1

Тема: День Победы

"Помним. Гордимся. Победим!"
В Киеве сняли социальную рекламу ко Дню Победы для ветеранов и их внуков

По заказу группы «Информационное Сопротивление», при содействии Национальной гвардии Украины и Национального военно-исторического музея Украины, лидер нашего рынка рекламы - креативное агентство TABASCO создало пакет социальных роликов в рамках информкампании к 9 мая.

По словам народного депутата Украины и координатора группы  «ИС» Дмитрия Тымчука «этот проект нацелен на то, чтобы остановить волну пропаганды и спекуляций по поводу празднования Дня Победы, ветеранов и наград Второй мировой войны. Социальные рекламные ролики рассказывают историю двух поколений, которые находят общий язык, несмотря на бушующий конфликт. В центре повествования – ветераны, которым звонят их внуки, солдат украинской армии и медсестра из военного госпиталя. Эти диалоги намного лучше, чем политическая риторика, говорят об истинном отношении современных «бандеровцев», как именует нас российская пропаганда, к памяти наших дедов, остановивших фашизм. Их подвиг мы ценим и никогда не забудем».

«Мы обращаемся к Министерству информационной политики с просьбой организовать широкое распространение этих роликов и рассчитываем на поддержку. Мы благодарны тем украинским телеканалам, которые уже согласились их продемонстрировать. Это действительно важно для страны» - подчеркнул Дмитрий Тымчук.

Производством роликов и организацией съемок занимался ведущий продакшн Украины – Limelite Studio, выделивший для проекта колоссальный ресурс.

Несмотря на жесткий график, в проекте согласился участвовать и уделил ему максимум внимания режиссер международного уровня – Эли Свердлов (Израиль). “За долгие годы работы я много раз сотрудничал с Украиной и чувствую сильную связь с ее людьми. Украинцы все время находятся в поиске справедливости. Наши фильмы рассказывают о разных поколениях и их борьбе за свободу, которая передается от родителей к детям, от дедов к внукам. Как израильтянин, я очень хорошо понимаю и эту и историю, и эту страсть».

Партнером Эли Свердлова на проекте стал первоклассный украинский оператор Дмитрий Яшенков.

Ни секунды не колеблясь, подтвердили своё участие в съемках настоящие звёзды отечественного кино. Роль деда-летчика исполняет легендарный актер, народный артист Украины Владимир Дмитриевич Талашко («В бой идут одни старики», «Капитан Немо» и многие другие кинофильмы). Роль бабушки-ветерана сыграла заслуженная артистка Украины Нина Васильевна Антонова. Образы молодых героев воплотили талантливейшие молодые артисты – Ярослав Кучеренко и Татьяна Храпач.

Креативный директор TABASCO Александр Смирнов: «По-английски «социальная реклама» звучит как «public awareness» (дословно – информирование общественности). Этот термин более точно передает то, чем должны заниматься социальные коммуникации, а именно формировать в обществе знание того, что хорошо, а что - плохо. Поздравлять ветеранов с их праздником – хорошо, хранить семейные традиции – хорошо. Находить слова, которые помогают двум совершенно разным поколениям украинцев понять друг друга и стоять за будущее единой Украины вместе – не только хорошо, но и необходимо».

Данный проект реализован без финансирования из госбюджета. TABASCO и Limelite Studio - украинские компании, которые обеспечили весь процесс за свой счет.

Генеральный продюсер Limelite Studio Владимир Яценко: «Коммерческая стоимость этой рекламной кампании – 2-2.5 миллионов гривен, не считая гонораров звезд. 2 съемочных дня, 4 локации, киношный грим и пр. Однако сейчас не время выставлять государству счета. Я рад, что в нашей стране столько патриотов, готовых делать все, чтобы Украина победила. Вся группа отказалась от оплаты труда, мы понесли только прямые расходы».

На съемочной площадке проекта была особая атмосфера, так как, несмотря на простоту событий в кадре, комок к горлу подбирался не раз. Как нельзя лучше подходят проекту «фирменные» слова Владимира Талашко – «Будем Жить!».

Просмотреть ролики можно канале гурппы "Информационное Сопротивление" в YouTube:

[]

[]
sprotyv.info/ru/news/pomnim-gord … ranov-i-ih

СИЛЬНО!!!
плакала...

Share

2

Re: День Победы

Андрiй Макаревич. Щоб пам'ятали

[]

Share

3

Re: День Победы

Герой Великой Отечественной встречает 9 мая без внука, украинского военного. История ветерана-морпеха и его обращение к российским товарищам.
Это уже не первое видео с Иваном Залужным. В августе прошлого года украинский «24 канал» показал его эмоциональную речь на похоронах внука, но тогда, несмотря на то, что он обращался к российским ветеранам и к президенту Путину, она осталась, в общем, без внимания. Ролик на ютьюбе не собрал и семи тысяч просмотров.

— Я хотел бы, чтобы меня услышали ветераны Великой Отечественной войны из России, мои друзья, мои побратимы, — говорит Иван Залужный на похоронах внука. — Нас уже мало осталось. Я хотел бы обратиться к Путину: «Что ж ты делаешь? Чего тебе мало? Вы Крым взяли — вам мало? Войска ввели туда. Что еще нужно — Донецк нужен? Луганск нужен? Вся Украина нужна? Вы кровью обливаете страну!» Я хотел бы, чтобы мои боевые товарищи остановили Путина, потому что мы с вами делили хлеб пополам, цигарку курили одну на двадцать человек, мы друг друга защищали, лежали в окопах. Я думал в следующем году вместе с ветеранами Отечественной войны праздновать 70-летие Великой Победы, а хороню своего Ванечку, которого убили внуки моих побратимов из России.

Похороны состоялись 13 августа прошлого года в Запорожье. Двадцатитрехлетний Иван Гутник-Залужный, внук ветерана войны, погиб во время обстрела блок-поста под Амросиевкой в Донецкой области. Медики не смогли спасти жизнь младшего лейтенанта нацгвардии — пули попали ему в шею и спину, пройдя между пластинами бронежилета.

— Он был самым молодым среди нас, но его уважали как человека и как командира, — рассказал потом заместитель командира взвода Виктор Богомаз. — Ценой своей жизни он спас остальных.

Иван Залужный-младший — единственный сын у матери, которая, кстати, в 1980-х работала в Афганистане над восстановлением инфраструктуры. Она рассказала журналистам, что, получив, повестку в апреле прошлого года, Иван отложил свадьбу, уже назначенную на 7 июня

— Да, у нас все для торжества было готово: платье невесте куплено, аванс за банкет внесен, разве что приглашения гостям не разослали, — вспоминает она.— А когда Ваню призвали, он сказал: «Мама, какая свадьба, когда война?»

http://images.vfl.ru/ii/1430836258/61b23816/8644151.png

Иван Залужный с посмертной наградой внука

Иван Аникеевич Залужный родом из Днепропетровской области. Родился в 1918 году. Был призван в Красную армию еще в 1938 году, служил в морской пехоте. Прошел всю войну (потом еще и японскую кампанию), дослужился до капитана I ранга. Кавалер ордена Красного знамени за героизм во время взятия японского гарнизона в корейском Сэйсини в августе 1945 года. Также кавалер двух орденов Отечественной войны II степени, Ордена Красной звезды, медали «За боевые заслуги» и многих других. 10 мая ему исполнится 97 лет.[]

Share

4

Re: День Победы

Впору открывать тему скорби.
  А мои ветераны радовались. Радовались, что война, которая длилась 4 года закончилась. И закончилась их Победой. Это были тяжелые, очень тяжелые годы для каждого из них. Они радовались, что впереди мирная, счастливая жизнь. Что уже не будет смертей. Что через потери, боль и кровь страна все-таки пришла к Победе, что все жертвы были не напрасны. Да, это "радость со слезами на глазах" (лучше не скажешь), но - радость.
  Придет день, придет час, когда кончится сегодняшняя война, безусловно, нашей Победой.
Положа руку на сердце, скажите, Вы не обрадуетесь? А будете только скорбеть за павшими - разве уже сейчас их мало, погибших и искалеченных?

Thanks: SV173

Share

5

Re: День Победы

Для мене цей день не свято Перемоги, бо перемогли не ми, українці. Але день незвичайний, радісний. Радісний тому, що закінчилась війна. Війна, в якій українці зазнали чи не найбільших втрат...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

6 ( 09-05-2015 22:54:00 змінене Ярематойсамий )

Re: День Победы

Попри наполегливу (псевдо)патріотичну пропаганду, народ міркує своє. Сьогодні в нашій станиці з населенням 6700 з хвостиком до урочистостей прийшло щонайбільше 300 чоловік. Коли пропаганда була не такою шаленою, приходило щонайменше 1500 (без "примусових" десь 600-700, а населення було від 5 до 6 тисяч). Люди байдужі до всього. Трьома роками раніше причепили біля пам'ятника були меморіальну дошку на честь місцевого партизанського загону, але незабаром зняли, бо пішов тихий, але стійкий поговір про тих партизанів, які переховувалися в лісі з своїми коровами та "випасали" за населенням під час окупації. Також давно йде ремствування з приводу того, що навмисно приховувалися загиблі як "безвісти пропавші", аби не виплачувати сиротам пенсії. Також місцеві люди і я також невдоволені тим, що в нашій братській могилі поховано кілька місцевих хлопців, що підірвалися в горах на розмінуванні у 1943-44 рр., але оскільки їх було призвано незаконно (дуже молоді) + щоб не визнавати їх учасниками війни та не виплачувати якихось пенсій старим батькам, це приховується. Їхніх прізвищ нема на пам'ятнику. Після вкрай невдалих заходів місцева адміністрація влаштувала в якомусь з багатьох місцевих шинків банкет. Знов же - йде поголос, що поцуплено чималеньку суму від "благоустройства" пам'ятника. Та сума, що називається зовсім не відповідає зробленому. Чи не на георгіївські стрічки пішов залишок? Чотири роки тому за наказом міської адміністрації Гарячого Ключа (Краснодарський край, Росія) гроші на стрічки "добровільно" утримували з зарплати вчителів.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена7

Share

7

Re: День Победы

Для мене ж таки це свято. Але у різних свят і в різних людей різний "статус" та внутрішнє сприймання. Одні квапляться закруглиться з мітингами та впасти за стіл, щоб нажертися досхочу на знов накрадені гроші,  другі - нагребти мілітарно-політичних балів, треті йдуть по місцях перших поховань та місць масової загибелі наших солдатів, щоб покласти квіти та тихо пожуритися, четверті вже нікуди не можуть піти й тихо змахують сльозу з очей.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: litar Л, SV175

Share

8 ( 10-05-2015 14:45:52 змінене kbg_dnepr )

Re: День Победы

Т.В. пише:

...   А мои ветераны радовались. Радовались, что война, которая длилась 4 года закончилась. И закончилась их Победой. Это были тяжелые, очень тяжелые годы для каждого из них. Они радовались, что впереди мирная, счастливая жизнь. Что уже не будет смертей. Что через потери, боль и кровь страна все-таки пришла к Победе, что все жертвы были не напрасны. Да, это "радость со слезами на глазах" (лучше не скажешь), но - радость. ...

Я думаю, именно так воспринимал этот день мой отец 1923 года рождения. И это понятно - для его поколения это был счастливый день окончания страшной 4-летней войны. Но отец уже 30 лет как покойный, а я в войне не участвовала, поэтому его облегчения не испытывала.
Для меня это точно не день победы. Какая победа? Одного диктатора над другим? когда на одного погибшего немца приходится 6 погибших советских солдат? Для таких побед давно есть слово - пиррова. Поэтому для меня это про скорбь и ужас той войны и надежду (хоть и иллюзорную), что она не повторится. А поскольку у нас и сейчас идет война, то никакие праздники для меня как-то не празднуются.

Я понимаю и уважаю эту "радость со слезами на глазах", но разделить не могу - не говоря уже о том, чтобы гордиться. Хочется надеяться, что моя депрессия не очень отравляет радость окружающим.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

9 ( 10-05-2015 16:45:24 змінене Т.В. )

Re: День Победы

Катя, я тоже думала об этом.
Внуки не пережили того, что досталась жившим в военные годы, и они не могут воспринимать Победу так, как те, кто ее выстрадал - и на фронте, и в тылу.
Думаю, что я традиционно отношусь к этому празднику так, как мои родители и их друзья. Наверно, не одна я.
Для меня победители - люди, народ, мои близкие. Это их Победа. Они не за диктатора сражались, а за Отечество.
Это не победа диктатора над диктатором. Это победа народа над иноземными захватчиками.
Я уже никогда не пересмотрю свое отношение к этому празднику, так же, как не изменится мое отношение к моим близким.
  Ну а новое поколение - внуки-правнуки... Они живых - то ветеранов не застали... Не почувствовали ни их боли, ни радости. Им легко судить... По молодости - слишком легко, слишком бескомпромиссно...

Share

10

Re: День Победы

Т.В. пише:

Они не за диктатора сражались, а за Отечество.
Это победа народа над иноземными захватчиками.

За яке "Отечество"? Те, що знищило 16 млн. кращих українських господарів за 1929-1931 рр. чи те, що влаштувало Голодомор?

Якого "народа" над якими "иноземніми захватчиками"? Звільніться нарешті від цих більшовицьких штампів в голові...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

11

Re: День Победы

Чесно кажучи, я ніколи не чув ні від свого діда, ні від кого іншого з старих земляків оцих високопарних висловлювань про "защиту отечества". Сталіна взагалі не згадували. В історії моїх предків ця війна була найстрашніша й не їхня. Якби не було сильної влади, більшість би сиділа по куренях. Після громадянської війни, колективізаційного грабунку та голодомору їм нічого було захищати, крім рідних людей.  Ті, що давно померли, не любили згадувати війну. Були якісь групки "чергових ветеранів", частіше то були "люди системи" - комуністи, чиновники, вчителі й т.п., які розповідали про подвиги, героїзм та ін. При тому вони вже знали, як і що казати. Скільки себе хлопцем пам'ятаю - скрізь і завжди ті ж самі, ті ж самі. А діди на вулиці увечері на лавці розказували часто-густо дещо інше.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

12

Re: День Победы

Vlad S. пише:
Т.В. пише:

Они не за диктатора сражались, а за Отечество.
Это победа народа над иноземными захватчиками.

За яке "Отечество"? Те, що знищило 16 млн. кращих українських господарів за 1929-1931 рр. чи те, що влаштувало Голодомор?

Якого "народа" над якими "иноземніми захватчиками"? Звільніться нарешті від цих більшовицьких штампів в голові...

   Уж какое было. Не выбирали.
А что, немцы не были захватчиками? Были освободителями? У кого штампы - у Вас или у меня? Но я не берусь указывать Вам, что делать и как думать. Оставайтесь при своем.
  Ярематойсамий
Я от своих о Сталине и т.п. тоже не слышала. Хотела в одно слово вложить все сразу, не расписывая подробно.
Не надо моих близких приписывать к "групки "чергових ветеранів"" Это не правда, и мне это не приятно.
Надеюсь, это случайно, а не намеренное сравнение.
Полтавщина была под оккупацией. Были люди здесь, которые надеялись на лучшую жизнь при немцах. Но в результате не отсиделись в куренях. Нашлось, что и кого защищать. Без принуждения. Какими высокопарными или нет словами не назови.

Share

13 ( 10-05-2015 18:04:59 змінене Мариненко )

Re: День Победы

Vlad S., +1, ніколи від жодного родича не чув, що воювали за якесь "отєчєство".
більшість у тій країні воювали бо призвали, тому й здавалися у полон МІЛЬЙОНИ! поки не поставили загороджувальні загони нквс, які розстрілювали своїх же ж.

Share

14 ( 10-05-2015 18:08:47 змінене Мариненко )

Re: День Победы

Т.В. пише:

А что, немцы не были захватчиками?

для мільйонів німців та ображених совковою владою не були.



Т.В. пише:

Полтавщина была под оккупацией.

Одні окупанти змінилися іншими.

Share

15

Re: День Победы

Мариненко пише:
Т.В. пише:

А что, немцы не были захватчиками?

для мільйонів німців та ображених совковою владою не були.



Т.В. пише:

Полтавщина была под оккупацией.

Одні окупанти змінилися іншими.

Вы передергиваете. Вас послушать, то лучше бы Германия победила.

Share

16 ( 10-05-2015 18:28:36 змінене Vlad S. )

Re: День Победы

Т.В. пише:

   Уж какое было. Не выбирали.
А что, немцы не были захватчиками? Были освободителями? У кого штампы - у Вас или у меня? Но я не берусь указывать Вам, что делать и как думать. Оставайтесь при своем.

Воно не було "Отечеством" для більшості людей, які в той країні жили, ні для українців, ні навіть для росіян...
про "захватчиків" вам вже відповіли інші форумчани, повторюватися не буду.
Я написав коротко і виходячи з того, що в кінці 18 ст. велика частина України була окупована московітами. Поступово всі почали вірити в легенду про "адін народ і царя-батюшку". Згодом "великоросскую" ідеологію змінила ідеологія "большевиков". Одні гарно співали про царя-батюшку, а інші ще краще про "світле майбутнє". Бідний народ (наші з вами пращури, до речі) воював і проливав кров спочатку за "русскаго царя", а згодом за "Атечество" і комуністичну ідею. Слава Богу, тепер Україна вільна і у нас є можливість читати історичні першоджерела, слухати правду від тих, хто воював і мати свою думку, яка не залежить від тих штампів, які нам і нашим батькам-дідам нав'язувала ідеологічна машина.

Вибачаюсь, що я вам про щось вказував, більше не буду))

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

17

Re: День Победы

Т.В. пише:
Мариненко пише:
Т.В. пише:

А что, немцы не были захватчиками?

для мільйонів німців та ображених совковою владою не були.



Т.В. пише:

Полтавщина была под оккупацией.

Одні окупанти змінилися іншими.

Вы передергиваете. Вас послушать, то лучше бы Германия победила.

та ви що! ні! вони варті один одного. як на мене гірше б не було, але й краще б не було.

Share

18

Re: День Победы

як на мене гірше б не було, але й краще б не було.

Для сотень тисяч українських євреїв точно гірше.

Thanks: Т.В.1

Share

19

Re: День Победы

Мариненко пише:

та ви що! ні! вони варті один одного. як на мене гірше б не було, але й краще б не було.

рано чи пізно фашизм би впав і ми були б зараз однією з земель ФРН. І повірте, що жили б не гірше ніж баварці.
Думаю вам гарно відомо, як жили українці в Австрійській, згодом Австро-Угорській імперії...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

20

Re: День Победы

AppS пише:

як на мене гірше б не було, але й краще б не було.

Для сотень тисяч українських євреїв точно гірше.

а то у совку народи не знищували та не виселяли!
варті один одного!

Share

21

Re: День Победы

рано чи пізно фашизм би впав і ми були б зараз однією з земель ФРН. І повірте, що жили б не гірше ніж баварці.
Думаю вам гарно відомо, як жили українці в Австрійській, згодом Австро-Угорській імперії...

ггг. В мене свіже враження від прочитання автобіографічної книги Докії Гуменної "Хрещатий Яр". Там теж такі мрійники про "німців 1918 року" були.

Thanks: Т.В.1

Share

22

Re: День Победы

Vlad S. пише:
Мариненко пише:

та ви що! ні! вони варті один одного. як на мене гірше б не було, але й краще б не було.

рано чи пізно фашизм би впав і ми були б зараз однією з земель ФРН. І повірте, що жили б не гірше ніж баварці.
Думаю вам гарно відомо, як жили українці в Австрійській, згодом Австро-Угорській імперії...

можливо й так. але нажаль нас окупувала більш дика країна. Хоча краще б була незалежна УНР з 1917-18 року!

Share

23 ( 11-05-2015 09:38:50 змінене LuckyLuke )

Re: День Победы

Відомо, що в Австро-Угорській імперії Східна Галичина жила чи не бідніше всіх, а рівень грамотності був найнижчим в державі. Правда у Російській Імперії було ще гірше.

Також не думаю, що нацизм би впав перед тим, як Українському народові завдали б ще більшої шкоди ніж голодомор війна і масові репресії разом узяті. Я на 9 травня був у Нюренбергському трибуналі. І там розповідають про секретний документ нацистів, про те, що вони хотіли знищити, переселитися і асимілювати рештки українського населення. Думаю війна на стороні СРСР був правильний вибір. Врешті та війна й змінила саме СРСР.

Thanks: Tovit, Т.В.2

24

Re: День Победы

AppS, ну, те що гітлер напочатку війни мав кращі плани для України-це безперечно. ну і ставив він українців вище за своїми критеріями арійськості ніж росіян чи поляків (у Галичині раніше мешкали Кельти, а у центрі України Готи).

Share

25

Re: День Победы

LuckyLuke пише:

Я на 9 травня був у Нюренбергському трибуналі. І там розповідають про секретний документ нацистів, про те, що вони хотіли знищити, переселитися і асимілювати рештки українського населення.

а москва не того ж хотіла з часів петра?

Thanks: Vlad S.1

Share

26

Re: День Победы

AppS пише:

рано чи пізно фашизм би впав і ми були б зараз однією з земель ФРН. І повірте, що жили б не гірше ніж баварці.
Думаю вам гарно відомо, як жили українці в Австрійській, згодом Австро-Угорській імперії...

ггг. В мене свіже враження від прочитання автобіографічної книги Докії Гуменної "Хрещатий Яр". Там теж такі мрійники про "німців 1918 року" були.

почитайте щось ще, а краще першоджерела по життю українців у вказаних вище імперіях

і не потрібно мене називати "мрійником про німців", я їх взагалі не люблю. Епітети тримайте при собі, щоб не повернулися до вас

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

27

Re: День Победы

LuckyLuke пише:

Відомо, що в Австро-Угорській імперії Схіждна Галичина жила чи не бідніше всіх, а рівень грамотності був найнижчим в державі. Правда у Російській Імперії було ще гірше.

Також не думаю, що нацизм би впав перед тим, як Українському народові завдали б ще більшої шкоди ніж голодомор війна і масові репресії разом узяті. Я на 9 травня був у Нюренбергському трибуналі. І там розповідають про секретний документ нацистів, про те, що вони хотіли знищити, переселитися і асимілювати рештки українського населення. Думаю війна на стороні СРСР був правильний вибір. Врешті та війна й змінила саме СРСР.

війна взагалі - це не правильно, на стороні будь кого. Бо від неї виграють тільки політики і ті кола, які за ними стоять. простим людям вона 100 років не потрібна

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: Balymba1

Share

28 ( 10-05-2015 20:22:09 змінене AppS )

Re: День Победы

Vlad S.

почитайте щось ще, а краще першоджерела по життю українців у вказаних вище імперіях

Навіщо мені якісь імперії 19 століття. Ми ж не про Австро-Угорську говоримо, а про ІІІ Рейх.
Я по дорозі від метро Дорогожичі до Київського обласного чи міського архівів щоразу проходжу повз "славні" місця діяльності зазначеного державного утворення.

Thanks: Т.В.1

Share

29

Re: День Победы

AppS пише:

Я по дорозі від метро Дорогожичі до Київського обласного чи міського архівів щоразу проходжу повз "славні" місця діяльності зазначеного державного утворення.

українці лише по Голодомору встигли показати місця "слави", але іншої сторони.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

30 ( 10-05-2015 20:34:33 змінене Мариненко )

Re: День Победы

AppS пише:

Vlad S.

почитайте щось ще, а краще першоджерела по життю українців у вказаних вище імперіях

Навіщо мені якісь імперії 19 століття. Ми ж не про Австро-Угорську говоримо, а про ІІІ Рейх.
Я по дорозі від метро Дорогожичі до Київського обласного чи міського архівів щоразу проходжу повз "славні" місця діяльності зазначеного державного утворення.

а "славну" куренівську трагедію пам'ятаєте? там же.
а ще там, до німців, ховали жертв голодомору.

Share

31

Re: День Победы

AppS пише:

як на мене гірше б не було, але й краще б не було.

Для сотень тисяч українських євреїв точно гірше.

ну, ми ж наче про українців мову ведемо? бо тоді треба сказати, що для сотень тисяч українських німців, румун, молдаван, словаків і т.д. було б краще!

Share

32

Re: День Победы

Про "гірше / краще". Під час визволення моєї станиці та навколишніх територій, від німців у січні 1943 р. загинуло десь 300 чол.; на фронтах загинуло 580 чол. станичників; від голодомору у 1933 р. загинуло 700-750 чол.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

33 ( 10-05-2015 23:11:28 змінене AppS )

Re: День Победы

Vlad S.
Розумієте, безсистемне перекидання словами - воно не цікаве. Ви висунули тезу, про окрему землю ФРН, в якій "ми" жили б "не гірше баварців". Причому як доказ, з незрозумілих причин, вказали приклад життя за часів Австро-Угорської імперії. Наче це те саме, що й націонал-соціалістична Німеччина.
Чи можливо Ваші предки фольксдойче і Ви з цим пов'язуєте краще життя? 
Щодо окремої землі теж не зрозуміло, адже, як мінімум Галичина входила до іншої "землі", а Закарпаття, Бесарабія, Буковина до інших держав.   

Протягом 2-3 років німецької влади ніякого "не гірше ніж в Баварії" не відбулось. До всього іншого - Гітлер на 10 років молодший за Сталіна.

Можливо у Вас є якісь розлогіші коментарі на доведення Ваших тез?

Мариненко
Я взагалі не знаю про що Ви ведете мову.

Thanks: Т.В.1

Share

34

Re: День Победы

AppS пише:

Vlad S.
Розумієте, безсистемне перекидання словами - воно не цікаве.

Мариненко
Я взагалі не знаю про що Ви ведете мову.

Поэтому ушла из этой дискуссии. У оппонентов какое-то свое представление о жизни украинцев в Австро-Венгерской империи (старики помнят вывески с "здесь запрещено разговаривать на свинячем языке" и т.д.) и в гитлеровской оккупации (тут свидетелей найти еще легче). Кто сожалеет о том, что его деды не стали германскими рабами - флаг в руки!
Не стоит тратить на них здоровье.

Share

35 ( 11-05-2015 09:47:35 змінене АндрійБЦ )

Re: День Победы

Для моєї родини 9 травня - це є в першу чергу День закінчення війни і День памяті - так його сприймаю і я.

В цей день, за розповідями мами, моя прабабуся брала оберемок тюльпанів і йшла на сільське кладовище, де збиралися люди і був памятник полеглим і плакала за своїм сином-первістком якого забрала в неї війна.

В цей день сумувала моя бабуся, яка так і не побачила свого батька, який загинув на війні - вона 1943 року народження.

Я не знаю як цей день сприймав мій дід, який вижив на війні, але досить рано помер - ще коли моя мама була малою.
Думаю, йому було би багато чого розказати, адже пройшов він  аж 3 війни  - і на Халхін-Голі, і Фінську і Другу Світову і закінчив її у званні підполковника.
Памятаю тільки розповіді його меншої сестри, яка постйно плакала, коли розповідала як вона мандрувала боса і обідрана до свого братіка Кирила за їжею з голодного села на Білоцерківщині в Дніпропетровськ...
Памятаю її розповіді про те як тітка Якилина їздила з чоловіком на возі і збирали трупи вмерлих від голоду людей, часом ще живих... в 33-ьому році...
Чи сильно дідові хотілося захищати таку "родіну"?... Тут доводиться лише припускати... Знаю лише, що часто в армію йшли від безвиході - в селі був страшний голод  - і чоловіки намагалися будь-що вирватися із села аби мати хоч якісь харчі - в армії все-таки годували і це був чи не єдиний спосіб покинути колгоспне рабство...
Не знаю я чи хотів дід воювати, адже його батька розкуркулили і забрали багато чого заробленого тяжкою працею, а мати не витримала того і померла досить рано...

Звісно, нам важко оцінювати ті часи обєктивно, так само як і важко оцінити їх нашим дідам, які були молодими, які мали своє життя...

Але те що я думаю - то ніяка це була не перемога для українців: закінчення війни - так, память - так...
Але та величезна кількість жертв, той біль, ті руйнування і дальше колгоспне рабство...
Ну скажіть яка може бути перемога, коли до 60-их років начеб то селянин який ПЕРЕМІГ не мав елементарного ПАСПОРТА аби вийти з рабства... Ну яка для нього це перемога... ???

Звісно облуда пропаганди затуманювала і так забиту роботою і трудоднями голову, але давайте подивимось на Північну Корею, де теж святкують різні перемоги і люди свято вірять що в них сама передова держава...

Виговський, Скороход, Вовк, Атаманенко, Гудик, Пелих, Савчук, Іващенко, Рудий, Пономаренко (Архипчук), Онищенко, Коваленко, Іщенко, Пересунько, Баран, Ригас...
Цікавить генеалогія селян і дворян Васильківського повіту - Яблунівка, Сорокотяги, Пилипча, Мала Вільшанка, Фесюри, Фастівка і Сквирського повіту - Мала Сквирка Київської губернії - нині Білоцерківський район Київської області.

Share