911

Re: Новини археології / Новости археологии

Розкопки поселення трипільської культури

Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують археологи поблизу села Легедзине на Черкащині. Вже віднайшли рештки житла та посуду. Після реставрації артефакти віддадуть до єдиного в Європі заповідника, присвяченого цій культурі.

28 липня о 17:04 https://www.facebook.com/watch/?v=947612812466428

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Спасибо сказали: Relic hunter, litar Л, о и, Kora4

Поделиться

912

Re: Новини археології / Новости археологии

1,000-year-old remains in Finland may be non-binary iron age leader

DNA suggests body buried in feminine attire with swords had Klinefelter syndrome, researchers say

https://www.theguardian.com/world/2021/ … rchers-say

Исследователи говорят, что ДНК предполагает, что у тела, похороненного в женской одежде с мечами, был синдром Клайнфельтера.

Поиск предков в Херсонской губ.: Лапа, Лаппа, Кривошея, Бабенко, Стародуб, Твердоступ, Дубровинский; в Екатеринославской губ.: Белемеря (Беломеря), Дядькин, Балдинов, Вергелес, Вегеря, Магдычавский, Бабич, Милюк, Коваленко, Бойе, Бабаенко, Акольцев; в Волынской губ., с. Авратын: Шлапак, Переймибіда, Порохончук; в городах Пенза и Харьков, на Дальнем Востоке: Мутилин.
Спасибо сказали: Ann, о и, Kora3

Поделиться

913

Re: Новини археології / Новости археологии

З Днем археолога!

Post's attachments

23744680.jpg
23744680.jpg 22.92 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Balakyn, kuks70, ArturVer, о и, chernik, gennadii5408, borisovichi, litar Л, Kora, v_golub10

Поделиться

914

Re: Новини археології / Новости археологии

Трипільська культура або культурна спільність "Кукутень-Трипілля" - одна з найдревніших цивілізацій у світі.

[]

Спасибо сказали: litar Л, gennadii54082

Поделиться

915

Re: Новини археології / Новости археологии

У Городку на Хмельниччині намагаються встановити вік міста. Що знайшли археологи (фото)
   Археологи проводять розкопки, щоб Городок приєднався до когорти найдавніших міст України
   У місті Городок, що на Хмельниччині, розпочалися археологічні дослідження. Історики розкопують територію «замчища», місця, де в давнину стояв місцевий замок. Від нього, на жаль, залишилися лиш ледь окреслені вали та тераса, на якій стояло укріплення. Переважно дерев’яно-земляну споруду демонтували ще в XVIII столітті, коли твердиня втратила будь-яке оборонне значення. Муровану частину теж розібрали. З того каміння в 1732 році коштом дідичів городка магнатів Замойських звели костел Св. Анни та біля нього кляштор ченців-францисканців.

https://glavcom.ua/photo/u-gorodku-na-h … eJNfKlWKUk

Post's attachments

63_main.jpg
63_main.jpg 69.26 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Ann, о и, litar Л, mike.kilo, kuks70, gennadii54086

Поделиться

916

Re: Новини археології / Новости археологии

Подробиці про археологічні дослідження в Городку.
Як Свята Анна привела до ранніх скіфів
   Літня інформаційна стрічка традиційно пістрявіє чисельними повідомленнями про роботу археологічних експедицій та чергові знахідки дослідників минувшини. Навіть складається враження, що розкопки в Україні – звична та поширена практика. Насправді, все з точністю до навпаки. В останні десятиліття археологія в нашій країні знаходиться в глибокій кризі, а держава розкопки практично не фінансує. Що там казати — в Україні наразі залишилося трішки більше 300 практикуючих археологів, а можливість регулярно виходити «в поле» мають ще менше. Для порівняння – в сусідній Польщі професійних археологів на порядок більше – близько 2500 вчених і солідне фінансування з боку держави.
   Здається, що держава у нас взагалі намагається знищити археологів як клас. Зокрема цього року чиновники Мінкульту ледь не зірвали польовий сезон, заблокувавши видачу дозволів на проведення досліджень. З цього приводу Спілка археологів навіть приймала гучну заяву.
   Сьогодні абсолютна більшість експедицій – це науково-рятівні дослідження у зонах новобудов, що за законодавством фінансуються забудовником, а інші об’єкти через відсутність фінансування залишаються поза увагою вчених, натомість активно грабуються чорними копачами.
   Така довга преамбула тут для того, аби читачі зрозуміли певну унікальність події, про яку йтиметься далі. Бо археологічні дослідження в місті Городок (Хмельницька обл.) ініційовані та профінансовані місцевою громадою. Для України випадок вкрай нечастий.

https://risu.ua/yak-svyata-anna-privela … vuhyJcNBFw

Post's attachments

image.jpg
image.jpg 124.14 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: mike.kilo, kuks70, ArturVer, gennadii54084

Поделиться

917

Re: Новини археології / Новости археологии

Археологи знайшли під Кропивницьким поховання, яким 3 і 5 тисяч років
   Біля селища Петрове Олександрійського району Кіровоградської області археологи виявили два поховання раннього бронзового століття і початку залізного віку.
   Дані поховання були знайдені під час розкопок кургану. Їх вік становить три і п'ять тисяч років.
   Цікаво, що на картах 50-х і 80-х років курган позначався висотою один метр. У наші дні він знаходиться майже на рівні поля.

https://www.rbc.ua/ukr/styler/arheologi … 70608.html

Post's attachments

a568c072cb566464_1.jpg
a568c072cb566464_1.jpg 153.16 Кб, 1 скачиваний с 2021-09-16 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Ann, ArturVer, Balakyn, kuks70, v_golub, gennadii54086

Поделиться

918

Re: Новини археології / Новости археологии

У зсувному районі Чернівців знайшли 500-річні глечики і монету часів Штефана чел Маре
   Ще у 2013 році тоді студент, а тепер – викладач істфаку ЧНУ Віталій Калініченко на місцях зсуву на вулиці Синагоги знайшов два цілі глечики.
   Коли юний науковець показав знахідку колегам в університеті, стало зрозуміло, що ці речі давні і мають наукову цінність. Тим паче, глечики дуже добре збереглися, бо зазвичай археологи натрапляють лише на дрібні черепки, які треба довго й важко склеювати докупи.
Майже тисяча білих пазлів"
   Тож наступного року на місце зсуву навідалася група археологів. Вони ретельно дослідили територію. І були щедро винагороджені за свої зусилля.
   "Працювати доводилося в екстремальних умовах, оскільки поряд – обвал висотою до п’яти метрів. Зате всього лише на двох квадратних метрах розкопаної ділянки нам вдалося здобути велику колекцію кераміки – понад 900 штук фрагментів, – розповідає кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії ЧНУ імені Ю. Федьковича, голова Чернівецького підрозділу Спілки археологів України Микола Ільків. – Загалом назбиралося кілька величезних ящиків черепків. З’ясувалося, що це рештки гончарного горна діаметром приблизно два метри – такої давньої печі, в якій випалювали посуд. Як правило, колись горни були двоярусні: в одній камері розпалювали багаття, і через спеціальні пори до другої камери потрапляло гаряче повітря, яке обпалювало посуд. Знайдений горн натомість виявився одноярусним. Тобто він був начебто й простішим, але водночас універсальнішим. Дослідили лише половину горна: іншу поглинула трясовина. Проте знахідка засвідчила, що вдалося натрапити не на випадковий об’єкт, а місце, де в давнину виготовляли кераміку", – зазначає науковець.
   У результаті розкопок зібрали понад 900 фрагментів. Далі почалися довгі та клопіткі реставраційні роботи.
   "Упродовж двох років вдалося реставрувати шість посудин. Надалі дуже великими стараннями нашого колеги, члена Спілки археологів України Віктора Григи дореставрували решту. Фрагменти глечиків були завбільшки від сантиметра і до половини посудини. Це все одно, що складати 900 штук білих пазлів у більш ніж 20 комплектах. Тому реставрація й затягнулася з 2014-го року до сьогодні. У результаті нам удалося припасувати одне до одного 700 шматків. Днями ми передали до краєзнавчого музею 20 посудин та решту 200 фрагментів", – додає Микола Ільків.
Монета часів Штефана чел Маре
   Цікаво, що знайдений посуд був не звичного рудуватого кольору, а сірого. Це не тому, що використовували якусь іншу глину, пояснює фахівець. Просто розігрітий горн зверху накривали, щоби до нього не надходило свіже повітря. Так утворювалося так зване відновлювальне середовище, в якому посуд виходив сіро-димного відтінку.
   У горні також знайшли екзотичної форми ґудзик, виточений із рога якоїсь копитної тварини – можливо, оленя.
   "З одного боку цей ґудзик має один отвір, з іншого – два. Досі таких ми не знаходили", – зауважує археолог.
   Під час досліджень натрапили й на невеличку монету, яка, як встановив професор Сергій Пивоваров, належить до часів молдавського господаря Штефана ІІІ Великого. Вона карбувалася протягом доволі вузького проміжку часу – приблизно у 1480-1504-ті роки.
   "Це дало унікальну для археологів нагоду не просто окреслити в широких історичних межах період знайденого посуду і горна, а й датувати їх доволі конкретним часом: кінець 15-го - початок 16-го століть, – зазначає Микола Ільків. – У цей час територія нашого регіону входила до складу Молдавського князівства. І це важливо. Адже насправді ми дуже мало знаємо про Чернівці молдавського періоду. На основі грамот, літописів нам відомі імена деяких старост, мешканців. Також знаємо лише, що тоді були митниця і ринок. Але в нас обмаль інформації про господарство, промисли, ремесла, торгівлю. Склався стереотип, що тогочасні Чернівці були чи то містечком, чи то селом, яке не мало власного виробництва.
   Тепер же на основі знахідок можемо стверджувати, що Чернівці володіли доволі розвинутим, як на той час, власним гончарним виробництвом. А гончарний промисел був затребуваний фактично у першу чергу. Кераміка часто кришилася, оббивалася, тому її виробляли у великій кількості. Тож є перспективи, що поряд із цим горном знаходився цілий комплекс – щось на зразок осередку гончарства. Такий квартал ремісників, як правило, облаштовували з міркувань пожежної безпеки на околицях, тому що більшість будівель були дерев’яними. А тут місце зручне: вода поряд, високий пагорб, де вітер піддував багаття під горном…" – розмірковує фахівець.
Мало трапитися щось серйозне
   Історики припускають, що зі знахідками могли бути пов’язані й деякі тогочасні катаклізми. Адже не міг гончар, який так важко створював ці глечики, так просто їх кинути напризволяще. Щось мало трапитися серйозне.
   "Майстер у свою роботу вклав колосальну працю. У горні знаходилося приблизно 30-40 вже готових до продажу глечиків. За них гончар міг отримати великі кошти. І майже неймовірно, щоби він їх так просто залишив, не скориставшись плодами своєї праці, – зауважує Микола Ільків. – Мало трапитися щось лихе, що не дало майстрові продати ці вироби. Скоріш за все, війна. Також це могли бути події, пов’язані з кампанією Козьминської битви 1497 року, коли поляки йшли походом на Сучаву і відступали через Чернівці. Наше місто тоді зазнало спустошення. Очевидно, той майстер міг або загинути, або поспішно втекти.
   Ще один катаклізм трапився у 1509 році, коли молдавський господар – уже Богдан ІІІ – захопив сусіднє Покуття. На противагу йому сюди вторглися польські загони і спалили Чернівці.
   Та й це ще не все: завдяки глечикам вдалося визначити міру об’єму, якою користувалися у 15-16 століттях у Чернівцях.
   "Фрагменти схожої кераміки ми вже знаходили у Ленківцях, Снятині, Драчинцях, Хотинській фортеці. Але за ними не могли визначити ні висоту горщика, ні його об’єм. Тут же вдалося знайти дві майже цілі посудини. Тож ми вдалися до відомої в археології методики: почали акуратно засипати в уже готові реставровані глечики дрібнозернистий пісок. Потім мірною скляночкою виміряли об’єм цих посудин. З’ясувалася дуже цікава інформація: у 15-16-му століттях у Чернівцях користувалися такою одиницею об’єму як "око". Одне "око" мало об’єм приблизно 1,6 літра – майже як сучасна пляшка мінеральної води. Кожен із глечиків був розрахований на одне, півтора, 2 чи 2,5 ока – все дуже стандартизовано. Тобто, як бачимо, оце народне "міряти на око" не завжди означає приблизний вимір", – каже Микола Ільків.
https://molbuk.ua/news/236518-u-zsuvnom … chyky.html

Post's attachments

1632044301.jpg
1632044301.jpg 61.83 Кб, 1 скачиваний с 2021-09-19 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: о и, gennadii5408, ktaras3

Поделиться

919

Re: Новини археології / Новости археологии

Древнє поховання жінки виявили у Кам’янці-Подільському: що про нього розповідають археологи
   Наразі науковці стверджують, що це найдавніше з відомих поховання на території Старого міста.
   Поховання жінки, яке попередньо датують ХІІІ-ХIV століттям, виявили археологи на території Старого міста, що в Кам’янці-Подільському. Натрапили на нього неподалік Вірменського бастіону на вулиці Францисканській під час археологічного нагляду за прокладанням комунікаційної траншеї, які проводить Волинська електротехнічна компанія.
   Наразі науковці стверджують, що це поховання - найдавніше з відомих на території Старого міста.

   Як розповів сайту «Є» Петро Болтанюк, науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, роботи з археологічного нагляду здійснював загін дослідників, підпорядкований Кам’янець-Подільській архітектурно-археологічній експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України (керівник - Павло Нечитайло): магістранти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Ельдар Яхієв та Олександра Бєлік, магістрант Києво-Могилянської академії Євгеній Левінзон та, власне, Петро Болтанюк.
   «В одній з прокопаних траншей ми натрапили на залишки культурного шару часів Трипільської культури, - каже Петро Болтанюк. – І в межах цього шару виявили залишки житла, яке, власне, можна датувати раннім Трипіллям. І ось в цей шар, поряд, десь на глибині близько одного метра, було вкопане поховання жінки, яке попередньо датуємо ХІІІ-ХIV століттям».
   Попередньо, за словами Петра Болтанюка, цій жінці будо до 30-ти років. Утім, точний вік озвучать антропологи після ретельного дослідження кістяка.
   «Швидше за все, вона була похована в труні, - каже археолог. – Адже поховальна камера має прямокутну форму. Напрямок - за християнською традицією - головою на захід. На пальцях в жінки було два витих кільця, які ми датуємо періодом ХІІІ-ХIV століття. В самій поховальній камері знайшли кераміку, яку також можна віднести до цього часу. Тож фактично ми можемо говорити про поховання Давньоруського періоду».
   Це поховання науковці називають одним з перших поховань Давньоруського періоду, знайдених на території Старого міста. Зазначають, не виключено, що тут знаходився погост церкви Воскресіння Господнього, яка була розташована в західній частині Вірменського ринку. І додають, що ця знахідка - проливає певне світло на давні часи Кам’янця та дає розширений погляд на топографію міста.
   В свою чергу, нагадаємо, раніше поховання Давньоруського періоду знаходили на території Старого замку. Там, за словами Петра Болтанюка, під час досліджень у 2018-2019 роках було виявлено близько трьох з половиною десятків поховань того періоду.
   Павло Нечитайло, археолог, кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України каже, це один з тих прикладів, який показує, чому вкрай важливо перед будь-якими земляними роботами в історичній місцевості проводити археологічну розвідку. Адже навіть на невеличкій ділянці можна натрапити на речі, які дають розуміння давньої історії міста.
   «Приклад Полонного, Городка, Меджибожа, Чорного Острова показує, що значні історичні відкриття можуть бути здійснені і на невеликій площі, - каже Павло Нечитайло. – На жаль, на Хмельниччині таких міст, де б здійснювали археологічні дослідження чи археологічний нагляд перед земляними роботами, можна перелічити на пальцях. Особливо прикро за обласний центр – Хмельницький, де за всі роки його існування не було проведено жодних стаціонарних археологічних досліджень. Більше того, на фоні активних земляних робіт і будівництва, що відбувається в історичному центрі міста, не було оформлено навіть археологічного нагляду. Наразі усі археологічні дані, які ми маємо в Хмельницькому, були здобуті не завдяки сприянню влади, а всупереч, зусиллями, скажімо таких ентузіастів як археолог Володимир Захар'єв, який з власної ініціативи досліджував в місті котлован під час забудови на вулиці Староміській. Мусимо констатувати, не просто байдужість до його матеріальної історії міста, ба, навіть порушення пам'яткоохоронного законодавства. Адже, за законом усі роботи в історичному центрі міста мають проводитися під наглядом археологів».
https://ye.ua/istiriya/55944_Drevnye_po … lKixXv3Pf0

Post's attachments

1632068265.jpg
1632068265.jpg 262.12 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: kuks70, litar Л, gennadii5408, ktaras4

Поделиться

920

Re: Новини археології / Новости археологии

Археологи дослідили найдавніше поселення Східної Європи в пониззі Дніпра
   31 серпня 2021 року в авторитетному науковому виданні L'Anthropologie з'явилося дослідження Вадима Степанчука (Vadim N. Stepanchuk) з Інституту археології Національної академії наук України, де він описав найдавніше з поки виявлених у Східній Європі жител епохи верхнього палеоліту в пониззі Дніпра - поселення Міра.
https://spadok.org.ua/arkheologichni-st … zzi-dnipra

Post's attachments

mira-archeologichni-rozkopky.jpg
mira-archeologichni-rozkopky.jpg 268.38 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: kuks70, litar Л, gennadii5408, ktaras4

Поделиться

921

Re: Новини археології / Новости археологии

На Хмельниччині археологи досліджують Полонську фортецю XVII-XVIII століть?
   У місті Полонне на Хмельниччині археологи проводять масштабне дослідження фортеці, що датується другою половиною XVII-XVIII ст., де вже виявили артефакти доби палеометалу та особисті речі козаків і гетьмана Івана Мазепи.
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions … tolit.html

На Поділлі археологи шукають підземний хід біля храму
   В місті Полонному, що на Хмельниччині, біля костелу св. Анни (1607 р.) тривають масштабні археологічні дослідженні, що проводяться науковцями Кам’янець-Подільської експедиції державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» інституту Археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла.
https://risu.ua/na-podilli-arheologi-sh … S4rnYY0uDI


https://risu.ua/uploads/media_news/2021/10/615e89960d0f1976585680.jpg
https://risu.ua/uploads/770x433_DIR/media_news/2021/10/615e896babb8b112442893.jpg
https://risu.ua/uploads/media_news/2021/10/615e8a13e540d876084048.jpg
https://static.ukrinform.com/photos/2021_10/1633601737-317.jpg

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: Ann, nasa2017, kuks70, ArturVer, gennadii5408, ktaras, litar Л7

Поделиться

922

Re: Новини археології / Новости археологии

На розкопках в Ольвії археологи відкрили підземний склеп І ст. н.е.
   Науковці встановили, що поховальна споруда ще у давнину постраждала від пограбування
   Археологи Ольвійської міжнародної експедиції Інституту археології НАН України під час розкопок на некрополі відкрили нову поховальну споруду – підземний склеп, датований І століттям нашої ери.
   Про це розповіла очільниця експедиції, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАН України Алла Буйських, повідомляє «Укрінформ».
   «Під час розкопок на ольвійському некрополі ми відкрили нову поховальну споруду – підземний склеп, конструкція якого складається з похилого дромосу (входу у вигляді видовженого вузького коридору) та трапецієподібної поховальної камери. У дромосі знайшли половину червонолакової чашечки, яка додала інформації про час поховання І століттям н.е. Зазвичай, такі поховання притаманні сарматам, які мешкали тоді в Ольвії», — зазначила Буйських.
   За її словами, висота склепіння камери сягає 1 м, а стінки та підлога обмазані вапняковим розчином. Усю споруду вирізано у глиняному масиві на глибині 3–3,5 м від рівня сучасної денної поверхні. Вхід до камери було перегороджено кам’яною стінкою-закладом.
   Археологи встановили, що сама поховальна споруда постраждала від пограбування, яке сталося ще у давнину. Під час розкопок вони з’ясували, що грабіжники проникли до камери невдовзі після поховання. Небіжчика, разом із супровідним поховальним інвентарем, витягли назовні – ймовірно, через щедро прикрашений одяг.
   Від поховання збереглися лише залізні цвяхи з дерев’яного помосту, на який клали небіжчика, та понад сто різноманітних намистин і підвісок, якими оздобили покійного та його одяг. Це, зокрема, намистини з бурштину, сердоліку, агату, гагату, гірського кришталю й численного бісеру зі скляної пасти.
   До убору також входили два мініатюрні скарабеї з пасти та халцедону і двосторонню сокиру-лабрис із бурштину.
   Ольвія - стародавня держава античної доби, яка проіснувала тисячу років: з другої чверті VI століття до нашої ери до 70-х років IV століття нашої ери. Сьогодні це історико-археологічний заповідник НАН України, який знаходиться у селі Парутине Очаківського району Миколаївщини.
https://zaxid.net/na_rozkopkah_v_olviyi … e_n1527539

Post's attachments

510.jpg
510.jpg 226.7 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: ArturVer, Ann, mike.kilo, gennadii5408, ktaras, kuks70, litar Л7

Поделиться

923

Re: Новини археології / Новости археологии

Унікальна знахідка на Хортиці змінює уявлення археологів про скіфів
   ЗАПОРІЖЖЯ – Другий рік поспіль дослідники з Національного заповідника «Хортиця» працюють на ґрунтовому скіфському могильнику на Хортиці. Він був випадково виявлений ще у 90-і роки. Втім, це не єдина значна скіфська пам’ятка, що зафіксована на острові. Раніше, на Хортиці було досліджене укріплене скіфське городище. Хто ж вони, скіфи Хортиці? Радіо Свобода побувало на розкопках на острові та розпитало запорізьких дослідників.
   «Могильник датується поки 4-м сторіччям до н.е. Можливо з часом датування більш розшириться. Початок робіт на цьому могильнику був ще 1995 року. Тоді було знайдено перше поховання. Пов’язана знахідка була з прокладанням поруч інженерних мереж. Під час неї співробітники, що контролювали цей процес, виявили кілька скіфських могил. Це було дослідження Максима Остапенка. Було знайдено скіфську катакомбу та кілька простих ям. Знайдені грецький чорнолаковий канфар, дзеркало, скляне намисто, вістря стріл. Були виявлені як чоловічі, так і жіночі поховання. Такі об’єкти, як ґрунтові могильники, зустрічаються рідко, бо їх, в першу чергу, важко знайти. Ще якісь 50 років тому здебільшого вважали, що скіфи ховали лише під курганами. І кажучи про скіфське поховання, ми всі уявляємо собі поховання під курганом. Але насправді це не так, оскільки сьогодні відома доволі велика кількість поховань без курганів», – розповідає про об’єкт, який досліджують археологи, провідний науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Дмитро Никоненко.

https://www.radiosvoboda.org/a/khortyts … Rx5tzhSv9c

https://gdb.rferl.org/05450000-0a00-0242-a2f0-08d988b06611_w1023_r0_s.jpg
https://gdb.rferl.org/46033B59-E147-4E2B-8A67-B85AAF60378E_w1023_r0_s.jpg
https://gdb.rferl.org/C537EB32-26A4-4044-A41D-5E697224F873_w1023_r0_s.jpg
https://gdb.rferl.org/B5684533-A2FC-42D8-B784-D995EB47256F_cx0_cy8_cw99_w1023_r0_s.jpg

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: ktaras, mike.kilo, chernik, kuks70, ArturVer, gennadii5408, litar Л, luvi8

Поделиться

924

Re: Новини археології / Новости археологии

На околицях Львова знайшли монети давнього Риму (відео) https://photo-lviv.in.ua/na-okolytsiakh … zHToH5ib-M

Розшукуються в Олександрійському повіті, Херсонської губ.: записи про народження  Самойленко Григорія 1885 р. н. і Артема Філіповичів, їхні батьки: Самойленко Філіпп Макарович і Матрона Кодратова, селяни із с. Яново, Глинська вол., запис про народження Афанасьєва Афанасія Євдокимовича 1888-90 рр. і шлюб його батька і матері в 1880-1884 роках: Афанасьєва Євдокима Івановича з Софією Гордіївною.
Спасибо сказали: litar Л, Relic hunter2

Поделиться