1

Тема: Добромиль, місто Самборського р. Львівської обл.

Вікі:

Добро́миль — місто районного значення Старосамбірського району Львівської області. Населення становить 4222 особи (на 1 січня 2020 року).

Місто вперше згадується як село 1374 року. Тоді князь Владислав Опольський надав родові Гербуртів маєтки по річках Вирві та Стрвяжу відомі як Добромильський ключ, що включав місто Добромиль і села Арламів, Велике, Квасинина, Княжпіль, Передмістя Добромиля (Гучко), Поляна, Ляцко, Мігово, Папортно, Сопітник.

Близько 1450 року львівський ловчий Миколай Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев'яний замок. У 1467 році селом управляв тіун Степан ще на основі руського права. Коли 1497 року Добромиль сплюндрували татари, згорів і замок. Цього ж року польський король Ян I Ольбрахт визнав Добромиль містечком і дозволив проводити ярмарки. Містечко швидко розвивалось. Сюди переселялись купці й ремісники. Спроваджені з Моравії ткачі (також прибували інші колоністи) виробляли високоякісне сукно. За ним, а також за місцевою сіллю приїздили купці з Угорщини й Сілезії.

28 червня 1566 року за старанням власника місцевих солеварень Станіслава Гербурта король Сигізмунд II Август надав Добромилю Магдебурзьке право. Запрошені власником Добромиля нові ремісники організовують цехи. Містечко укріплюється мурами й частоколом. Дерев'яний замок на горі Гербурт почав перебудовувати з каменю й цегли (див. Добромильський замок).

Продовжив цю роботу Ян Щасний Гербурт — видатний політичний і культурний діяч, який навіть писав поезії давньою українською мовою. У 1611 році він запросив з Кракова друкаря Яна Шелігу й заснував у Добромилі друкарню. Тут Гербурт видавав як свої твори, так і праці Оріховського, Кадлубека, Яна Длуґоша (зокрема, перші 4 томи його праці «Історія Польщі» вийшли тут). З 1622 року Добромиль у руках магнатів Конєцпольских після заміжжя Александри — доньки Яна Щасного Гербурта — за представником роду Самуелем.

З першої половини XVII століття відомі печатки з гербом Добромиля: у червоному щиті — зелене яблуко, пробите навхрест двома срібними мечами (частина родового герба Гербуртів). У XIX столітті (в період австрійського панування) на печатках міста побутувало зображення яблука, пробитого трьома мечами (як це було в оригінальному родовому гербі Гербуртів), однак уже в 1920-х — 1930-х роках польська адміністрація повернулася до варіанту XVII століття.

Після поразки військ Б. Хмельницького під Берестечком у Добромилі на площі стратили багатьох міщан і селян, на містечко наклали велику контрибуцію.

У 1772 році Добромиль потрапляє під правління Австрії, входить до складу Королівства Галичини та Володимирії. У 1784 році на околицях міста з'являються дві німецькі колонії: Унтер Енґельсбрунн на схід від міста та Обер Енґельсбрунн — на захід (існували до другої світової війни, з 1867 року — частини міста). Містечко й солеварні стають державними. Значно збільшився видобуток солі.

У 1872 році через місто прокладена важлива залізниця, що з'єднувала Львів з Будапештом, так звана Перша угорсько-галицька залізниця. В місті збудовано залізничну станцію. 1876 року з'явилися фабрика сірників, миловарня, склозавод, лісопильний та пивоварний заводи. Того ж року Добромиль підноситься до рангу центру однойменного повіту (залишаючись таким і в часи ЗУНР, і в часи її окупації Польщею після 1919 року). У 1880 році населення міста становить 2734 особи, а в Енґельсбрунні — 291 (загалом 655 римо-католиків, 479 греко-католиків, 1884 євреїв i 7 осіб інших віросповідань). У приміському селі Гучко (тепер це правобережна частина міста) було 626 греко-католиків і 532 римо-католики.

У 1895 році під час виборів депутата до австрійського парламенту від сільської курії Перемишль — Мостиська — Добромиль від української радикальної партії висунуто кандидатуру Івана Франка, але його не допустили до віденського парламенту.

У 1921 році Добромиль має 5386 мешканців, серед яких 2119 євреїв. У період кризи 1929—1933 років містечко занепадає, посилюється страйкова боротьба.

1 серпня 1924 року до міста було приєднане правобережжя Вирви — село Гучко.

На 1 січня 1939 року в Добромилі мешкало 6000 осіб, з них 1400 українців, 2050 поляків, 2500 євреїв та 50 німців.

У 1940 році німців виселили до Вартеґав за програмою Додому в Рейх.

У 1940—1962 роках (за винятком 1941—1944 років — періоду німецької окупації) місто було центром Добромильського району.

23 червня 1941 року, під час другої світової війни, Добромиль захоплений військами Вермахту. В суботу 26 червня 1941 pоку мешканці Добромиля відкрили на Саліні за містом, поблизу села Ляцьке, яму, повну трупів, — помордованих НКВС в'язнів. Як вдалось з'ясувати, військами НКВС було вбито та кинуто у соляні шахти понад 2,5 тисяч осіб українського, польського та єврейського походження. Це були в'язні Добромильської та Перемишльської тюрем, національно-свідоме та активне населення, яке не було прихильним до совєтської влади. У шахтах було знайдено також трупи дітей. Станом на червень 2015 року відомо про приблизно 3600 вбитих.[9]

У серпні 1944 року, після двотижневих боїв у місто ввійшли радянські війська. Під час цих боїв місто двічі переходило з рук в руки і було дуже зруйновано.

У 1957 році збудований хлібозавод, у 1959 — сироварний завод. Колишній деревообробний завод Ліхтмана, який спеціалізувався лише на грубій обробці деревини та заготівлі напівфабрикатів, перетворився на потужний Добромильський деревообробний комбінат. Працював пивзавод. Від 1939 року Добромиль був райцентром Добромильського району Дрогобицької області. Після ліквідації Дрогобицької області 21 травня 1959 року — у складі Львівської області. 30 грудня 1962 року внаслідок укрупнення сільських районів УРСР до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь територію району було включено до складу Старосамбірського району.

У місті народилися:
Гамада Роман Романович — український сходознавець, перекладач, редактор-упорядник.
Володимир Глухий — актор, заслужений артист України.
Карпа Наталка — співачка, заслужена артистка України.
Кіндзерський Юрій Іванович — український бізнесмен, президент ФК «Львів».
Філарет Колесса — етнограф, композитор, музикознавець (мешкав в Добромилі у 1900—1905 роках).
Красневич Ярослав — художник, педагог.
Крвавич Дмитро — скульптор, мистецтвознавець, педагог.
Кріль Михайло (нар. 1954) — український історик, доктор наук (2000), професор Львівського унверситету (2006).[13]
Семен (Симеон) Коростенський — автор Добромильського літопису.
Павло Богданський — художник, розмальовував церкви та костели Добромильського краю, а також костел у м. Ярославі (Польща) та Кальварії Пацлавській.

Перебували у місті:
Іриней (Білик) — єпископ УГКЦ, навчався у місті.
Цицик Богдан Григорович — член підпілля ОУН. Самостійно здійснив декілька вдалих замахів на впливових працівників НКВС. Загинув у Добромилі.
Ґєбултовіч Юзеф — багаторічний бурмістр Добромиля, купець, помер у місті.[14]
Шеліга Ян (пом. 1636, Львів) — друкар і книгар з Кракова.

Русецький Іван — український селянин, громадський діяч, посол до Галицького сейму 1-го скликання.<ref>Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 103—104. — (Львівська сотня)

У Добромилі побував герой роману Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка». Можливо, тут був і сам автор.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

2

Re: Добромиль, місто Самборського р. Львівської обл.

Серед Добромильських німців були Гартмани http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 03#p245303

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

3

Re: Добромиль, місто Самборського р. Львівської обл.

Як підказали колеги тут http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1196 , Добромиль є у мормонів https://www.familysearch.org/search/cat … 1191199-50

Тобто метричні книги можна подивитися онлайн.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться