1 ( 09-02-2017 10:51:06 змінене kbg_dnepr )

Тема: Цвинтарі Києва

Надгробная плита с изображением голубя увековечивает память о человеке богобоязненном, а колонна, увенчанная пальмовой ветвью, — о заслуженном гражданине
Марина ЕВГРАШИНА «ФАКТЫ»
18.04.2007

В поминальную неделю киевляне спешат проведать могилы родных и близких «Любовь к отеческим гробам», воспетая еще Пушкиным, у нас в крови и поныне. Поэтому не удивительно, что в поминальную неделю на киевских кладбищах буквально яблоку негде упасть. Но если на новых кладбищах народ собирается преимущественно у могил родных и близких, то на старых погостах посетители, проведав предков, как правило, бродят по аллеям, рассматривая затейливо украшенные надгробья. И удивляясь тому, как много фантазии и души вкладывали старые мастера в то, что, казалось бы, призвано было просто обозначать место упокоения чьего-то праха. Но кто же были эти люди?

+ Читати більше

Настоящая революция в погребальной сфере произошла, когда на киевских погостах появились скульптурные композиции
Чтобы живым рассказать об умерших, мастера, изготавлявшие надгробные памятники, издревле использовали символы. За многие века у кладбищенской символики сложилась столь интересная история, она так насыщена и богата выразительными средствами, что изучением ее занимались многие серьезные ученые. Известно, в частности, исследование мемориальной скульптуры искусствоведов Ермонской, Нетунахиной и Поповой. Читая его, начинаешь понимать, как много мы могли бы узнать о наших предках, если бы знали язык кладбищенской символики.

Если на гранитной плите вы увидели голубя, а на мраморной колонне — виноградную лозу, то знайте: это не просто украшение. Виноградная лоза — символ самого Христа, который говорил своим ученикам: «Я — есмь истинная виноградная лоза, а вы — ветви». Пальмовая ветвь — знак прославления заслуг умершего. За венками и букетами из роз и маков стоит цветочная символика. На старых надгробных плитах часто встречаются изображения птиц и рыб. Птица — это голубь, символ души человека, глубоко верующего, рыба — из известной евангельской сцены насыщения толпы пятью хлебами и двумя рыбами.
Самые распространенные изображения на стелах — те, что символизируют безвременный уход человека: это может быть сломанное дерево или цветок…
По выразительности со стелами и плитами конкурируют обелиски. В переводе с древнегреческого обелиск — это «луч», но лучи могут иметь самый разный вид. Одна из оригинальных форм — это пламя свечи. А на Байковом и Лукьяновском кладбищах встречаются обелиски в виде крестов, как бы выросших из древесного ствола. Это суть родовые деревья, а «спилы» в местах ответвлений — умершие предки.
Надгробные плиты делались загодя и приобретались родственниками умерших уже по потребности, поэтому не разнообразят кладбищенский пейзаж. Стелы же и обелиски частенько изготавлялись под определенный заказ — тут играл роль вкус заказчика. Но настоящая революция в погребальной сфере произошла, когда на киевских погостах появились скульптурные композиции. Моду на них привезли итальянцы. В Киеве заявили о себе «Фабрика памятников и умывальников» Риццолатти, «Каменный брод» Корчакова-Савицкого, фирмы Кьянелли и Скьявони. Со временем Скьявони уступил дело основоположнику династии резчиков и скульпторов Виктору де-Векки. Но век тому выпал недолгий, и дело перешло в руки его невестки Надежды, вдовы покойного сына.
Надежда де-Векки была незаурядной женщиной. Закончив Петербургскую консерваторию, и преподавала, и выступала с сольными фортепианными концертами. А тут — погребальное дело. Но творческая натура Надежды во всем ищет неординарные решения. Она сама ездила в Италию, Швецию, покупала материалы и инструменты для изготовления памятников. Привезла в Киев даже мастера — известного итальянца Сольтарини Мадотти.
«Не говори с тоской: «Их нет!» — Но с благодарностию: «Были!»
Со временем в организации семейного дела Надежде стали помогать сыновья Евгений и Константин, получившие специальное образование. И с 1907 года фирма приобрела название «Вдова де-Векки с сыновьями». Исследователи отмечают, что изделия фирмы — памятники, бюсты, надгробные плиты — пользовались огромным спросом. Изготавлялись в мастерской и другие вещи — иконостасы, камины, подоконники, лестницы из гранита и мрамора…
В 1908 году на Международной выставке современной промышленности в Риме вдова де-Векки получила золотой крест, золотую медаль и почетный диплом. А в 1913-м — большую серебряную медаль Всероссийской промышленной выставки, состоявшейся в Киеве.
«Госпожа де-Векки по примеру Западной Европы стремится к созданию памятников высокой художественной ценности», — писала о фирме вдовы и ее сыновей газета «Киевлянинъ». К одному из немногих сохранившихся памятников, изготовленных фирмой, — академику живописи Николаю Пимоненко — меня провожает заместитель директора Лукьяновского историко-мемориального заповедника Любовь Стенник. Ангел из белого мрамора бьет в набат. Современник, скорее всего, отметит некоторую непропорциональность фигуры ангела. Но нужно сделать поправку на стандарты столетней давности.
- Где похоронена сама Надежда де-Векки, неизвестно, — говорит Любовь Григорьевна.  — Как сказано в сводке отдела пропаганды Особого совещания при Главнокомандующем Вооруженными силами Юга России, под расстрел она пошла в одном списке с содержателем , присяжным поверенным и публицистом, имена которых современному читателю мало о чем скажут — это было в 1919 году.
Однако настоящими жемчужинами киевских кладбищ были работы, выполненные не в мастерских. К примеру, вошли в историю надгробные памятники, выполненные скульптором Иваном Мартосом. В роду Мартоса были резчики, так что первые уроки мастерства он, скорее всего, получил дома. Но серьезную подготовку прошел в Петербурге, а затем в Риме. В Москве и Петербурге сохранились скульптуры Мартоса, увековечившие память многих родовитых граждан России. В Киеве его работ не осталось. А жаль. Известный композитор Михаил Глинка говорил, что «… мраморное надгробие, сделанное руками И. Мартоса, плачет». При этом все, кому довелось видеть произведения скульптора, говорили, что они не вызывают чувства отчаяния и безысходности. Это роднило их с известной эпитафией:
«О милых спутниках, которые сей свет
Своим присутствием для нас животворили,
Не говори с тоской: «Их нет!» -
Но с благодарностию: «Были!»
Многие зажиточные киевляне не ограничивались установкой памятников — заказывали часовни. Только на территории Байкового кладбища их числилось более тридцати: православные, католические, лютеранские часовни несли на себе печать как религиозной традиции, так и почерка мастера. А строители были именитые. Например, Владимир Николаев, известный как автор памятников Богдану Хмельницкому и Михаилу Глинке. Он же приложил руку к проектам 27 зданий общественного назначения, в число которых вошли Купеческое собрание (нынче филармония) и больница для чернорабочих (нынче «Охматдет»), трапезная палата в Киево-Печерской лавре и Владимирский собор.
Строил часовни и Владислав Городецкий, которого современники знают, в частности, по костелу на улице Красноармейской и дому с химерами на улице Банковой.
Часовни становились храмами памяти: близкие приходили сюда помолиться за души усопших. А сегодня храмами памяти можно назвать и сами старые киевские кладбища. Их могилы — это страницы непростой истории нашего народа.

fakty.ua/36403-nadgrobnaya-plita … razhdanine

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

2

Re: Цвинтарі Києва

Цвинтарі та окремі поховання у Києві.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0 … 0%B2%D0%B0

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

3

Re: Цвинтарі Києва

Весной начнется разработка проекта пантеона для почетных захоронений украинцев на Лукьяновском кладбище в Киеве censor.net.ua/news/427139/vesnoy … kyanovskom

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

4

Re: Цвинтарі Києва

kbg_dnepr пише:

Весной начнется разработка проекта пантеона для почетных захоронений украинцев на Лукьяновском кладбище в Киеве censor.net.ua/news/427139/vesnoy … kyanovskom

Головне, щоб для цього не викидали з могил інших небіжчиків.

Турецький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Менів (Менюк), Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer

І-Р37/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

5

Re: Цвинтарі Києва

Список похованих на Байковому кладовищі https://www.wikiwand.com/uk/%D0%A1%D0%B … 1%89%D1%96

Існує традиція поховання на Байковому кладовищі відомих та заслужених осіб. В даному списку подано всіх осіб, які є значимими для вікіпедії, за галуззю у словниковому порядку.

Державні і політичні діячі
Грушевський Михайло Сергійович (1866—1934) — український історик, політичний діяч і публіцист, голова Центральної ради (1917–1918), академік, автор понад 2000 наукових праць. Ділянка № 6.
Дружинін Володимир Миколайович (1907—1976) — радянський державний і партійний діяч, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни учасник партизанської боротьби в Україні, Депутат Верховної Ради СРСР III—VI скликань і Верховної Ради УРСР II-го скликання.
Кравченко Юрій Федорович (1951—2005) — український політик, міністр внутрішніх справ України (1995 — 2001), генерал внутрішньої служби.
Лук'яненко Левко Григорович (1928—2018) — український політичний та громадський діяч, письменник, радянський дисидент, співзасновник Української Гельсінської Групи, Герой України, автор «Акта проголошення незалежності України». Ділянка № 42а.
Мануїльський Дмитро Захарович (1883—1959) — радянський партійний і державний діяч, міністр закордонних справ УРСР (1944—1953)
Міхновський Микола Іванович (1873—1924) — український політичний та громадський діяч, співзасновник першої політичної партії у Наддніпрянській Україні — Революційної Української Партії, ідеолог державної самостійності України.
Олененко Юрій Олександрович (1934—2010) — український організатор кіновиробництва, міністр культури УРСР (1983—1991).
Осьмак Кирило Іванович (1890—1960) — діяч Української Центральної Ради, президент Української Головної Визвольної Ради. Ділянка № 49а.
Павловський Михайло Антонович (1942—2004) — український політик та учений. Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го скликання.
Попльовкін Трохим Трохимович (1915—1977) — радянський партійний та державний діяч, міністр радгоспів УРСР (1969—1975), міністр заготівок УРСР (1975—1977)
Разумков Олександр Васильович (1959—1999) — український політик, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України (1997—1999). Ділянка № 52а.
Сирота Михайло Дмитрович (1956—2008) — український політик, голова Трудової партії України, народний депутат України 2-го, 3-го та 6-го скликань, один з авторів Конституції України.
Стецько Ярослава Йосипівна (1920—2003) — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Ярослава Стецька.
Турдиєв Саїдкул Алійович (1912—1943) — радянський політичний діяч, народний комісар землеробства Таджицької РСР, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання, Герой Радянського Союзу.
Федоров Олексій Федорович (1901—1989) — радянський партійний і державний діяч, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни командир Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського і Волинського підпільних обкомів КПРС.
Чорновіл В'ячеслав Максимович (1937—1999) — український політичний діяч, дисидент. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Народний депутат України 1-го та 2-го скликань. Герой України (2000). Ділянка № 1.
Щербицький Володимир Васильович (1918—1990) — радянський партійний і державний діяч.

Військові діячі
Авдєєнко Петро Петрович (1901—1956) — радянський офіцер, генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
Агеєв Пилип Павлович (1910—1979) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії старшина.
Ареф'єв Костянтин Артемович (1915—1948) — радянський офіцер, лейтенант, Герой Радянського Союзу, учасник партизанського руху.
Бєлов Євтихій Омелянович (1901—1966) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант танкових військ, Герой Радянського Союзу.
Бутко Олександр Андрійович (1905—1973) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Валяєв Микола Дмитрович (1919—1997) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Висоцький Петро Йосипович (1916—1946) — радянський льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу.
Вітковський Іван Петрович (1914—1996) — радянський офіцер, льотчик, Герой Радянського Союзу.
Волковський Володимир Пилипович (1922—1971) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії лейтенант.
Волосатих Павло Михайлович (1897—1956) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, полковник.
Воробйов Іван Олексійович (1921—1991) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу, полковник.
Гавриш Павло Іванович (1917—1968) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Галуган Олексій Іванович (1912—1948) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії старший лейтенант.
Гарін Борис Іванович (1921—1984) — радянський офіцер, льотчик, Герой Радянського Союзу.
Гладуш Федір Пилипович (1913—1995) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Головченко Анатолій Петрович (1911—1976) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії майор.
Голубєв Георгій Гордійович (1919—2005) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії старший лейтенант.
Грабчук Максим Григорович (1911—1948) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, старший лейтенант.
Гребенник Кузьма Євдокимович (1900—1974) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії генерал-майор.
Громов Георгій Васильович (1917—1975) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Дегтярьов Георгій Єрмолайович (1892—1973) — радянський воєначальник, генерал-полковник артилерії (з 1944 року).
Дозорцев Федір Іванович (1923—1992) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Доліна Марія Іванівна (1922—2010) — українська та радянська льотчиця, Герой Радянського Союзу.
Драченко Іван Григорович (1922—1994) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Жмаченко Пилип Феодосійович (1895—1966) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-полковник.
Зав'ялов Микола Іванович (1913—1989) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.
Закутенко Микола Федорович (1922—1985) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, підполковник.
Захарченко Михайло Дмитрович (1910—1983) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, підполковник.
Збанацький Юрій Оліферович (1914—1994) — письменник, Герой Радянського Союзу, Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1970).
Зима Іван Павлович (1914—1979) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії майор.
Зуєв Михайло Олександрович (1918—1981) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу, полковник.
Іванов Микола Семенович (1926—2009) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Іванько Олександр Андрійович (1917—1990) — Герой Радянського Союзу, старшина.
Ігнашкін Гаврило Іванович (1917—2005) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Квітинський В'ячеслав Антонович (1920—1995) — Герой Радянського Союзу, учасник партизанської боротьби.
Кельбас Гліб Дем'янович (1909—1968) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Ковпак Сидір Артемович (1887—1967) — керівник радянських партизанських загонів в Україні, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу.
Колесник Борис Олександрович (1921—2010) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Коломієць Петро Леонтійович (1917—1974) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії капітан.
Колосов Микола Григорович (1914—1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, капітан.
Колотилов Леонід Олексійович (1895—1965) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.
Кондрат Омелян Філаретович (1911—2002) — радянський льотчик, генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу.
Кравцов Юхим Єгорович (1910—1984) — старшина, Герой Радянського Союзу.
Красноюрченко Іван Іванович (1910—1970) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Кривець Олександр Єлісейович (1919—1992) — радянський партизан, Герой Радянського Союзу.
Кулабухов Валентин Федорович (1913—1975) — радянський воєначальник, генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
Купріянов Дмитро Андрійович (1901—1971) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.
Лавриненков Володимир Дмитрович (1919—1988) — радянський ас-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу.
Литвиненко Трохим Опанасович (1910—1963) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Лосєв Анатолій Іванович (1906—1970) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії генерал-майор.
Марачевич Микола Діонісійович (1905—1982) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Матвієнко Іван Андрійович (1923—2008) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Мельник Василь Максимович (1919—1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, майор.
Меньшиков Леонід Омелянович (1916—2004) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Мішустін Василь Іванович (1916—1999) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Мурдугов Олександр Йосипович (1912—2007) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу.
Наумов Михайло Іванович (1908—1974) — Герой Радянського Союзу, один з керівників партизанського руху в Україні.
Недбайло Анатолій Костянтинович (1923—2008) — радянський офіцер, двічі Герой Радянського Союзу, гвардії капітан.
Обухов Олександр Григорович (1921—1967) — Герой Радянського Союзу, гвардії молодший сержант.
Отрошко Петро Костянтинович (1904—1966) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Охріменко Микола Йосипович (1918—1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Пастухов Генадій Федорович (1921—2004) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, старший лейтенант.
Пересипкін Федір Іванович (1920—1989) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Петров Василь Степанович (1922—2003) — генерал-полковник, двічі Герой Радянського Союзу, заступник командувача Ракетних військ і артилерії Головного командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Прохоров Євген Петрович (1919—1969) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Прошенков Микола Іванович (1918—1963) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
П'ятковський Іван Максимович (1913—1986) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Разін Віктор Юхимович (1925—1997) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Рибкін Андрій Петрович (1920—1987) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Свиридов Карпо Васильович (1896—1967) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії генерал-лейтенант танкових військ.
Селютін Аркадій Михайлович (1922—2002) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії старший лейтенант.
Слюсаренко Захар Карпович (1907—1987) — радянський офіцер, генерал-лейтенант, двічі Герой Радянського Союзу.
Сутягін Микола Васильович (1923—1986) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Телятніков Леонід Петрович (1951—2004) — український та радянський офіцер-пожежник, Герой Радянського Союзу, під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС начальник воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому Української РСР, майор внутрішньої служби.
Уманський Терентій Хомич (1906—1992) — радянський офіцер, генерал-майор. Герой Радянського Союзу. Начальник Київського суворівського училища (1956–1958).
Федутенко Надія Никифорівна (1915—1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії майор.
Хандога Тимофій Прокопович (1909—2004) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Хомрач Володимир Гаврилович (1920—1994) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Хорошилов Володимир Олександрович (1911—1988) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, старший лейтенант.
Хромов Борис Кіндратович (1918—1966) — Герой Радянського Союзу, гвардії молодший сержант.
Цимбаленко Василь Федорович (1922—1974) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, старший лейтенант.
Чередник Іван Якович (1913—1955) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, майор.
Шашло Тимофій Максимович (1915—1989) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу. Доктор педагогічних наук, заслужений учитель УРСР.
Шульгин Борис Володимирович (1905—1962) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, гвардії полковник.
Шутов Степан Федорович (1902—1963) — радянський офіцер, двічі Герой Радянського Союзу, гвардії полковник.
Щербина Іван Васильович (1916—2008) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Яремчук Василь Максимович (1910—1991) — учасник партизанської боротьби в Україні під час радянсько-німецької війни, командир партизанського загону імені Кармалюка, Герой Радянського Союзу.
Ястребинський Микола Дмитрович (1912—1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Ячнік Сергій Федорович (1917—2010) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.

Share

6

Re: Цвинтарі Києва

Митці

Письменники
Бажан Микола Платонович (1904—1983) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР. Ділянка № 2.
Варнава (Беляєв) (1887—1963) — єпископ Печерський, вікарій Нижньогородської єпархії, духовний письменник.
Василевська Ванда Львівна (1905—1964) — польська та радянська письменниця і громадська діячка. Тричі лауреат Сталінської премії. Ділянка № 1.
Воронько Платон Микитович (1913—1988) — український поет, письменник.
Гончар Олесь Терентійович (1918—1995) — український письменник, літературний критик, громадський діяч. Ділянка № 7.
Загребельний Павло Архипович (1924—2009) — український письменник. Герой України. Ділянка № 52.
Зайцев Іван Дмитрович (1909—1993) — український письменник. Герой Радянського Союзу. Заслужений будівельник України.
Кониський Олександр Якович (1836—1900) — український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч. Ділянка № 1.
Іван Ле (1895—1978) — український письменник. Лауреат Шевченківської премії. Ділянка № 1.
Маняк Володимир Антонович (1934—1992) — український письменник, поет, прозаїк, публіцист, дослідник голодомору в Україні. Лауреат Національної Шевченківської премії 1993 року. Ділянка № 52а.
Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838—1918) — український прозаїк, перекладач. Співавтор першого перекладу Біблії українською мовою. Ділянка № 2.
Прилюк Дмитро Михайлович (1918—1987) — український публіцист, письменник, педагог, один з фундаторів українського журналістикознавства, доктор філологічних наук, професор Київського державного університету
Рибак Натан Самійлович (1913—1978) — український письменник.
Рильський Максим Тадейович (1895—1964) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. Лауреат Ленінської премії (1960) та державних премій СРСР (1943, 1950). Ділянка № 1.
Світличний Іван Олексійович (1929—1992) — український мовознавець, літературний критик, поет, діяч українського руху опору 1960—70-х років. Лауреат Національної Шевченківської премії 1994 року.
Скляренко Семе́н Дмитрович (1901—1962) — український письменник, автор історичних романів та белетрист. Ділянка № 2.
Сосюра Володимир Миколайович (1898—1965) — український письменник та поет, лауреат Сталінської (1948) та Шевченківської премії (1963). Ділянка № 1.
Стельмах Михайло Панасович (1912—1983) — український письменник, драматург, педагог, фольклорист. Ділянка № 2.
Стус Василь Семенович (1938—1985) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно). Ділянка № 33.
Тичина Павло Григорович (1891—1967) — український поет, перекладач, публіцист, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР. Ділянка № 1.
Яновська Любов Олександрівна (1861—1933) — українська письменниця, громадська і політична діячка, член Української Центральної Ради.
Яновський Юрій Іванович (1902—1954) — український поет та романіст. Ділянка № 2.
Леся Українка (1871—1913) — (спр. ім'я — Лариса Петрівна Косач-Квітка) українська письменниця, перекладачка, культурна діячка. Ділянка № 3ст.

Художники та скульптори
Артамонов Олексій Михайлович (1918—2011) — український живописець, член Спілки художників СРСР і Національної спілки художників України.
Білостоцький Анатолій Юхимович (1921—1993) — український скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1974).
Болдирєв Володимир Степанович (1911—1993) — український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (1990), член Спілки художників (з 1939).
Глущенко Микола Петрович (1901—1977) — український художник, народний художник України (1944), лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, народний художник СРСР (1976)
Кальченко Галина Никифорівна (1926—1975) — український скульптор, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964), Народний художник УРСР (1967)
Котарбінський Вільгельм Олександрович  (1848—1921) польський художник, що брав участь в розписах Володимирського собору
Павленко Параска Миколаївна (1881—1983) — українська художниця, найстаріша відома майстриня петриківського розпису.
Шишко Сергій Федорович (1911—1997) — український художник, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1982)

Архітектори
Володимир Заболотний (1898—1962) — український архітектор, засновник і президент Академії архітектури України, лауреат Сталінської премії (1950).
Йосип Каракіс (1902—1988) — український архітектор, один з найплідніших київських зодчих.
Тутученко Семен Павлович (1913—1994) — український радянський архітектор, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни учасник партизанської боротьби.

Композитори та музикознавці
Бердиєв Микола Володимирович (1922—1989) — радянський трубач, професор Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, Заслужений артист України.
Білаш Олександр Іванович (1931—2003) — український композитор жанрів класичної та популярної музики, народний артист УРСР і СРСР, Герой України.
Блуменфельд Фелікс Михайлович (1863—1931) — російський композитор, педагог та диригент.
Вериківський Михайло Іванович (1896—1962) — український композитор, педагог, диригент.
Верьовка Григорій Гурійович (1895—1964) — український композитор і хоровий диригент, педагог.
Вілінський Микола Миколайович (1888—1956) — український радянський композитор і педагог, заслужений діяч мистецтв України (1951).
Гомоляка Вадим Борисович (1914—1980) — український, радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958), лауреат Сталінської премії (1951).
Гончаров Петро Григорович (1888—1970) — український хоровий диригент, композитор.
Губаренко Віталій Сергійович (1934—2000) — український композитор, член Спілки композиторів України.
Губаренко Ірина Віталіївна (1959—2004) — український композитор, театральний діяч, поетеса.
Данькевич Костянтин Федорович (1905—1984) — український радянський композитор, піаніст, педагог. Народний артист СРСР (1954).
Демуцький Порфирій Данилович (1860—1927) — український фольклорист, хоровий диригент, композитор
Дремлюга Микола Васильович (1917—1998) — український композитор, педагог, музично-громадський діяч. Член Національної спілки композиторів України.
Жданов Сергій Сергійович (1907—1968) — український радянський композитор.
Заремба Владислав Іванович (1833—1902) — український композитор, піаніст і педагог.
Йориш Володимир Якович (1899—1945) — український композитор і диригент. Заслужений артист УРСР (з 1932 року).
Карабиць Іван Федорович (1945—2002) — український композитор, диригент, музично-громадський діяч. Народний артист України. Ділянка № 8.
Козицький Пилип Омелянович (1893—1960) — український радянський композитор, музикознавець, педагог і громадський діяч.
Косенко Віктор Степанович (1896—1938) — український композитор, піаніст, педагог. Ділянка № 8.
Кречко Михайло Михайлович (1925—1996) — український композитор, хоровий диригент, вокаліст, народний артист УРСР, керівник відомого Закарпатського хору.
Ківа Олег Пилипович (1947—2007) — український композитор. Заслужений діяч мистецтв України (1986). Народний артист України (2001). Член Національної спілки композиторів України. Заступник Голови Правління Київської міської організації НСКУ.
Лисенко Микола Віталійович (1842—1912) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч. Ділянка № 2.
Лятошинський Борис Миколайович (1894—1968) — український композитор, диригент і педагог, один з основоположників модерного напрямку в українській музиці, Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968), лауреат державних премій СРСР (1946, 1952) та УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1971)
Льонко Євген Олександрович (1949—2006) — український композитор, член НСКУ.
Майборода Георгій Іларіонович (1913—1992) — український радянський композитор і педагог. Голова правління СК УРСР, депутат Верховної Ради УРСР 7-9 скликань (1967–1980 роки). Ділянка № 1.
Майборода Платон Іларіонович (1918—1989) — український композитор, народний артист УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка, народний артист СРСР. Ділянка № 2.
Мейтус Юлій Сергійович (1903—1997) — український радянський композитор, народний артист України, Заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР та Української РСР, лауреат Шевченківської премії.
Мозговий Микола Петрович (1947—2010) — український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України.
Надененко Федір Миколайович (1902—1963) — український композитор, піаніст, хормейстер, редактор.
Ревуцький Дмитро Миколайович (1881—1941) — український музикознавець, фольклорист і музичний діяч
Ревуцький Лев Миколайович (1889—1977) — український композитор, педагог, музичний і громадський діяч, Доктор мистецтвознавства, Академік АН УРСР, 3аслужений діяч мистецтв УРСР, Народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці, Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Рябов Олексій Пантелеймонович (1899—1955) — український радянський композитор, скрипаль і диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР.
Сабадаш Степан Олексійович (1920—2006) — український композитор, диригент, музикант, хормейстер.
Свєчніков Анатолій Григорович (1908—1962) — український радянський композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Сталінської премії.
Скорульський Михайло Адамович (1887—1950) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (1947).
Степовий Яків Степанович (1883—1921) — український композитор, педагог і музичний критик. Засновник Державного вокального квартету, завідувач секції національної музики у Всеукраїнському комітеті мистецтв, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
Філіпенко Аркадій Дмитрович (1912—1983) — український композитор, секретар правління Спілки композиторів СРСР, президент музичної секції Українського товариства дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами.
Шамо Ігор Наумович (1925—1982)) — український композитор, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, премії ім. М. Островського.
Штогаренко Андрій Якович (1902—1992) — композитор, педагог, музично-громадський діяч, Заслужений діяч мистецтв УРСР, Народний артист УРСР, Народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці.

Співаки та музиканти
Гайдай Зоя Михайлівна (1902—1965) — співачка, Народна артистка СРСР.
Гмиря Борис Романович (1903—1969) — співак (бас), актор, публіцист.
Гнатюк Дмитро Михайлович (1925—2016) — видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог, Народний артист України, Народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці, Герой України.
Євдокименко Анатолій Кирилович (1942—2002) — український музикант, керівник ансамблю «Червона рута», Народний артист України.
Курін Віктор Миколайович (1934—2005) — видатний український і молдавський співак і (баритон), народний артист України, народний артист Молдови, професор Національної музичної академії України імені П. і. Чайковського.
Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна (1892—1966) — українська співачка, педагог, народна артистка СРСР.
Мірошниченко Євгенія Семенівна (1931—2009) — радянська та українська оперна співачка, Герой України. Ділянка № 52а.
Шпортько Віктор Михайлович (1944—2015) — співак, Народний артист України.

Танцюристи та хореографи
Вірський Павло Павлович (1905—1975) — український танцівник, Народний артист СРСР (1960). Лауреат Державної премії СРСР і Сталінської премії першого ступеня (1950).
Нероденко Володимир Минович (1933—2005) — український культуролог-народознавець, хореограф, фольклорист, народний артист України, художній керівник народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Веснянка».
Баклан Федір Миколайович (1930—1983) — український артист балету, педагог. Заслужений артист України (1960). Соліст Академічного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка (1948—1971).
Вронський Вахтанг Івановвич — головний балетмейстер Національного балету на льоду, Національної Опери Украіни Ферро Валерія Мартинівна-заслужена артистка Украіни, викладач студії класичного балету КДПШім. М.Островського
Гомон Олексій Олександрович 1938—2003 народний артист Украіни, головний балетмейстер Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г.Верьовки, зав. кафедри музичної культури Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова
Ча́пкіс Григо́рій Микола́йович [[1]] — (24 лютого 1930 , Кишинів — 13 червня 2021 [1]) — український хореограф , народний артист України (08.02.2010).

Режисери й актори
Биков Леонід Федорович (1928—1979) — український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР, народний артист УРСР. Ділянка № 33.
Брондуков Борислав Миколайович (1938—2004) — український актор, народний артист України.
Бучма Амвросій Максиміліанович (1891—1957) — український актор і режисер, народний артист СРСР. Двічі Лауреат Сталінської премії.
Заньковецька Марія Костянтинівна (1854—1934) — українська актриса, народна артистка УРСР. Ділянка № 2.
Івченко Віктор Іларіонович (1912—1972) — український кінорежисер, Народний артист України, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Кошевський Костянтин Петрович (1895—1945) - український актор та режисер радянських часів, один з фундаторів та режисер Київського українського драматичного театру ім. І. Я. Франка
Левчук Тимофій Васильович (1912-1998) — український кінорежисер, педагог, Народний артист СРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка . Ділянка № 49а
Луговський Володимир Іванович (1929—2005) — український кінорежисер, письменник.
Миколайчук Іван Васильович (1941—1987) — український актор, режисер, сценарист, заслужений артист УРСР.
Поліна Скляр-Отава (1899—1959) — українська актриса, дружина актора і сценариста Костянтина Кошевського (Скляра).
Садовський Микола Карпович (1856—1933) — український актор, режисер і громадський діяч. Ділянка № 2.
Саксаганський Панас Карпович (1859—1940) — український актор, режисер, драматург і педагог школи М. Кропивницького, корифей українського побутового театру. Народний артист СРСР. Ділянка № 1.
Ступка Богдан Сильвестрович (1941—2012) — український актор. Народний артист СРСР.
Ужвій Наталія Михайлівна (1898—1986) — українська радянська акторка театру і кіно, народна артистка СРСР. Ділянка № 7.
Шарварко Борис Георгійович (1929—2002) — український режисер фестивалів, концертних програм, театралізованих вистав, Народний артист України.
Юра Гнат Петрович (1888—1966) — український театральний режисер та актор. Народний артист УРСР, Народний артист СРСР.
Яковченко Микола Федорович (1900—1974) — український актор театру й кіно, Народний артист УРСР.

Share

7

Re: Цвинтарі Києва

Науковці

Біологи
Густав Бельке (1810—1873) — польський зоолог.
Богач Петро Григорович (1918—1981) — український фізіолог, доктор біологічних наук, професор, академік АН УРСР (1978).
Бузанов Іван Феоктистович (1903—1984) — український радянський фізіолог рослин, дійсний член ВАСГНІЛ, лауреат Ленінської премії (1960).
Вальтер Олександр Петрович (1817—1889) — російський анатом та фізіолог. Професор кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії Київського Університету (1846—1867). Ініціатор будівництва та перший директор Анатомічного театру медичного факультету Київського Університету
Воробйов Анатолій Маркович (1900—1955) — український вчений-фізіолог, доктор медичних наук (1940), професор (1940), член-кореспондент АН УРСР (1955).
Дроботько Віктор Григорович (1885—1966) — український мікробіолог та епідеміолог. Дійсний член АН УРСР, з 1931 р. науковий співробітник Інституту Мікробіології ім. Д. Заболотного АН УРСР у Києві, згодом його керівник
Ганіна Калерія Павлівна (1926—2001) — український патолог і генетик, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України.
Гродзинський Андрій Михайлович (1926—1988) — український академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор, директор Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР, засновник сучасної алелопатії та теоретичних основ фітодизайну.
Гулий Максим Федотович (1905—2007)) — український біохімік, доктор біологічних наук (1942), професор (1945), академік АН УРСР (1957; 1958—1962 — її віце-президент). Заслужений діяч наук УРСР (1956).
Зеров Дмитро Костянтинович (1895—1971) — український ботанік. Академік АН УРСР (з 1948 року). Заслужений діяч науки УРСР (1965). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969, 1983).
Касьяненко Володимир Григорович (1901—1981) — український радянський вчений у галузі зрівняльної морфології, зоолог і анатом, професор, академік АН УРСР (з 19 травня 1951 року)
Клоков Михайло Васильович (1896—1981) — український ботанік, поет і літературний критик.
Комісаренко Василь Павлович (1907—1993) — український ендокринолог та патофізіолог, академік АМН України та академік НАН України, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин.
Костюк Платон Григорович (1924—2010) — український біолог, директор Інституту фізіології імені Богомольця НАН України, Голова Верховної Ради УРСР, завідувач кафедри Київського відділення МФТІ, Герой України.
Лебедєв Сергій Іванович (1902—1989) — український радянський науковець, фізолог рослин, професор, доктор біологічних наук, Заслужений діяч науки УРСР, педагог вищої школи, керівник Одеського університету у 1953–1959 роках, дійсний член Української академії сільськогосподарських наук і її віце-президент.
Маркевич Олександр Прокопович (1905—1999) — український зоолог і паразитолог, академік Національної академії наук України.
Монченко Владислав Іванович (1932—2016) — український зоолог, академік Національної академії наук України.
Новиков Борис Григорович (1909—1985) — український вчений, професор, доктор біологічних наук, Заслужений працівник вищої школи УРСР.
Палладін Олександр Володимирович (1885—1972) — український біохімік. Президент Академії наук Української РСР(1946—1962), академік АН УРСР і АН СРСР. Засновник української школи біохіміків.
Патон Євгенія Борисівна (1956—2009) — український вчений у галузі генетичної інженерії та біотехнології рослин. Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України (2006).
Пересипкін Володимир Федорович (1914—2004)— український вчений у галузі захисту рослин, доктор біологічних наук (з 1956 року), професор (з 1956 року), член-кореспондент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (з 1966 року), академік Української академії аграрних наук.
Підоплічко Іван Григорович (1905—1975) — український зоолог, палеонтолог, теріолог, еволюціоніст. Прихильник теорії антигляціалізму. Засновник Українського теріологічного товариства, перший і на довгі роки незмінний головний редактор журналу «Вісник зоології». Доктор біологічних наук, професор, академік АН УРСР.
Радавський Юрій Леонідович (1941—2007) — український доктор біологічних наук, професор.
Стражеско Дмитро Миколайович (1913—1978) — український біохімік, доктор хімічних наук, професор.
Терниченко Аристарх Григорович (1886—1927) — український агроном, економіст і громадський діяч.
Топачевський Олександр Вікторович (1897—1975) — український та радянський альголог, ботанік і гідробіолог.
Фердман Давид Лазарович (1903—1970) — український радянський біохімік, професор, член-кореспондент АН УРСР (з 22 лютого 1939 року.
Фольборт Георгій Володимирович (1885—1960) — російський фізіолог, дійсний член АН УРСР (з 1951).
Щербак Микола Миколайович (1927—1998) — український зоолог, герпетолог, природоохоронець, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент НАН України.

Геологи
Бабинець Aндpій Євтихійович
Бондарчук Володимир Гаврилович (1905—1993) — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік АН УРСР (з 19 травня 1951 року).
Бурксер Євген Самійлович (1887—1965) — український геохімік, професор, член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук, радіолог.
Гаврусевич Борис Олександрович (1908—1965) — український радянський вчений у галузі геохімії і мінералогії гранітних пегматитів.
Заморій Петро Костьович (1906—1975) — український геолог, геоморфолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Київського університету.
Крокос Володимир Іванович (1889—1936) — український геолог і палеонтолог, доктор геологічних наук з 1926 р., професор з 1927 р., дійсний член НТШ.
Лазаренко Євген Костянтинович (1912—1979) — український геолог-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1947 року), професор, член-кореспондент (з 1951 року), академік (з 1969 року) Академії наук УРСР, Заслужений діяч науки УРСР (з 1961 року), Почесний член Болгарського геологічного товариства, Почесний доктор природничих наук Люблінського університету, дійсний член Мінералогічного товариства Великої Британії та Ірландії, товариства Мінералогії і геології Чехословацької Академії наук.
Родіонов Сергій Петрович (1898—1961) — український вчений-петрограф, дослідник родовищ залізних руд України, доктор геолого-мінералогічних наук (1947), професор (1947), член-кореспондент АН УРСР (1951), професор Криворізького гірничо-геологічного інституту, Київського гірничо-геологічного інституту і Київського держуніверситету імені Т. Шевченка (1950–1961).
Ткачук Лук'ян Григорович (1902—1981) — український радянський вчений в галузі літологічного, петрологічного і петрогенетичного вивчення осадових, осадово-вулканогенних і магматичних гірських порід, доктор геологомінералогічних наук (з 1945 року), професор (з 1945 року), академік АН УРСР (з 17 березня 1972 року.
Чекунов Анатолій Васильович (1932—1966) — український учений у галузі комплексного дослідження глибинної будови літосфери методами глибинної геофізики, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1972 року), професор (з 1973 року), академік АН УРСР.
Шпак Петро Федорович (1931—2002) — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1981 року), член-кореспондент АН УРСР (з 1990 року), Міністр геології УРСР (в 1967–1982 роках).

Фізики
Бабенко Олександр Калістратович (1881—1959) — український радянський фізик-методист, професор Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького.
Білий Михайло Улянович (1922—2001) — професор, член-кореспондент АН УРСР, ректор Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, Голова Верховної Ради УРСР.
Воронцов Віталій Іванович (1935—1994) — український професор, доктор фізико-математичних наук.
Горбань Іван Степанович (1928—2000) — український науковець, доктор фізико-математичних наук (з 1965 року), академік АН України (з 25 листопада 1992 року), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1987).
Гріднєв Віталій Никифорович (1908—1990) — український радянський науковець, спеціаліст в області фізичного металознавства, професор, академік АН УРСР (з 20 грудня 1967 року, член-кореспондент з 1957 року).
Давидов Олександр Сергійович (1912—1993) — український радянський фізик-теоретик, академік АН УРСР (1964).
Касаткін Борис Сергійович (1919—1993)— український радянський вчений у галузі матеріалознавства і зварювання, доктор технічних наук (з 6 жовтня 1962 року), професор (з 23 жовтня 1963 року), член-кореспондент АН УРСР (з 2 квітня 1976 року).
Косоногов Йосип Йосипович (1866—1922)nbsp;— український фізик, геофізик, метеоролог, ординарний професор Київського університету, академік ВУАН.
Лашкарьов Вадим Євгенович (1903—1974) — український радянський науковець, першовідкривач фізичних ефектів, які були покладені в основу напівпровідникових технологій і мікроелектроніки, академік Академії наук УРСР (з 12 лютого 1945 року)
Немошкаленко Володимир Володимирович (1933—2002) — український вчений у галузі спектроскопії твердого тіла та електронної структури речовини, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту металофізики НАН України.
Нестеренко Борис Олексійович (1938—2003) — український вчений в галузі атомної фізики і електроніки, член-кореспондент НАН України (з 25 листопада 1992 року)
Пасічник Митрофан Васильович (1912—1996) — український радянський фізик, академік АН УРСР (1961).
Пилянкевич Олександр Миколайович (1933—1989) — український матеріалознавець, доктор фізико-математичних наук (з 1972 року), професор (з 1973 року), член-кореспондент АН УРСР (з 2 квітня 1976 року), лауреат премії імені І. М. Францевича (1989).
Ситенко Олексій Григорович (1927—2002)  — український фізик, академік АН УРСР (обраний 1 квітня 1982).
Смирнов Адріан Анатолійович (1908—1992) — радянський фізик-теоретик, дійсний член АН УРСР (з 1967 року).
Стріха Віталій Іларіонович (1931—1999) — український фізик, педагог і громадський діяч. Доктор фізико-математичних наук (1968). Професор (1973). Завідувач кафедри фізики напівпровідників (1975—1996), проректор з навчальної (1984—1985) та наукової роботи (1985—1990) Київського університету. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1970). Ініціатор створення (1992) і перший президент Академії наук вищої школи України. Батько Максима Стріхи.
Толубинський Всеволод Іванович (1904—1988) — український радянський вчений у галузі теплоенергетики, доктор технічних наук (з 1950 року), професор (з 1951 року), дійсний член АН УРСР (з 10 червня 1964 року).
Трефілов Віктор Іванович (1930—2001) — учений-фізик і матеріалознавець, професор, академік АН УРСР (з 27 грудня 1973 року), академік АН СРСР (з 23 грудня 1987 року), академік РАН (з 1991 року), академік Академії інженерних наук Росії, академік Міжнародної академії кераміки.
Федорченко Адольф Михайлович (1931—1993) — український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук (1970), професор, завідувач кафедрою теоретичної фізики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, академік Академії наук вищої школи України (1993).
Шпак Анатолій Петрович (1949—2011)— український вчений у галузі фізики твердого тіла, фізичного матеріалознавства, доктор фізико-математичних наук, професор. Перший віце-президент, головний учений секретар Національної академії наук України, академік Національної академії наук України (з 14 квітня 1995 року), іноземний член Російської академії наук, іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук в Секції математичних та природничих наук цієї академії (з 28 квітня 2006 року). Директор Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України.
Шпак Марат Терентійович (1926—1993) — український фізик, член-кореспондент АН УРСР (з 1969 року), академік АН УРСР (з 1990 року), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1974).

Математики
Букреєв Борис Якович (1859—1962) — український математик; член АН УРСР, професор Київського університету та Київського політехнічного інституту, засновник і активний діяч Київського математичного товариства, член Московського математичного товариства.
Штокало Йосип Захарович (1897—1987) — український радянський математик, педагог, доктор фізико-математичних наук (з 1944 року), професор (з 1946 року), академік АН УРСР (з 19 травня 1951 року), член-кореспондент Міжнародної академії історичних наук у Парижі (з 1965 року).

Хіміки
Вілєсов Геннадій Іванович (1909—1999) — хімік-технолог, міністр хімічної промисловості УРСР.
Скопенко Віктор Васильович (1935—2010) — український науковець та педагог, багаторічний ректор Київського університету.

Історики та археологи
Антонович Володимир Боніфатійович (1834—1908) — український історик та археолог.
Антонович-Мельник Катерина Миколаївна (1859—1942) — український історик та археолог.
Брайчевський Михайло Юліанович (1924—2001) — український історик та археолог.
Булгаков Опанас Іванович (1859—1907) — російський богослов та історик церкви (батько письменника М. Булгакова).
Клоков Всеволод Іванович (1917—2004) — доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Академії наук України, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки України, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни активний учасник партизанської боротьби в Україні і Чехословаччині, комісар партизанської бригади.
Джеймс Мейс (1952—2004) — американський історик, політолог, дослідник голодомору в Україні.
Рудинський Михайло Якович (1887—1958) — український археолог і педагог.
Славін Лазар Мойсейович (1906—1971) — український історик та археолог.
Кезма Тауфік Гаврилович (1882—1958) — український науковець, сходознавець, арабіст, іраніст, тюркознавець.

Лікарі
Амосов Микола Михайлович (1913—2002) — український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАН України, директор Інституту серцево-судинної хірургії.
Караваєв Володимир Опанасович (1811—1892) — російський хірург, дійсний статський радник, доктор медицини (1838), заслужений ординарний професор.
Фомін Петро Дмитрович (1939—2020)  — український учений-хірург, професор, завідувач кафедри хірургії № 3 НМУ ім. О. О. Богомольця. Академік Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України.

Інженери
Антонов Олег Костянтинович (1906—1984) — один із провідних авіаконструкторів СРСР. Доктор технічних наук, академік АН УРСР і АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Ділянка № 7.
Баренбойм Ісак Юлісович (1910—1984) — інженер-будівельник мостів і доріг, Герой Соціалістичної Праці.
Веклич Володимир Пилипович (1938—1993) — винахідник тролейбусного поїзду. Доктор технічних наук, директор НДКТІ міського господарства.
Граціанський Олексій Миколайович (1905—1987) — радянський авіаконструктор, льотчик-випробувач 1-го класу, Герой Радянського Союзу.
Кожевников Сергій Миколайович (1906—1988) — український вчений у галузі механіки, доктор технічних наук, професор.
Кононенко Віктор Олімпанович (1918—1975) — український вчений в галузі механіки, академік АН УРСР, доктор технічних наук, професор.
Патон Борис Євгенович (1918—2020) — український вчений в галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, академік АН УРСР і АН CРСР, Президент НАН України, доктор технічних наук, професор, перший нагороджений відзнакою «Герой України».

Інші
Архангельський Михайло Сергійович (1898—1987) — герой Соціалістичної Праці (з 1948 року).
Бакуль Валентин Миколайович (1908—1978) — вчений-матеріалознавець, організатор науки і виробництва. Доктор технічних наук (з 1968 року), Герой Соціалістичної Праці (з 1963 року), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1968 року).
Воронін Михайло Львович (1938—2012) — український дизайнер і виробник класичного одягу, доктор технічних наук.
Каденюк Леонід Костянтинович (1951—2018) — льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України. Ділянка № 42а.

Share

8

Re: Цвинтарі Києва

Журналісти і телеведучі
Ігор Пелих (1974—2009) — український телеведучий, тележурналіст, шоумен, продюсер. Засновник і генеральний продюсер продакшн-студії «Роги і Копита Продакшн»
Юрій Пригорницький (1954—2017) — український журналіст і письменник-фантаст.

Підприємці
Едвард Неметті (?—?) — промисловець Наддніпрянської України другої половини XIX століття, професор фармакології Київського університету.

Спортсмени
Поліна Астахова (1936—2005) — українська радянська гімнастка, заслужений майстер спорту СРСР, п'ятиразова олімпійська чемпіонка.
Андрій Баль (1958—2014) — український футбольний тренер, футболіст, майстер спорту міжнародного класу (1977), заслужений майстер спорту СРСР (1986).
Валентин Белькевич (1973—2014) — білоруський та український футболіст та футбольний тренер.
Андрій Гусін (1972—2014) — український футболіст, семиразовий чемпіон України у складі «Динамо». Ділянка № 52а.
Валерій Лобановський (1939—2002) — український футболіст та футбольний тренер, Герой України. Ділянка № 52а.
Андрій Ніколаєв (1972—2015) — український хокеїст.

Share

9

Re: Цвинтарі Києва

Герої України

Авдієвський Анатолій Тимофійович
Білаш Олександр Іванович
Венедиктов Лев Миколайович
Гетьман Вадим Петрович
Гончар Олесь Терентійович
Гнатюк Дмитро Михайлович
Гулий Максим Федотович
Загребельний Павло Архипович
Каденюк Леонід Костянтинович
Кірпа Георгій Миколайович
Книшов Геннадій Васильович
Костюк Платон Григорович
Крюкова Ніла Валеріївна
Лобановський Валерій Васильович
Лук'яненко Левко Григорович
Мірошниченко Євгенія Семенівна
Митропольський Юрій Олексійович
Мушкетик Юрій Михайлович
Олійник Борис Ілліч
Оробець Юрій Миколайович
Павленко Анатолій Федорович
Плющ Іван Степанович
Руденко Микола Данилович
Силин Олесь Опанасович
Скопенко Віктор Васильович
Сподаренко Іван Васильович
Ступка Богдан Сильвестрович
Стус Василь Семенович
Чорновіл В'ячеслав Максимович
Шалімов Олександр Олексійович
Шаповал Максим Михайлович
Яблонська Тетяна Нилівна


Соціалістичної Праці
Бакуль Валентин Миколайович
Безкровний Микола Іванович
Бродський Олександр Ілліч
Буркацька Галина Євгенівна
Ватченко Олексій Федосійович
Глушков Віктор Михайлович
Гнатюк Дмитро Михайлович
Гогін Віктор Федорович
Гончар Олесь Терентійович
Громашевський Лев Васильович
Грушецький Іван Самійлович
Гусовський Сергій Володимирович
Дегтярьов Володимир Іванович
Денисенко Григорій Іванович
Дюкарєв Юрій Аксентійович
Злобін Валерій Пилипович
Кавун Василь Михайлович
Кальченко Никифор Тимофійович
Касіян Василь Ілліч
Кобильчак Михайло Митрофанович
Ковальов Герман Васильович
Корнійчук Олександр Євдокимович
Коротченко Дем'ян Сергійович
Костюк Платон Григорович
Кривонос Петро Федорович
Лісовий Тимофій Григорович
Лутак Іван Кіндратович
Ляшко Олександр Павлович
Митропольський Юрій Олексійович
Нартов Андрій Григорович
Незабитовський Аполінарій Федорович
Новіков Петро Пилипович
Палладін Олександр Володимирович
Парняков Серафим Платонович
Патон Євген Оскарович
Поборчий Олександр Павлович
Погорєлов Іван Григорович
Ревуцький Лев Миколайович
Ремесло Василь Миколайович
Риндін Тимофій Родіонович
Ромоданов Андрій Петрович
Сапухін Олександр Олександрович
Свєшніков Гаврило Васильович
Сергієнко Іван Терентійович
Смолич Юрій Корнійович
Стельмах Михайло Панасович
Титаренко Олексій Антонович
Тичина Павло Григорович
Топчій Дмитро Гаврилович
Туманов Олександр Георгійович
Турчак Степан Васильович
Царик Григорій Якович
Цибенко Костянтин Євстахійович
Шалімов Олександр Олексійович
Шаповалов Йосип Миронович
Шелест Петро Юхимович
Шліфер Леонід Йосипович
Штогаренко Андрій Якович
Щербицький Володимир Васильович

Thanks: Ann, chernik2

Share