Максименко Валентин Михайлович, 1915 року народження, м. Київ Київської області, росіянин, даних про освіту немає, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Сталінської (Донецької) області. Слюсар-монтажник заводу “Коксохіммонтаж”. Заарештований 23 липня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Максименко Гаврило Максимович, 1906 року народження, даних про місце народження немає, вихованець дитячого будинку, українець, освіта початкова, безпартійний. Стрілець 3-ї роти 149-го загону Державного політичного управління. Проживав: Донецька область, м. Верхнє, гуртожиток шамотного заводу. Заарештований 7 грудня 1932 року. Виїзною сесією Донецького відділу війського трибуналу прикордонної охорони ОДПУ УРСР 21 березня 1933 року засуджений на 4 роки ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1955 році.
Максименко Григорій Іванович, 1914 року народження, с. Знаменка Слов’янського району Донецької області, українець, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б). Утримуваний у РаваРуському ПФТ. Заарештований 16 червня 1945 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1945 році.
Максименко Єфрем Архипович, 1882 року народження, с. Знаменка Слов’янського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Знаменка Слов’янського району Сталінської (Донецької) області. Лісотехнік живого захисту залізниці. Заарештований 25 вересня 1940 року. Лінійним судом Південнодонецької залізниці засуджений на 5 років ВТТ з позбавленням прав на 2 роки. Реабілітований у 1992 році.
Максименко Іван Євстафійович, 1909 року народження, с. Мачуки Судівської сільради Полтавської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Ремонтний робітник виконробу № 7 ст. Дебальцеве Південнодонецької залізниці. Проживав: Донецька область, ст. Дебальцеве, 1-й сортувальний майданчик, барак № 18. Заарештований 16 лютого 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 20 березня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.
Максименко Іван Йосипович, 1913 року народження, м. Горлівка Донецької області, українець, освіта неповна середня, член ВЛКСМ. Кріпильник шахти ім. Артема. Проживав: м. Горлівка Донецької області, шахта ім. Артема. Заарештований 23 січня 1935 року. Спецколегією Донецького облсуду 10 липня 1935 року засуджений на 4 роки ВТТ. 5 вересня 1935 рок Верховним судом УРСР строк знижено до 3 років ВТТ. Реабілітований у 1991 році.
Максименко Іван Опанасович, 1915 року народження, с. Званівка Ямського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Утік з німцями. Не заарештовувався. Військовим трибуналом військ НКВС по охороні тилу 37-ї армії заочно засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1993 році.
Максименко Микола Омелянович, 1903 року народження, с. Куземівка Куп’янського району Харківської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Дебальцеве Сталінської (Донецької) області. Старший стрілочник станції. Заарештований 25 червня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом Північнодонецької залізниці на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1955 році.
Максименко Микола Петрович, 1909 року народження, с. Князь-Григорівка Миколаївської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. шахти “Давидівка” Чистяківського району Сталінської (Донецької) області. Робітник шахти № 1. Заарештований 5 грудня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом гарнізону м. Луганська Луганської області на 15 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1992 році.
Максименко Олександра Родіонівна, 1912 року народження, м. Красний Лиман Донецької області, українка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: м. Красний Лиман Сталінської (Донецької) області. Голова вуличного комітету. Заарештована 13 травня 1943 року. Військовим трибуналом 50-ї стрілецької дивізії засуджена на 8 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітована у 1943 році.
Максименко Олексій Йосипович, 1911 року народження, с. Студенове Климовицького району, БРСР, білорус, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Артема Дзержинського району Сталінської (Донецької) області. Робітник шахти ім. Артема. Заарештований 5 липня 1939 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1940 році.
Максименко Павло Григорович, 1914 року народження, с. Коломак Харківської області, українець, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав: м. Костянтинівка Сталінської (Донецької) області. Нормувальник заводу “Червоний Жовтень”. Заарештований 30 вересня 1943 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1944 році.
Максименко Петро Григорович, 1890 року народження, с. Золотий Колодязь Андріївського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: х. Вільний Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Колгоспник колгоспу ім. ХVІІ партз’їзду. Заарештований 26 травня 1945 року. Військовим трибуналом гарнізону м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області виправданий. Реабілітований у 1945 році.
Максименко Пилип Іванович, 1885 року народження, с. Глафирівка Єйського району, росіянин, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, вул. Артемівська, буд. № 161. Священик церкви. Заарештований 15 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Максименко Пилип Сергійович, 1890 року народження, с. Званівка Ямського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Яма Ямського району Сталінської (Донецької) області. Касир станції. Заарештований 31 січня 1942 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1993 році.
Максименко Яків Миколайович, 1889 року народження, х. Микільський Селидівського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Хлібороб. Проживав: х. Микільський Селидівського району Донецької області. Заарештований 9 лютого 1930 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 13 березня 1930 року засуджений на 5 років заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.
Максименко Федір Якович, 1896 року народження, с. Красногорівка Мар’їнського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: х. Зелений Мар’їн-ського району Донецької області, буд. № 6. Грабар Красногорівського заводу. Заарештований 26 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1960 році.
Реабілітовані історією. Донецька область. Книга п’ята.
Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.