1 ( 27-07-2015 16:17:20 змінене Vlad S. )

Тема: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК (1753–1764 рр.) - переписати можна тут - www.library.kr.ua/kray/didyk/index.html

Дідик Сергій Сергійович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Адміністративно-територіальний та військовий устрій Новослобідського козацького полку після реформування 1761 року

Взаємини запорізького і новослобідського козацтва (1753–1764 рр.)

Взаємовідносини Новослобідського козацького з запорізьким козацтвом (1753–1764 рр.)

ДВІ МОДЕЛІ КОЛОНІЗАЦІЇ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (З ІСТОРІЇ НОВОЇ СЕРБІЇ І НОВОСЛОБІДСЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ПОЛКУ, 1751 – 1764 рр.)

ДУХОВНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ НОВОСЛОБІДСЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ПОЛКУ (1753–1764 РР.)

Етнічний склад населення Новослобідського козацького полку

Зносини адміністрації Нової Сербії і Новослобідського козацького полку з іноземними урядовцями

МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ АДАБАШ – ПОЛКОВНИК НОВОСЛОБІДСЬКОГО ПОЛКУ (1757–1764 рр.)

Новослобідський козацький полк – суб’єкт колонізації Степової України (1753–1764 рр.)

ПРОМИСЛИ ТА РЕМЕСЛА В НОВОСЛОБІДСЬКОМУ КОЗАЦЬКОМУ ПОЛКУ (1752–1764)

Розвідувальна діяльність Новослобідсбкого козацького полку в світлі матеріалів канцелярії Новосербського корпусу (1758–1762)

СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ В НОВОСЛОБІДСЬКОМУ КОЗАЦЬКОМУ ПОЛКУ (1753–1764 РР.)

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

2

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

Новослобідський козацький полк
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Новослобідський (Новокозацький) полк й Нова Сербія. Автентична мапа.
Новослобідський козацький полк (Слобідський полк, Новослобідське козацьке поселення, Новокозацький полк) — адміністративно-територіальна та військова одиниця України, козацьке з'єднання створене у межиріччі Дніпра й Південного Бугу на межі Нової Сербії і володінь Запоріжжя. Полк сформований за ініціативою російського уряду для приборкання запорожців та підконтрольне йому. Існував упродовж 1754-1764 рр. Полковий центр — Фортеця Святої Єлисавети, заснована 1754 (нині місто Кіровоград). Полк мав деяку автономію (на зразок Слобідських полків). У 1760 році нараховував 6 536 особового складу (у тому числі 213 старшин і 6165 козаків). У 1764 році перетворений на Єлисаветградський пікінерський полк.
Історія
Задніпров'я (російською «Задніпровські місця») увійшло до Російської імперії 1732 року. Тоді заселення цього регіону відчутно пожвавилось на поч. 18 ст. вихідцями з Гетьманщини та «Польської України». Відомо, що вже у 1710 існувало м. Крилів. Це було виключно українське землеробське населення, здебільшого особисто вільне. З 1634 року тут була утворена Бугогардівська паланка Запорожжя. Після Белградського миру 1739 всі ці землі увійшли до складу Миргородського та Полтавського полків. За переписом 1745, на території «Задніпрянщини» у 2 містах, 13 слободах, 29 селах та 133 хуторах вже мешкало близько 20 тис. осіб. Але населення їх мешкало там без законних на те підстав. Це дало російському урядові змогу у 1752 включити ці землі, вже заселені в основному українцями, до складу Нової Сербії. Українському населенню було наказано залишити рідні місця у 6-місячний термін. Спроби гетьмана Кирила Розумовського захистити потерпілих не дали очікуваного результату — українців було принесено у жертву новій політиці царату. Тим же наказом місцевому населенню було дозволено, починаючи з 1753, селитися поруч із Новою Сербією, на 20 верст углиб запорозьких земель або повернутися назад у Гетьманщину. Більшість мешканців Задніпров'я (2836 дворів) погодились на перше. Так було покладено початок Новослобідського козацького полку.
Виселення українців за межі Нової Сербії почалося тільки у 1754, коли мешканці Крилівської та Цибулівської сотень підшукали придатні для оселення місця, і відбувалося поступово. Подекуди це переселення набувало форми справжньої депортації. Для приборкання тих, хто не бажав переселятися, було надіслано військові команди. Вже на 1 липня 1754 з населення полку зросло до 6246 осіб чоловічої статі, а на 1 червня 1755 воно становило 9644 особи. Такий високий темпи залюднення території полку став можливим і за рахунок втікачів із Польщі та Модавії: на 1 січня 1763 до складу новослобідського козацтва входило 19625 осіб чоловічої статі. Переселенців розмістили у 38 населених пунктах.
Поселення новокозацького полку
Лише 6 поселень було засновано до 1754, а інші з'явилися вже за часів існування Новокозацького полку. Поселення передані з Нової Сербії: Калужине, Омельницька Кам'янка, Буянське (Обоянське), Воронівка (Куцеволівка), Мишурин Ріг, Бородаївка, Пушкарівка. Також було відрізано 20 верстами межової землі від Новосербії.
Поселення утворені на землі Бугогардівської паланки, які увійшли до Новослобідського полку: фортеця Святої Єлисавети, Новоархангельське, Тройницьке (Куцелів), Красна слобода, Плетений Ташлик, Грузьке, Аджамська, Вершинокам'янка, Мурзинка, Бешка (Головківка (Олександрійський район)), Овнянка, Верблюжка, Омельник (Лихівка), Домоткань (Глинське), Виське (Велика Виска), Зелене, Вільшанка, Княжі Буєраки, Добрянка, Інгульське, Розсохуватка (Піщаний Брід), Калинівка, Комісарівка, Орел (майбутнє місто Ольвіополь), Свистунівка, хутір Макогона, Жовте, Клинці, Тишківка, Тернівка, Лиса Гора (Бикове).
Сотні полку на початок 1763 року
•    Пушкарівська.
•    Бородаївська.
•    Мишурін Ріг.
•    Калужинська.
•    Боянська.
•    Омельницька.
•    Тройницька.
•    Зелена.
•    Верблюжка.
•    Овнянська, або Аврамівська.
•    Бешка.
•    Мурзинка.
•    Верхньо-Кам'янська.
•    Аджамка.
•    Грузька.
•    Виська.
•    Плетений Ташлик.
•    Ташлик (Сухий Ташлик)
•    Тернівська.
•    Красна.
•    Тишківська (Вільшанська)
•    Домоткань.
•    Ново-Архангельська.
•    Калинівська.
•    Добрянка.
•    Орлянка.
•    Кам'янська (Омельницька Кам'янка)
•    Інгульська.
Сотні полку станом на 1763 рік
•    1. Калинівка
•    2. Аджамка
•    3. Гола Кам'янка
•    4. Мурзинка - сучасна Нова Прага
•    5. Овнянка (сучасне Новий Стародуб), Бешка (сучасне Головківка (Олександрійський район))
•    6. Верблюжка, Попельнасте (Попельнясте), Комісарівка
•    7. Зелене, Жовте
•    8. Мишурин Ріг, Боянська, Тройницька
•    9. Омельницьке
•    10. Кам'янка, Калужине
•    11. Бородаївка, Домоткань
•    12. Пушкарівка
•    13. Грузьке
•    14. Вись - сучасна Велика Виска
•    15. Плетений Ташлик
•    16. Сухий Ташлик
•    17. Красна (сучасне Липняжка)
•    18. Тернівка, Вільшанка (Тишківка)
•    19. Добрянка
•    20. Орел - (майбутнє місто Ольвіополь)
Верховне командування військового поселення перебувало у фортеці Св. Єлисавети. Територію полку було поділено на сотні, на чолі яких стояли сотенні отамани. До складу сотні входило від 1 до 4-5 населених пунктів (залежно від кількості мешканців). Землю під поселення козакам та членам їхніх родин уряд надавав за умови несення військової служби. Територія полку не входила до жодної губернії, тому що формально входила до Запорожжя. Проте полк і його земля підпорядковувалася Сенату і Військовій колегії Росії.
За час існування полк зарекомендував себе як боєздатне формування. Військовослужбовці полку взяли участь у Семилітній війні. Незважаючи на переважно український склад населення, Новослобідський козацький полк використовувався урядом як провідник російської політики у регіоні: боротьба з гайдамацтвом, постійна конфронтація із Запорожжям, на землях якого було оселено полк, – такими були дії полку.
22 березня 1764 це формування було реорганізовано у Єлисаветградський пікінерський полк у складі Новоросійської губернії.
Література
•    Кабузан В. М. Заселение Новороссии в XVIII - первой половине XIX века (1719-1858). - М., 1976; (рос.)
•    Посунько О. М. Історія Нової Сербії та Слов'яносербії. - Запоріжжя, 1998;
•    Пірко В. Заселення Степової України в XVI-XVIII ст. - Донецьк, 1998. - С. 59-61.
•    Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
•    Административно-территориальные границы Северного Причерноморья (Новороссии)

Share

3

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

ПЕРЕПИСЬ
Слободского казачьево, что за чертою Новой Сербии, малороссийскому поселению, учиненная по ордеру моему полковником Одобашем, коликое число во оном полку действительно по окончании минувшего 1758 году того народа по учинении переписи в поселении оказалось старшин, казачьево и подпомощичьево, в том числе и подсуседского звания и людей церковных причетников с прописанием от рядового козака до последнего подпомощика и подсуседка по семьям и в семьях от пятнадцати лет мужеска полу душ, имуществу их и обзаводов домашнего строения и что еще непостроено с означкою как перешедших с неуказного поселения бывших в разных Заднепрских местах под ыменем малоросиских полков, також и выходцов с Польши и из Сечи Запорожской, которые в слободах поженились и те ж с неуказного поселения перешедшия и с Польши  выходцы до переходу на оное слободское поселение, где в каком звании и которые с Польши под чьим владением проживали и туда откель и с какого звания с Малой России позайшли, о том обо всем явствует ниже:

РГАДА, ф. 248, оп. 39, спр. 288/405, арк. 111-113

Share

4

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

Оленка2014 пише:

РГАДА, ф. 248, оп. 39, спр. 288/405, арк. 111-113

Підкажіть, я правильно розумію, що в цій справі міститься перепис цього полку? Чому лише 3 аркуші? І чому номер справи через дріб?

5

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

ktaras пише:

РГАДА, ф. 248, оп. 39, спр. 288/405, арк. 111-113

Підкажіть, я правильно розумію, що в цій справі міститься перепис цього полку? Чому лише 3 аркуші? І чому номер справи через дріб?

З книги "Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії" www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/H … doc57.html 

Детальні відомості про жителів Слобідського козачого полку з зазначенням місць їх попереднього проживання до виходу на поселення містяться в пізнішій "Переписи Слобоцкого казачего полку по окончании минувшего 1758 года", яка зберігається в матеріалах Сенатського архіву (РДАДА, ф. 248, оп. 39, спр. 2888/405, арк. 111- 490)

В описі також вказано такий шифр

Post's attachments

img.jpg
img.jpg 408.46 kb, 9 downloads since 2015-08-29 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
З повагою, Сергій Овчаренко

Share

6

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

Записки Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук. Кн. XXIV стор.207-302
С. Шамрай. До історії залюднення степової України в XVIII ст. (Крилівщина й Лизаветчина) chtyvo.org.ua/authors/Zapysky_is … /Knyha_24/

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

7 ( 24-11-2017 12:37:56 змінене notizia )

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

Некоторые из вышеперечисленных слобод есть в Фонде 990, опис 1, справа 291
Переясловской епархии  Крестовой камянской наместии исповедные росписи 1758 г.:
1. слободы Камянки - стр. 1
2. Мишурин Рог - стр. 24
3. слободы Домотканской - стр. 48
4. слободы Омельницкой - стр. 78
5. слободы Калужиной - стр. 100
6. слободы Бородаевской - стр. 114
7. слободы Обоянской - стр. 158
8. слободы Вороновки - стр. 180
9. слободы Пушкаревки - стр. 192

Thanks: Vlad S., VadShv, anvlad3

Share

8

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

Дякую.

СЛІДОПИТ

Share

9

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

Добрий день. Кого цікавлять "Переписи Слобоцького козачого полку після закінчення минулого 1758 року" - пишіть у личку. В наявності переписи слобід Орел, Добрянка, Новоархангельська, Вільшанка, Червона, Плетеноташлицька, Вись, Груське, Інгульська. За останньою лише імена та прізвища виборних козаків. За рештою чоловіче населення від 15 років, місце виходу, наявність худоби, будівель. По слободах Овнянці старшина сотні, козаки Куць, Куцевол та Нечипоренко. По Тройницькій старшина та козаки Патерило, за Мішуриним Рогом сотена старшина.

Thanks: larisa1

Share

10

Re: НoВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК

https://library.kr.ua/wp-content/elib/tott/tott.pdf

Thanks: Ganna, alexkr82

Share