1920 р. ОКУПАЦІЯ (ч.-3). Підтримка дібрівчанами Повстанської Армії Махна
Після денікінців головною загрозою для червоних в Олександрівському повіті залишалася повстанська армія Н. Махна. Нечисленні, поріділі внаслідок епідемії тифу, але рухливі махновські загони роззброювали червоноармійців і знищували органи радянської адміністрації. У Велико-Михайлівській волості таких нападів на ревком було кілька.
Але для подолання Врангелівської армії, яка прийшла на зміну Денікінській, більшовикам потрібна була допомога. Протягом усього вересня тривали переговори між махновцями та більшовиками, що завершилися 2 жовтня 1920 року підписанням угоди про союз та співробітництво. І вже з 12 жовтня Махновська армія брала участь у бойових діях проти Врангеля. 23 жовтня загони Махна вибили сили Врангеля з Олександрівська. 27 жовтня загони вступили до Гуляйполя, 28 жовтня – до міста Великий Токмак.
Чи проходили врангелівські підрозділи поблизу Велико-Михайлівки, достеменно не відомо. Знайдено лише одну згадку про таке перебування. Про це говорить протокол загальногромадського сходу села Ново-Ленінівки (Орестопіль), що відбувся у листопаді 1924 року.
«Приговор № 44 Общегражданского Схода граждан дер. Ново-Лениновки того же сельсовета Покровского Района Запорожской округи Екатеринославской губернии.
Участвовало на сходе 87 граждан.
1924 г. Ноября 16 дня. Мы, ниже подписавшиеся граждане д. Ново-Лениновки, сего числа собравшись на общегражданский сход в присутствии председателя нашего Сельсовета Опришко Ст. и под временным (?..) председательством Торговца Григория Ивановича и секретаря Волженского Емельяна, имели между собой суждение и подсчет убытков, разорений, грабительств и обнищания нашего села, нанесенных буржуазно-капиталистическими наемниками в период с октября месяца 1918 г. по 1921 г. Буржуазия из своими наемниками, мстя нам за наше освобождение, не считая реквизиции, несколько раз подвергала наше село повальному разграблению всего без исключения нашего имущества, уничтожая наши посевы, хлеба, сжигая постройки, убивая молодых мужчин, насилуя наших жен, сестер, дочерей, что не подлежит и не поддается никакому описанию и воображению. По выше изложенному мы теперь очутились в крайней бедности.
Поговоря [обсудив] между собой, мы, с общим всех нас согласии, произвели подсчет всех наших убытков, которые выразились в следующем размере:
В 1918 г.- Австро-Германскими войсками нанесено убытков в сумме 87845 руб.
В 1919-1920 г.г. Деникинцами и Врангельцами – 27134 руб., Красной Армией – 24360 руб.
Убытки в подробностях выражаются в отдельной ведомости и приложенной к этому приговору (документ відсутній), мы признаем за [?..] и своими подписями собственноручно удостоверяем. Неграмотные:
Гонтар Ефим, Ф., Тютюник Ирина, Перевозный Иван, Кривошей Ирина, Залозный Филип, Тютюник Акулина, Кривошей Мария, Гонтарь Иосиф, Скрипченко, М. Черноморец Иван, Романец Петр Федор., Серенькая П. Кир., Гонтарь Мария, Финота [?..], Самуха [?..], Малыш Трифон, Тютюник [?..], Кривошей Дав.(?..), Левченко Параск., Тютюник Евфрос., Малыш Михаил, Романко (?) Иван, Ковалев Михаил, Шейка Алексей, Сосницкая Парас., Ковалева Параск., Черноморец М., Борульник Елена, Горобец Влас, Хвостик Елена, Борульник Евфр., Перевозная Ксен., Кривошей Марфа, Терновый Гавриил, Доброхвост Ирина, Демянец Татьяна, Черноморец Мотр., Торговец Секлета, Залозная Матрона, Серенькая Агафия, Тютюник Роман, Шейка Ульяна, Сосницкая [?..],Шиш Козьма, Киценко Григорий, Соломка Дария (?).
А за них неграмотных и за себя подписали грамотные:
Волженский Емел., Михаил Черномор., Иван Непорада, Юхим Калиберда, Кондрат Черномор., Николай Гонтар, Влас Кривошей, Иван Залозный, [?..] Левченко, Иван Заболотный, Семен Торговец, Яков Борульник, Анд. К. Сосницкий, Антон Кочергин, Козьма Заярный, Илья [?..], Степан Тютюник, Мазченко Федор, Сидор Хвостик, Тимофей Киценко, Василий Романец, Василий Зиненко, Иван Кривошей, Ульяна Шейка, Голик Федор, Григ. Терновый (?), Анд. И. Сосницкий, Иван Ев. Мазченко, Иван С. Борульник, Роман Финота, Гр. Горобец, Найден Михаил, Доброхвост, Петр Ковалев, Микита Пивовар, Григор. Кривошей, Анд. М. Сосницкий, Петр Мазченко, Иван Бурлай, Анд. А. Сосницкий.»
Масова ж підтримка населенням волості махновського руху у 1920 році викликала лють у окупантів.
23 листопада 1920 р. у Велико-Михайлівці відбулися Волосні збори. Були присутні 673 особи. Головою зборів обрали Стефана Василенка, секретарем Якова Гавриленка. З Катеринослава на збори відрядили інструктора губернського ревкому Тарасенка. Він мав направити збори в потрібному напрямку, організувати комітети незаможних селян, котрі, як і ревкоми, перебували б під цілковитим контролем і дали б можливість розколювати селян за соціальною або майновою ознакою.
Н. Махно не сприймав ці комітети і під час своїх рейдів розганяв усі створені більшовиками структури. Не захотіли організовувати КНС (комітети незаможних селян) і дібрівчани.
Мешканці Велико-Михайлівської волості, заслухавши доповідь тов. Тарасенка про поточний момент, ухвалили «передати гарячий привіт Червоній Армії та Революційній повстанській армії України Махновців з побажанням, щоб вони об'єднаними силами покінчили з нашим лютим ворогом та його помічниками і цим самим дали нам можливість полегшено зітхнути. А також шлемо гарячий привіт нашим вождям тов. Леніну та тов. Троцькому. Крім того, ми, селяни Велико-Михайлівської волості вирішили напружити всі наші сили до праці для відновлення господарської розрухи і боротися зі злісною спекуляцією, даючи хліб та інші продукти в кооператив робітників за твердою ціною з отриманням за тією ж ціною необхідних предметів для потреб селянства».
Щодо комітету бідноти – громада вирішила такий не організовувати, а допомагати бідним спільними зусиллями в усіх питаннях.
Рішення зборів закінчили гаслами: «Хай живе Червона Армія! Хай живе Повстанська армія Махновців! Хай живе товариш Ленін! Хай живе товариш Троцький! Хай живе праця та злагода!».
Через кілька днів Олександрівський губернський ревком направив Наркомату Внутрішніх Справ України таємне зведення про роботу волосних ревкомів. Збори у Велико-Михайлівці були оцінені, як… куркульські та махновські:
«Больше-Михайловская волость. На общегражданском сходе при большом участии кулаков и махновцев выступил с докладом по текущему моменту и организации Комнезаможей инструктор Губревкома тов. Тарасенко. По окончании доклада была предложена резолюция, которую приняли с поправкой: выразив всеми силами и средствами поддерживать Соввласть и приветствовать Красную Армию и ее вождей, а также махновцев, как победителей мировой контрреволюции. О Комнезаможе вынесено постановление: таковых не организовывать, а общими усилиями помогать бедноте.
Зав. Губ. Отделом Управления».
Post's attachments283404026_750409912634035_5230103861617079488_n.jpg
283404026_750409912634035_5230103861617079488_n.jpg 321.05 kb, file has never been downloaded.
You don't have the permssions to download the attachments of this post.