

Туда и назад по асфальтированным дорогам 50 км. По дорогам "навпростец" не намного меньше. А если уж совсем через луки, балки и речки то около 30 км. В детстве казалось что ближе, вот они "огни большого города".
Сектор очерченный стрелками это и есть моя Малая Родина, моя Полтавщина.
300 лет тому назад картина выглядела так же:
   Полтавский шлях (Полтава-Диканька);
   Велика дорога з Решетилівки до Диканьки (посередині в балці якраз і розташована Надежда), Піщане в Решетилівському р-ні, а Надежда в Диканському, хоча були з самого початку одним володінням Кочубеїв;
   Решетиловская улица (Полтава-Решетиловка).

Река Ворскол это естественная граница, за которым где-то там было сначала "Дикое поле", потом Московское государство и Слобожанщина (Слободская Украина).
Такой же сектор справедливо очертить и зеркально вниз до Старых и Новых Санжар вдоль реки в направление города Кобеляка.


Так вот, первую остановку совершили в поселке Жовтневе (он же ж/д ст Решетиловка), кстати потенциальный административный центр новой объединенной громады. В магазине прочитали интересное объявление
"В связи с ростом цен больше не записываем". Оказывается, до недавна было принято как в голивудских фильмах про ковбойцев "Били, запиши на мой счет". Кстати такое встречал и в селе на Тамбовщине. Люди набирают продуктов, а расчитываются после получения пенсии и так каждый раз в месяц.

Дальше по дороге увидели строящуюся церковь в общественном центре Жовтневого. Но так как быстро ехали что пока сообразили что нужно сфотографировать уже были далеко. (Кто знал впоследствии что это будет почти единственное утешение в этой поездке).

Потом был участок дороги с выполненным ямковым ремонтом, и когда брат сказал "как хорошо что поремонтировали дороги" и прибавил газу, мы сразу словили с пяток ямок и горбиков. Потом заплатки резко прекратились - началась территория другого административного района.


А что наши потенциальные участники проекта. Конечно же, они нас "Не ждали".
Вроде и время выбрали нормальное, воскресенье, жара в пол-одинадцатого, на грядки идти не надо, коров доить еще рано…
Ан-нет:
   - Здрасти
   - Здрасте
   - А шо ви хотіли?
   - Так мы же, [censored], ваши родственники !?
   - Не, мені ніколи…
   - А когда можна будет в гости к вам приехать?
   - Коли Україна буде в ЄС…


С мужиками оно куда проще. Мужик сказал - мужик сделал. Тем более знахарь. Они там все в Надежде ясновидящие.
Договорились приехать через месяц. Но надо найти покупателя на мотоцикл МТ. Такое хоть самому моцик покупай. Тем более тест подороже будет. Подсказали, может еще денег предложить за тестирование. Но это секретное оружие попробуем применить в следующий раз.


Прошлый раз один диканьский житель считал что он споконвечный житель українского степу, а на поверку оказался "немцем".
Теперь же его теска считает что есть версия что фамилия "немецкая", а про козаков или там нежинских греков ничего не в курсе. Вот такая картина


Обменялись паролями и явками и договорились встретиться через месяц


Дальше поехали искать церковь в Чернецком. Наш герой как раз с того хутора, с которого их согнали перед войной. Жил там и дед Елисей Моисеевич со своими знаменитыми пчелами и медом для лечения и великолепными садками. Кое-кто умудрился там жить в одиночестве и до 1964 года. Среди женских жителей была одна - Сенклета (интересное имя).

Дорога на Чарнецкое. Где-то тут на горе была старая Надеждинская церковь (по рассказам старожилов)


Ага, а чуть правее в сторонку к Очканям был и монастырь. Ну так старі люди говорили.
Вообще вся территория вокруг еще со времен Румянцевской описи была занята большим количеством хуторов
Панские покои в одном месте (там где сейчас старое кладбище на горе на полях), священника Каменского в другом месте на Климковке, еще хутора Парасоцкого, Капитановский, Роменцевский, Пештрашев, Шульжин, Довбишев и еще десятки козачьих. Значительную их часть со временем прибрали к рукам Кочубеи. И заселили слободами Песчаною (чуть подалее за 4 км отсюда) и Надеждою.
Интересный случай рассказали. Когда пришли немцы в 1941 в Надежду стали спрашивать, а где здесь село Парасковиевка. Не знали что это и есть Надежда.
А вот может Парасковиевка это и есть хутор Парасоцкого. Не от имени Парасковея, а от фамилии Парасоцкий ??


А это вот и пропущенная строящаяся церковь в Жовтневом (кстати может тоже менять будут, до 1956 - Бардакове, хутір Бардакових)


Понравилась своими "правильными" формами и чем-то напомнила одну известную мне церковь в Петровке.
Как написали в энциклопедии "в стилі українського бароко", надо бы добавить еще "козачьего" и 21 века.


А время и в самом деле может выбрали не самое лучшее. Шея и руки пекут  ;-)

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

204

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

прошел месяц

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

205 ( 01-02-2016 19:42:14 змінене borisovichi )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Коротка розвідка по диканському клану Морозів

Диаграмма потомков (орієнтовна версія, клікаємо контекстною кнопкою і відкриваємо у новій вкладці)

   - перший відомій нам житель диканський Федор Мороз був посполитим (міщанином) в 1660-х роках і досить заможним порівняно з іншими

   - цікаво що в своїх матеріалах В.Кривошея зазначає що полковий писар Ничипір Мороз походить з міщан, хоч ми бачимо що він є сином диканського козака Василя (1718); жителі Диканьки переходили в стан козаків і навпаки у міщани туди-сюди як диктувала ситуація і якщо Ничипір народився до відомого нам перепису 1718 року а Василь Мороз раніше якийсь час також був міщанином, то не бачимо ніяких протирічь

   - серед переписів до 1718 року збереглися присяги полків на вірність царям 1654, 1676, 1682; цікаво було б ознайомитися що то за Чугуївська сотня яка уособлюється з першою полтавською (Петрівською) полковою, куди входять старі села Жуки, Тахтавулово, Стасівці, Петрівці, Диканька, заселені вірогідно в 1640-х

   - в показаніях в комісію Генеральної ревізії Петро Мороз (брат Ничипора) вказує що грунти йому дістались через отця від діда, який виходить володів ними щонайменше з 1670-х а то і раніше

   - Припускаємо що тим дідом був Яків Мороз, що в переписах 1721 і 1726 йшов попереду поруч з Василем і тоді можливо що Федор (1666) був батьком Якова

   - Василь Мороз не тільки вдало зберігав отцівські грунти з пасіками, пчолами та винокурнями, але й дав принаймні двом синам добру освіту що вивела їх в шляхетство і вдало одружував своїх дітей; відомо про їх свойских родичів священиків і козацьку старшину з сотенного центру Петрівки; це родина Слуцьких, Тимош Слуцький був артилерії полковой осавулом і батьком дружини полкового писаря Ничипора Мороза і родина Оранських, попович Василь Оранський був їхнім зятем

   - в родоводі Морозів ще не вистачає ції гілки Оранських, яку можна буде ще дослідити завдяки сповідкам за 1754, 1771, 1775 по Михайлівській церкві в Петрівці

   - после ликвидации Полтавского полка (1775) и Жалованной грамоты дворянству (1785) видим в перечне населенных пунктов владения Морозов (дєрєвня) в окрестностях Диканьки уже как помещичьи


   Пожалуй, если делать как водится раздел выдающиеся люди Диканьки, то дворяне Морозы несомненно одни з первопоселенцев достигших значительных каръерных высот, выбившиеся из поспольства, мещан и козаков
   Но что стало с потомками третьего брата Никифора и Петра, козака Федора Мороза, которого звали так же как и того первого жителя Диканьки
   Живут ли они среди сегодняшних жителей Диканьки? Похожи ли они на потомков дворян Морозовых. Разрешение этого вопроса оставим завтрашним пытливым исследователям  wink

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

206

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

367743 - село Нижнє Брянської області. В власному профілі Настя змінила інформацію.
Стародубський полк так шо.


Кстаті, дядько на хвото схожий на персонажа картин з життя нідерландських городян 17 століття. Я так і не пойняв, ви його протестували чи ні?


Так вот, первую остановку совершили в поселке Жовтневе (он же ж/д ст Решетиловка), кстати потенциальный административный центр новой объединенной громады. В магазине прочитали интересное объявление
"В связи с ростом цен больше не записываем". Оказывается, до недавна было принято как в голивудских фильмах про ковбойцев "Били, запиши на мой счет". Кстати такое встречал и в селе на Тамбовщине. Люди набирают продуктов, а расчитываются после получения пенсии и так каждый раз в месяц.

Це всюди таке. Є й персонажі з поганою кредитною історією.

Thanks: borisovichi1

Share

207

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Да, дядько й каже шо він німець мабуть, і хвамілія німецька на -ий
Поки ще не їздив, чекаю транспорт. А вам МТ не потрібен? З коляскю, може до музею речей

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

208

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

ні, мт мені не потрібен smile

Share

209 ( 14-07-2015 23:03:18 змінене borisovichi )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Раритет (?1650 г.)

Нового Санджарова
Мещане

Грицко Ткач
Степан Ставиский
Лаврин Михнов
Иван Омелянов
Михайло Юхимов
Максим Тимошов
Леско Василев
Тимко Федоров
Микита Яцков
Васил Хведоров
Савка Давидов
Максим Кузмин
Павел Лукашев
Тимко Усачов
Мартин Олексин
Хведор Курилов
Михайло Дмитров
Андрей Змилуйко
Васил Стецков
Костя Тимошов
Семен Микитин
Мартин Дяков
Васил Бублик
Данило Мисков
Андрей Бугай
Михайло Яковов
Сидор Михайлов
Ярема Степанов
Кондрат Степанов
Олекса Мовчан
Грицко Сенев
Грицко Тишков
Ярофей Ярмолин
Яцко Мартинов
Пилип Милашов
Пархом Савков
Миско Андриев
Петро Васков
Кондрат Мокиев
Прокоп Василев
Грицко Савчин
Андрушко Богуш
Иван Грицков
Миско Федоров
Тимко Гарасимов
Паско Еремин
Микита Крименко
Юско Яцков
Васил Лукянов
Грицко Лисняк
Гаврило Грицков

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

210

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

В то время как в соседней теме идут жаркие баталии на религиозные темы…
Кто с чем и откуда приходил на Полтавщину


м. Мачохи
Іоанно-Богословская церковь

Достопримечательность церкви составляет рукописное евангелие 15 (так!) века с надписью по листам: " сию книгу душеспасительное евангелие тетръ, я Мария… Макария жена, предаю сию книгу Господину Прокопию, священнику Канивскому, …который …повинен оставление у Господа Бога просити о отпущении грехов мужа моего, священника Макария и дочки… Анастасиии, которая есть взята в неволю татарскую… а отдано есть року 1618 ". Каким образом оно попало сюда, неизвестно.  smile


poltava-cadastr.blogspot.com/search/label/Мачухи

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

211

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

випадково натрапив )

Share