1 ( 01-06-2022 13:29:21 змінене О.І. )

Тема: Велико-Михайлівка. 1920 р. Окупація

ІСТОРІЯ, ЯКА ПОВТОРЮЄТЬСЯ

Коли червоні російські загони у 1920-х рр. захоплювали територію
України, Троцький виголосив заяву про те, що "на Україні нема жодних окупаційних військ", напрошується порівняння про теперішню «спецоперацію». Сьогоднішні події російських окупантів багато в чому повторюють політику московітів щодо України 100-річної давності. Призначення підконтрольних Москві керівників, залякування населення вбивствами і репресіями, примусова мобілізація, грабіж сільсько-господарчої продукції, жорстока ідеологічна цензура у сфері культури та освіти. Але на той час більшовицька Московія не могла існувати без українського хлібороба і української землі, багатої на хліб. Зараз же українець, який відмовляється визнати себе росіянином розцінюється окупантом як нацист.
У 2018 році вийшов збірник «Велико-Михайлівська волость 1919-1923 рр.». Історик Сергій Горобець порадив мені тоді не боятися з оцінками дій більшовиків, тому що терор і репресії - суть їхньої політики, і про це можна писати прямим текстом. З того часу знайдені і опрацьовані нові архівні документи, що стосуються періоду 1917-1920 рр. Вони доповнюють попередні матеріали стосовно окупаційної політики більшовиків. Повномасштабне вторгнення в черговий раз зняло «маску» з жорстокого і цинічного вбивці, тому не забуваймо уроків минулого.
                           
                                                    *  *  *           
1920 р. ОКУПАЦІЯ (ч.-1). Впровадження ревкомів
Майже весь 1919 рік на південних українських селах лютували загони денікінців - катували, вбивали, вішали, забирали хліб, коней, фураж. Денікін прямо заявляв, що ніякої України знати не хоче. А між тим тили білих виснажували махновці, біла армія слабшала, і в решті решт під ударами Червоної армії полки Денікіна відкотилася на південь у Крим. 4 січня 1920 року радянські війська вступили в Катеринослав, а 5 січня в Олександрівськ (Запоріжжя) вступили загони отамана Нестора Махна та одночасно частини Червоної армії. Відкинувши білогвардійців, більшовики взялися остаточно утверджуватися на Півдні України і на захопленій території негайно розгорнулася продовольча кампанія. Попри всі декларації і обіцянки дії більшовиків були спрямовані на продовольче пограбування українського населення. Після репресій денікінців на українські землі прийшли ще більш цинічні і зухвалі грабіжники.

Закріплювалися більшовики у волостях Олександрівського повіту спираючись на військову силу та на підтримку окремих сельчан - прибічників радянської влади.
15 січня 1920 року загальними зборами громадян району Велико-Михайлівської волості обрано волосний ревком. Контролював розбудову місцевих органів радянської влади інструктор-організатор політвідділу 42 дивізії товариш Синяк. До того ж у волості на той час перебував червоноармійський підрозділ. Синяк ознайомив присутніх з військовою обстановкою. Розповів про переможні завоювання Червоної Армії, занепад армії Денікіна та її знищення. Про роль Повстанської Армії Махна не було сказано ні слова. При таких обставинах якоїсь свободи волевиявлення не слід було і очікувати. Збори одноголосно вітали Червону Армію. «Хай живе Червона Армія! Хай живуть вожді її! Хай живе Радянський Строй!». В президію обрали трьох. Головою призначили тов. Романка, товаришем голови і касиром - тов. Герасименка та секретарем Микиту Карпуся.

У такий спосіб військова влада безпосередньо впливала на формування місцевих (волосних та сільських) ревкомів. Неблагонадійним, а то й ворожим новій владі елементам не було місця в цих установах. У повіті організували «ревізію» місцевих ревкомів із метою очищення їх від куркулів та махновців.

9 лютого у волостях оприлюднили наказ Олександрівського Повітового Військово-Революційного Комітету за №7. Усі Ревкоми повіту організовані на місцях без участі представника повітову мали в десятиденний термін з 9-го лютого по 19 включно прибути у повному своєму складі для реєстрації і затвердження в Олександрівський повітовий Військово-Революційний Комітет (м. Олександрівськ, будинок бувшого з’їзду мирових суддів). Ті, що не з’явилися і не були затверджені, об’являлися неправомочними та самозваними і розцінювалися як вороги Робітничо-селянської Радянської влади.

Post's attachments

282573183_749225679419125_254925754758517408_n.jpg
282573183_749225679419125_254925754758517408_n.jpg 85.93 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

2 ( 01-06-2022 13:29:59 змінене О.І. )

Re: Велико-Михайлівка. 1920 р. Окупація

1920 р. ОКУПАЦІЯ. (ч.-2). Підвідна повинність
Сто років тому вони вже приходили на нашу землю. Поводилися господарями, вважали, що мають право нам вказувати. А ми їх терпіли, годували, а багато хто їм й повірив. Яких тільки московитських частин не пройшло нашою волостю. І всі вимагали: «Дай, дай…». За 20-21 липня 1920 року волость мала забезпечити їхню орду кількома тисячами підвід. Ось тільки деякі накази.

Б.-Михайловскому волостному Ревкому. Июль 20 дня 1920 г.
Командир Обоза 2-го […] 1-го кавалерийского полка 2-й кавалерийской дивизии.
с. Орестополь. Требование

Прошу отпустить двадцать пароконных подвод для перевозки огнестрельного и холодного оружия и казенного имущества 1 кавполка. За неисполнение сего будете ответственными как за несодействие требованиям РСФС Республики. Начхозком

Председателю Б.-Михайловского Совета. 20 июля 1920 г.
Командир 1-го Камышинского кавалерийского полка по части строевой.
Требование. Прошу распорядиться о срочном назначении 45 пароконных обывательских подвод для перевозки имущества и патронов.

Б.-Михайловскому Исполкому. 20 июля 1920 г.
Командир 2-й сотни 2-го Донского Казачьего революционного полка.

Требование. Прошу назначить в распоряжение 2 сотни 2 кавполка 2 кавбригады 2 кавдивизии имени Блинова три обывательские подводы для перевозки фуража и другого казенного имущества, что удостоверяется подписью и печатью.

Председателю Б.-Михайловского совета. 21 июля 1920 г.
Ветеренарный лазарет 3 Саратовский кавалерийский полк
Требование. Прошу немедленно выдать одну подводу для нужд ветеринарного лазарета 3 Саратовского кавалерийского полка.
Старший ветеринарный врач.

Председателю Б.-Михайловского исполкома. 21 июля 1920 г.
Прошу отпустить фуражиру полка тов. Орлову Василию обывательских подвод 10 для перевозки фуража для 1-го кавалерийского полка 2-й кавалерийской бригады, что подписями и приложение печати удостоверяется. Заведующий хозяйство 1-го кавполка.
Разрешаю взять 10 подвод в деревне Орестополь. Председатель ревкома Демьянец.

Через рік вони довели нас до голоду, та їм усе було мало.
Доповідь волосного земвідділу про перебіг робіт за серпень 1921 року.

«Этого жалкого урожая никак не представляется возможным собрать, а именно: во время пребывания здесь в селе воинских частей все подводы находятся на дежурстве. В поле, где еще стоит нескошенный хлеб или скошенный и сложенный в копицы – хлеб этот вытравливается лошадьми проходящих воинских частей.
У тех граждан, которые успели скосить хлеб, привезти его домой и смолотить, красноармейцами забирается с гумнов вместе с зерном, половой и соломой для корма лошадей. Голодная смерть неизбежна. Кукуруза, подсолнухи, бахчи и картофель также гибнут»
. [ДАЗО]

Post's attachments

275882244_708044363537257_1230435877405129145_n.jpg
275882244_708044363537257_1230435877405129145_n.jpg 228.25 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

3

Re: Велико-Михайлівка. 1920 р. Окупація

1920 р. ОКУПАЦІЯ (ч.-3). Підтримка дібрівчанами Повстанської Армії Махна
Після денікінців головною загрозою для червоних в Олександрівському повіті залишалася повстанська армія Н. Махна. Нечисленні, поріділі внаслідок епідемії тифу, але рухливі махновські загони роззброювали червоноармійців і знищували органи радянської адміністрації. У Велико-Михайлівській волості таких нападів на ревком було кілька.
Але для подолання Врангелівської армії, яка прийшла на зміну Денікінській, більшовикам потрібна була допомога. Протягом усього вересня тривали переговори між махновцями та більшовиками, що завершилися 2 жовтня 1920 року підписанням угоди про союз та співробітництво. І вже з 12 жовтня Махновська армія брала участь у бойових діях проти Врангеля. 23 жовтня загони Махна вибили сили Врангеля з Олександрівська. 27 жовтня загони вступили до Гуляйполя, 28 жовтня – до міста Великий Токмак.
Чи проходили врангелівські підрозділи поблизу Велико-Михайлівки, достеменно не відомо. Знайдено лише одну згадку про таке перебування. Про це говорить протокол загальногромадського сходу села Ново-Ленінівки (Орестопіль), що відбувся у листопаді 1924 року.
«Приговор № 44 Общегражданского Схода граждан дер. Ново-Лениновки того же сельсовета Покровского Района Запорожской округи Екатеринославской губернии.
Участвовало на сходе 87 граждан.
1924 г. Ноября 16 дня. Мы, ниже подписавшиеся граждане д. Ново-Лениновки, сего числа собравшись на общегражданский сход в присутствии председателя нашего Сельсовета Опришко Ст. и под временным (?..) председательством Торговца Григория Ивановича и секретаря Волженского Емельяна, имели между собой суждение и подсчет убытков, разорений, грабительств и обнищания нашего села, нанесенных буржуазно-капиталистическими наемниками в период с октября месяца 1918 г. по 1921 г. Буржуазия из своими наемниками, мстя нам за наше освобождение, не считая реквизиции, несколько раз подвергала наше село повальному разграблению всего без исключения нашего имущества, уничтожая наши посевы, хлеба, сжигая постройки, убивая молодых мужчин, насилуя наших жен, сестер, дочерей, что не подлежит и не поддается никакому описанию и воображению. По выше изложенному мы теперь очутились в крайней бедности.
Поговоря [обсудив] между собой, мы, с общим всех нас согласии, произвели подсчет всех наших убытков, которые выразились в следующем размере:
В 1918 г.- Австро-Германскими войсками нанесено убытков в сумме 87845 руб.
В 1919-1920 г.г. Деникинцами и Врангельцами – 27134 руб., Красной Армией – 24360 руб.
Убытки в подробностях выражаются в отдельной ведомости и приложенной к этому приговору (документ відсутній), мы признаем за [?..] и своими подписями собственноручно удостоверяем. Неграмотные:
Гонтар Ефим, Ф., Тютюник Ирина, Перевозный Иван, Кривошей Ирина, Залозный Филип, Тютюник Акулина, Кривошей Мария, Гонтарь Иосиф, Скрипченко, М.  Черноморец Иван, Романец Петр Федор., Серенькая П. Кир., Гонтарь Мария, Финота [?..], Самуха [?..], Малыш Трифон, Тютюник [?..], Кривошей Дав.(?..), Левченко Параск., Тютюник Евфрос., Малыш Михаил, Романко (?) Иван, Ковалев Михаил, Шейка Алексей, Сосницкая Парас., Ковалева Параск., Черноморец М., Борульник Елена, Горобец Влас, Хвостик Елена, Борульник Евфр., Перевозная Ксен., Кривошей Марфа, Терновый Гавриил, Доброхвост Ирина, Демянец Татьяна, Черноморец Мотр., Торговец Секлета, Залозная Матрона, Серенькая Агафия, Тютюник Роман, Шейка Ульяна, Сосницкая [?..],Шиш Козьма, Киценко Григорий, Соломка Дария (?).
А за них неграмотных и за себя подписали грамотные:
Волженский Емел., Михаил Черномор., Иван Непорада, Юхим Калиберда, Кондрат Черномор., Николай Гонтар, Влас Кривошей, Иван Залозный, [?..] Левченко, Иван Заболотный, Семен Торговец, Яков Борульник, Анд. К. Сосницкий, Антон Кочергин, Козьма Заярный, Илья [?..], Степан Тютюник, Мазченко Федор, Сидор Хвостик, Тимофей Киценко, Василий Романец, Василий Зиненко, Иван Кривошей, Ульяна Шейка, Голик Федор, Григ. Терновый (?), Анд. И. Сосницкий, Иван Ев. Мазченко, Иван С. Борульник, Роман Финота, Гр. Горобец, Найден Михаил, Доброхвост, Петр Ковалев, Микита Пивовар, Григор. Кривошей, Анд. М. Сосницкий, Петр Мазченко, Иван Бурлай, Анд. А. Сосницкий.»
Масова ж підтримка населенням волості махновського руху у 1920 році викликала лють у окупантів.
23 листопада 1920 р. у Велико-Михайлівці відбулися Волосні збори. Були присутні 673 особи. Головою зборів обрали Стефана Василенка, секретарем Якова Гавриленка. З Катеринослава на збори відрядили інструктора губернського ревкому Тарасенка. Він мав направити збори в потрібному напрямку, організувати комітети незаможних селян, котрі, як і ревкоми, перебували б під цілковитим контролем і дали б можливість розколювати селян за соціальною або майновою ознакою.
Н. Махно не сприймав ці комітети і під час своїх рейдів розганяв усі створені більшовиками структури. Не захотіли організовувати КНС (комітети незаможних селян) і дібрівчани.
Мешканці Велико-Михайлівської волості, заслухавши доповідь тов. Тарасенка про поточний момент, ухвалили «передати гарячий привіт Червоній Армії та Революційній повстанській армії України Махновців з побажанням, щоб вони об'єднаними силами покінчили з нашим лютим ворогом та його помічниками і цим самим дали нам можливість полегшено зітхнути. А також шлемо гарячий привіт нашим вождям тов. Леніну та тов. Троцькому. Крім того, ми, селяни Велико-Михайлівської волості вирішили напружити всі наші сили до праці для відновлення господарської розрухи і боротися зі злісною спекуляцією, даючи хліб та інші продукти в кооператив робітників за твердою ціною з отриманням за тією ж ціною необхідних предметів для потреб селянства».
Щодо комітету бідноти – громада вирішила такий не організовувати, а допомагати бідним спільними зусиллями в усіх питаннях.
Рішення зборів закінчили гаслами: «Хай живе Червона Армія! Хай живе Повстанська армія Махновців! Хай живе товариш Ленін! Хай живе товариш Троцький! Хай живе праця та злагода!».
Через кілька днів Олександрівський губернський ревком направив Наркомату Внутрішніх Справ України таємне зведення про роботу волосних ревкомів. Збори у Велико-Михайлівці були оцінені, як… куркульські та махновські:
«Больше-Михайловская волость. На общегражданском сходе при большом участии кулаков и махновцев выступил с докладом по текущему моменту и организации Комнезаможей инструктор Губревкома тов. Тарасенко. По окончании доклада была предложена резолюция, которую приняли с поправкой: выразив всеми силами и средствами поддерживать Соввласть и приветствовать Красную Армию и ее вождей, а также махновцев, как победителей мировой контрреволюции. О Комнезаможе вынесено постановление: таковых не организовывать, а общими усилиями помогать бедноте.
Зав. Губ. Отделом Управления».

Post's attachments

283404026_750409912634035_5230103861617079488_n.jpg
283404026_750409912634035_5230103861617079488_n.jpg 321.05 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

4

Re: Велико-Михайлівка. 1920 р. Окупація

1920 р. ОКУПАЦІЯ (ч.-4). Продрозверстка

Окупувавши Україну, взявши під контроль її територію, насадивши на місцях свої ревкоми, московити негайно запровадили продрозверстку і почали безжально вигрібати продовольство у хліборобів.
Силою зброї часто забирали продукти, які за законом взагалі не підлягали вилученню, наприклад, картоплю, м'ясо. Червона влада свідомо прирікала селянство на голод і розор.
У Велико-Михайлівській волості збір продуктів здійснювали органи Народного комісаріату продовольства - продзагони за активного сприяння місцевого ревкому, якому мав допомагати комітет незаможних селян. Але Велико-Михайлівська громада довго опиралася створенню так званого КНС.
3 серпня Велико-Михайлівський волосний ревком отримав розпорядження з особового продовольчого комітету 46-ї дивізії. У наказі зазначалося, що волость входить до району заготовок 46-ї дивізії, тому будь-які вимоги на продукти повинні виходити тільки від Опродкомів 46-ї дивізії. Відпуск продуктів частинам інших дивізій повинен проводитись обов'язково з дозволу Опродкому 46-ї дивізії або його уповноважених. Відповідальність за виконання повністю покладалася на голову Велико-Михайлівського ревкому.
До списку того, що вилучалося, входили майже всі сільгосппродукти. Натомість замість товарів селянам видавали гроші, що були фактично повністю знецінені.
Розмір розверстки визначали не з фактичних надлишків продовольства у хлібороба, а з потреб у продовольстві армії, тому на місцях вилучали не тільки надлишки, але часто весь насіннєвий фонд і сільгосппродукти, необхідні для харчування самого селянина.
6 серпня 1920 року Велико-Михайлівському ревкому Райпродком 46-ї дивізії довів, що за виконанням Державної розкладки найбіднішим громадянам буде залишено 10% зерна з усієї кількості, взятої на облік, а худоби – 30% із розрахунку одну голову на п'ять душ.
9 серпня Велико-Михайлівський ревком отримав чергове розпорядження. Згідно з наказом Південно-Західного фронту за № 325 усю належну за розверсткою худобу волость мала доставити негайно на ст. Чаплине Райпродкомарму 13, продкомісії № 5, при цьому додавався список усіх хуторів Велико-Михайлівської волості із зазначенням кількості худоби, яку належало здати за розверсткою (Новоселівка – 78 голів; Євграфівка – 36; Синєгубівка – 45; Білозубівка – 34; Маліївка – 40; Петрівка – 10; Вербове – 54; Підгаврилівка – 180; Дубове – 48). Наказ мав бути виконаним не пізніше 20 серпня до 5 годин вечора.
Геть-чисто все вигрібали московити з волості. Відповідно до розпорядження волревкому продовольчий підвідділ задовольняв військові частини продовольством, фуражем і всім необхідним. Так само на вимогу Районної продовольчої комісії 46 дивізії 13-ї армії відпустив рогатої худоби: 642 голів вагою 6924 пуд. 17 ф.; свиней – 10 штук вагою 80 п.; овець – 597 штук (748 пудів 36 ф.), а також: пшениці – 13345 пудів 20 фунтів; ячменю – 9646  пудів 19 фунтів; соломи – 150 пудів, хліба печеного – 299 п.10 ф.; пшона – 156 п. 29 ф.; висівок – 85 п.; картоплі – 150 п.; сала – 8 пудів; масла коров'ячого – 7 п.; яєць - 2500 шт., меду бджолиного – 2 пуди 9 ф., сала – 4723 п. 14 ф.
Продовольчий відділ брав на облік надлишки хліба в зерні, з яких задовольняв вимоги військових частин.
Суворі та безжальні методи більшовицької влади не допускали будь-якого непослуху. За небажання або відмову підкорятися - негайно застосовували репресивні дії:
«УССР Райпродкомиссия №5 Опродкомармия 13, Отдел заготовок.
Сентябрь 2 дня 1920 г.
Больше-Михайловскому Волревкому.
Райпродкомиссия № 5 Опродкомармия 13 с получением сего предписывает Вам арестовать председателя волпродотдела за неисполнение строгого предписания Райпродкомиссии № 5 от 31/12 с/г за № 53 и за недоставку оставшихся в его распоряжении казенных мешков. Вместе с тем также арестовать председателя Евграфовского сельского Ревкома и с ним граждан того же села Илью Богатырева и Максима Деменка, как неподчиняющихся Советской власти в области государственной разверстки на скот и продзерно, согласно предписания за № 53. В неисполнении сего предписания председателя Волревкома будет подвергнуто к строгой ответственности вплоть до ареста и препровождения Суду Реввоеннтрибунала 123 армии. Арестованных препроводить в распоряжение Райпродкомиссии № 5.»

Але, не зважаючи на загарбницькі, непосильні норми продрозверстки, окупанти не задовольнялися вилученим.
Так, голова Вербівського сільського ревкому повідомляв, що 3 вересня в селі Вербове червоноармійці невідомого загону без жодного на те дозволу зібрали з кожного домогосподарства по 1 мішку пшениці та 1 мішку ячменю, обміняли по парі коней та залишили двоколку.
Пересування територією волості нескінченних червоноармійських підрозділів, які весь час виставляли вимоги вже не раз пограбованим селянам, спонукало Велико-Михайлівський ревком відрядити до особового відділу продовольчої комісії 46-ї дивізії свого члена Луку Федоренка. Він мав клопотати, щоб залишали не 10% хліба, а не менше 25% та 50% худоби, оскільки продрозверстку із селян уже вилучили, а між тим у Велико-Михайлівці перебували на той час військові частини 4-ї і 5-ї кавбригад, які, не зважаючи ні на що, знову вимагали худобу, хліб і фураж. І як сповіщав ревком, таке вже повторювалося не перший раз.
Щоб мати хоч якийсь захист від ненаситних орд, громадяни волості отримували у ревкомі посвідки про виконання продрозверстки. Збереглася одна з таких посвідок:
«Удостоверение.
Дано сие гражданину хут. Киричковый Больше-Михайловской волости Александровского уезда Андрею Ивановичу Романцу в том, что действительно им выполнена Государственная разверстка 5 августа 1920 г. посредством отправления на станцию Чаплино Опрокомдив 46 ячменя двадцать сем (27) пудов.
Общая квитанция Опрокомдив 46. 5 августа 1920 г. Председатель Опрышко.»

Post's attachments

283804358_751747875833572_4675231181518558831_n.jpg
283804358_751747875833572_4675231181518558831_n.jpg 224.48 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

5

Re: Велико-Михайлівка. 1920 р. Окупація

1920 р. ОКУПАЦІЯ (ч. 5). Примусова мобілізація

Особливе обурення у населення викликала примусова мобілізація до лав Червоної армії. Ухилятися від такої мобілізації зупиняв страх за долю рідних, бажання вберегти від погрому власні господарства.
Мобілізацію населення у повіті мав здійснювати повітовий військовий комісаріат. За його розпорядженнями і з його відома виконувався облік населення та коней. Але часто червоноармійські частини, що пересувалися волостю, діяли на свій розсуд. Незважаючи на директиви свого більшовицького уряду, окупанти забирали коней без сплати грошей та самостійно оголошували мобілізацію чоловічого населення, не повідомивши про це повітовий військкомат.
Черговий більшовицький загін, що прибував у волость, видавав черговий наказ про мобілізацію всього чоловічого населення віком від 19-ти до 46-ти років. Усі громадяни вищезазначеного віку мали з'явитися в мобілізаційний пункт Волосного Ревкому протягом двох днів з дня оголошення мобілізації. А всіх, хто ухилився від мобілізації і не з'явився в зазначений термін, оголошували людьми поза законом, тобто дезертирами і зрадниками Радянської влади. Сім'ї таких арештовували, а все господарство конфісковували.
23 травня до Велико-Михайлівки прибув загін ВНК, а вже 25 травня за наказом комісара цього загону особливоуповноваженого Цвєткова понад 550 чоловіків віком від 19 до 46 років примусово мобілізували і відправили в 187-у стрілецьку бригаду Петербурзького округу. На якій підставі була проведена ця мобілізація, не знали навіть у волосному ревкомі («Вони були в Кронштадті», ст. 23).
21-го липня війська 2-ї Кінармії 2-ї Кінної Дивізії імені т. зв. Блінова проходили через село Велико-Михайлівку. Червоноармійці цих підрозділів влаштували облаву буцімто на дезертирів. Заарештували громадян села віком від 18 до 45 років включно та направили до штабу 2-ї Кінної Армії. Чотирнадцять з них віддали під трибунал. Судили їх іменем Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, тобто за законами не української, а російської держави, хоча ще 10 березня 1919 року на 3-му Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові було проголошено маріонеточне УСРР:
«П Р И Г О В О Р.
Именем Российской Социалистической Федеративной Советской Республики 1920 г. Июля 21 дня Отдела Революционного Военного Трибунала 2-ой Конной Армии 2-ой Кавдивизии в составе: председателя т. Морошкина и членов т.т. Ершова и Сорокина при секретаре т. Бродецком, рассмотрев дело по обвинению гр. с. Больше-Михайловки Александровского уезда Екатеринославской губернии: 1) Сергея Ивановича Постового – 22 лет; 2) Платона Георгиевича Кречета – 41 года; 3) Данила Васильевича Новощука – 18 лет; 4) Ефима Андреевича Денисова – 27 лет; 5) Гаврила Ивановича Гриненко – 29 лет; 6) Ивана Павловича Богатырева – 23 лет; 7) Андрея Силовича Пономаренко – 18 лет; Якова Михайловича Шевлюка – 24 лет; 9) Василия Марковича Малютина – 18 лет; 10) Кузьмы Степановича Павлюка – 22 лет; 11) Ивана Николаевича Шелеста – 40 лет; 12) Филиппа Андриановича Глушко – 42 лет; 13) Терентия Васильевича Кузьмичева – 22 лет; и 14) Ивана Федоровича Капрана – 37 лет, в уклонении от военной службы. Признал обвинение доказанным.»

Post's attachments

285107717_755477548793938_4493204691112276622_n.jpg
285107717_755477548793938_4493204691112276622_n.jpg 286.25 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: Алёна1

Share