1

Тема: Новини

Рубрика новостей по генеалогии.

Иные новости здесь: http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3583

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

702

Re: Новини

27 січня 2022 року о 14-00 в українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» презентують новий онлайн ресурс, що на сьогодні вже включає понад 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів (півмільйона копій аркушів), які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років:

+ Читати більше

Фонд 9 – Міністерство народного господарства Української Народної Республіки, Київ, Кам’янець-Подільський, Тарнів, 1919-1922, 771 справа;
Фонд 799 – Міністерство внутрішніх справ Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 33 справи;
Фонд 1065 – Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, Київ, Кам’янець-Подільський, Тарнів, 1918-1923, 1077 справ;
Фонд 1072 – Міністерство сповідань Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам’янець-Подільській, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 343 справи;
Фонд 1076 – Військове міністерство Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 69 справ;
Фонд 1078 – Головне управління Генерального штабу УНР, Київ, Жмеринка, Рівне, Кам’янець-Подільський, 1918-1930, 474 справи;
Фонд 1113 – Управління преси та інформації Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Рівне, Кам’янець-Подільський, 1917-1925, 375 справ;
Фонд 1115 – Українська Центральна Рада, Київ, Житомир, 1917-1918, 85 справи;
Фонд 1429 – Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, Київ, Кам’янець-Подільський, Польща, Чеські та Словацькі землі, 1917-1938, 314 справ;
Фонд 2094 – Народне міністерство шляхів Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 18 справ;
Фонд 2200 – Міністерство шляхів Української Держави, Київ, 1916- 1919, 295 справ;
Фонд 2201 – Міністерство освіти Української Держави, Київ, 1918- 1919, 1982 справи;
Фонд 2537 – Міністерство шляхів сполучення Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Кам’янець-Подільський, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 540 справ;
Фонд 3006 – Міністерство генерального писарства Української Народної Республіки, Київ, 1918, 2 справи;
Фонд 3084 – Міністерство торгу і промисловості Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 14 справ;
Фонд 3809 – Петлюра Симон Васильович (1879-1926) – політичний, державний і військовий діяч, член Української Центральної Ради, Голова Директорії УНР, Головний отаман військ УНР, 1916-1926, 19 справ;
Фонд 4146 – Державний сенат Української Народної Республіки, Київ, 1919, 834 справи.

У подальшому «Архіум» ЦДАВО України поповнюватиметься цифровими копіями архівних фондів з історії України ХХ століття й вже у 2022 році досягне одного мільйона копій аркушів документів.
https://archives.gov.ua/ua/%d0%b0%d0%bd … %ba%d1%80/

Share

703 ( 27-01-2022 13:17:22 змінене О.І. )

Re: Новини

У ПОЛЬЩІ ВІДНАЙДЕНО СТАРОВИННИЙ РЕЄСТР КІННОГО ГЕТЬМАНСЬКОГО ПОЛКУ САМІЙЛА САМУСЯ

http://images.vfl.ru/ii/1643282086/9578e649/37750563.jpg

http://images.vfl.ru/ii/1643282133/be6eaa1a/37750577.jpg

Згідно з віднайденого у Польщі оригінального документу під назвою "Реєстр Кінного полку наказного Гетьмана Самуся", який було укладено у жовтні 1695 року, владна структура гетьманського полку була такою:
Гетьман
Полковник
Осавул Полковий
Хорунжий Полковий
Писар
Суддя
Сотники
Хорунжі сотенні
Обозний сотенний
Добош (тулумбасник-барабанщик)
Трубачі (сурмачі)
Пушкарі (гармаші)
Козаки
Віднайшов в Архіві Головному актів давніх у Варшаві доктор наук Тарас Чухліб

https://www.facebook.com/taras.chuhlib/ … 48?__cft__[0]=AZUS0m_Zwdi1oCzAeEpaaTxRPTQdvYOAtC7IrwG63hvOMKOCHHtdD9m72to8FHvAl00B7hl7mX_LAhqqpiUmZo7K5cquKd0pjdnHc6fwvTiDLvlDy-MHSzgEtZQJM4CCUpw&__tn__=%2CO%2CP-R

Share

704 ( 27-01-2022 13:37:38 змінене ktaras )

Re: Новини

Чухліб - псевдоісторик, який весь час постить псевдознахідки, тому з посиланнями на нього треба бути дуже обережним wink

Thanks: borisovichi1

705 ( 27-01-2022 16:48:57 змінене О.І. )

Re: Новини

ktaras пише:

Чухліб - псевдоісторик, який весь час постить псевдознахідки, тому з посиланнями на нього треба бути дуже обережним wink


А приклади можна його псевдознахідок  wink

Thanks: Ann1

Share

706 ( 27-01-2022 18:11:04 змінене ktaras )

Re: Новини

Та повно. Ось, будь ласка, буквально на днях трапилось:

https://www.facebook.com/permalink.php? … 1515094776

Чухліб розмістив фото якоїсь старої книги, підписавши, що це морська книга гетьмана Сагайдачного. Потім з’ясувалося, що це

латиномовний стародрук "Роз'яснення ютських законів" (себто, датського звичаєвого права) Бенедикта Кануті (Бенгта Кнутссона), єпископа шведського Вестероса.

з якоїсь шведської бібліотеки і до Сагайдачного, звісно, жодного стосунку взагалі не має.

Чухліб швиденько той пост затер або закрив, без жодних коментарів чи вибачень за відвертий фейк.

А ось ще була інша історія, щоб не казали, що то якась випадкова помилка:
https://www.facebook.com/oleg.odnorozhe … 0681273965

І такі "сенсаційні", а то й фейкові знахідки в нього весь час.

А потім він ще ходить по коментах до того ж Остапа Українця чи інших викривачів його сенсацій і хамить.

707

Re: Новини

Я вже думав в мене одного "неадекватне" ставлення до нього
Подарили його книгу - багатенько помилок як для серйозного видання. Переплутати Головіна з Голіциним ?
Виходить такий стиль… а може просто співпадіння )

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Thanks: ArturVer1

Share

708

Re: Новини

Раз був і я впіймався на його "відкриття", а коли щось часто став натрапляти на нові і нові сенсації, то запідозрив лихе. Бо уявляю як насправді великі відкриття рідко стаються.  Те саме відчуття у мене викликають регулярні врожаї "бідонів УПА", звіти про жнива яких вже нагадують комедію.

З повагою,
Чай.
Thanks: Kora, nfs79, ArturVer3

Share

709

Re: Новини

borisovichi пише:


Подарили його книгу - багатенько помилок як для серйозного видання. Переплутати Головіна з Голіциним ?

Нещодавно аналізувала збірник від НАНУ. Розділи, що стосуються рідної мені місцевості. То там стільки помилок......


А стосовно помилок Тараса Васильовича, хай своє слово скажуть вчені.

ktaras
Сенсацї? Народ у нас такий - на сенсації ведеться. Реєстри також псевдознахідки?

Thanks: borisovichi1

Share

710 ( 27-01-2022 19:47:45 змінене ktaras )

Re: Новини

о и пише:

Нещодавно аналізувала збірник від НАНУ. Розділи, що стосуються рідної мені місцевості. То там стільки помилок

Нічого дивного, у нас Ківа ледь "науківцем" не став. А Кириленко Лептонівна досі доктор педагогічних наук. А скільки ще таких наукових ступеней отримали непублічні люди, про фаховість яких ми взагалі нічого не знаємо - сотні, тисячі, десятки тисяч? Можна лише уявити, які наукові дослідження і статті вони продукують.

о и пише:

А стосовно помилок Тараса Васильовича, хай своє слово скажуть вчені.

Там під постом Однороженка якраз вчені і висловлюються - Сокирко, Зінченко, Бандрівський, Старченко, Гай-Нижник та інші. Ну а Ви можете й далі толерувати таких як Чухліб.

о и пише:

Сенсацї? Народ у нас такий - на сенсації ведеться.

Так не варто зайвий раз популяризувати невігласів.

о и пише:

Реєстри також псевдознахідки?

Я не фахівець. З огляду на численні фейки Чухліба я маю великий сумнів щодо сенсаційності, авторства, інтерпретації і часу віднайдення цього реєстра (вчора, минулого року, 10 років тому?).

711 ( 28-01-2022 10:14:06 змінене О.І. )

Re: Новини

ktaras

Так вже і "невігласа". Ви ж не фахівець, і даєте такі оцінки.

А щодо сенсаційності, авторства, інтерпретації і часу віднайдення цього реєстра, я думаю, ми узнаємо. Якщо це "псевдознахідка", поважні історики не упустять можливості висловитися на цю тему.

Share

712

Re: Новини

о и пише:

ktaras

Так вже і "невігласа". Ви ж не фахівець, і даєте такі оцінки...

Після цього допису у мене виникли великі сумніви щодо його профпридатності.
https://www.facebook.com/taras.chuhlib/ … 1358584703
Пан Тарас: 1) Не зміг правильно прочитати напис на хресті. 2) Навіть не намагався знайти архівні документи і обмежився лише власними фантазіями. Хоча запис про смерть Якова Солохи і його сина можна знайти за 5 хвилин:
https://www.familysearch.org/ark:/61903 … at=3757186
Чи варто довіряти архівним знахідкам людини, яка не може правильно прочитати найпростіший напис?

Share

713

Re: Новини

Anatolii Khromov:


В Україні введено воєнний стан у зв'язку з зброєною агресією Росії!

Шановні користувачі - відвідування архівів скасовується відсьогодні і до особливого розпорядження!

Колегам-архівістам діяти відповідно до нормативно-провавих актів, передбачених на період воєнного стану!

Друзі, бережіть себе і не панікуйте!

P.S. Я на роботі, телефонний зв'язок не завжди стабільний але доступний у месенджерах

https://www.facebook.com/groups/dostup. … 895415103/

Share

714

Re: Новини

Підтримати Фонд "Повернись живим" https://savelife.in.ua/donate/

Підтримати армію з картки будь-якого банку:
IBAN: UA223226690000026007300905964
ЄДРПОУ: 39696398
Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»
Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям.

Підтримати "Повернись живим" на Patreon https://www.patreon.com/savelife_in_ua/

Thanks: litar Л1

Share

715

Re: Новини

Російські окупанти спалили у смт Іванків історико-краєзнавчий музей, де зберігалися роботи відомої української народної художниці Марії Примаченко.

Марія Примаченко — українська народна художниця в жанрі "наївного мистецтва", лауреатка Національної премії України імені Шевченка. Народилася і похована у селі Болотня Вишгородського району Київської област

З докором дивиться вона на ворога на нашій землі. Спопеляє його поглядом…

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/thumb/5/5b/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C.jpg/200px-%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C.jpg

P.S.
Роботи Приймаченко іванківці винесли по хатах! Вони не згоріли!!!! СЛАВА УКРАЇНЦЯМ!!!! Музей відбудуємо!!!

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Maria_Prymachenko._Sunflowers_and_peas.jpg/87px-Maria_Prymachenko._Sunflowers_and_peas.jpghttps://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Maria_Prymachenko._Flowers_for_Peace._1965.jpg/88px-Maria_Prymachenko._Flowers_for_Peace._1965.jpghttps://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/75/Maria_Prymachenko._Ukrainian_bull._1977.jpg/120px-Maria_Prymachenko._Ukrainian_bull._1977.jpg
Соняшники та горох.  Квіти для миру 1965. Український бик. 1977

Марія Примаченко народилася і прожила все життя в селі Болотня на Київщині (тоді Київська губернія, Російська імперія), у родині теслі Оксентія Григоровича (майстрував дворові огорожі у вигляді стилізованих головкатих зображень) та визнаної майстрині-вишивальниці Параски Василівни (свої сорочки Марія вишивала власноруч).

В дитинстві хворіла поліомієлітом. Хвороба зробила її не по-дитячому серйозною та спостережливою, загострила слух і зір.

Про ранню творчість згадувала: «Починалося все це так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…». Сусіди приходили подивитися на дивину, зроблену дитячими руками, просили і їхні хати прикрасити.

1934 року в Києві відкрили Центральні експериментальні майстерні при Київському музеї українського мистецтва (із 1936 — Школа народних майстрів, згодом — Художньо-промисловий), що збирали народні таланти. 1936 до них запросили Марію Примаченко. У Майстернях викладали Анатоль Петрицький, Василь Кричевський, Василь Касіян, училися — Тетяна Пата, Параска Власенко, Макар Муха й десятки інших визначних творчих постатей.

Примаченко була надзвичайно вразливою людиною, черпала інформацію зі світу природи та поточних новин, зберігаючи вміння сприймати життя як вічну казку.

1936 року на І Республіканській виставці народної творчості картинам Примаченко надали цілий зал. Виставку бачили Москва, Ленінград, Варшава. За участь Примаченко нагородили дипломом першого ступеня. Відтоді її твори з незмінним успіхом експонуються у Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. 1937-го твори художниці виставлялися в Парижі.

Під час навчання Марія зустріла свого майбутнього чоловіка, який приїхав на екскурсію до Лаври, де містилися Майстерні, земляка з Іванкова (що біля Болотні), Василя Маринчука, лейтенанта Червоної армії. По закінченні навчання художниця прагнула у Болотню, до коханого, хоча могла б залишитись у Києві. У березні 1941 року в подружжя народився син Федір (шлюб вважався громадянським). Василь Маринчук пішов на війну та не повернувся.[7]

Син Федір став найближчим другом Примаченко, навчався малярству у матері і згодом теж став народним художником, майстром наїву[8]. З дружиною виростив двох онуків художниці.[9]

Союзна преса називала художницю «Маруся Приймаченко, молода колгоспна художниця з сонячно-радісної України», нівелюючи реальну глибину і дуальність її картин. Примаченко в невіддільності добра від зла пронизливо портретувала епоху: на роботі 1936 року «Звіриний суд» чорна мавпа за столом пише протокол, а двоє вовків стоять перед нею навшпиньки; на картині 1930-х слоноподібне чудовисько і підпис: «Та звірина йде й дрімає собі, їсти шукає, то й наряди не на умі, коли їсти хочеться, то нічого не хочеться».

Марія Примаченко померла 1997 (за іншими даними 1998[10]) року в селі Болотня, де й народилася. У 2008 році помер її син Федір, і його поховали поруч із матір'ю.

/ вiкiпедiя

Share

716

Re: Новини

На Чернігівщині окупанти знищили архів СБУ з документами про радянські репресії проти українців
25 березня, 2022 п'ятниця

Російські загарбники знищили архівний підрозділ Служби безпеки на Чернігівщині, де зберігалися документи щодо репресій проти українців за часів СРСР
Про це повідомляє Міністерство юстиції з посиланням на голову Державної архівної служби України Анатолія Хромова.

Він заявив, що наразі відомо про знищення як мінімум одного архіву – на Чернігівщині. Там згорів архівний підрозділ СБУ. Це документи, які стосуються репресій радянського режиму проти українців», - зазначив Хромов. Крім того, за його словами, відомо про пошкодження як мінімум декілька будівель архівів, зокрема, в Харкові, проте наразі там документи вціліли.

"Але ми не знаємо, що відбувається з деякими відділами районних державних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях. На жаль, немає відомостей про стан будівель, а також долю архівістів, які там залишались", – розповів очільник Укрдержархіву.

Однак реальний стан архівних документів буде відомий після звільнення цих територій та ревізії фондів.

Хромов наголосив, що для Росії звичною справою є крадіжка українських архівних документів, як це було за радянських часів та після захоплення Криму та частини Донецької і Луганської областей.

"З першого дня війни ми почали працювати над тим, щоб до Росархіву буди застосовні санкції. Державна архівна служба України написала відповідне звернення до Міжнародної ради архівів. Звернення підтримали багато наших колег, передусім архівні установи країн Балтії, західної Європи, Америки, Канади тощо", – додав він.

Нагадаємо, російські окупанти вилучають та знищують українську літературу та підручники історії в бібліотеках на тимчасово окупованих територіях.

https://espreso.tv/na-chernigivshchini- … ukraintsiv

Thanks: DmitroR-2, v_golub2

Share

717

Re: Новини

Родовід виклав у вільний доступ книгу "НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення"
https://drive.google.com/file/d/1SD7nyG … hq2Tr/view

Русский военный корабль, иди нах*й!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Share

718

Re: Новини

Кому потрібна книга Смуток І. "Вступ до генеології шляхти Самбірського повіту XVI - початок XVII ст. (шляхетські прізвиська)" - Львів, 2008.

за 50 грн,

вся інформація в повідомленні http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 23#p262423

Книги нові!

https://scontent.fhrk6-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/277173038_3189798837958232_6029147235289428337_n.jpg?_nc_cat=102&ccb=1-5&_nc_sid=5cd70e&_nc_eui2=AeH9KofIeQ2JPzHbZkf-Iq44CPwDaNQ18oEI_ANo1DXygaFLZCrT2Gaof4X6KAgyk7L5pPLIsYuUoQDCRmojBvkB&_nc_ohc=abJmX6fH4awAX835xLJ&_nc_ht=scontent.fhrk6-1.fna&oh=00_AT9G9eb8VQKyE08pzFyPJda4Qn1xMHrp3eDzjATkpZ1ozQ&oe=62421AAA

Share

719

Re: Новини

ЮНЕСКО: Всемирное наследие под угрозой из-за войны в Украине

Десятки церквей, исторических памятников и музеев уже пострадали за время российского вторжения в Украину, сообщили в ЮНЕСКО.

Агентство ООН по культуре составило предварительный список пострадавших памятников культуры с начала войны.

На данный момент разрушены или повреждены 29 культовых сооружений, 16 зданий исторического значения, четыре музея и четыре памятника.

Share

720

Re: Новини

Архів національної пам'яті
1 квітня о 09:37 

Росіяни незадоволені тим, що в Україні вивчають свою справжню історію
Так, звучить абсурдно, але…
Рашистський міністр просвєщєнія заявив, що місцеві спеціалісти з освіти вивчили більше 300 українських підручників і вирішили - для дітей України створили «фейкову історію»
Дітей, мовляв, навчають ненависті до росії і позбавляють можливості бути гордими за Радянський союз та Юрія Гагаріна
Все настільки серйозно, що голова слідчого комітету рф Бастрикін наказав дати правову оцінку такому «нахабству».
Ну що ж, раз у росіян «палає» від того, як українці вивчають свою історію, отже ми все робимо правильно!
Працюймо й далі на освітньому та історичному фронтах, колеги

https://scontent.fhrk6-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/277460171_512635396916723_3022421545424371856_n.jpg?stp=dst-jpg_p526x296&_nc_cat=110&ccb=1-5&_nc_sid=8bfeb9&_nc_eui2=AeEASbSYo9DxQfuFaC6opoy2-kecLIgDtVz6R5wsiAO1XHQggFjf8JK7wyDB9sg9kPHfCNOF4-PrUxoCyy7undak&_nc_ohc=KvW0SLVaw8sAX9BcNEV&_nc_ht=scontent.fhrk6-1.fna&oh=00_AT8G6Ety1JRiyld4OdXtjLWhYXkCsoFKCs3rhU8COWg9pw&oe=62514EFF

https://www.facebook.com/hdauinp/posts/512639296916333

Share

721

Re: Новини

Російські окупанти знищили архів Чорнобильської зони, - голова громадської ради при ДАЗВ Сирота.

Після відновлення Україною контролю над Чорнобильською АЕС виявилося, що росіяни знищили архіви станції, які накопичували десятками років. Джерело: https://censor.net/ua/p3332431

Share

722

Re: Новини

Окупанти знищили архів В’ячеслава Чорновола у Бучі, - НСЖУ

Російські військові знищили архіви українського політика В’ячеслава Чорновола і дисидента-шістдесятника, політв'язня Миколи Плахотнюка.

Окрім того, втрачено всі книжки із колишнього Фонду Чорновола, інформує Національна спілка журналістів, передає Цензор.НЕТ.

Про знищення архівних матеріалів українських політв’язнів В’ячеслава Чорновола і Миколи Плахотнюка повідомив Богдан Плахотнюк, племінник Чорновола. Архіви розташовувалися у родинному будинку батьків Богдана – Валентини Чорновіл, сестри В’ячеслава, та Миколи Плахотнюка – у Лісовій Бучі, місцевості міста Буча.

"Знищене моє дитинство та юність... Знищено частково архів мого дядька, Героя України, В'ячеслава Чорновола; знищено всі книжки із колишнього Фонду Чорновола та понад 60 повних комплектів десятитомника Чорновола, який впорядковувала мама; знищено архів тата, політв'язня радянської системи Миколи Плахотнюка, крім декількох зошитів, які вилетіли під час вибуху", – повідомив Богдан Плахотнюк у вівторок, 19 квітня, коли уперше зумів дістатися обійстя в Бучі.

https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/276156549_5306317032746110_7403621822790185498_n.jpg?_nc_cat=109&ccb=1-5&_nc_sid=8bfeb9&_nc_eui2=AeHm5vznDGchFGfKAIGrZBtxfhfVyC4phX9-F9XILimFf6bI_RXMqygZi86HAzMVxoLPApOUun7UeTXo5qoEUs3v&_nc_ohc=J51Zeoe4gpQAX-NA4lg&_nc_ht=scontent-frt3-1.xx&oh=00_AT-qkchU4lUKaDl9KKyhQhrrrgEt0DAECCNDZXf_IUmnew&oe=62755015

Богдан Плахотнюк почувається з розбитим серцем разом з Валентиною Чорновіл тут: Bucha, Kiev Oblast.
19 квітня о 20:24 

Вчора вдалося потрапити до себе в Лісову Бучу.
Знав про те, що на Гугл картах з'явилася мітка на будинку, чув від сусідів про влучання 17 числа.
Нарешті, завдяки одній із кращих подруг дитинства  Sofi Rozumenko   та її побратиму із 133 бату вдалося туди потрапити...
Отже,
- знищене моє дитинство та юність...
-знищено частково архів мого дядька, Героя України, В'ячеслава Чорновола
-знищено всі книжки із колишнього Фонду Чорновола та понад 60 повних комплектів десятитомника Чорновола, який впорядковувала мама
-Знищено архів тата, політв'язня радянської системи Миколи Плахотнюка крім декількох зошитів, які вилетіли під час вибуху
Враження про трикутник Буча-Гостомель- Ірпінь залишу для себе...

https://www.facebook.com/permalink.php? … 1035967800

Share

723 ( 11-05-2022 22:13:07 змінене О.І. )

Re: Новини

Українські воїни знайшли старовинні амфори під час риття окопів на Одещині. 

https://storage1.censor.net/images/5/2/5/b/525b244fe3663e810ad62c1347a5ee4e/780x754.jpg

Працюючи над фортифікаційними укріпленнями бійці однієї з одеських бригад тероборони натрапили на сліди давньої цивилізації.

https://storage1.censor.net/images/a/e/6/c/ae6c6e32c3d5fe411c6224300de66291/780x1040.jpg

Як інфформує Цензор.НЕТ, про цінну знахідку повідомила пресслужба окремої бригади територіальної оборони м.Одеса.

За словами військових, вони натрапили на старовинні амфори під час фортифікаційних робіт. Ці керамічні вироби, за попередньою оцінкою, були виготовлені приблизно у 4−5 сторіччі до нашої ери.

Дбайливо зібрані старовинні артефакти передали співробітникам Одеського археологічного музею НАН України. Науковці пообіцяли, що додадуть їх до колекції музею після вивчення. Джерело: https://censor.net/ua/p3340715

Share

724

Re: Новини

Тут надо было их не выкапывать, а сразу археологов вызывать.

Романюк, Хопта, Наливайко, Плищук, Лискович, Огерук (Ивано-Франковская область, Надворнянский район).

Share

725

Re: Новини

https://www.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2022/05/15-travnya.jpg

Могили без хрестів…У них знайшли свій останній притулок  сотні тисяч українців, ставши жертвами кривавого компартійного режиму, очолюваного московитами. Могили ці розкидані не лише по Україні, а й просторами колишньої радянської імперії.


Довідково. 10 липня 1937 року політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування  обласних «трійок», до складу яких входили начальник обласного  УНКВС,  обласний прокурор та перший секретар обласного комітету ВКП(б). Вони й виносили вироки «ворогам народу».
Найкривавіша ніч у Києві — 19 травня 1938 року,  коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВС або безпосередньо перед похованням.

27 жовтня — 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, що в Карелії, з нагоди  20-річчя жовтневого заколоту було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

Термін «Ворог народу» (латинське hostis publicus) має давньоримське походження. Він застосовувався до ворогів республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному винищенню. Вдруге цей термін став загальновживаним в часи Великого терору якобінців у Франції в 1793–1794 років.

https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2022/05/foto-2-1-1.jpg

«Поставимо українську інтелігенцію на коліна…»

Історія  колишньої радянської імперії — це історія суцільного терору, розгорнутого нею проти власного народу з перших днів панування на нашій землі. Покінчивши з «петлюрівцями», кацапня взялася за творчу інтелігенцію: у квітні 1930 року  Верховний суд УСРР виніс вирок у справі «Спілки визволення України». Із загальної кількості заарештованих 45 належали до інтелігенції — були провідними вченими,  письменниками,  діячіами культури. Серед них академіки С. Єфремов та М. Слабченко, науковці А. Ніковський, Й. Гермайзе, церковний діяч В. Чехівський, письменниця Л. Старицька-Черняхівська.

Незважаючи на те, що конкретної вини не було встановлено, підсудні одержали від 2 до 10 років ув’язнення, а згодом були знищені. Всього під час процесу і після нього за звинуваченнями в причетності до СВУ було репресовано близько 30 тисяч осіб, переважно з числа  інтелігенції і студентства. Один зі слідчих у справі СВУ С. Брук цинічно заявив: «Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна, це наше завдання — і воно буде виконане. Кого не поставимо — перестріляємо!».

За даними історика Ореста  Субтельного, на початку 30-х років з 240 українських письменників зникло 200; зі 135 вчених-мовознавців знищили 62. Декілька сотень українських кобзарів, які зібралися на свій з’їзд, заарештували і розстріляли. Оголошували шпигунами і заарештовували філософів, художників, редакторів. Деякі діячі, не бажаючи зректися своїх поглядів, накладали на себе руки, як це зробили М. Скрипник та М. Хвильовий. Загалом, за деякими даними, у Радянській Україні в 1930-х роках було ліквідовано майже 80 відсотків творчої інтелігенції. Тому історики і назвали цей період «розстріляним відродженням».

«З петлюрівцями не панькатися…»
Офіційно вважається, що жертвами так званого Великого терору 1937–1938 років стали 198 918 осіб, з яких близько двох третин були засуджені до розстрілу. Решту відправили до так званих  виправно-трудових таборів, звідкіля більшість не повернулася.

— Є всі підстави вважати, що насправді під маховик репресій 1937–1938 років потрапило значно більше українців, — вважає історик Володимир Вятрович. — Адже справжню кількість виявлених  «петлюрівців» і «буржуазних націоналістів» знало обмежене коло людей. Врешті-решт українців нищили, поміщали до концтаборів не лише наприкінці 30-х, а протягом десятиліть. Хто рахував тих, чий земний шлях скінчився тут, на рідній землі, і тих, хто загинув за тисячі кілометрів од неї?  Репресії пройшли всі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Якщо ж взяти до уваги тих, хто загинув голодною смертю внаслідок трьох Голодоморів, що прокотилися минулого століття Україною, то число жертв зашкалюватиме за 10 мільйонів. Як мінімум.

За особистою вказівкою Сталіна заарештованих піддавали тортурам: існувало понад 50 видів катування!

У сьогоднішній росії не люблять згадувати ті  трагічні часи: офіційний кремль і його вірні наймити з числа телевізійних пропагандонів загибель мільйонів людей називають «певними помилками, які вчасно були виправлені». Ну а коли йдеться про масовий терор у колишніх радянських республіках, насамперед в Україні, то стверджують, що це  «на місцях були допущені перекоси». А ось про те, що всі рішення щодо  війни проти нас, українців, ухвалювалися в москві, воліють мовчати. Наприклад,  так званий Великий терор 1937–1938 років започаткував наказ НКВС СРСР  № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року. Затвердили цей документ на політбюро ЦК ВКП(б) наступного дня. Він визначав  і ліміти  на покарання громадян, які затверджував особисто «товариш Сталін». Вироки за І категорією означали «розстріл», за ІІ категорією — ув’язнення в концтаборах. Цей наказ, як згадував терорист СРСР № 1 Павло Судоплатов, редагував особисто Сталін. А нарком внутрішніх справ Микола Єжов у телеграмі, адресованій тодішньому наркому НКВС Української РСР Ізраїлю Леплевському, писав:

«Вимагаю з петлюрівцями, іншою наволоччю не панькатись, а ставити до стінки… Вирок трійок може бути лише один — смерть».
Зауважу, що, незважаючи на всі «успіхи» Ізраїля Леплевського, його кар’єра закінчилася типово для епохи Великого терору: 25 січня 1938-го він був зміщений з посади наркома, а 28 липня того ж року його розстріляли…


Довідково. Полковник Сергій Сегеда, доктор історичних наук: «Коли занурюєшся в суху статистику, що відображає масштаби репресій компартійного режиму проти власного народу, то в жилах кров стигне. А коли знайомишся з долями людей, що потрапили під  маховик цих репресій, то на очі виступають сльози. В сьогоднішній путінській  росії, де який рік поспіль країною керують ті ж чекісти, не люблять  згадувати ті часи. А коли і згадують про злочини сталінського режиму, то обов’язково додають, що «вусатий вождь» був геніальним менеджером, мовляв, прийняв відсталу російську імперію, а залишив її з  атомною бомбою. Ну а коли ж йдеться про жертви українців, то зауважують, що репресії торкнулись не лише їх, а й інших народів колишньої радянської імперії. При цьому «забувають», що їхні ідеологи і натхненники перебували не в Києві, а в москві, звідки розсилали директиви і циркуляри, жорстко контролюючи їх виконання.

путінська росія — єдина держава, що постала на руїнах колишнього СРСР, де практично заборонено згадувати ті страшні часи. Воно й не дивно: сьогоднішній московський фюрер є вихідцем із надр ВЧК-ГПУ-НКВС-МДБ-КДБ, які впродовж десятиліть творили беззаконня, зживши з білого світу мільйони людей».

https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2022/05/bykivnyanskyj-lis.jpg

Ми не лише не знаємо достеменно скільки саме наших дідів і прадідів були знищені радянсько-комуністичним режимом, а й не відаємо, скільки безіменних могил розкидано по Україні. А що вже казати про віддалені райони росії, куди їх відправляли на «перевиховання»? Бо ж радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів: місця поховань ставали режимними об’єктами КДБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.

Биківнянський ліс, що неподалік Києва, став символом російсько-більшовицького режиму, що запанував на нашій землі: тут останній спочинок  знайшли більш як 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних столичними чекістами. Але, окрім Биківнянського лічу, є ще чимало таких поховань. Це, зокрема, Рутченкове поле в Донецьку, Парк культури та відпочинку у Вінниці, Католицьке кладовище в Умані, Єврейський цвинтар у Черкасах, Другий християнський цвинтар в Одесі,  9-й км Запорізького шосе у Дніпрі та багато-багато інших. Після «визвольного походу» Червоної  армії в Західну Україну, там теж з’явились безіменні могили,  зокрема в урочищі Дем’янів лаз, що неподалік Івано-Франківська, урочище Саліна у Львівській області  і  Тюрма на Лонцького, що розташована в самому центрі столиці Галичини.

Нерідко масові страти в’язнів приурочувалися до певних більшовицьких дат.   27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада 1937 р. на виконання постанови політбюро ВКП(б) напередодні 20-річчя Жовтневого перевороту капітан НКВС М. Матвєєв в урочищі Сандармох на півдні Карелії власноруч виконав смертні вироки 1111 в’язням Соловецького табору особливого призначення. Серед них були близько 300 вихідців із України: Зокрема,  історик М. Яворський, поет-неокласик М. Зеров, режисер Л. Курбас, драматург М. Куліш, міністр освіти УНР А. Крушельницькій з двома синами, письменники М. Ірчан, О. Слісаренко, В. Поліщук, М. Вороний, П. Филипович, Г. Епік, В. Підмогильний. Загалом кат капітан НКВС М. Матвеєв за тиждень власноручно розстріляв у Сандармосі 1111 людей!..

Сергій Зятьєв
Кореспондент АрміяInform https://armyinform.com.ua/2022/05/15/v- … -represij/

Share

726

Re: Новини

Залишать тільки три предмети: окупанти планують русифікувати навчання в Маріуполі

Про це повідомила український омбудсмен Людмила Денисова.
У рамках «адаптації» до переходу на російські програми у школах будуть викладати усього три предмети: російську мову та літературу; історію росії й математику.
Загарбники також влаштували «організаційно-методичне» зібрання вчителів, яких примушують до співпраці в освітньому процесі.
Незгодним погрожують «негативними» наслідками - від «фільтраційних таборів» до обмеження «гуманітарної» допомоги».

Share

727

Re: Новини

Євген Букет
6 год 

Сьогодні - Всеукраїнський день краєзнавства

Щорічно 28 травня відзначається свято краєзнавців – дослідників історії міст і сіл, районів і громад по всій Україні, популяризаторів історичної і культурної спадщини нашого народу.

Краєзнавство – явище дуже давнє. Першою українською краєзнавчою працею вважають «Повість минулих літ», а її автора – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора – першим краєзнавцем. На відміну від багатьох інших країн, в Україні краєзнавство набуло особливого поширення, починаючи з 1960-х років. Свідченням цьому є 26-томна «Історія міст і сіл», видана ще в радянський час та тисячі видань з історії населених пунктів України, що вийшли друком за 30 років незалежності.
У час постійних воєн краєзнавці-літописці та кобзарі часто були чи не єдиними трансляторами знань з історії та героїки України, а в часи 300-літньої російської окупації хранителям минувшини вдалося зберегти духовні та культурно-історичні зв’язки між поколіннями українців.

Початком організованого краєзнавчого руху в Україні вважається 1925 рік, коли в період коренізації було засновано Український комітет краєзнавства – організацію, майже всіх членів якої згодом, у період сталінських репресій, розстріляли. Від УКК веде відлік своєї історії Національна спілка краєзнавців України, відроджена в 1990 році. Сучасні краєзнавці своєю постійною науково-просвітницькою діяльністю серйозно вплинули на формування патріотизму, національної свідомості та розуміння українцями логіки історичних процесів.
Саме тому окупанти на тимчасово захоплених територіях цікавляться місцевими краєзнавцями не менше, ніж колишніми учасниками АТО-ООС.
Вороги цинічно воюють з нашою історичною та культурною спадщиною. Згідно з реєстром злочинів проти культурної спадщини, через дії російських окупаційних військ на території України руйнувань і пошкоджень зазнали вже понад 380 об’єктів. Зокрема, постраждали краєзнавчі музеї в Маріуполі, Мелітополі, Ірпені, Макарові, Бородянці, Іванкові, Охтирці; історичні музеї в Коростені, Василівці, Чернігові, с. Малий Вистороп Сумського району на Сумщині, с. Нові Петрівці Вишгородського району на Київщині, с. Піски Ніжинського району на Чернігівщині, с. Сковородинівка Богодухівського району на Харківщині.

Знищують навіть пам’ятки археології – тисячолітні скіфські кургани, які розташовані вздовж автомобільних шляхів у Херсонській області. Військові рф їх розкопують, споруджуючи оборонні укріплення та обладнуючи вогневі позиції.
Російські окупанти повністю вивезли всі цінні експонати з краєзнавчого музею та Художнього музею ім. Куїнджі в Маріуполі (щонайменше 2000 одиниць зберігання), викрали історико-культурні цінності з Мелітопольського краєзнавчого музею, масово грабують вони фонди краєзнавчих і мистецьких музеїв, а також приватні колекції на Херсонщині.

Ціною неймовірних зусиль залюблені в рідний край люди рятують найцінніші експонати музеїв та архівні зібрання. Так, у Іванкові на Київщині працівники краєзнавчого музею врятували з палаючого приміщення картини всесвітньовідомої української художниці Марії Примаченко — уродженки цього краю. А голова Чернігівського районного осередку НСКУ Андрій Курданов, який змушений був тимчасово переселитися до Черкас, врятував із обстрілюваного ворогом Чернігова свій науковий архів. На жаль, не вдалося врятувати близько 13 тисяч справ на репресованих в срср та інші документи радянських спецслужб з архіву СБУ на Чернігівщині…

Сьогодні, під час війни, багато краєзнавців пишуть щоденники та хроніки подій, збирають світлини, свідчення очевидців бойових дій та воєнні артефакти. Адже після Перемоги багатьом з них доведеться взяти участь у написанні правдивої, не спотвореної російськими пропагандистами, історії української незалежності та цієї війни, формувати музейні колекції, проводити екскурсії. Краєзнавцям, військовим, волонтерам та багатьом іншим небайдужим громадянам потрібно буде докласти ще немалих зусиль для того, щоб російський лапоть більше ніколи не топтав української землі.

Євген Букет

https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2022/05/img_20220527_120238_295.jpg

Share

728

Re: Новини

[video]

Share

729

Re: Новини

Дорогі друзі.

Серія «Джерела до вивчення козацтва» заснована нами в далекому 2011 році. Завданням яке ми тоді поставили перед собою - було оприлюднення та популяризація джерел до історій нашої держави, які знаходяться в архівосховищах Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Варшави і доступ до яких був складним або ж, через ряд причин, і неможливим для дослідників історії українського козацтва.

В 2014-му році Російська Федерація розв'язала проти нашої держави агресивну війну. Для багатьох людей це стало одним з поворотних етапів на шляху до власної самоідентифікації. Чимало людей чи не вперше почало задаватись питанням пошуку власного історичного коріння. Наші книги допомагали в цьому. Один з таких прикладів — “Присяга Стародубського полку 1718 року”, яка показала, що не все що зараз зветься російським, було таким було завжди.

В березні 2022 року, коли російські варвари по звірячому обстрілювали та бомбардували славетне місто Чернігів, прямим влучанням в будинок Сергія Горобця (нашого товариша та одного з головних авторів-упорядників серії) було практично повністю знищено більшість тиражів наших книжок.
Тому нами було прийнято рішення про якнайскоріше перевидання згорілого тиража. Покажемо цим варварам що наша історія не горить.

ПРО СЕРІЮ
Книжкова серія “Джерела до вивчення козацтва” спеціалізується на публікації джерел родовідного характеру, які мають широке географічне та часове охоплення по добі козацтва. Для зручності орієнтування, нижче поданий розподіл на під серії:

Частина І
Публікація поіменних списків жителів Гетьманщини, за присяжними списками 1718-го року
Том 1 “Присяга Чернігівського полку 1718 року”
Том 2 “Присяга Стародубського полку 1718 року”
Том 3 “Присяга Гадяцького полку 1718 року”

Частина ІІ
Публікація перепису Гетьманщини, проведеного в 1666-му році
Том 1 “Чернігівська переписна книга 1666 року”

Частина ІІІ
Публікація переписів Чернігівського полку, які не ввійшли в інші серії
Том 1 “Ревізія Чернігівського полку 1732 року”
Том 2 “Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Ревізія посполитих Чернігівського полку 1713 року, Подимний перепис 1638 року)

Частина IV
Публікації переписів Війська Запорозького Низового
Том 1 “Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року

И на останнє  гарна новина. За три тижня чекаємо з типографій  новинку
“Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Ревізія посполитих Чернігівського полку 1713 року, Подимний перепис Чернігівського воєводства 1638 року)

З повагою, Віталій Рябцев

Share

730

Re: Новини

З глибоким сумом повідомляємо, що сьогодні, 27.06.2022 в місті Кропивницький, помер  відомий історик та архивознавець Анатолій Васильович Пивовар. Тяжка хвороба останніх років перемогла. Наші співчуття рідним та близьким. Прощання відбудеться в середу 29.06 2022. о 10.00 у Благовіщенському храмі Пресвятої Богородиці , Вул. Велика Перспективна  2.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/%D0%9F%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80_%D0%90.%D0%92.jpg/225px-%D0%9F%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80_%D0%90.%D0%92.jpg

Share