1

Тема: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

смт Березнегувате Березнегуватський район, Миколаївська область

1     Адміністративне значення     районний центр
2     Колишня назва     с.Березнегувате (1787) 
3     Історична дата утворення     В 1787 році
4     Дата віднесення до категорії     1956 р.
6     Відстань до     Миколаїв      залізницею     109 км
    шосейними шляхами     97 км
7     Найближча залізнична станція     Березнегувата
    відстань     12 км
8     Річка, озеро (море)     р.Висунь р.Добра
9     Територія (тис.га)     0.648
10     Територія (тис.кв.км)     0.006
11     Населення міське (тис.осіб)     7.800
12     Щільність населення (осіб/кв.км)     1202.960


Березнегуватська селищна рада
05168     9-18-05, 9-11-58    
56203, смт Березнегувате, Соборно-Миколаївська площа, 10    
e-mail: berezenslrada@meta.ua

Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

2

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Березнеговатое возникло в 80-х гг. XVIII в. Основали его бывшие запорожские казаки. В 1787 г. здесь насчитывалось 7 дворов и 70 человек мужского пола [1430, с. 134]. В 1795 г. к ним присоединилось много семей беглых крестьян с Левобережной Украины. Со временем население пополнялось за счет приговоренных к ссылке участников антифеодальных выступлений из Подольской, Волынской, Киевской и других губерний. По своему юридическому положению жители Березне-/216/говатого были государственными крестьянами. В 1796 г. за ними числилось 11500 десятин пригодной и 500 — непригодной земли [1240, л. 22]. В 1799 г. здесь проживало 487 человек.

1820 г. село стало адмиралтейским поселением. Оно находилось в ведении Черноморской исполнительной экспедиции, а с 1832 г.— управления Черноморских адмиралтейских поселений, располагавшегося в Николаеве. Жители его обязаны были наряду с занятием сельским хозяйством обслуживать предприятия морского ведомства. Все трудоспособные мужчины в возрасте от 16 до 60 лет работали на верфи в Николаеве поочередно три месяца в году. Администрация должна была платить каждому из них по 9 руб. в месяц. Но крестьяне, которых использовали на второстепенных, не требующих высокой квалификации работах, таких денег никогда не получали. Обычный их заработок составлял 2 руб. 70 коп. в месяц [1796, с. 512, 513]. Адмиралтейские поселенцы выполняли также дорожную, натуральную, почтовую и другие повинности. Основными занятиями и главным источником существования березнеговатцев оставались хлебопашество и огородничество. Земля распределялась в зависимости от количества ревизских душ. В среднем на каждую из них приходилось 8 десятин. Занимались поселенцы также перевозкой различных грузов на незначительное расстояние и мелкой торговлей. Управлял поселением надзиратель из офицеров флота. Местными делами ведала управа. Члены ее избирались на три года и получали жалованье из общественных сумм по ежегодной раскладке, устанавливаемой по решению мирского схода. В 1859 г. в Березнеговатом насчитывалось 594 двора и 3677 жителей [1430, прилож. с. 222]. Кроме адмиралтейских поселенцев, здесь жили шесть потомственных дворян, шесть мещан и четыре отставных чина. В июле 1861 г. поселенцы получили право переходить из морского ведомства в мещанское и крестьянское сословия. Березнеговатое стало именоваться пригородом. Оно подчинялось николаевскому военному губернатору. Жители его фактически оставались на положении государственных крестьян. Освободившись от всех казенных работ в адмиралтействе, они (3027 человек) должны были платить государству налоги и отбывать воинскую и другие повинности.

Согласно закону от 24 ноября 1866 г. за государственными крестьянами закрепили земли, находившиеся в их пользовании, за что они ежегодно платили государственную оброчную подать. По данным 1867 г., подавляющее большинство крестьян Березнеговатого не располагали такими наделами земли, которые обеспечивали бы им прожиточный минимум. В результате неурожая 1873 г., даже по официальным данным, 102 семьи березнеговатцев нуждались в помощи продовольствием и посевным материалом. Развитие капитализма на селе способствовало дальнейшему втягиванию жителей Березнеговатого в торгово-денежные отношения. Налаживали торговое земледелие в основном кулаки. Ежегодно в Березнеговатом устраивались четыре ярмарки с оборотом около 60 тыс. руб. [1456, с. 103], еженедельно — три базара. Если в 1878 г. в посаде было выдано 10 свидетельств купцам 2-й гильдии, то уже в следующем — 21. С мая 1877 г. Березнеговатое стало посадом Херсонской губернии [647, л. 58—79]. В нем насчитывалось тогда 933 двора и 4700 жителей, действовали 23 торговых предприятия и 59 мелких ремесленных мастерских — кузнечных, портняжных, сапожных. Но главным занятием населения продолжало оставаться сельское хозяйство. Усиливалась классовая дифференциация крестьян. В начале XX в. из 1199 хозяйств посада более 300 (или 25 проц.) были безземельными и в то же время 13 (1,1 проц.) —имели по 40—50 десятин земли каждое [1412, с. 68, 69]. Около 250 дворов (20 проц.) из-за малоземелья арендовали от 2 до 10 десятин земли у крупных собственников — за деньги или за копну. 34 проц. всех хозяйств Березнеговатого были безлошадными, в то время как 9 проц. имели по 5 и более голов рабочего скота. Низкой была урожайность в бедняцких хозяйствах. В 1899 г., например, по основным зерновым культурам она составила 20—25 пудов с десятины. Настоящим бедствием стал для крестьян неурожай 1891 г., а затем аграрный кризис и падение цен на хлеб в 1893—1894 гг. В 1902 г. на землях посада почти половину урожая уничтожил хлебный жук. Нищета заставляла жителей посада уходить на сезонные работы в города или батрачить у богачей. В конце XIX — начале XX в. Березнеговатое становится рынком найма сельскохозяйственных рабочих на Херсонщине. Труд наемных рабочих, среди которых преобладали женщины и подростки, оплачивался крайне низко. В 1895 г. плата за сбор хлеба вручную была настолько ничтожной, что крупные земледельцы, имея машины, считали более выгодным использовать дешевую рабочую силу. Росло недовольство трудящихся своим положением. В начале 1905 г. революционизирующее влияние на них оказали забастовки рабочих Николаева и Херсона. Особенно усилились аграрные выступления в ноябре. Крестьяне громили помещичьи усадьбы, отбирали или сжигали хлеб у крупных землевладельцев [1380, с. 179]. Руководили выступлениями жителей посада учителя А. А. Кутовой и П. К. Авраменко. Некоторые бедняки и середняки Березнеговатого вошли в состав созданного в Висунске осенью 1905 г. отделения Всероссийского крестьянского союза. Для подавления выступления в декабре власти ввели в посад сотню казаков, а спустя некоторое время еще роту драгун. Готовясь дать отпор, крестьяне устелила Верхнюю улицу (ныне Красноармейская) боронами. Жестоко расправились каратели со всеми, кто принимал участие в революционных выступлениях. Семь человек были арестованы. А. А. Кутового и П. К. Авраменко сослали на два года в Астрахань. В результате столыпинской аграрной реформы 22 богача выделились на отруба и образовали хутора, со-/217/средоточив в своих руках более 700 десятин земли. В интересах состоятельных крестьян действовало кредитное товарищество. Большинство же населения разорялось. Теряя свои земельные наделы, безземельные крестьяне переселялись в другие районы или батрачили у тех же кулаков. Свыше 100 семей выехало в Сибирь. У бедняков не хватало средств для покупки земельных участков (десятина земли, например, в 1909 г. роила 185 рублей). Накануне первой мировой войны в посаде проживало около 4, 8 тыс. человек. Основная масса жителей Березнеговатого ютилась в глинобитных убогих хатах. «Отцы посада» не жалели средств для расширения полицейского участка и арестантской. Вопрос же о строительстве единственного моста через речку Висунь решался 26 лет. В посаде имелось 10 кабаков, 3 винных погреба. Медицинскую помощь населению оказывали в 60-х годах помощник врача и земская акушерка. С 1872 г. березнеговатцы начали пользоваться услугами созданного в соседней колонии Нагартаве врачебного участка. Но поскольку работал там только один врач, обслуживавший 25 тыс. жителей, бедняки вынуждены были обращаться к знахаркам, повитухам. С 1830 по 1872 г. в селе имели место пять эпидемий холеры. В 1888 г. 41,2 проц. жителей перенесли различные заболевания. По инициативе земского врача М. Д. Горбенко в посаде в 1904 г. открыли детские ясли. Помещение для них, а также два десятка детских рубашек, кадку для купания, корыто для стирки, бочку для воды и другой нехитрый «инвентарь» приобрели у частных лиц. Врач Нагартавской больницы В. Е. Дуброва организовал годичные медицинские курсы, ставшие впоследствии первой в губернии школой медицинских сестер милосердия. С

1862 г. в посаде Березнеговатом действовала приходская школа, где училось 40 мальчиков. Преподавал в ней местный священник. Школа содержалась на средства крестьян [667, л. 2—10]. Спустя десять лет начало работать министерское училище с ремесленными классами [1807, с. 22, 23]. В 1874/75 учебном году его посещали 71 мальчик и 15 девочек, которых обучал один учитель. Изделия учеников ремесленных классов — опойковые сапоги и женские ботинки — экспонировались на Московской политехнической выставке. Через некоторое время открылись воскресная школа для взрослых [1838, с. 18] и женское училище, но это не решило проблемы охвата обучением всего населения. В 1907 г. в земском училище и трех церковноприходских школах Березнеговатого занималось 386 человек — только половина всех детей школьного возраста. Первая мировая война привела к еще большему обнищанию населения. 1200 трудоспособных мужчин посада были мобилизованы на фронт. Более 300 из них возвратились домой калеками или ранеными. Лишенные работников и кормильцев, хозяйства приходили в упадок. Посевные площади сократились на 30 проц. С населения беспрерывно взимали всевозможные поборы и пожертвования на войну, реквизировали хлеб, скот и одежду. 27 проц. крестьянских дворов за годы войны окончательно разорились. С радостью встретили крестьяне весть о свержении самодержавия. Однако их надежды на получение земли оказались тщетными. Незначительные наделы (от 5 до 8 десятин на двор), расположенные на расстоянии 18—20 км от села (в феврале 1917 г. Березнеговатое стало селом и волостным центром), на неудобных землях, не могли прокормить большинство крестьянских семей. А значительные по размерам земельные массивы, как и прежде, принадлежали помещикам и кулакам, которые за аренду своей земли требовали от 30 до 40 руб. за десятину. Борьба за землю приобретала все большую остроту. Между тем созданный весной 1917 г. сельский комитет всячески затягивал решение земельного вопроса. «Административное дело в большинстве деревень,— указывалось на собрании Николаевского Совета рабочих и военных депутатов, состоявшемся 13 апреля,— обстоит так: старые полицейские власти устранены от должности, но продолжают свою агитацию, сводящуюся к подрыву завоеваний революции, места в президиумах сельских комитетов часто захватываются ими же. В селе Березнеговатом комитет в большинстве состоит из черносотенных элементов».

Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

3

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Ярематойсамий пишет:

16-01-2015 21:03:43

Запис у документах, де балку названо "Березняговатая", наштовхнуло на таку версію походження назви й балки, й слободи на ній, яка зараз відома як смт Березнегувате Миколаївської обл.

Відразу ж вибачаюся перед всіма, якщо ця версія відома й без мене, бо я дуже погано знайомий з українською ономастичною літературою. Я ні в кого нічого не крав, це мої власні думки.Просто почув, і на мене навіяло, бо колись на близьку тему писав. Зараз навіть не знаю, ця балка  є притокою р. Висуні, чи це балка, по якій Висунь тече.Нічого не шукав, не дивився - не осуджуйте! Так отож, "Березняговатая" напевно первісно звучала як "Берестнякувата". Звук -т- випав відразу, -с- у цій позіції, а також під впливом назви "береза", перейшло в дзвінке -з-. Отож, дуже бистро, протягом 2-3 поколінь "Берестнякувата (балка)" перейшло в "Березнякувата". В російськомовних записах відповідно - "Березняговатая", але, мабуть є й "Березняковатая". У цій позіції -к- може сприйматися як російский -г-. Берестняк - невеликий лісок (байрак,перетика, перещепина), у якому ростуть дерева роду берест, він в'яз, він ільм, він же карагач. На Подніпров'ї більше всього була відома назва берест(ок). Ця порода з великих дерев найдалі заходить у степову смугу і часто є основною у байрачних (по балках та яругах) лісах з домішком дуба, верби білої та ін., глоду, ясену, чорноклену, терну, бруслини, бузини чорної, шипшин. Суфікс -уват- утворює прикметники з значенням "порослий такою-то рослиною, багатий тим-то". Такі топоніми відомі на Півдні України та на Кубані - Комишувата (коса), Очеретувата (балка), Кущуватий (лиман), Мачмалуватий (хребет), Осичкувата (щіль), Кисличкувата (щіль). Озеро, яке існувало між р.Кубань та центром нинішнього Краснодара, називалося Оріхувате (рос. Ореховатое), бо воно щоліта заростало водяним горіхом. А острів у тодішній поймі Кубані в документах названо "Березовский", але то, мабуть, переінакшене "Берестовий", бо вікові берести на ньому й досі ростуть, а беріз і близько не було, поки в лісопарку Красний (Панський) Кут їх у 1960-х рр. не насадили. А на високому острові у ті ж часи було влаштовано смітник (для краснодарців - за м'ясокомбінатом та авторинком). Назв, які походять від "берест" чимало. Гриби, які по-російські називаються вешенка у нас називалися берестянки, бо вони укривали старі берестові стовбури (також тополеві). Відоме передмістя Новоросійська Мисхако (Мала Земля, винзавод) в перекладі з натухайсько-шапсузького діалекта черкеської мови теж "Берестова Балка". Так раніше називався аул та річечка, а тепер село, ріг на Чорному морі, винфірма. Згаданий нами документ розповідає про трагічну подію - на Березнягуватій балці після дощів пішла велика вода і утопився місцевий житель. Замічено, що байрачні ліси й ростуть саме по таких балках, а не по зовсім сухих.

Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

4

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Государственный архив Николаевской области:

1. Херсонська губернія
2. Херсонська єпархія
3. Церква Воскресіння Хрестова, посад Березнегувате Херсонського повіту
5. Народження:
1876: ф. 484, оп. 1, спр. 197;
1877, 1879: ф. 484, оп. 1, спр. 199;
1881: ф. 484, оп. 1, спр. 201;
1882: ф. 484, оп. 1, спр. 203;
1883: ф. 484, оп. 1, спр. 204;
1884: ф. 484, оп. 1, спр. 205;
1885: ф. 484, оп. 1, спр. 208;
1886: ф. 484, оп. 1, спр. 236;
1887: ф. 484, оп. 1, спр. 206;
1889: ф. 484, оп. 1, спр. 207;
1892: ф. 484, оп. 1, спр. 210;
1894: ф. 484, оп. 1, спр. 212;
1897: ф. 484, оп. 1, спр. 216;
1898: ф. 484, оп. 1, спр. 218;
1900: ф. 484, оп. 1, спр. 222;
1902: ф. 484, оп. 1, спр. 223;
1903: ф. 484, оп. 1, спр. 226;
1904: ф. 484, оп. 1, спр. 229;
1905: ф. 484, оп. 1, спр. 1798;
1906: ф. 484, оп. 1, спр. 232;
1907: ф. 484, оп. 1, спр. 234;
1908: ф. 484, оп. 1, спр. 1798;
1909: ф. 484, оп. 1, спр. 1802;
1910: ф. 484, оп. 1, спр. 1805;
1911: ф. 484, оп. 1, спр. 1808;
1912: ф. 484, оп. 1, спр. 1811;
1913: ф. 484, оп. 1, спр. 1813;
1914: ф. 484, оп. 1, спр. 1816;
1915: ф. 484, оп. 1, спр. 1818;
1916: ф. 484, оп. 1, спр. 1819

6. Шлюб: 1876: ф. 484, оп. 1, спр. 197; 1877, 1879: спр. 199; 1881: ф. 484, оп. 1,            спр. 201; 1882: ф. 484, оп. 1, спр. 203; 1883: ф. 484, оп. 1, спр. 204; 1884: ф. 484, оп. 1,             спр. 205; 1885: ф. 484, оп. 1, спр. 208; 1886: ф. 484, оп. 1, спр. 236; 1887: ф. 484, оп. 1,             спр. 206; 1889: ф. 484, оп. 1, спр. 207; 1892: ф. 484, оп. 1, спр. 210; 1894: ф. 484, оп. 1,          спр. 212; 1897: ф. 484, оп. 1, спр. 216; 1898: ф. 484, оп. 1, спр. 218; 1900: ф. 484, оп. 1,            спр. 222; 1902: ф. 484, оп. 1, спр. 223; 1903: ф. 484, оп. 1, спр. 226; 1904: ф. 484, оп. 1,             спр. 229; 1905: ф. 484, оп. 1, спр. 1798; 1906: ф. 484, оп. 1, спр. 232; 1907: ф. 484, оп. 1,     спр. 234; 1908: ф. 484, оп. 1, спр. 1798; 1909: ф. 484, оп. 1,  спр. 1802; 1910: ф. 484, оп. 1, спр. 1805; 1911: ф. 484, оп. 1, спр. 1808; 1912: ф. 484, оп. 1, спр. 1811; 1913: ф. 484, оп. 1, спр. 1813; 1914: ф. 484, оп. 1, спр. 1816; 1915: ф. 484, оп. 1, спр. 1818; 1916: ф. 484, оп. 1, спр. 1819

8. Смерть: 1876: ф. 484, оп. 1, спр. 197; 1877, 1879: ф. 484, оп. 1, спр. 199; 1881:            ф. 484, оп. 1, спр. 201; 1882: ф. 484, оп. 1, спр. 203; 1883: ф. 484, оп. 1, спр. 204; 1884:               ф. 484, оп. 1, спр. 205; 1885: ф. 484, оп. 1, спр. 208; 1886: ф. 484, оп. 1, спр. 236; 1887:           ф. 484, оп. 1, спр. 206; 1889: ф. 484, оп. 1, спр. 207; 1890: ф. 484, оп. 1, спр. 209; 1892:              ф. 484, оп. 1, спр. 210; 1894: ф. 484, оп. 1, спр. 212; 1896: ф. 484, оп. 1, спр. 215; 1897:         ф. 484, оп. 1, спр. 216; 1898: ф. 484, оп. 1, спр. 218; 1900: ф. 484, оп. 1, спр. 222; 1902:              ф. 484, оп. 1, спр. 223; 1903: ф. 484, оп. 1, спр. 226; 1904: ф. 484, оп. 1, спр. 229; 1905:            ф. 484, оп. 1, спр. 1798; 1906: ф. 484, оп. 1, спр. 232; 1907: ф. 484, оп. 1, спр. 234; 1908:            ф. 484, оп. 1, спр. 1798; 1909: ф. 484, оп. 1, спр. 1802; 1910: ф. 484, оп. 1, спр. 1805; 1911: ф. 484, оп. 1, спр. 1808; 1912: ф. 484, оп. 1, спр. 1811; 1913: ф. 484, оп. 1, спр. 1813; 1914: ф. 484, оп. 1, спр. 1816; 1915: ф. 484, оп. 1, спр. 1818; 1916: ф. 484, оп. 1, спр. 1819



1. Херсонська губернія
2. Херсонська єпархія
3. Церква св. Миколи, посад Березнегувате Херсонського повіту
5. Народження:
1849-1852: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 3;
1853-1854: ф. 410 ОАФ,  оп. 1, спр. 4;
1855: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 4, 5;
1856: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 4;
1858-1860: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 6;
1861-1863: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 7;
1864-1867: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 8;
1902: ф. 484, оп. 1, спр. 224;
1903: ф. 484, оп. 1, спр. 226;
1904: ф. 484, оп. 1, спр. 229;
1905: ф. 484, оп. 1, спр. 230;
1906: ф. 484, оп. 1, спр. 232;
1907: ф. 484, оп. 1,     спр. 234;
1908: ф. 484, оп. 1, спр. 1798;
1909-1910: ф. 484, оп. 1, спр. 1805;
1911: ф. 484,  оп. 1, спр. 1808;
1912: ф. 484, оп. 1, спр. 1811;
1913: ф. 484, оп. 1, спр. 1813;
1914: ф. 484, оп. 1, спр. 1816;
1915: ф. 484, оп. 1, спр. 1818;
1916: ф. 484, оп. 1, спр. 1819;
1918: ф. 484, оп. 1, спр. 1821

6.    Шлюб: 1849-1852: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 3; 1853-1854: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 4; 1855: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 4, 5; 1856: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 4; 1858-1860:         ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 6; 1861-1863: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 7; 1864-1867: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 8; 1902: ф. 484, оп. 1, спр. 224; 1903: ф. 484, оп. 1, спр. 226; 1904: ф. 484, оп. 1, спр. 229; 1905: ф. 484, оп. 1, спр. 230; 1906: ф. 484, оп. 1, спр. 232; 1907: ф. 484, оп. 1,     спр. 234; 1908: ф. 484, оп. 1, спр. 1798; 1909-1910: ф. 484, оп. 1, спр. 1805; 1911: ф. 484,  оп. 1, спр. 1808; 1912: ф. 484, оп. 1, спр. 1811; 1913: ф. 484, оп. 1, спр. 1813; 1914: ф. 484, оп. 1, спр. 1816; 1915: ф. 484, оп. 1, спр. 1818; 1916: ф. 484, оп. 1, спр. 1819; 1918: ф. 484, оп. 1, спр. 1821

8. Смерть: 1849-1852: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 3; 1853-1854: ф. 410 ОАФ, оп. 1,     спр. 4; 1855: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 4, 5; 1856: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 4; 1858-1860:         ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 6; 1861-1863: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 7; 1864-1867: ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 8; 1902: ф. 484, оп. 1, спр. 224; 1903: ф. 484, оп. 1, спр. 226; 1904: ф. 484, оп. 1, спр. 229; 1905: ф. 484, оп. 1, спр. 230; 1906: ф. 484, оп. 1, спр. 232; 1907: ф. 484, оп. 1,     спр. 234; 1908: ф. 484, оп. 1, спр. 1798; 1909-1910: ф. 484, оп. 1, спр. 1805; 1911: ф. 484,   оп. 1, спр. 1808; 1912: ф. 484, оп. 1, спр. 1811; 1913: ф. 484, оп. 1, спр. 1813; 1914: ф. 484, оп. 1, спр. 1816; 1915: ф. 484, оп. 1, спр. 1818; 1916: ф. 484, оп. 1, спр. 1819; 1918: ф. 484, оп. 1, спр. 1821

Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

5

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

ИВ с. Березнеговатого
1828 год

Авраменко
Артюк, Артюшенко
Басараб
Белой
Березниский
Божицкий
Бойченко
Бокий
Бондаренко
Борисенко
Буряк
Василенко
Величко
Веремиев
Верескун
Висоцкий
Витренко (Ветер)
Вовк
Вовченко
Гавенко
Гайдук
Галка
Ганчаренко
Гаплушенко
Голован
Головко
Гончаренко
Горбенко
Гордиенко
Гринченко
Гриценко
Денисенко
Долина
Дудченко
Дунковский?
Еремин
Ерофеев
Ещенко
Журжа, Журженко
Заяц
Зинченко
Зосименко
Ильяный (Льяной)
Калашник
Кальмус
Капуста
Карленко
Кириленко
Кленцарь
Кливетенко
Клименко
Козий
Колодяжный
Кордик
Корогоденко
Королевский
Корчак
Косарь
Костюченко
Котенко
Кравченко
Куличка
Кутовый
Лазоренко
Лукьяненко
Луняка
Марбух
Мартиненко
Назоренко
Нечипоренко, Ничипоренко
Нижниченко
Овчиник
Одиковский, Одиховский
Омельчак
Осипов
Папенко
Пахаренко
Петренко
Петрушенко
Пешой
Подляцкий
Покритченко
Попенко
Попович
Постернак
Праздник
Прядченко
Редуцкий
Ромищенко
Росок
Рыбалка
Рябенький
Савченко
Сагайдак
Самойленко
Саранча
Сербен
Сиденко
Сидоренко
Силенко
Синиокий
Скриль
Слюсарь
Смоляр
Соменко?
Столяр
Сутюк
Таран
Терещенко
Тецкий, Тицкий
Тищенко
Тополь
Трофименко
Тягнирядно
Усенко
Харенко
Худик
Худина
Чегриненко
Черевак, Черевко
Черепковский (Череп)
Чернявский
Чиж
Чумак (Чумаченко)
Шиленко
Шульженко
Юрченко
Якименко, Якименков
Яковенко
Яловенко

Спасибо сказали: Ярематойсамий, lora_39, Vlad S., gennadii54084

Поделиться

6

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Тополь - скоріше, переосмислене під тополю (рос. тополь) старовинне козацьке прізвище тюркського походження Топал (шкандиба).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

7

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Сторінки історії розвитку освіти на Березнегуватщині

На початку ХІХ століття створено в Березнегуватому двокласне училище Міністерства Народної Освіти і в ньому ремісничі класи.

«У Херсонській губернії два зразкових урядових училища… В Березнегуватському училищі існують на кошти почесних будівельників ремісничі класи». Ці рядки  взято з доповіді губернської земської управи Земському зібранню у 1872 році. На жаль, не вдалось поки що встановити, коли саме виникло це училище. Про число учнів є відомості лише за 1874/1875 навчальний рік: 71 хлопчик і 15 дівчаток, які проходили курс «закону божого» і російської граматики. Навчав дітей один учитель. У 1875 році у Москві  проходила політехнічна виставка, на  якій були представлені і отримали високу оцінку опойкові чоботи, вироблені учнями училища.
У Висунську  в кінці  ХІХ ст. було двокласне училище і церковно -  приходська школа , в яких навчалося 173 учня.

Про дальший розвиток освіти в посаді Березнегуватому можна довідатися із Збірника Херсонського земства за 1892 рік, де зокрема говориться, що у 1888 році відкрито недільну школу для дорослих та жіноче училище.

До 1907 року  було створено ще три однокласні церковно - приходські школи. У посаді Березнегуватому навчалося 386 дітей, тобто менша частина дітей шкільного віку. Протягом наступних десяти років у вирішенні даного  питання майже нічого не змінилось. У березні 1919 року, коли Березнегувате звільнили від антантівських військ , усі школи було взято на облік.

Свої приміщення мали лише 5 шкіл, серед них – Вище початкове училище, в якому зареєстровано 371 учень. Працівники училища звернулись із заявою до відділу народної освіти з проханням взяти їх під свою опіку. У 1919 році члени Березнегуватського товариства Просвіта зібрали 10 тисяч карбованців на будівництво української школи. Гроші були здані в казначейство.

17 травня 1919 року  колегія Херсонського повітового відділу народної освіти розглянула заяву Просвіти і вирішила повернути гроші на утримання української гімназії. Однак, у серпні 1919 року в Березнегувате вступили денікінці і школи були закриті. У січні 1920 року, після звільнення села, відкрили 7 шкіл, які охоплювали 570 учнів. 17 серпня 1920 року Березнегуватський волревком на своєму засіданні розглянув питання ремонту шкіл та вжив заходів до того, щоб навчальний рік розпочався у  всіх школах.  У 1919/1920 рр. в Березнегуватому методом народної будови було споруджено Народний Дім. Ініціаторами його створення виступили: організація молоді Березнегуватого, студентська організація м. Миколаєва та  члени вчительського гуртка районного центру  і навколишніх місцевостей. Велику допомогу під час будівництва надавав член Миколаївської Ради Робітничих і Військових депутатів М.А.Михайленко. Споруджена будівля стала центром культосвітньої роботи на селі.   Використовувались усі форми для навчання не лише дітей, а й дорослих.

З цього приводу на початку 1921 року Березнегуватський волосний відділ народної освіти звернувся до  громадян із таким зверненням: «Неграмотні громадяни! Березнегуватський  волосний комітет народної освіти по неділях влаштовує народні читання у таких приміщеннях: Народний Дім, Горбанівська школа, двокласна школа, Вище початкове училище, українська школа (Добре, хата Луняки), школа (хата Івана Ацехівського), Нагартавська школа. За три тижні ви навчитесь читати та рахувати. Із 13 березня відкривається вечірня школа для дорослих».

+ открыть текст

Світова та громадянська війни позбавили багатьох дітей батьків. Безпритульні діти голодували. У грудні 1921 року за розпорядженням Березнегуватського ревкому у двох громадських будинках було відкрито  дитячий будинок для безпритульних та їдальня для голодуючих дітей. Дитбудинком особисто опікувався завідуючий відділом народної освіти та соціального забезпечення ревкому Масюта Яків Тимофійович. У січні 1922 року тут перебувало 120 дітей. У 1923 році  у дитбудинку створено 2 навчальні групи та група з 20 дошкільнят. У 1924 році цей заклад очолював В. Попович, який зумів організувати підсобне господарство, налагодив роботу гуртків, клубу.
На 1924 рік у районному центрі діяли 3 масові школи (одна з них семирічка ). Навчалось у школах 422 дітей, крім того 230 дітей -у Нагартавській школі. Молодь Березнегуватщини розгорнула роботу по ліквідації неписьменності: в 20 –х роках відкрито 3 хати – читальні і три школи для дорослих. У масових школах запроваджувалося  викладання українською мовою. Для дорослих було організовано курси вивчення української мови. Приділялась увага політичній освіті селян, підвищенню  їх кваліфікації та отриманню спеціальних знань. З цією метою створювались певні гуртки, школи політграмоти, агрокурси.
У 1919/1920 роках була створена зимова школа батрацької молоді, а потім агропрофшкола, яку у 1923році було переведено у с. Новосевастополь. Але у квітні 1923 року Херсонський повітовий відділ народної освіти, призначивши завідуючим Новосевастопольської агропрофшколи Н.П. Цвєткова,  переводить її знову  в Березнегувате. Перший випуск відбувся 26 липня 1924 року. Березнегуватський район отримав 8 перших спеціалістів.
Директор школи Митрофанова Ліна Андріївна,  вчителька – Сидоренко Віра Олексіївна.17 червня 1926 року на засіданні інспекторської  колегії наросвіти було розглянуто питання про цільовий напрям Березнегуватської школи селянської молоді і вирішено з нового навчального року реорганізувати її в сільськогосподарську профшколу і взяти на місцевий бюджет.
  У районі велася робота по пропаганді агрономічних знань. На  вересень 1927 року діяли 2-є двотижневих курсів, де читалися 4 цикли лекцій. Пропагандою сільськогосподарських знань було охоплено 230 слухачів.
  Представники молодіжних організацій району працювали культармійцями в школах ліквідації неписьменності та малописьменності. У 30 –х роках завершувалася ліквідація  неписьменності серед дорослого населення. У районному центрі в цей період близько 700 дітей навчалося в середній, двох семирічних і чотирьох початкових школах. Директором однієї з початкових шкіл була Митрофанова Ліна Андріївна.
У 1935 році районним керівництвом було прийнято рішення про відкриття на базі семирічки середньої школи, її директором був призначений Котляр Григорій Степанович.

1938 рік - перший випуск Березнегуватської середньої школи. У випускному класі було 37 чоловік. Учні успішно закінчили школу, і всі вступили до навчальних закладів. Вони були третьокурсниками, коли почалася війна. 24  учні цього класу, сотні випускників та вчителів шкіл району  пішли добровольцями на фронт…

У перші місяці тимчасової окупації фашисти провели в районі каральні  заходи, в результаті яких  були розстріляні активісти та люди, залишені для підпільної роботи .

У Березнегуватому було заарештовано 250 жителів і багатьох з них знищено, зокрема директора середньої школи Котляра Г.С. та його учня Яковенка Івана, у Калузі розстріляно вчителів Бибика Д.Ф. та Слюніну К.Ф.

14 вересня відбулася страшна трагедія: у с. Нагартав,де було знищено 865 євреїв, за словами очевидців дітей наколювали на штики і через голову кидали в яр, учительку Софію Станішевську забили каменями.  А потім була Романівська трагедія…
Усі приміщення шкіл фашисти використовували для своїх потреб, а деякі з них, як Горбанівська, Новосевастопольська,  були спалені.  Із січня 1943 по лютий 1944р. в Березнегуватському районі діяла підпільна організація, членами якої були учителі та «вчорашні» учні і випускники шкіл: Головко Андрій, Слісаренко Віра, Пастушенко Віра, Терещенко Дмитро, Тополь Анатолій, Омелянчук І.М., Радюк Д.І.

14 березня 1944 року, в день визволення Березнегуватого, був призначений тимчасово виконуючим обов'язки завідуючого районним відділом народної освіти Олефіренко Ф.Г. 24 квітня 1944 року  наказом по Миколаївському облвно завідуючим Березнегуватським РВНО був призначений Петренко Андрій Захарович. Ці люди зробили багато для відродження і організації навчально-виховного процесу на Березнегуватщині.
  Була розруха, навчальні заклади не функціонували. Але незважаючи на це, в першу чергу думали про дітей, які залишились без батьків: відкрито дитячі будинки в с.Висунську, Калузі, Сергіївці та Березнегуватому. 24 квітня 1944 року відновив свою роботу Березнегуватський дитячий садок (завідуюча Качан В.І.).

Було набрано штат РВНО. Завідуючою методкабінетом була Шиян Н.П., шкільними інспекторами: Гайдук Г.Ф., Ільїна М.М., Гордієнко І.П., Линник С.М., Єрьоміна М.М.

20 березня 1944 року були призначені директори шкіл.

У червні 1944 року в Березнегуватському районі  функціонувало 9 неповних середніх шкіл (Березнегуватські НСШ №1, №2, №3; Любомирівська, Лепетиська, Новосевастопольська, Висунська, Мурахівська, Калузька) та 26 початкових (Веселокутська, Новоросійська, Жовтнева, Романівська, Федорівська, Аркалаївська, Семенівська, Нагартавська, Артаківська, Новоіванівська, Калачевська, Пришибська, Висунська, Отраднівська, Костомарівська, Тетянівська, Оріяндівська, Кавказька, Вєтровська, Новоолександрівська, Червонопільська, Яковлівська, Кам’янська, Червонокриницька, Ворошиловська, Новогригорівська). Через місяць були відкриті Білокриницька НСШ і Березнегуватська початкова. У школах не вистачало педагогічних кадрів, але не дивлячись на це,  у липні 1944року згідно наказу Міністерства освіти УРСР на роботу в Тернопільську область з Березнегуватського району було направлено 18 педагогів.
   Війна ускладнила працю учителів і учнів: не вистачало підручників, зошитів. Долаючи всі труднощі, шукаючи різні форми роботи в класі і поза класом, учителі разом з учнями брали участь у відбудові сіл  та господарств, у громадському житті. Старшокласники  допомагали колгоспникам у проведенні польових робіт, урожай збирали вручну. Головною метою було поглиблення знань дітей з основ наук, виховання покоління трудолюбивих людей. У 1945 році в Березнегуватому почали працювати середня та вечірня школи. При школах відкривалися гуртки. З метою оздоровлення дітей з 5 червня 1947 року почав функціонувати районний піонерський табір на чолі з учителем фізкультури Березнегуватської середньої школи
Авраменко В.Р.
    У тяжкий післявоєнний час в районі на належному рівні була поставлена робота по виконанню закону «Про загальнообов’язкове навчання», зокрема проводився дворазовий перепис дітей шкільного віку, оформлено списки по всіх населених пунктах району, розширено мережу шкіл. Групі учителів району було оголошено подяку і премійовано відрізали мануфактури. Згідно наказу  по Березнегуватському РВНО від 12 вересня 1947 року № 80 в районі діяло 37 шкіл, з них : 2 середні (Березнегуватська, Лепетиська),
9  неповних середніх шкіл  та 26 – початкових. Тоді ж було повністю укомплектовано штат РВНО. З 1 вересня 1947 року почав працювати районний піонерський клуб (завідуюча Авраменко Л.Г.).
   У 1947 році відділ освіти направив на курси підвищення кваліфікації  групу учителів району в складі 7 чоловік,  адже у перші  післявоєнні роки дуже гостро відчувалась потреба в кваліфікованих учительських кадрах і значна частина вчителів не мала відповідної спеціальної освіти.                                                 
  На початку 50 –х років районний відділ освіти здійснював рішення про запровадження загальної семирічної освіти. У 1954 році в Березнегуватському районі працювали 5 середніх, 8 семирічних і 19  початкових шкіл. Школи були великими. Так в 1950 р. у Березнегуватській семирічці навчалося 656 учнів і працювало 14 учителів.   У 1952 році Березнегуватська середня відсвяткувала новосілля. Випускний вечір відбувся в новому приміщенні школи.
   У цей період велика увага приділялась поліпшенню позашкільної і позакласної роботи. Для урізноманітнення форм  роботи з  учнями у школах створювали багато гуртків. Так у Березнегуватській середній фольклористи збирали і записували пісні, легенди про Богдана Хмельницького, героїв війни; члени драматичного гуртка ставили п’єси й інсценівки: «Відмінниця», «Наталка  Полтавка», «Лісова пісня», «Загибель ескадри». Любителі музики  знаходили радість, беручи участь  у хорі й музичних гуртках. Юні літератори встановили зв'язок з Празьким і Львівським університетами, підтримували листування з родичами
М. Коцюбинського.
   Активно працювали і були нагороджені грамотами члени гуртків юних техніків, краєзнавців, авіамоделістів при Висунській, Березнегуватській, Лепетиській, Калузькій середніх школах, Білокриницькій та Нагартавській семирічках.

https://sites.google.com/site/bereznegu … ti/istoria

Спасибо сказали: Vlad S., gennadii54082

Поделиться

8

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Братские могилы времен ВОВ:

Воины, погибшие при освобождении района

Братская могила № 1
1 человек:
Великохатский Федор Гаврилович (1911)
Федор Гаврилович Великохатский
Дата смерти:    14 марта 1944
с.Марковка Марковского р-на Луганской обл. Призван Марковским РВК. Гв. рядовой. Стрелок 179 гв. Сп 59 гв. сд. Погиб в бою 14.03.1944 г.

2 человека:
Гриценко Гавриил Пименович (1915)
Янгулов Умяр Аббесович (1917)

Умяр Аббесович Янгулов
Дата рождения:    1 января 1917
Дата смерти:    13 марта 1944
г.Ростов-на-Дону Призван Ростовcким ОВК. Гв.мл.лейтенант 176 гв.сп 59 гв.сд. Погиб в бою 13.03.1944 г..

Гавриил Пименович Гриценко
Дата рождения:    1 января 1915
Дата смерти:    14 марта 1944
Голопристанский р-н Херсонской обл Рядовой. Погиб в бою 14.03.1944г.

Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

9

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Поисковые фамилии:

Батиевский http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=6991
Бердниченко http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=7111
Беснинский http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=57257#p57257
Борисенко http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 29#p133629
Бринюк http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=58438#p58438
Головко http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 69#p126569
Калашник http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=29545#p29545
Луста http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=6778
Максименко http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3764
Москаленко http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 70#p129570
Саранча http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=2435
Сыроватский http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=40159
Тягнирядно http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3547
Яковенко http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=21413#p21413

Поделиться

10

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Гос. архив Николаевской области

280-1-91  Посемейные списки жителей с. Березнеговатое 1835 г., 23 л.

Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

11

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Заселение Березнеговатого 1806 -1807 гг.:

Козелецкого уезда козаков из сел Рудковки, Марковец, деревень Еркова, Святенькой и хутора Закревского Херсонской губернии и уезда в село Берисниговатое - 25 человек

Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

12

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Алёна пишет:

ИВ с. Березнеговатого
1828 год

Добрый день. Алена, а за другие годы ИВ не встречали?

Губернии: Гербеев, Радько, Калайда, Крачун, Главацкий, Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко (Херсонская), Овчинников (Воронежская), Никольский (Тульская, Виленская, Гродненская), Калинович (Подольская), Решетников, Круцких, Минаев (Тамбовская, Оренбургская), Nickel, Giesler (Курляндская) T004006

Поделиться

13

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Алёна пишет:

Заселение Березнеговатого 1806 -1807 гг.:

Дополню
в 1807  20 чел (5 семей казаков) из Прилуцкого уезда с.Юсковец
в 1809  72 чел из Прилуцкого уезда с.Подище
             34 чел из Сосницкого уезда с.Кнутов
в 1810  43 чел из Прилуцкого уезда местечка Иваница и с.Березовка

Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

14

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

СЫРОВАТСКИЙ Сергей Иванович (02.03.1925, г. Березнеговатое, ныне  Николаевской обл. – 26.09.1979, Москва, РФ). Рос. физик и астрофизик, педагог, профессор. Окончил Московский университет (1951). После окончания аспирантуры в Физическом инст. АН СССР заведовал в нём сектором. Был профессором Московского физико-техн. инст. Науч. работы относятся к космической физике и физике плазмы. Результаты его работ широко применяются в физике космического пространства и в области астрофизики космических лучей. Автор монографии “Происхождение космических лучей” (1963, в соавт.).

/ Ткаченко А.Ф. Российские деятели украинского происхождения. История отношений Украины и России в лицах за 337 лет (1654–1991). Энциклопедический справочник. – К.: Аристей, 2005. – 604 с.
https://www.e-reading.club/bookreader.p … eniya.html

Поделиться

15

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Моя версія про походження назви слободи Березнегувата від "берест, берестняк, берестнякувата" співпала з версією української статті у Вікі - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0 … %BC%D1%82) Можливо, вона вже там була, але я, чесне слово, не плагіював.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

16 (29-03-2018 05:08:15 отредактировано Vic-tor)

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Алёна пишет:

ИВ с. Березнеговатого
1828 год

Сидоренко

17 генваря 1830 Бериславская Успенская церковь                     
П.С. Увез ли невесту Иван в Адмиралтейское селение или остался жить в невесты пока неизвестно.

Post's attachments

сидоренко.jpg
сидоренко.jpg 94.21 Кб, 6 скачиваний с 2018-03-29 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Спасибо сказали: LG 775, Алёна2

Поделиться

17

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Номер фонду
Назва
Початковий рік документів
Кінцевий рік документів

3055    Велико-Нагартавський сiльський виконавчий комiтет Ради робiтничих, селянських i червоноармiйських депутатiв, колонiя Велико-Нагартав Березнегуватської волостi Херсонського повiту i губернiї, з 1920р. Миколаївської губернiї.

tsdavo.gov.ua/4/search/%D0%B1%D0 … %82%D0%B5/

Поделиться

18

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

На початку 1933 року місцевими органами ДПУ було викрито «підпільну антирадянську контрреволюційну організацію», що діяла в Березнегуватському районі.
Проти її учасників – священиків с. Березнегуватого Г.В. Михайловського та І.П. Гнилюка, священика с. Висунська Березнегуватського району Г.М. Запольського за ст. 54-10 та 54-11 КК УСРР було порушено кримінальну справу. Вони, як вважали слідчі, організували саботаж і зрив хлібозаготівель. Їх обвинуватили також у ворожій діяльності, що була спрямована на повалення радянської влади.
Як свідчать документи слідства, ця справа була сфабрикована органами ДПУ. Проте відсутність обґрунтованих обвинувачень не завадила Особливій нараді при колегії ДПУ УСРР засудити Г.В. Михайловського та І.П. Гнилюка до виселення у віддалені райони країни на 3 роки, а Г.М. Запольського – до ув’язнення в концтаборі на такий же строк.
Після повернення із заслання І.П. Гнилюк 14 листопада 1937 року Трійкою при УНКВС по Миколаївській області був засуджений до смертної кари. Його життя трагічно обірвалося 27 листопада 1937 року 22.

22. Там само. – Ф.Р. 5859. – Оп. 2. – Спр. 6222. Арк. 40, 148–151, 159.

/ Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга 4. – Київ–Миколаїв: Світогляд, 2008. – 654 с.

Спасибо сказали: kuks70, chernik2

Поделиться

19

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

№ 29

Відомості Херсонського кущового управління «Заготзерно» про виконання плану хлібозаготівель

10 жовтня 1932 р.

ВЫПОЛНЕНИЕ ПЛ АНА ХЛЕБОЗАГОТОВОК ПО ПУНКТАМ
Херсонского Кустового Управления Заготзерно
на 10.Х. 32 (в тоннах)

Пункты / На какое число / План / Выполнение  / % выполнения
1. Березнеговатое 7/Х 15200 5654 37,2
2. Б.Криница 7/Х 19844 12242 61,2
3. Б.Кут 7/Х 8600 3065 35,7
4. Блакитное 7/Х 14420 4714 32,7
5. Гопри 6/Х 18117 8501 46,9
6. Галагановка 7/Х 9122 3420 37,5
7. Копани 7/Х 8420 6176 71,5
8. Львово 5/Х 8135 2245 27,6
9. Скадовск 6/Х 29713 20654 69,5
10. Снигиревка 6/Х 20360 8184 40,2
11. Тягинка 4/Х 3925 1325 33,7
12. Херсон 7/Х 21753 10269 47,2
13. Хорлы 4/10 18820 14607 79,2
14. Цюрупинск 7/Х 2840 657 23,1

Всего 199269 102016 50,1

Державний архів Херсонської області (далі – ДА Херсонської області). – Ф.Р.971. – Оп.1.
– Спр.2. – Арк.79.
Копія. Машинопис.

/ Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга 4. – Київ–Миколаїв: Світогляд, 2008. – 654 с.

Поделиться

20

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Подпольная организация Березнеговатского района

С января 1943 года по февраль 1944 г. в Березнеговатском районе существовала п/п организация: руководителем её являлся Кузьменко Фёдор Николаевич (кличка Дедушка), член ВКП(б), который попал в окружение в районе Нижне-Днепровска, где он командовал истребительным батальоном. До войны Кузьменко работал зав. оргинструкторским отделом Березнеговатского райкома КП(б)У.
Кузьменко, вернувшись в Березнеговатое (к своей семье), создаёт в окружающих сёлах п/п группы. Для объединения этих групп создаёт подпольное бюро, которое устанавливает связь между существующими группами, и организовывает новые, собирает оружие. К концу 1943 года в организации насчитывается 9 групп в количестве 150 человек.
Основная деятельность организации сводилась к антифашистской устной агитации, распространению листовок, сбрасываемых с сов. самолётов, вредительству в с/х, помощи населению в освобождении от угона в Германию.
Чл. п/п организации врачом Б. Б. Долбня выдавались справки о мнимой инвалидности и болезни. Главной своей задачей Кузьменко считал – установить связь со знаменскими партизанами и фронтом, для оказания помощи наступающей Красной Армии.
Кузьменко направляет группу людей в Знаменский лес для связи с партизанами.
В июне 1943 года в Березнеговатое попадает радистка Бурлаченко Мария, выброшенная Украинским штабом партизанского движения в тыл противника в составе разведывательной группы Кирильченко, рация при приземлении была утеряна.
Для установления связи со штабом партизанского движения Кузьменко, получив от Бурлаченко Марии пароль, направляет за линию фронта подпольщика Головко Андрея, который в ноябре 1943 года переходит линию фронта, информирует Укр. штаб партизанского движения о существовании в Березнеговатском районе подпольной организации. Штаб партизанского движения подготовляет группу десантников для высадки в Березнеговатом. 22 января 1944 года гестапо арестовывает Кузьменко и чл. организации Яковенко (по заданию организации работал в полиции).
В первых числах февраля появляется Головко с группой парашютистов под командованием Мисина Ф. Г. Подрывник группы парашютистов (Бурыкин) оказывается предателем и выдает парашютистов в гестапо. Вместе с парашютистами арестовываются многие члены п/п организации и люди, у которых скрывались парашютисты и подпольщики. В гестапо арестованных пытают. Врач Долбня, не выдержав пыток, кончает жизнь самоубийством (разрезает себе вены).
Кузьменко Ф. И., Головко А. Я., Корчака В. Ф., Яковенко И. И., Сториенко И. С., Терещенко Л. Г., Терещенко Д. Л. и Слюсаренко Веру Афанасьевну - всех упомянутых товарищей гестаповцы расстреляли.

Оставшиеся на свободе уч. п/п организации скрылись и прекратили п/п деятельность.

источник: Горбуров Е. Г. Николаевская область в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. Документы и материалы свидетельствуют / Е. Г . Горбуров, К. Е . Горбуров, Л. Л. Левченко, М. А. Мельник. – Николаев : Издатель П. Н. Шамрай, 2014.

Поделиться

21

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

РГИА. Ф. 1293 ТЕХНИЧЕСКО-СТРОИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ МВД. Оп. 169. Фотографии зданий учреждений, церквей, соборов, памятников и других сооружений в городах (по губерниям).
Фото по Херсонской губернии

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2656
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Часовня. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2657
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Монумент в память о проезде императорской семьи / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2658
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробный памятник И. Говарду / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2659
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробный памятник на Северинском кладбище / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2660
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробный памятник / рисунок карандашом М. Крыжановского /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2661
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробный памятник / рисунок карандашом М. Крыжановского /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2662
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробный памятник / рисунок карандашом М. Крыжановского /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2663
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробный памятник / рисунок карандашом М. Крыжановского /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2664
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробная плита / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2665
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробная плита / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2666
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробная плита / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2667
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробная плита / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2668
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробная плита / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2669
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробная плита / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д


Шифр
Ф. 1293 Оп. 169 Д. 2670
Заголовок
Херсонская губерния. Херсонский уезд, посад Березнеговатый. Надгробный крест / рисунок карандашом /. б/д.
Крайние даты
б/д

http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 59#p132759

Поделиться

22

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Лейбиченко Никифор Самуилович, 1885 года рождения
Рядовой
12 армейский корпус вещевого склада
Принят на службу 1914 г.

Post's attachments

imgonline-com-ua-Resize-MXFfxYNVzuufD7.jpg
imgonline-com-ua-Resize-MXFfxYNVzuufD7.jpg 58.94 Кб, 1 скачиваний с 2021-11-07 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Спасибо сказали: Ann, kuks702

Поделиться

23

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

Работников Мовша Шевелевич, 1888 года рождения

Post's attachments

imgonline-com-ua-Resize-HpxDD2WSV7hcr.jpg
imgonline-com-ua-Resize-HpxDD2WSV7hcr.jpg 57.87 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Спасибо сказали: Ann, kuks702

Поделиться

24

Re: Березнеговатое, пгт, Березнеговатский р-н, Николаевская область, 1787

рядовой Генх Янкелев Шинов

Post's attachments

imgonline-com-ua-Resize-p54CfxG67lZdrU.jpg
imgonline-com-ua-Resize-p54CfxG67lZdrU.jpg 49.65 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Спасибо сказали: Ann, kuks702

Поделиться