1 ( 14-12-2014 11:20:45 змінене borisovichi )

Тема: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

-
   Ласкаво просимо до проекту!
   Проект «Полтавщина та її заселення» створений для учасників, чиї предки походять з території Полтавського полку, які розселилися вздовж берегів річок Ворскла та Оріль у XVII сторіччі.

   Project Website
www.familytreedna.com/public/poltavaregion/

    Історична довідка*

    В історичному відношенні територія навколо міста Полтава колонізована пізніше за інші місцевості сучасної Полтавської області. В період удільних давньоруських князівств цей простір був суцільним степом, місцем кочів'я половецьких орд, і в літописі згадується лише урочище Лтава на річці Ворскла, де (в літописі) Новгород-Сіверській князь Ігор Святославич наніс у 1173 році поразку половецьким ханам Кобяку і Кончаку. Літопис про це пише так: "Того же лѣта на Петровъ днь Игоръ Стославичь совокупивъ полкы свои и ѣха в поле за Воръсколъ и стрѣте Половьцѣ иже то ловѧть языка изьима я и повѣда ему колодникъ иже Кобѧкъ и Кончакъ шлѣ кь Переяславлю Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Переяславлю (Игорь же слышавъ и) и оузьрѣшасѧ с полкы Половѣцькыми и бѣ рать мала и темь не оутѣрпѣша стати противу Игореви и тако побѣгоша весь полонъ свои пометавъше".
    Після монгольського нашестя, з поверненням Задніпров'я від татар Вітовтом, територія Полтавщини в середині 15 століття була віддана тим же Вітовтом татарському князю Лексаді Мансуровичу, в хрещенні Олександру, родоначальнику князів Глинських, який перейшов на службу до Великого князівства Литовського. Згодом Олена Глинська вийшла в 1526 р. заміж за московського князя Василя III і стала матір'ю Івана IV. У 1503 р. Полтава належала князю Михайлу Львовичу Глинському, у якого в 1508 р. була відібрана Сигізмундом I за участь у повстанні. Близько 1537 р. володіння Глинських перейшли до їх зятя Байбузи.
    При Сигізмунду II Августу "Поворскля" "від Санжарівського перевозу" вздовж річки Полузеря і далі в 1571 р. було віддано низовому козаку Омельяну Івановичу. (Про існування в ці часи якогось поселення на території сучасної Полтави раніше 1630 р. може свідчити згадка Полтави у 1585 р. в ході дипломатичного листування між московським царем Федором Іоановичем і польським королем Стефаном Баторієм, де з боку московської держави висловлювалися серйозні закиди щодо “грабежів” прикордонних земель “литовськими людьми” з Остра, Любеча та Полтави).
    20 березня 1630 року "слобода пуста" Полтава (тобто колишнє поселеня без осілої людності), раніше відбудована в 1608 р. коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була віддана королем Сигізмундом ІІІ Вазою Бартоломію Обалковському, адміністратору "селітряної держави", з правом заснування сіл і містечок. (В люстрації Черкаського староства 1630 року також згадується про заснування Полтави Обалковським. З цього часу слобода Полтава постає містом що існує вже безперервно до наших часів. В листопаді 1633 р. Полтава як фортеця з цитаделлю (замком) згадується в джерелах під час нападу на Полтаву московського війська в ході бойових дій Смоленської війни 1632-1634 рр. В 1634 р. селітряні промисли разом з належними до них "слободами", в тому числі Полтавою, закріплюються у держання переяславського старости Лукаша Жолкевського. Вже в люстрації Переяславського староства (а не Черкаського) за 1636 рік серед містечок і сіл "яким строк слободи ще не вийшов", що належали "адміністрації селітряних добр" у володінні Жолкевського, згадуються Полтава, Жигмунтів (Устивиця), Краснопіль (В.Сорочинці), Крупіль і село Чумгак. Також в цій люстрації згадується "нова слобода" містечко Гадяч з прилеглими до нього "здавна і ново осадженими" слободами Кам'яне, Сари, Рашівка, Лютенька, Зіньків, Більськ і Глинське - Гадяцька волость або ключ).
    У 1636 році після смерті Лукаша Жолкевського Полтава переходить до коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, який завдяки своїй першій дружині з роду Жолкевських отримав і Гадяч. Він забудовує околиці Полтави новими слободами (його намісник Адам Сокольський), - були заселені по Ворсклі: Патлаївка, Семянівка, Петрівка, Гавронці, Стасівці, Диканька, Жуки, Тахтаулове, Осьмачки, Івонченці, Рибці, Гужули, Мартинівка, Шостаки, Супрунівка, Пушкарівка, Горбанівка, Мильці, Куклинці, Мачухи, Розсошенці. (В 1637 р. під час козацьких воєн (повстань) 1637-1638 рр. згадуються полтавський козацький старшина (полковник) Яків Острянин, Полтава і Гадяч як міста що ще належать до королівської адміністрації (селітр) і їх державці Сокольський і Длузький. В 1639 р. Станіслав Конєцпольський принаймні один раз особисто був у Полтаві і Гадячі під час повернення з будівництва "другої" Кодацької фортеці на Дніпрі та бою з татарами на Ворсклі. В 1641 році Конєцпольський повертає повсталих козаків з Чугуєва до Полтави - так звана Чугуївська сотня. Урядник Гульчевський розселив чугуївських черкас також в Миргороді, Гадячі, Зінькові, Ромнах, Сорочинцях).
    Володіння Омельяна Івановича в 40-х роках 17 ст. переходять до Станіслава Гурського, в подальшому старості Кагарлицькому, а у 1643 р. Гурський передає свої права Немиричам, які колонізували край нижнього Поворскля.
    У Боплана в середині 17 ст. на Ворсклі позначені міста і села: Кобеляки, Нові Санжари, Старі Санжари, Федірки, Полтава, Опошнє, Глинське, Більськ; на Пслі - Кам'яне, Плішивець, Книшівське, Гадяч, Лютенька, Краснопіль (В.Сорочинці), Жигмунтів (Устивиця); на Ташані - Зіньків; на Груні - Бірки; на Говтві - Решетилівка. 
    Історик О. Лазаревський виділяє 3 періоди в історії заселення Полтавщини (Полтавського полку, не повіту), 1) першу половину 17 ст. коли були заселені берега Ворскли; 2) другу половину 17 ст. коли були заселені берега Орілі та 3) першу половину 18 ст. коли збільшене населення почало шукати нових угідь.
    Після вигнання поляків у 1648 році, при новому адміністративному устрою, простір Полтавського повіту став відноситись до Полтавського полку Війська Запорізького, а сама Полтава стала полковим містом.
    За реєстром Війська Запорізького 1649 року Полтавський полк нараховує 19 сотень: три Полтавські (городова, Петрашова, Оксютина), Бірківська (по Пслу), Богацька, Балаклійська, Кобеляцька, Зіньківська, Опішнянська, Куземинська, Бірківська (по Груні), Веприцька, Гадяцька, Книшівська, Подільківська, Рашівська, Лютенська, Ковалівська, Лукімська. 
    Полтавськими полковниками були: Іван Іскра (син Якова Острянина), Мартин Пушкар, Філон Гаркуша, Кирик Пушкар, Федір Жученко, Демян Гуджол, Сава Омельницький, Григорій Вітязенко, Костянтин Кублицький, Прокіп Левенець, Павло Герцик, Леонтій Черняк, Іван Іскра (онук Якова Острянина), Іван Левенець, Іван Черняк, Василь Кочубей, Андрій Горленко.

http://3.bp.blogspot.com/--lhRth5-zAQ/Tfdt8fd8mGI/AAAAAAAAAFo/mk08roZxatw/s1600/%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25A2%25D0%2590%25D0%2592%25D0%25A1%25D0%259A%25D0%2598%25D0%2599+%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%259A.jpg
Карта Полтавського полку за О.Білоуськом

http://3.bp.blogspot.com/-oMUMmkfLpmM/Tfdt_EAd3qI/AAAAAAAAAFs/ZQKtljooNpg/s1600/Poltava.page1.jpg

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,347

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Додам і свої 5 копійок

Як на мене немає випадкових співпадінь ДНК, просто часто ми не можемо пояснити, наприклад співпадіння корінного полтавця з корінним шведом. Плюс додаються проблеми від алгоритмів порівняння від різних компаній, коли наприклад є доволі значне співпадіння з людиною у 14 сМ, а з іншим його близьким родичем на одному з сервісів не показує, тому ще десь є мінімальний розрив і фрагменти стали менше 7 сМ

Ну як ілюстрацію приведу один з прикладів з проекту
Є учасник з прізвищем Паринос з Кубані.
В документах за 18 сторіччя в Великих Будищах мешкали Поринос

Як результат всі його співпадінці з проекту саме з цього мікрорегіону
В дужках показані міні популяції співпадінців. Причому всі воні корінні


Name    Shared Centimorgans    Longest Centimorgans    Shared Segments    Relationship Range
Melashchenko (Опішня)    24.04171    24.04171    1    3rd Cousin - 5th Cousin
Sulyma (Великі Будища)    14.76400    14.76400    1    3rd Cousin - 5th Cousin
Suprun (Жуки/Диканька)    10.11685    10.11685    1    4th Cousin - Remote
Pavelko (Шишак/Диканьк)    9.63860    9.63860    1    4th Cousin - Remote
Kalnik (В.Будища/Дикань)    8.62642    8.62642    1    4th Cousin - Remote

Якщо відкинути перші два доволі значні співпадіння, то на решту ті що виділені червоним, та ще й поодинці по ідеї можна було б і не звертати увагу. Але як для співпадіння кінця 18 сторіччя, або на рівні популяції люба додаткова інформація як на мене дуже важлива. Тому що керівник набору Паринос раніше не знав звідки його предок прибув на Кубань.

Тому, пані Kora і говорить про комплексний підхід з максимальним залученням всіх можливостей
З чим я і погоджуюсь. А при зміні алгоритмів ця додаткова інформація може бути просто назавжди втрачена


_______
Як було з Париносом раніше можна подивитися ьепер тільки в історії  smile
http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 23#p235223

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,348

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi, тобто після оновлень FTDNA перестав показувати останніх 3 збіженців?

Я колись писав у сусідній темі, що коли я півтора роки тому протестував маму і її сестру, то в мами було 1800 збігів, а в сестри 800. Чому така різниця? Звідки в мами зайва тисяча збігів? Ніхто не міг відповісти. Але така різниця виглядала дуже дивно. За півтора роки додалося ще мабуть близько сотні-двох далеких збігів.

Зараз після оновлень в мами стало 950, а в тітки 1150 збігів, але тепер це хоча б співставні і не такі дивні числа. Ким була та зайва тисяча збігів у мами? Хто сказав, що це були реальні 100% родичі?

Ви чомусь вважаєте, що от раніше FTDNA було дуже точне і правильне, а от тепер стало все погано, якщо десь когось відкинули. Але хто сказав, що колишня інтерпретація FTDNA була правильною? Хто сказав, що всі колишні навіть найдрібніші збіги були на 100% точні і реальні, а не просто якісь випадкові і невірно інтерпретовані через помилки в їх алгоритмах? Ні в кого немає такої гарантії. Когось прибрали, але ж когось додали. Ми можемо оцінювати точність і якісь збігів лише по документально підтвердженим збігам, або хоча б географічно наближеним збігам чи за рідкісними прізвищами.

Вже неодноразово зустрічав таке, що збіженець має результати на FTDNA і MH, але його бачить лише один якийсь сервіс. А коли дивишся на гедматчі, то виявляється, що є лише один спільний сегмент 7.8 сМ, а то все дрібнота по 3-4 сМ і до спільного предка може бути як 7-8, так і 10-20 поколінь (а чому ні?). І тоді прив’язка до якоїсь місцевості 200 років тому - під великим питанням, бо спільний предок міг жити 300-400 років тому ще десь на Галичині чи Поділлі (а чому ні?).

2,349

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

ktaras,

Пане Тарасе, я не писав що у FTDNA раніше алгоритм був краще, і тим більше точніше. Це неможливо в принципі
Я веду мову про те що алгоритм змінився. Він ІНШИЙ

Так само як відрізняються підходи у FTDNA, MyHeritage, Gedmatch і всяких різних етнокалькуляторів. І це ПРЕКРАСНО
Що технології не стоять на місці. Все це в комплексі доповнює одне одного


Мова про те що внаслідок змін може втрачатися інформація, і якщо її не фіксувати - то НАЗАВЖДИ
І на другому місці тут про пристосування до змін. Діватися нікуди, будемо користуватися новим інтерфейсом.
Нікуди ми не дінимось ))


Щодо наведеного прикладу
То раніше у Париноса було 7 співпадінців з проекту. Стало 5. Три пішли в "Лєту", один КОРІННИЙ додався
Тобто можна було б сказати що стало краще. Але краще не стало, змінився алгоритм обрахунку спільних фрагментів
І не факт, що ці три співпадінця були не справжніми. Всі вони мають по-своєму відношення до Полтавщини

Цей приклад просто ілюструє як помінялися обрахунки і внаслідок цього список співпадінців
Не виключаю що можуть бути інші випадки в яких корінні не додались, а навпаки зникли як ті троє

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,350

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

...Мова про те що внаслідок змін може втрачатися інформація, і якщо її не фіксувати - то НАЗАВЖДИ...
Не виключаю що можуть бути інші випадки в яких корінні не додались, а навпаки зникли як ті троє

Именно такое произошло по мне и курируемым образцам. Если не писала письма, то всё.. инфо полностью утеряно навсегда (((
В итоге что-то делать в дальнейшем можно только с теми немногими кто ответил на обращение и то, если человек не растворится в космосе и согласится загрузить образец на GEDmatch.

Интересно бы было затрололокать в ответ на трололо насчет порога аутосомных в 100сМ и прочего, подняв нижний предел до 1к, игрек до первого символа-буквы, а мито вообще убрав, с пояснениям: Пользователи попросили. Им так удобнее. А подробнее не надо и незачем знать, т.к. вам будет это полностью бесполезно. Пользуйтесь тем, что есть!
Только вот подозреваю, что и в таком случае будут тоже отзывы одобрения и не намного меньше, чем при текущей ситуации)))

В общем, добавилось препон в этом направлении генеалогических поисков, которые тянут еще большие затраты различных ресурсов плюс необходим еще лучше уровень коммуникабельности, бесстрашия и саморекламы. Хотя, таким образом образуется ниша для заработка коммерсов, но это будет посложнее обычных задач намалевать белую моль-голубую кровь в предках или изыскать документы, что мама/бабушка была еврейкой.

Keep calm and carry on
в разной степени ищу-исследую инфо по фамилиям: Ангелов, Вервейко, Давыдов, Киселёв, Панна, Переверзев и пр.
GEDmatch XB3628797

Share

2,351

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

За мандрами мало не забув опублікувати   smile
Ще на тому тижні була публікація в ФБ знову зі Шведського архіву
https://sok.riksarkivet.se/bildvisning/K0024437_00001


На перший погляд подібна до карти Боплана, але з конкретнішою і цікавішою датою  1634 - 1639 рр.
Наприклад, на відміну від карти Боплана немає слободи Решетилівки,
Яка згадується у козацьких літописах під час повстання Якова Остряниці у 1638 році
_________
Ну так, це і є карта Боплана ))
Інженер та картограф Гійом Левассер де Боплан у 1639 році уклав рукописну карту «Tabula Geographica Ukrainska»
Карта була опублікована в рукописному атласі Фрідріха Ґетканта, який зберігається у Військовому архіві в Стокгольмі.
Ця карта стала фактично першим ескізом виданої 9-ма роками пізніше «Загальної карти України».



– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,352

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Ось що пише з приводу слобід сам Боплан в своєму посланні до короля Яна-Казиміра, опублікованому у вигляді передмови до "Опису України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн":

Про це я можу говорити з цілковитою впевненістю, оскільки був очевидцем цього упродовж сімнадцяти років, протягом яких мав честь перебувати в даний час на службі двох останніх покійних королів: першого — батька, а другого — брата Вашої Величності. За цей час я заклав основи більше п'ятидесяти значних слобід [solobodes], що стали начебто колоніями, з яких за короткий час утворилося понад тисячу сіл внаслідок росту кількості нових поселень.

Тобто, можемо вважати, що Україна початку 1630х та кінця 1640х - це два різних за населеністю края. Принаймні стосовно практично всього Лівобережжя та південно-східного Правобережжя - це майже все Київське воєводство (в тих межах включало практично всю більш пізню Гетьманщину) та цілковито воєводство Брацлавське, доти не надто заселене.

Збираю генеалогічні матеріали по селу Попова Гребля, Чечельницькій волості, Ольгопільському повіту, Балтсько-Ольгопільському католицькому деканату, Брацлавсько-Подільській шляхті

Share

2,353

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Колись давно, здається у П.Кулаковського, там де про напад московських людей на Полтаву під час Смоленської війни 1632-1634, зустрів згадку про листування великого коронного гетмана Конєцпольського. Для мене було тоді новиною існування в 1633 Полтавської фортеці з цитадел'ю (замком), яка ще в 1630 році згадувалася "пустою слободою". Але у Кулаковського книга про інше, і про Полтаву там лише дві сторінки )  Приходилося проводити якісь паралелі з заснуванням Гадяча, про який було написано значно більше.
Там десь поруч згадувався і козацький полковник (старшина) Яків Остряниця, нащадки якого після 1641 мешкали в Полтаві…

І ось я тримаю в руках всю переписку С.Конєцпольського за 1632-1646 рр. під час перебування на посаді великого коронного гетмана. Аж не віриться )
Це ж про нього сказано: "Posadami wielkich miast Ukrainę ozdobił."


Для початку план простий )
Через Географічний та Іменний покажчики пошукати особистостей пов'язаних з Полтавою та її заселенням в першу чергу
Спробувати зрозуміти польську мову без словника ))

Почну з :
Полтава
Переяслав
Гадяч
Говтва
та інших маєтностей Конєцпольського (Жолкевського) на Лівобережжі зза Дніпром

Жолкевський
Обалковський
Острянин
та інших державців королівщин Переяславського староства


Сподіваюсь в цьому виданні віднайти інформацію про заселення Полтавщини

sergm пише:

Тобто, можемо вважати, що Україна початку 1630х та кінця 1640х - це два різних за населеністю края. Принаймні стосовно практично всього Лівобережжя та південно-східного Правобережжя - це майже все Київське воєводство (в тих межах включало практично всю більш пізню Гетьманщину) та цілковито воєводство Брацлавське, доти не надто заселене.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,354

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Острянин

Не знаю чому, розпочну з нього )

Ostrzanin (Ostranica, Ostranin, Ostry) Jacek starszy kozacki
20, 119, 433, 440, 450, 475, 498,
499, 501, 502, 503, 504, 505, 507,
508, 509, 518, 526, 550


20 стор.
Тут Яків Острянин згадується ще у Вступі, в 5. його частині присвяченій подіям у Смоленській війні з травня 1633 року.
Його підрозділ взяв фортецю Валуйки на Осколі і після невдалої облоги Білгорода повернув в липні до Переяслава.

119 стор.
Це вже лист 22. Олександра Пісочинського (каштелян кам'янецький 1631-35) до С.Конєцпольскего з Путивля від 11.06.1633
В кінці листа про обрання Яцка Остреніна очільником козацького війська замісць Дороша (Дорофія Дорошенка) - "хлопа флегматичного" та "et nullius u nich aut societatis". Щось там на латині якась приказка, але судячи з "хлопця" то видається в 1633 Остряниця доволі молодий? Принаймні молодший від Пісочинського…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,355

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi, а вже в 1639 "черкаси" почали найматися на службу до валуйського воєводи, утворивши Панську/Черкаську слободу - назва, яка у Валуйках досі існує.

Цікавить: заселення Бахмута у XVIIІ ст.

Share

2,356

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

mike.kilo пише:

а вже в 1639 "черкаси" почали найматися на службу до валуйського воєводи, утворивши Панську/Черкаську слободу - назва, яка у Валуйках досі існує.

Не здивуюсь, якщо це ті самі козаки які її здобували в 1633, а потім в 1638 перейшли московський кордон з Остряниним

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,357 ( 14-08-2021 19:09:51 змінене mike.kilo )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi, може і ті самі, але вони прийшли не напряму з України:

Чепухин А.Г. Волуйка: крепость на южнорусской окраине (судьбы служилых и жилецких людей XVII века)

Первых служилых черкас перевели в Волуйку «на вечное житье» из Тулы и Тамбова в 1639 году, по их челобитью. «Береговая служба» для них была непривычна, и они попросились на государеву службу, связанную со степными разъездами. Место поселения черкасам определили за рекой Волуем в Царегородской слободе. Еще в 1621 г. жителям слободы из соображений безопасности приказали переселиться в острог, но подчинились приказу не все. А перебравшимся в острог людям на прежних их дворовых местах разрешили держать огороды и сеновалы. Поэтому воевода Мелентий Клементьевич Квашнин запретил черкасам селиться за Волуем на огородах до осени, покуда волуйчане с тех огородов капусту и коноплю не уберут. После же размещения в слободе черкас к ее названию добавилось «Черкаская», а с переводом в 1708 г. волуйских служилых черкас в Изюмский полк за этим районом Завалуя надолго закрепилось название «слобода Панская», по происхождению прежних жителей.
Итак, в декабре 1639 г. воевода Квашнин раздал денежное и хлебное жалованье 35 черкасам Запорожского войска, атаману Якову Иваницкому с товарищами, присланным из Тулы: атаману — 10 руб., рядовым по 9 рублей. Им же за выход и на дворовое строенье дано: атаману — 2 руб., рядовым по 5 руб., хлеба по чети ржи и в Усерде проса — атаману 3, рядовым и одиноким по 2 четверти. Второй группе черкас, присланным из Тамбова, дано: атаману Василию Маркову — 10 руб, рядовым (73 чел.) по 9,5 руб. Им же дано по четверти ржи и в Усерде проса — женатым по 3, одиноким по 2 чети. Половину жалованья выдали черкасам на «Семен день» (1 сентября), вторую — на Рождество (7 января). «Поручныя записи по них взяты, что им государева царева и великого князя Михаила Федоровича всеа Русии служба служити: в Крым, и в Литву, и к Турскому салтану, и на Поле к вором-черкасом не отъехать, и жити на Волуйке, и дворами строитца, и указныя свои земли похать и хлеб сеяти».[129]
Сметная книга 1640 г. показывает, что ряды волуйских черкас за прошедший год существенно поубавились: 1 взят в полон, 1 умер, 30 человек сбежали, в основном в Литву. Дезертировали не только рядовые, но и сам атаман Яков Иваницкий. Оставались на службе черкасы атамана Степана Волошенина — 10 человек, черкасы из Тамбова атамана Василия Маркова — 56 человек, черкасы из Тулы — 20 человек, черкасы станицы Лаврика Борзяка — 6 человек.[130]

129 РГАДА. Ф. 210. Дела разных городов. Д. 22. Л. 205–213.
130 РГАДА. Ф. 210. Книги Белгородского стола. Д. 52. Л. 19–21.

А острянськи козаки потім же ніби повернулись в Полтаву, вбивши самого Острянина та спаливши Чугуїв?

Цікавить: заселення Бахмута у XVIIІ ст.

Share

2,358

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Ostrzanin (Ostranica, Ostranin, Ostry) Jacek starszy kozacki
20, 119, 433, 440, 450, 475, 498,
499, 501, 502, 503, 504, 505, 507,
508, 509, 518, 526, 550


433 стор.
Лист 299. С.Конєцпольського до Владислава IV з м. Бар від 21.11.1637
Тут Острянин згадується в коментарі до листа про Карпа Павловича Скидана


440 стор.
Лист 306. Невідомого до С.Конєцпольського (з Білої Церкви) від 02.12.1637
Згадується як Острий разом зі Скиданом як найвидатніші полковники Павлюка


450 стор.
Лист 312. Павла Боржнецького, підстарости переяславського (до С.Конєцпольського) з Рокитни від 10.12.1637
А ось цей лист вельми цікавий. Тут все разом - про Острянина з Полтави, про полтавського державцю Сокольскего, і про Гадяч де 2000 козаків, і про Длузького…

Цей лист (фрагмент) цитує в своїй книзі про Гадяч Володимир Костюк
А ось Острянин з Полтави мені наче ніде не зустрічався, хоча й так зрозуміло, якщо він полтавський полковник ))


Буду його перекладати повністю )

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,359

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

mike.kilo пише:

А острянськи козаки потім же ніби повернулись в Полтаву, вбивши самого Острянина та спаливши Чугуїв?

Так, не тільки в Полтаву
Їх, якщо не помиляюсь 700 сімей розселили в декілька містах, в Ромен, Гадяч, Зіньків, Полтаву, Миргород і Сорочинці

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,360

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Цей лист (фрагмент) цитує в своїй книзі про Гадяч Володимир Костюк


І не тільки Костюк, окремими уривками цей лист підстарости наводить в своїй праці М.Грушевський
litopys.org.ua/hrushrus/iur80501.htm

Але тим не менше може і наш переклад може пригодиться )
Тим більше зведено все до купи

312. Павел Борженський до Станіслава Конєцпольського, Рокитне, 10 грудня 1637 (переклад)

    J.M.P. Воєвода Брацлавський вже би до того часу все добре зробив, бо вони мали на це час, змогли б взяти Черкаси та інші міста, але пани жовніри цього не хотіли. J.M.P. Воєвода відчував великі труднощі більше двох тижнів. У Рокитному вони збори свої зробили, і там назад хотіли повернутися, і їх упросили з великими труднощами залишитися ще на три тижні. Козаки, побачивши це, почали потужно збиратися до Скидана до Мошен і наказали гармати висилати із Запоріжжя, які в ті дні мали бути у Черкасах. Kизим також з Києва з-за Дніпра, вів їх досить багато, який стоїть там у Переяславі, і там їх багато збирається. Острянин з Полтави також збирає їх собі, бо в тамтешніх містах до королівської адміністрації належних все хлопство покозачились. Лише в самому Гадячі дві тисячі їх записалося. Длуський був поїхав до Гадяча і з Цвінським разом, але їх в дорозі мало не вбили, вони ледве назад повернулися до Переяслава, тепер усі у Переяславі сидять у замку і не мають нічого їсти, до нашого війська раді би прибути, але їх не випускають. Вони написали Сокольському з Полтави, що вони спалили одну з його буд та його господарство, яке у нього було, вони забрали у них усе, і їм буде важко туди поїхати, бо вони зараз вб'ють його. Скидан написав мені, пообіцявши мені таку саму смерть, яку Саві зробили їхньому старшому, сердився на мене за Смолягу, цей лист я давав читати J.M.P. воєводі Брацлавському, однак, що надія на Бога, що Пан Бог швидко одмінить їхні наміри. Війт Мліївський написав до мені в Рокитне, який повідомив, що через ці роздрухи хліба в Млійові вони не зможуть зібрати, що аж лише м’ясо одне вся Русь їсть, хоча у них це був Великий піст. Попи їх розгрішили. По тридцять злотих кожна мірка муки житньої, якби тільки її можна дістати, а військо хоче повернутися, тоді буде велика біда.


 312. Pawel Borzecki do Stanislawa Koniecpolskiego, Rokitna, 10.XII. 1637 (оригінал)

    J.M.P. wojewoda braclawski juz by byl do tych czasow co dobrego sprawil, gdyz mieli czas po temu, i snadno bysmy mogli Cerkas i inne miasta zabieżeć, jednakże panowie żołnirze żadną miarą nie chcieli. J.M.P. wojewoda więcej niż dwie niedzieli zażył wielkiej trudności. W Rokitnej koło swoje odprawowali, gdzie nazad koniecznie powrócić chcieli, z wielką pracą uproszono ich tylko do trzech niedziel. Kozacy zaś, widząc to, zaczęli się potężnie kupić do Skidana do Moszen i armatę kazali w skok z Zaporoża wyprowadzić, która na tych dniach pewnie miała stanąć w Cerkasiech. Kizim też z Kijowa za Dnieprem zwiódł ich niemałą kupę, który w Peryjasławiu stoi i tam się do niego kupią. Ostranin z Pułtawy także ich kupi do siebie, bo w tamtych miastach do administraty należących wszystko się chłopstwo pokozaczyło. W samym Hadziaczu dwa tysiąca się ich napisało. Dłuski pojachał był do Hadziaczu i z Zwinskiem pospołu, ale ich w drodze mało nie pozabijano, ledwie nazad do Peryjasławia pouchodzili, teraz w zamku wszyscy w Peryjasławiu siedzą i jeść nie mają co, do wojska naszego radzi by przybyli, ale ich nie puszczają stamtąd. Do Sokolskiego piszą z Pułtawy, że mu jednę budę spalili i gospodarstwo ich, co który miał, wszystko im pobrali, a jechać im tam trudno, bo zaraz ubiją. Do mnie Skidan pisał, obiecując mi taką śmierć, jaką Sawie uczynili starszemu swemu, gniewając się na mnie o Smolachę, który list dawałem czytać J.M.P. wojewodzie bracławskiemu, jednak że nadzieja w Panu Bogu, że Pan Bóg te zamysły ich prętko odmieni. Wójt mlijowskib pisał do mnie do Rokitnej, który powiada, że za temi rozruchami chleba we Mlijowiec nie dostaną kupić, aż mięso jedzą wszystka Ruś, choć to post wielki u nich. Popi ich rozgrzyszyli. Po trzydziestu złotych po kilku mirka mąki żytnęj, kiedy by jeno jej mógł dostać, a wojsko się tamtędy chce obrócić, za czym będzie wielki ucisk nasz.

poltava-cadastr.blogspot.com/2021/08/312.html


Дійові особи:
Станіслав Конєцпольський (великий гетман коронний)
Миколай Потоцький (воєвода брацлавський, 1636-1646)
Павел Борженський (підстароста люблінський і переяславський)
Мартін Длуський (староста гадяцький)
? Цвінський ?
Адам Сокольський (державця полтавський)

Карпо Скидан
Яцько Острянин з Полтави
Богдан Кизим (київський сотник)
Сава Кононович (полковник переяславський)
Смоляга

Рокитне (Київська обл)
Черкаси
Мошни (Черкаська обл)
Київ
Переяслав
Полтава
Гадяч
Мліїв (Черкаська обл)
Запоріжжя

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,361

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Ostrzanin (Ostranica, Ostranin, Ostry) Jacek starszy kozacki
20, 119, 433, 440, 450, 475, 498,
499, 501, 502, 503, 504, 505, 507,
508, 509, 518, 526, 550


475 стор.
Лист 333. Реляція С.Потоцького (воєвода подільський 1636-1655) і А.Кисіля (підкоморій чернігівський 1633-1639) з виправи на Запоріжжя, 2-га пол. лютего 1637
Реляція двох комісарів про ревізію реєстрових козаків

Ця подія також описана у М.Грушевського і наведено фрагменти документу ("що важнїйше і характернїйше")
litopys.org.ua/hrushrus/iur80503.htm

Про Острянина згадка що хворий "у ліжку" (decumbit), другі кажуть що вже помер
"Писали ми до полтавського ПАНА, аби взяв його під свій суд, коли ще живе"
Вірогідно полтавський пан - то Адам Сокольський,

Може тоді район "Панянка" в Полтаві - то місце спаленого повстанцями "господарства" Сокольськего ??
Є ще "Соколій" Байрак недалеко від Івончинець і Жуків, які Іскренки і Жученки одібрали у "панів"


498, 499 стор.
Лист 358. С.Потоцький до (брата) М.Потоцькего, з обозу під Лубнами від 05.06.1638
Про нього також згадує М.Грушевський
litopys.org.ua/hrushrus/iur80506.htm

Через його невеликий зміст спробуємо його перевести ціляком
poltava-cadastr.blogspot.com/2021/08/5-1638.html

358. Станіслав Потоцький до Миколая Потоцького, обоз під Лубнами, 5 червня 1638 р. (переклад)

    На наступний день після того, як я відправив до W.M.m.m.P. і Благодітеля листа, Острянин надіслав мені свого листа через мого хлопця, якого по дорозі забрали з Переяслава; йому я відписав досить достатньо, які відповіді він мені дав потому, я надсилаю оригінал W.M.m.m.P. і Благодітелю. Оскільки я бачу, що він хоче угоду Куруківську чи Періяславську, що швидше подібне до галасу, аніж на угоду, трактує це як iniustis conditionibus (несправедливі умови - лат.). До Пирятина прибули люди X.J.M. (Єремії Міхала Вишньовецкего), їх кілька сотень, які сьогодні будуть з нами. Князь J.M. також поспішити обіцяє, якби Бог привів його, то Острянин втратив би свою безпечність, і ми б намагалися не дати йому поширитися. У війську, з милості Божої, тихо, але потрібно щоб W.M.m.m.P. і Благодітель швидко прибули, про що я W.M.m.m.P. і Благодітелю, дуже прошу.
    Напередодні, тобто з вівторка на середу, я відправив тисячу людей з паном Длутовським під'їхати до Острянина, і з Божої ласки у них вийшло добре, не тільки оних посікли, але й живцем гвалт мали, Остранина, Скидана і кілька старшин до болота геть позаганяли і вони тоді написали мені листи. Скидан через мого хлопця переказав мені, що якщо він буде впевнений у безпеці своїй, він перейде. Я послав до нього шпигуна перевірити, чи правду він говорив, чи це результат дипресії, тому що і писар Себестянович хоче зробити те саме.


358. Stanisław Potocki do Mikołaja Potockiego, obóz pod Lubniami, 5 VI 1638 (оригінал - пол.)

    Dnia onegdajszego po tym, jakom do W.M.m.m.P. i Dobrodzieja wyprawił listy, posłał Ostrzanin list swój do mnie przez chłopca mego, którego wzięto z Peryjasławia jadącego; nań odpisałem mu dosyć dostatecznie, jakowy respons dał mi potym, posełam oryginał W.M.m.m.P. i Dobrodziejowi. Jako widzę, że mu się chce kurukówskiej albo peryjasławskiej komisyjej, zaczym prędzej się spodziwam hałasu znim, niżeli zgody, ponieważ iniustis conditionibus traktuje. X.J.M. ludzie przyszli do Pereatyna, kilkaset ich, którzy dziś u nas będą. Książę też J.M. pospieszyć obiecuje, którego gdyby Pan Bóg przyniósł, sieła by ubyło Ostrzaninowi bezpieczeństwa i staralibyśmy się o to, jakoby mu nie dać się rozpościrać. W wojsku z łaski bożej cicho, jednak trzeba prętki W.M.m.m.P. i Dobrodzieja bytności, o co i ja wielce W.M.m.m.P. i Dobrodzieja proszę.
    Dnia onegdajszego, to jest ze wtorku na środę posłałem z tysiąc człowieka z panem Dłutowskim pod Ostrzanina na podjazd i z łaski bożej dobrze się onym zdarzyło, nie tylko onych nasiekli, ale też i żywcem gwałt mieli, Ostrzanina, Skidona i kilku starszych aż na błota pozapędzali i tym poruszeni list do mnie pisali. Skidon przez chłopca mego rozkazał do mnie, że jeśli ma być zdrowia pewien, chce się przedać. Posłałem szpiega do niego, nie wierni że uczynili to, jednak sieła ich tuszy, bo i Sebestianowicz pisarz toż chce uczynić.

Дійові особи:
Станіслав Потоцький (воєвода подільський, 1636-1655)
Миколай Потоцький (воєвода брацлавський, 1636-1646)
Ярема Вишнівецький
Миколай Длутовський (поручник Є.Вишнівецького)

Карпо Скидан
Яцько Острянин
Себестянович (військовий писар)

Переяслав
Лубни
Пирятин

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,362

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Ostrzanin (Ostranica, Ostranin, Ostry) Jacek starszy kozacki
20, 119, 433, 440, 450, 475, 498,
499, 501, 502, 503, 504, 505, 507,
508, 509, 518, 526, 550


501-507 стор.
Лист 360. Ієронім Хшонстовський (ротмістр) до С.Конєцпольскего, Паволоч, 24.06.1638
Це все така довга так звана реляція Хшонстовскего, про яку згадує М.Грушевський
Дії Острянина з травня по червень 1638 з відходом за кордон до Білгорода
litopys.org.ua/hrushrus/iur80506.htm


508-509 стор.
Лист 361. Миколай Потоцький (воєвода брацлавський) до С.Конєцпольскего, обоз на Старці, 30.06.1638
Коротка згадка в листі про Острянина який утік з під Жовнина 13 червня до Білгорода


518 стор.
Лист 370. С.Конєцпольський до П.Гембицькего (в.канцлер 1638-1643), Микулинці, 16.10.1638
В кінці листа до великого коронного канцлера йде мова про московського посла, щоб видали Острянина та інших підданих короля що втікли


526 стор.
Лист 378. М.Потоцький до С.Конєцпольскего (Рокитне), 06.12.1638
Знову про видачу Острянина


550 стор.
Лист 407. С.Конєцпольський до короля Владислава IV, Микулинці, 19.12.1638
Про Острянина, який вивів до Москви тисячу підданих короля і там їх в неволі тримають

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,363

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Полтава



Острянин

Великі сподівання були про згадки Полтавської фортеці в листуванні Конєцпольського
Але нажаль дива не сталося…

Як ми бачили вище, здебільшого це листування було відомо давно і використовувалося в багатьох працях
І якщо що, то ми би уже знали всю інформацію про Полтаву, гадаю )

Тим більше, що листування великого коронного гетмана носило "військовий", а не "господарський" характер
Події бойових дій та походів, напевно по переписці прослідкувати можна добре, політику та дипломатію
Також треба враховувати що це не все листування Конєцпольского


Отже, тим не менше, про Полтаву

Poltawa (Pultawa, Putawa)
Poltawka, reka
Poltawszczyzna

46, 181, 204, 433, 450, 546, 547


46 стор.
Це ще розлогий Вступ упорядника з коментарем в якому посиланням на лист Конєцпольського, де згадується Полтава
Про цей лист далі в кнці

181 стор.
Ще один коментар, правда про Миргород, Полтава тут в якості мірила відстані

204 стор.
Той самий лист Конєцпольського королю про осаду московськими людьми Полтави в 1633
Фактично все речення процитовано П.Кулаковським в своїй книзі

433 стор.
Коментар до листа про повстання Скидана вкл територію Полтавщини
Про цей лист було раніше з Остряниним

450 стор.
Лист в якому згадується Острянин з Полтави
Про цей лист було раніше з Остряниним
poltava-cadastr.blogspot.com/2021/08/312.html

546-547 стор.
Два листи Конєцпольського з Полтави за 1639 роки
Наче пишуть що магнати не бували на Полтавщині і управляли через державців? (на Лівобережжі) За виключенням Яреми…
Що малось на увазі? У господарських справах?

Напевно "торжєственно перерізав стрічку" відбудованої Кодацької фортеці?
Треба перекладати і порівнювати з інф. про будівнитцво фортеці

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,364

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Два листи Конєцпольського з Полтави за 1639 роки


Зробив такий чорновий переклад реляції С.Конєцпольского до короля з Полтави
У відкритому доступі такого листа не знайшов, проте є згадка у М.Грушевського про це "сполошення орди"
litopys.org.ua/hrushrus/iur80602.htm

403. Станіслав Конєцпольський до Владислава IV, Полтава, 13 серпня 1639 р. 
 
   Повідомляю W.M.m.m.P., що форт той дніпровський на кілька ліктів по колу до гори піднявши, в доброму до оборони стані залишив для подальшого завершення J.M.P. брацлавському воєводі з військом W.K.M. і з двома полками запорізьких козаків, сам вирушив 3 Серпня з Кодака. Відправилися зі мною і J.M.P. підчашій коронний та J.M.P. стражник зі своїми людьми, людьми князя J.M.P. конюшего, J.M.P. воєводи чернігівського, бо в цій пустелі для них не залишилося їжі. І коли ми збиралися попрощатися один з одним, шкодуючи що пройшовши довгу дорогу так глибоко в полях шукаючи поганих, а оказія не робила нам послугу W.K.M.P.m.m., доки мої слуги, які перевозили мене через Дніпро у гирлі Ворскли, не повідомили мені, що через Ворскло кілька тисяч татар у володіння W.K.M. пішло. Тому я охочіше поспішив на переправу, і ті Ich.M.M., з якими збирався піти, охоче записалися до компанії. Дуже сильний вітер ускладнював мені переправу, і тому, я вирішив не йти за ними, але тут, на їхніх переправах через Ворсклу, з п’ятниці на понеділок зачекати. У понеділок вранці вони з’явилися прямо перед нами поспіхом їдучи, бо одному загонові тієї самої ночі мої українські слуги відбили весь полон і вивили їх прямо на нас, але fortuito козацька які з таким трудом це зробили для нас, одразу од тих переправ, які вони мали пройти, на яких ми їх пильнували, вони кинулись у бік, після чого нам також довелося пустити в погоню наших коней на великі дві милі, ганяючи їх так срамотно, що вони і обертатися не хотіли, і пройшовши броди, звиклі переправи, по таких лугах, лісах, болотах пішли, що навряд чи вовк чи лисиця, колись там ходили. Покинули весь полон, ясир і своїх навіть коней (бахматів) залишили. Один старшина на ім'я Каракай-ага був убитий, бо їх було три старших, і до цього дня хлопи їм по болотах шиї рубали. В’язні стверджували, що вони йшли сюди без відома Хана, тому що вони його не слухають, тому що всі нагайці були; вони також розповідають, що калга-султан та частина війська пішли під Озов, і додають, що хан наказав вирубати всю сім’ю Кантиміра до п’ятдесяти мурз, як старих, так і молодих. То тоді W.K.M.P.m.m. оголосивши цю нашу послугу ногам величності W.K.M.P.m.m. віддаюсь у вірному підданстві тощо.
 

403. Stanisław Koniecpolski do Władysława IV, Połtawa 13 VIII 1639

   Oznajmuję W.M.m.m.P., żem fortu tego dnieprowego na kilka łokci w okrąg do góry podniósłszy i w dobrej go obronie, porządek, ostawiwszy jeszcze przy nim dla dalszego dokończenia J.M.P. wojewodzica bracławskiego z wojskiem W.K.M. i ze dwiema pułkami Kozaków Zaporoskich,samem powrócił 3 augusti z Kudaku. Powrócił ze mną i J.M.P. podczaszy koronny i J.M.P. strażnik z ludźmi swemi, ludzie księcia J.M.P. koniuszego, J.M.P. wojewody czernihowskiego, bo im już było żywności na tej pustyni nie stało. I gdyśmy się mieli już z sobą żegnać żałując, że tak wiele szlaków przeszedłszy i tak głęboko w polach za porohami tego pogaństwa szukając, a okazyja nam do przysługi W.K.M.P.m.m. nie podała, aż słudzy moi, którzy mi przewozy przez Dniepr na uściu Worzkła sposabiali, dali znać, że tymże miejscem przez Worskło kilka tysięcy Tatarów w państwa W.K.M. poszło. Zaczym tymem ochotniej do przeprawy pospieszył i tych Ich.M.M., z któremim się miał rozjeżdżać, ochotnych w kompanią zaciągnął. Wiatry bardzo wielkie trudniły mi poniekąd przeprawę i dlatego jakom był umyślił nie przyszło mi w szlak za niemi iść, ale tu na ich przeprawach nad Worskłem począwszy od piątku aż do poniedziałku czekać. W poniedziałek przed południem ukazali się nam prosto do nas i spieszno idąc, bo jednemu zagonowi tejże nocy słudzy moi tu ukrainni wszystek plon byli odbieli i prosto by byli na nas przyszli, ale fortuito Kozaczka jakiegoś w potu na jagodach pojmawszy o nas się sprawili i zaraz od tych przepraw, którędy przechodzić mieli, na którychem ich pilnował, w bok się rzucili, za któremi i nam przyszło wypuścić koniom wielkie dwie mile goniąc, ale tak sromotnie uciekali, że się żadnym sposobem obracać nie chcieli i minąwszy brody, zwykłe przeprawy, w takie łuhy, lasy, błota poszli, że ledwie wilk albo lis kiedy tam chodził. Porzucili wszystek plon, jasyr i swoich nawet własnych bachmatów sieła ostawili. Zabity jest jeden starszy na imię Karakaj aga, bo ich było trzej starszych i do dzisiejszego dnia chłopi im po błotach szyje ucinają. Więźniowie dostani to twierdzą, że bez wiadomości chańskiej tu chodzili, gdyż go nie słuchają, ponieważ wszystko Nahajcy byli; to też twierdzą, że sołtan kałga z częścią wojska pod Ozów poszedł i to przydają, że wszystek ród Kantymirów do pięciudziesiąt murzów i starych, i młodych chan wyścinać kazał. To tedy W.K.M.P.m.m. oznajmiwszy i tę jakąkolwiek usługę naszą pod nogi majestatu W.K.M.P.m.m. oddawszy przy wiernym poddaństwie etc.

https://poltava-cadastr.blogspot.com/2021/08/403.html


З приводу будівництва другої Кодацької фортеці є праця
Віктор Мороз, Володимир Мороз, 2016
ЗВЕДЕННЯ ДРУГОГО КОДАКА

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,365

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Другий лист Конєцпольського з Полтави до великого канцлєра коронного П.Гембіцького не буду наводити
Хоч він і малий, проте багато латині (напевно в догоду єпископу)

Основні тези - це відповіді на попередні два листа від канцлера: переймання здоров'ям короля, зовнішня політика - Ракоці проти Габсбургів, про ще один похід татар вздовж Ворскли і зміна напрямку до Курська.

Головніше для нас згадка - це наміри Конєцпольського від Полтави їхати до Гадяча
За опублікованим листуванням можна скласти орієнтовний шлях великого коронного гетмана протягом 1639 року
Нажаль тільки в одному напрямку

Можна розпочати рух від міста Броди (Львівська обл) від січня 1639 року -
Далі Микулинці (Тернопільська обл), травень 1639 -
Кристинопіль (Червоноград Львівська обл), червень 1639 -
Обоз над Тясмином у міста Крилів, липень 1639 -
Кодак (суч місто Дніпро), липень 1639 -
Полтава, серпень 1639 -
Гадяч ?
Знову Микулинці, вересень 1639



Як можна припустити шлях С.Конєцпольського здібільшого проходив через його маєтності і володіння королівщинами
Над Дніпром це Мліївська і Лебединська волості біля Тясмина разом з Черкаським староством,
На Лівобережжі - Переяславське та Гадяцьке староства

_________
І знову, в центрі уваги сучасна Тернопільска область   cool  cool  cool

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,366

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Не знаю як вам, а мені оце "кабінетне" "східні українці" трохи коробить
Може для генези за 17 - 18 століття так можна ?



Дякую пану В.Волкову за аналіз наших кревних   smile

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,367 ( 18-08-2021 18:32:35 змінене Sobolev )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Интересно! Только географию можно еще расширить. Например, число выходцев из Малой России в Великую Россию было громадным и для современных Белгородской, Курской областей. Но сначала конечно приходили в Слободские полки Украйны а затем уже в Хотмыжский, Белгородский, Обоянский уезды. Слободы Томаровка, Ракитноя, Борисовкой, Грайворон - были крупнейшими очагами переселения черкас. В РГАДА сохранились "ландратские переписи" 1718 года по этому региону. В них фиксировались места выхода черкас. Вот перепись 1718 года слоб. Борисовки (владения фельдмаршала Б.П. Шереметева) - выходцы из Золочева.

Post's attachments

511.JPG
511.JPG 314.31 kb, 3 downloads since 2021-08-18 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

2,368

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Гадяч


Про Гадяч згадок також небагато (

Hadziacz (Hadiacz, Haydziacz)
413, 414, 450, 490, 548


413, 414 стор.
Згадка про Гадяч в листі козаків (Павлюка) до С.Конєцпольського з Крилова від 21.09.1637 та коментар в кінці
Мова про поразку повстання Івана Сулими в 1635 році коли козакам повідтинали вуха та послали будувати гадяцьку фортецю
Згадується ця історія у В.Костюка в книзі про Гадяч і у М.Грушевського де наводиться фрагмент цього листа (лист великий)
litopys.org.ua/hrushrus/iur80409.htm


450 стор.
Вже згаданий лист П.Боржецького про невдали спробу Длузького та Цівінського дістатися Гадяча наприкінці 1637 року


490 стор.
Лист 346. С.Потоцький (воєвода подільський) до <брата> Н.Потоцького (воєвода брацлавський) з м. Ніжин від 18.04.1638
Цитата "…підняли трівогу, що над Ворсклою зібрало ся три тисячі люда, хочуть напасти на Гадяч і захопити відти армату"
Це з М.Грушевського -  litopys.org.ua/hrushrus/iur80505.htm


548 стор.
І ще один згаданий вище лист С.Конєцпольського до канцлера П.Гембіцкего з Полтави (13.08.1639) про дорогу на Гадяч

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,369

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

Говтва


Про Говтву згадок ще менше (

Holtwia (Cholowa, Choltwa, Holtew)
Holtwia, rzeka

500, 506, 550


500, 506 стор.
Згадувана вище реляція Хшонстовскего до С.Конєцпольськего за 24.06.1638  та коментар про Говтву після неї
Починається вона з відступу польського війська після погрому з під Говтви до Лубен
Події і реляція частково описані у М.Грушевського -  litopys.org.ua/hrushrus/iur80506.htm


550 стор.
Коментар до біографії Павла Кочана, підстарости білоцерковського, слуги Конєцпольського, капитана венгерської піхоти гетмана, в часи битви з козаками над Говтвою призначений обозним…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,370

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:


Про Гадяч згадок також небагато (

Чи не згадується часом Канів чи Ліпляве?

(Кузуб, Комендант, Прудько) - Лепляво
(Пелых, Власенко, Игнатенко, Андрущенко) - Канев
(Губарь, Рыбалко, Татаренко) - Белополье
(Щенявский) - Житомир, Украина, Польша

Share

2,371

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Підводячи риску під топонімами Полтавщизни  з сумом констатуємо що ні Зіньків, ні Опішня, ні Лютенька, ні Решетилівка не згадуються… як значні на той час об'єкти (поселення). Можливо їх час прийдеться на 2 пол. 1640-х рр..

На відміну від козацьких літописів Решетилівка в подіях повстання Острянина 1638 в польському листуванні не згадується
Можливо такі пізніші згадки слід віднести до типу "коментарів" щоб пояснити локації з прив'язкою до "сучасних" топонімів…



Що цікаво, після повстання 1637 року Миргородський полк згідно "Ординації" розформовувався і його приєднували саме до Переяславського
litopys.org.ua/hrushrus/iur80503.htm
litopys.org.ua/hrushrus/iur80504.htm

Сформовано (реорганізовано) 6 територіальних полків:
Білоцерківський полк,
Канівський полк,
Корсунський полк,
Переяславський полк,
Черкаський полк і
Чигиринський полк

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,372

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

tmaua пише:

Чи не згадується часом Канів чи Ліпляве?

Ліпляве не згадується (чи може я не знаю як пишеться весь по польскі), а Канів звісно, все ж таки адміністративний центр Канівського староства ще за часів Литви та Канівського полку

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,373

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

borisovichi пише:

ні Зіньків, ні Опішня, ні Лютенька, ні Решетилівка не згадуються…

Зараз аналізую цікаві співпадіння якраз з Дикансько-Зіньківською популяцією…
Викладу як завершу після цього посту, а цей пост роблю бо кортить )

Хоч незначне на той час (2 пол. 1630-х) поселеня як Зіньків не згадується в офіційному листуванні великого коронного гетмана С.Конєцпольського за 1632-1646, проте не забуваємо про люстрацію Переяславського староства Київського воєводства 1636 року.

В ньому в Гадяцькій волості (згодом старостві) як приналежні до містечка Гадяч, яке саме тільки нещодавно було осаджене в 1634, згадуються такі слободи, що тільки починають заселятися: Кам'яне, Сари, Рашівка, Лютенька, Зіньків, Більськ, Глинське



Після смерті переяславського старости і державця Гадяцької волості Л.Жолкевського, новим переяславським і гадяцьким старостою 1636 стає його родич великий коронний гетман С.Конєцпольскій, а згодом його син великий коронний хоружій О.Конєцпольський 1637

Це до того, що володарем обширних волостей на Правобережжі був саме С.Конєцпольський і якимось дивним чином назви поселень на Левобережжі у володіннях Конєцпольських нагадують його ж Правобережжні -
Савинці
Лебедин
Круглик
Довжок
Попове
Тарасівка
Лисівка
Балаклія

Хоч шановний історик В.Маслійчук і з обережністю, чи може навіть зі скепсисом говорить про подібність назв поселень (за рідким виключенням), то ми будемо все таки чіплятися за такі випадки )

Просто щоб було зрозуміло в даному випадку про Зіньків, чи то "панське" походження має назва поселення у 1630-х роках…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,374

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Дякуючи шановному  iromko  
Проект поповнився невеликою популяцією - кланом з сіл навколо Хмельницького (Плоскиріва) з Поділля   smile

Всі чотирі зразка мають співпадіння з учасниками проекту і серед них з декількома "корінними" - Литвин, Сулима, Путря
Що в загальних рисах вкладається в нашу концепцію проекта про заселення Полтавщини з Правобережжя в 17 столітті

Також серед спільних співпадінців учасників проекту є учасники з предками з Галичини, Закарпаття, Гуцульщини
Більше того серед спільних співпадінців є ті "фазовані" співпадінці для групи моїх родичів у яких спільний предок ~1830 р.
Це нащадки Гартунгів і Лопухів з Надвірної і Коломиї

Також в ті ареали попадають близькі співпадінці моїх родичів по mtDNA (H9a) - Деркач і Кульчицькі з Болозова Старосамбірського району та Y-DNA (I2a-P37) - Білак з Ляхівців (Лемківців) Ужгородського району
Про них і Гартунгів з Лопухами детальніше було раніше в цій темі



Як бачимо є якій сь генетичні зв'язки Полтавщини з Поділлям в якому є також містечко Зіньків ))
Цікаво! Практично з кожним виділеним регіоном напевно (крім Закарпаття) можна знайти якій сь зв'язки з Конєцпольськими
Барське староство (50 км до Зіньківа), Стрийське староство, власники Добромиля, Долинське, Плоскирівське староства…
Або з Л.Жолкевським… Калуське староство

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,375

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Підгрузив свіжий тест матері з MH в ваш проект.
Людмила Кузуб.
По її батьківській лінії  майже всі з Ліплявського козацького роду (Кузуб, Комендант, Майдан, Прудько)
По її материнській лінії майже всі з Канівського роду "мещан" (Пелих, Ігнатенко, Андрущенко, Власенко).

Як буде якийсь збіг - дайте знати.

(Кузуб, Комендант, Прудько) - Лепляво
(Пелых, Власенко, Игнатенко, Андрущенко) - Канев
(Губарь, Рыбалко, Татаренко) - Белополье
(Щенявский) - Житомир, Украина, Польша

Share

2,376

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

tmaua, Вітаю!
На цей раз швидко загрузилось

І співпадінців багатенько, аж 9
З них три "корінних" з Диканського і Зіньківського районів
Цікаво про прізвище Пелех, воно старовинне (17-18 ст.) для "Полтавщини"

Найрідніші (4-6 юрідні), звісно з Черкаської області ))

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,377 ( 29-09-2021 09:03:32 змінене tmaua )

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

Дякую.

borisovichi пише:

Цікаво про прізвище Пелех, воно старовинне (17-18 ст.) для "Полтавщини"

Перебрав майже весь Канів по метрикам. Перший Пелех з'явився в 1799 р. Цікаво звідки вони могли приїхати, можливо хто підкаже локації Пелехів.


borisovichi пише:

Найрідніші (4-6 юрідні), звісно з Черкаської області ))

Часом немає на gedmatch моїх співпадінців щоб якось погратись з тестами?

Є ще тест родичів з Сумщини та Житомирщини, можливо є якісь проекти для цих регіонів? Чи є сенс підгрузити їх до вас?

(Кузуб, Комендант, Прудько) - Лепляво
(Пелых, Власенко, Игнатенко, Андрущенко) - Канев
(Губарь, Рыбалко, Татаренко) - Белополье
(Щенявский) - Житомир, Украина, Польша

Share

2,378

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

tmaua пише:

Перебрав майже весь Канів по метрикам. Перший Пелех з'явився в 1799 р. Цікаво звідки вони могли приїхати, можливо хто підкаже локації Пелехів.

Про Пелехів пізніше відпишусь детальніше
Одразу заначу що вони там, де ці три полтавські "корінні" ) (зелений маркер під низом)
Я не відкидаю і того що це була міграція з Полтавщини в Канів, тим більш в кін 18 ст.


tmaua пише:

Часом немає на gedmatch моїх співпадінців щоб якось погратись з тестами?

Є. Подивився б ще вчора, але ваш результат ще не завантажився тоді )


tmaua пише:

Є ще тест родичів з Сумщини та Житомирщини, можливо є якісь проекти для цих регіонів? Чи є сенс підгрузити їх до вас?

Так підключайтесь )
Мова актових полтавських книг 2-ї пол. 17 ст. історики-мовознавці пишуть що подібна до житомирських (що логічно)))
Сумщина (Слобожанщина) взалі в якійсь мірі один регіон і одного заселення з Полтавщиною
Про свої версії зв'язків (з конкретними прізвищами) постійно пишу в цій темі
Тим паче що і Сумщина заселялася в тому числі і з околиць Житомира ))

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,379

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

tmaua,

Локації Пелехів - Брусія (суч. Михайлівка) біля Диканьки, Жуки, Тахтаулове, Івончинці біля Полтави
А Ви пошуком по форуму не шукали? )
http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 46#p174746

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,380

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

tmaua,

До речі, у Сулими на МХ є і Максим Татаренко )
Але не зрозуміло, по батьківській чи материнській лінії, тк батьків в співпадінцях немає (

На жаль, жоден з співпадінців (корінних полтавських) у Ludmila Kuzub в списку гедматча не відобразився (

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share

2,381

Re: "Полтавщина" та її заселення, геногеографічний проект

tmaua пише:

Татаренко з Білопілля.
По батьківській лінії Білопілля, Сумська обл.  (Татаренко, Оріщенко)
По материнській лінії Нагорновка, Сумська обл.(Губарь) та с. Климівка, Сумська обл. (Рибалко).

Як буде якийсь збіг - дайте знати.


Вітаю
Аналогічно, 9 співпадінців з проекту
Нажаль, не всіх можна локалізувати, але з тим що є така картина
Примітно, що серед співпадінців є і Рибалко, здається предки з Херсонської губ - також співпадінець односельчанина Литвин

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Share