1

Тема: Корчма Грицька у братській хаті

А звідки коріння, хто знає?
І хто береже родовід?
Життя, як водиця, спливає,
Лишає на покуті слід.
На кольорі шкіри, волоссі,
На вилицях, що на щоці.
В похиленому колоссі,
На лініях долі в руці.
А хто ми, якого роду?
Гордитися ним, чи ні.
Чи гарні були на вроду,
Чи піші, а чи на коні.
І що вони там робили,.
І ким вони там були?
Поклони, напевно, били
І яблуні їм цвіли.
Та все переважно дички.
Кущі, дереза, полини.
Кришили століттями січку.
Та й стали дідами сини.
Уже і могил не видно.
Давно і хрестів нема.
Були між собою рідні,
Коли лютувала зима.
І як їх тепер відчути,
Знайти той невидимий слід?
І в запаху терпкої рути
Впізнати - та це ж твій дід.
І в кольорі темної ночі,
І в сяйві ось цих зірок
Побачити бабині очі,
В руках з чебрецю вінок.
І знати - вони відчувають.
Їх руки - шовкова трава.
Вони солов"ями співають,
А вітер доносить слова -
Ми тут. Ми поля безкраї.
Птахи на вербовій гілці.
Ми стиглі хліби-короваї.
Ми давні, і ми - українці.
Г.Потопляк.  2017.
https://www.facebook.com/groups/1023142 … 396083688/

Post's attachments

14.jpg
14.jpg 49.07 kb, 1 downloads since 2021-02-23 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

2

Re: Корчма Грицька у братській хаті

До моїх подвигів у ім'я толерантності можна додати прочитання книжки Марії Степанової "Памяти памяти. Романс". Якось я про неї тут на форумі згадував та рекомендував, коли що то от текст: https://booksonline.com.ua/view.php?book=180178 Не можу зупинитися на аксіологічних характеристиках авторки.
   Звісно, коли вона описує 30-ті рр. в СРСР, то "Присутствие ужаса вроде как даже бодрит...", адже її бабуся от, на фото поруч із молодим революціонером (який ще пам'ятав канчуки, тому не дуже революціонував на барикадах) Яковом Свердловим. "...странное сочетание уюта и ужаса красит, как луковая шелуха", а "Пустота заполнившая сожженные деревни, и люди, заселившие чужие комнаты, стали частью обыденной программы, как римские развалины..."
   Однак, скільки смутку і оцього пафосного, колективного шельмування комсомольських зборів можна побачити, коли мова заходить про погроми чи расову політику Третього рейху! "Известия о погромах разносились по Югу России как заразная болезнь...", "Катастрофа", "Смерть не имела и тени достоинства..."
   Тобто, навіть у ХХІ ст. можна простежити певну дуалістичність по відношенню людини до того, що вона називає "моє". Однак сучасна школа вчить братерству та рівності всього на світі))) Авторка навіть сором'язливо підкреслить, неначе певний висновок, мовляв: "...память еврейства оказывается свободной от необходимости запомнить все, что случилось по ходу истории [а якже, прабабуся то поруч із Свердловим, а не в ЧК wink ], свободной при віборе значимого и необходимого - и при отсечении несущественного".
   Таке от класове питання (не національне, яке можливо хтось не чесний спробує притягнути за вуха). Але хочу процитувати улюблений момент. Тут навіть не про класову дистанцію, а про місто та село. Отже, в той час, коли один мій двоюрідний прадід іде добровольцем в РСЧА, ще двоє воюють в армії імперії, інший (вони ще навіть неспоріднені нічим) гине під російським артобстрілом, а троюрідний маніфестує за вільну Західноукраїнську Народну Республіку, тоді ж у двох моїх прапрадідів відбирають "надлишки" та Бога, прадіда виселяють із родинного хутора, а далека родичка і досі не реабілітована за участь у голодному бунті, таке творили... В цей само час десь у російській глибинці:
   "Вокруг было смутно. Крестьяне в окрестных деревнях, в тех же Жарках, для примера, не спешили делиться с новой властью нажитым хлебом; будто не понимая собственного интереса, они почему-то прятали зерно где придется, а на прямые приказы отвечали сумрачно и враждебно. Об этом, впрочем, товарищ Свердлов предупреждал ["по-пе-ред-жав", інші формулювання цій вузькій психіці недоступні] еще в 1918-м. «Если мы, — говорил он на заседании ВЦИК, — не предпримем по отношению к ним самых широких репрессий за то, что они тратят хлеб и гонят самогонку и выступают против советской власти, то мы должны быть уверены в том, что, объединившись, они представят такую силу, с которой мы, конечно, справимся, но для того, чтобы справиться, нам придется затратить гораздо больше усилий». Теперь как раз пришлось справляться; анархисты, которых здесь всегда было немало, подбивали противиться сбору сельхозналога; в деревнях бродили щедрые слухи о скорой войне и непременном восстании, обещали, что скоро большевики введут новый налог — по пяти рублев с каждой собаки, по тридцати копеек с кошки.
   Хлеб был нужен любой ценой, а покупать его по рыночной было не на что. В столицах уже начинался нешуточный голод; в какой-то момент паек составлял сто пятьдесят грамм, как в блокадном Ленинграде. Попытки добраться до деревни и выменять себе еды на что-нибудь эдакое, городское, кончались плохо — такая практика называлась мешочничеством, и за нее большевики расстреливали. Сельчане же, поверившие в лозунг «Земля — крестьянам», держались за свои запасы и никак не хотели верить в то, что плоды их труда им больше не принадлежат. С каждой новой повинностью — мясо, картофель, масло, мед, грибы-ягоды, город был ненасытим — сопротивление становилось все изощренней. Еду прятали как могли; зерно и картошку убирали, не дожидаясь, пока дозреют, лишь бы не досталось пришлым. Москва говорила словами Ленина: «Свободная торговля хлебом… есть возврат к старому капитализму, этого мы не допустим». Деревня отвечала, не обинуясь: «Товарищи, товарищи, и мы не хуже вас. У нас ножи наточены, товарищи, для вас».
   Есть отрезки времени, устроенные, как слепые зоны — или глухие мешки, где люди барахтаются, неотличимые друг от друга и раздразненные своей правотой. Великое противостояние новой власти и ненавистной, чужой для нее деревни, которая не слушалась ни призывов, ни приказов, темно и тяжело ворочалась в своем, столетиями не менявшемся, мире и составляла при этом восемьдесят пять процентов населения России, могло кончиться и так и эдак — но деревня сдастся первой, и это станет началом ее гибели.
   Покамест крестьянские восстания перекатывались по Тверской губернии от волости к волости, от села к селу, собирая тысячные толпы; в маленьком Бежецком уезде за три года их было не меньше двадцати восьми. Навстречу отправляли новые отряды красногвардейцев; и те и эти проводили собрания, принимали резолюции, били, расстреливали, закапывали в землю живыми. После войны природный страх перед человекоубийством отступил, нажимать на курок стало легко. Оружия теперь было много, при каждой реквизиции винтовки собирали как грибы — счет шел на десятки. Агитаторы, задачей которых было убедить землепашцев в необходимости сотрудничать с Советами, в деревню собирались как на боевую операцию: «За поясом торчит револьвер, нередко и два, в карманах напиханы бомбы».
   Сбором налога занимались специально созданные продотряды, которых по деревням ждали как Страшного суда: пришлецы выгребали все, что было запасено, заглядывали в погреба, выворачивали домашнее нутро, брали последнее. Непривычная к такому община пыталась поначалу сопротивляться: приезжих гнали кто как мог, иногда стреляли по головам с чердаков, иногда — вдруг, когда не ждешь — убивали. Были и попытки разграбить ссыпные пункты, куда доставляли драгоценное зерно; с кольями и топорами деревенские выходили и требовали хлеба — на них спускали красноармейцев, как собаку с цепи, и тогда толпа медленно разглаживалась.
   Людей, обученных стрельбе и строю, не хватало, и тут как раз нужны были такие, как Николай — согретые этой властью, увидевшие в ней начало новой справедливости и готовые за нее умирать. Где-то здесь, шестнадцати лет от роду — в наши дни ему и вина бы не продали — он вступает в ЧОН: части особого назначения. Ни документы, ни фотографии, сохранившиеся в семье, эту историю не подтверждают — оно и не нужно: страшные шрамы на животе и спине, след от сквозного удара, сами за себя говорили, а дед, выживший почему-то, не спешил сообщать подробности. "Вилами пырнули, когда я был в продотряде и переводил разговор на другое."

(Фото просто характерне, і відоме)

Post's attachments

75ba983f1ca6e447ca41f250a900e247.jpg
75ba983f1ca6e447ca41f250a900e247.jpg 208.68 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: Ann, mike.kilo, О.І.3

Share

3

Re: Корчма Грицька у братській хаті

Заначка:
https://lib-fond.ru/lib-rgb/159?page=8

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: О.І.1

Share

4

Re: Корчма Грицька у братській хаті

Вуж - Говорив я із вітром
(весь альбом)
[]

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

5

Re: Корчма Грицька у братській хаті

Сам би не здогадався.
А це ж так просто, на поверхні))
"Для того, щоб народитися нам потрібно:
2 батьків
4 бабусі і дідусі
8 прабабусь і дідусів
16 прапрадідусів і бабусь
32 тетра-бабусь і дідусів
64 пента-бабусь і дідусів
128 нexa-бабусь і дідусів
256 гепта-бабусь і дідусів
512 окта-бабусь і дідусів
1024 нона-бабусь і дідусів
2048 дека-бабусь і дідусів"
https://www.facebook.com/groups/8273667 … 018195039/

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: О.І., Ann2

Share

6 ( 17-06-2021 17:34:50 змінене Relic hunter )

Re: Корчма Грицька у братській хаті

"Шляхта, герби та інші "спокуси"": 9 мудрих порад від науковця, як уникнути труднощів при дослідженні свого родоводу
   Кожен громадянин України, розкриваючи подробиці доль своїх предків, досліджуючи глибину свого походження, здатен наповнити наше сьогодення непідробною мудрістю, що лиш сприятиме стійкості нашої держави. Та як уникнути помилок, які чекають на будь-якого початківця, що досліджує родовід?
   Співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Олексій Дєдуш, який нещодавно захистив дисертацію на тему "Історіографія дослідження української національної ідентичності в кінці ХХ - на початку ХХІ століть", люб'язно розповів, як українським ентузіастам обійти усі труднощі, приступивши до дослідження.

https://www.0352.ua/news/3122024/slahta … o-rodovodu

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: О.І., mike.kilo, Ann3

Share

7

Re: Корчма Грицька у братській хаті

[]

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

8

Re: Корчма Грицька у братській хаті

"Где искать полтавчан?"
Джерела, література, карти.
https://business.dp.ua/vosp/site.htm

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: Алена1

Share

9

Re: Корчма Грицька у братській хаті

Як писати про те, що сталося 100 років тому.
https://medialab.online/news/osmyslyty- … TeedOgENj8

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

10

Re: Корчма Грицька у братській хаті

Полтавщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. - 1 024 с.
https://archive.org/details/p0ltavshina … ew=theater

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: Ann, Алена2

Share

11

Re: Корчма Грицька у братській хаті

Хочу подякувати володарці цих рук!
Ви теж невдовзі подякуєте.
Бо у вас немає і не було сповідки ХІХ ст. з Переволочної.
Або не подякуєте)))

Post's attachments

08.22.jpg
08.22.jpg 124.01 kb, 4 downloads since 2022-09-04 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: borisovichi, Ann2

Share

12

Re: Корчма Грицька у братській хаті

Як і навіщо українцям досліджувати свій родовід. Ukraїner.
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», — писав український поет Максим Рильський. Адже знання про свій рід і своє походження — частина національної пам’яті й національної ідентичності. Історія вашого роду — частина глобальної історії, а дослідження родоводу — шлях до розуміння себе через персональні історії й долі рідних людей.
https://ukrainer.net/rodovid/

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: mike.kilo, Khavrus2

Share