Тема: Новини
Рубрика новостей по генеалогии.
Иные новости здесь: http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3583
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Рубрика новостей по генеалогии.
Иные новости здесь: http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3583
Тож ніби вже була тут тема, що Чухліб фальсифікатор?
Тож ніби вже була тут тема, що Чухліб фальсифікатор?
Морський Гетьман-сержант Чухліб на полі бою під Пісками заліз в АГАД Варшави і віднайшов черговий унікальний документ.
Морський Гетьман-сержант Чухліб на полі бою під Пісками заліз в АГАД Варшави і віднайшов черговий унікальний документ.
Яке яскристе почуття гумору. Мабуть, ви для відновлення історії України зробили стільки ж, скільки цей сержант
Три роки тому мені сфотографували 8 тисяч сторінок документів по моїй місцевості. І тільки зараз до деяких дійшли руки їх опрацювати. Таке припускаєте?
Морський Гетьман-сержант Чухліб на полі бою під Пісками заліз в АГАД Варшави і віднайшов черговий унікальний документ.
Яке яскристе почуття гумору. Мабуть, ви для відновлення історії України зробили стільки ж, скільки цей сержант
Дивна логіка: а до чого тут я, мій внесок та ваші 8к сторінок документів?
О.І. пише:Морський Гетьман-сержант Чухліб на полі бою під Пісками заліз в АГАД Варшави і віднайшов черговий унікальний документ.
Яке яскристе почуття гумору. Мабуть, ви для відновлення історії України зробили стільки ж, скільки цей сержант
Дивна логіка: а до чого тут я, мій внесок та ваші 8к сторінок документів?
Це для вас логіка дивна.
Вважаю, що критикувати історика, тим паче так зухвало, можуть лише професійні історики. Ви до них належите?
Смолоскипенко пише:О.І. пише:Морський Гетьман-сержант Чухліб на полі бою під Пісками заліз в АГАД Варшави і віднайшов черговий унікальний документ.
Яке яскристе почуття гумору. Мабуть, ви для відновлення історії України зробили стільки ж, скільки цей сержант
Дивна логіка: а до чого тут я, мій внесок та ваші 8к сторінок документів?
Це для вас логіка дивна.
Вважаю, що критикувати історика, тим паче так зухвало, можуть лише професійні історики. Ви до них належите?
Дуже дивна заява на такому форумі. А займатися дослідженнями теж можуть тільки професійні історики? Критикувати власні дослідженні чи дослідження інших аматорів можна? А якщо можна, то у аматорів та професійних істориків якісь відмінні принципи аргументації, логіки, здорового глузду? Твердження, які публікуються у наукових працях , правдоподібно, теж треба критикувати у наукових працях чи виданнях. А те, що виноситься на широкий загал у ЗМІ - у тому має право сумніватися будь-хто з того загалу. Особливо коли воно переважно у ЗМІ і фігурує.
Але і професійні історики Чухліба критикують. А наукові звання в Україні отримували і Бебик, і Янукович, і дуже багато хто. Вони самі по собі не аргумент проти критики.
Дуже дивна заява на такому форумі. А займатися дослідженнями теж можуть тільки професійні історики? Критикувати власні дослідженні чи дослідження інших аматорів можна? А якщо можна, то у аматорів та професійних істориків якісь відмінні принципи аргументації, логіки, здорового глузду? Твердження, які публікуються у наукових працях , правдоподібно, теж треба критикувати у наукових працях чи виданнях. А те, що виноситься на широкий загал у ЗМІ - у тому має право сумніватися будь-хто з того загалу. Особливо коли воно переважно у ЗМІ і фігурує.
Але і професійні історики Чухліба критикують. А наукові звання в Україні отримували і Бебик, і Янукович, і дуже багато хто. Вони самі по собі не аргумент проти критики.
Критика має бути конструктивною, та тут про критику і не йшлося. Ціль була - поглумитися.
Це для вас логіка дивна.
Вважаю, що критикувати історика, тим паче так зухвало, можуть лише професійні історики. Ви до них належите?
А, так ви заступаєтесь за "чухлібщину"? Та будь-ласка. І у вас, і в мене - оціночні судження. По моїм - цей клоун не вартий йменування "істориком". Репутація - річ, яка добряче грюмає при падінні, та майже не підіймається. Тут вже й наглядного випадку з Мариною Тратнер достатньо.
Історик - історика критикує за певні розбіжності у дослідницьких висновках.
А з клоунів - сміються. Особливо з делікатних сержантів з підводними гетьманськими булавами.
Чай пише:
Дуже дивна заява на такому форумі. А займатися дослідженнями теж можуть тільки професійні історики? Критикувати власні дослідженні чи дослідження інших аматорів можна? А якщо можна, то у аматорів та професійних істориків якісь відмінні принципи аргументації, логіки, здорового глузду? Твердження, які публікуються у наукових працях , правдоподібно, теж треба критикувати у наукових працях чи виданнях. А те, що виноситься на широкий загал у ЗМІ - у тому має право сумніватися будь-хто з того загалу. Особливо коли воно переважно у ЗМІ і фігурує.
Але і професійні історики Чухліба критикують. А наукові звання в Україні отримували і Бебик, і Янукович, і дуже багато хто. Вони самі по собі не аргумент проти критики.Критика має бути конструктивною, та тут про критику і не йшлося. Ціль була - поглумитися.
Давайте проговоримо одразу, що проти якихось РЕАЛЬНИХ відкриттів на полі української історії ніхто не проти і немає жодних логічних причин бути проти такого. Особисто я зрадів коли перший раз стикнувся із одною новиною від Чухліба. Пізніше для якоїсь суперечки я кинувся шукати десь іще підтвердження того відкриття - і ніде його не знайшов. Зате побачив купу інших сенсацій у ЗМІ від того самого автора, а це завжди підозріло. А потім і критику його від інших істориків. Щоб якісь джерела конструктивно критикувати, спочатку треба їх побачити.
Так наш форум відображається в РФ
Це тому, що в пошук вбили "Россия Генео", тому так.
Якщо написати "Україна Генео", то буде "Україна-Генео".
То мабуть посилання на тему у форумі висвітило. Географічний покажчик саме так Гугл показує.
Знайшли випадково: у церкві на Тернопільщині презентували метричний архів села з 1784 по 1942 роки
У селі Загір'я, що на Тернопільщині, під час ремонту місцевої церкви випадково знайшли метричний архів села з 1784 по 1942 роки.
Вчора, 9 жовтня, його оцифрували та презентували у місцевому храмі.
"Надзвичайно цікава і непересічна подія сьогодні відбулась в історичному селі Загір'я - презентація метричного архіву села, виявленого під час ремонтних робіт даху церкви кілька років тому. Архів складається із книг та документів які охоплюють період з 1784 по 1942 роки. Це книги шлюбів, хрещень, народжень, смертей жителів села Загір'я. Аналітичний і науковий аналіз провів Petro Karyy дослідник історії і уродженець села Загір'я. Презентація відбулась в церкві села за підтримки отця Михайло Підгородецький, який теж є активним громадським діячем села і цінителем його історії", - повідомив Василь Ільчишин, місцевий житель та археолог.
В архіві є багато різних цікавих документів, окрім метричних книг, навіть гравюра портрету Тараса Шевченка початку ХХ століття.
Символічно, що архів був захований в часи Другої світової війни, від рук російских "визволителів", саме в той час коли зароджувався повстанський рух, адже, як зазначив доповідач, по метричним книгам можна було ідентифікувати усіх родичів затриманих повстанців, і саме зараз - той час коли "відкрились небеса" на правду.
"Попереду ще багато роботи щодо оцифрування і впорядкування, але в недалекому майбутньому це стане родзинкою села і сільського музею. А місцеву молодь це спонукатиме до вивчення і цінування власної історії, не тільки свого роду, але й села і України", - зауважив Василь Ільчишин.
Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618-1648 рр.
Петро Кулаковський
Фундаментальна робота про малодосліджений період перебування Чернігово-Сіверщини у складі Речі Посполитої в 1618-1648 роках.
У монографії досліджується входження та перебування Чернігово-Сіверщини у складі Речі Посполитої, простежується процес поширення на цей регіон польського адміністративного устрою, аналізуються колонізаційні та соціально-економічні процеси протягом 1618-1648 рр.
Ціле століття, перед цим, перебувала Чернігово-Сіверщина в складі Московського царства, будучи весь цей час знелюдненою та занедбаною прикордонною землею. Після її відвоювання почалась активна реколонізація території — значна частина відомих зараз поселень бере свій початок саме в цей короткий проміжок часу.
Книга містить іменний та географічний покажчики.
Зміст книги:
Розділ 1. Історико-географічна характеристика регіону
Розділ 2. Формування основ управління та службового землеволодіння
2.1. Чернігівське князівство за адміністрації Владислава Вази
2.2. Створення та складові ленної системи
Розділ 3. Чернігово-Сіверщина під час Смоленської війни (1632-1634 рр.)
Розділ 4. Чернігівське воєводство
4.1 Створення воєводства
4.2 Сеймик
4.3. Земська ієрархія
4.4. Судочинство
4.5. Скарб і податки з воєводства
4.6. Організаційна перебудова церковних структур
Розділ 5. Кордони воєводства
5.1. Східний кордон
5.2 Адміністративний кордон з Київським воєводством
5.3. Кордон з Великим князівством Литовським
5.4. Повітовий поділ
Розділ 6. Колонізація
6.1. Стан заселеності на час приєднання до Речі Посполитої
6.2. Перший етап колонізації: від початку 1620-х рр. До Смоленської війни
6.3. Колонізація у 1630-1640-х рр.
6.4. Роменська колонізація
Розділ 7. Основні тенденції економічного розвитку
7.1 Сільське господарство
7.2 Промисли
7.3. Ремесла та внутрішня торгівля
7.4. Торгівля з Московською державою
Додатки
Картосхема кордонів Чернігівського воєводства
Картосхема основних доріг на Чернігово-Сіверщині
Капітани чернігово-сіверських замків
Посли з Чернігівського воєводства на сейми Речі Посполитої
Земські урядники Чернігово-Сіверщини (1618-1648)
Персонал Новгород-Сіверської ґродської канцелярії
Населені пункти Новгород-Сіверського уїзду на час входження до Речі Посполитої
Маєтності Чернігівського уїзду на час входження до складу Речі Посполитої (за даними Коронної і Руської метрик
Полонені, доставлені до Москви на початку 1633 р. після взяття Новгород-Сіверського
Населені пункти — володіння Пісочинських у Новгород-Сіверському повіті
Бібліографія
Іменний покажчик
Географічний покажчик
https://rvv-kniga.com/product/chernigov … 1peCDTvAAg
Українська ідентичність, писана світлом.
ФОТОАЛЬБОМ: Полтавщина другої половини XIX – початку XX ст.
Унікальне зібрання — комплект з 500 світлин від кінця 1850-х років до 1917-го року за авторством найкращих фотографів Полтавщини тих часів.
Справжній фотозріз епохи, що минула.
Тематика фото найрізноманітніша — архітектура та побут, церковне життя, традиційне вбрання Полтавщини, сільське господарство, кустарне виробництво та промисловість, транспорт, торгівля, місцеве самоврядування, залізниця, державна служба та військова справа, поліцейська служба і пожежна охорона, пошта і телеграф, освіта, медицина, міська мода, громадські організації (Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно мистецьке життя міста, художня спільнота Полтави, благодійні організації та меценатство), розваги, спорт та відпочинок та багато іншого.
Справжній подарунок для всіх, хто цікавиться українською минувшиною.
Альбоми можна придбати в нашій Інтернет-книгарні за посиланням:
https://rvv-kniga.com/.../ukrayinska-id … pysana.../
Євген Анічин, упорядник фотоальбому «Українська ідентичність, писана світлом.
[]
Новинка для дослідників власного родоводу!
ПОПЕРЕДНЄ ЗАМОВЛЕННЯ https://rvv-kniga.com/.../prysyaga-ohot … polkiv.../
Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року
У книзі здійснено публікацію документів, які стосуються приведення до присяги Охотницьких (найманих) полків Гетьманщини у 1718 році.
В військовій системі Гетьманщини наймані полки становили регулярне військо, яке підпорядковувалось безпосередньо Гетьману і були його особистою гвардією.
Публікуються реєстри (списки особового складу) трьох Компанійських полків: Карпа Часника, Василя Чуги, Андрія Ковбаси, Сердюцького полку Гаврила Бурляя, а також сотні Василя Родіоновича, яка на той час була виділена в окремий Компанійський полк, та їхніх підрозділів (Василя Йосифовича, Федора Нестеренка, Павла Неверовського), які квартирувалися окремішньо від своїх полків. У додатках вміщені відомості про службу компанійців полку Василя Чуги від 25 січня та 22 березня 1725 року.
Книга подає уявлення про:
- Кількісний і персональний склад Охотницького (найманого) війська в Гетьманщині в першій чверті XVIII століття. Основа книги - іменні списки;
- Внутрішню структуру полків та її специфіку;
- Місця дислокації полків у зазначений період;
- Участь у військових походах та акціях компанійців полку Василя Чуги в період гетьманування Івана Скоропадського і в перші роки по його смерті.
Видання має чітку та продуману структуру і складається з:
- Передмови, де подано інформативний потенціал публікованих джерел та їхню новизну;
- Археографічної передмови, в якій роз’яснюються основні засади публікації документів (побудова заголовків, тексту, особливості транслітерації та ін.);
- Текстів реєстрів найманців (компанійців та сердюків) за 1718 рік;
- Додатків – відомостей про службу трьох сотень Компанійського полку Василя Чуги;
- Розлогих коментарів, де прокоментовані біографічні дані та особливості служби значної частини охотників, які згадуються в публікованих документах;
- Різноманітних покажчиків, де, окрім іменного та географічного, представлені також «Покажчик полкової, сотенної старшини та курінних отаманів, які згадуються в присяжному списку Охотницьких полків 1718 року», «Покажчик полкової, сотенної старшини та курінних отаманів Компанійського полку Василя Чуги, які згадуються у відомостях 1725 року» та «Покажчик духовенства з вказівками сану, посади та найменування храму, які засвідчили присягу компанійців і сердюків у 1718 році»;
- Для кращого розуміння окремих слів та термінів подано «Словник застарілих та рідковживаних слів»;
- Списків скорочень: «Список умовних скорочень», «Список скорочень вживаних у документах» та «Список слів під титлом».
Видання стане в нагоді дослідникам українських родоводів, науковцям, краєзнавцям та всім, хто займається дослідженням персоналій доби Гетьманщини та цікавиться військовою історією України початку XVIII століття.
Тарас Чухліб
Сьогодні велике свято у жителів містечка Кагарлик на Київщині!
Щойно віднайдено перепис жителів оного славного історичного населеного пункту за 1709 рік.
У переписі зустрічаємо такі традиційні українські імена і прізвища як - Остап Лободенко, Тарас Литвиненко, Іван Павленко, Павло Ткач, Грицько Лобода, а також цікавіші - Іван Вовкодав, Степан Полишзуб та інші.
Перепис Кагарлика 1709 року знаходиться у фонді "Метрика Коронна" в Архіві Головному актів давніх у Варшаві.
Як завжди з вами на бойовому посту історичного фронту - доктор наук, сержант ЗСУ, краєзнавець Тарас Чухліб
Тарас Чухліб
За повним текстом - звертатися до Кагарлицького історико-краєзнавчого музею!
https://rvv-kniga.com/product/reviziyi- … tbTuvtOG6k
Ревізії Конотопської сотні 30–40-х рр. XVIII ст
Ревізії Конотопської сотні 30–40-х рр. XVIII ст.
Публікація унікальних переписів жителів Конотопської сотні Ніжинського полку, яка включала місто Конотоп та села біля нього. (Тепер, переважно, в Сумській області)
Оригінали знаходяться в Центральному історичному архіві України в м. Київ.
Книга містить списки козаків, селян, міщан, старшини за 1732, 1736, 1737, 1738, 1745, 1747 роки.
Онлайн ресурс FamilySearch відтепер доступний українською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна архівна служба України.
«Це реальний крок допомоги американських партнерів Державній архівній службі України та українським архівам під час російської агресії в Україні», - йдеться у повідомленнні.
В Укрдержархіві також запросили архівістів, користувачів, усіх, хто цікавиться історією своєї сім’ї, досліджує життя своїх попередників, увійти у систему найбільшого в світі онлайн ресурсу родинної історії, створеному корпорацією FamilySearch International (США) у співпраці з архівними установами з більше ніж 100 країн світу, серед яких й українські архіви.
Онлайн ресурс українською мовою тут.
FamilySearch – міжнародна некомерційна організація, діяльність якої присвячена наданню допомоги людям у дослідженні їхньої сімейної історії.
Читайте також: Нацполіція відкрила "гарячу лінію" для родичів жертв російської агресії
Як повідомляв Укрінформ, 28 березня 2022 року директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Лариса Левченко підписала договір про співробітництво з корпорацією FamilySearch International (США).
2 червня 2020 року Укрдержархів підписав Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України та корпорацією FamilySearch International (США), метою якого є оцифрування документів Національного архівного фонду України генеалогічного характеру та створення фонду користування на такі документи.
З дати підписання Меморандуму договори щодо оцифрування документів генеалогічного характеру вже підписано трьома центральними державними архівами України та 10 державними архівами областей.
Віднайдено оригінальний податковий опис Рогатинського староства 1616 року!
У ньому є опис знаменитого українського міста Рогатина з навколишніми селами.
Чому історикам цікаве це місто? Та тому, що саме у ньому народилася на початку 1500-х років знаменита наша султанша Роксолана!
Протягом довгого часу вона була дружиною могутнього правителя тогочасної супердержави світу - султана Османської імперії Сулеймана І Пишного та певним чином впливала на світову політику.
У сучасному Рогатині на Івано-Франківщині є пам'ятник Роксолані та названо вулицю на її честь. Пропоную місцевій владі та громаді створити з допомогою дружньої Туреччини окремий Музей Роксолани.
Оце дарую оний документ з Метрики Коронної Архіву Головного актів давніх у Варшаві до майбутнього Музею нашої султанші.
До речі, у мене є ще дуже багато чого іншого цікавенького та оригінального про життя, кохання й діяльність знаменитої українки Роксолани!
Як завжди з вами на бойовому посту - доктор наук, сержант ЗСУ Тарас Чухліб.
У жителей стран Центральной Азии растёт запрос на самоидентификацию и изучение своих корней
https://rus.azattyq.org/a/32278989.html
У день народження Кобзаря українські воїни у Бахмуті серед уламків розбитого будинку знайшли видання Кобзаря, обережно його підняли і помітили, що книга рідкісна, видання 1917 року.
Воїни до вторгення - учасники громадської організації «Сокіл», вирішили передати книгу на реставрацію, бо вона потребує відновлення.
На жаль, власник книги невідомий, але рідкісну кригу не буде втрачено.
Побачив світ збірник “З архіву останньої третини XVIII ст. Компанійського Полковника Іллі Новицького”. Вітаємо упорядників – д.і.н. Ю. А. МИЦИКА і к.і.н. І. Ю. Тарасенко! Дякуємо друзям археографів – спонсорам видання зі США та Польщі (sic!).
Понад 200 років знадобиться Держархіву Хмельниччини для відновлення документів, пошкоджених пожежею
Уже 20 років фахівці Державного архіву Хмельницької області працюють над ліквідацією наслідків пожежі 2003 року в Кам’янець-Подільському міському архіві. Вона була визнана гуманітарною катастрофою європейського масштабу та подібної їй архіви України не знали з часів Другої світової війни. Сьогодні відреставровані лише 5,5 % від загальної кількості ушкоджених пожежею справ, а для повного завершення робіт фахівцям знадобиться понад 200 років.
У пожежі 10 квітня 2003 року в культовій споруді – костелі францисканців, частина якого використовувалась Кам’янець-Подільським міським архівом у якості архівосховища, було знищено або пошкоджено понад 100 000 справ п’яти найцінніших фондів – унікальної джерельної бази з історії України кінця XVIII – початку ХХ століття, що становили 17% від загальної кількості фондів архіву.
“Пошкоджені вогнем та водою документи були заморожені, а згодом просушені. У цьому процесі брали участь не лише архівісти, а й учні, студенти, працівники агрофірми, що призвело до високого ступеня розпорошеності документів”, – інформують в обласному архіві.
У Держархів області були переміщені мільйони обгорілих та пошкоджених водою аркушів близько 38 700 так званих умовних одиниць зберігання (справ).
Після розробки та затвердження Держархівом області у 2004 році Методичних рекомендацій для роботи з документами, які постраждали від пожежі, розпочалася безпосередня робота по відновленню пошкоджених документів – ідентифікація, реставрація, створення інформаційної бази даних.
“Ідентифікація обгорілих документів включає в себе виявлення відповідних справ, фрагментів та аркушів, систематизацію аркушів всередині справи, редагування та переклад на українську мову заголовків справ, складання тимчасової картки, проставлення відмітки в описі про ідентифікацію, занесення справи до рукописного та електронного списків ідентифікованих справ”, – пояснили фахівці.
У 2004 році було створено та укомплектовано необхідним технологічним обладнанням Центр реставрації пошкоджених документів НАФ.
“Проте штатних працівників для зазначеного центру виділено не було. Через відсутність достатнього фінансування залишились не виконаними дві цільові обласні програми, які передбачали заходи з ліквідації наслідків катастрофи”, – поділились в установі.
Фахівцям Держархіву області вдалося ідентифікувати та описати майже 40 000 документів Національного архівного фонду, ушкоджених пожежею. Незважаючи на ефективну роботу реставраторів та темпи реставрації, що складають 4-6 тисяч аркушів погорілих документів на рік, сьогодні відреставровані лише 5,5 % від загальної кількості ушкоджених пожежею справ, а для повного завершення робіт необхідно понад 200 років.
“У 20-ті роковини гуманітарної трагедії ще раз підкреслимо: ми повинні докласти усіх зусиль для повернення до життя та уведення в науковий обіг цієї надзвичайно цінної частини нашої історичної спадщини”, – підсумували у архіві Хмельниччини.
Документи Брацлавського воєводства 1607-1648 років. З архіву Пісочинських (архівні документи)
2200 грн.
Фундаментальний збірник документів з історії Брацлавського воєводства першої половини 17 ст., яке, на той час, займало землі сучасних Вінницької, а також частково Черкаської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської областей України.
Ключовий регіон України, серце Козаччини напередодні повстання Хмельниччини.
Містить комплекс виявлених в архівному зібранні роду Пісочинських документів (оригіналів, засвідчених і незасвідчених копій, виписів з різних актових книг), які стосуються Брацлавського воєводства. Нижня хронологічна межа визначається смертю засновника архіву Пісочинських, брацлавського підкоморія й королівського секретаря Лаврина Пісочинського. Верхня хронологічна межа збумовлена початком козацької революції в 1648 p., коли був перерваний звичайний документообіг і суттєвій трансформації або навіть зникненню піддалися інституції, пов’язані з шляхетським самоврядуванням. Крім основного актового комплексу, що складається з 427 документів, у додатку поміщено 5 актів, які є доповненням до попереднього видання документів Брацлавського воєводства, що охоплює 1566-1606 pp. У цьому томі сконцентровано увагу виключно на матеріалах архіву Пісочинських, який зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України. Збірник містить багатий матеріал щодо соціальної історії Брацлавського воєводства, розвитку шляхетського землеволодіння, маєткових конфліктів тощо. Унікальну інформацію пропонує збірник для дослідників гродського й земського урядів Брацлавського воєводства.
Місто Конотоп у матеріалах генерального опису Лівобережної України 1765–1769 років. Книга 1 Козацька старшина та духовенство
У виданні вперше публікуються документи генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. у частині, присвяченій місту Конотоп Конотопської сотні Ніжинського полку. Матеріали опису містять цінні відомості про соціально-економічні відносини, господарства, чисельність, вік, походження та родинні зв’язки населення цього мікрорегіону Гетьманщини. до першої книги увійшли документи, що стосуються козацької старшини та духовенства.
Видання розраховане на істориків, краєзнавців, генеалогів та всіх, хто цікавиться історією України.
Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
730 грн.
КНИГА ВИЙШЛА
Унікальний перепис Козацької Доби.
Історія заселення території м. Дніпро та прилеглих до нього лівобережних земель.
У збірнику здійснено археографічну публікацію обліково-статистичних джерел до історії Гетьманщини та Війська Запорозького Низового – відомостей про залінійні поселення, – мережу населених пунктів межиріччя Орілі й Самари та персональний склад їх населення станом на 1761р. (Старосамарська сотня – 1756 р.).
Документи, що стали об’єктом публікації, детально фіксують розташування і розміри населених пунктів, час оселення у межиріччі Орілі й Самари і походження вихідців з Гетьманщини, Слобожанщини, Правобережної України, Запорожжя та інших регіонів. Описані поселення у 1750-х – 1760-х рр. були переведені під владу Запорозької Січі і в подальшому склали основу Протовчанської, Орільської та Личківської паланок Війська Запорозького Низового (північні райони лівобережної частини сучасної Дніпропетровської області).
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться історією України Доби Козаччини та дослідженням родоводу.
Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів
Автор: Сухомлин О. Д.
Сторінок: 292
Книгу супроводжує додаток з художньо-історичними реконструкціями вигляду жителів залінійних поселень Полтавського полку від Сергія Шаменкова.
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >