1 (14-12-2014 11:20:45 отредактировано borisovichi)

Тема: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект


  Для участия в геногеографическом проекте "Полтавщина и ее заселение" приглашаются все желающие, чьи предки происходят с Полтавской земли.
  Под "Полтавщиной" в данном случае следует понимать территорию Полтавского полка / Полтавского уезда, куда в XVII веке переселялись козаки и посполитые Правобережной Украины. Также обращаю внимание к этой теме тех, чьи предки могут происходить с Брацлавщины или Подолья XVII века, а также тех, кто мог вернуться назад домой с Полтавщины в начале XVIII века.


  Project Website
www.familytreedna.com/public/poltavaregion/


ТЕРРИТОРИЯ ПОЛКА

В 1649 году (Зборовский договор) 19 сотен.
Полковой город - Полтава (3 сотни);
Сотенные города: Зиньков, Кобыляк, Опишне, Богачка, Бирки (слоботка), Кузимин (мисто), Бирки (мисто), Ковалевка (мистечко), Балаклыя, Лукомля, Веприк, Гадяч, Книшовка, Подолки (мисто), Рашивка, Лютенька.

http://3.bp.blogspot.com/--lhRth5-zAQ/Tfdt8fd8mGI/AAAAAAAAAFo/mk08roZxatw/s1600/%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%25A2%25D0%2590%25D0%2592%25D0%25A1%25D0%259A%25D0%2598%25D0%2599+%25D0%259F%25D0%259E%25D0%259B%25D0%259A.jpg
Карта Полтавского полка по А.Билоусько

К 1654 году (Присяга на подданство) в переписи появляются: Билоцеркивци (слоботка), Решетиливка (слоботка), Бильске (мисто), Старые Санжары (город), Новые Санжари (слоботка), Котельва (мисто), Грунь (город).

С 1660-х гг. территория полка значительно меняется. На базе Гадяцкого ключа создаются новые полки (Гадяцкий и Зиньковский). В нижнем Поворскле и Поорелю на землях Чигиринского полка и на незаселенных землях появляются новые сотни Полтавского полка - Келебердянская, Кишинска, Переволочанска, Соколска, Орелска, Китайгородска, Царичанска, Маяцка, Нефорощанска.

C конца 17 века территория Полтавского полка приобретает "классический" вид

http://3.bp.blogspot.com/-oMUMmkfLpmM/Tfdt_EAd3qI/AAAAAAAAAFs/ZQKtljooNpg/s1600/Poltava.page1.jpg

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -

Поделиться

2,347 (27-07-2021 22:57:05 отредактировано ktaras)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Kora пишет:

Раньше качество совпадений было лучше, ближе расчетный общий предок, другие показатели родства, хоть какие-то данные по Х-хромосоме и т.п.

А як Ви це визначили, що раніше було краще? У Вас був якийсь далекий збіг, який Ви змогли підтвердити документально, а тепер він зник? Бо інакше, я не розумію, як можна говорити, що якість погіршилася.

У мене всі підтверджені збіги досі визначені точно. Поки що найбільш дальній підтверджений збіг - 4-юрідна сестра батька (тобто 3rd Cousin) раніше була позначена як 2nd Cousin - 4th Cousin, тепер стала 3rd Cousin - 5th Cousin. Збіг був 107/20, тепер 56/23. Але при цьому в троюрідного брата батька, для якого вона теж 4-юрідна сеста, вона так і лишилася 2nd Cousin - 4th Cousin. У них збіг трохи сильніший - 69/35. Ймовірно, по цій гілці гени передалися краще. Спільний предок з нею народився 1854 року. Так що я не бачу проблеми. Усі надійні збіги, які є шанс підтвердити документально, як були так і лишились. Дещо змінилася їх оцінка, мені поки важко сказати, наскільки вона стала точнішою, але я мав підозру, що раніше FTDNA був надто оптимістичний, зараз вони стали більш песимістичні, тому припускаю, що стало якраз точніше.

Kora пишет:

Что касается утверждения про очень далеких предков и составные участки, то не расцениваю это, как абсолютно бесполезное инфо в плане помощи генеалогических поисков и пока это положительно срабатывало. Но, это конечно, так будет работоспособно-полезно, если религия или личные заморочки не ограничивают специфически кругозор и разрешают воспринимать только крайне близкие кровные связи, а остальные связи - знать вас не знаю, ничего "такого" не было!

Как пример: на молгене было утверждение от местного модера, что только 100сМ заслуживают внимание)))) ну, штош... эт нормальненько у кого Вася родил Ивана, а Иван родил Петю и т.д., а всё остальное - не халяльная уличная магия.

Справа не в релігійних заморочках, а в збереженості наших документів і ймовірності знайти документальне підтвердження. Колишні 100 сМ це десь 4-юрідне рідство і спільний предок в середині ХІХ століття. Як показує практика, далеко не в кожного є дерево по всіх гілках на таку глибину, не кажучи вже про 6-8 поколінь і рубіж XVIII і XIX століть. По багатьох місцевостях таких документів просто не існує. Добре, якщо є хоча б спільне рідкісне прізвище або сусідні села, але якщо це якийсь умовний литовець чи поляк, а у вас предок з Катеринославщини і документи закінчуються в 1875 році, то хотів би подивитися, як Ви шукатимете рідство і яка Вам тоді користь від тих збігів по 8 сМ. Не витрачати час на збіги менше 100 сМ це була цілком нормальна прагматична штука в більшості випадків.

Спасибо сказали: DmitroR-2, borisovichi2

Сайт ktaras

Поделиться

2,348

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

2 ktaras

Не хочу тут расписывать логистику, анализ и прочее, т.к. это буде офтопом в данной теме, да и собственно, никаких ноу-хау нет - всё это повторение того, что уже было опубликовано другими исследователями в области генеалогии. Оно всё работает и это замечательно.

Да, и забавненький кандибобер выходит: этно-калькуляторы, которые сравнивают определенные небольшие последовательности в ДНК - это ок, мелкие сходства с археологическими образчиками и старыми захоронениями - тоже ок, а вот генеалогический поиск - это не ок)))) не халяльная уличная магия!


Интересно кому-то выявлять близкие кровные связи в конкретном населенном пункте или в мелком клане, искать своих утерянных родителей/детей, подтверждать биологическое отцовство/материнство, фанатеть теорикрафтом на Y-хромосому и т.п., то тут изменения функционала FTDNA воспринимается в духе "ой, как хорошо - убрали шум!". Хотя, ранее абсолютно никаких затруднений они не испытывали и сейчас новых значимых преимуществ не получили.
Но зачем на этом фоне вышеописанным категориям зафукивать тех, кто занимается "разрушением стен" и "раскопками", которым произошедшие изменения были негативны? У меня только вариант, что это еще одна наглядная реализация социального явления "теории ведра с крабами".

Чтоб было меньше жертв среди начинающих, ИМХО стоит больше приводить практические примеры и активнее обмениваться инфо. Пока подобные проблески наблюдаю только на форумах с региональной направленностью и активных генео-группах в соцсетях, но при этом на блогах, форумах и обществ в соцсетях со специализацией по теме ДНК-тестирования - глухо или деятельность "крабов".

в разной степени ищу-исследую инфо по фамилиям: Ангелов, Вервейко, Давыдов, Киселёв, Куропаткин, Панна, Переверзев и пр.
GEDmatch XB3628797
Спасибо сказали: borisovichi, iromko2

Поделиться

2,349

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Додам і свої 5 копійок

Як на мене немає випадкових співпадінь ДНК, просто часто ми не можемо пояснити, наприклад співпадіння корінного полтавця з корінним шведом. Плюс додаються проблеми від алгоритмів порівняння від різних компаній, коли наприклад є доволі значне співпадіння з людиною у 14 сМ, а з іншим його близьким родичем на одному з сервісів не показує, тому ще десь є мінімальний розрив і фрагменти стали менше 7 сМ

Ну як ілюстрацію приведу один з прикладів з проекту
Є учасник з прізвищем Паринос з Кубані.
В документах за 18 сторіччя в Великих Будищах мешкали Поринос

Як результат всі його співпадінці з проекту саме з цього мікрорегіону
В дужках показані міні популяції співпадінців. Причому всі воні корінні


Name    Shared Centimorgans    Longest Centimorgans    Shared Segments    Relationship Range
Melashchenko (Опішня)    24.04171    24.04171    1    3rd Cousin - 5th Cousin
Sulyma (Великі Будища)    14.76400    14.76400    1    3rd Cousin - 5th Cousin
Suprun (Жуки/Диканька)    10.11685    10.11685    1    4th Cousin - Remote
Pavelko (Шишак/Диканьк)    9.63860    9.63860    1    4th Cousin - Remote
Kalnik (В.Будища/Дикань)    8.62642    8.62642    1    4th Cousin - Remote

Якщо відкинути перші два доволі значні співпадіння, то на решту ті що виділені червоним, та ще й поодинці по ідеї можна було б і не звертати увагу. Але як для співпадіння кінця 18 сторіччя, або на рівні популяції люба додаткова інформація як на мене дуже важлива. Тому що керівник набору Паринос раніше не знав звідки його предок прибув на Кубань.

Тому, пані Kora і говорить про комплексний підхід з максимальним залученням всіх можливостей
З чим я і погоджуюсь. А при зміні алгоритмів ця додаткова інформація може бути просто назавжди втрачена


_______
Як було з Париносом раніше можна подивитися ьепер тільки в історії  smile
http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 23#p235223

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, luvi, Kora, Balymba, DmitroR-2, Петровский, iromko7

Поделиться

2,350

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi, тобто після оновлень FTDNA перестав показувати останніх 3 збіженців?

Я колись писав у сусідній темі, що коли я півтора роки тому протестував маму і її сестру, то в мами було 1800 збігів, а в сестри 800. Чому така різниця? Звідки в мами зайва тисяча збігів? Ніхто не міг відповісти. Але така різниця виглядала дуже дивно. За півтора роки додалося ще мабуть близько сотні-двох далеких збігів.

Зараз після оновлень в мами стало 950, а в тітки 1150 збігів, але тепер це хоча б співставні і не такі дивні числа. Ким була та зайва тисяча збігів у мами? Хто сказав, що це були реальні 100% родичі?

Ви чомусь вважаєте, що от раніше FTDNA було дуже точне і правильне, а от тепер стало все погано, якщо десь когось відкинули. Але хто сказав, що колишня інтерпретація FTDNA була правильною? Хто сказав, що всі колишні навіть найдрібніші збіги були на 100% точні і реальні, а не просто якісь випадкові і невірно інтерпретовані через помилки в їх алгоритмах? Ні в кого немає такої гарантії. Когось прибрали, але ж когось додали. Ми можемо оцінювати точність і якісь збігів лише по документально підтвердженим збігам, або хоча б географічно наближеним збігам чи за рідкісними прізвищами.

Вже неодноразово зустрічав таке, що збіженець має результати на FTDNA і MH, але його бачить лише один якийсь сервіс. А коли дивишся на гедматчі, то виявляється, що є лише один спільний сегмент 7.8 сМ, а то все дрібнота по 3-4 сМ і до спільного предка може бути як 7-8, так і 10-20 поколінь (а чому ні?). І тоді прив’язка до якоїсь місцевості 200 років тому - під великим питанням, бо спільний предок міг жити 300-400 років тому ще десь на Галичині чи Поділлі (а чому ні?).

Спасибо сказали: mike.kilo, borisovichi, DmitroR-23

Сайт ktaras

Поделиться

2,351

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

ktaras,

Пане Тарасе, я не писав що у FTDNA раніше алгоритм був краще, і тим більше точніше. Це неможливо в принципі
Я веду мову про те що алгоритм змінився. Він ІНШИЙ

Так само як відрізняються підходи у FTDNA, MyHeritage, Gedmatch і всяких різних етнокалькуляторів. І це ПРЕКРАСНО
Що технології не стоять на місці. Все це в комплексі доповнює одне одного


Мова про те що внаслідок змін може втрачатися інформація, і якщо її не фіксувати - то НАЗАВЖДИ
І на другому місці тут про пристосування до змін. Діватися нікуди, будемо користуватися новим інтерфейсом.
Нікуди ми не дінимось ))


Щодо наведеного прикладу
То раніше у Париноса було 7 співпадінців з проекту. Стало 5. Три пішли в "Лєту", один КОРІННИЙ додався
Тобто можна було б сказати що стало краще. Але краще не стало, змінився алгоритм обрахунку спільних фрагментів
І не факт, що ці три співпадінця були не справжніми. Всі вони мають по-своєму відношення до Полтавщини

Цей приклад просто ілюструє як помінялися обрахунки і внаслідок цього список співпадінців
Не виключаю що можуть бути інші випадки в яких корінні не додались, а навпаки зникли як ті троє

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: kuks70, ktaras, Kora, mike.kilo4

Поделиться

2,352

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

...Мова про те що внаслідок змін може втрачатися інформація, і якщо її не фіксувати - то НАЗАВЖДИ...
Не виключаю що можуть бути інші випадки в яких корінні не додались, а навпаки зникли як ті троє

Именно такое произошло по мне и курируемым образцам. Если не писала письма, то всё.. инфо полностью утеряно навсегда (((
В итоге что-то делать в дальнейшем можно только с теми немногими кто ответил на обращение и то, если человек не растворится в космосе и согласится загрузить образец на GEDmatch.

Интересно бы было затрололокать в ответ на трололо насчет порога аутосомных в 100сМ и прочего, подняв нижний предел до 1к, игрек до первого символа-буквы, а мито вообще убрав, с пояснениям: Пользователи попросили. Им так удобнее. А подробнее не надо и незачем знать, т.к. вам будет это полностью бесполезно. Пользуйтесь тем, что есть!
Только вот подозреваю, что и в таком случае будут тоже отзывы одобрения и не намного меньше, чем при текущей ситуации)))

В общем, добавилось препон в этом направлении генеалогических поисков, которые тянут еще большие затраты различных ресурсов плюс необходим еще лучше уровень коммуникабельности, бесстрашия и саморекламы. Хотя, таким образом образуется ниша для заработка коммерсов, но это будет посложнее обычных задач намалевать белую моль-голубую кровь в предках или изыскать документы, что мама/бабушка была еврейкой.

в разной степени ищу-исследую инфо по фамилиям: Ангелов, Вервейко, Давыдов, Киселёв, Куропаткин, Панна, Переверзев и пр.
GEDmatch XB3628797

Поделиться

2,353

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

За мандрами мало не забув опублікувати   smile
Ще на тому тижні була публікація в ФБ знову зі Шведського архіву
https://sok.riksarkivet.se/bildvisning/K0024437_00001


На перший погляд подібна до карти Боплана, але з конкретнішою і цікавішою датою  1634 - 1639 рр.
Наприклад, на відміну від карти Боплана немає слободи Решетилівки,
Яка згадується у козацьких літописах під час повстання Якова Остряниці у 1638 році
_________
Ну так, це і є карта Боплана ))
Інженер та картограф Гійом Левассер де Боплан у 1639 році уклав рукописну карту «Tabula Geographica Ukrainska»
Карта була опублікована в рукописному атласі Фрідріха Ґетканта, який зберігається у Військовому архіві в Стокгольмі.
Ця карта стала фактично першим ескізом виданої 9-ма роками пізніше «Загальної карти України».



– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Петровский, luvi, mike.kilo, kuks70, klwtina, SVKM de L6

Поделиться

2,354

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Ось що пише з приводу слобід сам Боплан в своєму посланні до короля Яна-Казиміра, опублікованому у вигляді передмови до "Опису України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн":

Про це я можу говорити з цілковитою впевненістю, оскільки був очевидцем цього упродовж сімнадцяти років, протягом яких мав честь перебувати в даний час на службі двох останніх покійних королів: першого — батька, а другого — брата Вашої Величності. За цей час я заклав основи більше п'ятидесяти значних слобід [solobodes], що стали начебто колоніями, з яких за короткий час утворилося понад тисячу сіл внаслідок росту кількості нових поселень.

Тобто, можемо вважати, що Україна початку 1630х та кінця 1640х - це два різних за населеністю края. Принаймні стосовно практично всього Лівобережжя та південно-східного Правобережжя - це майже все Київське воєводство (в тих межах включало практично всю більш пізню Гетьманщину) та цілковито воєводство Брацлавське, доти не надто заселене.

Збираю генеалогічні матеріали по селу Попова Гребля, Чечельницькій волості, Ольгопільському повіту, Балтсько-Ольгопільському католицькому деканату, Брацлавсько-Подільській шляхті

Поделиться

2,355

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Колись давно, здається у П.Кулаковського, там де про напад московських людей на Полтаву під час Смоленської війни 1632-1634, зустрів згадку про листування великого коронного гетмана Конєцпольського. Для мене було тоді новиною існування в 1633 Полтавської фортеці з цитадел'ю (замком), яка ще в 1630 році згадувалася "пустою слободою". Але у Кулаковського книга про інше, і про Полтаву там лише дві сторінки )  Приходилося проводити якісь паралелі з заснуванням Гадяча, про який було написано значно більше.
Там десь поруч згадувався і козацький полковник (старшина) Яків Остряниця, нащадки якого після 1641 мешкали в Полтаві…

І ось я тримаю в руках всю переписку С.Конєцпольського за 1632-1646 рр. під час перебування на посаді великого коронного гетмана. Аж не віриться )
Це ж про нього сказано: "Posadami wielkich miast Ukrainę ozdobił."


Для початку план простий )
Через Географічний та Іменний покажчики пошукати особистостей пов'язаних з Полтавою та її заселенням в першу чергу
Спробувати зрозуміти польську мову без словника ))

Почну з :
Полтава
Переяслав
Гадяч
Говтва
та інших маєтностей Конєцпольського (Жолкевського) на Лівобережжі зза Дніпром

Жолкевський
Обалковський
Острянин
та інших державців королівщин Переяславського староства


Сподіваюсь в цьому виданні віднайти інформацію про заселення Полтавщини

sergm пишет:

Тобто, можемо вважати, що Україна початку 1630х та кінця 1640х - це два різних за населеністю края. Принаймні стосовно практично всього Лівобережжя та південно-східного Правобережжя - це майже все Київське воєводство (в тих межах включало практично всю більш пізню Гетьманщину) та цілковито воєводство Брацлавське, доти не надто заселене.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, Петровский, tmaua, gennadii5408, SVKM de L, AleksML6

Поделиться

2,356

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Острянин

Не знаю чому, розпочну з нього )

Ostrzanin (Ostranica, Ostranin, Ostry) Jacek starszy kozacki
20, 119, 433, 440, 450, 475, 498,
499, 501, 502, 503, 504, 505, 507,
508, 509, 518, 526, 550


20 стор.
Тут Яків Острянин згадується ще у Вступі, в 5. його частині присвяченій подіям у Смоленській війні з травня 1633 року.
Його підрозділ взяв фортецю Валуйки на Осколі і після невдалої облоги Білгорода повернув в липні до Переяслава.

119 стор.
Це вже лист 22. Олександра Пісочинського (каштелян кам'янецький 1631-35) до С.Конєцпольскего з Путивля від 11.06.1633
В кінці листа про обрання Яцка Остреніна очільником козацького війська замісць Дороша (Дорофія Дорошенка) - "хлопа флегматичного" та "et nullius u nich aut societatis". Щось там на латині якась приказка, але судячи з "хлопця" то видається в 1633 Остряниця доволі молодий? Принаймні молодший від Пісочинського…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Петровский, mike.kilo, gennadii54083

Поделиться

2,357

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi, а вже в 1639 "черкаси" почали найматися на службу до валуйського воєводи, утворивши Панську/Черкаську слободу - назва, яка у Валуйках досі існує.

Цікавить: переселення з Полтавської губ. в Бахмут і Бахмутський повіт Катеринославської губ. в кінці XVIIІ ст.
Розшукуються місця проживання до 1795 р:
Петро Осипов с. Киктенко ~1732 р.н., Козма Осипов с. Киктенко ~1735 р.н., Осип Власов с. Власов ~1722 р.н., Савелій Олексієв с. Печерський ~1752 р.н.
Спасибо сказали: borisovichi, Петровский, gennadii54083

Поделиться

2,358

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

mike.kilo пишет:

а вже в 1639 "черкаси" почали найматися на службу до валуйського воєводи, утворивши Панську/Черкаську слободу - назва, яка у Валуйках досі існує.

Не здивуюсь, якщо це ті самі козаки які її здобували в 1633, а потім в 1638 перейшли московський кордон з Остряниним

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Петровский1

Поделиться

2,359 (14-08-2021 19:09:51 отредактировано mike.kilo)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi, може і ті самі, але вони прийшли не напряму з України:

Чепухин А.Г. Волуйка: крепость на южнорусской окраине (судьбы служилых и жилецких людей XVII века)

Первых служилых черкас перевели в Волуйку «на вечное житье» из Тулы и Тамбова в 1639 году, по их челобитью. «Береговая служба» для них была непривычна, и они попросились на государеву службу, связанную со степными разъездами. Место поселения черкасам определили за рекой Волуем в Царегородской слободе. Еще в 1621 г. жителям слободы из соображений безопасности приказали переселиться в острог, но подчинились приказу не все. А перебравшимся в острог людям на прежних их дворовых местах разрешили держать огороды и сеновалы. Поэтому воевода Мелентий Клементьевич Квашнин запретил черкасам селиться за Волуем на огородах до осени, покуда волуйчане с тех огородов капусту и коноплю не уберут. После же размещения в слободе черкас к ее названию добавилось «Черкаская», а с переводом в 1708 г. волуйских служилых черкас в Изюмский полк за этим районом Завалуя надолго закрепилось название «слобода Панская», по происхождению прежних жителей.
Итак, в декабре 1639 г. воевода Квашнин раздал денежное и хлебное жалованье 35 черкасам Запорожского войска, атаману Якову Иваницкому с товарищами, присланным из Тулы: атаману — 10 руб., рядовым по 9 рублей. Им же за выход и на дворовое строенье дано: атаману — 2 руб., рядовым по 5 руб., хлеба по чети ржи и в Усерде проса — атаману 3, рядовым и одиноким по 2 четверти. Второй группе черкас, присланным из Тамбова, дано: атаману Василию Маркову — 10 руб, рядовым (73 чел.) по 9,5 руб. Им же дано по четверти ржи и в Усерде проса — женатым по 3, одиноким по 2 чети. Половину жалованья выдали черкасам на «Семен день» (1 сентября), вторую — на Рождество (7 января). «Поручныя записи по них взяты, что им государева царева и великого князя Михаила Федоровича всеа Русии служба служити: в Крым, и в Литву, и к Турскому салтану, и на Поле к вором-черкасом не отъехать, и жити на Волуйке, и дворами строитца, и указныя свои земли похать и хлеб сеяти».[129]
Сметная книга 1640 г. показывает, что ряды волуйских черкас за прошедший год существенно поубавились: 1 взят в полон, 1 умер, 30 человек сбежали, в основном в Литву. Дезертировали не только рядовые, но и сам атаман Яков Иваницкий. Оставались на службе черкасы атамана Степана Волошенина — 10 человек, черкасы из Тамбова атамана Василия Маркова — 56 человек, черкасы из Тулы — 20 человек, черкасы станицы Лаврика Борзяка — 6 человек.[130]

129 РГАДА. Ф. 210. Дела разных городов. Д. 22. Л. 205–213.
130 РГАДА. Ф. 210. Книги Белгородского стола. Д. 52. Л. 19–21.

А острянськи козаки потім же ніби повернулись в Полтаву, вбивши самого Острянина та спаливши Чугуїв?

Цікавить: переселення з Полтавської губ. в Бахмут і Бахмутський повіт Катеринославської губ. в кінці XVIIІ ст.
Розшукуються місця проживання до 1795 р:
Петро Осипов с. Киктенко ~1732 р.н., Козма Осипов с. Киктенко ~1735 р.н., Осип Власов с. Власов ~1722 р.н., Савелій Олексієв с. Печерський ~1752 р.н.
Спасибо сказали: borisovichi, luvi, Петровский, gennadii5408, AleksML5

Поделиться

2,360

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Ostrzanin (Ostranica, Ostranin, Ostry) Jacek starszy kozacki
20, 119, 433, 440, 450, 475, 498,
499, 501, 502, 503, 504, 505, 507,
508, 509, 518, 526, 550


433 стор.
Лист 299. С.Конєцпольського до Владислава IV з м. Бар від 21.11.1637
Тут Острянин згадується в коментарі до листа про Карпа Павловича Скидана


440 стор.
Лист 306. Невідомого до С.Конєцпольського (з Білої Церкви) від 02.12.1637
Згадується як Острий разом зі Скиданом як найвидатніші полковники Павлюка


450 стор.
Лист 312. Павла Боржнецького, підстарости переяславського (до С.Конєцпольського) з Рокитни від 10.12.1637
А ось цей лист вельми цікавий. Тут все разом - про Острянина з Полтави, про полтавського державцю Сокольскего, і про Гадяч де 2000 козаків, і про Длузького…

Цей лист (фрагмент) цитує в своїй книзі про Гадяч Володимир Костюк
А ось Острянин з Полтави мені наче ніде не зустрічався, хоча й так зрозуміло, якщо він полтавський полковник ))


Буду його перекладати повністю )

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, Петровский, gennadii54083

Поделиться

2,361

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

mike.kilo пишет:

А острянськи козаки потім же ніби повернулись в Полтаву, вбивши самого Острянина та спаливши Чугуїв?

Так, не тільки в Полтаву
Їх, якщо не помиляюсь 700 сімей розселили в декілька містах, в Ромен, Гадяч, Зіньків, Полтаву, Миргород і Сорочинці

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, Петровский, gennadii5408, AleksML4

Поделиться

2,362

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Цей лист (фрагмент) цитує в своїй книзі про Гадяч Володимир Костюк


І не тільки Костюк, окремими уривками цей лист підстарости наводить в своїй праці М.Грушевський
litopys.org.ua/hrushrus/iur80501.htm

Але тим не менше може і наш переклад може пригодиться )
Тим більше зведено все до купи

312. Павел Борженський до Станіслава Конєцпольського, Рокитне, 10 грудня 1637 (переклад)

    J.M.P. Воєвода Брацлавський вже би до того часу все добре зробив, бо вони мали на це час, змогли б взяти Черкаси та інші міста, але пани жовніри цього не хотіли. J.M.P. Воєвода відчував великі труднощі більше двох тижнів. У Рокитному вони збори свої зробили, і там назад хотіли повернутися, і їх упросили з великими труднощами залишитися ще на три тижні. Козаки, побачивши це, почали потужно збиратися до Скидана до Мошен і наказали гармати висилати із Запоріжжя, які в ті дні мали бути у Черкасах. Kизим також з Києва з-за Дніпра, вів їх досить багато, який стоїть там у Переяславі, і там їх багато збирається. Острянин з Полтави також збирає їх собі, бо в тамтешніх містах до королівської адміністрації належних все хлопство покозачились. Лише в самому Гадячі дві тисячі їх записалося. Длуський був поїхав до Гадяча і з Цвінським разом, але їх в дорозі мало не вбили, вони ледве назад повернулися до Переяслава, тепер усі у Переяславі сидять у замку і не мають нічого їсти, до нашого війська раді би прибути, але їх не випускають. Вони написали Сокольському з Полтави, що вони спалили одну з його буд та його господарство, яке у нього було, вони забрали у них усе, і їм буде важко туди поїхати, бо вони зараз вб'ють його. Скидан написав мені, пообіцявши мені таку саму смерть, яку Саві зробили їхньому старшому, сердився на мене за Смолягу, цей лист я давав читати J.M.P. воєводі Брацлавському, однак, що надія на Бога, що Пан Бог швидко одмінить їхні наміри. Війт Мліївський написав до мені в Рокитне, який повідомив, що через ці роздрухи хліба в Млійові вони не зможуть зібрати, що аж лише м’ясо одне вся Русь їсть, хоча у них це був Великий піст. Попи їх розгрішили. По тридцять злотих кожна мірка муки житньої, якби тільки її можна дістати, а військо хоче повернутися, тоді буде велика біда.


 312. Pawel Borzecki do Stanislawa Koniecpolskiego, Rokitna, 10.XII. 1637 (оригінал)

    J.M.P. wojewoda braclawski juz by byl do tych czasow co dobrego sprawil, gdyz mieli czas po temu, i snadno bysmy mogli Cerkas i inne miasta zabieżeć, jednakże panowie żołnirze żadną miarą nie chcieli. J.M.P. wojewoda więcej niż dwie niedzieli zażył wielkiej trudności. W Rokitnej koło swoje odprawowali, gdzie nazad koniecznie powrócić chcieli, z wielką pracą uproszono ich tylko do trzech niedziel. Kozacy zaś, widząc to, zaczęli się potężnie kupić do Skidana do Moszen i armatę kazali w skok z Zaporoża wyprowadzić, która na tych dniach pewnie miała stanąć w Cerkasiech. Kizim też z Kijowa za Dnieprem zwiódł ich niemałą kupę, który w Peryjasławiu stoi i tam się do niego kupią. Ostranin z Pułtawy także ich kupi do siebie, bo w tamtych miastach do administraty należących wszystko się chłopstwo pokozaczyło. W samym Hadziaczu dwa tysiąca się ich napisało. Dłuski pojachał był do Hadziaczu i z Zwinskiem pospołu, ale ich w drodze mało nie pozabijano, ledwie nazad do Peryjasławia pouchodzili, teraz w zamku wszyscy w Peryjasławiu siedzą i jeść nie mają co, do wojska naszego radzi by przybyli, ale ich nie puszczają stamtąd. Do Sokolskiego piszą z Pułtawy, że mu jednę budę spalili i gospodarstwo ich, co który miał, wszystko im pobrali, a jechać im tam trudno, bo zaraz ubiją. Do mnie Skidan pisał, obiecując mi taką śmierć, jaką Sawie uczynili starszemu swemu, gniewając się na mnie o Smolachę, który list dawałem czytać J.M.P. wojewodzie bracławskiemu, jednak że nadzieja w Panu Bogu, że Pan Bóg te zamysły ich prętko odmieni. Wójt mlijowskib pisał do mnie do Rokitnej, który powiada, że za temi rozruchami chleba we Mlijowiec nie dostaną kupić, aż mięso jedzą wszystka Ruś, choć to post wielki u nich. Popi ich rozgrzyszyli. Po trzydziestu złotych po kilku mirka mąki żytnęj, kiedy by jeno jej mógł dostać, a wojsko się tamtędy chce obrócić, za czym będzie wielki ucisk nasz.

poltava-cadastr.blogspot.com/2021/08/312.html


Дійові особи:
Станіслав Конєцпольський (великий гетман коронний)
Миколай Потоцький (воєвода брацлавський, 1636-1646)
Павел Борженський (підстароста люблінський і переяславський)
Мартін Длуський (староста гадяцький)
? Цвінський ?
Адам Сокольський (державця полтавський)

Карпо Скидан
Яцько Острянин з Полтави
Богдан Кизим (київський сотник)
Сава Кононович (полковник переяславський)
Смоляга

Рокитне (Київська обл)
Черкаси
Мошни (Черкаська обл)
Київ
Переяслав
Полтава
Гадяч
Мліїв (Черкаська обл)
Запоріжжя

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Петровский, luvi, mike.kilo, SVKM de L, gennadii54085

Поделиться

2,363

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Ostrzanin (Ostranica, Ostranin, Ostry) Jacek starszy kozacki
20, 119, 433, 440, 450, 475, 498,
499, 501, 502, 503, 504, 505, 507,
508, 509, 518, 526, 550


475 стор.
Лист 333. Реляція С.Потоцького (воєвода подільський 1636-1655) і А.Кисіля (підкоморій чернігівський 1633-1639) з виправи на Запоріжжя, 2-га пол. лютего 1637
Реляція двох комісарів про ревізію реєстрових козаків

Ця подія також описана у М.Грушевського і наведено фрагменти документу ("що важнїйше і характернїйше")
litopys.org.ua/hrushrus/iur80503.htm

Про Острянина згадка що хворий "у ліжку" (decumbit), другі кажуть що вже помер
"Писали ми до полтавського ПАНА, аби взяв його під свій суд, коли ще живе"
Вірогідно полтавський пан - то Адам Сокольський,

Може тоді район "Панянка" в Полтаві - то місце спаленого повстанцями "господарства" Сокольськего ??
Є ще "Соколій" Байрак недалеко від Івончинець і Жуків, які Іскренки і Жученки одібрали у "панів"


498, 499 стор.
Лист 358. С.Потоцький до (брата) М.Потоцькего, з обозу під Лубнами від 05.06.1638
Про нього також згадує М.Грушевський
litopys.org.ua/hrushrus/iur80506.htm

Через його невеликий зміст спробуємо його перевести ціляком
poltava-cadastr.blogspot.com/2021/08/5-1638.html

358. Станіслав Потоцький до Миколая Потоцького, обоз під Лубнами, 5 червня 1638 р. (переклад)

    На наступний день після того, як я відправив до W.M.m.m.P. і Благодітеля листа, Острянин надіслав мені свого листа через мого хлопця, якого по дорозі забрали з Переяслава; йому я відписав досить достатньо, які відповіді він мені дав потому, я надсилаю оригінал W.M.m.m.P. і Благодітелю. Оскільки я бачу, що він хоче угоду Куруківську чи Періяславську, що швидше подібне до галасу, аніж на угоду, трактує це як iniustis conditionibus (несправедливі умови - лат.). До Пирятина прибули люди X.J.M. (Єремії Міхала Вишньовецкего), їх кілька сотень, які сьогодні будуть з нами. Князь J.M. також поспішити обіцяє, якби Бог привів його, то Острянин втратив би свою безпечність, і ми б намагалися не дати йому поширитися. У війську, з милості Божої, тихо, але потрібно щоб W.M.m.m.P. і Благодітель швидко прибули, про що я W.M.m.m.P. і Благодітелю, дуже прошу.
    Напередодні, тобто з вівторка на середу, я відправив тисячу людей з паном Длутовським під'їхати до Острянина, і з Божої ласки у них вийшло добре, не тільки оних посікли, але й живцем гвалт мали, Остранина, Скидана і кілька старшин до болота геть позаганяли і вони тоді написали мені листи. Скидан через мого хлопця переказав мені, що якщо він буде впевнений у безпеці своїй, він перейде. Я послав до нього шпигуна перевірити, чи правду він говорив, чи це результат дипресії, тому що і писар Себестянович хоче зробити те саме.


358. Stanisław Potocki do Mikołaja Potockiego, obóz pod Lubniami, 5 VI 1638 (оригінал - пол.)

    Dnia onegdajszego po tym, jakom do W.M.m.m.P. i Dobrodzieja wyprawił listy, posłał Ostrzanin list swój do mnie przez chłopca mego, którego wzięto z Peryjasławia jadącego; nań odpisałem mu dosyć dostatecznie, jakowy respons dał mi potym, posełam oryginał W.M.m.m.P. i Dobrodziejowi. Jako widzę, że mu się chce kurukówskiej albo peryjasławskiej komisyjej, zaczym prędzej się spodziwam hałasu znim, niżeli zgody, ponieważ iniustis conditionibus traktuje. X.J.M. ludzie przyszli do Pereatyna, kilkaset ich, którzy dziś u nas będą. Książę też J.M. pospieszyć obiecuje, którego gdyby Pan Bóg przyniósł, sieła by ubyło Ostrzaninowi bezpieczeństwa i staralibyśmy się o to, jakoby mu nie dać się rozpościrać. W wojsku z łaski bożej cicho, jednak trzeba prętki W.M.m.m.P. i Dobrodzieja bytności, o co i ja wielce W.M.m.m.P. i Dobrodzieja proszę.
    Dnia onegdajszego, to jest ze wtorku na środę posłałem z tysiąc człowieka z panem Dłutowskim pod Ostrzanina na podjazd i z łaski bożej dobrze się onym zdarzyło, nie tylko onych nasiekli, ale też i żywcem gwałt mieli, Ostrzanina, Skidona i kilku starszych aż na błota pozapędzali i tym poruszeni list do mnie pisali. Skidon przez chłopca mego rozkazał do mnie, że jeśli ma być zdrowia pewien, chce się przedać. Posłałem szpiega do niego, nie wierni że uczynili to, jednak sieła ich tuszy, bo i Sebestianowicz pisarz toż chce uczynić.

Дійові особи:
Станіслав Потоцький (воєвода подільський, 1636-1655)
Миколай Потоцький (воєвода брацлавський, 1636-1646)
Ярема Вишнівецький
Миколай Длутовський (поручник Є.Вишнівецького)

Карпо Скидан
Яцько Острянин
Себестянович (військовий писар)

Переяслав
Лубни
Пирятин

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, kuks70, Петровский, luvi, gennadii54085

Поделиться

2,364

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Ostrzanin (Ostranica, Ostranin, Ostry) Jacek starszy kozacki
20, 119, 433, 440, 450, 475, 498,
499, 501, 502, 503, 504, 505, 507,
508, 509, 518, 526, 550


501-507 стор.
Лист 360. Ієронім Хшонстовський (ротмістр) до С.Конєцпольскего, Паволоч, 24.06.1638
Це все така довга так звана реляція Хшонстовскего, про яку згадує М.Грушевський
Дії Острянина з травня по червень 1638 з відходом за кордон до Білгорода
litopys.org.ua/hrushrus/iur80506.htm


508-509 стор.
Лист 361. Миколай Потоцький (воєвода брацлавський) до С.Конєцпольскего, обоз на Старці, 30.06.1638
Коротка згадка в листі про Острянина який утік з під Жовнина 13 червня до Білгорода


518 стор.
Лист 370. С.Конєцпольський до П.Гембицькего (в.канцлер 1638-1643), Микулинці, 16.10.1638
В кінці листа до великого коронного канцлера йде мова про московського посла, щоб видали Острянина та інших підданих короля що втікли


526 стор.
Лист 378. М.Потоцький до С.Конєцпольскего (Рокитне), 06.12.1638
Знову про видачу Острянина


550 стор.
Лист 407. С.Конєцпольський до короля Владислава IV, Микулинці, 19.12.1638
Про Острянина, який вивів до Москви тисячу підданих короля і там їх в неволі тримають

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, gennadii5408, Петровский, SVKM de L4

Поделиться

2,365

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Полтава



Острянин

Великі сподівання були про згадки Полтавської фортеці в листуванні Конєцпольського
Але нажаль дива не сталося…

Як ми бачили вище, здебільшого це листування було відомо давно і використовувалося в багатьох працях
І якщо що, то ми би уже знали всю інформацію про Полтаву, гадаю )

Тим більше, що листування великого коронного гетмана носило "військовий", а не "господарський" характер
Події бойових дій та походів, напевно по переписці прослідкувати можна добре, політику та дипломатію
Також треба враховувати що це не все листування Конєцпольского


Отже, тим не менше, про Полтаву

Poltawa (Pultawa, Putawa)
Poltawka, reka
Poltawszczyzna

46, 181, 204, 433, 450, 546, 547


46 стор.
Це ще розлогий Вступ упорядника з коментарем в якому посиланням на лист Конєцпольського, де згадується Полтава
Про цей лист далі в кнці

181 стор.
Ще один коментар, правда про Миргород, Полтава тут в якості мірила відстані

204 стор.
Той самий лист Конєцпольського королю про осаду московськими людьми Полтави в 1633
Фактично все речення процитовано П.Кулаковським в своїй книзі

433 стор.
Коментар до листа про повстання Скидана вкл територію Полтавщини
Про цей лист було раніше з Остряниним

450 стор.
Лист в якому згадується Острянин з Полтави
Про цей лист було раніше з Остряниним
poltava-cadastr.blogspot.com/2021/08/312.html

546-547 стор.
Два листи Конєцпольського з Полтави за 1639 роки
Наче пишуть що магнати не бували на Полтавщині і управляли через державців? (на Лівобережжі) За виключенням Яреми…
Що малось на увазі? У господарських справах?

Напевно "торжєственно перерізав стрічку" відбудованої Кодацької фортеці?
Треба перекладати і порівнювати з інф. про будівнитцво фортеці

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, kuks70, Петровский, luvi4

Поделиться

2,366

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Два листи Конєцпольського з Полтави за 1639 роки


Зробив такий чорновий переклад реляції С.Конєцпольского до короля з Полтави
У відкритому доступі такого листа не знайшов, проте є згадка у М.Грушевського про це "сполошення орди"
litopys.org.ua/hrushrus/iur80602.htm

403. Станіслав Конєцпольський до Владислава IV, Полтава, 13 серпня 1639 р. 
 
   Повідомляю W.M.m.m.P., що форт той дніпровський на кілька ліктів по колу до гори піднявши, в доброму до оборони стані залишив для подальшого завершення J.M.P. брацлавському воєводі з військом W.K.M. і з двома полками запорізьких козаків, сам вирушив 3 Серпня з Кодака. Відправилися зі мною і J.M.P. підчашій коронний та J.M.P. стражник зі своїми людьми, людьми князя J.M.P. конюшего, J.M.P. воєводи чернігівського, бо в цій пустелі для них не залишилося їжі. І коли ми збиралися попрощатися один з одним, шкодуючи що пройшовши довгу дорогу так глибоко в полях шукаючи поганих, а оказія не робила нам послугу W.K.M.P.m.m., доки мої слуги, які перевозили мене через Дніпро у гирлі Ворскли, не повідомили мені, що через Ворскло кілька тисяч татар у володіння W.K.M. пішло. Тому я охочіше поспішив на переправу, і ті Ich.M.M., з якими збирався піти, охоче записалися до компанії. Дуже сильний вітер ускладнював мені переправу, і тому, я вирішив не йти за ними, але тут, на їхніх переправах через Ворсклу, з п’ятниці на понеділок зачекати. У понеділок вранці вони з’явилися прямо перед нами поспіхом їдучи, бо одному загонові тієї самої ночі мої українські слуги відбили весь полон і вивили їх прямо на нас, але fortuito козацька які з таким трудом це зробили для нас, одразу од тих переправ, які вони мали пройти, на яких ми їх пильнували, вони кинулись у бік, після чого нам також довелося пустити в погоню наших коней на великі дві милі, ганяючи їх так срамотно, що вони і обертатися не хотіли, і пройшовши броди, звиклі переправи, по таких лугах, лісах, болотах пішли, що навряд чи вовк чи лисиця, колись там ходили. Покинули весь полон, ясир і своїх навіть коней (бахматів) залишили. Один старшина на ім'я Каракай-ага був убитий, бо їх було три старших, і до цього дня хлопи їм по болотах шиї рубали. В’язні стверджували, що вони йшли сюди без відома Хана, тому що вони його не слухають, тому що всі нагайці були; вони також розповідають, що калга-султан та частина війська пішли під Озов, і додають, що хан наказав вирубати всю сім’ю Кантиміра до п’ятдесяти мурз, як старих, так і молодих. То тоді W.K.M.P.m.m. оголосивши цю нашу послугу ногам величності W.K.M.P.m.m. віддаюсь у вірному підданстві тощо.
 

403. Stanisław Koniecpolski do Władysława IV, Połtawa 13 VIII 1639

   Oznajmuję W.M.m.m.P., żem fortu tego dnieprowego na kilka łokci w okrąg do góry podniósłszy i w dobrej go obronie, porządek, ostawiwszy jeszcze przy nim dla dalszego dokończenia J.M.P. wojewodzica bracławskiego z wojskiem W.K.M. i ze dwiema pułkami Kozaków Zaporoskich,samem powrócił 3 augusti z Kudaku. Powrócił ze mną i J.M.P. podczaszy koronny i J.M.P. strażnik z ludźmi swemi, ludzie księcia J.M.P. koniuszego, J.M.P. wojewody czernihowskiego, bo im już było żywności na tej pustyni nie stało. I gdyśmy się mieli już z sobą żegnać żałując, że tak wiele szlaków przeszedłszy i tak głęboko w polach za porohami tego pogaństwa szukając, a okazyja nam do przysługi W.K.M.P.m.m. nie podała, aż słudzy moi, którzy mi przewozy przez Dniepr na uściu Worzkła sposabiali, dali znać, że tymże miejscem przez Worskło kilka tysięcy Tatarów w państwa W.K.M. poszło. Zaczym tymem ochotniej do przeprawy pospieszył i tych Ich.M.M., z któremim się miał rozjeżdżać, ochotnych w kompanią zaciągnął. Wiatry bardzo wielkie trudniły mi poniekąd przeprawę i dlatego jakom był umyślił nie przyszło mi w szlak za niemi iść, ale tu na ich przeprawach nad Worskłem począwszy od piątku aż do poniedziałku czekać. W poniedziałek przed południem ukazali się nam prosto do nas i spieszno idąc, bo jednemu zagonowi tejże nocy słudzy moi tu ukrainni wszystek plon byli odbieli i prosto by byli na nas przyszli, ale fortuito Kozaczka jakiegoś w potu na jagodach pojmawszy o nas się sprawili i zaraz od tych przepraw, którędy przechodzić mieli, na którychem ich pilnował, w bok się rzucili, za któremi i nam przyszło wypuścić koniom wielkie dwie mile goniąc, ale tak sromotnie uciekali, że się żadnym sposobem obracać nie chcieli i minąwszy brody, zwykłe przeprawy, w takie łuhy, lasy, błota poszli, że ledwie wilk albo lis kiedy tam chodził. Porzucili wszystek plon, jasyr i swoich nawet własnych bachmatów sieła ostawili. Zabity jest jeden starszy na imię Karakaj aga, bo ich było trzej starszych i do dzisiejszego dnia chłopi im po błotach szyje ucinają. Więźniowie dostani to twierdzą, że bez wiadomości chańskiej tu chodzili, gdyż go nie słuchają, ponieważ wszystko Nahajcy byli; to też twierdzą, że sołtan kałga z częścią wojska pod Ozów poszedł i to przydają, że wszystek ród Kantymirów do pięciudziesiąt murzów i starych, i młodych chan wyścinać kazał. To tedy W.K.M.P.m.m. oznajmiwszy i tę jakąkolwiek usługę naszą pod nogi majestatu W.K.M.P.m.m. oddawszy przy wiernym poddaństwie etc.

https://poltava-cadastr.blogspot.com/2021/08/403.html


З приводу будівництва другої Кодацької фортеці є праця
Віктор Мороз, Володимир Мороз, 2016
ЗВЕДЕННЯ ДРУГОГО КОДАКА

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: kuks70, mike.kilo, Петровский3

Поделиться

2,367

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Другий лист Конєцпольського з Полтави до великого канцлєра коронного П.Гембіцького не буду наводити
Хоч він і малий, проте багато латині (напевно в догоду єпископу)

Основні тези - це відповіді на попередні два листа від канцлера: переймання здоров'ям короля, зовнішня політика - Ракоці проти Габсбургів, про ще один похід татар вздовж Ворскли і зміна напрямку до Курська.

Головніше для нас згадка - це наміри Конєцпольського від Полтави їхати до Гадяча
За опублікованим листуванням можна скласти орієнтовний шлях великого коронного гетмана протягом 1639 року
Нажаль тільки в одному напрямку

Можна розпочати рух від міста Броди (Львівська обл) від січня 1639 року -
Далі Микулинці (Тернопільська обл), травень 1639 -
Кристинопіль (Червоноград Львівська обл), червень 1639 -
Обоз над Тясмином у міста Крилів, липень 1639 -
Кодак (суч місто Дніпро), липень 1639 -
Полтава, серпень 1639 -
Гадяч ?
Знову Микулинці, вересень 1639



Як можна припустити шлях С.Конєцпольського здібільшого проходив через його маєтності і володіння королівщинами
Над Дніпром це Мліївська і Лебединська волості біля Тясмина разом з Черкаським староством,
На Лівобережжі - Переяславське та Гадяцьке староства

_________
І знову, в центрі уваги сучасна Тернопільска область   cool  cool  cool

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: kuks70, mike.kilo, Петровский3

Поделиться

2,368

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Не знаю як вам, а мені оце "кабінетне" "східні українці" трохи коробить
Може для генези за 17 - 18 століття так можна ?



Дякую пану В.Волкову за аналіз наших кревних   smile

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, Петровский, nasa2017, kuks70, luvi5

Поделиться

2,369 (18-08-2021 18:32:35 отредактировано Sobolev)

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Интересно! Только географию можно еще расширить. Например, число выходцев из Малой России в Великую Россию было громадным и для современных Белгородской, Курской областей. Но сначала конечно приходили в Слободские полки Украйны а затем уже в Хотмыжский, Белгородский, Обоянский уезды. Слободы Томаровка, Ракитноя, Борисовкой, Грайворон - были крупнейшими очагами переселения черкас. В РГАДА сохранились "ландратские переписи" 1718 года по этому региону. В них фиксировались места выхода черкас. Вот перепись 1718 года слоб. Борисовки (владения фельдмаршала Б.П. Шереметева) - выходцы из Золочева.

Post's attachments

511.JPG
511.JPG 314.31 Кб, 3 скачиваний с 2021-08-18 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Спасибо сказали: Петровский, borisovichi, gennadii54083

Поделиться

2,370

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Гадяч


Про Гадяч згадок також небагато (

Hadziacz (Hadiacz, Haydziacz)
413, 414, 450, 490, 548


413, 414 стор.
Згадка про Гадяч в листі козаків (Павлюка) до С.Конєцпольського з Крилова від 21.09.1637 та коментар в кінці
Мова про поразку повстання Івана Сулими в 1635 році коли козакам повідтинали вуха та послали будувати гадяцьку фортецю
Згадується ця історія у В.Костюка в книзі про Гадяч і у М.Грушевського де наводиться фрагмент цього листа (лист великий)
litopys.org.ua/hrushrus/iur80409.htm


450 стор.
Вже згаданий лист П.Боржецького про невдали спробу Длузького та Цівінського дістатися Гадяча наприкінці 1637 року


490 стор.
Лист 346. С.Потоцький (воєвода подільський) до <брата> Н.Потоцького (воєвода брацлавський) з м. Ніжин від 18.04.1638
Цитата "…підняли трівогу, що над Ворсклою зібрало ся три тисячі люда, хочуть напасти на Гадяч і захопити відти армату"
Це з М.Грушевського -  litopys.org.ua/hrushrus/iur80505.htm


548 стор.
І ще один згаданий вище лист С.Конєцпольського до канцлера П.Гембіцкего з Полтави (13.08.1639) про дорогу на Гадяч

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Петровский, mike.kilo, nasa2017, luvi4

Поделиться

2,371

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

Говтва


Про Говтву згадок ще менше (

Holtwia (Cholowa, Choltwa, Holtew)
Holtwia, rzeka

500, 506, 550


500, 506 стор.
Згадувана вище реляція Хшонстовскего до С.Конєцпольськего за 24.06.1638  та коментар про Говтву після неї
Починається вона з відступу польського війська після погрому з під Говтви до Лубен
Події і реляція частково описані у М.Грушевського -  litopys.org.ua/hrushrus/iur80506.htm


550 стор.
Коментар до біографії Павла Кочана, підстарости білоцерковського, слуги Конєцпольського, капитана венгерської піхоти гетмана, в часи битви з козаками над Говтвою призначений обозним…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Петровский1

Поделиться

2,372

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:


Про Гадяч згадок також небагато (

Чи не згадується часом Канів чи Ліпляве?

(Кузуб, Комендант, Прудько) - Лепляво
(Пелых, Власенко, Игнатенко, Андрущенко) - Канев
(Губарь, Рыбалко, Татаренко) - Белополье
(Щенявский) - Житомир, Украина, Польша
Спасибо сказали: Петровский1

Поделиться

2,373

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Підводячи риску під топонімами Полтавщизни  з сумом констатуємо що ні Зіньків, ні Опішня, ні Лютенька, ні Решетилівка не згадуються… як значні на той час об'єкти (поселення). Можливо їх час прийдеться на 2 пол. 1640-х рр..

На відміну від козацьких літописів Решетилівка в подіях повстання Острянина 1638 в польському листуванні не згадується
Можливо такі пізніші згадки слід віднести до типу "коментарів" щоб пояснити локації з прив'язкою до "сучасних" топонімів…



Що цікаво, після повстання 1637 року Миргородський полк згідно "Ординації" розформовувався і його приєднували саме до Переяславського
litopys.org.ua/hrushrus/iur80503.htm
litopys.org.ua/hrushrus/iur80504.htm

Сформовано (реорганізовано) 6 територіальних полків:
Білоцерківський полк,
Канівський полк,
Корсунський полк,
Переяславський полк,
Черкаський полк і
Чигиринський полк

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: mike.kilo, luvi, kuks70, Петровский4

Поделиться

2,374

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

tmaua пишет:

Чи не згадується часом Канів чи Ліпляве?

Ліпляве не згадується (чи може я не знаю як пишеться весь по польскі), а Канів звісно, все ж таки адміністративний центр Канівського староства ще за часів Литви та Канівського полку

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Петровский, mike.kilo2

Поделиться

2,375

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

borisovichi пишет:

ні Зіньків, ні Опішня, ні Лютенька, ні Решетилівка не згадуються…

Зараз аналізую цікаві співпадіння якраз з Дикансько-Зіньківською популяцією…
Викладу як завершу після цього посту, а цей пост роблю бо кортить )

Хоч незначне на той час (2 пол. 1630-х) поселеня як Зіньків не згадується в офіційному листуванні великого коронного гетмана С.Конєцпольського за 1632-1646, проте не забуваємо про люстрацію Переяславського староства Київського воєводства 1636 року.

В ньому в Гадяцькій волості (згодом старостві) як приналежні до містечка Гадяч, яке саме тільки нещодавно було осаджене в 1634, згадуються такі слободи, що тільки починають заселятися: Кам'яне, Сари, Рашівка, Лютенька, Зіньків, Більськ, Глинське



Після смерті переяславського старости і державця Гадяцької волості Л.Жолкевського, новим переяславським і гадяцьким старостою 1636 стає його родич великий коронний гетман С.Конєцпольскій, а згодом його син великий коронний хоружій О.Конєцпольський 1637

Це до того, що володарем обширних волостей на Правобережжі був саме С.Конєцпольський і якимось дивним чином назви поселень на Левобережжі у володіннях Конєцпольських нагадують його ж Правобережжні -
Савинці
Лебедин
Круглик
Довжок
Попове
Тарасівка
Лисівка
Балаклія

Хоч шановний історик В.Маслійчук і з обережністю, чи може навіть зі скепсисом говорить про подібність назв поселень (за рідким виключенням), то ми будемо все таки чіплятися за такі випадки )

Просто щоб було зрозуміло в даному випадку про Зіньків, чи то "панське" походження має назва поселення у 1630-х роках…

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: nasa2017, Петровский, luvi, mike.kilo, gennadii5408, klwtina6

Поделиться

2,376

Re: "Полтавщина" и ее заселение, геногеографический проект

Дякуючи шановному  iromko  
Проект поповнився невеликою популяцією - кланом з сіл навколо Хмельницького (Плоскиріва) з Поділля   smile

Всі чотирі зразка мають співпадіння з учасниками проекту і серед них з декількома "корінними" - Литвин, Сулима, Путря
Що в загальних рисах вкладається в нашу концепцію проекта про заселення Полтавщини з Правобережжя в 17 столітті

Також серед спільних співпадінців учасників проекту є учасники з предками з Галичини, Закарпаття, Гуцульщини
Більше того серед спільних співпадінців є ті "фазовані" співпадінці для групи моїх родичів у яких спільний предок ~1830 р.
Це нащадки Гартунгів і Лопухів з Надвірної і Коломиї

Також в ті ареали попадають близькі співпадінці моїх родичів по mtDNA (H9a) - Деркач і Кульчицькі з Болозова Старосамбірського району та Y-DNA (I2a-P37) - Білак з Ляхівців (Лемківців) Ужгородського району
Про них і Гартунгів з Лопухами детальніше було раніше в цій темі



Як бачимо є якій сь генетичні зв'язки Полтавщини з Поділлям в якому є також містечко Зіньків ))
Цікаво! Практично з кожним виділеним регіоном напевно (крім Закарпаття) можна знайти якій сь зв'язки з Конєцпольськими
Барське староство (50 км до Зіньківа), Стрийське староство, власники Добромиля, Долинське, Плоскирівське староства…
Або з Л.Жолкевським… Калуське староство

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Петровский, luvi, Balymba, mike.kilo, Kora, gennadii5408, iromko7

Поделиться