1

Тема: Люстрации староств

Архив Юго-Западной России: Часть 7. Том II. www.runivers.ru/lib/book3030/9525/

180x57

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

2

Re: Люстрации староств

«Корсунське староство,

+ Читати більше

Яке тримає по життєвим правом від його к. мості ясновельможна її мость пані Софія з Жовкви Даниловичова, руська воєводина.

Місто Корсунь.

У цьому місті ні замку, ні двору к. його мості немає, лише городище над рікою Россю над самим містом, з якого можна судити, що тут був замок, але тепер тут пусто, а підстарости звикли мешкати в домах. Це місто лежить одним боком над рікою Россю, а другим – над річкою Корсункою. Жодної артилерії це місто не має.

Люстрація 1622 р. описує артилерію в Корсуні, тобто бронзову гармату, 16 гаківниць, півтори бочки пороху, але всього цього ми не застали. Однак доручаємо її мості пані старостині, щоб вона питала про цю артилерію і її, як власність потрібну Речі Посполитій, повернула цьому місту, бо артилерія Речі Посполитої не може пропасти. Осада цього міста – 2600 будинків. Між ними міщанських будинків під замковим судом є 120, котрі чинш різно платять, якого на рік може бути 80 зл. Жидівських будинків 9, котрі теж різно дають чинш, що його може бути 30 зл.

Млини

Під містом є 6 млинів, з яких три підлягають замковому суду. Один з них тримає Білошапка; цей млин має три мучних кола, а четверте ступне. Другий млин тримає Федір Мельниченко, у ньому два мучних кола, а третє ступне. Третій млин тримає наполовину з міщанином Степаном Ставським корсунський підстароста пан Павловський. У ньому три мучних кола, а четверте ступне. З цих млинів для годування свиней з кожного мучного кола ungaricum unum, припадає з 8 мучних кіл по 4 злотих, всього – 32 злотих. У цих млинах мельники сидять на третій мірі, а дві міри беруть до замку.

Три млини тримають козаки, з двох дають чинш, а з третього – ні. Є й інші млинки по річках, котрих є 3. З них приходить в якості чиншу по червоному золотому від мучного кола, всього – 12 [зл.]

З цих усіх млинів дві міри учинять 500 [зл.]

Оренда

Дали нам звіт, що тут, у Корсуні, немає жодної оренди, тільки фактор, котрий скуповує горілку і розпродає, а прибуток з цього віддає до замку. Цієї горілки на рік вишинковують 24000 кварт; якщо рахувати від кожної кварти прибутку по 3 гроші, це складе всього 2400 [зл.].

Поташні буди

Є поташна буда, котру корсунський підстароста пан Павловський тримає для Корсуня. Вона стоїть над річкою Журавкою (*), з неї провенту (прибутку – Ю. М.) на рік de duct. expen. 750 зл.

Сума провенту з міста Корсуня з будами складає річно 3804 зл. Якщо вирахувати звідси 300 зл. на утримання підстарости, а на артилерію 200 зл., то залишиться сума у 3304 зл.

Містечко Данилівка або Медведівка

Місто Данилів або Медведівка лежить над річкою Медведівкою. Воно оточене частоколом, при цьому містечку є малий замок, оточений довкола палями. Є у ньому будівля для підстарости, сіни, біла кімната і пекарня, стайня й погреб.

Є у цьому містечку осади 400 домів, між якими 40 міських домів під замковою юрисдикцією. Чиншу жодного не дають, за винятком того, що до табору відправляють по 5 коней. При цьому містечку на ріці Медведівці є млинки, у котрих є три мучних і ступних кіл, але в суху пору вони не мелють. Провенту з них припадає на 200 зл.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною складає на рік 400 зл.

Сума провенту цього містечка складає на рік 600 зл. Якщо вирахувати видатки у 60 зл. на намісника і 60 зл. на артилерію, то залишиться сума у 440 зл.

Містечко Стеблів

належить до цього ж Корсунського староства і ділиться на дві частини. Одну частину обійшла з боків річка Рось і ця частина звідусіль оточена дубовим частоколом. А з того боку, де річка не обійшла, воно укріплене глибоким ровом та дубовим «часником». Друга частина міста стоїть на високій скелі, котру Рось обходить з усіх боків. Ця частина міста також оточена дубовим частоколом. При цій другій частині міста є невеликий замок на скелі, який оточено дубовим частоколом. При ньому дві башти: одна від самого міста на рікою, а друга, яку збудував підстароста, в тилу, звернена до поля, дуже висока. У цьому замку є будівля для підстарости: сіни, дві хати з кімнатами і пекарнею, погребом, двома великими повітками (?) і стайнею; ці всі будівлі добре прикриті.

Артилерія

Тут немає замкової артилерії, тільки 4 міські гаківниці, які тримають на замку; пороху 15 фунтів, свинцю немає ніякого.

Осада міста

У цих обох містах нараховується 600 будинків, серед яких до замкового суду належить 24, які різно платять чинш. Річна сума чиншу разом із сіном складає 20 зл.

Млини

При місті на річці Рось є 4 млина, у кожному з яких по 2 мучних кола, а по одному ступному. Окремо стоїть млинок на річці Боровиці, у котрому одне мучне коло, а друге ступне. Зокрема неподалік міста є млинок на ріці Сакавиці, у котрому одне коло мучне, а друге ступне.

У всіх цих млинах мельники платять як чинш з кожного мучного кола по червоному золотому, з чого виходить їх 8 по 5 зл., всього – 32 зл.

Мельники сидять на третій мірці, а дві припадають на замок. З цих двох мірок провент разом з орендою виходить.

Хутори або села, які належать до Стеблева

Село Сидорівка

У цьому селі подим’я є 150, між якими тяглих – 17, котрі чинш різно платять, на рік виходить із сіном 8 зл. Є при цьому селі млинок на ріці Хоробрій з двома мучними колами, а одним ступним. Мельник сидить на третій мірці, а дві мірки належать замку разом із стеблівською орендою. Мельник платить як чинш від мучного кола по червоному золотому, що складає 8 зл.

До цього села іменем його мості пана Казановського, богуславського старости, мені було сказано, що воно разом з містечком Лисянкою належить до Богуславського староства. Однак ми це сільце, як Лисянку у власності Корсунського староства залишили, так і це сільце подаємо при Корсунському старостві.

Село Шендерівка (Sandorowka)

У цьому сільці 200 подим’я, між якими 200 тяглих, котрі різно платять чинш, на рік складає разом з сіном 15 зл. При цьому селі є млинок на річці Боровиці з одним мучним колом, а другим ступним. Мельник має третю мірку, а дві віддає до замку, з котрих провент з орендою стеблівською рахується. Мельник платить як чинш від мучного кола по червоному золотому, що складає 4 зл.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млинами та митом, як у Стеблеві, так і у вищезгаданих селах, складає 400 зл.

Поташні буди

При стеблівській оренді пан Прець (Проць – ?-Ю.М.) тримає буду, у котрій робить поташ на Ольховцю під Звенигородкою, з котрої провент dednet expesis виходить на 750 зл.

Сума прибутків зі Стеблева з хуторами та будами складає на рік 1237 зл. Вирахувавши видатки на намісника, а це 100 зл., артилерію ще 100 зл., залишається всього 1037 зл.

Містечко Звенигородка

Це містечко засіло на самому Татарському шляху і висунулося у полі дуже далеко, далі усіх. Є у ньому 540 домів. Міщани не платять податків , маючи вольності, котрі їм дали на 4 роки служби.

За це містечко, за грунти якого староства запекло змагаються, озивалися їх мості панове старости богуславський та брацлавський. Ми його застали у власності Корсунського староства і при цьому оренду з нього в провент залучаємо.

Млини

Млинів два, з котрих провент при оренді йде.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млинами та митом складає на рік 500 зл. Вирахувавши з цього видатки на намісника 60 зл. та на артилерію 100 зл., залишається прибутку 340 зл.

Містечко Крилів

Це містечко належить до Корсуня, воно стоїть над рікою Тясмин, оточене дубовими палями і окопане ровом. У ньому осади та будинків 560, між якими міщан до замкового суду є 40, а решта козаки. Мають вольності від всіляких податків і повинностей на чотири роки.

Млини

Млин під містом з двома мучними колами, а третім ступним, котрого проверти рахується разом з орендою.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млином, перевозом та митом складає на рік 600 зл. Сума провенту цього містечка складає на рік 600 зл. Вирахувавши звідси видатки на підстаросту, бо це місто є першим від Дикого поля, 100 зл., на артилерію 100 зл., залишається всього 400 зл.

Містечко Чигирин

Це містечко лежить над рікою Тясмином. Замок стоїть на високій скелі, до нього брама у вежі дерев’яна, інших високих башт коло замку три, паркан поставлено з дубового дерева. У замку є будівлі для підстарости: великий дім, у котрому дві білих кімнати нагорі, а дві – внизу; стайня, комори, є й інших чимало замчистих (?) комор.

Ці замкові будівлі добре описала люстрація у 1622 р., але у цей час через їхнє невживання спустіли й погнили.

Замкова артилерія

Бронзових гармат 3, гаківниць 6, пороху дуже мало, також і куль.

Місто

Лежить над рікою Тясмином під замком, оточене валом, ровом і дубовими палями, має дві в’їздних брами. У місті 600 домів, між якими під замковим судом 70, котрі чинш різно платять, виходить його на рік разом із сіном на 35 зл.

Млини

Млин є над містом з трьома колами мучними, а четвертим ступним, котрий рахується разом з орендою.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млином і митом складає на рік 1200 зл.

Сума провенту з цього міста складає на рік 1235 зл. Якщо вирахувати з цього 100 зл. видатків на підстаросту, бо це місто перше від татарського кордону, а 135 зл. на артилерію, то залишається сума у 1000 зл.

Містечко Лисянка

У цьому містечку осади 600 домів. Міщани не віддають жодних повинностей, маючи вольность, яка їм дана на чотири роки. До кого б це містечко належало, існують розходження між її мостю панею руською воєводиною, корсунською старостиною,та його мостю паном богуславським старостою, з котрих кожен це містечко тягне до свого староства, як про це є litispendentia у задворному суді його к. мості. За цю Лисянку озивався й третій претендент – його мость пан руський воєвода, білоцерківський староста, твердячи, що вона поставлена на землі Білоцерківського староства. Ми це містечко у власності її мость пані руської воєводини до Корсунського староства, тоді провент з нього при Корсунському старостві кладемо.

Млини

При містечку є три млини, з котрих провент рахується разом з орендою.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млинами і митом складає на рік 500 зл. Сума провенту цього містечка складає на рік 500 зл. Якщо вирахувати з цього 60 зл. на намісника, а 100 зл. на артилерію, бо це містечко засіло на самому Татарському шляху, то залишається сума у 340 зл.

Delata (донесення – Ю.М.)

Люстрація 1616 р. залишила ex summa capitali proventum цього староства на різні видатки цього староства річно 2350 зл. Про ці видатки, крім провізії підстаростів, ми не могли допитатися. Витративши тоді з цієї суми 2350 на підстаростів провізію по замочках кожного року iuxta medernam ordinationem 720 зл. залишиться на 1630 рік, що від 1616, коли робилася перша люстрація, котра залишила таку велику суму, аж до другої люстрації 1622 р. за шість років вийшла сума у 9780 зл. За цю суму згідно з контрибуцією (…)*, щорічно артилерії готуючи, котрої ми ніде готової не знайшли. Для цього для прорахування щодо цих expens succres і небіжчика славної пам’яті пана Даниловича, руського воєводи, і modernat tenutrice її мость панею руською воєводиною до скарбу його к. мості і Речі Посполитої відсилаємо.

Загальна сума провенту цього староства складає на рік 6861 зл., з чого кварта виходить у 1277 зл.»

mytsyk.com/maloznana-lyustratsiy … i-hvii-st/

Share

3

Re: Люстрации староств

Канівське староство

+ Читати більше

Його посесором є уродзоний пан Миколай Лесьньовський, канівський староста, згідно з кон-
сенсом короля його мості per nis cessum від вельможного пана белзького, свого батька. Однак
він не показав перед нами привілею.
Замок
Цей лежить на високій горі над самою річкою Дніпром, збудований з дерева у місці не дуже
великому. Входячи до нього, міст добрий на ізбицях, добра брама, дві добрі дерев’яні башти.
Дубовий паркан в ізбиці роблений, недобудований, непокритий і погнилий. Увійшовши до за-
мку, праворуч кухня і проти неї пекарня. Праворуч же стоїть велика будівля, у котрій дві білих
кімнати з коморами, з одними сіньми, пічки у них зелені добрі і скляні вікна. Біля цієї ж —
друга будівля, у котрій кімнатка й пекарня для цієї ж // (
с. 111
) будівлі, при хвіртці — велика
добра стайня, при стайні є дім, у котрому біла кімнатка, вікна скляні, біла пічка. При цій будів-
лі сверень (?), на котрому ганок, погріб посеред замку, а решта складає паркан.
Артилерія
Люстрація 1616 року та друга — 1622 року не знаходять жодної артилерії у цьому замку. І
ми також всередині жодної вогнепальної зброї, ані пороху та свинцю не знайшли.
Донесення
Ревізія 1570 року, котра з варшавського сейму була проведена уродзоними Михайлом Миш-
кою, гомельським старостою, Яном Бистриковським, дворянином короля його мості, і Щенс-
ним Барлинським, київським хорунжим, свідчить, що на цьому замку було відлитих бронзових
гармат 3, гаківниць — 29, малих аркебуз 18, київ 2, гаківничного пороху бочок 5, свинцю штук
7, гаків 2, серпантинів // (
с. 112
) 2, розірвана гармата 1, дві пилки, одна сокира. Це доповідає-
мо до скарбової відомості, що всього цього немає, отже пан інстигатор має відшукати це у спад-
коємців колишніх державців.
Люстрація 1616 року залишила на щорічні видатки 500 зл.: на уряд підстарости і на замкову
челядь, на порох, свинець, іншу артилерію. З чого призначаємо згідно з люстрацією 1622 року
на підстаросту 300 зл., то залишається на кожен рік на артилерію 200 зл. Це складає від 1616 р.
до 1622 р. 1200 зл. З цих грошей нічого не було витрачено на військові потреби. Це чинилося за
небіжчика славної пам’яті князя Острозького, краківського каштеляна, тому з його нащадка-
ми пан коронний інстигатор має судитися з ними задля відшкодування.
Місто Канів
Це місто лежить над цією ж рікою Дніпром у гористому місці. Все місто є оточене палями і
окопане ровом. // (
с. 113
) Брами погані і непокриті. Його населення є чималим: всього 660 бу-
динків, з яких під замковим послушенством 36, а підсусідків 23; решта — козацькі доми чис-
лом 600. Міщани, які перебувають під замковим послушенством, не платять ніякого чиншу,
тільки дають колодки по 15 гр., що складає 18 зл. Військову службу вони повинні відбувати
при пану старості.
Села, які належать до староства
Село Бобриця
У цьому селі послушних підданих 3. Дають щорічно чиншу по 25 зл., колодки по 15 гр., що
складає 4 зл. Козаків у цьому селі 14.
Село Глинча
У цьому селі послушних підданих 8. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що складає
10 зл. // (
с. 114
) Козаків у цьому селі є 10.
Село Чарнише
У цьому селі послушних підданих 3. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що скла-
дає — 4 зл. Козаків у цьому селі є 18.
Село Дударі
У цьому селі послушних підданих 2. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що скла-
дає — 2 зл. 20. Козаків у цьому селі 2.
Село Грушова і Медведівка
У цьому селі було послушних підданих 21 згідно з люстрацією 1622 р. На цей час під жов-
нірське спустошення під табiрщину тільки двоє дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що
складає 2 зл. 20. Козаків у цьому селі є 12.
Село Пицє
У цьому селі послушних підданих 10. // (
с. 115
). Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр.,
що складає 13 зл. 10.
Село Македониці і Процьки
У цьому селі послушних підданих було 10. На цей час внаслідок жовнірського спустошення
під козацьку табірщину і татарське спустошення їх немає більше 8. Дають чиншу по 25 гр., ко-
лодки по 15 гр., що складає 10 зл. 20. Козаків у цьому селі є 8.
Село Чапле
У цьому селі було 8 послушних підданих. Тепер внаслідок жовнірського спустошення під ко-
зацьку табірщину, а потім татарське спустошення їх є тільки 5. Дають чиншу по 25 гр., колод-
ки по 15 гр, що складає 6 зл. 20. Козаків у цьому селі 8. // (
с. 116)

Село Курильчиці і Литвиниці
У цих селах послушних підданих 5. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що складає —
6 зл. 20. У цьому селі козаків 31.
Село Бабичі і Ржавець
У цьому селі послушних підданих 5. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що складає 6
зл. 20. Козаків у цьому селі 32.
Село Хмільна
У цьому селі є 5 послушних підданих. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що складає
разом 5 зл. 10
.
Села за Дніпром
Кереберда (Kiereberdy
ć
), Леплява, Прохорово
У них є послушних підданих // (
с. 117
) 12. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що
складає 16 зл. Козаків у цих селах є 130.
Село Клепаче
У цьому селі є 2 послушних підданих. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що складає
2 зл. 20 Козаків у цьому селі 2.
Села, які козаки тримають за Дніпром
Пекарське, Степанчиці, Решотки, Біркозово, Вергуни і Чабанівка, Костенець, Тростенців
два, Гришин, Райтків, Селище. У цих селах є 12 послушних підданих. Дають чиншу по 25 гр.,
колодки по 15 гр., що складає 16 зл. Козаків є 64.
Села Колесища, Романки, Букрин слобода
Ці села по смерті князя Януша Острозького, краківського каштеляна, // (
с. 118
) ченці забра-
ли до Трахтемирова. Доручаємо це пану старості, щоб ці села негайно повернув. Люстрація
1622 р. згадує стацію, котру піддані складають восени на підстаросту, залишаючи підстарості
на провіант, котрому вже юргельт 300 зл. призначив. Однак цю стацію в прибуток Речі
Посполитої віддаємо, що складе на рік 60 зл.
Бояри
Є 4 боярина. Ці жодної повинності не дають, тільки військову службу повинні відбувати при
боці його мості пана старости; з листами, якщо прийдеться, недалеко, за кілька миль, їхати.
Під час наступу ворога Корони вони повинні об’їжджати шляхи і разом із міщанами нести сто-
рожу.
Млини
Є у цьому старостві 9 млинів, тобто на ріці Росаві 3, з котрих 6 кiл, а четвертий млин забрали
до мурованого Канівського монастиря. На ріці Росі млин недавно при нас був спалений. У місті
на потічку 4 млинки по одному невеликому колу.
Оренда
Оренда горілчана, пивна, медова з прибутками мита, млинів на ріці Росі і Росаві, чинить
1500 зл. // (
с. 119
)
Поташні буди
Люстрація 1622 р. поклала в прибуток Речі Посполитої поташні буди, котрі разом з іншими
прибутками цього староства і винами тримали євреї через оренду, як ця ж люстрація описує. Ці
прибутки складали тоді 4000 зл. Після нашого приїзду ми виявили, що ці поташні буди одна
під Таганчою від півтора року, а друга, названа Хмельницька, від трьох років припинили діяль-
ність, і попелів у них більше не палять. Ми вчинили щодо цього ретельне розслідування і на це
перед нами міщани канівські, тобто Микита, війт, і при ньому Гурин і другий Ярош, сусідні
люди, всі похилого віку, років біля 70, присягою ствердили і для цього поташні буди, також і
вино, котрі в цій єврейській оренді на цей час йшли в прибуток Речі Посполитої на цей час не
рахуємо. А оскільки у минулих роках пан староста ad rationem спираючись на люстрацію
1622 р., яка складала 740 зл., тільки 200 зл. платив, а тим не менш в цих минулих роках був
палений попіл, але скільки його було спалено, цього ми не могли довідатися, то відсилаємо
п. старості до скарбу його к. мості на підрахунок.
Кордони
Скаржилися перед нами міщани і піддані цього староства, що їм від прилеглих сусідів
// (
с. 120
) ґрунти, котрі здавна до цього староства заживали, відняті, особливо від Мошен, ді-
дичних добр князя Вишневецького, від Піщани і Золотоноші, до котрих добр дідичне право собі
претендують. Нинішні посесори від добр його м. п. Проскури, київського земського писаря,
села Горобіївки і від трахтемирівського ігумена, котрий через цього, що то села від староства
цього як вище згадувалося, до монастиря забрав і прилучив і багато інших ґрунтів віднімає до
Ржищева, дідичних добр пана Халецького, также багато ґрунтів к. його мості від цього старо-
ства віднімають. Це все вже з великою шкодою ґрунтів к. його мості і Речі Посполитої чинить-
ся, тому покладаємо це на його мость пана старосту, щоб ці ґрунти відняті, повернув правом без
зволікання.
При цьому казали теж іменем його мості пана Проскури, київського земського писаря, про-
ти пана канівського старости, що ніби багато його ґрунтів від добр Воробіївки, дідичних, а особ-
ливо Городище Пулштвина і Кузякова, що лежать над рікою Росавою, до Канівського староства
відняв і привласнив. Щодо цього, то як пану старості, так і пану писареві, обом сторонам, зали-
шається вільне право позову до суду. // (
c. 121
)
Загальна сума прибутків цього староства складає 1686 зл.
Звідси вираховуємо на підстаросту 300 зл., на військові потреби для замку, бо на цьому при-
кордонному замку ми не застали ані одної рушниці, ані фунту пороху і жодної кулі, то зали-
шаємо щорічно 200 зл.
Залишається сума 1186 зл., з чого приходить кварти 237 зл. // (
с. 123)

histans.com/JournALL/kraj/kraj_2009_3/8.pdf

Share

4

Re: Люстрации староств

Черкаське староство

+ Читати більше

Посесором цього староства за пожиттєвим правом від його к. мості є князь його мость Кос-
тянтин Вишневецький, черкаський староста, etc.
Замок
Його розташування є на високій горі над Дніпром, бо сам Дніпро тече оподалік як від замку,
так і від міста. До замку немає зручного приступу, тільки з боку самого міста і тільки з одного
боку. Але з цього боку замкове передмістя є відділене від міста глибоким ровом, а через цей рів
є міст до передмістя. Все передмістя з дитинцем є оточене довкола дубовими палями. При вході
до передмістя стоїть недобудована і непокрита брама. Праворуч на розі передмістя до міста є
висока шестикутна башта, зроблена з подвійного дерева, але немає жодного прикриття, і вона
дуже похилилася. Така ж башта у другому розі передмістя // (
с. 124
). Ліворуч до міста також
висока шестиконечна башта з подвійного дерева, але вже погнила і дуже похилилася. Від бра-
ми, котрою ходять до передмістя, є міст аж до самого дитинця, який поставлений у формі три-
кутника. При вході до нього ліворуч є висока башта, але недобре покрита задля котрої є з боку
Дніпра ґанок і хатка драницями оббита; праворуч бійниця, у котрій тримають гармати. Біля
цієї вежі, у дитинець йдучи далі, є дві комори, які впираються у замок. Біля цих комор будів-
ля, в котрій є одна біла кімната, сіни та чорна кімната. На другому боці є велика будівля, у
котрій на долі є кілька добре укріплених комор. На горі, де після підйому ходять, є ґанок перед
валом, з цього ґанку двері до сіней, а з сіней праворуч хатинка, у якій є дві кімнати. З цих же
сіней є бічна кімнатка. В цих хатинках є добрі скляні вікна, столи і лави. З цих сіней ліворуч є
велика столова хата, але через недогляд вона опустіла. Біля цієї великої будівлі є одна повітка,
біля якої по третій стороні — шопа, де стоїть артилерія аж до самої бійниці. Будівля замку є
старою, вона вимагає великого ремонту, як і сам замок. // (
с. 125)

Артилерія
Люстрація 1615 р. про замкову артилерію ніяк не згадує. Люстрація ж 1622 р. описала цю
артилерію, тобто 4 бронзових гармати, в т. ч. дві 1570 р., а третя і четверта — 1532 р. з гербами
“Орел” і “Погоня”; два залізних серпантини, в котрих один залізний ладунок кладуть до цих
штук, колеса погані. Бронзова мортира до товчення пороху одна. 14 гаківниць, 14 органків або
гаківничних зривків. Гаківничних труб 3, залізних гарматних ядер 9, гаківнична форма 1,
кам’яних ядер 33, селітри, яку прислав князь його мость, 3 бочки. Вся ця артилерія нами знай-
дена у такому стані, у якому була описана, крім однієї бронзової гармати, котра за словами пана
підстарости була вкрадена під час останньої табірщини. Ми покладаємо на його мость пана ста-
росту, щоб він ретельно розпитав про цю гармату і знайшов її. Ці три бронзові гармати, котрі
знаходяться на замку, мають погані запали. Треба його мості пану старості звернути на це ува-
гу, щоб і ці гармати і інші були добре споряджені. Ревізія 1571 р. виразно описує, що на чер-
каському замку відлитих з бронзи гармат було 6, серпантинів 4, гаківниць з порохівницями //
(
с. 126
) справних 64, а несправних 10. Київ 5, пороху одинадцять бочок, а дванадцята бочка на-
повнена до половини. Сірки дві бочки, бочка селітри, ядер гаківничних 8 куп, форм гаківнич-
них 18, а гарматних 3. Мортир для дроблення пороху 2, гарматних ядер три з половиною кіп,
кам’яних ядер 26, свинцевих ядер 2, 5 (?) купи і чотири, рушниць 42. Залізних гаків 2, окова-
них відер до криниць 2, залізників 2, серпантин, один якір для нахилення гармат, два залізних
обруча. Свинцю 8 штук, дротиків 8. Ця артилерія не була дана нинішньому посесорові, коли
він входив у посідання староства, згідно з описом по ревізії 1571 р., але вона не може пропасти
як майно Речі Посполитої. Тому доручаємо це його мості пану старості, щоб він порозумівся
про повернення цієї артилерії нащадками свого попередника з паном коронним інстигатором.
Донесення
Люстрація 1615 р. залишила з прибутків цього староства на утримання артилерії і провізію
підстарости щорічно 597 зл. 15 гр. Якщо з цієї суми вирахувати щорічно на провізію підстаро-
сти по 200 зл., то залишається на дроблення пороху та воєнні потреби 397 зл. 15 гр. // (
с. 127
)
Це за п’ять років складе 1987 зл. 15. За цей час ми не зауважили жодного піклування про арти-
лерію та інші воєнні потреби. Тоді це доповідаємо до відомості скарбу його к. мості, щоб пан ко-
ронний інстигатор цю суму стягнув через суд від нащадків славної пам’яті небіжчика пана
краківського, колишнього пана черкаського старости.
Місто Черкаси
Це місто розташоване на високій горі над Дніприщем, неподалік від міста тече Дніпро. Це
місто не має довкола себе ані паркану, ані частоколу, ані валу, за винятком в’їзду з боку Корсу-
ня; на цьому боці є частокіл і рів біля нього, а посередині в’їздна брама до міста, але вона не-
добра.
У цьому місті є всього 1150 будинків, тобто самих міщан, які належать до замкової юрис-
дикції — 120, ремісників — 60, а решта — козацтво. Міщани платять чинш, котрий звуть ко-
лодками по 8 литовських грошів, що складає разом 40 зл. Крім того, дають по возу сіна або по 4
литовських грошів, що складає разом 70 зл. До ремонту мостів і замкових парканів вони повин-
ні залучатися, однак через малочисельність підданих здійснити це не можуть. // (
с. 128
)
Уходи або озера під містом, також і єзи на Дніпрі, належать замку, і винайм їх нині через
багато перешкод у останні два роки ослабів, бо один тільки уход найняли за 125 зл. Інших по-
винностей до замку міщани не чинять.
Повинність ремісників є така: під час тривоги в замку ставати зі зброєю при паркані. Міща-
ни посилалися на своє віковічне право щодо селища Яськове, яке лежить над рікою Тясмином,
котре купили від Федори Захаровної, дідички цього ґрунту і показали на це купчу: апробація
к. його мості у Варшаві від 10 березня 1597 року. Кордони цього селища описані у привілеї його
к. мості. А цей ґрунт у них віднято небіжчиком, колишнім паном старостою.
Мито
Це мито беруть від купецьких людей, які проїжджають (через місто), на рік це складе в сумі
100 зл.

Млини
Млинів при самому місті немає, але аж за півтори милі на річці Тясмин при хуторі Білозор
// (
с. 129
) названий, з котрих млинів і з орендою у цьому ж хуторі Білозор і в другому хуторі
Липки дають оренди 250 зл.
Оренда
Дали цю справу, що тут у Черкасах немає жодної оренди, а тільки фактор, котрий скуповує
горілку і продає її, а прибуток з неї віддає на замок; цієї горілки на рік шинкують кварт 22000,
рахуючи від кожної кварти прибутку по 3 гр., то в сумі це складе 2200 зл.
Хутори, які належать до міста Черкаси
Дунинів, Нечаїв, Сульського, Леськи, Харковиця, Хацько, Каратуль, Білоозеро, Дубіїв, На-
руски, Поляна Більша на Поляні Меншій. Інші ж хутори лежать за Дніпром: хутори Липовсь-
кі, Зелісково, Попове, Таранове, Мутишине, Пищикове. Більшу частину цих хуторів тримають
козаки, а тяглих людей дуже мало, від яких колодок приходить із сіном 56 зл. // (
с. 130
)
Містечко Іркліїв
Воно лежить над річкою Ірклієм за рікою Дніпром у трьох милях, довкола дубовими палями
опаркановане і окопане ровом. При містечку є замочок, оточений дубовими палями, у ньому є
будівля для підстарости: сіни та біла кімната, пекарня і стайня. Є у цьому містечку 400 будин-
ків, в т. ч. до замкової юрисдикції належать 70, а решта — козацтво. З міських домів дають
чинш, який звуть колодками, по 8 литовських грошів. В сумі — 23 зл. 10. Крім того, дають по
возу сіна або по 4 литовських гроша. Разом — 11 зл. 20. Млинків на цій же річці Іркліїв 2, у
них три мучних кола. Крім того, на ріці Кропивній є один млинок з одним мучним колом, а
другим — ступним. Четвертий млинок на ріці Шумовиці з одним мучним колом, а друге —
ступне. Всі ці млини разом з горілчаною орендою щорічно дають 400 зл. Як міщани, так і під-
дані з хуторів повинні залучатися до ремонту греблі і міських та замкових парканів. // (
с. 131
)
Хутори, що належать до Ірклієва
Карпоухів, Макаленкі, Буський, Кроцьки, Митки. У цих хуторах тяглих людей мало, від
них як колодки та сіно дається на 30 зл.
Містечко Кропивна
Це містечко лежить над рікою Кропивною, воно оточене довкола частоколом. Замочок є на
городищу, він довкола опарканений палями. Будівель у ньому небагато, світлиця й пекарня.
Всього у цьому містечку є 150 домів, в т. ч. 40 міщанських, а решта — козацтво. З міських до-
мів дають чинш, котрий звуть колодками, по 8 литовських грошів, (разом) — 13 зл. 10. Крім
того, дають по возу сіна або 4 литовських грошів, (разом) — 6 зл. 20. На цій же ріці Кропивній
стоїть два млини, у кожному по одному мучному колу, а друге — ступне. Ці млинки разом з
горілчаною орендою дають 250 зл. Всі повинні залучатися до ремонту парканів і гребель //
(
с. 132
)
Містечко Боровиця
Це містечко лежить у 5 милях від Черкас між рікою Дніпром та Боровицею, воно оточене
довкола частоколом. Є при цьому містечку і замочок, оточений палями. У цьому містечку є 150
домів, в т. ч. 40 міщанських, решта — козацтво. З міщанських домів дають чинш, який звуть
колодками, по 8 литовських грошів (разом) — 13 зл. 10. Крім того, дають по возу сіна або 4 ли-
товських грошів (разом) — 6 зл. 20. Горілчану оренду є у цьому містечку тримають самі міща-
ни, платять річно 250 зл.
Богушова слобідка
Вона лежить над рікою Золотоношею за Дніпром у двох милях від Черкас. При цьому посе-
ленні є 50 домів, між якими тяглих 15, а решта — козацтво. Ця слобідка має вольності від всі-
ляких податків до 4-х років. При цій слобідці є млинок, прибуток якого оцінюється у 20 зл.

Горілчана оренда в цій слобідці складає на рік 60 зл. // (
с. 133
) Міщани мають ремонтувати
греблю.
Містечко Говтва
Це лежить у 20 милях від Черкас над рікою Пслом, воно довкола оточене палями і оточене
ровом. У ньому є невелика будівля для підстарости, погреб, на ньому комора, а до того ж і стай-
ня. У цьому містечку нараховується всього 150 будинків, в т. ч. 45 міщанських, а решта — ко-
зацтво. З міських будинків дають чинш, котрий називають колодкою, по 8 литовських грошів,
разом — 15 зл. Крім того, дають по возу сіна або 4 литовських грошів, разом — 7 зл. 15 На ріці
Хорол стоїть млинок у півтора милях від Говтви, з одним мучним колом, а другим — ступним,
що складає прибутку 25 зл.
Хутори до цього містечка
Острянинівка, Богове над рікою Хоролом, Попове, Максимівка, Турбаївка, Броварки, що
лежать над річкою Пслом; з них колодка із сіном складає на рік 36 зл.
Містечко Манжелія
Воно лежить у 18 милях від Черкас над рікою Пслом // (
с. 134
) і криницею Манжелійкою,
оточене частоколом і окопане ровом. У цьому містечку є всіх будинків 35, в т. ч. міщанських
10, а решта — козацтво. Піддані цього містечка ані чиншу, ані жодних повинностей ще не да-
ють, мають вольності згідно із загальним правом до чотирьох років.
Медова данина
З сіворів (?) (siwior
ó
w), котрі є біля рік Груні, Псла і Ворскли, також інших річок, всього 9,
віддавали до черкаського замку сіворної 23 каді меду, тобто з сіворів при ріці Груні 3 каді, а з
тих, що біля Ворскли і Псла, 20 кадів. На цей час не дістається до замку, як виявилося при
розслідуванні, тільки три з половиною каді меду. Це пояснювали тим, що після осадження
слободи, яку назвали Полтава, їхні борті та сівери були ліквідовані. Тут же при цьому слуги
князя його мості черкаського старости Вишневецького пан Ян Борковський і пан Адам
Маркевич Ласковський, черкаський підстароста, протестували від імені князя його мості, свого
пана, перед нами проти його мості пана Бартоломея Обалковського, адміністратора селітри його
к. мості, за те, що він, порушуючи право і на шкоду і з втратою прибутків князя його мості на
ґрунтах // (
с. 135
) Черкаського староства на сіворах, з яких надходила медова данина, також
риба, звір та інші пожитки до черкаського замку, заснував чотири слободи (
*
). Перша —
Полтава над рікою Полтавою неподалік ріки Ворскли. Друга — Зигмунтів на ріці Пслі, на усті
річки Устьівиці. Третя — над річкою Багачкою, четверта над рікою Пслом Сарське Городище.
Тому вони просили, щоб ця протестація і їхнє оповідання було прийняте до люстраторських
книг. На що шляхетний Стефан Лонцький від імені його мості пана Обалковського
репротестувався, даючи справу, що князь його мость через його пана не зазнає жодної
перешкоди чи втрати в прибутках Черкаського староства, як у медовій данині, звірю та рибах.
Що стосується Полтави, то пан Обалковський жодного права на неї не має і показав отвористий
лист з підписом та печаткою його к. мості, яким йому його к. мость доручає, щоб тільки
доглядав за порядним заселенням Полтави. Про що зараз і другий лист з підписом та печаткою
його к. мості до черкаських бояр показував, у котрому його к. мость наказує черкаським
боярам, щоб вони допомогли йому у заснуванні Полтави. Що стосується Зигмунтова, Сарського
Городища та інших, на це його мості пана Обалковського // (
с. 136
) сказано, що ці ґрунти князь
його мость Вишневецький дав згідно з декретом панів комісарів, на це від його к. мості
посланих, пану Обалковському, вказуючи, що через це князеві його мості від його мості пана
Обалковського жодної шкоди немає. Лонцький просив, щоб цю репротестацію було вписано до
люстраторських книг, що ми й дозволили обом сторонам. Якщо порахувати тоді у прибуток
Речі Посполитої ці три з половиною каді меду кожна по 25 зл., то це складе 87 зл. 15.
Загальна сума прибутків Черкаського староства складає 4047 зл.
Якщо з цього вирахувати на підстаросту 250 зл. і на доглядання артилерії та оборону замку
300 зл., то залишається сума у 3497 зл., з чого приходить кварти 699 зл. 12.

Про бояр
Ревізія 1570 р. згадує, що у Черкаському старостві було чимало путних бояр, котрі тримали
певні ґрунти і з них несли певні повинності та службу військову до замку. Тоді ми докладно пи-
талися про них, однак жодної відомості ми не могли дістати, бо // (
с. 137
) всі котрі тільки три-
мають довколишні ґрунти, захищалися шляхетськими вольностями на свої добра, називаючи
їх земськими, як от між ґрунтами к. його мості переяславськими, канівськими, черкаськими і
корсунськими тримають добра, які нижче описані. Пан Булакер — містечко Бубнів з хуторами,
княгиня Домонтова — Домонтів, Піщану і Золотоношу. Пан Драбович осадив містечко Озд-
зилів і хутори, пан Чехович, Янковський, Пашкевич, Дахнович, Луцкевич тримають певні доб-
ра над рікою Оріль, а інші — над Ворсклою. Пан Пахута містечко Мілеїв з хуторами і інших ба-
гато є ґрунтів, що їх як на цій, так і на тій стороні Дніпра, тримають його мость князь Вишне-
вецький, що ми й доповідаємо до відомості скарбової(**). Люстрація 1615 року згадує уходну
землю Сівер, Ворсклу з річкою Полузором і Кустовим, що ці добра тримав тоді шляхетний Ва-
силь Меленін ленним правом від святої пам’яті короля Августа.
А люстрація 1622 року не могла сказати про якомусь власнику цих добр. Ми тоді ретельно
розпитували і дійшли висновку, що частину цих добр дочка того Меленіна продала пану Дра-
бовському, а другу частину пан Адам Маркевич, тодішній черкаський підстароста, тримає. Це
як до скарбової відомості, так і до пана люстратора // (
с. 138
) коронного доповідаємо. //
(
с. 139).


histans.com/JournALL/kraj/kraj_2009_3/8.pdf

Share

5 ( 20-03-2019 14:35:41 змінене Grin' )

Re: Люстрации староств

Архив Юго-Западной России: Часть 7. Том I  

https://runivers.ru/lib/book3030/9524/ 

XLIII. Люстрация староства Киевского воеводства. 1616 г. Февраль и Март
XLV. Люстрация Житомирского староства. 1622, Февраля 23
XLVI. Люстрация Остерского староства. 1628. Ноября 9
LXXV. Люстрация подымной подати Киевкого воеводства, поветов: Обруцкого и Житомирского. 1683, января 25

Share

6

Re: Люстрации староств

Александрович М.Н. Остерский уезд. Выпуск 1. Историческое описание. Часть I. До окончания смут в Восточной Украине (1669 г.)

Приложения:
II Люстрации г. Остра и Остерского староства
- Описание Остерского замка 1552 года
- Люстрация 1616 года Starostwo Ostrzskie
- Люстрация 1622 года Capitaneatus Ostrensis
- Люстрация Остерского староства 1628 ноября 9
- Люстрация 1636 г. Starostwo Ostrzskie

Share

7

Re: Люстрации староств

АГАД насканував інвентарів Правобережних
https://agad.gov.pl/inwentarze/LVI.xml

Hasła geograficzne
Augustów, star., woj. podlaskie, z. bielska R. 7
Bachtyn, star., woj. podolskie B. 15
Bądków, dzierż., woj. mazowieckie, z. czerska G. 7
Bakażyn, woj. kijowskie S. 21
Bakota, dobra, woj. podolskie, pow. kamieniecki B. 26
Bakowica, dobra, woj. podolskie, z. kamieniecka B. 21
Balin (Bałyn) star., woj. podolskie, z. kamieniecka B. 17
Bar, star., woj. podolskie, pow. latyczowski B. 5 I, B. 5 II, B. 5 III, B. 5 IV, B. 5 V
Baranie Peretoki, dobra, woj. i pow. bełski U. 3
Bełz, star., woj. bełskie, pow. bełski B. 4
Bereżanka, dobra, woj. podolskie, z. kamieniecka B. 27
Berezna, dobra, woj. podolskie, pow. latyczowski B. 23
Biała, dobra, woj. podolskie, z. kamieniecka B. 22
Białocerkiew, star., woj. kijowskie B. 8
Błonie, star., woj. mazowieckie B. 10
Bodzanowo, wś, woj. brzesko-kujawskie B. 28
Bohusław, star. B. 16 I, B. 16 II
Bolesławiec, star., woj. sieradzkie, ziemia wieluńska, pow. ostrzeszowski B. 1, S. 2 I, S. 2 II, S. 2 III, S. 2 IV
Bolimów, star. sochaczewskie, woj. rawskie B. 14, S. 4 I, S. 4 II
Borzechowo, star. woj. pomorskie B. 25
Bracław, star., woj. bracławskie B. 12 I, B. 12 II
Brahiłówka, wś, woj. podolskie K. 19
Brąszewic, star., woj. sieradzkie K. 32
Brodnica, star., woj. chełmińskie, z. michałowska B. 11
Bronowiece, dobra kościelne, woj. krakowskie B. 3
Bronowo, star., woj. mazowieckie, z. wiska B. 6
Brylińce, star., woj. ruskie, z. przemyska B. 19
Brzegi, dzierżawa, pow. chęciński, woj. sandomierskie B. 20
Brześć, star., woj. brześciańskie B. 7
Brzeźnica, star., woj. sieradzkie, pow. piotrkowski i radomski B. 2
Brzóza, star., woj. sandomierskie R. 1 I, R. 1 II
Buczniowce, dobra, woj. podolskie, pow. latyczowski B. 13
Budziszewice, star., woj. rawskie, z. rawska B. 18
Buki, woj. kijowskie S. 21
Busk, star. woj. bełskie, dzierż. sokólska B. 24
Bytoń, dzierż., woj. brzesko-kujawskie B. 28
Bytów, star., woj. pomorskie B. 9
Chęciny, star., woj. sandomierskie C. 6
Chełm, star., woj. lubelska C. 1
Chmielnik, star., woj. podolskie, pow. latyczowski C. 2 I, C. 2 II, C. 2 III, C 2 IV
Chorobrów, dobra, woj. i pow. bełski U. 3
Chreptiów, star, woj. podolskie, z. kamieniecka C. 7
Cucułowce, dzierż., woj. ruskie, z. lwowska, pow. żydaczowski C. 5
Czarna Kamionka, dobra, woj. kijowskie C. 10 I
Czereszeńka, dobra, woj. podolskie, pow. latyczowski C. 3
Czerwonogród, star., woj. podolskie C. 9
Człuchów, star., woj. pomorskie S. 7
Czorna, dobra dzierżawa oknińska [Smotrycz], woj. podolskie C. 8
Czudynowce, star., woj. podolskie, pow. latyczowski C. 4
Czułów, klucza, woj. krakowskie C. 11
Dębe, star., woj. mazowieckie, z. czerska, pow. garwoliński D. 9
Debesławce, wś, woj. ruskie, z. lwowska D. 8
Dobrowoda, klucz, dobra po duchowieństwie krakowskim Ż. 2
Dobrzyń, star., woj. inowrocławskie, z. dobrzyńska D. 4
Dolsk, dobra, woj. podolskie, pow. latyczowski B. 13
Dorpat [Tartu], star. w Inflantach D. 2 I, D.2 II
Drohobycz, star., woj. ruskie, z. przemyska D. 1 I, D. 1 II
Dubienka, star., woj. bełskie D. 6
Dumanów, star., woj. podolskie, pow. kamieniecki D. 7
Dyrwiany, (Wielkie Dyrwiany)[Dirvonėnai], cywuństo, Księstwo Żmudzkie, z. żmudzka D. 3
Dźwinogród, star., woj. podolskie D. 5
Felin [Fellin], star., w Inflantach F. 1
Furmanówka [Furmaniwka], dobra, woj. podolskie, z. kamieniecka F. 2
Garwolin, star., woj. mazowieckie G. 5
Głuska, dobra, woj. rawskie G. 11
Gniew, star., woj. pomorskie G. 3
Gołąb, star., woj. lubelskie G. 12
Goniądz, star., woj. podlaskie G. 6
Góra Ropczycka, folwark, woj. sandomierskie G. 4
Gorczyczany, dobra, woj. podolskie G. 10
Gostynina, star., woj. rawskie G. 1 I, G. 1 II
Goszczyn, dzierż., woj. mazowieckie, z. czerska G. 7
Grabowiec, woj. bełskie, pow. grabowiecki G. 13
Gręzówka, dzierż., woj. lubelskie, z. łukowska G.14
Grocholice, dobra, woj. rawskie G. 11
Gródek, dobra (dawniej do biskupów płockich należące), woj. podlaskie, z. drohicka G. 15
Gródek, star., woj. ruskie, z. lwowska G. 2 I, G. 2 II
Grodno, star., woj. trockie G. 8
Grudziądz, star., woj. malborskie, z. chełmińska G. 9
Guzów, star. sochaczewskie, woj. rawskie S. 4 I, S. 4 II
Hajsyn, star., woj. bracławskie, pow. winnicki H. 4
Halicz, star., woj. ruskie, z. halicka H. 1
Hnidawa, star., woj. wołyńskie, pow. łucki H. 5
Holeniszczewo, dobra, woj. podolskie, z. kamieniecka H. 6
Horodło, star., woj. bełskie, pow. horodelski H. 3
Hrubieszów, star., woj. ruskie H. 2
Iberpol [Põltsamaa], star., w Inflantach I. 2
Imielin, wsi na Śląsku, dobra biskupów krakowskich, klucz lipowiecki I. 3
Inowłódz, star., woj. mazowieckie I. 9
Inowrocław star., woj. inowrocławskie I. 1
Iwaszkowce, wś, woj. podolskie K. 19
Janików, klucza opactwa sieciechowskiego, woj. sandomierskie, pow. radomski I. 10
Jaruga, dobra, woj. podolskie, z. kamieniecka B. 21
Jaruga, klucz, woj. podolskie, pow. latyczowski I. 8
Jastrzębica, star., woj. bełskie, z. ruska I. 5
Jaworów, star., woj. ruskie, z. lwowska I. 6 I, I. 6 II
Jeziorna, dzierż., woj. mazowieckie, z. warszawska I. 7
Jurczenki, woj. podolskie, pow. latyczowski I. 4
Kąkolewnica, star., woj. podlaskie, pow. radzyń K. 30
Kąkowa Wola, dobra, woj. brzesko - kujawskie K. 31
Kalisz, star., woj. kaliskie P. 9
Kamieńczyk, star., woj. mazowieckie, z. liwska L. 3
Kamieniec Podolski, star., woj. podolskie, pow. kamieniecki K. 4 I, K. 4 II
Kamionka Wołoska, wś, woj. podolskie K. 18
Kamionka, star., woj. lubelskie K. 3 I, K. 3 II
Kamionobród, tenuty, woj. kijowskie K. 24
Kampinos, tenuty, woj. mazowieckie K. 23
Kaniów, star., woj. bracławskie B. 16 II, K. 13
Karaczkowce, star., woj. podolskie K. 20
Kazimierz, star., woj. lubelskie K. 25
Kielce, klucz, dobra po duchowieństwie krakowskim Ż. 3
Kłaj, wójtostwo do do starostwa niepołomskiego należącego K. 33
Kłodawa, star., woj. brzesko-kujawskie K. 22
Klonowa, star., woj. sieradzkie K. 32
Kniahinin, wsi, woj. podolskie K. 17
Knyszyn, star., woj. podlaskie, z. bielska K. 11
Kołomyja, star., woj. ruskie, z. halicka H. 1
Kołosów, wś, woj. wołyńskie, star. krzemienieckie K. 7
Konin, star., woj. kaliskie, pow. pyzdrski K. 5, P. 5 I, P. 5 II
Kopajgród, star., woj. podolskie K. 21
Korabiewice, star. sochaczewskie, woj. rawskie S. 4 I, S. 4 II
Korsuń, star., woj. kijowskie K. 27
Korytnica, star., woj. bełskie W. 15
Korytnica, star., woj. mazowieckie, z. liwska K. 28
Kościan, star., woj. poznańskie, pow. kościański K. 8
Kowalewo Pomorskie, star., woj. chełmińskie K. 14
Kozienice, ekonomia królewska, woj. sandomierskie K. 16 I, K. 16 II, K. 16 III, K. 16 IV, K. 16 V, K. 16 VI, K. 16 VII, K. 16 VIII, K. 16 IX, K. 16 X, K. 16 XI
Kraków, woj. krakowskie K. 12 I, K. 12 II, K. 15
Krasnosiołka, dobra, woj. podolskie, pow. latyczowski N. 3
Krasnystaw, star., woj. lubelskie K. 6 I, K. 6 II
Krosno, star., woj. ruskie, z. sanocka K. 26
Krutniów, dobra, woj. podolskie, pow. latyczowski B. 23
Krzeczów, star., woj. krakowskie K. 9
Krzemieniec, star., woj. wołyńskie K. 7
Krzepice, star., woj. krakowskie K. 1
Krzywowola, dzierż., woj. ruskie, z. i pow. chełmski K. 29
Kuczka, wś, woj. podolskie K. 19
Laskowce, wsi, woj. podolskie K. 17
Latyczów, star., woj. podolskie, pow. latyczowski K. 4 I, K. 4 II, L. 7
Lębork, star., woj. pomorskie L. 5
Łęczyca, star., woj. łęczyckie Ł. 2 I, Ł. 2 II, Ł. 2 III, Ł. 2 III, Ł. 2 IV
Lelów, star., woj. krakowskie L. 6
Letniowce [Nowa Uszyca], star., woj. podolskie, pow. latyczowski L. 10
Lityn, star., woj. bracławskie, pow. winnicki L. 4
Liw, star., woj. mazowieckie, z. liwska L. 3
Łobzówa, dobra, woj. krakowskie Ł. 4
Łomża, star., woj. mazowieckie, z. łomżyńska Ł. 3 I, Ł. 3 II, Ł. 3 III, Ł. 3 IV
Łosice, star., woj. podlaskie M. 2 I, M. 2 II
Lubaczów, star., woj. bełskie L. 2 I, L. 2 II, L. 2 III, L. 2 IV
Lublin, star., woj. lubelskie L. 8 I, L. 8 II
Luboml, star., woj. ruskie, z. chełmska L. 9
Łuck, star., woj. wołyńskie Ł. 5
Łucza, wś, woj. ruskie, z. lwowska D. 8
Lwów, star., woj. ruskie, z. lwowska L. 1 I, L. 1 II, L. 1 III
Łysice [?], wś, woj. podolskie, pow. kamieniecki D. 7
Maków, star., woj. sandomierskie, pow. radomski R. 1 I, R. 1 II
Mała Wieś, dobra, woj. rawskie G. 11
Malbork, ekonomia królewska, woj. malborskie M. 4 I, M. 4 II, M. 5 I, M. 5 III
Małogoszcz, star., woj. sandomierskie, pow. chęciński M. 6
Markuszów, star., woj. lubelskie M. 10
Melsztyn, star., woj. krakowskie M. 1
Miechów, klucz, woj. krakowskie M. 7
Mielnik, star., woj. podlaskie M. 2 I, M. 2 II
Mieronice, star., woj. sandomierskie, pow. radomski M. 11
Mirachowo, star., woj. pomorskie M. 5 I, M. 5 III
Mława, star., woj. mazowieckie M. 3
Młodzieszyn, star., woj. rawskie M. 13
Mogielnica Stara, star., woj. ruskie, pow. trembowelski M. 12
Mordyń, dobra, woj. podolskie, pow. latyczowski B. 13
Mościska, star., woj. ruskie, z. przemyska M. 14
Mosty, star., woj. bełskie M. 9
Mukarów, star., woj. podolskie, z. kamieniecka M. 8
Nesterowce, star., woj. podolskie, z. kamieniecka M. 8
Niechoroszcza, star., woj. kijowskie, pow. kijowski N. 5
Niedomice, star., woj. sandomierskie, pow. pilzeński N. 4
Nowogród [Neuhausen, obecnie Vastseliina], star., w Inflantach N. 2
Nowosiółka, dobra, woj. podolskie, pow. latyczowski N. 3
Nowy Korczyn, star., woj. sandomierskie K. 2 I, K. 2 II, K. 2 III
Nowy Targ, star., woj. krakowskie N. 1
Ojców, star., woj. krakowskie O. 9
Olchowiec [Wilchoweć], star., woj. podlaskie, pow. latyczowski M. 3
Olita, ekonomii królewska O. 10 I, O. 10 II
Olsztyn, star., woj. krakowskie O. 2
Opoczyno, star., woj. sandomierskie O. 8
Osieck, star., woj. sandomierskie O. 4
Oster, nad rzeką Desną, star., woj. kijowskie O. 3
Oświęcim, ks., woj. krakowskie O. 1 I, O. 1 II
Owrucz, star., woj. kijowskie O. 6
Pałecznica, star., woj. krakowskie, pow. miechowski P. 3
Palutyńce [?], wś, woj. podolskie, pow. kamieniecki P. 10
Parczew, star., woj. lubelskie P. 17
Pełczynka, tenuta, woj. podolskie, pow. latyczowski P. 12
Piaseczno, star., woj. mazowieckie P. 6
Pieście, wś, woj. podolskie K. 19
Pietniczany, wś, woj. podolskie, pow. kamieniecki P. 10
Piotrków, star., woj. sieradzkie, pow. piotrkowski P. 4, S. 2 I, S. 2 II, S. 2 III, S. 2 IV
Płock, star., woj. płockie P. 7
Płoskirów, star., woj. podolskie, pow. latyczowski P. 18
Pogórska Wola, woj. sandomierskie, pow. pilzneński P. 22
Pokrzywno, star., woj. chełmińskie P. 14
Pokutyńce, wś, woj. podolskie, pow. kamieniecki P. 10
Poluńce, dzierż., woj. trockie P. 20
Pomorze, klucza, woj. augustowskie, pow. sejneński P. 21
Popowo, dzierż., woj. mazowieckie, z. liwska P. 19
Poturzyn, star., woj. bełskie P. 11
Poznań, star., woj. poznańskie P. 9
Prosiątkowo, star., woj. podolskie, pow. latyczowski P. 13
Przedbórz, star., woj. sandomierskie P. 16
Przedborz, star., woj. sieradzkie S. 2 I, S. 2 II, S. 2 III, S. 2 IV
Przedecz, star., woj. łęczyckie Ł. 2 I, Ł. 2 II, Ł. 2 III, Ł. 2 III, Ł. 2 IV, P. 2
Przemyśl, star., woj. ruskie, z. przemyska P. 1 I, P. 1 II,
Przewrocie, wś, woj. podolskie, pow. kamieniecki P. 10
Przybysławice, dzierż. woj. lubelskie P. 15
Puck, star., woj. pomorskie, pow. pucki P. 8
Puklaki, [Puklyaky], wś, woj. podolskie, pow. kamieniecki P. 10
Pyzdry, star., woj. kaliskie, pow. pyzdrski P. 5 I, P. 5 II
Radom, star., woj. sandomierskie R. 1 I, R. 1 II
Radoszyce, star., woj. sandomierskie R. 13
Radzepy, dobra star. romanowskie, woj. kijowskie R. 17
Radzice, star. woj. sandomierskie R. 21
Radziejów, star., woj. brzesko-kujawskie, pow. radziejowski R. 14
Rajgród, star., woj. podlaskie, z. bielska R. 7
Rakliniec, wś, woj. bełskie, pow. bełski R. 15
Ratno, star., woj. ruskie, z. chełmska R. 5 I, R. 5 II
Rawa Mazowiecka, star., woj. rawskie R. 3, S. 4 II
Rawa Mazowiecka, woj. rawskie, z. sochaczewska S. 4 II
Retów, [doba stołowe], księstwo żmudzkie R. 8
Rogoźno, star., woj. poznańskie, pow. poznański R. 6
Rohatyn, star., woj. ruskie, z. halicka R. 2 I, R. 2 II, R. 2 III
Romanów [?], star., woj. kijowskie R. 18
Różów, dobra, woj. kijowskie R. 12
Roztok, star., woj. ruskie, z. chełmska R. 20
Ruda [Zajączkowska], dzierż. woj. sandomierskie, pow. chęciński R. 16
Runkuszewa, wś, woj. podolskie, z. kamieniecka R. 10
Rzeczyca, star., woj. bełskie, pow. lubaczowski R. 9
Rzeczyca, wś, woj. łęczyckie R. 19
Salnik, star., woj. podolskie, pow. latyczowski S. 19
Sambor, star. S. 1 I, S. 1 II
Samsonów, klucz, dobra po duchowieństwie krakowskim Ż. 4
Sandomierz, star. albo ekonomia, woj. sandomierskie S. 5 I, S. 5 II, S. 5 III
Sanok, star., woj. ruskie, z. sanocka S. 8
Sapohów, dobra, woj. podolskie S. 16
Sękocin, woj. mazowieckie, z. warszawska S. 25
Sieciechów, star., woj. ruskie, z. lwowska S. 26
Sieradz. star., woj. sieradzkie S. 2 I, S. 2 II, S. 2 III, S. 2 IV
Sierkowszczyzna [?], woj. kijowskie S. 21
Skała Podolska, star., woj. podolskie, z. kamieniecka S. 15
Skarszewy, star., woj. pomorskie S. 13
Słobodka [Kucka] wś, woj. podolskie K. 19
Smotrycz, star. S. 17
Śniatyn, star., woj. ruskie S. 11 I, S. 11 II
Sochaczew, star., woj. rawskie S. 4 I, S. 4 II
Sokal, star., woj. bełskie S. 14
Solec nad Wisłą, star., woj. sandomierskie S. 27
Spisz, star., woj. krakowskie, pow. sądecki S. 9
Stanisławów, star., woj. mazowieckie, z. warszawska S. 22
Stara Uszyca, star., woj. podolskie U. 1
Stara Zagość, star., woj. sandomierskie, pow. wiślicki Z. 7
Stężyca, star., woj. sandomierskie R. 1 I, R. 1 II, S. 3 II
Stopnica, star., woj. krakowskie S. 12
Straszewo, star., woj. malborskie S. 24
Stroki [Stroków], woj. kijowskie S. 21
Stulno, star., woj. ruskie, z. chełmska S. 28
Sulejów, star., woj. mazowieckie, z. nurska S. 29
Szadek, star., woj. sieradzkie S. 2 I, S. 2 II, S. 2 III, S. 2 IV
Szczerzec, star. i dóbr, woj. ruskie, z. lwowska S. 23
Szczurowice, star., woj. bełskie S. 20
Szelechów, star., woj. podolskie, pow. latyczowski S. 18
Szewce, dzierżawa, woj. sandomierskie, pow. chęciński R. 16
Szpikołosy, wś, woj. wołyńskie, star. krzemienieckie K. 7
Sztum, star., woj. malborskie S. 10
Szyce, dzierż., woj. krakowskie, pow. lelowski S. 30
Szydłów, star. albo ekonomia, woj. sandomierskie, pow. wiślicki S. 6 I, S. 6 II
Taraszcza, star., woj. kijowskie T. 8
Tarnawa, star., woj. bełskie T. 7
Taurus [Tarwast], star., w Inflantach F. 1
Tczew, star., woj. pomorskie T. 5
Teremciewo, star., woj. podolskie, pow. kamieniecki T. 6
Trembowla, star., woj. ruskie, z. halicka, pow. trembowelski T. 3
Tuchola, star., woj. pomorskie T. 1
Turówka Stara, klucz ekonomii grodzieńskiej, woj. trockie T. 9
Tykocin, star., woj. augustowskie T. 4
Tyszowce, star., woj. bełskie T. 2
Ułanów, star., woj. podolskie U. 2
Ulwówek, dobra, woj. i pow. bełski U. 3
Urzędów, star., woj. lubelskie U. 4, U. 5
Warka, star., woj. mazowieckie W. 10
Warszawa, star., woj. mazowieckie W. 3a, W. 3b
Wąwolnica, star., woj. lubelskie, z. kazimierska W. 13
Werchrata, wś., woj. bełskie W. 7
Wilki [Vilkija], star., Księstwo Żmudzkie W. 14
Winnica, star., woj. bracławskie W. 4
Wiskitki, star. sochaczewskie, woj. rawskie S. 4 I, S. 4 II
Wiślica, star., woj. sandomierskie W. 9
Wiśniew, star., woj. lubelskie, z. łukowska W. 11
Wiszniowszczyk [Wiszniowczyk], woj. podolskie, z. kamieniecka W. 8
Witków, dzierż., woj. bełskie P. 11
Wiżuny [Vyžuonos], star., Wielkie Księstwo Litewskie, pow. wiłkomierski W. 6
Włodzimierz, star., woj. wołyńskie W. 5
Wola Kunkowa v. Kąkowa Wola
Wręby, star., woj. bełskie W. 15
Wyniawa [Wieniawa], m. woj. lubelskie W. 16
Wysoka [Strzyżowska], wś, woj. sandomierskie, pow. pilzneński W. 2
Zadybie, dzierżawa, woj. sandomierskie, z. stężycka R. 11
Zakroczym, star., woj. mazowieckie Z. 2
Zamech, star., woj. bełskie Z. 4
Żarnowiec, star., woj. krakowskie, pow. ksiąski Z. 3
Zator, star., woj. krakowskie O. 1 II, Z. 1
Zawada, wś., woj. sandomierskie, pow. chęciński R. 16
Zawichost, star., woj. sandomierskie Z. 5
Zwinogródka, star., woj. kijowskie Z. 8
Zwoleń, star., woj. sandomierskie R. 1 I, R. 1 II
Żydaczów, star.,woj. ruskie Z. 6

Share

8

Re: Люстрации староств

потрясающая ссылка. низкий поклон. жаль, видимо не все знают.

Share

9

Re: Люстрации староств

AppS пише:

АГАД насканував інвентарів Правобережних
https://agad.gov.pl/inwentarze/LVI.xml

і ще насканував https://agad.gov.pl/inwentarze/XLVI.xml

Thanks: OksanaM, alexkr82

Share

10

Re: Люстрации староств

Мицик Ю. -  Невідомий інвентар Білоцерківського староства 1652 року

dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62922

Thanks: skoneva1

Share

11 ( 20-03-2023 09:19:36 змінене О.І. )

Re: Люстрации староств

Юрій Мицик

Канівське та Черкаське староства в описі малознаної люстрації 1631-1633 років
https://chtyvo.org.ua/authors/Mytsyk_Yu … 633_rokiv/


Любецьке староство в опису малознаної люстрації 1631 –1633 рр.

https://chtyvo.org.ua/authors/Mytsyk_Yu … 1_1633_rr/


Малознана люстрація українських земель 1628 – 1634 рр.

https://chtyvo.org.ua/authors/Mytsyk_Yu … __1634_rr/

Share