1 ( 14-12-2014 11:20:45 змінене borisovichi )

Тема: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

-
   Ласкаво просимо до проекту!
   Проект «Полтавщина та її заселення» створений для учасників, чиї предки походять з території Полтавського полку, які розселилися вздовж берегів річок Ворскла та Оріль у XVII сторіччі.

   Project Website
www.familytreedna.com/public/poltavaregion/

    Історична довідка*

    В історичному відношенні територія навколо міста Полтава колонізована пізніше за інші місцевості сучасної Полтавської області. В період удільних давньоруських князівств цей простір був суцільним степом, місцем кочів'я половецьких орд, і в літописі згадується лише урочище Лтава на річці Ворскла, де (в літописі) Новгород-Сіверській князь Ігор Святославич наніс у 1173 році поразку половецьким ханам Кобяку і Кончаку. Літопис про це пише так: "Того же лѣта на Петровъ днь Игоръ Стославичь совокупивъ полкы свои и ѣха в поле за Воръсколъ и стрѣте Половьцѣ иже то ловѧть языка изьима я и повѣда ему колодникъ иже Кобѧкъ и Кончакъ шлѣ кь Переяславлю Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Переяславлю (Игорь же слышавъ и) и оузьрѣшасѧ с полкы Половѣцькыми и бѣ рать мала и темь не оутѣрпѣша стати противу Игореви и тако побѣгоша весь полонъ свои пометавъше".
    Після монгольського нашестя, з поверненням Задніпров'я від татар Вітовтом, територія Полтавщини в середині 15 століття була віддана тим же Вітовтом татарському князю Лексаді Мансуровичу, в хрещенні Олександру, родоначальнику князів Глинських, який перейшов на службу до Великого князівства Литовського. Згодом Олена Глинська вийшла в 1526 р. заміж за московського князя Василя III і стала матір'ю Івана IV. У 1503 р. Полтава належала князю Михайлу Львовичу Глинському, у якого в 1508 р. була відібрана Сигізмундом I за участь у повстанні. Близько 1537 р. володіння Глинських перейшли до їх зятя Байбузи.
    При Сигізмунду II Августу "Поворскля" "від Санжарівського перевозу" вздовж річки Полузеря і далі в 1571 р. було віддано низовому козаку Омельяну Івановичу. (Про існування в ці часи якогось поселення на території сучасної Полтави раніше 1630 р. може свідчити згадка Полтави у 1585 р. в ході дипломатичного листування між московським царем Федором Іоановичем і польським королем Стефаном Баторієм, де з боку московської держави висловлювалися серйозні закиди щодо “грабежів” прикордонних земель “литовськими людьми” з Остра, Любеча та Полтави).
    20 березня 1630 року "слобода пуста" Полтава (тобто колишнє поселеня без осілої людності), раніше відбудована в 1608 р. коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була віддана королем Сигізмундом ІІІ Вазою Бартоломію Обалковському, адміністратору "селітряної держави", з правом заснування сіл і містечок. (В люстрації Черкаського староства 1630 року також згадується про заснування Полтави Обалковським. З цього часу слобода Полтава постає містом що існує вже безперервно до наших часів. В листопаді 1633 р. Полтава як фортеця з цитаделлю (замком) згадується в джерелах під час нападу на Полтаву московського війська в ході бойових дій Смоленської війни 1632-1634 рр. В 1634 р. селітряні промисли разом з належними до них "слободами", в тому числі Полтавою, закріплюються у держання переяславського старости Лукаша Жолкевського. Вже в люстрації Переяславського староства (а не Черкаського) за 1636 рік серед містечок і сіл "яким строк слободи ще не вийшов", що належали "адміністрації селітряних добр" у володінні Жолкевського, згадуються Полтава, Жигмунтів (Устивиця), Краснопіль (В.Сорочинці), Крупіль і село Чумгак. Також в цій люстрації згадується "нова слобода" містечко Гадяч з прилеглими до нього "здавна і ново осадженими" слободами Кам'яне, Сари, Рашівка, Лютенька, Зіньків, Більськ і Глинське - Гадяцька волость або ключ).
    У 1636 році після смерті Лукаша Жолкевського Полтава переходить до коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, який завдяки своїй першій дружині з роду Жолкевських отримав і Гадяч. Він забудовує околиці Полтави новими слободами (його намісник Адам Сокольський), - були заселені по Ворсклі: Патлаївка, Семянівка, Петрівка, Гавронці, Стасівці, Диканька, Жуки, Тахтаулове, Осьмачки, Івонченці, Рибці, Гужули, Мартинівка, Шостаки, Супрунівка, Пушкарівка, Горбанівка, Мильці, Куклинці, Мачухи, Розсошенці. (В 1637 р. під час козацьких воєн (повстань) 1637-1638 рр. згадуються полтавський козацький старшина (полковник) Яків Острянин, Полтава і Гадяч як міста що ще належать до королівської адміністрації (селітр) і їх державці Сокольський і Длузький. В 1639 р. Станіслав Конєцпольський принаймні один раз особисто був у Полтаві і Гадячі під час повернення з будівництва "другої" Кодацької фортеці на Дніпрі та бою з татарами на Ворсклі. В 1641 році Конєцпольський повертає повсталих козаків з Чугуєва до Полтави - так звана Чугуївська сотня. Урядник Гульчевський розселив чугуївських черкас також в Миргороді, Гадячі, Зінькові, Ромнах, Сорочинцях).
    Володіння Омельяна Івановича в 40-х роках 17 ст. переходять до Станіслава Гурського, в подальшому старості Кагарлицькому, а у 1643 р. Гурський передає свої права Немиричам, які колонізували край нижнього Поворскля.
    У Боплана в середині 17 ст. на Ворсклі позначені міста і села: Кобеляки, Нові Санжари, Старі Санжари, Федірки, Полтава, Опошнє, Глинське, Більськ; на Пслі - Кам'яне, Плішивець, Книшівське, Гадяч, Лютенька, Краснопіль (В.Сорочинці), Жигмунтів (Устивиця); на Ташані - Зіньків; на Груні - Бірки; на Говтві - Решетилівка. 
    Історик О. Лазаревський виділяє 3 періоди в історії заселення Полтавщини (Полтавського полку, не повіту), 1) першу половину 17 ст. коли були заселені берега Ворскли; 2) другу половину 17 ст. коли були заселені берега Орілі та 3) першу половину 18 ст. коли збільшене населення почало шукати нових угідь.
    Після вигнання поляків у 1648 році, при новому адміністративному устрою, простір Полтавського повіту став відноситись до Полтавського полку Війська Запорізького, а сама Полтава стала полковим містом.
    За реєстром Війська Запорізького 1649 року Полтавський полк нараховує 19 сотень: три Полтавські (городова, Петрашова, Оксютина), Бірківська (по Пслу), Богацька, Балаклійська, Кобеляцька, Зіньківська, Опішнянська, Куземинська, Бірківська (по Груні), Веприцька, Гадяцька, Книшівська, Подільківська, Рашівська, Лютенська, Ковалівська, Лукімська. 
    Полтавськими полковниками були: Іван Іскра (син Якова Острянина), Мартин Пушкар, Філон Гаркуша, Кирик Пушкар, Федір Жученко, Демян Гуджол, Сава Омельницький, Григорій Вітязенко, Костянтин Кублицький, Прокіп Левенець, Павло Герцик, Леонтій Черняк, Іван Іскра (онук Якова Острянина), Іван Левенець, Іван Черняк, Василь Кочубей, Андрій Горленко.

http://3.bp.blogspot.com/--lhRth5-zAQ/Tfdt8fd8mGI/AAAAAAAAAFo/mk08roZxatw/s1600/%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25A2%25D0%2590%25D0%2592%25D0%25A1%25D0%259A%25D0%2598%25D0%2599+%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%259A.jpg
Карта Полтавського полку за О.Білоуськом

http://3.bp.blogspot.com/-oMUMmkfLpmM/Tfdt_EAd3qI/AAAAAAAAAFs/ZQKtljooNpg/s1600/Poltava.page1.jpg

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,382

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:


А виявляється не тільки управлінці Обалковського в 1631 були з мазовецької шляхти
А і його наступник в "селітряній державі" переяславський староста (1629-1636) Лукаш Жолкевський з предками з Мазовії )

Бартош Папроцький пише:

Рід Жолкевський у белзькому воєводстві, предки яких вийшли в ці краї з Мазовії. Був мого віку Миколай Жолкевський воєвода белзький, той з молодих літ своїх на хліба рицарські та в багатьох послугах Речі Посполитої та королів польських, своїх панів, бував, ротами чималими доводив, і в походах з ними бував, проти Татар, Волохів, і там де потребувала Речі Посполитої оборона, гідно себе проявляв. Залишив двох синів: Станіслава, старости медицького та Миколая, мужів славних про котрих у різних місцях читав в тих книгах, як багато і мужньо, під Ґданськом, як і в Москві з неприятелем чинили

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,383

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

tmaua пише:

Щенявська з Житомира.
По батьківській лінії  з Житомира-Польщі (Щенявський, Янушевич, Толочко, Соколовський, Левковський, Мурашевський, Грабовський, Невмержицький, Піонтковський, Дідковський, Ягодзінський, Лозінський), з Шполи (Шорубалко, Ткаченко, Кучеренко)

По материнській лінії з Житомира (Каршинов), з Мордовії(Каршинов, Кирюшин), з Землянська-Воронеж (Попов, Анохін).

5 співпадінців, 2 з Полтави (Силко, Карась)

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,384 ( 30-09-2021 21:08:50 змінене Sajuka )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Тижні зо два тому додавала ненадовго зразок мами у спільноту для порівняння, але не залишила, бо вона до Полтавщини відношення не має, але деякі збіженці тут вже згадувалися. Можливо, вас зацікавить повний список.

+ Читати більше

Її предки з Чорнобильського Полісся, є прапрапрабабка з Білорусі, решта - з українсько-білоруського прикордоння в районі Прип'яті і трохи західніше.

Share

2,385

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Sajuka пише:

Тижні зо два тому додавала ненадовго зразок мами у спільноту для порівняння, але не залишила, бо вона до Полтавщини відношення не має, але деякі збіженці тут вже згадувалися. Можливо, вас зацікавить повний список.

Її предки з Чорнобильського Полісся, є прапрапрабабка з Білорусі, решта - з українсько-білоруського прикордоння в районі Прип'яті і трохи західніше.

Дякую за повідомлення!
Не мало співпадінців з проекту )

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,386

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

І тут додам, що для Viktor Sergiienko явно збірний матч. Ганяли через гедматч на порівнянні один до одного його тест, тест його мами (плюс маминого брата і зведеної сестри) та рідного дядька з татового боку.

Велика Виска -Мокряки і все село; Кухаревський/Кухаревский - звідусіль; Цихаиз/Чехаиз/Чіхаїз - звідусіль; Кейбал - Полтавщина і звідусіль; Гірчак-Горчаков - Луганськ і околиці. Шукаю народження Варвари Григорівни Кодаченко у 1884-1886 роках скоріш за все у Херсонській губерніі, де - невідомо.

Share

2,387

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

tmaua пише:

Дякую за аналіз.

Підгрузив тест з MH в ваш проект.

Щенявська з Житомира.
По батьківській лінії  з Житомира-Польщі (Щенявський, Янушевич, Толочко, Соколовський, Левковський, Мурашевський, Грабовський, Невмержицький, Піонтковський, Дідковський, Ягодзінський, Лозінський), з Шполи (Шорубалко, Ткаченко, Кучеренко)

По материнській лінії з Житомира (Каршинов), з Мордовії(Каршинов, Кирюшин), з Землянська-Воронеж (Попов, Анохін).

У мами моєї є така в збігах, щоправда, "аж" 10сМ/10сМ wink
На МХ, я так розумію, не відображає.

Share

2,388

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

УВАГА! Не завжди в документах "брат" означає рідний брат   smile


Тільки що познайомився з нащадками представників знатного диканського старшинського роду Мороз, які переселилися до Менського куреню Кубанського козацького війська

Виявляється є причина чому в тестаменті диканського козака Василя Мороза (1764) згадуються лише два його нащадки.
poltava-cadastr.blogspot.com/2014/11/1764.html

А їх брат ніт, хоч в комісію генеральної ревізії 1767 року відомість вони подавали разом одну, як на одне велике володіння.
А виходить він їх двоюрідний і у них різні імена по-батькові )

Це стало зрозуміло з ревізії Староменської станиці 1811 р., де вказано по-батькові Федора Яковлева Мороза.
А Яків то брат Василя Мороза, що написав тестамент для рідних сина і онука від другого сина, та доньки


– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,389

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Gini запрацювало ?

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,390

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Gini запрацювало ?

так, розсилка була, що запрацювало (конект з FTDNA).
але я ще не пробував.

Цікавить: заселення Бахмута у XVIIІ ст.

Share

2,391

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

mike.kilo пише:
borisovichi пише:

Gini запрацювало ?

так, розсилка була, що запрацювало (конект з FTDNA).
але я ще не пробував.

Супер!
Також зараз читаю )

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,392

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Щось я підзабув про тести ДНК в geni.com (

1. Можна замовити тести MyHeritage прямо з сайту якщо не було; вірогідно існуючі тести автоматично інтегруються з MH (?)
2. Під'єднатися до FTDNA (це той сервіс що більше року до сьогодні не працював)

А як же тести принаймні Ancestry і 23&Me ?  Їх в geni.com ніколи і не було ?

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,393

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

А як же тести принаймні Ancestry і 23&Me ?  Їх в geni.com ніколи і не було ?

Теоритично їх туди можна було завантажувати з файлів. Але це не працювало, і зараз вони таку можливість приховали.

Тому особливої користі завантажувати результати аутосомних тестів немає, хіба що в збігів з більшої імовірністю будуть розгорнені дерева, тоді як на FTDNA їх у багатьох немає. А от особам, у яких є тести mtDNA чи Y-DNA, завантаження було дуже корисним, бо гаплогрупа розповсюджувалася на всіх нащадків і предків, пов'язаних по відповідній прямій лінії.

Прізвища: Тертичний, Брехунець, Коцюба, Білик, Мельник, Стасюк, Цехонський, Рудницький, Скульський, Пахута, Загика, Ковпак, Агарков, Сулима, Ковбасюк, Сахарук, Сніцар, Заморока
I-BY104146|U5b1b1a - Проект "Українська ДНК"

Share

2,394

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Gini запрацювало

Kora,

На geni з нашими результатами показує спільного співпадінця Топор (Topor) з предками з Пряшівщини, Словаччина (русини?)
Інший з подружжя (але не співпадінець) Оргонаш (Orgonáš) також з цього регіону

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,395 ( 08-10-2021 18:51:22 змінене Kora )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Моя занятость с горящими конями и бегущими избами похоже, что затянется до следующего года, поэтому если будут идеи, то сообщайте сразу куда тыкнуть/на что посмотреть, т.к. пока нет ресурсов плотно заниматься исследованиями ((((


Если все правильно открыла, то у общего совпаденца по фамилии Топор сделан только аутосомный тест.
И при этом, в общих списках совпаденцев мне не показывает ни на FTDNA, ни на МН, кого-либо с фамилией Topor или Orgonas. В итоге, могу оперировать только инфо Geni по этому человеку.


По Словакии мне показывает совпаденцы по Original 3 - с одним прямым мужским предком (под Братиславой) и трое с прямыми женскими. Предполагала, что эта связь будет скорее всего по предкам региона Южного Буга, но теперь высока вероятность, что по Кировоградскому/Кропивницкому региону. За последнее время по нему получилось сделать продвижки только по периоду 20 века.

На МН в таблице кластеров совпаденцев по ДНК, есть люди из Словакии и со словацкими фамилиями. По этому региону/направлению связей не искала.


На скрине - текущее, что показывает по прямым предкам моих совпаденцев Original 3. Сейчас картинка с пинами выглядит иначе, нежели в начале года. Скорее всего, летнее обновление изменило список совпаденцев.

Post's attachments

Screenshot_16.jpg 116.74 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Keep calm and carry on
в разной степени ищу-исследую инфо по фамилиям: Ангелов, Вервейко, Давыдов, Киселёв, Панна, Переверзев и пр.
GEDmatch XB3628797

Share

2,396

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Прошу допомогти з перекладом речення з старопольської. Не зрозуміло виділене

Оригінал

W poniedziałek przed południem ukazali się nam prosto do nas i spieszno idąc, bo jednemu zagonowi tejże nocy słudzy moi tu ukrainni wszystek plon byli odbieli i prosto by byli na nas przyszli, ale fortuito Kozaczka jakiegoś w polu na jagodach pojmawszy o nas się sprawili i zaraz od tych przepraw, którędy przechodzić mieli, na którychem ich pilnował, w bok się rzucili, za któremi i nam przyszło wypuścić koniom wielkie dwie mile goniąc, ale tak sromotnie uciekali, że się żadnym sposobem obracać nie chcieli i minąwszy brody, zwykłe przeprawy, w takie łuhy, lasy, błota poszli, że ledwie wilk albo lis kiedy tam chodził.

Як би його вставити в український переклад, де квадратні дужки

У понеділок вранці вони з’явилися прямо перед нами швидко скачучи, бо у одного загону тієї самої ночі мої українські слуги відбили весь полон і вивели їх прямо на нас, […] але одразу од тих переправ, які вони мали пройти і на яких ми їх пильнували, вони кинулись у сторону, після чого нам також довелося пустити в погоню наших коней на дві великі милі, гонячи їх так срамотно, що вони і обернутися не хотіли, і пройшовши броди, звиклі переправи, в такі луги, ліса, болота пішли, що навряд чи вовк чи лисиця, колись там ходили.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,397

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

До проекту долучився новий учасник/ця з предковим прізвищем Харечко з Миргорода
Очевидно, що предки з Шишацької або Баранівської волості

Серед співпадінців троє корінних - Павелко з Жоржівки на березі Грузької Говтви, Галушка з Чернечого Яру з предками з Водяної Балки на березі Вільхової Говтви та Лях - Глоба - Страшко - Терпиловські… Зеленські

Можливо це якось пов'язано з Житомирщиною ?


– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,398

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

РГВИА, Ф.386

Карта всей Малороссии с показанием разделения онои на десять полков кои и обозначены каждои особыми красками с надписью их звания равно как и все в тех полках полковые города
сотенные местечки слободы манастыри и пустыни села и деревни заводы и мелницы обозначены каждые надписью: граница ж Полская означена желтою краскою: назначенные на онои бесподписи деревни и хутора в орегинале не подписаны. почему и здесь также остались, 1765-го года


На карте указаны города-крепости: Чернигов, Нежин, Стародуб, Киев, Гадяч и т.д. Указаны реки, дороги, курганы. На карте подпись инженера майора Якова де Боскета. (4 января 1765 года). По краям карты градусная сетка (25 российских верст). Копировал подмастерий Федор Будников.

Post's attachments

Малороссия-1765.jpg
Малороссия-1765.jpg 279.81 kb, 26 downloads since 2021-10-29 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

2,399

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Sobolev, подскажите, карта обрывается на границе Гетманщины и Слобожанщины или указаны населенные пункты и т.п.?

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Share

2,400

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

SVKM de L пише:

Sobolev, подскажите, карта обрывается на границе Гетманщины и Слобожанщины или указаны населенные пункты и т.п.?

Детально нанесены лишь малороссийские полки, слободские полки не указаны, лишь пару пограничных населенных пунктов (г. Каменный, г. Путивль).

Share

2,401

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

До конференції присвяченій створенню Полтавського району підготував невеличку компілятивну статтю з основ основ

(Дивно, але витратив декілька днів на написання, а для цього проекту вже кілька років не можу народити кілька сторінок
Сподіваюсь цей матеріал ляже в кістяк опису генографічного проекту Полтавщини)

Дякую спільноті за допомогу з аматорським перекладом з польської, особливо шановному пану  sergm


    В польській і українській історіографії ім'я Станіслава Конєцпольського (1591-1646), воєначальника і державного діяча Речі Посполитої, великого коронного гетьмана (1632-1646), нерідко пов'язують з інтенсивними колонізаційними процесами з осадження нових містечок, слобод і сіл на території України в 1630-1640-х роках, чому сприяло спорудження серед “дикого” степу на берегах річок багатьох фортець. Наприклад, відомий фортифікаційний інженер і картограф Г. Боплан, який з початку 1630-х перебував на польській службі, в своїй праці “Опис України” пише про розширення східних кордонів Польського королівства (як частини Речі Посполитої - прим. авт.) завдяки “доблесті і досвідові великого та незрівнянного Конецпольського” [3, с. 25]. А Генрик Літвін, сучасний польський історик і дипломат, в назві одного із розділів своєї книги, присвяченому розвитку прикордонних маєтків коронного великого гетьмана С. Конєцпольського, використав слова з панегірика, написаного в 1651 р.: “Він осадженням великих міст Україну прикрасив…” [12, с. 535]. Територія Полтавщини була в ті часи найсхіднішою прикордонною частиною Київського воєводства Речі Посполитої двох народів (федерації Польського королівства і Великого князівства Литовського), яке разом з двома іншими воєводствами – Волинським і Брацлавським – було передано зі складу Литовського Князівства до Польської Корони під час Люблінського унійного сейму 1569 року. Створення сучасної системи розселення осадженням постійних поселень та їх економічне зростання стало можливим завдяки більш ефективному господарюванню магнатів ніж просто “уходництво” і активізувалося внаслідок спочатку Деулінського перемир'я (1618 р.), а потім продовжилося після Полянівського мирного договору (1634 р.) між Річчю Посполитою та Московською державою за результатами Смоленської війни 1632-1634 рр. Придушення військами Конєцпольського останнього для 1630-х рр. козацького повстання під проводом полтавського полковника Якова Острянина в 1638 році поклало початок періоду “золотого спокою” в Україні, що сприяло просуненню колонізаційних процесів вздовж річки Ворскли за участі як магнатів і державців королівщин, так і “народного елементу”, в тому числі козаків - учасників повстань 1630-х рр. [див.: 2; 7; 10; 11; 12; 17]. 
    Регіональні і місцеві історико-статистичні нариси, довідники та краєзнавча література традиційно пов'язують заснування полтавської фортеці польним коронним гетьманом Станіславом Жолкевським (1547-1620) у 1608 році (до речі тестем згаданого С. Конєцпольського), але на жаль жодне з них не наводить посилань на джерела інформації [напр.: 20, с. 735]. Проте, вже через більш ніж двадцять років в 1630 р. Полтава згадується “пустою слободою”: Є то надання королівське шляхтичу Бартоломею Обалковському, секретарю королівському, за заслуги «слободи пустої, званої Пултава», на р. Ворсклі, над шляхами Муравськими, в воєводстві Київськім, з усіма полями, луками, ґрунтами, лісами, озерами, ріками і іншими приналежностями, з правом закладання сіл і містечок і держання до волі королівської, з тим, одначе, що державець не має права в місцевих пущах і лісах робити поташу, попелу, клепок і всяких виробів лісових, также селітри, солі і металів, якби показались, не має права здобувати без осібного дозволу королівського [8]. Археологічними даними також поки що не підтверджено існування у Полтаві культурних нашарувань саме першої третини ХVІІ ст. [див.: 21, 22; 23; 24; 25]. Фортеця і міське поселення на місці старого городища відновлюється десь на початку 1630-х рр. і існує безперервно по сьогоднішній день. Вже наприкінці 1633 року в листопаді місто Полтава з фортецею і цитаделлю згадується в джерелах в ході бойових дій під час так званої Смоленської війни 1632-1634 рр. [10, с. 130]. Про це ми дізнаємось як з листа великого коронного гетьмана С. Конєцпольського королю Владиславу IV [26, с. 204], так і з російських джерел [18, с. 164], єдине що з різними подробицями про події під час облоги Полтави московськими військами. 
    Тема заселення “пустої слободи” доби Речі Посполитої та етапи безперервного містобудівного розвитку сучасного міста Полтави, як і Полтавщизни в цілому цікава для автора, але не є предметом даної розвідки, тим більш що заслуговує окремого дослідження. Тим не менше, хотілось ще кілька тез з цього приводу зазначити. В підтвердження вірогідності існування поселення на території сучасної Полтави раніше 1630-х рр. може свідчити згадка Полтави в 1585 р. в ході дипломатичного листування між московським царем Федором Іоановичем (1557-1598) і польським королем Стефаном Баторієм (1533-1586), де з боку московської держави висловлювалися серйозні закиди щодо “грабежів” прикордонних земель “литовськими людьми” з Остра, Любеча та Полтави [18, с. 90]. Проте, як би не було, розвиток системи постійних поселень (спочатку слобод) навколо міста-фортеці Полтави, і належних йому як адміністративному центру Полтавської волості (Полтавському ключу), безумовно припадає на початок 1630-х років. Саме такої думки, щодо будівництва Полтавської фортеці у 1630-х рр., притримуються полтавські історики О. Коваленко та В. Шерстюк [див.: 9, 25]. І власне, “старі села” (Патлаївка, Сем'янівка, Петрівка, Гавронці, Кам'янка, Стасівці, Брусія, Жуки, Тахтаулове, Івончинці, Рибці, Гуджули, Шостаки, Супрунівка, Горбанівка, Мильці, Куклинці, Мачохи, Розсошенці), осаджені навколо фортеці та поблизу вздовж річки Ворскли, про більшість з яких згадують в своїх працях А. Грановський та О. Лазаревський [6; 11], напевно, так само можуть вести історію свого безперервного існування до сьогодення з 1630-х рр. Про декотрі з них наведені відомості про заселення за часів Конєцпольського або його намісника Сокольського, а про села Жуки (1636 р.) та Стасі (1637 р.) також залишилися згадки в історичних джерелах [див.: 4; 19, с. 480]. Очевидно, що лише найбільші міста-фортеці і слободи того часу, за період 1634-1639 рр., в тому числі по річках Ворскла і Псел, відображені на рукописній карті «Tabula Geographica Ukrainska» пера інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана. Карта була опублікована в рукописному атласі Фрідріха Ґетканта, який зберігається нині у шведському архіві в Стокгольмі [28]. Це є перше відоме картографічне зображення Полтавської фортеці у 1630-х роках. 
    Послуговуючись статтею о. Ю. Мицика, в якій автор публікує частину малознаної люстрації Черкаського староства, де згадуються чотири слободи (Полтава на р.Ворсклі, Жигмунтів/Устивиця, Велика Багачка і Сари на р.Псел), нібито засновані адміністратором “селітряної держави” Б. Обалковським [15], вбачаємо за можливе уточнити датування цього історичного джерела, яке було атрибутовано в межах 1631-1633 рр. Через те що в ньому немає повідомлень про події Смоленської війни 1632-1634 рр. та непевні відомості про смерть Обалковського в 1631 р. [14], згадку в ньому про новозбудовану “слободу” Полтаву можна віднести все ж таки до часу не пізніше 1631 року. Після Бартоломія Обалковського селітряні промисли разом з належними до них “слободами” опиняються у держанні (1634 р.) Лукаша Жолкевського (1594-1636), переяславського старости з 1629 року, племінника згадуваного вище Станіслава Жолкевського [5]. В люстрації Переяславського староства за 1636 рік серед містечок “яким строк слободи ще не вийшов”, що належали “адміністрації селітряних добр” у володінні Л. Жолкевського, згадуються Полтава, Жигмунтів (Устивиця), Краснопіль (В. Сорочинці), Крупіль і село Чумгак [27, с. 214]. Також в цій люстрації згадується “нова слобода” містечко Гадяч з прилеглими до нього “здавна і ново осадженими” слободами Кам'яне, Сари, Рашівка, Лютенька, Зіньків, Більськ і Глинське (Гадяцька волость або ж ключ). По смерті в 1636 р. Л. Жолкевського, який не мав нащадків, Переяславське і Гадяцьке староства разом з правом володіння населеними пунктами, що раніше належали до “адміністрації селітряних добр”, серед яких Полтава і Гадяч, переходять (не в останню чергу через родинні відносини) до великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, першою дружиною якого була Катерина Жолкевська, донька С. Жолкевського і двоюрідна сестра Лукаша Жолкевського. Через надстатус “селітряної держави”, який не враховував історично закріплені території за староствами, в подальшому, після раптової смерті Станіслава Конєцпольського в 1646 р., розгорівся черговий конфлікт між Жолкевськими і їх спадкоємцями Конєцпольськими з одного боку і Вишневецькими, рід яких здавна тримав Черкаське староство, що завершився захопленням Яремою Вишневецьким Полтави і Гадяча разом з іншими володіннями Конєцпольських. Проте, в 1647 р. володіння, що їх держали доти Б. Обалковський, Л. Жолкевський і С. Конєцпольський, надані королем сину великого коронного гетьмана - Олександру Конєцпольському (1620-1659) [5]. 
    В Енциклопедичному довіднику “Полтавщина” наведена стаття про Полтавську фортецю, в якій зазначено, що у 1640-х рр. під керівництвом великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського фортецю розширили майже вдвічі, включивши до її складу яр Мазурівку (де було додаткове джерело води) і частину плато на південний захід від нього [20, с. 735]. В той же час поширена думка згідно з якою магнати рідко бували на території східних кордонів Речі Посполитої, окрім як участі у військових походах, а управляли володіннями через своїх державців-урядників [12, с. 228]. В цьому зв'язку великий інтерес викликає публікація польської авторки Агнєшки Беджицької (Agnieszka Biedrzycka), яка опрацювала збірку листування Станіслава Конєцпольського під час його перебування на уряді великого коронного гетьмана у 1632-1648 рр [26]. Звісно, нас цікавила згадка в цій кореспонденції населених місць Полтавщини. Полтава згадується декілька разів, в уже згаданому листі С. Конєцпольського королю Владиславу IV про облогу міста московськими військами у листопаді 1633 р., в подіях під час козацьких повстань 1637-1638 рр. та, власне, два листи були написані самим Конєцпольським в Полтаві, в один день 13 серпня 1639 року. Особливо цікавим для нас є факт написання листів саме з Полтави і пов'язаний він вочевидь з перебуванням гетьмана на Полтавщині в своїх володіннях під час “походу”, як він сам зазначає. Листування і коротка згадка про події, згадувані в листах (відбудова Кодака та битва з татарською ордою на Ворсклі), відомі в історіографії завдяки фундаментальній праці Михайла Грушевського [7, с. 337], проте, здається, детальні відомості залишаються невідомі для більш широкого загалу любителів української історії. 
    Один з двох листів С. Конєцпольського (№ 404), дуже короткого змісту, був адресований до Петра Гембіцького (1585-1657), великого коронного канцлера на той час (1638-1643) і містив в собі питання зовнішньої політики, проте, цікавий для нас згадкою про наміри гетьмана після Полтави відвідати і Гадяч [26, с. 547], інше своє володіння на Лівобережжі. Перший же лист з Полтави до короля Владислава IV (№ 403), який ми публікуємо в українському перекладі в додатку до статті, стосувався перебігу подій під час будівництва “другої” Кодацької фортеці та бою з татарами на Ворсклі під час “походу” великого гетьмана з Кодака до Полтави на початку серпня 1639 р [26, с. 546]. Історія побудови нової фортеці на новому місці на схід від першого Кодака добре висвітлена авторами Віктором і Володимиром Морозами в своїй праці, присвяченій зведенню другого Кодака [16]. Нам же, в контексті існування двох історичних районів Полтави “Мазурівка” та “Панянка”, вірогідно, ще з часів “панських врядів” (тобто Речі Посполитої), в свою чергу вона цікава згадкою про направлення на фортифікаційні роботи людей із коронних воєводств Речі Посполитої - Мазовії, Підляшшя та Пруссії. Цей факт можна екстраполювати і на будівництво Полтавської фортеці, тим більше що “мазовецький елемент”, здається, був присутній в Полтаві весь цей час протягом 1630-х рр. Так, одним із урядників, що представляв свого пана Б. Обалковського, був шляхетний Стефан Лонцький [15], вірогідно походженням з Мазовії (Лонцьк, пол. Łąck) або Пруссії [13], можливо як і Обалковський. Сам Лукаш Жолкевський, будівничий Гадяцької фортеці [7, с. 257], як писав Бартош Папроцький у своєму гербовнику, мав предків “які вийшли з Мазовії у белзьке воєводство”. В недалекому майбутньому припущення про “мазовецьке” походження декого з сучасних жителів Полтавщини, можливо, отримають і генографічне підтвердження, але це вже тема для інших досліджень. 
    На завершення, хотілось ще зазначити про маршрут і тривалість “походу” С. Конєцпольського на Полтавщину. Про це можна зробити висновок проаналізувавши вже згадане листування гетьмана за 1639 рік [26]. Розпочався похід для Конєцпольського орієнтовно в травні-червні з території сучасних Львівської і Тернопільської областей (маєтки Конєцпольського Броди і Микулинці). З роботи авторів “Зведення другого Кодака” [16] дізнаємось, що збір військ для походу призначили на 27 червня під Каневом. В липні 1639 р. гетьман вже стояв обозом над р. Тясмин біля міста Крилів. До речі, поруч з Криловим біля Чигирина знаходився маєток Конєцпольського Суботів, що належав до Мліївської волості землеволодінь Конєцпольських у Київському воєводстві. Далі, 11 липня великий коронний гетьман та супроводжуючі його війська прибули до Кодацького порогу, де він перебував на будівництві Кодацької фортеці, звідки 03 серпня вирушив до Полтави. Останні два листи протягом цього походу С. Конєцпольський пише 13 серпня з Полтави, при цьому маючи намір ще відвідати й Гадяч. А вже через два тижні “довгого і далекого переходу без відпочинку” в кінці серпня - на початку вересня 1639 р. гетьман вже пише чергові листи великому коронному канцлеру П. Гембіцькому та 19 вересня королю Владиславу IV із свого володіння Микулинці (суч. Тернопільська обл.). Як бачимо, протягом двох місяців (липень-серпень) гетьман у майже 50-річному віці “кінно і оружно” двічі перетнув ледь не всю територію сучасної України, при цьому в поході чітко дотримуючись маршруту через свої “українські” володіння, як правобережної, так і лівобережної латифундій. Чи були інші походи С. Конєцпольського територією Полтавщини, під час яких була можливість керувати розширенням Полтавської фортеці, якщо це відносити до військових справ, а не приватних, то наразі авторові невідомо, принаймні згадок про це в кореспонденції великого коронного гетьмана протягом 1632-1646 рр. не знаходимо. Принагідно нагадаємо, що на протязі 1637-1647 рр., державцею Полтави від імені Конєцпольських (весь період їхнього володіння містом) був шляхтич пан Адам Сокольський [26, с. 450; 1, с. 108].


Чорновик повної статті
Перебування великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського на Полтавщині: два листи, написані в Полтаві в 1639 році

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,402

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Про мазурів, литвинів і Супруна

В продовження мазурівських світів Полтавщини з'явилися результати обрахунку віку спільного предка для Супруна (580 Р.Х.)
На основі зробленого Big Y та аналізу в YFull
https://www.yfull.com/tree/R-YP4085/



Натомість на іншому ресурсі вік спільного з естонцем предка датується 16 сторіччям
scaledinnovation.com/gg/snpTracker.html

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,403

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Нового односубкладника Супруна, який зробив тест в Nebula Genomics, в живій версії дерева YFull розподілили до нащадка Вардомського. Хай залишиться для історії скріншот, хто зна чи залишиться зразок на дереві (якщо не буде зроблено оплату аналізу)


– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,404

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Книгу, яку неможливо було придбати кілька років тому, з приємним подивом знайшов в *.pdf на сторінці автора ))
Мова про "Київська митрополія: топографія посвят" Оксани Прокоп'юк
Київська_митрополія_топографія_посвят_Реконструкція_реєстру_храмів_за_відомостями_про_церковнослужителів_1780_1783


Чомусь через кілька років знову пригадалась диканська Іоана Златоуста церква
Нагадаю, що в Диканці на початок 18 століття було три церкви, дві "козацькі" в селі і одна "панська" для підданих Кочубея
Три_диканські_церкви_та_їх_опис_за_матеріалами_Генеральної_ревізії_1767_року

Якщо перша Різдва Христова відома з 1665, то друга Іоана Златоуста вочевидь з'явилась пізніше і пов'язана, вірогідно з новою хвилею переселенців на північ Полтавського полку (Великі Будища, Диканька). Це міг бути, як варіант, великий згін 1679 або навіть 1712 років… хто зна ? Цікаво що такі переселення могли зачіпати і Слобідську Україну… про появу в Диканці Соханів і їх можливий зв'язок з ніжинськими, прилуцькими, гадяцькими та білопільськими Соханями раніше писав


Ага, так ось така прямолінійна гіпотеза, раз переселенці могли приносити з собою в нові поселення страру назву, чому б новій спільноті в новому поселенні не будувати для себе церкву з старими священослужителями та назвою парафії ?


Отже, згідно дослідження Оксани Прокоп'юк,
В Київській митрополії втч на Лівобережжі були такі церкви в ім'я Іоана Златоуста: Київ, Івангород (Ніжинський полк), Голубівка (Прилуцький), Диканька та Триби (Полтавський) і ще Мутинський Златоустівський монастир між Кролевцем і Конотопом

Знову прикордонні з Слобідською Україною Ніжинський і Прилуцький полки
Івангород цікавий ще тим що був одним з перевалочних пунктів для подальшого переселення на Слобожанщину
А ще в ньому зустрічається прізвище Тарапата, яке є ще в одному прикордонному полку - в Русанівці Гадяцькій
А в селі Русанівка бачимо ще гадяцьких Соханів ))


То чому там де церква Іоана Златоустого на прикордонні, то поблизу бачимо і Соханів ? )))

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,405

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Тільки що звернув увагу, після появи влітку нового алгоритму FTDNA для обрахунку аутосомних співпадінців,
В імпортованих тестах Ancestry замість "обрізаних" кількох десятків тільки "Distant" з'явилися майже тисяча "All"

І це дуже добре, адже серед протестованих в Ancestry є кілька реперних "корінних" з
с.Абазівка на р.Полузір'я та с.Ряське на р.Оріль

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,406

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

За метушнею мирською зовсім забув про ДН

Отже, протестовані насьогодні "полтавські" прізвища
Поміняємо на сей раз умовні позначення: червоні - Y-DNA, виділені - аутосоми


Авраменко, Андренко, Андрющенко, Бабченко, Бабенко, Байдаченко, Балакирец, Баран, Баранник, Бартош, Безкибальний, Белей, Бережний, Беспалый, Безрук, Безручко, Бик, Білаш, Білоус, Білик, Бобир, Бобрицький, Богодюк, Божко, Бойченко, Бондар, Бондаренко, Борисенко, Бородаенко, Бородай, Борщ, Бохоник, Братченко, Бражниченко, Бражник, Британ, Бринза, Бровко, Бублей, Бублик, Будаш, Бугаенко, Бурим, Бурименко, Бутенко, Вацвон, Варава, Ващенко, Василенко, Величко, Веревка, Видута, Винниченко, Винник, Випусток, Вівчаренко, Власенко, Волошин, Воловик, Ворона, Воронянский, Воротило, Вовченко, Вовк, Висоцький, Высочин, Гаврилко, Гадюка, Гайдар, Гайдак, Гайдук, Галаган, Гальченко, Галушка, Гапоченко, Гапон, Гапоненко, Гарус, Герасименко, Гирман, Гладкий, Глоба, Глущенко, Глушко, Глуздий, Голобородко, Головченко, Головко, Голуб, Голубенко, Голик, Гончар, Гончаренко, Гонтар, Горб, Горбась, Горбенко, Горяшко, Горкуша, Грабар, Гранько, Гребінник, Гречка, Грицай, Гриценко, Григоренко, Гринь, Гринченко, Гвоздик, Даценко, Данченко, Даниленко, Дашевский, Дейнека, Демченко, Деменко, Деменский, Демяненко, Денисенко, Десятерик, Діденко, Дідик, Дикий, Дзюба, Дзюбенко, Длябог, Дмитренко, Довгань, Довгопол, Донченко, Донец, Дорошенко, Дробязко, Дрозд, Дружко, Дрюк, Дубина, Дудник, Дяченко, Дядюра, Емченко, Емец, Єсипенко, Евиченко, Жаботинський, Жадан, Жаданенко, Жданович, Железняк, Жила, Жиленко, Жишко, Жорник, Жовноватий, Журба, Жученко, Жук, Задорожний, Заец, Зайченко, Заика, Заяц, Зайченко, Залатайко, Запичний, Засадич, Завгородній, Заводовский, Захарченко, Зеленский, Зимниця, Зинченко, Злобинець, Золотар, Зоря, Зуб, Илляшевич, Ильченко, Иляшенко, Иванченко, Кабак, Кабика, Калениченко, Калюжний, Кальник, Кармазин, Карпенко, Качан, Каченовский, Квач, Кейбал, Кейбол, Келеберда, Керносенко, Кибальник, Кийко, Кикоть, Кириченко, Кириленко, Кихтенко, Кичатый, Кишик, Кияшко, Клепач, Клименко, Книш, Кобылка, Кобзар, Кобзаренко, Коваль, Коваленко, Ковнир, Кодак, Кодаченко, Кокозей, Колесник, Колодяжний, Колонтай, Колотій, Колотило, Комишан, Компанієць, Кондратенко, Кононенко, Копайгора, Корниенко, Корниленко, Король, Короленко, Костенко, Котляр, Котляревский, Коцюба, Кочерга, Кравченко, Крайко, Крайниченко, Крайник, Крамаренко, Крамарушка, Крат, Кратенко, Крикливец, Криведа, Кривенко, Кривобок, Кришталь, Круть, Кубась, Кузьменко, Кулик, Куниця, Купченко, Купчик, Купка, Куриленко, Курило, Курипта, Куц, Кучменко, Кучмий, Кухар, Кухаренко, Кушніренко, Кушнір, Лавренко, Лазоренко, Лапенко, Лебединский, Левадный, Легенький, Легута, Левченко, Лещенко, Линський, Лихвар, Личко, Лищина, Лисенко, Лисий, Лисоконь, Литвак, Литвин, Литвиненко, Лях, Ляненко, Лляний, Логвиненко, Лопата, Лота, Лотенко, Лубенський, Лукьяненко, Луценко, Лысенко, Ляпота, Мазепа, Маер, Магда, Магденко, Мак, Макаренко, Маковский, Максименко, Максимович, Маличенко, Малый, Маляр, Мамчич, Манденко, Мандик, Марченко, Масенко, Маслак, Маслий, Масюк, Матиенко, Матвиенко, Мажаренко, Медвідь, Мелащенко, Милько, Михайленко, Михайлик, Михно, Мироненко, Мирошник, Мирошниченко, Мищенко, Мизинец, Могила, Мокрий, Молодик, Мораховченко, Мораховец, Моренец, Мороховченко, Мороховец, Мороз, Москалец, Москаль, Москаленко, Мовчан, Мудренко, Мураховченко, Мурас, Мурасенко, Муха, Мущенко, Мусиенко, Мякенький, Нагорний, Наливайко, Наража, Нараженко, Назаренко, Негляд, Нелюба, Нестеренко, Никоненко, Нос, Носенко, Ночевной, Окара, Олейник, Ольховик, Омельяненко, Онищенко, Остапенко, Охрименко, Очкас, Павелко, Паламар, Паламаренко, Палій, Пальчик, Парасоцкий, Пасюра, Паук, Пащенко, Пасичник, Педан, Педаненко, Педченко, Педорченко, Педоренко, Пелех, Пелих, Перченко, Перец, Перга, Петько, Петраш, Петренко, Петух, Пидкуйко, Пильгуй, Пилипенко, Писаренко, Пищенко, Півень, Пивовар, Піскун, Пишненко, Плаксий, Плужник, Плюйко, Плюта, Победря, Побигуца, Подгорный, Подклетий, Подкова, Подорожник, Поломій, Полторацький, Полуян, Попенко, Порох, Порохня, Предко, Прилуцький, Приходько, Прокопець, Прокуда, Прокуденко, Прохор, Прохоренко, Проценко, Прядко, Псьол, Пукас, Пушкаренко, Пустовойт, Пустовойтенко, Путря, Радченко, Рахман, Река, Рета, Ретенко, Ретицкий, Резник, Рибалка, Рибалко, Рябенко, Ряднина, Рокитянський, Романченко, Романенко, Рос, Росенко, Роскладка, Роспирка, Рохман, Рудик, Рудь, Рудченко, Руденко, Рута, Савченко, Саенко, Салаский, Салашенко, Семенець, Семенченко, Семенко, Семко, Семченко, Сердюк, Середа, Сергієнко, Северин, Сень, Сиваш, Сидельник, Сидоренко, Сидорин, Синиця, Ситник, Сивченко, Сивец, Симоненко, Скальский, Скляр, Скорик, Скороход, Скрипник, Сліпець, Слинько, Слипченко, Сметана, Смуток, Сохань, Солодовник, Соловей, Сопільняк, Соша, Сотник, Стадник, Стативка, Стеблий, Стеблина, Степаненко, Стос, Стотинин, Страшко, Ступак, Сулима, Сунка, Суховій, Сухомлин, Супрун, Супруненко, Сущенко, Свичка, Свириденко, Свищ, Свистун, Суббота, Таран, Тарасенко, Татар, Терегеря, Терещенко, Терпиловський, Тертичник, Тертицкий, Тесленко, Тесля, Тимченко, Титаренко, Титенко, Тищенко, Ткач, Ткаченко, Товстій, Токар, Токаренко, Толок, Топчий, Трирог, Триполец, Троян, Туренко, Тютенко, Турлюн, Твердохліб, Федорец, Федун, Фесенко, Фесун, Филоненко, Фісун, Харахня, Харченко, Хилченко, Хилобок, Холодний, Холоша, Хоменко, Хотай, Христюк, Хуторянський, Цап, Цебекало, Циб, Циблий, Цибуля, Чавина, Чайка, Чаленко, Чапля, Чепига, Чередниченко, Чередник, Черепан, Черненко, Черниш, Чикало, Чип, Чипенко, Чокан, Чорната, Чорноус, Чупилко, Чуприна, Шадура, Шадурский, Шапченко, Шапка, Шаповал, Шарий, Шарлай, Шашенко, Шашко, Швец, Шевченко, Шелудько, Шептий, Шеремет, Щербань, Шимко, Шинкаренко, Шиян, Шкреба, Шкребец, Шкурат, Шовкань, Штепа, Шуба, Шубенко, Шуляченко, Шуляк, Шум, Шумей, Юрченко, Юхименко, Ющенко, Яхно, Якименко, Яковченко, Яковец, Яковенко, Яременко, Яресько, Яровий, Ясенина, Яценко, Ященко

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,407

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi, про Y-DNA трохи незрозуміло, враховані всі Y-тести чи тільки BigY?

P.S. Якщо що, то Big в обробці, буде мабуть за місяці півтори-два.

Цікавить: заселення Бахмута у XVIIІ ст.

Share

2,408

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

mike.kilo,

Дякую що повідомили
Забув виділити червоним, вже виправив )

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,409

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Фесун, ..., Фісун

А розкажіть, будь ласка, трохи більше про цих 2 людей. В проекті бачу лише одного - Fisun - R-M198.

Мій батько має досить близький аутосомний збіг з іншим Fisun - так у нього I2 (за 37 маркерами, ймовірно, I-Y3118). Я підозрюю, що наш збіг по Великій Білозерці, бо там це прізвище зустрічається протягом 19 століття, але звідки переселилися поки не ясно.

2,410

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Статистика для 142 результатів проекту по Y-DNA

Region   I1    I2a    I2b    R1a   R1b   G2a   J2   J1a   E1b   C2b   R2    N   
----------------------------------------------------------------------------------------------
Poltava  4.9   21.1   0.7   43.0   5.0   2.8   4.9   2.1   4.9    0.7   1.4   8.4   
Ukraine  4.5   20.5   0.5   44.0   8.0   3.0   4.5   0.5   6.5   ----   ----   5.5

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,411

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

ktaras пише:

А розкажіть, будь ласка, трохи більше про цих 2 людей. В проекті бачу лише одного - Fisun - R-M198.

В проекті двоє представникив цього прізвища - батько і донька
Фісун і Фесун варіанти одного прізвища

Фісуни ймовірно переселенці з Петрівки

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,412

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

До речі, ще віднедавна форумчанка  Gala  протестувала на аутосоми рідних
У неї в роду також є ці самі Фисуни зі Свинківських хуторів (х. Фисуни).

_______

ktaras,
І в неї в співпадінцях є Ваш родич - Y. Yukhnyk

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,413

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi, розкажіть, будь ласка, як робите інфографіку по гаплогрупам? Не сам інструмент, а взагалі всі етапи?
Це треба, щооб була группа на FTDNA?

Чуркины (г. Бобров Воронежская обл., Балашовский р-н, Саратовская обл.), Копейкины(Саратовская обл.),   Лубенские, Полуян, Британ (Украина, Днепропетровская область), Болдыревы, Кандаковы (Россия, Ростовская обл), Васильчик,
Таборовець, Корінь (Рівненська обл)

Share

2,414

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

FindMyRoots пише:

розкажіть, будь ласка, як робите інфографіку по гаплогрупам? Не сам інструмент, а взагалі всі етапи?
Це треба, щооб була группа на FTDNA?

Якщо під групою мається на увазі проект, то так (по старому проект, а по новому група)
Але саме в цьому проекті вистачає багато і ручної роботи з відбору гаплотипів
В ідеалі буде рахувати інструменталом самого проекту лише якщо всі результати будуть BigY (термінальні)

Отже, відібрав 142 результати за певними критеріями, вручну розклав по умовним гаплогрупам і вуаля )
Проблема в тому що порівнювати особливо ні з чим (в даному випадку непевна статистика з Eupedia)
Хоча є минулорічна робота Ужгородського університету з 97 геномами, але чи релевантна ця вибірка, навіть не аналізував ще
(Здається там жодного немає з Полтавщини?)
Є ще інші українськи проекти, але також треба робити статистику

Хтось скаже що ця статистика "ніпрощо", і критерії непевні і вибірка… але якісь тенденції і так вже видно
І навряд чи ще який сь "правильний" відбір вибірки суттєво щось змінить, імхохо

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,415

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

(Здається там жодного немає з Полтавщини?)

Ні, наче з Кременчука є один )

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,416

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Ні, наче з Кременчука є один )

.
https://www.biorxiv.org/content/10.1101 … 329v3.full

Частина (третина) з них розміщена на дереві YFull
https://www.yfull.com/samples-from-paper/492/

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share