1

Тема: Дерев'яні церкви України

Проблематика деревянных церквей в том, что они не долговечны. На картинке видно как выглядит дерево через 25-30 лет после ремонта/постройки при плохом ухаживании за сообружением. Тема создана для обсуждения этой проблематики - делимся опытом

Post's attachments

Ремонт 2014.jpg
Ремонт 2014.jpg 139.7 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

2

Re: Дерев'яні церкви України

Історія дерев'яних церков мало досліджена, нею цікавляться здебільшого архітектори, а не історики. Точний період виникнення дерев'яних храмів на території України не відомий. Найімовірніше, що дерев'яні храми існували ще до Християнства на території України як язичницькі святилища. Такі святилища існували в Карпатах, де місцеві майстри обробляли деревину смереки і будували з неї домівки та храми. Існує гіпотеза, що для язичницьких жерців храми слугували також і астрономічними обсерваторіями, через що й будували їх завжди на найвищому місці.[3]

В епоху запровадження християнства дерев'яні храми споруджували переважно у лісистій та лісостеповій місцевості, де було багато деревини. Першу письмову згадку про дерев'яну церкву святого Іллі-пророка у місті Києві на Подолі знаходимо в угоді київського князя Ігоря із візантійською імперією 944 року.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0% … 0%BD%D0%B8

Share

3

Re: Дерев'яні церкви України

Характерні риси українського церковного стилю
Найстарішою пам'яткою української архітектури є церква. Існує два погляди на розвиток української дерев'яної церковної архітектури. Українська церква як і українська хата трьохдільна. Трьохзрубові церкви могли бути однобанними або трьохбанними. І інший погляд на розвиток архітектури полягає в тому, що традиції побудови мурованих церквів були перенесені на побудову церквів з дерева. Традиції одноверхої хрещатої візантійської церкви вплинули на розвиток п'ятиверхових, семизрубних та дев'ятизрубних храмів. Найбільш поширеними зі збережених церквів на українських землях є трьох- та п'ятибанні церкви. Однобанні зустрічаються рідше, а двобанні, семибанні та дев'ятибанні зустрічаються як окремі випадки.

Характерні риси українського церковного стилю були відображені насамперед в плані церкви, формі куполів. Форма куполів була сферичною, з маленьким дерев'яним «барабаном» та маківкою на верху або грушовидною, з перехватом на чверть висоти знизу та з маківкою на верху. Ця форма куполів відрізнялася від цибулястих куполів церквів московського типу. Ще однією прикметою українського церковного стилю було те, що кожен купол був природним завершенням кожної бані, в той час як в церквах московського типу, куполи були розміщені в довільному місці. Також характерним для українського стилю було зовнішнє та внутрішнє оздоблення українських церквів. Стіни української церкви білилися ззовні та всередині і дахи фарбувалися в зелений колір. Плани українських дерев'яних та кам'яних церквів були однакові.

Хрести на церквах української архітектури мали оригінальну та своєрідну форму. Вони були оздоблені легким ажурним орнаментом у вигляді лілій, тюльпанів, зірок або просто хвилястих ліній. Чим старіші були хрести, тим краще оздоблення вони мали.

Найбільш характерною ознакою української дерев'яної церкви є її трьохзрубність (тридільність) у вигляді трьох прямокутників, наближених до квадрату, положених по прямій лінії, ширшими сторонами у напрямку з заходу на схід. Багато дослідників висловлюють думку, що цей тип церкви повстав ще зі старокняжої доби. Інші дослідники дотримуються думки, що такий самий план мали і українські хати, які як відомо в княжу добу мали такі самі дахи, як і церкви. Таке трьохдільне заложення можна спостерігати і у Іллінській церкві (12 ст) в Галичі. Центральна частина якої була округла, східна (вівтарно апсидна) на 3/4 округла, та західна (бабник) була прямокутною. Церква в Рогатині містить також характерні риси старокнязівської церкви. Це трьохнавна церква з трьома апсидами. Її центральна частина майже квадратна, східна утворена гранчастим вівтерем і західна — прямокутна. З XVI ст. збереглася Онуфріївська церква в Риботицькій Посаді. План цієї церкви складається з трьох прямокутників.

+ Читати більше

З XVI ст. походить також трьохдільна кам'яна церква з Залужжя (Збаразький район). План цієї церкви складається з двох прямокутників та полігонального вівтаря. Дослідники церковної архітектури дотримуються думки, що найархаічніший тип трьохдільної деревяної церкви зберігся на Бойківщині. Бойківський тип складається з трьох прямокутників (близьких до квадрату) розташованих з заходу на схід.(церкви в с. Середня Турка, Манів, Устя Єпископське, в c. Топільниці (Старосамбірський район), Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кострина) (Великоберезнянському районі), Церква святого Михайла (Ужок), c. Вишка, c. Суха). Розвиток церквів цього типу пізнішого часу проявився у помноженні ярусів пірамідального накриття ь в висоту (c. Бутля, Церква святого Миколая c.Кривка, Церква Собору Пресвятої Богородиці (Матків)).

Пізніше пірамідальне вкриття замінилося восьмибічним накриттям, яке насаджувалось на пірамідальну центральну частину (Гусна в Карпатах, Старі Хутори коло Вінниці), а пізніше на всі три частини (Малі Хутори, Пилява, Слобідка Шаргородська, Бусовисько, Тейсарів, Хотинець, Утішків) . Подальший розвиток церковної архітектури церквів цього типу полягав у заокруглені чотирьохкутних зрубів, що відбувалося особливо під впливом бароко, починаючи з поч. XVII ст. Таку форму (шестикутну) прийняв насамперед вівтар, а пізніше і бабник. З кін. XVII ст. на Придністрянщині відомі церкви з трьома заокругленими частинами. Середня частина у вигляді восьмикутника і дві бічні у вигляді шестикутника (Покровський собор в Харкові). На останій етап розвитку української трьохдільної церкви мав вплив стиль рококо. Під його впливом видовжувалися форми церкви та її верхів в висоту та в довжину з заходу на схід. А також усі три зруби почали будувати у вигляді восьмикутника (с. Конель на Київщині)

Початок XVII ст. відзначається в нашій історії розквітом кам'яного будівництва. В першій пол. XVIII ст. закінчується кам'яне будівництво в українському стилі. Останіми збудованими кам'яними церквами були: Вознесенська церква у Фролівському монастирі на Подолі, Благовіщенська, в містечку Баришівці на Полтавщині, Катеринська церква в Чернігові, церква в Крупицькому монастирі в c. Осіч біля Батурина тощо

В 1800 цар Павло I заборонив будувати церкви українського стилю . З цього часу розвиток української церковної архітектури був припинений. Замість церков українського типу з'явилися церкви «казенно-миколаївського» типу.

Разом із тим, навіть при будівництві церков у "єпархіальному" стилі вдавалося надавати новим храмам елементи традиційної народної української архітектури. Яскравими прикладами можуть слугувати церква Іоана Богослова 1880 року побудови у селі Розкопанці Богуславського району, Покровська церква (1905-11 роки побудови) у селі Требухів Броварського району і Георгіївська церква (1910-14 років побудови) у селі Селище Баришівського району, усі Київської області.

Період занепаду української культури
Наприкінці XVIII і в XIX ст. український народ зазнаέ найгірших днів царської російської реакції, яка поступово, але рішуче й жорстоко, ліквідує автономність України, скасовує військо, гетьманат та цілий автономний адміністративний устрій. Національний і культурний гніт відбивається в значній мірі й на мистецькому житті України. Замість вільної артистичної творчості з'являються нові будови, роблені по шаблонових проектах, надісланих з Петербурга й Москви, не пристосованих не тільки до мистецького смаку українців. Нарешті в 1800 р. виходить наказ російської влади, яким зовсім забороняється будувати церкви українського типу. Замість того від середини XIX ст. з'являються обридливі церкви у псевдовізантійському й ніби «московському» стилі. Але не дивлячись на це, українська творчість не вгасає, пристосовує шаблонові проекти до свого смаку й дає низку нових своєрідних творів.

Остання стадія класицизму наступає в другій половині XIX ст. за часів царя Миколи І, коли будови набирають особливо понурих і сурових форм. З церковних будов у стилі ампір найбільше збереглося на Харківщині й особливо Полтавщині (Хорол, Ромни, Лубни, Пирятин, Прилуки). В заложенні вони переважно хрещатої форми.

Досить поширеним був в цей час також ротонд із колонами або без них, яскравих ампірових форм, як церкви в с. Кукавці (1806) і м. Шатові на Поділлі, Різдва на Подолі в Києві (1809), «Аскольдова могила» в Києві (1810), церква Гощівського монастиря (1842) та ін.

В техніці будівництва на Наддніпрянщині помічається поступовий упадок, який особливо посилюється під кінець XIX ст. Російська централістична влада в боротьбі за опанування усіх ділянок культурного та економічного життя на Україні з особливим завзяттям нищила українське міщанство і зв'язане з ним ремісництво, яке своїми цеховими організаціями ставило чималий опір централістичним стремлінням Москви. Постійні утиски цехів закінчилися цілковитим їх скасуванням у 1900 р. В старі часи на Україні в цехах постійно виховувалися мулярі, теслярі, каменярі, різьбярі та ін. майстри, то з підупадом цехових організацій та браком фахових шкіл, старих майстрів та ремісників не було ким замінити або приходили робітники, які були мало підготовлені та без потрібних знань. Наслідком цього було те, що багато будов другої половини XIX та поч. XX ст., особливо в малих містечках, були не тільки безвартісні з мистецького боку, але також технічно примітивні, так що чимало їх понищилося й розвалилося.


Усі спроби створити фахові школи в Україні припинялися Москвою, натомість такі школи створювались в Москві та Петербурзі, куди змушували їхати українську молодь. Звідти Україні навязувалась нова мода в будівництві. Так у другій половині XIX ст. під впливом національного романтизму на Заході (відродження романського стилю) в Росії постав націоналістичний напрям, що створив псевдовізантійсько-руський стиль. Цей стиль насильно впроваджувався на Україні в церковному будівництві (собори в Житомирі, Харкові, Катеринославі та ін.), нерідке даючи жахливі немистецькі зразки. До цього часу належать урядові «реставрації» дорогоцінних пам'яток будівництва княжої добі", тоді ж були розібрані й знищені будови Херсонеса IV–X ст., Десятинна церква в Києві X ст, перебудовані кафедра у Володимирі-Волинському XII ст., церква в Овручі XII ст. та інші, а на їхньому місці були збудовані безвартісні будови ніби у «псевдовізантійському» стилі.

На західноукраїнських землях, що були під Австро-Угорщиною, течія романтизму впроваджувала переважно форми романського та готичного стилю. Правда, були спроби українських архітекторів додавати деякі мотиви «свої», тобто візантійські, але через брак свого мистецького центру та особливо школи ці спроби були здебільшого невдалі.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1% … 0%B2%D0%B8

Share

4

Re: Дерев'яні церкви України

Архітектура дерев'яної церкви
Українська архітектура досягла свого найбільшого розвитку в церковній архітектурі. Візантійські та вірменські храми перенесені на українські землі стали прототипами розвитку архітектури української дерев'яної церкви.

Типова дерев'яна українська церква складається з трьох зрубів розташованих в ряд з заходу на схід. При цьому середній зруб був найбільшим та найвищим. Кожний зруб був викінчений куполом. Таким чином церкви в плані були тричастинні та триверхі. Неможливість з дерева зробити круглу баню, ймовірно було причиною того, що на чотирьохкутний зруб ставили менший другий зі зрізаними кутами в вигляді восьмикутника і робили перекриття. У такий спосіб українські церкви перетворювались в три- чи п'ятиярусні.

Дзвіниця, в плані квадратна, була також багатоярусною та стояла окремо. На одвірках дверей деревяної церкви зазначався рік побудови та імя того, хто надав на церкву кошти та чиїм старанням вона була збудована.


Україна Вінниця, Миколаївська ц-ва 1746 року
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/03/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%2C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86-%D0%B2%D0%B0_1746_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%281%29.jpg

Share

5

Re: Дерев'яні церкви України

Стіни української церкви білилися ззовні та всередині і дахи фарбувалися в зелений колір
Саме такою була у нас Миколаївська церква, яка прожила всього 26 років (1903-29). Будував ліхтенштейнський підданий Іоганн Бек.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена2

Share

6

Re: Дерев'яні церкви України

Будемо потихеньку сюди заносити все що зустрінеться по дорозі про дерев'яні храми...

Сьогодні розмова піде про пожежну безпеку.
1-ше українське радіо, 14.04.2015 о 10:10 "Пожежна безпека храмів, або як безпечно відсвяткувати Великодень. Учасники програми: заступник начальника пожежного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій Євген Лінчевський та представники обласних управлінь." schedule.nrcu.gov.ua/grid/channe … mID=826005
- протягом 2014 року в культових спорудах виникло 39 пожеж, прямі збитки від яких склали понад 2,5 млрд гривень, а побічні майже 6 млрд грн. А за останні 3 місяці 2015 року вже зареєстровано 10 пожеж культових споруд. Нажаль є невелика тенденція до збільшення випадків
- За визначенням, культові споруди це не лише місцеві значення певних релігійних свят чи дійств, а й архітектурні пам'ятники духовної культури. Чимало храмів мають історичну цінність. Деякі внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.
- Чинників займання чимало. Найбільше - порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електрообладнання, електропроводок. Особливо, коли в дерев'яних старих церквах перекладають стару проводку, або зроблена нова з порушенням правил безпеки. Також - необережне поводження з вогнем. У сільскій місцевості виникають випадки неправильної експлуатації пічного опалення - там де ще воно залишилось.
- Головна причина займання - людська недбалість.
- Третина пожеж у дерев'них храмах відбулося з причини старої електричної проводки.
- Неодноразово траплялися випадки, коли пожежа не стається, але одяг, платки або волосся займалися від свічки - тому необхідно дуже обережно поводитись з відкритим вогнем.

Share

7

Re: Дерев'яні церкви України

Харлан О. Архітектура дерев*яних церков Катеринославщини: до історіографії питання // Краєзнавство. - 2009. - №2-1. - С.217-227

www.academia.edu/4427910/%D0%90% … 1%81%D0%B0

history.org.ua/JournALL/kraj/kraj_2009_1/28.pdf

Thanks: nfs792

Share

8

Re: Дерев'яні церкви України

Сайт "Дерев*яні храми України"

www.derev.org.ua/

Thanks: Vlad S.2

Share

9 ( 16-05-2015 12:02:08 змінене Vlad S. )

Re: Дерев'яні церкви України

Прекрасно збережені українські дерев'яні церкви (лемківські, бойківські, долинянські тощо) можна побачити в музею народної архітектури в м. Сянік - див. www.skansen.mblsanok.pl/a/stronau.php?id=stronau

Також варто подивитись музей русько-української ікони в тому ж м. Сяніку - див. www.muzeum.sanok.pl/en
ікони неперевершені!!! з 12 ст.

В шанованому TripAdvisorі люди поставили оцінку 4+ з 5 обом музеям.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: bobrownik2

Share

10

Re: Дерев'яні церкви України

На сайті "Дерев*яні храми України" серед церков Броварського району Київської області не згадано дерев*яну церкву села Заворичі. Збудована у 1873 (за іншими даними - у 1878) році.

zovorychi.church.ua/

Share

11

Re: Дерев'яні церкви України

Таранушенко Степан. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. – К.: Будівельник, 1976. – 336 с., іл., бібліографія.

Неоціненне видання про традиційні українські храми – для науковців, архітекторів, мистецтвознавців, реставраторів; для тих, хто хоче сьогодні будувати церкву; для всіх охочих і зацікавлених українською народною архітектурою. - DJVU (RAR) − 181,7 Mb
etnoua.info/novyny/knyha-monumen … -ukrajiny/

... а також сучасна, повна редакція праці цього дослідника:
Таранушенко Стефан
Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України.
Повна редакція / Стефан Таранушенко ; переднє слово С. І. Білокінь ; передм., наук. ред., додатки В. В. Вечерський ; упоряд., прим. О. О. Савчук. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2014. — 864 с. ; 1033 іл. — Серія «Слобожанський світ». Випуск 8.
savchook.com/books/taranushenko- … hitektura/

Thanks: mike.kilo2

Share

12

Re: Дерев'яні церкви України

Колянківський М. Дерев’яні церкви в Україні. – Торонто: Ми і світ, 1954? – 48 с.

Видання вміщує малюнки й чорно-білі фотографії дерев’яних церков Західної України, зібрані переважно з львівських видань 1920-30-х років. - PDF (RAR) − 21,8 Mb

torba.etnoua.info/files/Derevjan … 54_PDF.rar

Thanks: Vlad S., nfs793

Share

13

Re: Дерев'яні церкви України

Тарас Я. Українська сакральна дерев'яна архітектура. - 2006.

Словник-довідник містить визначення майже 500 термінів і понять сакрального дерев'яного будівництва, які розкривають багатовікове розвиток української сакральної архітектури, як важливої складової світової культури. Побудований у вигляді статей, які грунтуються на літописних, архівних і літературних джерелах, у ньому вперше подається маловідома українська термінологія, яка створювалася протягом століть як в надрах власної будівельної культури, так і на основі запозичень. - 69.2 Мб

www.ex.ua/17409810

Share

14

Re: Дерев'яні церкви України

В. Вечерський. Українська дерев'яна архітектура: Фотоальбом

Видання знайомить читачів із шедеврами української дерев’яної архітектури. Дерево було найпоширенішим матеріалом, з якого предки сучасних українців не тільки зводили різноманітні будівлі, а й виготовляли все необхідне для життя. У них особливе, дуже шанобливе ставлення до дерева як до матеріалу живого й одухотворенного, прихильного до людини. Зразки народного житлового будівництва, традиційні українські млини, сакральні пам’ятки представлені на сторінках альбому, збудовані за допомогою найпростіших інструментів.

mirknig.com/knigi/kultura/118127 … ktura.html

Share

15 ( 20-05-2015 12:04:19 змінене bobrownik )

Re: Дерев'яні церкви України

Прибєга Л. В. Дерев'яні храми Українських Карпат. — К.: Техніка, 2007. - 168 с.

mirknig.com/knigi/kultura/118131 … arpat.html

Share

16

Re: Дерев'яні церкви України

Жирош І. Чому гинуть дерев*яні церкви? // Відлуння віків. - 2011. - №14-15. - С.11-13.
pamjatky.org.ua/wp-content/uploa … 5_2011.pdf

Більше з проблем охорони пам*яток історії та культури в Україні можна прочитати в інших номерах журналу.
pamjatky.org.ua/?page_id=577

Thanks: ГіП2

Share

17

Re: Дерев'яні церкви України

Уважаемые участники группы! Накануне большого праздника - Храма Св. Александра Невского, в нашем селе, обращаюсь к Вам с большой просьбой ... Меня очень интересует книга Юрия Скалозуба "История Екатеринославской епархии 1775-1917" (Днепропетровск, "Сич", 2001), в которой размещена информация о нашем Александровском соборе Св. Блаженнейшего Александра Невського. Если у кого из вас или ваших друзей, знакомых есть информация о наличии такой книги, дайте знать. Спасибо.

Шакула - (дер.Выхолки Черниговская губ.)
Пащенко - (сл.Одрынка Харьковская губ.)
Чайковские - (с.Янишовка Киевская губ.)

Share

18 ( 03-09-2020 16:17:24 змінене Stranger )

Re: Дерев'яні церкви України

Величні та неймовірні: 118 старовинних дерев'яних храмів Житомирщини. ФОТО

news.dks.com.ua/index.php/news/k … chini-foto

Share