1 ( 14-12-2014 11:20:45 змінене borisovichi )

Тема: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

-
   Ласкаво просимо до проекту!
   Проект «Полтавщина та її заселення» створений для учасників, чиї предки походять з території Полтавського полку, які розселилися вздовж берегів річок Ворскла та Оріль у XVII сторіччі.

   Project Website
www.familytreedna.com/public/poltavaregion/

    Історична довідка*

    В історичному відношенні територія навколо міста Полтава колонізована пізніше за інші місцевості сучасної Полтавської області. В період удільних давньоруських князівств цей простір був суцільним степом, місцем кочів'я половецьких орд, і в літописі згадується лише урочище Лтава на річці Ворскла, де (в літописі) Новгород-Сіверській князь Ігор Святославич наніс у 1173 році поразку половецьким ханам Кобяку і Кончаку. Літопис про це пише так: "Того же лѣта на Петровъ днь Игоръ Стославичь совокупивъ полкы свои и ѣха в поле за Воръсколъ и стрѣте Половьцѣ иже то ловѧть языка изьима я и повѣда ему колодникъ иже Кобѧкъ и Кончакъ шлѣ кь Переяславлю Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Переяславлю (Игорь же слышавъ и) и оузьрѣшасѧ с полкы Половѣцькыми и бѣ рать мала и темь не оутѣрпѣша стати противу Игореви и тако побѣгоша весь полонъ свои пометавъше".
    Після монгольського нашестя, з поверненням Задніпров'я від татар Вітовтом, територія Полтавщини в середині 15 століття була віддана тим же Вітовтом татарському князю Лексаді Мансуровичу, в хрещенні Олександру, родоначальнику князів Глинських, який перейшов на службу до Великого князівства Литовського. Згодом Олена Глинська вийшла в 1526 р. заміж за московського князя Василя III і стала матір'ю Івана IV. У 1503 р. Полтава належала князю Михайлу Львовичу Глинському, у якого в 1508 р. була відібрана Сигізмундом I за участь у повстанні. Близько 1537 р. володіння Глинських перейшли до їх зятя Байбузи.
    При Сигізмунду II Августу "Поворскля" "від Санжарівського перевозу" вздовж річки Полузеря і далі в 1571 р. було віддано низовому козаку Омельяну Івановичу. (Про існування в ці часи якогось поселення на території сучасної Полтави раніше 1630 р. може свідчити згадка Полтави у 1585 р. в ході дипломатичного листування між московським царем Федором Іоановичем і польським королем Стефаном Баторієм, де з боку московської держави висловлювалися серйозні закиди щодо “грабежів” прикордонних земель “литовськими людьми” з Остра, Любеча та Полтави).
    20 березня 1630 року "слобода пуста" Полтава (тобто колишнє поселеня без осілої людності), раніше відбудована в 1608 р. коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була віддана королем Сигізмундом ІІІ Вазою Бартоломію Обалковському, адміністратору "селітряної держави", з правом заснування сіл і містечок. (В люстрації Черкаського староства 1630 року також згадується про заснування Полтави Обалковським. З цього часу слобода Полтава постає містом що існує вже безперервно до наших часів. В листопаді 1633 р. Полтава як фортеця з цитаделлю (замком) згадується в джерелах під час нападу на Полтаву московського війська в ході бойових дій Смоленської війни 1632-1634 рр. В 1634 р. селітряні промисли разом з належними до них "слободами", в тому числі Полтавою, закріплюються у держання переяславського старости Лукаша Жолкевського. Вже в люстрації Переяславського староства (а не Черкаського) за 1636 рік серед містечок і сіл "яким строк слободи ще не вийшов", що належали "адміністрації селітряних добр" у володінні Жолкевського, згадуються Полтава, Жигмунтів (Устивиця), Краснопіль (В.Сорочинці), Крупіль і село Чумгак. Також в цій люстрації згадується "нова слобода" містечко Гадяч з прилеглими до нього "здавна і ново осадженими" слободами Кам'яне, Сари, Рашівка, Лютенька, Зіньків, Більськ і Глинське - Гадяцька волость або ключ).
    У 1636 році після смерті Лукаша Жолкевського Полтава переходить до коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, який завдяки своїй першій дружині з роду Жолкевських отримав і Гадяч. Він забудовує околиці Полтави новими слободами (його намісник Адам Сокольський), - були заселені по Ворсклі: Патлаївка, Семянівка, Петрівка, Гавронці, Стасівці, Диканька, Жуки, Тахтаулове, Осьмачки, Івонченці, Рибці, Гужули, Мартинівка, Шостаки, Супрунівка, Пушкарівка, Горбанівка, Мильці, Куклинці, Мачухи, Розсошенці. (В 1637 р. під час козацьких воєн (повстань) 1637-1638 рр. згадуються полтавський козацький старшина (полковник) Яків Острянин, Полтава і Гадяч як міста що ще належать до королівської адміністрації (селітр) і їх державці Сокольський і Длузький. В 1639 р. Станіслав Конєцпольський принаймні один раз особисто був у Полтаві і Гадячі під час повернення з будівництва "другої" Кодацької фортеці на Дніпрі та бою з татарами на Ворсклі. В 1641 році Конєцпольський повертає повсталих козаків з Чугуєва до Полтави - так звана Чугуївська сотня. Урядник Гульчевський розселив чугуївських черкас також в Миргороді, Гадячі, Зінькові, Ромнах, Сорочинцях).
    Володіння Омельяна Івановича в 40-х роках 17 ст. переходять до Станіслава Гурського, в подальшому старості Кагарлицькому, а у 1643 р. Гурський передає свої права Немиричам, які колонізували край нижнього Поворскля.
    У Боплана в середині 17 ст. на Ворсклі позначені міста і села: Кобеляки, Нові Санжари, Старі Санжари, Федірки, Полтава, Опошнє, Глинське, Більськ; на Пслі - Кам'яне, Плішивець, Книшівське, Гадяч, Лютенька, Краснопіль (В.Сорочинці), Жигмунтів (Устивиця); на Ташані - Зіньків; на Груні - Бірки; на Говтві - Решетилівка. 
    Історик О. Лазаревський виділяє 3 періоди в історії заселення Полтавщини (Полтавського полку, не повіту), 1) першу половину 17 ст. коли були заселені берега Ворскли; 2) другу половину 17 ст. коли були заселені берега Орілі та 3) першу половину 18 ст. коли збільшене населення почало шукати нових угідь.
    Після вигнання поляків у 1648 році, при новому адміністративному устрою, простір Полтавського повіту став відноситись до Полтавського полку Війська Запорізького, а сама Полтава стала полковим містом.
    За реєстром Війська Запорізького 1649 року Полтавський полк нараховує 19 сотень: три Полтавські (городова, Петрашова, Оксютина), Бірківська (по Пслу), Богацька, Балаклійська, Кобеляцька, Зіньківська, Опішнянська, Куземинська, Бірківська (по Груні), Веприцька, Гадяцька, Книшівська, Подільківська, Рашівська, Лютенська, Ковалівська, Лукімська. 
    Полтавськими полковниками були: Іван Іскра (син Якова Острянина), Мартин Пушкар, Філон Гаркуша, Кирик Пушкар, Федір Жученко, Демян Гуджол, Сава Омельницький, Григорій Вітязенко, Костянтин Кублицький, Прокіп Левенець, Павло Герцик, Леонтій Черняк, Іван Іскра (онук Якова Острянина), Іван Левенець, Іван Черняк, Василь Кочубей, Андрій Горленко.

http://3.bp.blogspot.com/--lhRth5-zAQ/Tfdt8fd8mGI/AAAAAAAAAFo/mk08roZxatw/s1600/%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25A2%25D0%2590%25D0%2592%25D0%25A1%25D0%259A%25D0%2598%25D0%2599+%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%259A.jpg
Карта Полтавського полку за О.Білоуськом

http://3.bp.blogspot.com/-oMUMmkfLpmM/Tfdt_EAd3qI/AAAAAAAAAFs/ZQKtljooNpg/s1600/Poltava.page1.jpg

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,557

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Переселенці з Полтавського полку (справа ЦДІАК, ф. 1782, оп. 1, спр. 65):
Ковсюг Святопетропавловка тож:

Кровец    Родион    Иванов        1761    Полтава, Полтавской полк    волной черкас
    Роман        сын               
    Гаврила        сын       
Бережненко    Андрей    Иванов    живущий    1761    Орел, Полтавской полк    волной черкас
Усатой    Тимофей    Фомин        1760    Красная, Полтавской полк    волной черкас

Зайцов    Иван    Герасимов        1760    Гавронец, Полтавской полк    волной черкас
    Осип        сын               
    Петр        брат               

Зайченко    Гаврила    Герасимов        1760    Гавронцы, Полтавской полк    волной черкас
Клочок    Петр    мельянов?        1761    Стасовцы, Полтавской полк    волной черкас
Вивчеренко    Леон    Филипов        1763    Батолин, Полтавской полк    волной черкас
    Роман        сын               
    Зиновей        сын               
    Василей        сын               



Воеводовка она ж и Гендриковка:


Полтавец    Афонасей    Яковлев        1758    Петровка, Полтавской полк    волной черкас
    Иван        сын               
    Григорей        сын               
    Мартин        сын Ивана               
    Лаврентей    сын Ивана               

Полтавшенко    Антон    Афанасьев        1758    Петровка, Полтавской полк    волной черкас
    Ефим        сын               

Минченко    Еким    Михайлов        1759    Диканка, Полтавской полк    волной черкас
    Марко        сын               
    Марко        сын               
    Федор        сын               

Курачка    Николай    Федоров    сосед    1759    Петровка, Полтавской полк    волной черкас
    Василей        сын Николая           

Погорелой    Степан    Максимов        1762    Ивончинцы, Полтавской полк    волной черкас
Колесник    Василей    Петров        1760    Келеберда, Полтавской полк    волной черкас
    Иван        брат           



Катериновка:


Колибака    Григорей    Григорьев        1759    Будищи, Полтавской полк    волной черкас
    Тимофей        брат           
Усенко    Осип    Семенов    дядя    1760    Будищи, Полтавской полк    волной черкас
    Федор    сын Осипа           
    Степан    сын Федора           
    Иван        сын Федора           
    Яков        сын Федора           

Кобиласенко    Иван    Григорьев        1759    Будищи, Полтавской полк    волной черкас
    Демьян    сын           
    Петр        сын           

Старниченко    Денис    Петров        1759    Будищи, Полтавской полк    волной черкас
    Леонтей        сын           
    Конон        сын           
    Тимофей        сын           

Гонтар    Никифор    Филипов        1760    Кучубеевка, Полтавской полк    волной черкас
    Гаврила        сын           
    Павел        сын           
    Дорофей        сын           
    Яков        сын           



Варваровка:

Клочко    Максим    Яковлев        1760    Федоровка, Полтавской полк    волной черкас
    Моисей        брат           
    Федор        брат           



Головниновка:


Царенко    Герасим    Кондратов        1758    Куликовка, Полтавской полк    волной черкас
    Антон    сын           



урочище Илюшина Боерака:

Конпанеиц    Иван    Савельев        1758    Будищи, Полтавской полк    волной черкас
    Козма    сын           
    Яков        сын           
    Иван        сын Козмы           



Безгиновка:

Украинец    Николай    Иванов        1763    Петровка, Полтавской полк    волной черкас
    Антон    сын           
    Яков        сын           

Смигур    Константин    Алексеев        1763    Гайворонец, Полтавской полк    волной черкас
Котелевский    Петр    Данилов        1763    Черняковка, Полтавской полк    волной черкас
    Денис    сын           
    Гаврила    сын           
    Иван        сын           
    Моисей    сын           

Бчика?    Василей    Григорьев        1757    Черниковка, Полтавской полк    волной черкас


Шулгинка:


Коротенко    Алексей    Григорьев        1748    Мачеха, Полтавской полк    козак
    Моисей    сын           
    Степан    сын           

Коротенко    Аврам    Алексеев        1748    Мачеха, Полтавской полк    козак
Вовченко    Иван    Карпов        1760    Великие Будища, Полтавской полк    волной черкас


Кременная:

Мокеенко    Василей    Максимов        1759    Ковалевка, Полтавской полк    волной черкас
Груздь    Антон    Марков        1726    Черняковка, Полтавской полк    волной черкас
    Иван        сын           
    Антон    сын           
    Еким        сын           

Сердюков    Костянтин    Иванов        1747    Ковалевка, Полтавской полк    волной черкас
    Степан    сын           

Плавленской?    Андрей    Антонов        1751    Полтава    волной черкас
Воловиченко    Петр    Прокопов        1747    Генераловка, Полтавской полк    волной черкас
    Михайло    сын           
    Григорей    сын           
    Иван        сын           

Геращенко    Яков    Екимов        1743    Ковалевка, Полтавской полк    волной черкас

Історія і генеалогія села Смолянинове, Пурдівка, Гаврилівка, Олександрівка (екс Новоайдарський р-н Луганської області), Суханівка (Старобільський р-н), Білокузьминівка і Суханівка Донецької області, Безлюдівка (Харківська область від заснування до середини 18 ст). Особливо Лисенко (вони ж Лисаков (Пурдівка і Суханівка з сер. 19 ст), Пурда, Пурденко, Печененко і Донець (в Безлюдівці)) R-M269

Share

2,558

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

В доповнення до попередніх дописів про міто гаплотип H9a* що належить представникам мікро Баляснівської популяції

Як нам вдалося з'ясувати найбільш дальня відома пра- з H9a* мешкала десь в районі с.Балясного і х.Марченки в сер. 19 ст.
Її дві доньки Параска і Химка вийшли заміж за Петро Кальник (1865 рн) з с.Балясне і Фаддєй Негляд (1863 рн) з с.Надежда
Це два села що являли собою одну диканську популяцію і належали поміщикам Кочубеям з 18 ст.

Один з найближчих співпадінців з мітогаплогрупи H9a має пра- Деркач та Кульчицьких з с.Болозів Старосамбірського району Львівської обл

Я припускав що ця H9a* мала походження з району навколо Карпатських гір (Україна, Польща, Словаччина…), спираючись в тому числі на науковий зразок H9a з Закарпаття (EG600088) та декількох співпадінців по H9a з Словаччини

Опосередковано стосовно цього припущення в великій мітогаплогруппі H9a є декілько близьких до Карпатського регіону менших дочірніх гаплогруп (H9a2, H9a4) з сусіднього Балканського регіону (Албанія, Сербія, Хорватія…)


І ось в підтвердження можливої версії про карпатське походження цієї H9a* з Балясного на одному з всесвітніх мітодерев з'явився зразок з H9a~ який з закарпатським EG600088 утворив нову дочірню гілку H9a5 нижче материнської H9a

Цей зразок з міто H9a5 належить чоловіку який вірогідно має походження з Польщі чи Словаччини
Що може вказувати знову ж таки на Карпатський регіон
Принаймні його чоловіча Y-DNA гаплогрупа R-FT341868 згідно даних FTDNA на сьогодні складається з двох зразків з Польщі та Словаччини. До речі цей третій зразок з R-FT341868 робився в лабораторії Nebula Genomics

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,559

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Lys пише:

Переселенці з Полтавського полку (справа ЦДІАК, ф. 1782, оп. 1, спр. 65):

Дуже дякую!


https://i.ibb.co/F6B5bGn/image.png

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,560 ( 23-07-2022 12:54:15 змінене Lys )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Переселенці з Полтавського полку (справа ЦДІАК, ф. 1782, оп. 1, спр. 65):

Дуже дякую!


https://i.ibb.co/F6B5bGn/image.png

Нема за що. Тільки Катеринівка не та. Вона, як і Головинівка була на північ від Воєводівки.

Post's attachments

во.jpg 460.47 kb, 2 downloads since 2022-07-23 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Історія і генеалогія села Смолянинове, Пурдівка, Гаврилівка, Олександрівка (екс Новоайдарський р-н Луганської області), Суханівка (Старобільський р-н), Білокузьминівка і Суханівка Донецької області, Безлюдівка (Харківська область від заснування до середини 18 ст). Особливо Лисенко (вони ж Лисаков (Пурдівка і Суханівка з сер. 19 ст), Пурда, Пурденко, Печененко і Донець (в Безлюдівці)) R-M269

Share

2,561

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Предиктор підсилив попередній прогноз до 93% і дав ще глибший:
R1a Z282>Z280>CTS1211>YP1034 (possibly L784 (389i=14, 413b=23, 540=11)


Якщо він виявиться точним (а чекати залишилось +/- ще місяць) то серед співпадінців Жученка будуть литовці і латвійці

Є результат Біг Y-700 для Жученка
Зробили менш ніж за 6 тижнів (!)

Предиктор був абсолютно точним (!)
На зараз результат R-Y96828

Найближчий співпадінець литовець,
Але він робив ще Big Y-500
З генеалогією - Jerzy Eydrygiewicz, b.ca. 1585, Lithuania

Герб Абданк
Ейгірди (Ejgird), Ейгірти (Ejgirt), Ейдигровичі (Eydygrowicz), Ейдригевичі (Ejdrygiewicz), Ейдриговичі (Eydrygowicz)


FTDNA ще не може порахувати вік спільного предка
(йде ще процес обрахунку)

Натомість інші сервіси рахують вік - один близько 1600 року
Але це щось із області фантастики і очевидно не рахуючи ще результату Жученка

Другий - III ст.н.е.
Що також тепер здається малоймовірним

Поміркованіше наче виглядає розрахунок самого FTDNA
Там правда тільки батьківський сніп наразі порахований у V ст.н.е.

Тому на мій погляд вік може становити близько 1000-1200 років
А це вже епоха Пястів…

Для порівняння, саме такий вік (800 років тому ~1200 р.) дає FTDNA для паралельної братської гілки R1a-BY91427
Але подивимось після завершення обрахунку з урахуванням нового результату Жученка

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,562

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Кілька слів про предків шляхтичів спіпадінця Жученка Ейдригевича
Сам співпадінець місцем походження предків на карті вказує Паневежис

Завдяки польському генеалогічному сайту бачимо що на території Литви Ейдригевичи на рубежі 18-19 ст. компактно мешкали в парафії навколо міста Нове Місто (лит. Науяместіс) в Паневежиському районі. Логічно припустити що це предки саме цього роду з якого походить співпадінець Жученка

Цікаво що Ейдригевичи були поріднені з вже згадуваними в цій темі Гедройцями
Нагадаю і до речі може бути доречна аналогія, що Суботи з Рибців під Полтавою також десь на рівні IX ст. мають спільного предка з князями Гедройцями (N1a-Y59499)

Також з містом Нове Місто пов’язано життя литовського магнату князя Януша Радзивілла (1612-1655) в клієнтуру якого вірогідно входили Ейдригевичи

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,563 ( 01-08-2022 17:18:03 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Кілька слів про предків шляхтичів спіпадінця Жученка Ейдригевича
Сам співпадінець місцем походження предків на карті вказує Паневежис

Завдяки польському генеалогічному сайту бачимо що на території Литви Ейдригевичи на рубежі 18-19 ст. компактно мешкали в парафії навколо міста Нове Місто (лит. Науяместіс) в Паневежиському районі. Логічно припустити що це предки саме цього роду з якого походить співпадінець Жученка

Цікаво що Ейдригевичи були поріднені з вже згадуваними в цій темі Гедройцями
Нагадаю і до речі може бути доречна аналогія, що Суботи з Рибців під Полтавою також десь на рівні IX ст. мають спільного предка з князями Гедройцями (N1a-Y59499)

Також з містом Нове Місто пов’язано життя литовського магнату князя Януша Радзивілла (1612-1655) в клієнтуру якого вірогідно входили Ейдригевичи

 Колись я вже шукав можливих предків Жуків:

Проштудировал Попись войска великаго княжества Литовскаго лЪта 1567.
***
Теперь про Жуков:
- Федор Жук имение Сосновица, повЪт Ошменский, воеводство Виленское;
- Ян Жук з дому з Войдакговичъ, повЪт Троцкий, хоругвъ Олицкая;
- Ян Матиясович Жук з отчизны съ Повондени, Родъ Прецлавовъ за Кормяловомъ, повЪт Ковенский;(кстати, в этом же повЪте Павел Урбанович, Род Сволкенов от Жейм);
***

Share

2,564

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Північна Мазурія.

Село Гірданія (Girda) в 13  столітті вже існувало. В селі проживали Прусські нобілі, які перебували на службі у Тевтонського ордену.

Вказана територія в свій час була територією Пруссії.

З вказаного села і є походження роду  Ейгірдів  та інших Г Е Р Д і в.

Очевидно, що прізвище Ейдригевичі, яке не зустрічається по документам 15-го та 16 століття,  виникло від прізвища Ейгірд.

В Городельській унії 1413 року знаходяться прізвища Wissegerd,  Mondigerd,  Tawtigerd і всі ці особи вказані каштелянами

підпорядкованими Вітовту, що означає, що вони були досвідченими військовими керівниками.

Жученко теж був Полтавським полковником, досвідченим військовим.

А відтак і герб Прус-3 у Жученка і мазурівське  походження Жученка є очевидним.

Поруч з селом Жуки було раніше село  Мазури (зараз споріднене з селом  Івонченці).

Атаман села Жуки в 1667 році Супрун ( теж протестований ) теж виявився мазуриком, про що автор теми вже писав

раніше.

Share

2,565

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Також з містом Нове Місто пов’язано життя литовського магнату князя Януша Радзивілла (1612-1655) в клієнтуру якого вірогідно входили Ейдригевичи

Нарешті вийшло дістатися до статті Русиної О.В. “ABRYSSY ROZNE”: ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА АТРИБУЦІЇ (дослідниця проблем української історії часів Великого князівства Литовського) до книги "Абрысы розныя": малюнкі і чарцяжы гетмана Януша Радзівіла"


Напис на гарматі: "Капітан Криштоф з Ейгірдів намалював [тобто спроектував. – О. Р.], Іоанн Бройтельт зробив мене року 1647"

Капітан артилерії й військовий інженер Криштоф Ейгірд
Імовірно автор двох картосхем 1649 р. (табору під Річицею й Лоївської битви)

Дехто М.Волков вважає Ейгірда німцем
Утім, щоб переконатись у приналежності Ейгірдів до литовської шляхти, не треба навіть заглиблюватись у книжки – вистачить і Інтернету. Натомість з літератури можна дізнатись, що Ейгірди служили ще батькові Януша Радзивілла, а Криштоф Ейгірд зустрів смерть у січні 1657 р. там само, де раніше його патрон – у Тикоцині, і це, звісно, пояснює подальшу долю його праць.

_____

Herbarz szlachty żmudzkiej

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,566

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Питання: чи рід Ейгірд_ів і рід Ейдриг_евичів один і тей самий?
На перший погляд дерева Кшиштофа Ейгірда і Єжи Ейдригевича не перетинаються

_____
Я може б і не запитував, якби небуло ще варіанта Ейдигр_ович (Eydygrowicz), про яке взагалі не знайшов згадки


До речі, відстані між родовими парафіями Ейгірдів (Кедайняй і Рагува) і Ейдригевичів (Нове Місто) відповідно близько 70 та 45 км

Рагува і Нове Місто в одному Паневежиському повіті

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,567

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Ухвала Віленського сойму 1528 про земську оборону***
л.223
То пописъ шляхты земли Жомоитъское и ихъ людей.
Двор господаръский Вилькея.
л.226
Янъ Екгирдовичъ з братом конь.
http://kdkv.narod.ru/1528-VKL/1528-KartaNP.jpg

Share

2,568

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Питання: чи рід Ейгірд_ів і рід Ейдриг_евичів один і тей самий?

За допомогою Familysearch знайшов представників роду Eydrygiewicz в 18 ст. в Крекенаві
Це ще ближче до Кедайняй ~30 км

_____

Ще ближче в Трускава ~28 км

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,569

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

FTDNA порахував вік спільного предка R-Y96828 для двох зразків
Ейдригевича (Big Y-500) і Жученка (Big Y-700)

Вийшло більше ніж сподівався ~1500 років тому або VI ст. н.е.
Більша кількість сніпів Жученка в Big Y-700 збільшила вік і батьківського сніпу YP6439
З 1600 років до 1700

Як завжди FTDNA тормозить
Жученка порахував двічі


https://i.ibb.co/M5XgFH0/CFDB77-CC-C40-F-40-C1-AD21-0-CB2-C1-FC4-B74.jpg   


https://i.ibb.co/R7Jny3B/EA960050-A21-F-44-A5-B8-F4-79-DF2-EA278-B4.png

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,570

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Унікальну дослідницьку роботу проробив відомий краєзнавець, учасник нашого проекту Григорій Титаренко
http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 07#p265607


На основі погосподарських книг фактично навів родоводи всіх мешканців села Чернечий Яр Диканськоі громади
Від кінця XIX до 50-х рр. XX ст..

А додатком зробив карту розташування дворів всіх мешканців села - мрія кожного дослідника

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,571

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

На основі погосподарських книг фактично навів родоводи всіх мешканців села Чернечий Яр Диканськоі громади
Від кінця XIX до 50-х рр. XX ст..

А додатком зробив карту розташування дворів всіх мешканців села - мрія кожного дослідника

Круто! Я теж намагаюся дещо схоже зробити, але для 1763 року. Поки що вдалося  встановити порядок розташування дворів на 3 вулицях.

І до чого прийшов дослідник? Після Столипінських реформ ширина збільшилася чи залишилася тією самою?

Share

2,572

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Nyshporka пише:

І до чого прийшов дослідник? Після Столипінських реформ ширина збільшилася чи залишилася тією самою?

Ще не до кінця дочитав книгу, може в кінці і будуть якісь заключні слова
Проте здається тему розміру дворів автор окремо не зачіпляє, крім здається згадки одного двору розміром в піддесятини (~ 50 соток - нормальний розмір для сільських дворів).

Я колись робив для себе висновки на підставі румянцевки та викупних справ 1862
Розміри дворів і місце розташування не мінялися здебільшого, крім випадків поділу двору для спадкоємців. І це природньо

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,573

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Читаю цікавий розділ в книзі і невтерпів щоб не процитувати
ЧЕРНЕЧОЯРСЬКИЙ ДІАЛЕКТО-ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

Припусниця - слово давнього покутського говору. Означає невелику низеньку прибудову до хати зі скошеним односкатним низьким дахом. Яким дивом це слово приблукало у Чернечий Яр, невідомо. Цей запис я зробив у сер. 2019 року, а в січні 2020 мені випала нагода відправити власні генетичні зразки на дослідження до США у фірму FTDNA. Результат мене дуже здивував. Виявляється, рід Титаренків мігрував на Полтавщину з Карпатської України північною частиною Гетьманщини і через Гадяч та Зіньків спустився на південь до Чернечого Яру. Таким чином ніби і як слово припусниця потрапило до нас з Покуття, а заодно з ним і слово сколоздра.

Сколоздра - рідкісне слово. Зустрічається воно на Бойківщини і Лемківщині. Означає сорт ранньої яблуні або вживається до дівчини, що рано почала дівувати. У Чернечому Яру цим словом називали людину, яка боялася чи зовсім не витримувала болю.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,574

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Ну тоді ще до теми словників, наче не наводив тлумачення слова - топонімічного району в різних населених місцях, що дуже часто трапляється особливо в старих документах
Це слово топонім Прогоня і судячи з усього топонімічне прізвисько Прогонський


Прогоня - просіка в лісі
hrinchenko.com/slovar/znachenie- … show_point

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,575

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

А Ви впевнені, що припусниця саме з Покуття? Бо я чув тільки притула.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

2,576

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Balymba пише:

А Ви впевнені, що припусниця саме з Покуття? Бо я чув тільки притула.

Я зацитував автора
Як на мене то це конструктивний елемент покрівлі і тепер поширений по всій країні
В деяких випадках під припусницями може міститися і притула
Можливо через це плутанина

Звідки термін не досліджував

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,577

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Інформація з інтернету
(Дневник john1 :: Rody rycerskie Wielkiego Ksiçstwa Litewskiego)


EJDRYGIEWICZ (Eidrigevicius) herbu Abdank. Jest to bardzo dawna rodzina, od wiekow osiedlona na Wilenszczyznie i Zmudzi. W latach 1798 i 1827 heroldia wilenska potwierdzala starozytna rodowitosc szlacheckca Eydrygiewiczow z parafii bejsagolskiej w powiecie szawelskim (CPAHL, f. 391, z. 9, nr 2892, s. 700-701).
Seweryn Uruski (Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, Warszawa 1906, t. Ill, s. 390-391) pisal o nich: „Eydrygiewicz herbu Abdank. Mateusz podpisal konwokacje generalna litewska 1764 r. Adam walczyl w 1831 r. Tomasz, sedzia ziemski upicki, czynny wzial udzial w 1831 r. Tomasz, syn Mariana, sedzia sadow powiatu poniewskiego 1840-1845 r. Kleofas, syn Michala, z synami Aleksandrem Stanislawem, Wladyslawem i Michalem oraz Wincenty, syn Ludwika, i inni wylegitymowani w Cesarstwie 1845-1865 r. i zapisami do ksiag szlachty guberni kowienskiej.
Michal, syn Stanislawa, dobr Upita, Tytus, syn Tomasza, dobr Mariampol i Wojszwilce, Jozef, syn Onufrego, dobr Jaciniszek, Antoni, syn Jana, dobr Rajuny, Leonard, syn Jozefa, dobr Werdukszni i Jan, syn Szymona, dobr Werdukszni, Helena, corka Antoniego, dobr Drosejkany, w guberni kowienskiej w 1882 roku dziedzice”.


Mappp

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,578

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Дякувати  DVK_Dmitriy  за новину на ФБ
Генеральна ревізія 1765-1769 по Полтавському полку (2 опис фонду 57)


Стасі
Шостаки
Крутий Берег
Куклинці
Патлаївка
Сем’янівка
Кам’янка

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,579

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Було колись…


AppS пише:

цікаво було б протестувати.
Щось не густо з родоводом

Доктору історичних наук Володимиру Пащенку ще на початку 90 років минулого століття так і не вдалося знайти серед мешканців Полтавщини людей із прізвищами Петлюра:
“Мені вдалося у повному зібранні творів Сталіна знайти його дуже негативні висловлювання щодо Петлюри, ще коли Сталін був народним комісаром з національних питань. У 30-х роках, зрозуміло, що при такому ставленні більшовицької системи до самого імені Петлюра, доля родичів могла бути лише одна”.
Але точно відомо, що численні родичі Голови директорії УНР загинули у лещатах сталінських репресій, у тому числі три рідні брати та три рідні сестри.


AppS пише:

Ви не в курсі на рахунок родичів Петлюри по прямій лінії?


borisovichi пише:

Попитаю у Рунівщанського голови


borisovichi пише:
AppS пише:

і шо сказали?

Знають, попитають… треба трохи почекати


І ось знову з ФБ

Як згодом з'ясувалося в ході відвідування державного архіву Полтавської області, мої батьки придбали дачну хатинку на хуторі Васильці Нестеренківського повіту. Саме там знаходилася садиба діда Симона Петлюри. Отак випадково доторкнулася до історії славетних полтавців, збираючи матеріал на докторську дисертацію з історії педагогіки.


Цікаве підтвердження, як гадаєте?
(кол. Рунівщанська і Нестеренківська сільради зараз в складі Новоселівської територіальної громади)

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: litar Л1

Share

2,580

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi, але ж живих людей для тесту так само немає.

Share

2,581

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

AppS пише:

borisovichi, але ж живих людей для тесту так само немає.

Як мені казав голова в 16-му році, якщо не помиляюсь, і батько і син були
Тоді було неначасі, зараз поготів

Але згоден, втратити таку нагоду для науки…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,582

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Насправді, людей з прізвищем Петлюра походженням з місцевості яка нас цікавить було не так уж і мало
Хутір козаків Васильці


Іосиф Петлюра, Рунівщинська волость, 1906, землевласник 7 дес
Петлюра Микола Семенович, 1909- Козлівщина Михайлівська, друж. Агрипина Гаврилівна
Петлюра Петро Семенович, 1897- Полтава-Південна, друж. Харитина Іванівна
Петлюра Олександр Семенович, 1918- Михайлівка, друж. Уляна Федорівна
Петлюра Семен Михайлович, 1895- Зайці
Петлюра Федір Михайлович, 1907- Васильці, друж. Марина Андріївна, мати Стадник
Петлюра Володимир Михайлович, 1917- Мар'ївка
Петлюра Кирило Федотович, 1904- Васильці
Петлюра Іван Васильович, 1921- Милорадово

Чи походять вони від одного предка з відомими нам…
Петлюра Семен Васильович, 1879- Полтава
Петлюра Федір Васильович, 1876-1907
Петлюра Олександр Васильович, 1888-
Петлюра Іван Васильович, 1870-1900
Петлюра Василь Павлович -1909 Полтава
Петлюра Захар Павлович -1897- Полтава
Петлюра Павло Миколайович, 1879- Полтава

https://i.ibb.co/9Y7RPvW/image.png


Як бачимо імена Семен, Олександр, Федір, Іван, Василь повторюються в роду Петлюр
До речі, сказали в журналі "Петлюриана" написано про хату діда Семена Петлюру в селі Васильці

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,583

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Мене завжди цікавило життя мешканців Полтави за часів Речі Посполитої (панськіх врядів), тобто до 1648 року
І ось завдяки FB публікаціям пана Олександра в його групі "Минувщина Богодухівщини" можемо скласти певні списки мешканців Полтави та інших населених місць, порівняти з вже відомими зацними особами та додати нові відомості про них

Для цього скористаємося публікацією джерела 1647 року,
Яке було створено московськими урядовцями щодо розпису пасік на річці Мжа біля сучасного міста Валки Харківської обл
Всього було описано 22 "литовські" пасіки
https://www.facebook.com/groups/2509324 … 5537002499


Серед "панських" державців зустрічаємо відомого нам за період попередніх 10 років довірену особу власника Полтави, Гадяча і Зінькова Конєцпольського пана Адама Сокольського та іншого державця королівського хорунжого пана Краковського

Мешканці города Полтави (ті що вказані з прізвищами чи прізвиськами):
Якушко Доманской
? Куля
Левко Карамишєв
Гарасим Чугуєвець
Федько Гергель
Єрошко Жданов син Жук
Митько Запара
Івашко Шестаков
Лаврушко Григорьєв син Пушкарьов
Петраш да Степан Яковлев
Федько Бутков
Якушко Богуш
Гришко Скрипін
Лукьянко Перервенков
Андрушко Кравець
Яшко Кравцов
Афонько Клиткин
Васько Погорелской
Васько Черниченков
Трофимко Недостанков
Гришко Курульков
Івашко Литвишков
Якубко Кучев
Тимошко Белой
Ромашко Венков
Крамор Ковитков
Івошко Головенков
Якушко Лукомцин
Данилко Судаченков
Билашко
Івашко Челестов
Івашко Гладкой
Парфенко Степанов син Пелехов
Єфимко Пчельник
Івашко Худов
Івашко Старченок
Янко Вертилецький
Івашко Сосниченок


города Опішнєго пана ? Замойського
Сергунько Тепличенков
Бориско Жученков

города Зінькова пана Лукомського
Захарко Волошенінов

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,584

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Про тих що виділив в першу чергу кілька слів


Федько Бут (Бутко) це здається відомий полтавський шляхтич (так у Кривошеї) Федір Буцький, родоначальник полтавської козацької старшини з родовим маєтком пізніше в селі Мартинівка, частині Гожулів, одному з чисельнх сел (слобід) навколо полтавської фортеці

Ось як про нього сказано в цьому документі 1647 року

...приехав верхъ Черемушново колодезя что пал в Мож реку стоит пасека а в ней живут города Плотавы пана Соколского подданные Гришка Иванов, Ивашко Иванов, Васка Логинов, Костиа Офонасев, Федка Бутков... а в роспросе сказали поставили де они тое пасеку в прошлом во 154-м году с весны собою бес панского веленя а от Можевского города та пасека верстъ з десят

З документу достеменно не зрозуміло, чи міг підданий пана Сокольського бути шляхтичем, чи хоч козаком
Але козак чи шляхтич напевно цілком міг бути у підданстві пана Адама Сокольського
Принаймні вони тут не челядь, не наймити і не міщани

Той же шляхетний Стефан Лонцький представляючи пана Бартоломея Обалковського при розслідуванні називає його "мій пан". З іншої сторони пани Ян Борковський і Адам Ласковський також мали свого пана князя Вишневецького і були його слугами


Петраш да Степан Яковлев не мов би ще одні представники полтавської козацької старшини, можливо це
Петраш Яковенко, в недалекому майбутньому полтавський сотник (1649) і полтавський полковник

В тексті

...стоит пасека вверхъ Едринской и Болгорской вершины а в ней живут королевского хорунжего пана Краковского людей ево пана Петраша да Степана Яковлева нанетые люди пасечники Кондрашка Остафев Якушко Воцкой Тимошка Лукянов Каниевского повету старца Ермогена киевленина пасечник Лучка Василевъ а в роспросе они сказали поставили де они тое пасеку собою в нншнем во 155-м году

Тут вже чіткіше ми бачимо, що Петраш сам пан, має нанятих людей, та очевидно "слуга", що служить більшому пану державцю королівському хорунжому
І тут мене осяяло. Я якийсь час не міг збагути як це в Полтаві було два державця, і Сокольський що вже десятиріччя служив і представляв справжніх власників Конєцпольських, і тут в цьому документі "новий" державця королівський хорунжий краківський. Вірогідно це сам син колишнього власника великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, той таки коронний хорунжий Олександр Конєцпольський, чомусь названий його підданими людьми "краківським"

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,585

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Федько Бут (Бутко) це здається відомий полтавський шляхтич (так у Кривошеї) Федір Буцький,

Непрямим підтвердженням цього може слугувати давнішні господарські інтереси родини Буцьких в тій місцевості
Відомо що нащадки Буцьких володіли грунтами і лісами вздовж річки Коломак (район Чутового), що були десь верстах в 15 від Межівського острожку, який за повідомленнями дослідника Богодуховщини пана Олександра Подолянка був в районі сучасного села Перекіп Харківської області
А пасіка Федора Бутка була на відстані 10 верст, як зазначено в розпису пасік за 1647 рік

Цікаво, що в районі Перекопа і є витік річки Мжа, яка впадає в Сіверський Донець
А поруч на відстані всього 7 км біля сусіднього села Високопілля починається витік річки Коломак, яка в районі полтавської фортеці впадає в річку Ворскла

Ось так, на водорозділі двох водозбірних басейнів Сіверського Донця та Дніпра і відбувалися події 375 річної давнини...

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,586

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Федько Бут (Бутко) це здається відомий полтавський шляхтич (так у Кривошеї) Федір Буцький, родоначальник полтавської козацької старшини з родовим маєтком пізніше в селі Мартинівка, частині Гожулів, одному з чисельнх сел (слобід) навколо полтавської фортеці

Наче колись надсилала

Документы на имя Буцких о передаче имений Виктору Яновичу
(Грамоты от польского Короля, которые они упоминаются дальше в документах, на имя Буцких на части тех сел, что потом получил Федор Янович с ним по договору купли-продажи. Указаны эти части сел, купленные у Буцкого и поэтому Буцкий передал ему эти грамоты. Грамоты датированы 16 или 17 веком).

Share

2,587

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

О.І. пише:

Наче колись надсилала

Так, це виписка з анотації до цього блоку доказів в Герольдію в дворянській справі
Насправді там дві грамоти гетьманів на маєтності, Мазепи 1689-1701 і Скоропадського 1709, і третя царська 1690
Це все є в "Генеральному слідстві про маєтності…", 1729-1730

Можливо щось і було раніше, але в сучасній справі немає

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,588 ( 14-11-2022 17:47:10 змінене Petosiris )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Що цікаво, пам'ять про пана Сокольського та пана Петраша, збереглась ще у 19 ст. у назвах байраків між Говтвою та Полуозіррям: Петрашев байрак та Сокiльний байрак.

Share

2,589

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Шановне панство! А що нам відомо про Пултавського державця Адама Сокольського? Звідки він? Чи залишились у Польші які-небудь згадки про нього?

Share

2,590

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

пан Петраш да Степан Яковлев не мов би ще одні представники полтавської козацької старшини, можливо це
Петраш Яковенко, в недалекому майбутньому полтавський сотник (1649) і полтавський полковник

Тоді Степан -це його син, у майбутньому полковий осавул cool

Share

2,591

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Petosiris пише:

Що цікаво, пам'ять про пана Сокольського та пана Петраша, збереглась ще у 19 ст. у назвах байраків між Говтвою та Полуозіррям: Петрашев байрак та Сокiльний байрак.

Поки, що знайшов, що загон під керівництвом Адама у січні 1648 року розбив татар, у п'яти милях від Полтави. 
У реєстрі війська ВКЛ від 1528 записані Сокольські:

князі з Волині:

Сокольский Андрей, кн., кн. Валынскай з-лi 201 адв.
Сокольский Солтан, кн., кн. Валынскай з-лi 201 адв.
Сокольский Юрей, кн., кн. Валынскай з-лi 201 адв.

Та боярин з Литви:

Сокольский Станислав, б. Маркаўскага пав. Вiленскага в-д. 42

Share