1 ( 14-12-2014 11:20:45 змінене borisovichi )

Тема: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

-
   Ласкаво просимо до проекту!
   Проект «Полтавщина та її заселення» створений для учасників, чиї предки походять з території Полтавського полку, які розселилися вздовж берегів річок Ворскла та Оріль у XVII сторіччі.

   Project Website
www.familytreedna.com/public/poltavaregion/

    Історична довідка*

    В історичному відношенні територія навколо міста Полтава колонізована пізніше за інші місцевості сучасної Полтавської області. В період удільних давньоруських князівств цей простір був суцільним степом, місцем кочів'я половецьких орд, і в літописі згадується лише урочище Лтава на річці Ворскла, де (в літописі) Новгород-Сіверській князь Ігор Святославич наніс у 1173 році поразку половецьким ханам Кобяку і Кончаку. Літопис про це пише так: "Того же лѣта на Петровъ днь Игоръ Стославичь совокупивъ полкы свои и ѣха в поле за Воръсколъ и стрѣте Половьцѣ иже то ловѧть языка изьима я и повѣда ему колодникъ иже Кобѧкъ и Кончакъ шлѣ кь Переяславлю Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Переяславлю (Игорь же слышавъ и) и оузьрѣшасѧ с полкы Половѣцькыми и бѣ рать мала и темь не оутѣрпѣша стати противу Игореви и тако побѣгоша весь полонъ свои пометавъше".
    Після монгольського нашестя, з поверненням Задніпров'я від татар Вітовтом, територія Полтавщини в середині 15 століття була віддана тим же Вітовтом татарському князю Лексаді Мансуровичу, в хрещенні Олександру, родоначальнику князів Глинських, який перейшов на службу до Великого князівства Литовського. Згодом Олена Глинська вийшла в 1526 р. заміж за московського князя Василя III і стала матір'ю Івана IV. У 1503 р. Полтава належала князю Михайлу Львовичу Глинському, у якого в 1508 р. була відібрана Сигізмундом I за участь у повстанні. Близько 1537 р. володіння Глинських перейшли до їх зятя Байбузи.
    При Сигізмунду II Августу "Поворскля" "від Санжарівського перевозу" вздовж річки Полузеря і далі в 1571 р. було віддано низовому козаку Омельяну Івановичу. (Про існування в ці часи якогось поселення на території сучасної Полтави раніше 1630 р. може свідчити згадка Полтави у 1585 р. в ході дипломатичного листування між московським царем Федором Іоановичем і польським королем Стефаном Баторієм, де з боку московської держави висловлювалися серйозні закиди щодо “грабежів” прикордонних земель “литовськими людьми” з Остра, Любеча та Полтави).
    20 березня 1630 року "слобода пуста" Полтава (тобто колишнє поселеня без осілої людності), раніше відбудована в 1608 р. коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була віддана королем Сигізмундом ІІІ Вазою Бартоломію Обалковському, адміністратору "селітряної держави", з правом заснування сіл і містечок. (В люстрації Черкаського староства 1630 року також згадується про заснування Полтави Обалковським. З цього часу слобода Полтава постає містом що існує вже безперервно до наших часів. В листопаді 1633 р. Полтава як фортеця з цитаделлю (замком) згадується в джерелах під час нападу на Полтаву московського війська в ході бойових дій Смоленської війни 1632-1634 рр. В 1634 р. селітряні промисли разом з належними до них "слободами", в тому числі Полтавою, закріплюються у держання переяславського старости Лукаша Жолкевського. Вже в люстрації Переяславського староства (а не Черкаського) за 1636 рік серед містечок і сіл "яким строк слободи ще не вийшов", що належали "адміністрації селітряних добр" у володінні Жолкевського, згадуються Полтава, Жигмунтів (Устивиця), Краснопіль (В.Сорочинці), Крупіль і село Чумгак. Також в цій люстрації згадується "нова слобода" містечко Гадяч з прилеглими до нього "здавна і ново осадженими" слободами Кам'яне, Сари, Рашівка, Лютенька, Зіньків, Більськ і Глинське - Гадяцька волость або ключ).
    У 1636 році після смерті Лукаша Жолкевського Полтава переходить до коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, який завдяки своїй першій дружині з роду Жолкевських отримав і Гадяч. Він забудовує околиці Полтави новими слободами (його намісник Адам Сокольський), - були заселені по Ворсклі: Патлаївка, Семянівка, Петрівка, Гавронці, Стасівці, Диканька, Жуки, Тахтаулове, Осьмачки, Івонченці, Рибці, Гужули, Мартинівка, Шостаки, Супрунівка, Пушкарівка, Горбанівка, Мильці, Куклинці, Мачухи, Розсошенці. (В 1637 р. під час козацьких воєн (повстань) 1637-1638 рр. згадуються полтавський козацький старшина (полковник) Яків Острянин, Полтава і Гадяч як міста що ще належать до королівської адміністрації (селітр) і їх державці Сокольський і Длузький. В 1639 р. Станіслав Конєцпольський принаймні один раз особисто був у Полтаві і Гадячі під час повернення з будівництва "другої" Кодацької фортеці на Дніпрі та бою з татарами на Ворсклі. В 1641 році Конєцпольський повертає повсталих козаків з Чугуєва до Полтави - так звана Чугуївська сотня. Урядник Гульчевський розселив чугуївських черкас також в Миргороді, Гадячі, Зінькові, Ромнах, Сорочинцях).
    Володіння Омельяна Івановича в 40-х роках 17 ст. переходять до Станіслава Гурського, в подальшому старості Кагарлицькому, а у 1643 р. Гурський передає свої права Немиричам, які колонізували край нижнього Поворскля.
    У Боплана в середині 17 ст. на Ворсклі позначені міста і села: Кобеляки, Нові Санжари, Старі Санжари, Федірки, Полтава, Опошнє, Глинське, Більськ; на Пслі - Кам'яне, Плішивець, Книшівське, Гадяч, Лютенька, Краснопіль (В.Сорочинці), Жигмунтів (Устивиця); на Ташані - Зіньків; на Груні - Бірки; на Говтві - Решетилівка. 
    Історик О. Лазаревський виділяє 3 періоди в історії заселення Полтавщини (Полтавського полку, не повіту), 1) першу половину 17 ст. коли були заселені берега Ворскли; 2) другу половину 17 ст. коли були заселені берега Орілі та 3) першу половину 18 ст. коли збільшене населення почало шукати нових угідь.
    Після вигнання поляків у 1648 році, при новому адміністративному устрою, простір Полтавського повіту став відноситись до Полтавського полку Війська Запорізького, а сама Полтава стала полковим містом.
    За реєстром Війська Запорізького 1649 року Полтавський полк нараховує 19 сотень: три Полтавські (городова, Петрашова, Оксютина), Бірківська (по Пслу), Богацька, Балаклійська, Кобеляцька, Зіньківська, Опішнянська, Куземинська, Бірківська (по Груні), Веприцька, Гадяцька, Книшівська, Подільківська, Рашівська, Лютенська, Ковалівська, Лукімська. 
    Полтавськими полковниками були: Іван Іскра (син Якова Острянина), Мартин Пушкар, Філон Гаркуша, Кирик Пушкар, Федір Жученко, Демян Гуджол, Сава Омельницький, Григорій Вітязенко, Костянтин Кублицький, Прокіп Левенець, Павло Герцик, Леонтій Черняк, Іван Іскра (онук Якова Острянина), Іван Левенець, Іван Черняк, Василь Кочубей, Андрій Горленко.

http://3.bp.blogspot.com/--lhRth5-zAQ/Tfdt8fd8mGI/AAAAAAAAAFo/mk08roZxatw/s1600/%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25A2%25D0%2590%25D0%2592%25D0%25A1%25D0%259A%25D0%2598%25D0%2599+%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%259A.jpg
Карта Полтавського полку за О.Білоуськом

http://3.bp.blogspot.com/-oMUMmkfLpmM/Tfdt_EAd3qI/AAAAAAAAAFs/ZQKtljooNpg/s1600/Poltava.page1.jpg

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,627

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Не так давно автор теми розповідав про тестування представника старовинного козацького роду Жученків, так от у протестованого Жученка з'явився співпадінець по аутосомах на прізвище
Wieliczker (Величкер) -3rd Cousin - 5th Cousin
і цікавинка тут полягає саме в прізвищі співпадінця, адже в селі Жуки (Полтавський полк) проживала історична постать така, як Самійло Величко, написавший український козацький літопис першої половини XVIII ст. зміст якого охоплює події 1620—1700 рр., разом з тим в той же час в селі Жуки (Полтавський полк) проживав і Федір Іванович Жученко полковник полтавський Війська Запорізького.
У наших істориків з'явився шанс знайти рідню Самійла Величка.

Share

2,628

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Оскільки автор теми постійно розповідає спільноті про тестування осіб, які можливо є нащадками української знаті козацької доби, в тому числі і представника старовинного козацького роду Жученків (Полтавський полк), так от у протестованого Жученка з'явився співпадінець по аутосомах на прізвище
Mark Puskar (~Пушкар)
4th Cousin - Remote (4-й двоюрідний брат – віддалений)
і цікавинка тут полягає саме в прізвищі співпадінця, адже в цій темі автор розповідав, що землі полтавського полковника Федора Івановича Жученка межували з землями знакової історичної постаті козацької доби 17 століття, полтавського полковника Мартина Пушкаря. Особливу увагу звертає на себе гаплогрупа співпадінця Y-DNA:J-M172, Shared DNA10 cM.

Share

2,629

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Lys пише:

З'явився результат мого тесту FTDNA Y-37.

Вітаю пана Lys з результатом
Гаплотип виявився доволі рідким, що навіть на 12 маркерах жодного співпадінця, навіть після приєднання до великого гаплогрупного проекту R1b
https://www.familytreedna.com/public/r1b

Але предиктор nevgen.org майже із 100 відсотковою вірогідністю прогнозує гаплогрупу R1b Z2103>Y4362
Більш спекулятивно на 56% може бути R1b Z2103>Y4362>>BY13830

На вже застарілому ресурсі haplotree.info/maps/ancient_dna зі сніпом Y4362 знаходимо давній aDNA зразок з Давнього Риму доби пізньої Античності
Але треба мати на увазі що спільний предок людей зі сніпом Y4362 жив біля 2700 років до нашої ери,
А зі сніпом BY13830 біля 2100 років до нашої ери - це дуже давно

Серед давніх людей зі сніпом BY13830 компанія FTDNA розмістили на своєму актуальному дереві давній зразок із сучасного Ірану залізної доби Персії. Під цим сніпом нарівні із ближньосхідним кластером є також і переважно європейський, який відносно молодий віком близько 2 століття вже нашої ери. Але для подальших інтерпретацій результату 37 маркерів замало
https://discover.familytreedna.com/y-dna/BY13830/tree

Щодо їх (Y4362 та BY13830) можливої локалізації, ще трохи картографічних ресурсів
https://phylogeographer.com/scripts/div … =R-BY13830
https://phylogeographer.com/mygrations/ … =R-BY13830

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,630

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Заувага до теми зачепленої паном Хуторянським
Часом жалкую що немає набитого дерева генеральної старшини Гетьманщини щоб по гарячому перевіряти їх родинні стосунки

От наприклад, зацікавило спіпадіння між паном Жученком та пані Борковською
Як зазначено в родоводі її предком був пан Олександр Дунін Борковський, 1845 р.н., головний лісничий Польщі

От цікаво, чи є це співпадіння тим самим, з 17 століття по якійсь cпільній гілці для обох ?
На швидкоруч, для прикладу, маємо такі спільні прізвища нащадків:


Федір Жученко: Іваненки, Апостоли, Жученки, Забіли, Заліські, Кочубеї, Обидовські, Скоропадські, Сулими, Чуйкевичі, Яновичи

Василь Дунін-Борковський: Апостоли, Березовські, Берло, Галагани, Грабянки, Домонтовичи, Дуніни-Борковські, Ждановичи, Забіли, Капністи, Косаківські, Лизогуби, Марковичи, Скоропадські, Судієнки, Тризни, Турківські, Шуби


Залишається з'ясувати чи відносяться наші спіпадінці до цих родоводів....

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,631

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Поспілкувався і я зі штучним інтелектом:

- Допоможи мені, будь ласка, в пошуках предків
- Звичайно, я з радістю допоможу вам з пошуком вашого родоводу!

Ось декілька порад, які можуть допомогти вам почати:

1. Почніть з того, що зібрати якомога більше інформації про своїх батьків, дідусів та бабусь. Спитайте їх про місця народження, прізвища, професії, дати народження та смерті тощо.

2. Спробуйте знайти копії свідоцтв про народження, шлюб, смерть та інші документи, що можуть містити інформацію про вашіх предків. Ці документи можуть бути збережені в архівах, місцевих органах державної влади або у родині.

3. Використовуйте ресурси в Інтернеті, такі як сайти генеалогічних організацій, бази даних та архіви онлайн. Такі сайти, як Ancestry, MyHeritage та FamilySearch, можуть допомогти вам знайти інформацію про своїх предків.

4. Зверніться до місцевої бібліотеки або архіву, де можна знайти інформацію про місцеві родини та їх історії.

5. Якщо у вас є більш конкретні запитання про вашіх предків, ви можете звернутися до генеалогічних дослідників або професійних генеалогів, які можуть допомогти вам з пошуком.

Наскільки далеко ви б хотіли відслідкувати своїх предків? Від якої епохи часу? Якщо у вас є більше запитань, я з радістю допоможу вам відповісти на них!

- Проблема полягаю у тому, що по населеному пункту в якому я шукаю предків не збереглися метричні книги, Що робити?
- Я розумію вашу проблему. Якщо метричні книги відсутні, пошук предків може бути складнішим, але все ще можливим. Ось декілька порад, які можуть допомогти вам знайти інформацію про своїх предків, незважаючи на відсутність метричних книг:

1. Зверніться до місцевих архівів або місцевих органів державної влади, щоб дізнатися, чи є документи, які можуть містити інформацію про вашу родину. Наприклад, документи про власність, податки, реєстри народжень, шлюбів та смертей можуть містити інформацію про вашу родину.

2. Знайдіть інші джерела, які можуть містити інформацію про вашу родину. Наприклад, релігійні записи, листування між членами родини, статті в газетах та інше.

3. Використовуйте інтернет-ресурси, такі як генеалогічні бази даних, історичні форуми та інші ресурси, щоб знайти інформацію про вашу родину. Ви також можете знайти родичів у соціальних мережах, зокрема у Facebook, LinkedIn тощо.

4. Розмовляйте зі старшими жителями вашого населеного пункту. Їм може бути відомо більше про вашу родину, ніж ви думаєте.

5. Найміть професійного генеалога, який може допомогти вам з пошуком інформації про вашу родину.

Незважаючи на відсутність метричних книг, знаходження інформації про вашу родину є можливим. Це може бути складним процесом, але з терпінням і детективною роботою ви все ж зможете знайти ту інформацію, яку шукаєте.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,632 ( 25-02-2023 16:40:10 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Остання музична династія Диканьки

Share

2,633 ( 11-03-2023 20:09:03 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Звідки прийшли першопоселенці "мазури" у Полтаві?Мене давно цікавило це питання. Взагалі зараз пишуть, що мазури то є мешканці Мазовії, які переселялися на різні території Речі Посполитій.  Одніею з таких земель була Пруссія, а точніше північний схід де колись жило пруське племя Галіндов. Після прієднання Пруссії до Польського королівства на початку 16 ст., вона буда поділена на Королевську Пруссію та герцогство Пруссія. Так от, південь герцогства Пруссія, став називатися Мазури.
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/70/Prusy_historyczne.png



Ось, що пише енциклопедія:

Етнічно населення Герцогства Пруссія (у 1525 році близько 180 000), крім асимілюючого, корінного прусського населення , складалося з поляків (переважно з Мазовії), литовців і німців, які прибули в результаті кампанії поселення, розгорнутої під час Тевтонського періоду.  Дворянство було найменш чисельним (близько 0,6% у першій половині XVI ст.) соціальним класом у Герцогстві Пруссія.
Крім селян і городян, прусське суспільство включало також групу вільних людей ( Freie , Kölmer ), тобто землевласників, зобов'язаних нести військову службу, на відміну від селян, обтяжених невеликими феодальними пільгами, але не мали свого представництва в державних зборах.

Я маю гипотезу, що полтавські мазури прийшли на Полтавщину саме з Пруссії. Чому саме з неї? 
   По-перше: пруськи мазури були протестантами, лютеранами й не мали ніяких симпатій до римо-католиків. Що в подальшему привело до легкого переходу їх нащадків у православ'я.
   По-друге: Один з впливовіших родів Полтави 17 ст мав прізвище Горбань, Горбаненко. По моїй гипотезі, це українізована форма пруського прізвища Урбан (Урбан-Гурбан-Горбань). Ну це не доказ, подумаєте ви. Справа у тому, що з великою ймовірніст'ю я нащадок пана Петраша Яковенко (Петра Яковича Горбаненко), і я маю прибалтійську У-ДНК N-L1025-FGC13372-VL-70-A11428. Так от, у мене є близький співпаденець, чоловік з Америки, предок якого Олександр Урбан був народженний на початку 19 ст у Східній Прусії, та був лютеранином. 
   Скоріш за все Урбани у Пруссії були "вільними" людьми. Ймовірно Петраш або його батько Яків поступив на службу до магнатів Жовковського або Конецьпольського і таким чином потрапив до Полтави. Десь за час служби він можливо став шляхтичем (якщо їм не був з початку), бо його прізвище не дуже шляхетське.
   Цікаве його ім'я "Петраш", це варіант імені Петро, не дуже поширений в Україні та Польші. Воно було популярно у Литві у 15 ст. Наприклад пан Петраш Монгердович. У 16 ст. воно стало архаїчним, та зустрічалося на переферії, у Жеймайтії.  Не знаю яка сітуація була у Прусії.


Цікаво, що ще в першій тритині 16 ст. багато прусів залишалися язичниками.

Share

2,634

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Варіант імені Петраш є характерним для Закарпаття.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37
Thanks: Petosiris1

Share

2,635 ( 12-03-2023 20:32:23 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Balymba пише:

Варіант імені Петраш є характерним для Закарпаття.

Доки не здав тест ДНК, вважав, що походжу десь звідтіля.

Thanks: Balymba1

Share

2,636 ( 12-03-2023 20:39:08 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

А прочитавши цей сайт, стає зрозумілим, чим приваблювала Полтавщина людей на початку 17 ст. та куди зникло багато древнього лісу. Дуже цікаво:project1871926.tilda.ws/bilezolotopoltavshchyny

У першій половині того ж XVII ст. за один злотий можна було купити: 30 кг м’яса, або 15 кг сиру, або 30-40 курей, або 100 літрів пива. Державний чиновник середнього рангу отримував не більше 30, а часто лише 10 злотих на рік. Учитель отримував менше, аніж 6 злотих на рік.

Share

2,637 ( 17-03-2023 14:04:40 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Sumariusz Metryki Koronnej Księga Wpisów MK 182 z Archiwum Głównego Akt Dawnych Opracował Wojciech Krawczuk

192/1650
k. 145 v – 146 Grodno, 20 grudnia 1636
Król nadaje Stanisławowi Koniecpolskiemu, kasztelanowi krakowskiemu,
hetmanowi wielkiemu koronnemu, dobra; słobodę Byków, Jabłonów, Berezany,
Mirhorod (Mirgrod), Hadziacz (Hadziacze), w województwie kijowskim oraz
inne miasteczka należące do tej słobody, wakujące po śmierci Łukasza
Żółkiewskiego, wojewody bracławskiego, w tej postaci w jakiej trzymał je
niegdyś zmarłyObałkowski1
, a potem wspomniany Żółkiewski.
jęz. łac.
1 Zostawiono puste miejsce na imię; wspomniane dobra należały do Administracji dóbr saletrnych,
Jabłonowski, Lustracye Królewszczyzn, s. 214.

324/1781
k. 271 – 272 Warszawa, 20 czerwca 1637
Król pozwala Stanisławowi Koniecpolskiemu, kasztelanowi krakowskiemu,
hetmanowi wielkiemu koronnemu ustąpić z praw dożywotnich do starostwa
perejesławskiego na rzecz swego syna Aleksandra Koniecpolskiego. Starostwo
obejmowało miasto Perejesław a także miasteczka, słobody, osady, uroczyszcza:
Byków, Berezan, Jabłonów, Mirohrod, Połtawa, Zygmuntów, Krasnopol,
Krulepole, Krumak, Hadziacz, Lutenka, Zynkow, Sokola Góra, Krzemieńczuk,
rzekę Samarę
1
.
jęz. pol.
1 W starostwie odnotowano 25 wsi, futorów i słobód, może Krulepole to może Krukpol?,
Jabłonowski, Lustracye Królewszczyzn, s. 132–133, 214–215. 

245/1703
k. 190 – 190 v Warszawa, 28 lutego 1637
Król nadaje prawem dożywotnim Stanisławowi Koniecpolskiemu, kasztelanowi
krakowskiemu, hetmanowi wielkiemu koronnemu, pewne dobra: Mirohrod,
Jabłonów, Czumhak (Czumbak), Połtawa, Krasnopol, Zygmuntow, Hadziacz,
Lutenka i wszystkie inne, z uroczyskami Krzemieńczukiem, Sokolą Górą,
położone nad rzekami Choroł (Horol), Chronem [?], Psiołem (Psklem), Worsklą,
Orelem, Samarą, aż do ujścia do Dniepru1
, wakujące po śmierci Łukasza
Żołkiewskiego, wojewody bracławskiego; wcześniej dzierżył je zmarły
Obalkowski2
.
Relacja ut supra: podkanclerzego Piotra Gembickiego.
jęz. pol.
1 Chodzi (wyłącznie?) o dobra zaliczane do starostwa perejasławskiego, a zwłaszcza Administracji
dóbr saletrnych: miejscowości w lustracji 1636 nazywane miasteczkami; rz. Chron – niezidentyf.;
Orel – ob. Oril; Jabłonowski, Lustracye Królewszczyzn, s. 214–215. 2 Zostawiono puste miejsce
na imię.

Share

2,638 ( 17-03-2023 19:21:41 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Знайшов цікавий документ:Додаток Листи з різних до різних Путивля, 23 листопада 1619 р.,
Листи московського воєводи князя Івана Михайловича Боританського та Микити Василевича Оладіна [?] до Переслава, до старости Яна Чернишевського і ... [нерозбірливо] та переяславські міщани щодо м. ін планується поселення в Московській державі євреїв з Переяслава для виробництва «сіє літрів» і обговорюється питання про «подарунок», що сплачується звідти.
Aneks Listy różnych do różnych Putywl, 23 XI 1619, Klimczyce 17 IV 1697 1) Listy wojewody putywelskiego moskiewskiego, kniazia Iwana Michajłowicza Borytańskiego i Mikity Wasilewicza Oładina [?] do Perejsławia do starosty Jana Czernyszewskiego i …[nieczytelne] oraz mieszczan perejasławskich w sprawie m.in. planowanego osiedlania się w państwie moskiewskim Żydów z Perejasławia dla produkcji „sie litry” i omawia kwestię płaconego stąd „podarunku” 2) Aleksander Butler do brata z zawiadomieniem o przesłaniu papierów z Brańska i prośbą o ich „connotacią” i odpowiedź.

Цікаво було б розшифрувати...



У мене виникає питання, чи не може рід полтавських полковніків Черняків бути нащадками євреїв які добували селітру?
Приходжу до висновку, що "Далекий Схід" Речі Посполитій, Полтавщина - це селітряний колондайк початку 17 ст. Який контолювали  спочатку Ян Чернишевський, а потім Бартоломій Обальковський. Та які долучали фахівців зі всієї республіки.

Share

2,639

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Metrica Regni Poloniae Digitalis

www.agad.gov.pl/inwentarze/2SumariuszMK181.pdf
83/1000
k. 31 – 31v Lwów, 26 października 1634
Król mając na względzie liczne zasługi Łukasza Żółkiewskiego, starosty
kałuskiego, chmielnickiego i perejasławskiego w różnych ekspedycjach,
szczególnie wołoskich, moskiewskich i pruskich, pozwala mu założyć słobody na
uroczyskach Krasnopol (Krasnopole), Hadziacz (Hadiacz), Szary (Sarskie),
Russowa (Rusawka), Lubinka (Lutyńka), Hrunie, Hlińsk (Glińsk), Biełok (Bielik),
Opale, należących do dóbr administracji saletr ukrainnych, w województwie
kijowskim . W szczególności zezwala wypalać w lasach popiół i potaż i korzystać
przez lat dziesięć z innych dochodów i towarów leśnych obracając dochód na
swój pożytek.
Dokument podpisany przez Władysława IV i Piotra Gembickiego sekretarza
wielkiego. 

Share

2,640

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

369/1286
k. 189v – 190 Warszawa, 11 marca 1637
Król mając na względzie zasługi rotmistrza królewskiego Stefana Rudzkiego za
czasów Zygmunta III, zwłaszcza przeciwko Moskwie, Wołoszczyźnie i w
Prusach, kiedy niemały czas spędził w więzieniu na Zamku w Brodnicy ze stratą
zdrowia i majętności, a teraz nadal służy wiernie w wojsku, zezwolił mu na
dochodzenie prawem i wejście w posesję pewnych gruntów Krzemieńczuk, nad
Dnieprem w województwie kijowskim. Jeśli Rudzki już objął wspomniane
ziemie, król potwierdza mu dożywotnie posiadanie gruntu Krzemieńczuk z
uroczyskami zwanymi Wołcza, Ostrowem Rewucza, Romankow, Protowcy,
Jałemskie1
.
Dokument podpisany przez Władysława IV i Jakuba Ubysza. 

Thanks: SVKM de L, PetrEka2

Share

2,641

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

www.agad.gov.pl/inwentarze/5SumariuszMK183.pdf

Warszawa, 26 marca 1638
Król nadaje Stanisławowi Górskiemu, żołnierzowi zasłużonemu w licznych
wyprawach wojennych, puste uroczyszcze zwane Siwior (Siewior) w
województwie kijowskim nad rzeką Worsklą, zaczynające się od Artemkowych
Piasków, a kończące na Dnieprze i rzeczce Kobielak, która od prawej strony
wpada wraz z Worsklą do Dniepru. Stanisław Górski otrzymuje owe dobra
prawem lennym wieczystym po śmierci nie mających męskich potomków
Omelana Iwanowicza oraz Iwana Czekala. On i potomkowie jego mogą korzystać
z wszelkich pożytków: lasów, jezior, łowić ryby w rzekach i jeziorach, podbierać
miód i polować na bobry, pod warunkiem, że nie przywłaszczą sobie żadnych
innych dóbr1
.
Dokument podpisany przez króla Władysława IV i Jana Gembickiego, sekretarza
królewskiego

Share

2,642

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

www.agad.gov.pl/inwentarze/11SumariuszMK189.pdf

283/4248
k. 250–250v Warszawa, 10 marca 1645
Król zezwala, by Wilhelm le Vasseur de Beauplan szlachcic francuski,
budowniczy wojskowy, kapitan artylerii królewskiej, który pomierzył i wykonał
niemałym nakładem i trudem mapę od granic węgierskich po moskiewskie i dla
korzyści publicznej niemałym sumptem przygotował, za wstawiennictwem
Stanisława Koniecpolskiego kasztelana krakowskiego i hetmana wielkiego
koronnego, w przeciągu dziesięciu lat od chwili obecnej udziela przywileju
drukowania i sprzedaży map, pod karą 50 złotych węgierskich dla
przeszkadzających w tej działalności (w połowie dla Beauplana i skarbu
królewskiego).
Podpis Władysława IV i Jakuba Maksymiliana Fredry regenta kancelarii większej
koronnej.

Share

2,643

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

456/4421
k. 424 – 425 Warszawa, 4 (3?) kwietnia 1646
Król ze względu na zasługi przodków i zasługi oraz talenty wojewody ruskiego
Jeremiego (Hieremiego) Michała księcia na Wiśniowcu podczas wojny
moskiewskiej, pruskiej, tureckiej i innych, w których posiłkował Rzeczpospolitą,
nadaje mu dożywotnio wakujące po śmierci Stanisława Koniecpolskiego
kasztelana krakowskiego i hetmana wielkiego koronnego dobra Hadziacz
(Hadziacze) i Bobryk (Bobrÿk) ze wszystkimi miasteczkami, wsiami słobodami
założonymi przez Łukasza Żółkiewskiego wojewodę bracławskiego i Stanisława
Koniecpolskiego, oraz innymi przynależnościami i dochodami, które na zamianę
za włość trubecką do Korony przyłączono. Wyjątek stanowią Achtyr, Olszana,
Kamienne Horodyszcze i inne, włączone przez pakta do granic moskiewskich.
Będą one pozostawały w administracji Wiśniowieckiego, dopóki przez komisję na
mocy układów nie zostaną przekazane stronie moskiewskiej, przy czym
146
Wiśniowiecki nie ma czynić żadnych trudności. Książę Wiśniowiecki ma ponosić
zwyczajne ciężary z tytułu posiadania tych dóbr.
Dokument podpisany przez Władysława IV.

Share

2,644 ( 20-03-2023 22:23:46 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Petosiris пише:

www.agad.gov.pl/inwentarze/5SumariuszMK183.pdf

Warszawa, 26 marca 1638
Król nadaje Stanisławowi Górskiemu, żołnierzowi zasłużonemu w licznych
wyprawach wojennych, puste uroczyszcze zwane Siwior (Siewior) w
województwie kijowskim nad rzeką Worsklą, zaczynające się od Artemkowych
Piasków, a kończące na Dnieprze i rzeczce Kobielak, która od prawej strony
wpada wraz z Worsklą do Dniepru. Stanisław Górski otrzymuje owe dobra
prawem lennym wieczystym po śmierci nie mających męskich potomków
Omelana Iwanowicza oraz Iwana Czekala. On i potomkowie jego mogą korzystać
z wszelkich pożytków: lasów, jezior, łowić ryby w rzekach i jeziorach, podbierać
miód i polować na bobry, pod warunkiem, że nie przywłaszczą sobie żadnych
innych dóbr1
.
Dokument podpisany przez króla Władysława IV i Jana Gembickiego, sekretarza
królewskiego

А ось "Руська метрика": https://chtyvo.org.ua/authors/Boriak_He … vske_Brat/

 4.X.1571. Danina Omelianowi Jwanowiczowi na ziemie siwer za Czerkasy 215
C: Danina Omelianina Jwanowiczowi na zemlu wchodnuiu sewer za Czerkasy
w dwudziestu milach, to iest poczowszy od szanczarowskoho perewozu na rece
Worskli na szlaku tatarskim naniz toiu rekoiu Worsklom ku uistiu reczki Poluzory,
kotoraja z Pola z moskowskoie storony z prawoie ruki prychodyt y w Worsklo
wpadywaiet, a odtol Worsklom do reczki Kustowy, kotoraia tez z Pola od Ordy
zlewa tamze wpadaiet, y zas Worsklom az do rubeza Stepana Zydkowicza
Artemkowych Pieskow po obudwu storonach toie reczki Worskla
zo wsimi grunty


15.IV.1574.  Подтверждение Омельяну Козаку
Confirmatia prawa na grunt sewer za Czerkasy [3]
C: Konfirmacya prawa na ziemie˛ uchodna˛ siewier za Czerkasy w dwudziestu
milach leza˛ca˛, to iest pocza˛wszy od sanczarowskoho przewozu na rzece
Worskli szlaku tatarskiego na niz ta˛ rzeczka˛ Worskla˛ ku ustiu rzeczki Poluzory,
ktora z Pola, z moskiewskiey strony, z prawey re˛ki przychodzi y w Worskle˛
wpadywaiet, a odtol Worsklem do rzeczki Kustowy, ktora tez z Pola od Ordy
z lewa tamze wpadaiet y zas Worsklom az do rubezia Stepana Zarkowicza
Artemkowych Pieskow po obudwu storonach toie reki Worskla etc.

Share

2,645

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Z dziejów Ukrainy. Księga pamiątkowa ku czci Włodzimierza Antonowicza, Paulina Święcickiego i Tadeusza Rylskiego, wydana staraniem dr. J. Jurkiewicza, Fr. Wolskiej, Ludw. Siedleckiego i Wacława Lipińskiego Kijów 1912.
https://shron2.chtyvo.org.ua/Lypynskyi_ … a__pl.pdf?

W pierwszej połowie XVII w.
na porzeczu Psiola tworzy się ogromna królewszczyzna, zwana potem
starostwem Hadiackim. Na środkowej Worskle,
w okolicach Połtawy
powstają królewskie fabryki potaszu i saletry (mieliśmy już sposobność
mówić o tern), administrowane przez komisarzy królewskich. Należące do
spadkobierców Omelana Iwauowicza sąsiednie Sanżarowskie majątki
wyprosił u króla w pierwszej pol. XVII w. jakiś Górski, który nastę
pnie odprzedał swe prawa Niemiryczom. Wówczas owi właściciele da
wniejsi, wobec takiej konkurencyi, znaleźli jeszcze potężniejszego kupca
na swoje dobra w osobie Stanisława Potockiego, brata hetmana koron
nego. Na kilka lat przed powstaniem Chmielnickiego Potoccy zostają
w ten sposób posiadaczami tychnikraińskich dóbr ). 

Share

2,646

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

history.org.ua/LiberUA/IstGeoZb3 … 1929.pdfм. в. лятошинський.
ІСТОРИЧНИЙ НАРИС
ТЕРИТОРІАЛЬНОГО СКЛАДУ ПОЛТАВЩИНИ.

 З а доби литовської Полтавщина входила в склад Київського староства
Київського князівства-намісництва, з кінця X V сторіччя підлягає вже Черкаському староству Київського воєводства ,
з 1620 р. переходить у Переяславське староство того-ж воєводства, входячи в цьому старостві в повіт-посесію Миргородську.

Share

2,647

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

де колись жило пруське племя Галіндов. Після прієднання Пруссії 0

А вас випадково не Андрій звати?

Share

2,648 ( 31-03-2023 09:34:38 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Nyshporka пише:

де колись жило пруське племя Галіндов. Після прієднання Пруссії 0

А вас випадково не Андрій звати?

Ні, можете запитувати у приватнні повідомлення.

Share

2,649

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

(Відредаговано: ось що значить дивитися в об'ємі, а не в площині)
Цікава історія із співпадінням у Завгороднього з Надежди Диканського району

Нещодавно у нього з'явилося співпадіння рівня - Дочка троюрідного брата/сестри :
2,8% (201,0 cM) Спільна ДНК
10 Спільні сегменти
43,8 cM Найбільший сегмент

Не кожен день з'являються такі співпадіння, дехто і за 10 років немає таких випадковостей
Співпадінка - Меріан з Канади з одним із предкових прізвищ Андрущенко


Те що співпадіння йде по надеждянському прізвищу Андрущенко немає сумнівів
З Надежди тільки батьківська гілка Завгороднього, а у Меріан з Полтавщини тільки Андрущенко
Я навіть знайшов у списках і вірогідного предка Меріан - Матвія Андріянова Андрущенка з Надежди, учасника визвольних змагань за незалежність України у 1917-1920-х рр.

Здавалося б тоді або
дружина Матвія повинна бути з роду Завгородніх, або ж
дружина діда Завгороднього Платона - з роду Андрущенків...

але бачимо дружиною Матвія Анастасію Троцько
а дружину Платона по батькові Андріївна (Андріянівна)

Бінго!


https://i.ibb.co/Fg67Gk0/VZ-vs-MN.png

https://i.ibb.co/jD87HH8/image.png

https://i.ibb.co/Stc21Ld/image.png

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,650

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Ще одна історія, поки не розгадана...
Може побаче ще хтось зацікавлений цим мікрорегіоном

Здається MyHeritage, як ніхто інший, приносить такі приємні звістки (співпадіння) з такими значними розмірами
(2.6% як і попереднє повідомлення)


Співпадінець з предковими прізвищами: Сорока, Долинський, Слуцький, Карнаух
Хоч і пишуть що "з Полтави"/читай Полтавського повіту, на мій погляд з Рунівщанської волості, або суміжної Васильцівської
Це вже лівий берег Ворскли, 10 км навпроти відомого сотенного центру Полтавської сотні - Петрівки
Поруч такі ж старовинні (1637) села Камянка, Гавронці, Стасівці (Стасі)... Слинків Яр (це село)

А наш другий співпадінець, учасник проекту, з предковими прізвищами Слинько, Пісоцький...
Хто був у нас на олімпійській гірськолижній трасі, він же гірськолижний комплекс відпочинку біля Петрівки знають, що він назвається ще Сорочин Яр

Не трудно вже здогадатися, що мова йде про одну Петрівську популяцію
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=17332

Прізвища мешканців села (18 с.):
Сорока / Сорочиха
Долинский
Карноух
Слуцкий
Писоцкий

Церковь Чудо-Михайловская деревяная устроена в 1744 году дворянином Тимофеем Слуцким
При ней были священики: Семен Слуцкий  † 1744

По ведомости 1782 года здесь еще показаны мелкия владения полкового суди Антона Черняка, сотников Сахновскаго и Долинскаго

Оці названі волості (Васильці, Рунівщина), так би мовити "виселки" петрівських козаків
Рунівщина - кол село Надеждівка Кочубеїв, знаходиться на річці Свинківка
В джерелах писшуть що Свинківські - хутори петрівських козаків Сягайли, Глоби, Петраші, Гаврилки, Фисуни, Карнаухи ітд


Отже вочевидь маємо доволі близьке за предикцією троюрідне (сестра/тітка) споріднення петрівських родів, з яких частина полтавської козацької старшини
Всього ділов дістатися до прадідів
https://i.ibb.co/wWZgY12/image.png

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,651

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Новина,

Є ще один результат з предковим корінним прізвищем Путря, ті що з Івончинців / Жуків колись
http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 10#p117410

Потім розселились в середину степів між річками на колишні хутори - типу Соколій Байрак та долину річки Полузіря.
До речі, кажуть залишились і в Івончинцях
_ _ _ _ _

Що вийшло. Новий учасник "Путря" співпав з корінним Супруном із Малої Рудки.
Це якраз десь біля Соколього Байраку де Путрі мешкали на хуторах ще на поч. 18 ст.

Нагадаю, що і інший раніший учасник Путря (з села Долина) співпав з цим самим Супруном.
Між Долиною і Малою Рудкою десь 7 км.

Через що можна ще раз говорити, що Супруни вірогідно ті самі що у 17 - 18 ст.. були у Жуках козацькою старшиною
І тест Y-DNA показує що Супруни походять як і дехто інші з "Мазурів" чи "Прусів"

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,652 ( 13-05-2023 14:37:00 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Через що можна ще раз говорити, що Супруни вірогідно ті самі що у 17 - 18 ст.. були у Жуках козацькою старшиною
І тест Y-DNA показує що Супруни походять як і дехто інші з "Мазурів" чи "Прусів"

Що цікаво, останній раз Полтаву відновили та заселили у 1630 році, сразу після закінчення Пруської війни 1626-1629.
https://pl.wikipedia.org/wiki/Wojna_pol … 80%931629)
Меж іншим у ній брали активну участь, як Лукаш Жолкевський так і  Станіслав Конєцьпольський.
Після війни Прусія була разорена. Та що не дивно, що деяка кількіст тамошніх мешканців пересилилась но далекий північний схід Речі Посполитій.

Thanks: borisovichi1

Share

2,653

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Petosiris пише:

Так що не дивно, що деяка кількість тамошніх мешканців пересилилась но далекий північний схід Речі Посполитій.[/size]

Не схоже, бо якось занадто швидко відбулась би асиміляція.
В сер 17 ст. мешканці Полтави (втч Мазури) мають церковно-словянські православні імена (Іван, Яків, Захар ітп).

Або це більш давнішні, хоч би років за 60 до цього (2 пол. 16 ст.),
Або ми не знаємо кого вважали "мазурами". Як варіант, тих же словян (поляків) з більш західних земель

Предки Жуків, за повідомленнями дослідників до Полтави мешкали трохи західніше, але вже в Україні
Та й за вашою версією Петраші так само прийшли в Полтаву не одразу з Польщі чи Литви

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: Petosiris1

Share

2,654

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Так що не дивно, що деяка кількість тамошніх мешканців пересилилась но далекий північний схід Речі Посполитій.[/size]

Не схоже, бо якось занадто швидко відбулась би асиміляція.
В сер 17 ст. мешканці Полтави (втч Мазури) мають церковно-словянські православні імена (Іван, Яків, Захар ітп).

Або це більш давнішні, хоч би років за 60 до цього (2 пол. 16 ст.),
Або ми не знаємо кого вважали "мазурами". Як варіант, тих же словян (поляків) з більш західних земель

Предки Жуків, за повідомленнями дослідників до Полтави мешкали трохи західніше, але вже в Україні
Та й за вашою версією Петраші так само прийшли в Полтаву не одразу з Польщі чи Литви

Скоріш за все Ви праві. Жукі та Горбаненки були у Білоцерківському полку й вони точно не були шляхтичами, бо зберіглася присяга 1654р. де вони записані козаками. Але мене трошки збиває з пантелику імена Петраш, Стефан. Та  і Якубів у ВКЛ було повно серед католиків. З іньшого погдяду, версію про лютеран, якщо вони були з Пруссії, не слід сразу відкидати. roll

Thanks: borisovichi1

Share

2,655

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Ще тріхи про захід України... гортаючи співпадінців
Знову цікаві співпадінці

Нащадок корінних мешканців Белзької землі з Добротвора: Муранці, Подгорські, Зузаки
100% - і мама і тато зі Стриганки і Тишиці біля Добротвора

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,656 ( 05-06-2023 18:19:59 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Декілька днів назад ДАПО виклав архіви КПУ у Полтавській області з 1921 по 1991 роки.http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 69#p270369
Вражає!
Вчора разбирав номер П-56-1-55 https://www.familysearch.org/records/images/image-details?creator=Communist%20party%20institutions&keyword=%22%D0%9F-56-1%22&rmsId=TH-7786-125094-181432-29&imageIndex=0&singleView=true
Це заяви громадян Решетилівського района(Піщанська сільрада) за 1932 рік. Без сліз читати не можно, у людей забрали ВСЕ їстівне. Й вони бідні, у відчаї, пишут заяви з проханням вернути їм трошки їжі.

Share

2,657

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Класне джерело. А ви Петрашів там зустріли? Я - ні, що дивно, серед кілька сотень сімей

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: Petosiris1

Share

2,658 ( 06-06-2023 20:20:50 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

пише:

borisovichiКласне джерело. А ви Петрашів там зустріли? Я - ні, що дивно, серед кілька сотень сімей

Ну там же самі піщанці. sad Та й слід брати до уваги , що це документи КПУ. Од якщо б це були документи, позбавленних політичних прав, то там, не сумніваюсь, Петрашів би знайшов.
Між іншим, я знайшов документ, який згадує, скоріш за все, троюрідного брата мого батька:

https://photos.app.goo.gl/nBboFCpLKf8EaExp9

https://photos.app.goo.gl/YJDRvJVHNUh6YVXG8

https://photos.app.goo.gl/cTG8CWJj7Ftw5SXUA

Thanks: borisovichi1

Share

2,659

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Petosiris пише:

Ну там же самі піщанці. sad 

Мені здалося що зі всієї сільради, включаючи навколишні хутори
Принаймні прізвища початкових власників хуторів: Житник, Долот, Славко...
Тай кількість сімей майже 400 навіть тільки для такого великого села як Піщане забагато

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: Petosiris1

Share

2,660

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Ну там же самі піщанці. sad 

Мені здалося що зі всієї сільради, включаючи навколишні хутори
Принаймні прізвища початкових власників хуторів: Житник, Долот, Славко...
Тай кількість сімей майже 400 навіть тільки для такого великого села як Піщане забагато

Тоді була Славківська с/р.

СЛАВКІВСЬКА
сільська Рада

с Славки
х Антонці
х Бабичі
х Бондарі
х Голубівка (до 1945 хутір Лихварі)
х Діденки
х Дроти
х Липовий (до 1945 хутір Шпики)
х Перчі
х Петраші
х Писаренки
х Піщанівка
х Токарі
х Щербаки

Thanks: borisovichi1

Share

2,661

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Завдячуючи шановному kerfi можно побачити сповідний розпис 1-ї та 2-ї Полтавських сотень за 1753 та 1775 рр.https://drive.google.com/drive/folders/ … kroRmehES-

Share