71

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Пан Ярема отжигает. big_smile  big_smile  big_smile

Романюк, Хопта, Наливайко, Плищук, Лискович, Огерук (Ивано-Франковская область, Надворнянский район).

Share

72

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

DmitroR-2, Чиста й гола правда! Ст-ця Ільська, 1960-ті рр.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

73

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Ярематойсамий пише:

DmitroR-2, Чиста й гола правда! Ст-ця Ільська, 1960-ті рр.

Я не сомневаюсь.

Романюк, Хопта, Наливайко, Плищук, Лискович, Огерук (Ивано-Франковская область, Надворнянский район).

Share

74 ( 15-03-2019 17:40:15 змінене kbg_dnepr )

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Сімейні сценарії у стосунках

Анастасія Голота

Створюючи сім'ю, кожен із партнерів привносить у неї свої очікування й уявлення, втілює в ці стосунки свої мрії й мету, малює картинку бажаного майбутнього.

Крім цих намірів та уявлень, в основу сімейних стосунків лягає також дуже багато неусвідомлених нами переконань про те, як правильно створювати сім'ю, запозичених нами від наших батьків і згодом відтворених у своїх власних стосунках. У цих установок і правил, на основі яких ми прагнемо будувати стосунки в сім'ї, повторюючи батьківську модель, є дуже гарна назва — "сімейні сценарії".

+ Читати більше

Сімейні сценарії — це повторювані з покоління в покоління шаблони взаємодії членів родини, зумовлені певними подіями сімейної історії. Сімейні сценарії містять вірування й переконання про те, як треба жити, сімейні міфи й ідеологію, правила і табу, на основі яких члени родини вибудовують свою взаємодію з іншими членами родини, а також із навколишнім світом. Ці сценарії можуть стосуватися абсолютно різних аспектів сімейного життя: скільки мати дітей ("у нашій родині ніхто не народжує більше однієї дитини"), грошей ("у нас у роду ніколи багатіїв не було, — нічого й прагнути"), професійної діяльності ("ми — династія музикантів"), рольових позицій ("жінки в нашій родині всю себе присвячували дітям і сім'ї"), ведення побуту ("наш дім завжди відкритий для гостей") тощо.

У сімейних сценаріїв багато спільного з сімейними традиціями й ритуалами, але, на відміну від останніх, вони часом кардинально впливають на долю людини, а не просто забарвлюють будні. Причин виникнення тих або інших сценарних сюжетів, як правило, члени сім'ї не усвідомлюють, і дотримання їх сприймають як зрозумілий і часом навіть єдино правильний розвиток подій. Але причини є завжди, просто не завжди навіть той, хто став родоначальником сімейного сценарію, усвідомлює причинно-наслідковий зв'язок.

Багатьом відомі випадки, коли, наприклад, у родині з покоління в покоління жінки вибирали собі в подружжя таких чоловіків, які йшли від них невдовзі після народження дитини. Зазвичай такі історії заведено трактувати як "лихий фатум" або "нещасну долю жінок роду". Але, з психологічного погляду, в таких сімейних сюжетах немає як нічого дивного, так і нічого потойбічного. Просто цілком імовірно, що три або чотири покоління тому жінка, яка не змогла побудувати свої сімейні відносини, сформувала певні уявлення про чоловіків, — що вони всі негідники, ненадійні, їм не можна довіряти. Такі уявлення свого часу допомогли їй упоратися з реальністю й наслідками невдалого сімейного життя. А також були покликані вберегти її від повторення схожого болючого досвіду. Цілком закономірно, що ці ж уявлення й установки стосовно чоловіків були згодом передані і її доньці, як свідомо — шляхом залякувань, погроз, відмовлянь її від стосунків, так і несвідомо.

Дівчина, вихована матір'ю з таким набором уявлень, підсвідомо вибиратиме собі в партнери не благонадійного чоловіка, адже вона не має досвіду довірливих відносин із представником протилежної статі (батьком), а буде проектувати на чоловіків страхи й установки своєї матері, які вже стали і її внутрішніми інтроектами (нав'язаними ззовні підсвідомими правилами, що керують поведінкою). У підсумку, це може призвести до того, що знову буде відтворений сімейний сценарій — "пішла стопами матері".

Такий приклад — один із найбільш "класичних" для ілюстрації роботи сімейних сценаріїв. Але є ще маса не таких драматичних і не таких очевидних проявів сімейних сценаріїв у стосунках. Наприклад, прагнення якомога раніше вирушити з батьківського дому у "вільне плавання", яке володіло молодими людьми в кожному поколінні, або ж вік одруження. Буває, що сімейні сценарії так міцно вкорінюються, що для носія сценарію стає самоочевидним: вийти заміж, приміром, слід строго до 30 або ж у жодному разі не одружуватися до 35.

Треба при цьому розуміти, що сам сімейний сценарій — не неминучість, не вирок і не діагноз. Кожна сімейна система (а сім'я, з погляду сімейних психологів, є саме системою) передбачає наявність сценаріїв, які відтворюються з покоління в покоління. Адже по суті ці сценарії покликані захистити від небезпек і невизначеностей цього світу (наприклад, сценарій уникання багатства внаслідок розкуркулювання в попередніх поколіннях, сформований на переконанні "гроші — це небезпечно").

Але буває так, що певний сценарій уже не просто не захищає, а навіть заважає створенню щасливих сімейних стосунків (як, наприклад, сценарій створювати тільки статусні шлюби й уникати справжньої близькості у відносинах, бо вона передбачає уразливість). У такому разі важливо побачити й усвідомити цей повторюваний сюжет, подивитися на нього не як на єдино можливий варіант, а всього лиш як на один із безлічі можливих сценаріїв розвитку подій. Для цього може знадобитися особиста психотерапія, адже часом непросто відійти від звичного сімейного "сюжету" через сильну емоційну навантаженість останнього.

Чи треба будь-що викорінювати всі сімейні сценарії, взяті з батьківських сімей, які ви можете виявити вже у своєму подружньому житті? Очевидно, ні. Цілком імовірно, що такі сімейні повторення стануть лише приємною традицією, котра скріплює сім'ю (наприклад багатодітність, яка стане відмітною сімейною особливістю, що радуватиме всіх членів сімейної системи). Але якщо сімейний сценарій іде врозріз зі сценарієм чоловіка/дружини, то часом можуть виникати серйозні конфлікти й навіть розриватися стосунки, оскільки відхилення від звичного сімейного сценарію, ввібраного з раннього дитинства, може викликати напругу, тривогу й навіть страх.

Наприклад, на основі сімейних установок і правил, жінка прагне реалізувати сценарій "раннього материнства", — тільки такий варіант розвитку подій здається їй правильним і найбільш очевидним одразу після створення сім'ї. А в її партнера, навпаки, наявна чітка установка, що діти мають з'явитися тільки після того, як подружжя впевнено стане на ноги, — він прагне реалізувати свій сценарій відповідального батьківства, беручи приклад зі свого батька. Очевидно, що при такому зіткненні сценаріїв-антагоністів серйозний конфлікт неминучий. У такому разі дуже важливо знайти справжні витоки своїх прагнень, відкопати програми й сценарії, що неусвідомлено прагнуть бути відтвореними, і знайти свої справжні потреби, які слід реалізувати. А потім вести діалог — і з собою, і зі своїм партнером, аби прийти до компромісу, який задовольнятиме всіх, і не тільки на словах.

У самому сімейному сценарії немає нічого поганого. Небезпека таїться лише в тому, що коли людина вибудовує своє життя тільки через відтворення батьківських установок або сімейних сценаріїв, то виходить, що не вона проживає життя, а життя "живе її". Важливо усвідомлювати, які рішення ми приймаємо у житті й чому, — що нами рухає, які свої потреби та цінності ми задовольняємо, який сценарій пишемо. І якщо в певний момент ви усвідомлюєте, що повторюєте сценарій своєї сімейної системи, і це викликає приємну усмішку від розуміння схожої в чомусь долі з іншими членами свого роду, то не варто поспішати змінювати все, тільки б "не за сценарієм". Ну, а якщо, аналізуючи своє життя, ви виявите, що є багато сумної схожості, то краще звернутися до глибшого аналізу причин своїх дій і взяти відповідальність за своє життя на себе.

https://dt.ua/family/simeyni-scenariyi- … 4810_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

75 ( 30-03-2019 18:04:45 змінене kbg_dnepr )

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Людина з ключем на шиї

Катерина Гольцберг

Виховання самостійності

+ Читати більше

Коли я згадую своє дитинство, то в голові спливають різні способи-символи, які в пам'яті вже ніколи не зітруться, бо стали практично символами епохи.

Символ крутої музики — бобінний магнітофон мого сусіда, на якому я вперше почула Висоцького, Pink Floyd, Led Zeppelin і Scorpions. Символ домашнього комфорту й достатку — настінний килим і кришталь у серванті. Символ "шари" — автомат із газованою водою. А от символом самостійності дитини став ключ на шиї, який особисто в мене був і знаменував те, що я була дитиною відповідальною.

Саме поява ключа на шиї ставала для тинейджера мого дитинства важливим кроком до дорослості, тим ініціювальним елементом, що майже автоматично вмикав відповідальність і гордість за довіру. Ця довіра, звичайно ж, супроводжувалася довгим батьківським інструктуванням, що і як із цим ключем робити можна, а що суворо заборонено. Адже попри очевидність і товщину мотузки, ключ усе ж таки треба було ховати навіть перевдягаючись на фізкультуру, щоб недоброзичливці не побачили його і не здогадалися, що ти буваєш вдома сама. І я ховала його під майкою, як комуніст натільний хрест. Крахом батьківської довіри була втрата цього ключа, що зі мною траплялося двічі. Для заможніших сімей втрата ключа супроводжувалася зміною замків і серйозним покаранням. Мені це сходило з рук. І я пишалася ключем на шиї...

Символом сучасних дітей, найімовірніше, стане смартфон, який разом із залежністю від Мережі приніс із собою й іншу — залежність від наявності постійного зв'язку з батьками й можливість для них моніторити геолокацію дитини. Невидимою пуповиною тягнеться до мобільного телефона наших дітей сигнал від телефона їхніх батьків. І, не дай Боже, телефон дитини виявиться розрядженим або вимкненим! Усі пошукові служби буде піднято по тривозі, й усе це надовго стане точкою недовіри, символом тривоги, жахом батьківських снів. Навіть страшно подумати, що в моєму дитинстві сигнал був значно гучнішим, і лунав він для всього двору: "Катю, додому!" І спробуй не виконати — свідків повен двір: нагадають, повторять, присоромлять.

Та батьки в житті дітей присутні не тільки незримо, вони буквально проростають своїм корінням у школу — блукають навколо, організовують тусовки, вайбер-групи, заполоняють собою шкільні кафе, не даючи дитині навіть у стінах школи відірватися від батьківського контролю і побути хоч недовго самостійною. Батьки стежать за дітьми в соцмережах, моніторять Інстаграм, досліджують дитячі смартфони й планшети, надівають їм годинники з прослуховуванням. Це ненадовго заспокоює дорослих, але ніяк не сприяє ані самостійності, ані довірі, ані вмінню приймати незалежні рішення. Водночас, перебуваючи поруч із дітьми, батьки практично ними не цікавляться, і їх стабілізує тільки фізична присутність дитини в полі зору, без особистої участі в її вихованні й розвитку в цей момент. А батьківська роль часто зводиться тільки до потреби нагодувати й одягти. Діти це відчувають і намагаються збентежити батьків, зникаючи або свідомо провокуючи на тривогу. Практично це єдина для них можливість зберегти фокус батьківської уваги на собі.

Часто зустрічається потуральна, суперечлива модель виховання, коли дитині нібито дозволено бути самостійною, але за будь-які "неправильні" дії її суворо карають, виключаючи для неї право на помилку. Вседозволеність теж не сприяє самостійності — коли дитині дозволено все, це не дає їй розуміння правил і меж, що є основою безпеки.

Можливо, сучасним дітям не надто вдається самостійність, адже в них практично не залишилося часу для безконтрольного спілкування, своєрідної гри з сірниками. Вони вже не стрибають з дахів гаражів, не ловлять жаб і не роблять секретиків зі скельцем. Вони живуть під камерами й мікрофонами їхніх тривожних батьків. Вони не вміють напружуватися, щоб не втратити пильності, але вони й не можуть розслабитися, бо весь час перебувають під наглядом. Не позаздриш ні їм, ні їхнім стривоженим батькам.

Я впевнена в тому, і завжди стверджуватиму, що набагато правильніше й надійніше навчити дитину правил безпеки, ніж обвішати її гаджетами-шпигунами, які досвідчений шахрай зніме з дитини за п'ять хвилин. Тільки дитина, яка точно розуміє, що люди діляться на своїх і чужих, що дорослим можна й треба відмовляти, не виконуючи їхніх "дивних" прохань, що не всі дорослі бажають дітям добра, справді має шанс стати самостійною, а відтак не бути обманутою і не зазнати насильства.

Я нещодавно намагалася провести невелике дослідження, результати якого мене дуже розчарували. Я просила дітей ударити мене по руці. Приблизно половина дітей слухняно била мене по руці, іноді навіть досить боляче, не переймаючись доцільністю мого прохання, діючи за принципом: "Усе, що каже дорослий, — істина". Але мене потішила та половина, яка слушно запитувала: "Навіщо?" Адже саме з цього запитання починається критичне мислення, саме це запитання робить дитину з погляду дорослих незручною і неслухняною. Але саме це запитання може убезпечити дитину від того, щоб стати керованим знаряддям у руках не надто порядних дорослих та інших дітей, стати ґвалтівником або жертвою, стати тим, хто потім братиме участь у булінгу тільки тому, що так хоче більшість або цього хочуть дорослі. Я радію дитячим запитанням, які визначають доцільність дій дитини, які дозволяють їй думати і робити вибір, які дають їй можливість усе-таки стати самостійною, приймати незалежні рішення, бути критичною, зрештою, бути собою.

Це не означає, що дитина не повинна слухатися батьків, адже саме зі слухняності й виконання правил і починається шлях до самостійності. Але як мінімум батьківські послання не мають бути суперечливими, нелогічними, не мають демонструвати недовіру до дитини, не мають її принижувати. Зі слухняності природно проростають хороші звички, які згодом стануть природним проявом самостійності.

Якось у дитинстві я гасила "пожежу". Зізнаюся, що пожежа була, скоріш за все, надумана мною. Вогонь був цілком справжній — горіла купа листя, але ймовірність реальної пожежі була, як мені тепер здається, мізерно малою. Якийсь ледачий двірник викинув сміття, але у безпосередній близькості від величезного тюка вати, що призначалася для закутування якихось труб. Мені було всього десять, і я була впевнена, що та вата займеться, і я як справжня піонерка просто зобов'язана запобігти можливій трагедії. Для боротьби з неподобством я залучила якогось чоловіка, котрий, хоч як це дивно, перейнявся моєю тривогою і приніс відро води з найближчої колонки. Загасивши "пожежу" і подякувавши дядечкові, я з чистою совістю пішла додому.

Щось у нас тих було все ж таки інакше. Ми могли й робили. Ми якось рідше соромилися. Ми не чекали мами з роботи, щоб спитати дозволу, ми знали, чого точно не можна, а що можна, і це назавжди залишилося з нами, як фраза "сірники дітям не іграшка". Але чому ми самі, такі цілком самостійні, вирощуємо покоління з об'єктивно проявленою завченою безпорадністю?

Стільки вже написано й видано психологічної літератури, про "як не треба", але це не заважає нашій батьківській тривозі зростати й зростати. В яких глибинах вона чаїлася і чому так чудернацьки вискочила, як чортик з табакерки? Дуже часто мами скаржаться мені, що вони бояться довірити дитину навіть батькові, адже він, звичайно, не погодує вчасно, не надягне шапки, не встежить, не впорається... За всім треба пильнувати, скрізь потрібен контроль — не розслабитися, не видихнути, не відпустити. Гіперопіка — характерна риса нашого часу, формат, без якого жити спокійно ніяк не виходить, але і з ним не дуже-то спокійно.

І, можливо, все починається з батьківського "давай ліпше я, ти не впораєшся" або з "дорослих треба слухатися", а може, і з "а тебе не питали" й "тобі права голосу не давали". Мається на увазі, звичайно ж, те, що слухатися треба батьків, але не враховується, що для дитини це формула загалом-то про всіх дорослих. Дитина засвоює: за ініціативу карають, слухатися — головна її чеснота, вибирати й вирішувати може тільки дорослий, твоя думка нікого не цікавить.

Але ж так нескладно навчити дитину правил безпеки, даючи їй можливість щось робити самій, навчивши її не розмовляти з незнайомцями, не відчиняти дверей чужим, іти геть з небезпечних місць, навіть якщо цим місцем виявився власний будинок, не казати правду про себе незнайомцям, не спілкуватися в Мережі з будь-ким, визначати безпечні місця й безпечних людей, не брати з рук чужих жодних речей і їжі. Прості, здавалося б, правила, а як важко даються батькам! Простіше поставити охорону.

Хоч як дивно, але на цьому тлі зростає кількість батьків, які залишають малолітніх дітей у небезпеці. От зворотний бік цієї медалі. Страшний бік. Дітей залишають удома без питва і їжі самих за залізними дверима, яких за всього бажання вони не зможуть відчинити, у замкнених автомобілях на сонці, біля магазинів у візках, залишених батьками, які відійшли "на секундочку". Діти, покинуті в небезпеці, згодом страждають від порушення прив'язаності, часто істерично чіпляються за маму, проявляють тривогу, не досліджують нового простору, замикаються, намагаються всіляко дратувати батьків, щоб привернути до себе увагу. У підлітковому віці поводяться провокативно, змушуючи всіх доводити їм свою любов або "поважати себе й боятися", застосовуючи маніпуляції і фізичну силу.

Обираючи гіперопіку, батьки теж ризикують отримати людину, чия думка постійно залежатиме від якихось авторитетів, якій буде складно вибудовувати особисті стосунки, розвивати партнерство, адже вона завжди залежала він рішень тих, хто "знає, як ліпше", а отже, шукатиме в дорослому житті тих, хто вкаже, як вчинити.

Важливо зрозуміти, що дитяча самостійність — це актуальна потреба, гарантія вміння адаптуватися до будь-якої мінливої ситуації, гарантія своєчасної сепарації, гарантія дорослішання. Це вимагає від нас неймовірного терпіння, послідовності, віри у свої та її сили, поваги до особистості дитини. Самостійність — це не тільки здатність ставити собі мету й робити вибір, а й здатність відповідати за неї, оплачуючи цю здатність власними психологічними й матеріальними ресурсами. І забезпечити дитину цими ресурсами — наше батьківське завдання.

https://dt.ua/family/lyudina-z-klyuchem … 6333_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: AppS, nfs792

Share

76

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

kbg_dnepr, про посилення батьківського контролю цікава тема. Ще треба додати, що не рідко дітей батьки обговорюють публічно в соц.мережах.

Share

77

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Батько та син роблять те саме фото впродовж 26 років! www.topgentlemen.com/father-son- … -DTM-TG-TB

Суперідея!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

78

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Как сын руководителя превратился в уборщика офиса https://www.obozrevatel.com/society/ale … -ofisa.htm

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

79

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Турботлива зрада
Леся Литвинова

Є закон про право пацієнта бути розпорядником інформації про своє здоров'я. Але немає відповідальности за його недотримання.

Дівчинка Ганнуся виросла в невеликому місті, у родині суворих правил. Настільки суворих, що тема стосунків між статями навіть не обговорювалася. Ганнуся росла слухняною і зразковою дівчинкою. Удома о 21:00. Книжки й класична музика. Вихідні — у колі родини. Інтернет — тільки як безплатний довідник. Юнаки — тільки як можливі претенденти на руку і серце, колись потім, у майбутньому.

Після школи Ганнуся блискуче вступила до одного зі столичних вишів, і з не меншим блиском закрила першу сесію. Після останнього іспиту вся група зібралася разом відзначити цю подію. Було гамірно, весело і багато спиртного. Власне, це було перше спиртне у правильному житті Ганнусі. Здається, після нього була ще й перша сигарета, але це вона вже не дуже-то й пам'ятала. І взагалі все, що відбувалося далі, було суцільним провалом у пам'яті.

Приблизно через місяць Ганнуся була в гостях у батьків. Мама, стурбована блідим виглядом і повною відсутністю апетиту, потягла її до знайомого лікаря…

…Ганнусі про вагітність так нічого й не сказали. Мама благала лікаря зберегти це в таємниці — боялася, що донька не витримає ганьби і накладе на себе руки. Вона й про вечірку в інституті розповідала, заливаючись покаянними слізьми, вважаючи той нещасний келих вина єдиним і найстрашнішим своїм гріхом. Як саме мамі вдалося домовитися з лікарем у хорошій приватній клініці й "видалити апендикс", історія замовчує. Але виписалася з клініки Ганнуся вчасно. Інститут закінчила теж вчасно. І вийшла заміж за хлопчика з пристойної родини. З чистою совістю і знаючи, що ніяких гріхів юности за нею немає. Мама на весіллі плакала від щастя і подумки дякувала Богові за те, що страшна таємниця так і лишилася таємницею, не затьмаривши доньчиного життя.

І жили вони довго й щасливо. Ось тільки дітей Бог не дав. Але тут уже ніхто не винен, правда? Не судилося, виходить…

https://dt.ua/SOCIUM/turbotliva-zrada-316565_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

80

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Агата Кристи умерла, когда ей было 85. В конце своего долгого жизненного пути она написала: "Спасибо тебе, Господи, за мою хорошую жизнь и за всю ту любовь, которая была мне дарована".

https://www.obozrevatel.com/society/lil … ubimoj.htm

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

81 ( 23-07-2019 12:42:06 змінене kbg_dnepr )

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

«Нет сил каждый день ухаживать за пожилой мамой. Я плохая дочь?»

- Мне 45 лет, папа уже давно умер, а маме недавно исполнился 81 год. И она как малый ребенок: постоянно просит прийти и сделать ей то массажик, то укольчик, то просто остаться чайку попить. Я, как послушная дочь, приезжаю по первому зову. Делаю всю работу, а потом плетусь к себе домой заниматься собственными домашними делами - убирать, готовить, делать с детьми уроки. Выматываюсь ужасно, но мама будто не замечает:

- Ну, кто, если не ты, позаботится о старухе?
- Детский долг ухаживать за родителями!
- Помоги мне, я ведь тебе квартиру оставляю.
Или вообще:
- Вот помру я, тогда не будет к кому ездить.

+ Читати більше

Постоянно давит на то, что я ей должна. А когда я что одалживала? За то, что она меня родила, я забочусь о матери, но это же не значит, что я должна каждый день мотаться на другой конец города! К себе перевезти ее не могу - жилплощадь не позволяет. А в дом престарелых она сама не хочет: «Это я на старости лет должна по приютам таскаться?!»

Социальный работник решает бытовые вопросы: моет пол, ходит в магазин. Кажется, нужды в том, чтобы я так часто приезжала, нет. Но чтобы завлечь меня к себе, мама придумывает изощренные способы.

- Ой, давление подскочило, в глазах темнеет. Не вижу, какую таблетку пить.
- Доча, я сегодня умру. Приди, посиди со мной в последний раз.
- Есть так хочется, а нет никаких сил, чтобы встать и хоть корку хлеба съесть.

Управляет мной, как заправский манипулятор. И я ведусь - бегаю, переживаю. А как быть со своей семьей? Моя вечная усталость ведь отражается на ней: мамы и жены постоянно нет дома. А когда есть - ее лучше не трогать.

Все знакомые и коллеги меня осудили. Их мнение категорично: пока родители живы - нужно смотреть. Может, это у них старики не такие капризные, а может, это я неблагодарная. Но жить жизнью матери я не собираюсь. И своим детям сказала, что если стану немощной бабкой - пусть отдают меня в интернат и не мучают свои семьи. Мне интересно мнение психолога: неужели я действительно плохая дочь?

Валерия, Минск.

КОММЕНТАРИЙ ПСИХОЛОГА

«Нужно заботиться о стареющих родителях, но не так, как они указывают, а так, как можете вы!»

- Что в современном мире значит быть «хорошей дочерью» или «хорошим сыном», когда вы - взрослый человек? Сегодня мы четко прослеживаем две разные модели отношения к пожилым родителям, - отмечает психолог, кандидат психологических наук Наталья Олифирович. - Восточная модель, предполагающая многодетность, дает четкий ответ: о стареющих родителях должны заботиться дети, старший или младший сын, и досматривать их до конца. В этих странах отсутствуют дома престарелых, женщины зачастую не работают, семьи объединяются в кланы. В таких семьях существует взаимовыручка, кумовство, приоритет семейного перед личным, отсутствие индивидуальных границ. Проблема одного человека - это проблема всей семьи. Если кто-то не работает, болеет, потерял работу - о нем позаботится «большая семья».

Западная модель базируется на индивидуализме и личных достижениях. Семьи малодетны, личные границы очень важны, люди часто переезжают и работают до 65 - 75 лет. Общество не может позволить себе «усадить» дома работоспособного 40 - 50-летнего человека смотреть за престарелым родителем. Ценностью является здоровье и материальные накопления, которые позволяют людям в возрасте самостоятельно заботиться о себе и выбирать место для проживания. Отчисления в страховые фонды дают возможность пожилым людям комфортно жить в хорошо оборудованных домах со своими ровесниками и квалифицированным медицинским персоналом. Для этой модели нормально, что дети созваниваются с родителями, иногда навещают их, но при этом продолжают жить своей жизнью.

Мы переживаем период перехода от досматривания, когда стареющий родитель жил с одним из детей, к альтернативным моделям. Появились платные дома престарелых, сиделки, помощники. И это естественно - дети должны отдавать силы и энергию своим детям. Автор письма очень четко формулирует проблему - у нее не хватает «мощности» на обслуживание двух семей. Поэтому ей, как и многим другим сыновьям и дочерям, важно расставить приоритеты. Это значит, что нужно заботиться о стареющих родителях, но не так, как они указывают, а так, как вы можете. Сколько браков разрушается из-за постоянных поездок на длительные расстояния к упрямой бабушке, которая стонет, заставляет дочку и зятя сажать картошку и отказывается переехать в город. Сколько подростков начинают игроманить и наркоманить из-за отсутствия времени у родителей, потому что они ездят на другой конец города к своим родителям… Здесь очень важно сказать им: «Я могу то-то и то-то, а вот это, к сожалению, не могу». Лучше быть плохой дочерью и сыном, чем плохим супругом и родителем. Не зря в Библии сказано: «Да отлепится муж от матери и прилепится к своей жене». Это - о приоритетах. Дети - наше будущее, и важно вложиться в них и в свою семью, заботясь о родителях настолько, насколько это не в ущерб вашей жизни.

Было бы странно, если бы выросшие птенцы не вили своего гнезда, а кормили престарелых родителей. Если ваши родители сами стали маленькими детьми и не могут о себе позаботиться - ищите хорошее для всех решение, помня о собственных приоритетах. Самое ужасное - это когда дети со стыдом и виной ждут смерти своих родителей. Чтобы этого не происходило, научитесь ясно и четко выбирать и формулировать родителям границы возможной заботы. Как бы это ни звучало - нужно научиться говорить: «Мама, мне жаль. Я… (вызову тебе скорую; позвоню социальному работнику; попрошу зайти соседку, которой я заплатила, - вставьте нужное), но не могу к тебе приехать. Я смогу сделать это тогда, когда мы договорились».

https://www.kp.by/daily/27005/4067522/? … 4KUkt2RpF4

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks701

Share

82

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Життя до і після розлучення

Беручи шлюб, і чоловік і жінка привносять у нього свої мрії, уявлення й амбіції.

Вони будують сім'ю, працюють, подорожують, ведуть господарство, виховують дітей.

І, зрозуміло, ніхто не планує через три роки, п'ять або десять розлучатися. Але виявляється, що життя в шлюбі — це не завжди свято. Воно складне, обтяжене побутом і вимагає постійної праці й компромісів від обох. Шлюб — ніби скарбничка, в яку подружжя складає свої старання. Проте статистика безжальна: 2018 року Мін'юст зафіксував рекордне число розлучень порівняно з попередніми роками — 53 860 офіційно розірваних шлюбів. Незалежно від причини, процес цей болісний і тривожний. Звісно, буває й таке, що розлучення може стати довгоочікуваною свободою або гарантією безпеки, але здебільшого воно вимагає від подружжя чимало сил та виваженості.

Чоловіки й жінки по-різному проживають розлучення. Особливо воно складне, якщо подружжя має дітей.

https://dt.ua/family/zhittya-do-i-pisly … 8167_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks701

Share

83

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Етапи розвитку шлюбу і типи подружніх стосунків https://dt.ua/family/etapi-rozvitku-shl … 8166_.html

Виділяють чотири стадії шлюбу, або як їх іще називають — циклів сімейного життя.

Першим дуже важливим етапом у формуванні сім'ї є період дошлюбних проб. Саме так можемо назвати оцінювання партнера як майбутнього можливого супутника життя. Ми виявляємо свої очікування щодо поведінки іншої людини і вираховуємо відповідність чи невідповідність її нашим бажанням.

Саме цей етап до шлюбу іноді таїть у собі проблему масок. Коли один з пари або обидва партнери беруть на себе певну роль. І перше, що спонукає нас надіти найбільш яскраву й привабливу маску, — це виправдати власні очікування. Адже це і є той самий слушний час, коли можна стати кращою версією себе, не надто аналізуючи, чи багато енергії потребуватиме ця роль.

Згодом людина або відмовляється від обов'язку грати — і тоді маємо ефект скидання маски; або ж настільки відповідально ставиться до вигаданої гри, що продовжує грати роль їй не властиву. Цей процес закінчується внутрішнім конфліктом. Адже відбувається хибний розрахунок на можливість переробити себе або партнера.

Ці наївні розрахунки зникають самі собою, якщо дошлюбне залицяння триває понад два роки. За цей час майбутнє подружжя встигало достатньо пізнати одне одного, перевірити своє рішення побратися саме з цією людиною, побачити поведінку коханої/ коханого в сімейному колі на різних святах. Іншими словами, накопичується досвід спільних переживань, причому як позитивних (романтика проведених разом вечорів, спільні відпустки, поїздки, планування, підготовка до спільного життя), так і негативних (побутові суперечки, сварки, розбіжності з приводу деяких питань). Вимальовується психофізична сумісність на тлі дошлюбного статевого життя. І досягається згода (сформована найчастіше за замовчанням) про тип подружніх стосунків.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

84

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Психологи. Піраміда за наші гроші?

https://dt.ua/interview/psihologi-piram … 2849_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

85

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

ЗАНИМАЙСЯ СВОЕЙ ЖИЗНЬЮ!
Зоя Казанжи

Занимайся своей жизнью! И не лезь в мою! Тебя никто не просит помогать! Она даже сначала подумала, что ослышалась. Но нет, не ослышалась. Это была дочка.

Она медленно села на диван, не выпуская трубку из рук. Она лезет в дочкину жизнь? Каким образом, интересно? Тем, что мчится в пробках через весь город и успевает довезти горячими только что сваренный суп? Или тем, что дежурит круглосуточно с заболевшими внуками? Или тем, что последние пять лет ни разу не ездила в отпуск одна, а только с семьёй дочки, чтобы у них была возможность ходить на пляжи и в рестораны без детей, пока она за ними присматривает?

Как же так? Как случилось, что она вдруг стала лишней и помощь её в тягость? Да, внуки подросли. Но всё равно двое погодок – это сложно. Няня хорошая, но у няни выходные и отпуск. И по ночам няня не работает. И всё равно дети больше всего любят именно её котлеты и её оладушки. И она может носиться с мальчиками по детской площадке, вызывая искренних восторг мамочек – такая активная и молодая бабушка!

+ Читати більше

Значит, всё это время она лезла в её жизнь? Помогая и оберегая? Сглаживая острые углы, когда они возникали? Отдавая половину своей немаленькой зарплаты, чтобы оплатить дорогие подарки внукам, дочке и зятю? Организовывая сюрпризы на их дни рождения? Отодвинув в сторону свою личную жизнь?

А кто её просил, на самом деле? Ей что, нечем больше было заняться? Ну, как это – нечем? У неё топ-позиция в успешной компании, у неё достаточно редкая специализация и она ещё долго будет будет востребованной. У неё конференции, совещания и надёжный круг друзей. Но всё это и вправду она отодвинула на второй план. Когда дочка в 18 лет сообщила, что беременная и выходит замуж.

Единственная дочка, спецшкола, хореография, зарубежные языковые лагеря – и чётко спланированное будущее. Сначала первый курс в столичном городе, а дальше – хороший иностранный университет.

Дальше была скороспелая свадьба. И роды – одни за другими.

После дочкиной новости о беременности, она молчала два дня. Переваривала. Не могла ни с кем разговаривать. На третий день набрала дочкин номер, покричала в трубку, сама от себя не ожидая подобного. Дочка плакала. Она смягчилась, стало неловко, извинилась. Спросила: он-то хоть кто?

Он был интеллигентным мальчиком из хорошей семьи. Хорошая семья тоже была в шоке. Но эмоции не захлёстывали никого. Встретились, поужинали, поговорили. Дети даже умудрились закончить свой университет. Но о зарубежном уже и речи быть не могло.

Дочка вернулась в родной город, переехала в пустующую квартиру, и началась жизнь. В которую, как оказалось, она лезла. Вместо того, чтобы заниматься своей.

Она знала это за собой – вмешиваться в чужие жизни и пытаться их улучшить. Ей всегда казалось, что она единственная, кто точно знает, как надо. К любой проблеме относилась как к бизнес-проекту. И к своей, и к чужой. Подруга решила сменить квартиру? А давай всё посчитаем. И принималась чертить графики и схемы, перелопатив гору информации в Интернете и доказав подружке, что сейчас не время, невыгодно. Лучше купить участок и построить дом – как раз на землю цены очень подходящие. Хороший, кстати, дом получился.

От соседки ушёл муж. Та слегла с жуткой депрессией. Ты что это себе позволяешь? Да он не стОит твоих страданий! Поднимайся, собирайся, не раскисай! И выволакивала соседку на пробежки, записала на курсы йоги, носила книжки и нашла психотерапевта, дав денег на первые пять сеансов.

И мальчиков она придумала на каратэ и рисование отдать. Первое развивает координацию и гибкость, а второе воспитывает чувство прекрасного.

Да, она вмешивается. Но ведь всегда получается лучше, чем было!

Задумалась. Может, ей только кажется, что лучше? Может, подружке и не нужен был дом? Она часто жалуется, что много уборки и муж не любит косить траву. И садовника приличного тяжело найти. И теперь вряд ли дом продашь. С нынешними-то ценами.

И соседка, почти исцелившись, пришла к ней и смущённо сказала, что муж решил вернуться. Как вернуться?! Ты же стала другим человеком! Не позволяй ноги об себя вытирать! Это что, наливайка возле дома – зашёл-вышел, никто не обратил внимания. Соседка ничего не ответила. А муж вернулся. И теперь соседка аккуратно её избегает, когда встречает.

Внуки хотели на футбол, а она никогда не понимала этой бессмысленной беготни по полю. Каратэ – это гибкость, растяжка, здоровые суставы будут в конце концов. И дочку убедила. Зять деликатно молчал и не вмешивался. Это потом она узнала, что мальчики ходят на футбол вместо каратэ и почему-то хранят это в секрете.

Ходила по своей большой и комфортной квартире. Здесь внукам было позволено всё переворачивать вверх дном. Потом она вызывала клининговую компанию и всё убиралось. У детей должна быть территория, говорила дочке, где они могут беситься и делать всё, что угодно.

Дочка не соглашалась, утверждала, что маленьким детям очень важен режим и предсказуемость. И нельзя низвергать её, дочкин, авторитет, позволяя то, что дома запрещалось. Они тогда поругались. И дочка сказала: ты как вроде ищешь подтверждение собственной нужности и каждый раз хочешь убедиться, что играешь важную роль в чужой жизни. Ты бы лучше своей занялась.

Она первый раз замерла и не нашлась, что сказать в ответ. И даже не могла сглотнуть комок в горле.

И вот, сейчас, она ей сказала почти то же самое: занимайся своей жизнью. Не лезь.

Дети ранят больно. Особенно больно, когда свою жизнь отдаёшь им всецело. Вот как она. Да, работа. Да, много всего разного. Но она всё успевает. И она всё равно сосредоточена на дочке. И на внуках. Они вряд ли обойдутся без неё. Или, может, это она без них не может обойтись – подумала. Может, дочка права и ей действительно отчаянно хочется, чтобы её любили? И она постоянно делает что-то, чтобы её за это «что-то» и любили? Не веря, что её можно любить просто так.

А за что тебя любить? Это он ей сказал, бывший муж. И объяснил: ты идёшь по трупам, делая карьеру. Ты никого не щадишь и за всех принимаешь решения. Ты всегда знаешь, что только твоё мнение важное. Ты танк. А за что любить танк?

Получается, что потом, всё это время, она пыталась доказать, что её есть за что любить?..

Дочка не звонила. Наверное, надо позвонить первой. Хотя она никогда первой не звонила. Чтобы виновник прочувствовал и осознал. И сам позвонил, раскаявшись.

Дочка не звонила. Чёрствая. Впрочем, как и все дети, на которых тратишь жизнь, а они вырастают и говорят: а кто тебя просил? занимайся своей жизнью - и не лезь в мою.

А дети не чёрствые. Дети просто отчаянно сопротивляются, отвоёвывая себе право на собственную жизнь. Без оглядки, подстраховок, нотаций и советов. Без готовых, но чужих сценариев.

Она таки позвонит дочке первой. И сознается, что совершенно ничего не знает про то, как жить своей жизнью. Но она попытается, честное слово.

И даже, может быть, у неё получится.

https://www.facebook.com/zoyakazanzhy/p … 3050248842

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks70, Алена2

Share

86

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Оточуюче середовище дитини та соціально-економічний статус впливають на когнітивні здібності та розвиток мозку в підлітковому віці незалежно від генетичних факторів

https://medic.ua/uk/sotsium-ta-vidnosin … pidlitkiv/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

87

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Слезы помогают снять нервное напряжение и дать выход отрицательным эмоциям, причем плакать в тяжелой ситуации полезно не только женщинам, но и мужчинам. Хотя «мужские слезы», особенно на людях, многие считают проявлением слабости, недопустимой для представителей сильного пола.

О том, почему не стоит сдерживать слезы в трудные моменты жизни, рассказал в эфире радио Sputnik психиатр Евгений Фомин.

https://changeua.com/news/psihiatr-rass … skih-slez/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

88

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Уйти или остаться: как принять правильное решение в отношениях

В жизни многих пар наступает момент, когда партнеры задают себе вопрос: уйти или остаться? Но не все находят адекватный ответ. И бывает, что вполне счастливый союз распадается из-за двусмысленной смс-переписки. А бывает, что после систематического рукоприкладства принимается решение "сохранить семью". Как же найти правильное решение?

Однозначно разводиться нужно, когда пребывание с партнером угрожает Вашей жизни или здоровью. В остальных случаях лучше взять паузу и сделать эти шесть простых шагов.

ПРИВЕСТИ В ПОРЯДОК ЭМОЦИИ. Если Вы рвёте и мечете, то не сможете принять здравое решение. Отвлекитесь, выведите негативные эмоции, приведите себя в относительное спокойствие.

ОЗВУЧИТЬ СЕБЕ ПРИЧИНУ. Почему Вы больше не хотите быть вместе с некогда дорогим сердцу человеком? Формулировки "что-то не то", "как-то не так" указывают на то, что Вам сперва следует разобраться со своими истинными потребностями, а уже потом предпринимать какие-либо действия.

ПРОСЛЕДИТЬ ТЕНДЕНЦИЮ. Случалось ли Вам раньше сталкиваться с подобной проблемой? Если она была причиной разрыва прежних, а возможно и всех предыдущих отношений, тогда развод - не панацея. Начните работать над собой. Исхода может быть два: 1. Ваш партнёр подсознательно подстроится под Ваши внутренние изменения и прежние проблемы останутся в прошлом. 2. Ваш брак всё-таки сойдёт на нет, но без лишних драм.

ВЗГЛЯНУТЬ НА ПРИЧИНУ НЕПРЕДВЗЯТО. Что для нас приемлемо, а что - нет, определяют наши установки. Изменив некоторые из них можно принять практически любые особенности партнёра. Конечно, если весь Ваш брак – это сплошной разрыв шаблонов или если особенности партнёра явно асоциальны, то игра и не стоит свеч. Если же по большей части у вас всё хорошо, но есть одно "но", знайте: с ним можно работать.

ОЦЕНИТЬ ПОСЛЕДСТВИЯ РАЗВОДА. В списке наиболее стрессовых событий развод занимает второе место. Вы должны понимать, что после развода Ваша жизнь не будет прежней. Ведение хозяйства, финансовые вопросы, социальные связи – это только некоторые моменты, которые после развода существенно изменятся.

ОТВЕТИТЬ СЕБЕ: ЛЮБЛЮ ЛИ Я ЭТОГО ЧЕЛОВЕКА? Иногда этого вопроса бывает достаточно, чтобы расставить точки над "i".

https://www.obozrevatel.com/lady/psycho … eniyah.htm

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

89

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Муж раз и навсегда

Как бы было здорово сделать что-то раз и навсегда. Единожды выстроить дом с парадными комнатами, панорамными окнами, винтовой лестницей и жить в нем лет сто припеваючи. Не озадачиваться сменой лампочек и батареек в датчиках дыма. Не перекрашивать стены в ароматный горчичный, не ремонтировать крышу и проводку. Забыть о чистке снега, стрижке газонов, опавших вязах и поливе гортензий. Побелке, покраске, шпаклевке и стяжке полов.

Как бы было здорово один раз плотно поесть и напрочь забыть о приготовлении пищи. О беготне на рынок за картошкой и баклажанами, кролике в сметане и консервации помидоров в собственном соку. Не морочиться фаршировкой, варкой прозрачных бульонов, чисткой духовых шкафов и заточками ножей. Просто слопать слона и переваривать его вечно.

Вот было бы круто выстроить отношения с мужем раз и навсегда. Устроиться за куском свадебного торта и бадьей кофе и, обмахиваясь фатой, проговорить все нюансы супружеской жизни. Обсудить вопросы на пять и двадцать пять лет вперед. Обозначить ближние и дальние цели, финансовые траты и нюансы воспитания детей. Разделить быт на "ты – моешь холодильник, а я – стираю тюль". Пообещать друг другу бросить курить, начать заниматься спортом и не есть в постели печенье. Вот только подобное - из области фантастики. Жизнь непрерывно меняется, вносит коррективы, сдвигает приоритеты. Мы переживаем стрессы, информационные войны, вмешательства бабушек и других заботливых родственников. Болеем, выздоравливаем, уплотняемся, расширяемся, путешествуем, посещаем родительские собрания, затеваем на кухне ремонт и, как результат, договариваемся об уже договоренном снова и снова.

Вот так и мы. Бесконечно пишем, переписываем, стираем и ставим кляксы. Высаживаем лимонные деревья и традиции. Меняем проводки и бантики. Кроим вёсны и зимы. Живем и бесконечно учимся жить.

https://www.obozrevatel.com/lady/psycho … vsegda.htm

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

90

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Три сторони любовного трикутника

Любовний трикутник – досить болюча і при цьому абсолютно добровільна гра. Яку вигоду отримують учасники і як вийти звідти без травм?

https://www.obozrevatel.com/ukr/lady/ps … utnika.htm

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

91

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Житель итальянского Комо поспорил с женой и решил пройтись. Уже через неделю он оказался в 450 километрах от дома. https://u-news.com.ua/101469-muzhchina- … henoj.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

92

Re: Родина і родинні стосунки / Семья и семейные отношения

Девочек с давних времен эксплуатируют — заставляют убираться и готовить. С мальчиков пылинки сдувают: продолжатели рода, наследники дивана и серванта с хрусталем, им перетруждаться нельзя.
Была у нас на работе тетя, которая жалела, что у нее дочери нет, одни сыновья. А дочь бы ей готовила, убирала. Спрашиваем: «А сыновья не могут?» Отвечает: «Им семьи создавать надо, они уже отдельно живут». Опять спрашиваем: «А дочери семья не была бы нужна?» Ух, вы бы видели, как ее перекорежило. Эта самая несуществующая в природе дочь должна была за ней в ее мечтах ухаживать до смерти. А сыновей она в этой роли не видит. В общем, мы порадовались за дочь, что она так и не родилась

А на ваш взгляд, есть разница в воспитании мальчиков и девочек?

https://www.adme.ru/svoboda-narodnoe-tv … -r04urVSIM

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Алена1

Share