Метрические книги греко-католиков Западной Украины. ( Сторінка 3 з 3 )

1. Щодо Метричних книг різних конфесій (греко-католиків, римо-католиків, вірмено-католиків, лютеранів), то вони велися в Галичині з 1730-1780-х років (в окремих випадках з кінця 17 століття). Окремих "костельних" книг не існувало, очевидно під ними Ви розумієте Метричні книги римо-католиків. До другої світової війни Метричні книги зазвичай зберігалися в церквах, за невеликим виключенням тих, які потрапили до архівних збірок (той же фонд Шептицького), або були вивезені до Росії підчас першої світової війни. З приходом радянських військ було проведено в 1940-41 роках вилучення Метрик із церков. При цьому частина книг (які не стосувалися записів про живучих на той час людей) була знищена фізично. З приходом німців збережені Метрики були повернені до церков, де велися до 1944-1946 років, коли знову були вилучені владою. Навчені попереднім гірким досвідом люди старалися сховати Метрики, тому час від часу їх знаходять зараз.
Під назвою "парохіяльна книга" може бути як Метрика, так і "бухгалтерська" книга парафії, де могли бути записані "родоводи", але в жодному разі не погосподарська.

2. Погосподарські книги не велися в Галичині до другої половини 1940-х років.

3. Щоб зрозуміти, що собою представляють Йосифінська і Францисканська Метрики треба зрозуміти основну різницю системи оподаткування в Австрії і Російській Імперії того часу - в Росії оподатковувалися люди - "душі", в Австрії - нерухоме майно. Йосифінська і Францисканська Метрики якраз являються реєстрами нерухомого майна (землі, будівель) з вказанням їх власників. Тобто в Метрики попали ТІЛЬКИ ВЛАСНИКИ майна, а люди, які не мали власності (слуги, комірники, жебраки), а також члени сімей власників там не фігурують.
4. Окрема тема "конскрипції". Говорячи сучасною мовою, це "реєстри військовозобов'язаних". І тільки вони (військовозобов'язані) до них потрапили. Цікавий момент - одночасно з конскрипцією була проведена нумерація будинків, але будинкам, де не було військовозобов'язаних номер не присвоювався - вони "випадали".

Вот еще, нашла. Перепись была! Знаю, что в Чехии проводилась именно в 1921. Вот вижу и поляки и австрияки проводили тоже.

Rawa Ruska

Jak podaje Skorowidz Miejscowości RP, w 1921 roku miasto liczyło ok. 9 tys. mieszkańców (Polacy ok. 42%, Żydzi ok. 42%, Ukraińcy ok. 14%). W 1938 roku miasto liczyło 12 tys. mieszkańców, z czego około 56% stanowili Żydzi.

Просто, наверное, в архивах Польши надо искать. Украинцев очень мало...

Может кто-то ищет информацию, пригодится

У березні 2012 року вийшла друком книга “Калущина в Королівстві Галичини і Володимирії (південна частина)” під авторством Б.Д. Василіва. Ця книга – документально-історичне видання про населені пункти південної частини Калущини з Йосифінської та Францисканської метрик (зберігаються вЦентральному державному історичному архіві у Львові), укладених у XVIII–XIX ст., коли цей край входив до складу Королівства Галичини і Володимирії в межах Австрійської імперії. Подана інформація про такі населені пункти: Добровляни (Dobrowlany), Довге (Dolhe), Тужилів і Котятичі (Tuzylow undKotiaticze), Голинь (Hołyn), Пійло (Poylo), Сівка і Уґартсталь (Siwka mit Ugartsthal), Калуш, Баня і Новий Калуш (Stadt Kallusz,Bania, Now Kallusz), Мостища і Копанки (Mosciska mit Kopanki), Загір’я (Zagórze), Хотінь (Chociń), Підмихайля (Podmichale), Бережниця Шляхетська (BereznicaSzlachecka), Завій (Zawoy), Грабівка (Grabowka), Угринів Середній і Угринів Старий (Uhrynow Sredni mit Uhrynow Stary), Новиця і Ляндестрой (Nowica mit Landestreu), Берлоги (Berłohy).

У першій частині книги для кожногонаселеного пункту в окремій таблиці поданоперелік із наскрізною нумерацією дворів та відповідними прізвищами й іменами їхніх господарів (відповідно з кожної метрики). Мабуть, багатьом мешканцям Калущини чи уродженцям цього краю буде цікаво довідатися звідси про своїх прародичів, щоб простежити історію свого роду через багато поколінь. У другій частині – комплекти таблиць із відомостями для кожної оподатковуваної ґміни (громади) про: земельні угіддя ґмін; урожайність земельних угідь; податковий баланс для ґмін; баланс по урочищах для ґмін; загальний баланс у грошовому еквіваленті; баланс річного доходу і податку для ґмін; баланс усіх будівель кожної ґміни. Складено також словник прізвищ. У додатках поміщені відомості про війтів та інших офіційних осіб.

За організаційної підтримки головиКалуської районної ради М.М. Срібняка по одному примірнику книги було роздано як дарунок у шкільні бібліотеки тих населених пунктів, про які є в ній інформація, а саме: Добровляни, Довге Калуське, Тужилів, Голинь, Пійло, Сівка-Калуська, Мостище, Копанки, Загір’я (відповідна школа), Хотінь (відповідна школа), Підмихайля, Бережниця, Завій, Грабівка, Середній Угринів, Старий Угринів, Новиця, Зелений Яр.
Сподіваємося, що як цифрові фотокопії метрик, так і зазначені книги будуть корисні для вивчення соціально-економічного розвитку й динаміки населення краю.

добрый день!пытаемся расшифровать греко-католические метрические книги, и возник такой вопрос: в записях о рождении рядом с именем ребенка (у некоторых) стоит крестик . сначала подумали, что это ребенок умер, но при дальнейшем рассмотрении обнаруживалось, что ребенок с крестиком женился и рожал детей в дальнейшем. Так и не смогли понять, что этот крестик обозначает. Помогите, пожалуйста.
и еще один вопрос: когда у священника рождались дети записи в книгах как-то отличались от других или нет? заранее благодарю.

спасибо огромное, что дали ответ! Я вчера , после просмотра записей на этом форуме, нашла информацию о том, что существуют метрические книги из Калуша за 1694 -1785 и они находятся во Львовском национальном музее, и что эти книги были оцифрованы. Может быть у кого-то есть информация, где они находятся? в Family search этих метрик мы не нашли. если можете, помогите!
заранее благодарю за ваш отклик.