911

Re: Новини археології / Новости археологии

Розкопки поселення трипільської культури

Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують археологи поблизу села Легедзине на Черкащині. Вже віднайшли рештки житла та посуду. Після реставрації артефакти віддадуть до єдиного в Європі заповідника, присвяченого цій культурі.

28 липня о 17:04 https://www.facebook.com/watch/?v=947612812466428

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Спасибо сказали: Relic hunter, litar Л, о и, Kora4

Поделиться

912

Re: Новини археології / Новости археологии

1,000-year-old remains in Finland may be non-binary iron age leader

DNA suggests body buried in feminine attire with swords had Klinefelter syndrome, researchers say

https://www.theguardian.com/world/2021/ … rchers-say

Исследователи говорят, что ДНК предполагает, что у тела, похороненного в женской одежде с мечами, был синдром Клайнфельтера.

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Спасибо сказали: Ann, о и, Kora3

Поделиться

913

Re: Новини археології / Новости археологии

З Днем археолога!

Post's attachments

23744680.jpg
23744680.jpg 22.92 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Balakyn, kuks70, ArturVer, о и, chernik, gennadii5408, borisovichi, litar Л, Kora, v_golub10

Поделиться

914

Re: Новини археології / Новости археологии

Трипільська культура або культурна спільність "Кукутень-Трипілля" - одна з найдревніших цивілізацій у світі.

[]

Спасибо сказали: litar Л, gennadii54082

Поделиться

915

Re: Новини археології / Новости археологии

У Городку на Хмельниччині намагаються встановити вік міста. Що знайшли археологи (фото)
   Археологи проводять розкопки, щоб Городок приєднався до когорти найдавніших міст України
   У місті Городок, що на Хмельниччині, розпочалися археологічні дослідження. Історики розкопують територію «замчища», місця, де в давнину стояв місцевий замок. Від нього, на жаль, залишилися лиш ледь окреслені вали та тераса, на якій стояло укріплення. Переважно дерев’яно-земляну споруду демонтували ще в XVIII столітті, коли твердиня втратила будь-яке оборонне значення. Муровану частину теж розібрали. З того каміння в 1732 році коштом дідичів городка магнатів Замойських звели костел Св. Анни та біля нього кляштор ченців-францисканців.

https://glavcom.ua/photo/u-gorodku-na-h … eJNfKlWKUk

Post's attachments

63_main.jpg
63_main.jpg 69.26 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Ann, о и, litar Л, mike.kilo, kuks70, gennadii54086

Поделиться

916

Re: Новини археології / Новости археологии

Подробиці про археологічні дослідження в Городку.
Як Свята Анна привела до ранніх скіфів
   Літня інформаційна стрічка традиційно пістрявіє чисельними повідомленнями про роботу археологічних експедицій та чергові знахідки дослідників минувшини. Навіть складається враження, що розкопки в Україні – звична та поширена практика. Насправді, все з точністю до навпаки. В останні десятиліття археологія в нашій країні знаходиться в глибокій кризі, а держава розкопки практично не фінансує. Що там казати — в Україні наразі залишилося трішки більше 300 практикуючих археологів, а можливість регулярно виходити «в поле» мають ще менше. Для порівняння – в сусідній Польщі професійних археологів на порядок більше – близько 2500 вчених і солідне фінансування з боку держави.
   Здається, що держава у нас взагалі намагається знищити археологів як клас. Зокрема цього року чиновники Мінкульту ледь не зірвали польовий сезон, заблокувавши видачу дозволів на проведення досліджень. З цього приводу Спілка археологів навіть приймала гучну заяву.
   Сьогодні абсолютна більшість експедицій – це науково-рятівні дослідження у зонах новобудов, що за законодавством фінансуються забудовником, а інші об’єкти через відсутність фінансування залишаються поза увагою вчених, натомість активно грабуються чорними копачами.
   Така довга преамбула тут для того, аби читачі зрозуміли певну унікальність події, про яку йтиметься далі. Бо археологічні дослідження в місті Городок (Хмельницька обл.) ініційовані та профінансовані місцевою громадою. Для України випадок вкрай нечастий.

https://risu.ua/yak-svyata-anna-privela … vuhyJcNBFw

Post's attachments

image.jpg
image.jpg 124.14 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: mike.kilo, kuks70, ArturVer, gennadii54084

Поделиться

917

Re: Новини археології / Новости археологии

Археологи знайшли під Кропивницьким поховання, яким 3 і 5 тисяч років
   Біля селища Петрове Олександрійського району Кіровоградської області археологи виявили два поховання раннього бронзового століття і початку залізного віку.
   Дані поховання були знайдені під час розкопок кургану. Їх вік становить три і п'ять тисяч років.
   Цікаво, що на картах 50-х і 80-х років курган позначався висотою один метр. У наші дні він знаходиться майже на рівні поля.

https://www.rbc.ua/ukr/styler/arheologi … 70608.html

Post's attachments

a568c072cb566464_1.jpg
a568c072cb566464_1.jpg 153.16 Кб, 1 скачиваний с 2021-09-16 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Ann, ArturVer, Balakyn, kuks70, v_golub, gennadii54086

Поделиться

918

Re: Новини археології / Новости археологии

У зсувному районі Чернівців знайшли 500-річні глечики і монету часів Штефана чел Маре
   Ще у 2013 році тоді студент, а тепер – викладач істфаку ЧНУ Віталій Калініченко на місцях зсуву на вулиці Синагоги знайшов два цілі глечики.
   Коли юний науковець показав знахідку колегам в університеті, стало зрозуміло, що ці речі давні і мають наукову цінність. Тим паче, глечики дуже добре збереглися, бо зазвичай археологи натрапляють лише на дрібні черепки, які треба довго й важко склеювати докупи.
Майже тисяча білих пазлів"
   Тож наступного року на місце зсуву навідалася група археологів. Вони ретельно дослідили територію. І були щедро винагороджені за свої зусилля.
   "Працювати доводилося в екстремальних умовах, оскільки поряд – обвал висотою до п’яти метрів. Зате всього лише на двох квадратних метрах розкопаної ділянки нам вдалося здобути велику колекцію кераміки – понад 900 штук фрагментів, – розповідає кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії ЧНУ імені Ю. Федьковича, голова Чернівецького підрозділу Спілки археологів України Микола Ільків. – Загалом назбиралося кілька величезних ящиків черепків. З’ясувалося, що це рештки гончарного горна діаметром приблизно два метри – такої давньої печі, в якій випалювали посуд. Як правило, колись горни були двоярусні: в одній камері розпалювали багаття, і через спеціальні пори до другої камери потрапляло гаряче повітря, яке обпалювало посуд. Знайдений горн натомість виявився одноярусним. Тобто він був начебто й простішим, але водночас універсальнішим. Дослідили лише половину горна: іншу поглинула трясовина. Проте знахідка засвідчила, що вдалося натрапити не на випадковий об’єкт, а місце, де в давнину виготовляли кераміку", – зазначає науковець.
   У результаті розкопок зібрали понад 900 фрагментів. Далі почалися довгі та клопіткі реставраційні роботи.
   "Упродовж двох років вдалося реставрувати шість посудин. Надалі дуже великими стараннями нашого колеги, члена Спілки археологів України Віктора Григи дореставрували решту. Фрагменти глечиків були завбільшки від сантиметра і до половини посудини. Це все одно, що складати 900 штук білих пазлів у більш ніж 20 комплектах. Тому реставрація й затягнулася з 2014-го року до сьогодні. У результаті нам удалося припасувати одне до одного 700 шматків. Днями ми передали до краєзнавчого музею 20 посудин та решту 200 фрагментів", – додає Микола Ільків.
Монета часів Штефана чел Маре
   Цікаво, що знайдений посуд був не звичного рудуватого кольору, а сірого. Це не тому, що використовували якусь іншу глину, пояснює фахівець. Просто розігрітий горн зверху накривали, щоби до нього не надходило свіже повітря. Так утворювалося так зване відновлювальне середовище, в якому посуд виходив сіро-димного відтінку.
   У горні також знайшли екзотичної форми ґудзик, виточений із рога якоїсь копитної тварини – можливо, оленя.
   "З одного боку цей ґудзик має один отвір, з іншого – два. Досі таких ми не знаходили", – зауважує археолог.
   Під час досліджень натрапили й на невеличку монету, яка, як встановив професор Сергій Пивоваров, належить до часів молдавського господаря Штефана ІІІ Великого. Вона карбувалася протягом доволі вузького проміжку часу – приблизно у 1480-1504-ті роки.
   "Це дало унікальну для археологів нагоду не просто окреслити в широких історичних межах період знайденого посуду і горна, а й датувати їх доволі конкретним часом: кінець 15-го - початок 16-го століть, – зазначає Микола Ільків. – У цей час територія нашого регіону входила до складу Молдавського князівства. І це важливо. Адже насправді ми дуже мало знаємо про Чернівці молдавського періоду. На основі грамот, літописів нам відомі імена деяких старост, мешканців. Також знаємо лише, що тоді були митниця і ринок. Але в нас обмаль інформації про господарство, промисли, ремесла, торгівлю. Склався стереотип, що тогочасні Чернівці були чи то містечком, чи то селом, яке не мало власного виробництва.
   Тепер же на основі знахідок можемо стверджувати, що Чернівці володіли доволі розвинутим, як на той час, власним гончарним виробництвом. А гончарний промисел був затребуваний фактично у першу чергу. Кераміка часто кришилася, оббивалася, тому її виробляли у великій кількості. Тож є перспективи, що поряд із цим горном знаходився цілий комплекс – щось на зразок осередку гончарства. Такий квартал ремісників, як правило, облаштовували з міркувань пожежної безпеки на околицях, тому що більшість будівель були дерев’яними. А тут місце зручне: вода поряд, високий пагорб, де вітер піддував багаття під горном…" – розмірковує фахівець.
Мало трапитися щось серйозне
   Історики припускають, що зі знахідками могли бути пов’язані й деякі тогочасні катаклізми. Адже не міг гончар, який так важко створював ці глечики, так просто їх кинути напризволяще. Щось мало трапитися серйозне.
   "Майстер у свою роботу вклав колосальну працю. У горні знаходилося приблизно 30-40 вже готових до продажу глечиків. За них гончар міг отримати великі кошти. І майже неймовірно, щоби він їх так просто залишив, не скориставшись плодами своєї праці, – зауважує Микола Ільків. – Мало трапитися щось лихе, що не дало майстрові продати ці вироби. Скоріш за все, війна. Також це могли бути події, пов’язані з кампанією Козьминської битви 1497 року, коли поляки йшли походом на Сучаву і відступали через Чернівці. Наше місто тоді зазнало спустошення. Очевидно, той майстер міг або загинути, або поспішно втекти.
   Ще один катаклізм трапився у 1509 році, коли молдавський господар – уже Богдан ІІІ – захопив сусіднє Покуття. На противагу йому сюди вторглися польські загони і спалили Чернівці.
   Та й це ще не все: завдяки глечикам вдалося визначити міру об’єму, якою користувалися у 15-16 століттях у Чернівцях.
   "Фрагменти схожої кераміки ми вже знаходили у Ленківцях, Снятині, Драчинцях, Хотинській фортеці. Але за ними не могли визначити ні висоту горщика, ні його об’єм. Тут же вдалося знайти дві майже цілі посудини. Тож ми вдалися до відомої в археології методики: почали акуратно засипати в уже готові реставровані глечики дрібнозернистий пісок. Потім мірною скляночкою виміряли об’єм цих посудин. З’ясувалася дуже цікава інформація: у 15-16-му століттях у Чернівцях користувалися такою одиницею об’єму як "око". Одне "око" мало об’єм приблизно 1,6 літра – майже як сучасна пляшка мінеральної води. Кожен із глечиків був розрахований на одне, півтора, 2 чи 2,5 ока – все дуже стандартизовано. Тобто, як бачимо, оце народне "міряти на око" не завжди означає приблизний вимір", – каже Микола Ільків.
https://molbuk.ua/news/236518-u-zsuvnom … chyky.html

Post's attachments

1632044301.jpg
1632044301.jpg 61.83 Кб, 1 скачиваний с 2021-09-19 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: о и, gennadii5408, ktaras3

Поделиться

919

Re: Новини археології / Новости археологии

Древнє поховання жінки виявили у Кам’янці-Подільському: що про нього розповідають археологи
   Наразі науковці стверджують, що це найдавніше з відомих поховання на території Старого міста.
   Поховання жінки, яке попередньо датують ХІІІ-ХIV століттям, виявили археологи на території Старого міста, що в Кам’янці-Подільському. Натрапили на нього неподалік Вірменського бастіону на вулиці Францисканській під час археологічного нагляду за прокладанням комунікаційної траншеї, які проводить Волинська електротехнічна компанія.
   Наразі науковці стверджують, що це поховання - найдавніше з відомих на території Старого міста.

   Як розповів сайту «Є» Петро Болтанюк, науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, роботи з археологічного нагляду здійснював загін дослідників, підпорядкований Кам’янець-Подільській архітектурно-археологічній експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України (керівник - Павло Нечитайло): магістранти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Ельдар Яхієв та Олександра Бєлік, магістрант Києво-Могилянської академії Євгеній Левінзон та, власне, Петро Болтанюк.
   «В одній з прокопаних траншей ми натрапили на залишки культурного шару часів Трипільської культури, - каже Петро Болтанюк. – І в межах цього шару виявили залишки житла, яке, власне, можна датувати раннім Трипіллям. І ось в цей шар, поряд, десь на глибині близько одного метра, було вкопане поховання жінки, яке попередньо датуємо ХІІІ-ХIV століттям».
   Попередньо, за словами Петра Болтанюка, цій жінці будо до 30-ти років. Утім, точний вік озвучать антропологи після ретельного дослідження кістяка.
   «Швидше за все, вона була похована в труні, - каже археолог. – Адже поховальна камера має прямокутну форму. Напрямок - за християнською традицією - головою на захід. На пальцях в жінки було два витих кільця, які ми датуємо періодом ХІІІ-ХIV століття. В самій поховальній камері знайшли кераміку, яку також можна віднести до цього часу. Тож фактично ми можемо говорити про поховання Давньоруського періоду».
   Це поховання науковці називають одним з перших поховань Давньоруського періоду, знайдених на території Старого міста. Зазначають, не виключено, що тут знаходився погост церкви Воскресіння Господнього, яка була розташована в західній частині Вірменського ринку. І додають, що ця знахідка - проливає певне світло на давні часи Кам’янця та дає розширений погляд на топографію міста.
   В свою чергу, нагадаємо, раніше поховання Давньоруського періоду знаходили на території Старого замку. Там, за словами Петра Болтанюка, під час досліджень у 2018-2019 роках було виявлено близько трьох з половиною десятків поховань того періоду.
   Павло Нечитайло, археолог, кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України каже, це один з тих прикладів, який показує, чому вкрай важливо перед будь-якими земляними роботами в історичній місцевості проводити археологічну розвідку. Адже навіть на невеличкій ділянці можна натрапити на речі, які дають розуміння давньої історії міста.
   «Приклад Полонного, Городка, Меджибожа, Чорного Острова показує, що значні історичні відкриття можуть бути здійснені і на невеликій площі, - каже Павло Нечитайло. – На жаль, на Хмельниччині таких міст, де б здійснювали археологічні дослідження чи археологічний нагляд перед земляними роботами, можна перелічити на пальцях. Особливо прикро за обласний центр – Хмельницький, де за всі роки його існування не було проведено жодних стаціонарних археологічних досліджень. Більше того, на фоні активних земляних робіт і будівництва, що відбувається в історичному центрі міста, не було оформлено навіть археологічного нагляду. Наразі усі археологічні дані, які ми маємо в Хмельницькому, були здобуті не завдяки сприянню влади, а всупереч, зусиллями, скажімо таких ентузіастів як археолог Володимир Захар'єв, який з власної ініціативи досліджував в місті котлован під час забудови на вулиці Староміській. Мусимо констатувати, не просто байдужість до його матеріальної історії міста, ба, навіть порушення пам'яткоохоронного законодавства. Адже, за законом усі роботи в історичному центрі міста мають проводитися під наглядом археологів».
https://ye.ua/istiriya/55944_Drevnye_po … lKixXv3Pf0

Post's attachments

1632068265.jpg
1632068265.jpg 262.12 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: kuks70, litar Л, gennadii5408, ktaras4

Поделиться

920

Re: Новини археології / Новости археологии

Археологи дослідили найдавніше поселення Східної Європи в пониззі Дніпра
   31 серпня 2021 року в авторитетному науковому виданні L'Anthropologie з'явилося дослідження Вадима Степанчука (Vadim N. Stepanchuk) з Інституту археології Національної академії наук України, де він описав найдавніше з поки виявлених у Східній Європі жител епохи верхнього палеоліту в пониззі Дніпра - поселення Міра.
https://spadok.org.ua/arkheologichni-st … zzi-dnipra

Post's attachments

mira-archeologichni-rozkopky.jpg
mira-archeologichni-rozkopky.jpg 268.38 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: kuks70, litar Л, gennadii5408, ktaras4

Поделиться

921

Re: Новини археології / Новости археологии

На Хмельниччині археологи досліджують Полонську фортецю XVII-XVIII століть?
   У місті Полонне на Хмельниччині археологи проводять масштабне дослідження фортеці, що датується другою половиною XVII-XVIII ст., де вже виявили артефакти доби палеометалу та особисті речі козаків і гетьмана Івана Мазепи.
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions … tolit.html

На Поділлі археологи шукають підземний хід біля храму
   В місті Полонному, що на Хмельниччині, біля костелу св. Анни (1607 р.) тривають масштабні археологічні дослідженні, що проводяться науковцями Кам’янець-Подільської експедиції державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» інституту Археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла.
https://risu.ua/na-podilli-arheologi-sh … S4rnYY0uDI


https://risu.ua/uploads/media_news/2021/10/615e89960d0f1976585680.jpg
https://risu.ua/uploads/770x433_DIR/media_news/2021/10/615e896babb8b112442893.jpg
https://risu.ua/uploads/media_news/2021/10/615e8a13e540d876084048.jpg
https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633601737-317.jpg

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Ann, nasa2017, kuks70, ArturVer, gennadii5408, ktaras, litar Л7

Поделиться

922

Re: Новини археології / Новости археологии

На розкопках в Ольвії археологи відкрили підземний склеп І ст. н.е.
   Науковці встановили, що поховальна споруда ще у давнину постраждала від пограбування
   Археологи Ольвійської міжнародної експедиції Інституту археології НАН України під час розкопок на некрополі відкрили нову поховальну споруду – підземний склеп, датований І століттям нашої ери.
   Про це розповіла очільниця експедиції, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАН України Алла Буйських, повідомляє «Укрінформ».
   «Під час розкопок на ольвійському некрополі ми відкрили нову поховальну споруду – підземний склеп, конструкція якого складається з похилого дромосу (входу у вигляді видовженого вузького коридору) та трапецієподібної поховальної камери. У дромосі знайшли половину червонолакової чашечки, яка додала інформації про час поховання І століттям н.е. Зазвичай, такі поховання притаманні сарматам, які мешкали тоді в Ольвії», — зазначила Буйських.
   За її словами, висота склепіння камери сягає 1 м, а стінки та підлога обмазані вапняковим розчином. Усю споруду вирізано у глиняному масиві на глибині 3–3,5 м від рівня сучасної денної поверхні. Вхід до камери було перегороджено кам’яною стінкою-закладом.
   Археологи встановили, що сама поховальна споруда постраждала від пограбування, яке сталося ще у давнину. Під час розкопок вони з’ясували, що грабіжники проникли до камери невдовзі після поховання. Небіжчика, разом із супровідним поховальним інвентарем, витягли назовні – ймовірно, через щедро прикрашений одяг.
   Від поховання збереглися лише залізні цвяхи з дерев’яного помосту, на який клали небіжчика, та понад сто різноманітних намистин і підвісок, якими оздобили покійного та його одяг. Це, зокрема, намистини з бурштину, сердоліку, агату, гагату, гірського кришталю й численного бісеру зі скляної пасти.
   До убору також входили два мініатюрні скарабеї з пасти та халцедону і двосторонню сокиру-лабрис із бурштину.
   Ольвія - стародавня держава античної доби, яка проіснувала тисячу років: з другої чверті VI століття до нашої ери до 70-х років IV століття нашої ери. Сьогодні це історико-археологічний заповідник НАН України, який знаходиться у селі Парутине Очаківського району Миколаївщини.
https://zaxid.net/na_rozkopkah_v_olviyi … e_n1527539

Post's attachments

510.jpg
510.jpg 226.7 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: ArturVer, Ann, mike.kilo, gennadii5408, ktaras, kuks70, litar Л7

Поделиться

923

Re: Новини археології / Новости археологии

Унікальна знахідка на Хортиці змінює уявлення археологів про скіфів
   ЗАПОРІЖЖЯ – Другий рік поспіль дослідники з Національного заповідника «Хортиця» працюють на ґрунтовому скіфському могильнику на Хортиці. Він був випадково виявлений ще у 90-і роки. Втім, це не єдина значна скіфська пам’ятка, що зафіксована на острові. Раніше, на Хортиці було досліджене укріплене скіфське городище. Хто ж вони, скіфи Хортиці? Радіо Свобода побувало на розкопках на острові та розпитало запорізьких дослідників.
   «Могильник датується поки 4-м сторіччям до н.е. Можливо з часом датування більш розшириться. Початок робіт на цьому могильнику був ще 1995 року. Тоді було знайдено перше поховання. Пов’язана знахідка була з прокладанням поруч інженерних мереж. Під час неї співробітники, що контролювали цей процес, виявили кілька скіфських могил. Це було дослідження Максима Остапенка. Було знайдено скіфську катакомбу та кілька простих ям. Знайдені грецький чорнолаковий канфар, дзеркало, скляне намисто, вістря стріл. Були виявлені як чоловічі, так і жіночі поховання. Такі об’єкти, як ґрунтові могильники, зустрічаються рідко, бо їх, в першу чергу, важко знайти. Ще якісь 50 років тому здебільшого вважали, що скіфи ховали лише під курганами. І кажучи про скіфське поховання, ми всі уявляємо собі поховання під курганом. Але насправді це не так, оскільки сьогодні відома доволі велика кількість поховань без курганів», – розповідає про об’єкт, який досліджують археологи, провідний науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Дмитро Никоненко.

https://www.radiosvoboda.org/a/khortyts … Rx5tzhSv9c

https://gdb.rferl.org/05450000-0a00-0242-a2f0-08d988b06611_w1023_r0_s.jpg
https://gdb.rferl.org/46033B59-E147-4E2B-8A67-B85AAF60378E_w1023_r0_s.jpg
https://gdb.rferl.org/C537EB32-26A4-4044-A41D-5E697224F873_w1023_r0_s.jpg
https://gdb.rferl.org/B5684533-A2FC-42D8-B784-D995EB47256F_cx0_cy8_cw99_w1023_r0_s.jpg

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: ktaras, mike.kilo, chernik, kuks70, ArturVer, gennadii5408, litar Л, luvi8

Поделиться

924

Re: Новини археології / Новости археологии

На околицях Львова знайшли монети давнього Риму (відео) https://photo-lviv.in.ua/na-okolytsiakh … zHToH5ib-M

Розшукуються в Олександрійському повіті, Херсонської губ.: записи про народження  Самойленко Григорія 1885 р. н., батьки: Самойленко Філіпп Макарович і Матрона Кодратова, селяни із с. Яново, Глинська вол., запис про народження Афанасьєва Афанасія Євдокимовича 1888-90 рр. і шлюб його батька і матері в 1880-1884 роках: Афанасьєва Євдокима Івановича з Софією Гордіївною.
Спасибо сказали: litar Л, Relic hunter2

Поделиться

925

Re: Новини археології / Новости археологии

На Хмельниччині археологи завершили дослідження найстарішого міста області
   Під час досліджень у місті Полонному на Хмельниччині археологи знайшли артефакти, які свідчать про те, що воно є найстарішим на Хмельниччині.
   Про це кореспонденту Укрінформу повідомив кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

   «Знайдений у Полонному комплекс попередньо можна віднести до ранньослов’янського часу і датувати VII-VIII ст. нової ери, оскільки кераміці знаходимо аналогії в райковецькій і роменській археологічних культурах. У розкопі також виявлено в незначній кількості ранню кружальну кераміку райковецької культури, яку можна датувати IX ст. Окрім того, в культурному шарі трапились кілька фрагментів посудин ранньоскіфського часу (сер. VII- пер. пол. VI ст. до н. е.) та милоградської культури», - зазначив Нечитайло.
   За його словами, ці знахідки дають підстави стверджувати, що поселення на території Полонного безперервно розвивалося як мінімум з ІХ ст. Відтак, це ще більше подавнює вік Полонного і робить його найдавнішим містом Хмельницької області.
   Археолог додав, що виявлені у розкопі найдавніші сліди діяльності людей датуються добою ранньої бронзи, про що свідчить крем’яна шліфована сокирка. Більш пізнім об’єктом є залишки ями з цікавою ліпною керамікою, які передали на дослідження археологу Андрію Бардецькому з Рівненщини.
   У межах розкопу також вдалося простежити залишки кількох об’єктів княжої доби ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Один із них – це яма, що, ймовірно, виконувала функцію літньої кухні. Вона була заповнена шаром попелу з деревним вугіллям, у якому траплялися фрагменти кісток тварин та частини горщиків. Дно ями встелене шаром суглинку з фрагментами керамічного посуду.
   «На території розкопу були виявлені рештки цвинтаря XIV-XV ст. Сліди іншого, наземного вогнища з фрагментами кераміки і кісток тварин, виявили під похованням. Технічний директор експедиції Дмитро Тимчук знайшов там фрагмент зігнутої свинцевої платівки із залишками напису в три рядки, частина якого досить добре читається. Для атрибуції та прочитання напису ми звернулися до завідувача сектором археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимура Бобровського», - додав Нечитайло.
   Як пояснює Бобровський, така знахідка є доволі рідкісною і датується в межах 1120-1160 років. Він наголошує, що артефакти з кириличними написами для доби Київської Русі на території України трапляються рідко. Саме тому така знахідка з Полонного є надзвичайно важливою.
   Наразі триває дослідження свинцевої платівки, яка може бути окуттям, хомутом на руків’я предмету або листом. Схожі артефакти знаходили в Новгороді.
   Археологічні дослідження проводилися в історичному ареалі міста Полонне неподалік костелу святої Анни, де планують будівництво готелю.
   Як повідомляв Укрінформ, у місті Полонне археологи проводили масштабне дослідження фортеці, що датується другою половиною XVII-XVIII ст., де вже виявили артефакти доби палеометалу та особисті речі козаків і гетьмана Івана Мазепи.
   У 2019 році у Полонному археологи виявили та розчистили дві підземні споруди – галерею на вулиці Пушкіна, 6 та побудований у 1820-х роках підвал на вулиці Говорун, 9. Зокрема, підземна галерея безпосередньо пов’язана з подіями Північної війни між Московією та Шведською імперією на початку 1700-х років.
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions … 5hMGhBCNas

https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1635447168-3668.jpeg
https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/thumb_files/630_360_1635447168-4528.jpeg
https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1635447168-6194.jpeg
https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1635447168-7896.jpeg

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: kuks70, mike.kilo, ArturVer, borisovichi, Dr Livsi, gennadii54086

Поделиться

926

Re: Новини археології / Новости археологии

6 NOVEMBRE 2021

LA STANZA DEGLI SCHIAVI – L’ULTIMA SCOPERTA DI CIVITA GIULIANA / КОМНАТА РАБОВ - ПОСЛЕДНЕЕ ОТКРЫТИЕ CIVITA GIULIANA
pompeiisites.org/comunicati/la-s … -giuliana/

Post's attachments

LA STANZA DEGLI SCHIAVI.jpg
LA STANZA DEGLI SCHIAVI.jpg 194.23 Кб, 1 скачиваний с 2021-11-08 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Спасибо сказали: Relic hunter, litar Л, gennadii54083

Поделиться

927

Re: Новини археології / Новости археологии

На Хмельниччині знайшли унікальну підземну галерею та артефакти часів Золотої Орди
   У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині археологи під час досліджень скверу біля Вірменського бастіону виявили раніше не відому підземну галерею, а також артефакти трипільської культури та часів Золотої Орди.
   Про це кореспондентові Укрінформу розповів кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.
   «Дослідження в сквері поблизу Вірменського бастіону проводились на замовлення Музею мініатюр «Замки України». Для облаштування додаткового входу з вулиці Замкова вздовж муру була закладена траншея завдовжки 8 і завширшки 3 м. Мур споруджений у другій половині ХХ ст. при облаштуванні скверу. Колись тут існував проїзд із вулиці Францисканської на сучасну Замкову. Археологічні дослідження в цьому місці дали цікаві та несподівані результати», - зазначив Нечитайло.
   За його словами, на глибині 0,4-0,5 м в південній частині траншеї виявили кут кам’яниці, що відома з планів середини XVIII ст. Станом на 1810 рік там знаходився «Домъ со службами командира артиллерийской гарнизонной команды». Увесь інший простір траншеї був зайнятий засипкою, в якій зустрічались артефакти трипільської культури, раннього залізного віку, доби середньовіччя і нового часу.
   Вже на глибині 3 м археологи натрапили на фрагмент фундаменту більш ранньої кам’яниці, що датується XVII ст., а поруч – залишки господарської ями другої половини ХІІІ – першої половини XIV ст., коли місто було частиною Золотої Орди. Серед матеріалів того часу – фрагменти чаш на кільцевому піддоні, одна з яких вкрита зсередини поливою, та монета. Археологи сподіваються, що монета допоможе чіткіше датувати золотоординську яму.
   «Північніше було відкрито заглиблений котлован житла кінця XVI-початку XVII ст., який зруйнував надзвичайно цікаву споруду більш раннього періоду. Після зачистки котловану житла в північній частині, під стовповою ямою відкрився фрагмент підземної галереї. Підземелля видовбане в підземний спосіб частково в суглинку і скельних породах. Має ширину 1 м, висоту 1,8 м. В місці виявлення склепіння пошкоджене котлованом житла. Продовження галереї в північно-східному напрямку теж повністю завалене. Втім, відкриття навіть невеликого фрагменту подібної підземної архітектури є великою удачею», - додав Нечитайло.
   Керівник експедиції наголошує, що це одна з рідкісних підземних галерей на Західній Україні, зведена раніше XVII століття.
   Нечитайло зауважив, що Музей мініатюр «Замки України» та виконавці археологічних досліджень докладуть зусиль, аби забезпечити консервацію та музеєфікацію фрагменту унікального підземелля.
   Участь у дослідженні на Вірменському бастіоні брали Дмитро Тимчук, Петро Болтанюк, Євген Левінзон, Олександр Омельченко, Ільдар Яхієв.
   Як повідомляв Укрінформ, у вересні в Кам’янці-Подільському під час прокладання траншеї археологічна експедиція під керівництвом Павла Нечитайла виявила поховання жінки ХІІІ-ХIV ст., що є найдавнішим на території Старого міста.
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions … WM597WGUzs

https://static.ukrinform.com/photos/2021_11/1636821078-2458.jpeg
https://static.ukrinform.com/photos/2021_11/1636821075-2652.jpeg
https://static.ukrinform.com/photos/2021_11/1636821076-4148.jpeg
https://static.ukrinform.com/photos/2021_11/1636821075-9097.jpeg

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Ann, Kora, mike.kilo, ArturVer, litar Л, gennadii54086

Поделиться

928

Re: Новини археології / Новости археологии

Курган із кромлехом та «буковинські римляни»: чим 2021 рік потішив археологів України?
   Восени не лише курчат рахують, але й у багатьох інших галузях підбивають підсумки, зокрема, в археології. Причому, якщо птахівництво вже мало залежить від сезону, то археологія лишається більш залежною від пори року. Про визначні знахідки археологічного сезону-2021 «Історичній Свободі» розповів заступник голови правління Спілки археологів України Євген Синиця.
https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina … 19YSHvjEHI

https://gdb.rferl.org/fd6244e2-f4e0-4df2-9082-4be8b83a4807_w1023_r0_s.jpg

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: gennadii5408, ArturVer, Ann, litar Л4

Поделиться

929

Re: Новини археології / Новости археологии

В Перу обнаружили уникальную мумию
https://korrespondent.net/tech/science/ … uui-mumyui

Post's attachments

mummy.jpg
mummy.jpg 146.86 Кб, 2 скачиваний с 2021-11-29 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Спасибо сказали: ArturVer, Relic hunter, Алёна, litar Л4

Поделиться

930

Re: Новини археології / Новости археологии

На Миколаївщині завершилися археологічні розкопки кладовища 19-го століття.  https://suspilne.media/185641-na-mikola … rezultati/

Спасибо сказали: Relic hunter, kuks70, Ann, litar Л4

Поделиться

931

Re: Новини археології / Новости археологии

"Риси кроманьйонців серед українців найкраще збереглися на Волині", – антрополог Сергій Сегеда
   Чи були трипільці предками українців, яку антропологію передали нам кочівники, наскільки українці відрізняються між собою у різних регіонах, скільки гетьманських поховань збереглося до наших днів і чому антропологія себе вже вичерпала – розповідає доктор історичних наук Сергій Сегеда
https://localhistory.org.ua/texts/inter … F8s4bf95IU

https://localhistory.org.ua/media/images/photo__24.max-1920x900.format-webp.webp

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: mike.kilo, Ann, kuks70, litar Л4

Поделиться

932

Re: Новини археології / Новости археологии

Як хозари причетні до Київської Русі? Олексій Комар про міфи, вплив, відмінності та пам’ятки
Олексій Комар — археолог про історію українського степу, вплив Хозарського каганату на утворення Русі у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою
[]

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Ann, mike.kilo, litar Л3

Поделиться

933

Re: Новини археології / Новости археологии

Archaeologists 'astonishing' discovery of 'mystery woman' mistaken for Egyptian king

Удивительное открытие археологами "загадочной женщины", ошибочно принятой за царя Египта

https://www.express.co.uk/news/science/ … istory-spt

Post's attachments

Archaeology-Egyptologists-were-astonished-by-the-discovery-of-a-mystery-woman-inside-a-pyramid-1533196.jpg
Archaeology-Egyptologists-were-astonished-by-the-discovery-of-a-mystery-woman-inside-a-pyramid-1533196.jpg 21.63 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Спасибо сказали: Ann, litar Л, Relic hunter3

Поделиться

934

Re: Новини археології / Новости археологии

Музею у Чернівцях археологи передали понад 500 знахідок
   Експедиція державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» ІА НАНУ передала краєзнавчому музею колекцію артефактів, які були знайдені під час досліджень унікального скельно-печерного комплексу поблизу с. Василівка, на Сокирянщині. Про це розповів керівник експедиції Павло Нечитайло.
   Так, за його словами, під час розвідок печер поблизу Василівки ще у 1998 році професор Богдан Рідуш знайшов фрагмент горщика ХІІІ-XIV століття та залізне вістря стріли.
   - Масштабні дослідження пам’ятки стали можливі через те, що скелі потрапляли в зону будівництва і експлуатації Дністровської ГАЕС і їм загрожувало знищення. Частина приміщень була зруйнована вибухами ще у 1960-х роках. Частково збережені понад 10 приміщень змішаного походження. Це гроти, навіси, природні та штучні печери. Більшість з них знаходиться у скельному каньйоні, висотою 10-12 м від сучасного схилу. Це сприяло відносно непоганій збереженості окремих приміщень, які вціліли в результаті кар’єрних розробок. На схилі, під приміщеннями було знайдено залишки вогнищ раннього залізного віку та середньовічні поховання, коли в скелях існував монастир, - додав науковець.
   Загалом, напередодні у фонди музею археологи передали понад 500 знахідок. Найстаріші належать до доби верхнього палеоліту – це крем’яні знаряддя мисливців епохи останнього великого зледеніння.

https://pogliad.ua/ru/news/life/history … -Xi20UqDNI

https://media.pogliad.ua/news/article/2021/12/30/418650/46wOuO51KfrEmd18QZn3.h430.jpeg
https://media.pogliad.ua/news/article/2021/12/30/418650/aGmjD4gRU8VmyE7yxYri.h430.jpeg
https://media.pogliad.ua/news/article/2021/12/30/418650/PxzdCHuKJPqKd920oQiB.h430.jpeg

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: mike.kilo, FindMyRoots, kuks70, Ann, litar Л5

Поделиться

935

Re: Новини археології / Новости археологии

https://www.nature.com/articles/s41586-021-04269-6

Published: 12 January 2022

Mutation bias reflects natural selection in Arabidopsis thaliana / Смещение мутаций отражает естественный отбор у Arabidopsis thaliana

Abstract
Since the first half of the twentieth century, evolutionary theory has been dominated by the idea that mutations occur randomly with respect to their consequences1. Here we test this assumption with large surveys of de novo mutations in the plant Arabidopsis thaliana. In contrast to expectations, we find that mutations occur less often in functionally constrained regions of the genome—mutation frequency is reduced by half inside gene bodies and by two-thirds in essential genes. With independent genomic mutation datasets, including from the largest Arabidopsis mutation accumulation experiment conducted to date, we demonstrate that epigenomic and physical features explain over 90% of variance in the genome-wide pattern of mutation bias surrounding genes. Observed mutation frequencies around genes in turn accurately predict patterns of genetic polymorphisms in natural Arabidopsis accessions (r=0.96). That mutation bias is the primary force behind patterns of sequence evolution around genes in natural accessions is supported by analyses of allele frequencies. Finally, we find that genes subject to stronger purifying selection have a lower mutation rate. We conclude that epigenome-associated mutation bias2 reduces the occurrence of deleterious mutations in Arabidopsis, challenging the prevailing paradigm that mutation is a directionless force in evolution. / С первой половины двадцатого века в эволюционной теории доминировала идея о том, что мутации происходят случайным образом по отношению к их последствиям1. Здесь мы проверяем это предположение с помощью большого исследования мутаций de novo у растения Arabidopsis thaliana. Вопреки ожиданиям, мы обнаруживаем, что мутации происходят реже в функционально ограниченных областях генома — частота мутаций снижается наполовину внутри тел генов и на две трети в основных генах. С помощью независимых наборов данных о геномных мутациях, в том числе из крупнейшего эксперимента по накоплению мутаций арабидопсиса, проведенного на сегодняшний день, мы демонстрируем, что эпигеномные и физические особенности объясняют более 90% вариаций в полногеномной модели смещения мутаций, окружающих гены. Наблюдаемые частоты мутаций вокруг генов, в свою очередь, точно предсказывают модели генетического полиморфизма в природных образцах арабидопсиса (r=0,96). То, что предвзятость мутаций является основной силой, лежащей в основе закономерностей эволюции последовательностей вокруг генов в естественных образцах, подтверждается анализом частот аллелей. Наконец, мы обнаруживаем, что гены, подвергающиеся более сильному очищающему отбору, имеют более низкую частоту мутаций. Мы пришли к выводу, что связанная с эпигеномом мутационная предвзятость2 уменьшает возникновение вредных мутаций у арабидопсиса, бросая вызов преобладающей парадигме, согласно которой мутация является ненаправленной силой в эволюции.

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Спасибо сказали: litar Л, Relic hunter2

Поделиться