1

Тема: Література по слобідському козацтву

Яценко В. Б. Інтеграція козацтва Слобідської України до соціальної структури Російської імперії; друга половина XVII -XVIIIст.: монографія chtyvo.org.ua/authors/Yatsenko_V … olovyna_X/

Присвячено висвітленню перебігу інкорпораційної та інтеграційної політики Московської держави, а з 1721 р. - Російської імперії щодо козацтва слобідських полків у другій половині XVII - XVIII ст. Розкрито процес здійснення царським урядом інтеграційної політики щодо слобідського козацтва, окреслено її головні етапи та напрямки. Зазначено схожі риси і відмінності інтеграційних заходів, до яких вдавався царський уряд у слобідських полках, із тими, що мали місце в Гетьманщині. Всевеликому війську Донському, Яїцькому козацькому війську.

Post's attachments

img.jpg
img.jpg 147.31 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
З повагою, Сергій Овчаренко

Share

2

Re: Література по слобідському козацтву

Маслійчук. Слобідська Україна. К., 2008 chtyvo.org.ua/authors/Masliichuk … a_Ukraina/
У книзі в науково-популярному стилі йдеться про колонізаційний рух українців на схід у ХVII-XVIII ст. й про утворення Слобідської України. З'ясовано умови колонізації краю, простежено особливості заселення Слобожанщини, визначено її межі, описано заснування слобідських міст, сіл, монастирів, специфіку повсякденного життя на цій території, у тому числі міжетнічні контакти українців з росіянами й татарами.

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

3

Re: Література по слобідському козацтву

Слюсарський А.Г. Слобідська Україна [Історичний нарис XVII-XVIII] Харків: Харківське книжково-газетне виданвницьтво, 1954 www.twirpx.com/file/1600341/
ЗМІСТ
З далекого минулого
Заселення Слобідської України та її управління
Спільна боротьба слобожан і російського народу проти зовнішніх ворогів
Розвиток господарства і культури на Слобожанщині
Спільна боротьба селян Слобідської України та Росії проти феодально-кріпосницького гніту. 
В братній сімї

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

4

Re: Література по слобідському козацтву

Д.І. БАГАЛІЙ ІСТОРІЯ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ

Передмова Д. І. Багалія

Розділ 1. Географічний нарис Слободської України і початок її заселення
Дике поле — Слободська Україна, її поверх і взгір'я . Річки і їх вплив на заселення . Степ і ліс — їх вплив на заселення . Природні багацтва Слободської України . Татарські броди та перелази . Шляхи. . Новоросійський степ . Московське заселення України . Українські переселенці з Польщі в XVI і першій половині XVII ст. .

Розділ 2. Заселення Слободської України з другої половини XVII до кінця XVIII століття Переселення народу в Слободську Україну з Задніпрянщини і його причини . Заснування й заселення міст і слобід — Острогозька, Сум, Харкова, Охтирки, Ізюма і округи їх полків . Внутрішнє розселення слобожан . Участь монастирів в заселенні країни . Чужоземні переселенці . Вплив заселення на устрій Слободської України . Жалованні грамоти Слободським полкам . Участь Московської держави в українському заселенні . Поширення території Слобожанщини .

Розділ 3. Боротьба з татарами
Оборона проти татар . Татарські напади 1680 і 1691 рр.. Інші татарські напади . Українці у неволі, Кріпості у великих городах, містечках та селах . Лінії кріпостей .

Розділ 4. Автономія
Склад Слобідських полків і їх перші полковники . Склад козацької автономії . Полковники Слободських полків . Діяльність полковників і їх вибори . Московські воєводи на Слобожанщині . Залежність Слобідської України від бєлгородських воєвод. Розрядного і Посольського приказів . Скасування автономії при царицях Анні та Катерині II .

Розділ 5. Соціальний устрій і суспільні стани
Подібність і ріжниця у суспільних станах Гетьманщини і Слобожанщини . Тодішні стани — міщане, козаки - компанейці і підпомошники, державські піддані. Одбутки підданих . Соціальні реформи центрального уряду за часи цариці Анни . Соціальна реформа цариці Катерини II .

Розділ 6. Вибори до екатерининської Комісії для укладання нового «Уложенія» і накази слобожанських представників
Вибори до Комісії ї Накази дворянських представників. Накази городянськнх представників . Накази військових обивателів . Бажання усіх станів взагалі.

Розділ 7. Промисли, ремесла та торгівля
Економічний побут переселенців . Землеробство . Садівництво . Скотарство . Бджільництво . Викурювання горілки . Млинарство . Дегтярство . Здобування селітри . Ремесла . Торгівля . Слободсько-українські ярмарки . Великі ярмарки . Середні ярмарки . Малі ярмарки . Ярмарковий товарообмін .

Розділ 8. Земельна власність
Займанщина земель яко основа земельної власності . Окружні козачі полкові та сотенні землі . Права на дрібну земельну власність козаків-хазяїнів . Розпорядження про старозаїмочні землі російського уряду . Початок панського дворянського землеволодіння . Монастирське землеволодіння .

Розділ 9. Слобожанський побут
Український побут козацької старшини . Обставини життя слободських полков ників. Обставини життя козацтва, селянства та міщанства . Звичаї та риси характеру слобожан .

Розділ 10. Духовенство, церкви та монастирі
Релігійний настрій. Церковна ієрархія. Церковна парахвія. Церковні брацтва. Шпиталі. З життя духовенства.

Розділ 11. Освіта
Любов до освіти у слобожан. Мандровані учителі . Шкільна наука . Число шкіл в Слободській Україні у 1732 р. Харківський колегіум яко центр освіти на Слободській Україні. Пам'ятники словесності .

Розділ 12. Український філософ Григорій Савич Сковорода
Життя Г. С. Сковороди. Філософія Г. С. Сковороди. Значіння Г. С. Сковороди

Розділ 13. Харків яко українське місто
Національний і соціальний склад :харківського населення у XVII — XVIII ст. Українське національне відродження у Харкові у XIX ст.

Коментар (В. В. Кравченко).

dalizovut.narod.ru/bagaley/bagal_so.htm

Share

5

Re: Література по слобідському козацтву

Книга слобідських полків не стосується, але корисна описами населених пунктів
Гильденштедт, Иоанн Антон. Дневник путешествия по Слободско-Украинской губернии академика Санкт-Петербургской академии наук Гильденштедта в августе и сентябре 1774 г. / И.А. Гильденштедт. - Харьков: Типография Губернского Правления, 1892. - 89 с. www.nibu.kiev.ua/elfond/puteshes … htedta.pdf

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

6

Re: Література по слобідському козацтву

Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. Київ, "Наукова думка", 1991. Упорядники В.О. Гірко, О.І. Гуржій. Документи даються мовою оригіналів (рос.) тогочасною графікою. За основу взято три відомі описи: а) Топографічний опис Харків. намісництва 1785 р.; б) Топографічний опис Харків. намісництва 1787 р.; в) Топографічний опис Харків. намісництва з історичною передмовою. Кольорові карти намісництва, повітів та повітових міст. Повіти: Харківський, Чугуївський, Вовчанський, Золочівський, Валківський, Охтирський, Краснокутський, Богодухівський, Сумський, Миропільський, Білопільський, Лебединський, Недригайлівський, Хотмизький, Ізюмський.
archeos.org.ua/?page_id=1670

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

7 ( 21-02-2016 14:35:16 змінене kbg_dnepr )

Re: Література по слобідському козацтву

Під час Генеалогічної виставки «ДЕРЕВО РОДУ» в Харкові 02.03-01.04.2016 www.historians.in.ua/index.php/e … nia-2016-r

15 березня 14.00 – презентація «Генеалогія козацьких родів Слобідської України. Роди Чепела, Гордієнко, Надточій, Мовчан»

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

8

Re: Література по слобідському козацтву

Записки Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук. Кн. XX стор. 129-173
В. Юркевич. Харківський перепис р. 1660 chtyvo.org.ua/authors/Zapysky_is … /Knyha_20/

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

9

Re: Література по слобідському козацтву

Володимир Маслійчук, Геннадій Єфіменко Слобідська Україна та формування українсько-російського кордону https://drive.google.com/file/d/0B0tzbS … loTzg/view
У першій частині викладаються основні відомості про колонізацію земель майбутньої Слобожанщини, козацький полковий устрій та роль Харкова як колиски українського національного руху. Друга частина присвячена актуальним питанням – коли і за яких обставин сформувалася сучасна лінія українсько-російського кордону на північному сході. Брошуру створено за ініціативи групи “Інформаційний спротив”. Джерело:Likbez.org.ua likbez.org.ua/ua/shop

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

10

Re: Література по слобідському козацтву

Казацкий старшина Харьковского полка. Реконструкция сделана на основе описаний мемуаристов.
Рисунок С. Шаменкова к статье Я. Тинченко (Украина) "Слободские казачьи полки и их переформирование в гусарские. 1743–1768", опубликованной в 69-м номере "Старого Цейхгауза".

=====
Казаки Изюмского полка (слева) в сермяжной черкеске и зелёных строевых штанах и Острогожского полка (справа) в зипуне (кобеняке) с капюшоном и простых шароварах (из небелёной ткани). Рисунок С. Шаменкова к статье Я. Тинченко (Украина) "Слободские казачьи полки и их переформирование в гусарские. 1743–1768" (69-й номер "Старого Цейхгауза")

Share

11

Re: Література по слобідському козацтву

Дмитро Багалій
«Історія Слободської України»
Багалій Дмитро
Історія Слободської України / Д. І. Багалій ; передм.
та ком. В. Л. Маслійчук ; упорядн. О. О. Савчук. — Харків : Видавець Олександр Савчук, 2019. — XXXІІ + 400 с., [74 іл., 2 мапи]. — Серія «Слобожанський світ». Випуск 12.

https://savchook.com/books/istoriya-slo … -ukrayiny/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

12

Re: Література по слобідському козацтву

Баглай!!! Можно ещё почитать Харьковское Епископство?
У кого есть доступ к Хрушовской переписи?

Share

13

Re: Література по слобідському козацтву

Як Дике поле стало Слобідською Україною  https://www.radiosvoboda.org/a/29059550.html

Чимало сторінок історії Слобідської України залишаються маловідомими. Хто такі «викотці» і чому їх не любили гетьмани? Які амбіції були в слобідських полковників? Хто з відомих діячів походив з тієї частини Слобожанщини, яка згодом відійшла до Росії? Про це та інше Радіо Свобода розповів член правління Національної спілки краєзнавців України Олег Корнієнко.

– Від якої дати чи події починається історія української Слобожанщини? Деякі дослідник називають 1638 рік – мовляв, тоді, після поразки повстання Якова Острянина, туди переселилися перші козаки-втікачі.

– Думаю, що історія Слобідської України має тяглість ще від доби Київської Русі й Великого Князівства Литовського. Але ці темні часи в історії краю залишаються малодослідженими.
Вважається, що Слобідська Україна, як історико-географічна область, постала у середині – другій половині XVII століття, коли почалися масові переселення з Правобережної та Лівобережної України козаків, селян, міщан. Їх тоді називали «викотці». Це люди, які рвали усі свої зв’язки з колишнім місцем перебування і йшли на території незаселені.
Формально ці землі належали царю московському, але фактично вони були нічийними – Дике поле.
Ми звикли, що Дике поле лежить на Південь до Причорномор’я, але воно було й на Схід. Величезні території майже аж до Волги згодом були заселені українцями.

Нова редакція (1720 року) мапи України Йоганна-Баптиста Гоманна, яка була видана в Нюрнберзі у 1716 році. Назва мапи: «Vkrania que terra Cosaccorvm...» («Україна – територія козаків…»). На самій мапі в лівій частині є напис UKRAINA, а поряд RUSSIA RUBRA. А за межами основних частин мапи, які виділені різними кольорами, зверху у правій частині на білому тлі є напис RUSSIA. (Щоб відкрити мапу у більшому форматі, натисніть на зображення. Відкриється у новому вікні)
– Відомо, що Богдан Хмельницький не дуже добре ставився до цих переселенців і просив царя повернути їх назад. Потім гетьмани також порушували питання чи то про переселення цих людей назад на Наддніпрянщину, чи то про приєднання слобідських козацьких полків до Гетьманщини. А як взагалі слобідське козацтво ставилися до гетьманського?

– Перша реакція того ж Хмельницького була вкрай негативною. У 1657 році він планував каральний похід на територію Сумського полку, який тільки складався, щоб близько 10 тисяч повернути до свого війська, а інших просто вирізати.

– Своїх же, козаків?!

– Так, «викотців». Бо іноді це були козаки-дезертири. Наприклад, Іван Дзиковський, який у 1652 році хотів осісти на місці нинішніх Сум, але його відіслали аж на річку Тиха Сосна, притоку Дону. Там він заснував місто Острогозьк і Острогозький козацький полк. Зараз це територія Росії.

– А хто його відіслав?

– Справа у тому, що поки не було прийнято Земським собором 1653 року рішення «взяти Україну під государеву руку», то Московщина намагалася не втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої. І цих переселенців відправляли подалі. Але після того, як Московія ухвалила стратегічного рішення долучитися до цього конфлікту, то переселенців почали селити вздовж кордону з Річчю Посполитою.

– Повернімося до відносин між Гетьманщиною і Слобожанщиною.

– У 1657 році у Москві провели військову реформу – перш за все, для того, щоб зміцнити оборону від Речі Посполитої й від татар. Із Розрядного приказу, тогочасного міністерства оборони Московщини, пішла ініціатива створити з українських мігрантів козацькі полки за тим же принципом, що й на Гетьманщині. Їм надавалось самоврядування.

Основна маса полків утворилася десь у 1659 році, а міста – дещо раніше. Попервах слобідські козаки виконували роль не стільки захисту від татар, скільки залучались до боротьби проти гетьмана Виговського. Так звані охотники, тобто добровольці, разом з військом воєводи Ромодановського ходили воювати проти війська гетьмана Виговського.

Тож, спочатку відносини складалися вороже, адже гетьманці їх зневажали, вважали дезертирами. Навіть був закон, за яким майно «викотців» можна було конфіскувати. Але згодом, з 1673 року слобідські полки активно долучалися Московщиною до боротьби проти турецько-татарської агресії. І тут вони вже почали діяти спільно з гетьманськими полками. Зближувалися слобідські полки з гетьманськими.

Як не дивно, але серед слобідських полковників були мазепинці. У планах Мазепи було приєднання Слобожанщини. Він спочатку це намагався робити легально, коли мав вплив на Петра І. Наприклад, клан сумських полковників Кондратьєвих був пов’язаний родинними зв’язками з мазепинцями.

Як не дивно, але серед слобідських полковників були мазепинці. У планах Мазепи було приєднання Слобожанщини. Він спочатку це намагався робити легально, коли мав вплив на Петра І. Наприклад, клан сумських полковників Кондратьєвих був пов’язаний родинними зв’язками з мазепинцями.

– Той самий сумський полковник Герасим Кондратьєв претендував на гетьманство. І лівобережний гетьман Дем’ян Многогрішний постійно писав скарги московському цареві на Кондратьєва, який, з одного боку, був оком государя, а з іншого – як казав президент Кучма, проводив багатовекторну політику: був у дуже добрих взаєминах із правобережним гетьманом Петром Дорошенком. Кондратьєв користувався великим авторитетом у лівобережних полках.

Згодом прийшло розуміння, що Україна одна, що Гетьманщина й Слобожанщина – це одне ціле. Як гетьман Мазепа, так і значна частина слобідських козацьких урядовців дійшли до думки, що Слобожанщину треба поєднати з Гетьманщиною. Проте на заваді стали поразка виступу гетьмана Мазепи й подальші репресії. У тому ж Сумському полку багато родин сплачували до 1722 року «мазепщину» – спеціальний податок для тих, хто був викритий у зв’язках з Мазепою.

Після штурму Батурина, одного з керівників оборони Фрідріха Кенігсека, прусського німця, який прийняв православ’я, був генеральним гарматним осавулом у Мазепи, декапітували у Конотопі – тобто, відрубали голову й кінцівки. Голову надіслали до Сум і на списі поставили на полковому майдані. На мою думку, це все недарма робилось – таким чином, намагалися залякати слобожан, щоб вони не підтримували Мазепу.

Історія Слобідської України дуже цікава й багатогранна. Видатний історик Михайло Грушевський сказав, що ціною заселення Слобідської України було втрачено українську державність у другій половині XVII століття. Тобто, величезний людський ресурс пішов на освоєння цих територій. Знелюднене Дике поле перетворили на квітучий розвинений край. Проте цей людський ресурс був тим компонентом, якого не вистачило для здобуття Україною повної незалежності.

Можливо, як зазначив історик Дмитро Дорошенко, в політичному плані Слобожанщина не відіграла великої ролі у загальноукраїнській історії, проте в культурному відношенні її внесок просто неоціненний.

– Безперечно, в Харкові був перший в підросійській Україні університет.

– Перше колективне клопотання слобідської старшини про заснування університету відноситься до 1731 року. І йшлося про те, щоб цей університет був у Сумах.

– Чому саме там?

– Першою слобідською столицею були Суми. Там з початку реформ уряду імператриці Анни Іоанівни була розміщена так звана Комісія учрежденія слобідських полків. Це був підконтрольний російському імперському уряду орган, який керував усією Слобідською Україною.

– Значна частина території Слобожанщини опинилася за межами теперішньої України. Більша частина Острогозького полку опинилася у Росії, залишився тільки Старобільськ. Кілька сотень Сумського полку – також. З Острогозького полку походив відмий історик Микола Костомаров. А хто ще з відомих діячів походив з тієї частини Слобожанщини, яка опинилася поза межами з української держави?

– Можемо назвати багато постатей. Це і художник Трутовський, і родина Чехових.

– Антона Павловича маєте на увазі?

– Так точно. Попервах вони були Чехівські. А потім із території Острогозького полку переїхали до Таганрога, згодом змінили прізвище. Той самий Дмитро Донцов, ідеолог інтегрального українського націоналізму. Його батько – із сотенного містечка Вільхуватка Острогозького полку. Зараз це Воронезька область. Їхнє прізвище було Донці. Згодом родина перебралася до Мелітополя і змінила прізвище.

Мені б хотілося зробити екскурс у ХХ століття. В 1918 році Українська Держава гетьмана Скоропадського укладала мир з більшовицькою Росією, і більша територія Слобожанщини потрапила до України. Проте у 1919 році більшовики створюють маріонетковий український уряд, який зрештою осідає у Харкові. Починається неприкрита інтервенція. Практично тоді ж цей уряд з урядом більшовицької Росії підписує нову угоду, де встановлюють нові кордони. Вони були обрані цілком довільно, без врахування економічних зв’язків, населення…

– Чому саме там?

– Першою слобідською столицею були Суми. Там з початку реформ уряду імператриці Анни Іоанівни була розміщена так звана Комісія учрежденія слобідських полків. Це був підконтрольний російському імперському уряду орган, який керував усією Слобідською Україною.

– Значна частина території Слобожанщини опинилася за межами теперішньої України. Більша частина Острогозького полку опинилася у Росії, залишився тільки Старобільськ. Кілька сотень Сумського полку – також. З Острогозького полку походив відмий історик Микола Костомаров. А хто ще з відомих діячів походив з тієї частини Слобожанщини, яка опинилася поза межами з української держави?

– Можемо назвати багато постатей. Це і художник Трутовський, і родина Чехових.

– Антона Павловича маєте на увазі?

– Так точно. Попервах вони були Чехівські. А потім із території Острогозького полку переїхали до Таганрога, згодом змінили прізвище. Той самий Дмитро Донцов, ідеолог інтегрального українського націоналізму. Його батько – із сотенного містечка Вільхуватка Острогозького полку. Зараз це Воронезька область. Їхнє прізвище було Донці. Згодом родина перебралася до Мелітополя і змінила прізвище.

Мені б хотілося зробити екскурс у ХХ століття. В 1918 році Українська Держава гетьмана Скоропадського укладала мир з більшовицькою Росією, і більша територія Слобожанщини потрапила до України. Проте у 1919 році більшовики створюють маріонетковий український уряд, який зрештою осідає у Харкові. Починається неприкрита інтервенція. Практично тоді ж цей уряд з урядом більшовицької Росії підписує нову угоду, де встановлюють нові кордони. Вони були обрані цілком довільно, без врахування економічних зв’язків, населення…
– Так, і величезні території Слобідської України – дві третини Острогозького полку і близько однієї четвертої Сумського – опинились у складі більшовицької Росії.

Проте у 1923 році вже радянський уряд України організовував спеціальну комісію, куди входила експертна група на чолі з академіками Баглієм і Грушевським, яка провела докладне вивчення цих територій. Вони навіть обрахували господарчий вантажопотік і з'ясували, що він від 67% до 97% – з Україною, а з російськими етнічними територіями був незначним. Робота цієї комісії тривала до 1926-1929 років.
Мешканці цих районів у 1925 році писали, наприклад, з Обояні: «Ми тягнемо свої мозолясті руки до України». Це зараз Белгородська область.

Або ще писали з Курщини, що вони є українцями і хочуть, щоб їхні діти теж були українцями й навчалися в українській школі.

http://images.vfl.ru/ii/1601815383/fe1e73ea/31826932.jpg

Діалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua

Share

14

Re: Література по слобідському козацтву

Слободские казачьи полки / [Соч.] Петра Головинского. - Санкт-Петербург : тип. Н. Тиблена и К°, 1864. - VIII, 247 с.
https://search.rsl.ru/ru/record/01003545780

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

15

Re: Література по слобідському козацтву

Теличенко, Иван В. Протест слободской старшины и казаков против реформы 1765 г. / [Ив. Теличенко]. - [Киев] : тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, ценз. 1888. - 27 с.
https://search.rsl.ru/ru/record/01003550893

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

16

Re: Література по слобідському козацтву

https://www.facebook.com/groups/UAGenealogy

http://images.vfl.ru/ii/1614094160/d3f3f226/33440607.jpg

Oleksandr Alfyorov
РЕЄСТРИ СУМСЬКОГО ПОЛКУ 1660-1664 РОКІВ. Друзі, викладаємо з Oleksandr Riznichenko у відкритий доступ нашу спільну книгу "Реєстри Сумського полку 1660-1664 / Упорядники О. Алфьоров, О. Різніченко. - Київ, 2016. - 534 с."
"Сумський козацький полк – найпотужніший український військовий та ментальний фронтир Слобожанщини др. пол. XVII – сер. XVIII ст. Регіментарство могутнього клану Кондратьєвих перетворило ці терени у військово-політичному, економічному, правовому та культурному вимірах у протодержавний простір. Використовуючи метафору, порівняємо його з квіткою Ясновельможної Гетьманщини, коріння якої слід шукати у спадку Річпосполитської та Литовсько-Руської доби"
У цій книзі зібрано реєстри сумських козаків за 1660, 1662, 1663 та два за 1664 роки.
Цим виданням ми розпочали реалізовувати поставлену перед собою амбітну мету – оприлюднити всі реєстри Сумського козацького регіменту від часу його утворення до ліквідації.
В книжковому (паперовому) варіанті ще лишилось трохи реєстрів Сумського полку 1691 року (635 с) та Полтавського полку 1654 р. (266 с.). Їхні ПДФ-ки за рік будуть у доступі.
Любіть джерела! Бо не в концепціях правда, а в джерелах!
https://www.academia.edu/.../%D0%A0%D0% … 4%D1%81%D1

Share

17

Re: Література по слобідському козацтву

Є цікаві згадки про Слобідські полки, взаємодію Січі та степу https://www.youtube.com/watch?v=e0RNRo2LgX8

Не знайшов теми, яка б більш підходила. Тому зкидаю тут. Може, якщо хтось на форумі знає іншу тему – перенесіть, будь ласка, цей пост туди.

Share