1 ( 04-01-2016 22:38:16 змінене D_i_V_a )

Тема: Історія картографії та картографи минулого

Petrus Kaerius Caelavit (Петрус Кериус)
Питер фан ден Кеере известен как Петрус Кэриус (Petrus Kaerius, на карте внизу написано Petrus Kaerius Caelavit (латынь)- Петрус Кериус Целавит) родился в 1570 году в семье Голландского книгопечатника и букволитейщика Хендрика фан ден Кеере. В это время семья проживала в Генте сегодняшняя Бельгия (Gent – был одним из богатейших городов средневековой Европы на равне с такими торговыми городами как Любек и Гамбург).
Из-за постоянных религиозных конфликтов и преследований в Европе которые предшествовали тридцатилетней войне (1618-1648), семье пришлось бежать в Лондон. Там Петрус работал гравировщиком по меди. Его ранние гравюры можно встретить в издании Джона Норденса (John Nordens)  "Speculum Britanniae" (1593), среди которых великолепные виды Лондона и Вестминстерского аббатства сденанные как бы с высоты птичьего полета.
В 1595 году семья возвращается в Голландию и поселяется в Амстердаме где он и работает до самой своей смерти.
Первым его трудом по возвращении была  Nova totius Europae descriptio которая была создана в кооперации с Jodocus Hondius.
С 1609 года он начинает свою деятельность также как издатель. Таким образом среди прочего в 1613 он поставляет для Роттердамского Адмиралтейства  многочисленные глобусы.
В 1617 появляется на свет атлас Голландии "Germania inferior" под его именем и с некоторыми картами на которых также выгравировано его полное имя.
Наряду с единичными географическими картами разных регионов Европы такими как Амстердам (1618), Нюрнберг (1619 и Герцогство Вюртембергское (1619) фан ден Кеере гравирует карту мира "Nova totius terrarum orbis".
Как и все карты средневековья, какрты Петруса Кериуса выглядят как произведение искусства с многочисленными украшениями и художественными гравюрами из светской и библейской истории. Карты того времени как правило создавались с использованием латыни.
Умер Петрус Кериус в 1630 году в Генте.

Внизу одна из его карт - называется Germaniae несмотря на то, что сегодня это территории Голландии, Бельгии, Франции, Германии. И братите внимание слева "Сарматия прас" - наша прародина, если историки придут к такому заключению, что мы есть потомки Сарматов 

i.piccy.info/i9/6eb77156b971abd8 … elavyt.jpg

Share

2

Re: Історія картографії та картографи минулого

...точні карти, з масштабами та вимірами геодезичних інструментів почали робити й не так давно.
Якщо це були професійні інженери, як Боплан, то вони робили карти досить не погані. Але багато тих карт що є -  є план-схеми. Їх треба розглядать "приблизно". Там зазвичай головними є річки. По ним треба й дивиться...
Ось типова карта-схема 1670 року. Немає орієнтації північ-південь. Немає кілометрової/чи іншої шкали. Відстані дуже приблизні, інколи навіть іритують. Як вже сказанно, головними є річки та населені місця вздовж них або між ними...

Про назви на картах - маємо мати на увазі, що інколи писали не самоназви, а їх переклади на ту чи іншу мову. Були так звані мови міжнародного спілкування - латина та грецька.
Про написи на картах треба мати на увазі - для якого користувача була зроблена карта - це був місцевий замовник чи закордонний. Випадок з Бопланом гарно це ілюструє. Свої перші катри він робив на замовлення Польського короля, а пізніші карти були видані у Франції та були спрямовані на місцевого користувача.

Також якщо населений пункт (НП) знаходився на важливому торговому шляху, та через нього проходили іноземці та мали свої назви цих НП, можливе їх використання на картах, тому одне й те поселення має на різних катрах різну назву. Хочу зробити припущення, що якщо для НП є декілька різних назв, то це скоріше буде говорить, що він був великим або лежав на торговому шляху.
Я гадаю, це питання має бути ще дослідженим, та як кінцевий результат - випуск каталогів НП та їх історичні назви. Буду рада, якщо такі видання вже є, але мені це поки не відомо.

Share

3 ( 13-05-2018 16:26:10 змінене docpilip )

Re: Історія картографії та картографи минулого

На рахунок різних назв і торгових шляхів, це твердження є абсолютно правильним. Більше того така саме є і в відношення річок на головних шляхах. І точність розташування доріг на старинних картах, навіть без DEM (digital elevation model) є досить акуратна по відношенні до головних торгівельних шляхів. Уже далі, менші містечка та віддалені ріки мають більші спотворення бо там не відмірювали, мабуть просто питали в людей, як далеко до села. Етнічний склад населення в головних торгових центрах змінювався суттєво тільки при змінах напрямків торгівлі. Є так звані Шосові книги у Львові ще з часів Казимира (унікальна річ навіть у Європейському масштабі), де один дослідник зробив відповідні розрахунки. Навіть сьогодні у Львові, скажімо на Вірменській вулиці, живуть люди з вірменськими фаміліями, які твердіть що вони щирі Українці. Та і самі населені пункти на поштових картах правдоподібно мають математичні залежності, що до віддаленості (коней, топографії, і людської фізіології тоді було не побороти). Що саме цікаве, що деякі головні шляхи ще з Античних часів по різних Периплах, співпадають з сучасними дорогами. Хоча не маю ще математики, але якщо взяти віддаль від Білгорода (античної Тири, Аккерману, що є калькою до сучасної назви в обидвох випадках), до Парутіно (Ольбії), то віддалі є однакові. Як і у старину проходила ця дорога через порт Одиссос (або Коблево, або і сучана Одесса. Є математик в Голландії, який робить розрахунки). Щось мабуть варто додати до теорії 17ст., "О Велікіх Міграціях", "Пришли і Ушли" :), зрештою написаною для істориків того ж століття. Хоча більшість великих торгових шляхів проходила по вододілах (Були шляхи і по річкових низинах), і дороговказівниками  служили кургани (були також і жертівні, і свого роду поштові). Тому розташування курганів на карті Шуберта-Тучкова, яка прив'язується дуже точно і містить десь в три рази більше курганів ніж сучасна карта Генштабу. Фаховий картограф, який займався проблемою заорювання курганів в СССР відмічає, що можна прослідкувати по різних виданнях карти Шуберта, як пропадають кургани (тобто розкрадали уже тоді). Зрештою розкрадали ще з часів Геродота, а ритор Пріск відверто пише що причиною Гунських війн є пограбування кургану в Скіфії і одними з умов для миру є рівноправна торгівля. Не знаю як підрузити картинки, але мій графік показує що більшість курганів розташована на віддалі 50-150 метрів від доріг.

Thanks: kuks701

Share

4 ( 26-06-2018 15:44:25 змінене Relic hunter )

Re: Історія картографії та картографи минулого

Продублюю сюди.
Шукаю відомості про топографа Хрисанфа Бількевича. Середина ХІХ ст.
http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 27#p171227

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

5

Re: Історія картографії та картографи минулого

Наверное, сюда.

Выложен ознакомительный фрагмент книги С.А. Браташовой "Начала топографии Причерноморья" (2017).


В книге исследуются ранние географические источники, сохранившие измерения Чёрного моря со времён Гекатея и Геродота.


Проведено сопоставление архаичных данных с античными, средневековыми и современными географическими и историческими сведениями. Выводы автора основаны на сравнительном изучении первоисточников с разъяснением противоречивых сведений географов и историков по топографии Причерноморья персидской и греко-римской экспансии, генуэзско-венецианского и русско-турецкого противостояний.


Снятие более поздних наслоений позволило воссоздать описание Черноморского побережья в эпоху зарождения Персии, как первой сверхдержавы планеты, так и более поздних империй.


Книга предназначена для географов, историков, археологов, краеведов, студентов соответствующих специальностей, всех интересующихся вопросами исторической географии.

А степная трава пахнет горечью...