1 (29-09-2020 13:19:37 отредактировано Vitalii Byczko-Tokovyi)

Тема: Дворяни Бич-Лубенські – нащадки сотника Григорія Йосиповича Бича

Одним з нащадків новосанжарського та полтавського (чугуївського отамана?) сотника Григорія Йосиповича Бича (Биченка, Ященка) був Григорій Михайлович Бич-Лубенський, котрому на 1849 рік було 45 років.


Він та його родина мешкали в Ізюмському повіті Харківської губернії.
Дружину Григорія Михайловича Бич-Лубенського звали Марія, сина Михайло (народився у 1834 році).
В Ізюмському повіті Харківської губернії у його власності на 1861 рік було 168 селян та 2550 десятин землі.
Зараховані за визначенням Депутатського Зібрання 28 липня 1870 року діти підпоручика Михайла Григоровича сина Бич-Лубенського Григорія Михайловича Костянтин, Іван та Валентин.
За визначенням 1900 року зараховані діти Костянтина Михайловича Бич-Лубенського Михайло, Марія, Валентина, Наталя та Анна. За визначенням від 30 березня 1902 року зарахована дружина Івана Михайловича Бич-Лубенського Олександра Олександрівна та діти Лідія, Євгенія, Клавдія, Раїса та Георгій.
За визначенням 1 квітня 1910 року зараховані діти Костянтина Михайловича Бич-Лубенського Олена та Катерина.
Указом Департаменту Герольдії від 8 березня 1855 року за № 2055, котрий був направлений в Полтавське Депутатське Зібрання, утверджений у дворянстві.
Рід Бич-Лубенських затверджений у дворянстві по заслугах родоначальника – сотника Григорія Бича, в основу дворянських прав прийняті наступні документи, по яких рід Бич-Лубенських внесений в родовідну дворянську книгу по Полтавській губернії, а саме:


1) Виписка зі справ Полтавського Повітового Суду, видана 29 вересня 1849 року за № 2690, в якій значиться, що Григорій Бич 1726 року в зобов’язанні та присилці зібраних з козаків за невисилку із фортеці Святого Хреста грошей написаний сотником.

2) Свідчення 12 дворян засвідчує, що сотник Григорій, син його Іван (згадка на 1673?, всього ідентифіковано 4 дітей), онук Андрій та правнук Михайло вели благородне життя та отримали додаткове прізвище дружини Івана Бича із роду Лубенських, від чого і утворилося це складне прізвище Бич-Лубенських, відношення Полтавської Духовної Консисторії від 28 квітня 1849 року за № 3959 від дворянина Михайла Бич-Лубенського сина Григорія (народився у 1810 році).

    За цими документами, за визначенням Харківського Дворянського Депутатського Дворянського Зібрання, котре відбулося 19 вересня 1861 року, колезький радник Григорій Михайлович син Бич-Лубенський внесений у другу частину дворянської родовідної книги по Харківській губернії.




    Література та джерела

      1. Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава.: Типо-Литография Полтавского Губернского Правления, 1898. – 808 с. – С. 375
      2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_дв … MtpyOJBWXw
      3. https://otkudarodom.ua/ru/bich-lubenski … Me9-XJwn1o
      4. archives.kh.gov.ua/?page_id=1847 … UrVNqj7TQY

        Бичко-Токові (Новосанжарський р-н, селище Нові Санжари, Полтавська обл), Тельнюки (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Маковецькі (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Беженови (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська), Богомоли (с. Попове, с. Бечеве, Новосанжарський р-н, Полтавська), Перерви (Новосанжарський р-н, Полтавська), Чорні (Онуфріївський р-н, Кіровоградська)
        Спасибо сказали: kbg_dnepr, kuks70, mike.kilo, Алёна4

        Поделиться

        2 (30-05-2021 08:49:06 отредактировано Vitalii Byczko-Tokovyi)

        Re: Дворяни Бич-Лубенські – нащадки сотника Григорія Йосиповича Бича

        Костянтин Михайлович Бич-Лубенський (1860, Привілля — ?) — громадський діяч та письменник
        Харківщини. Брат Івана Бич-Лубенського.


        Народився у селі
        Привілля, Ізюмського повіту у дворянській сім'ї, рано залишився без батька. Закінчив другу харківську гімназію, потім працював у міських установах. 

        З юності Костянтин Бич-Лубенський захоплювався українською мовою та традиціями, стежив за розвитком української культури та невдовзі сам спробував писати українською мовою. 

        Його кілька оригінальних творів та переклади з французької ще не були перевидані та зберігаються у Харківському міському архіві. Пізніше він очолив харківське товариство імені Квітки-Основ'яненка. 

        Останні відомості про Костянтина Бич-Лубенського припадають на 1916 рік, коли він виступив з промовою у товаристві, порівнявши Україну з біблейським Лазарем. 

        Його доля після революції невідома.


        Твори:
        "Два попи"
        "Заговорило"
        "Таємна телеграма"
        "Міць логіки"
        "Микола Віталійович Лисенко" (біографічно-музичний нарис)



        Література, посилання та джерела:

        1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Бич-Лубен … OfCSddE-Mg
        2. https://2day.kh.ua/news/progulki-po-kha … Z1OHItT5fI
        3. esu.com.ua/search_articles.php?id=41880
        4. https://otkudarodom.ua/ru/bich-lubenski … OTtI2Z2_-4
        5. Малороссийская лира и музыкальный инструмент рыля // РМГ. 1900. № 41; 35-летний юбилей Н. В. Лысенко // 1904. № 5.
        6. А. Ф. Парамонов. БИЧ-ЛУБЕ́НСЬКИЙ Костянтин Михайлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 614.

        Бичко-Токові (Новосанжарський р-н, селище Нові Санжари, Полтавська обл), Тельнюки (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Маковецькі (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Беженови (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська), Богомоли (с. Попове, с. Бечеве, Новосанжарський р-н, Полтавська), Перерви (Новосанжарський р-н, Полтавська), Чорні (Онуфріївський р-н, Кіровоградська)
        Спасибо сказали: mike.kilo, Алёна2

        Поделиться

        3 (01-10-2020 20:01:20 отредактировано mike.kilo)

        Re: Дворяни Бич-Лубенські – нащадки сотника Григорія Йосиповича Бича

        Vitalii Byczko-Tokovyi,

        Цікаво, чи лишились нащадки?
        1897 рік, Привілля, запис №42, Михайло, син Костянтина Михайловича.
        Хрещена мати, "вдова Марфа Георгіева дочь Бич-Лубенская" – дружина (вдова) Григорія Михайловича?
        https://tsdea.archives.gov.ua/wp-content/uploads/donetskMetricBooks/192_193_194_195_196/007604949_00607.jpg

        Цікавить: переселення з Полтавської губ. в Бахмут і Бахмутський повіт Катеринославської губ. в кінці XVIIІ ст.
        Розшукуються місця проживання до 1795 р:
        Петро Осипов с. Киктенко ~1732 р.н., Козма Осипов с. Киктенко ~1735 р.н., Осип Власов с. Власов ~1722 р.н., Савелій Олексієв с. Печерський ~1752 р.н.
        Спасибо сказали: kuks70, Vitalii Byczko-Tokovyi, Алёна3

        Поделиться

        4 (02-10-2020 09:37:16 отредактировано Vitalii Byczko-Tokovyi)

        Re: Дворяни Бич-Лубенські – нащадки сотника Григорія Йосиповича Бича

        mike.kilo пишет:

        Vitalii Byczko-Tokovyi,

        Цікаво, чи лишились нащадки?
        1897 рік, Привілля, запис №42, Михайло, син Костянтина Михайловича.
        Хрещена мати, "вдова Марфа Георгіева дочь Бич-Лубенская" – дружина (вдова) Григорія Михайловича?
        https://tsdea.archives.gov.ua/wp-content/uploads/donetskMetricBooks/192_193_194_195_196/007604949_00607.jpg

        Інформації поки дуже мало. Івана Михайловича Бич-Лубенського розстріляли у Криму в 1920 році, серед репресованих у 30-х роках я знаходив якусь Бич-Лубенську, вона померла в одному із таборів, пізніше викладу цю інформацію. А от доля Костянтина Михайловича невідома. Є в РФ якась Бич-Лубенська Анастасія, вона літератор чи редактор, я точно сказати не можу. Але натрапити на її контактні дані поки не зміг. Можливо пізніше зможу. А так по цій лінії нащадків новосанжарських сотників поки що така інформація, далі буде. За світлину із сканом метрики дякую Вам!

        Бичко-Токові (Новосанжарський р-н, селище Нові Санжари, Полтавська обл), Тельнюки (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Маковецькі (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Беженови (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська), Богомоли (с. Попове, с. Бечеве, Новосанжарський р-н, Полтавська), Перерви (Новосанжарський р-н, Полтавська), Чорні (Онуфріївський р-н, Кіровоградська)
        Спасибо сказали: mike.kilo, kuks70, Алёна3

        Поделиться

        5 (02-10-2020 14:56:22 отредактировано mike.kilo)

        Re: Дворяни Бич-Лубенські – нащадки сотника Григорія Йосиповича Бича

        Vitalii Byczko-Tokovyi, дякую за цікаву тему.
        Так, поверхневий пошук інетом дає відомості тільки про "харківський період" Костянтина Михайловича, наприклад тут:
        https://2day.kh.ua/progulki-po-harkovu- … noj-ulitse
        Після того нічого не знайшов.
        Син Юрій (Георгій) помер в жовтні 1909 р. (https://rosgenea.ru/familiya/bich-lubenskij)
        В таборах померла Олена (Єлєна), донька К.М. (https://nkvd.tomsk.ru/researches/passio … antinovna/)
        В списку домовласників Харкова за 1909 р. є:
        стор. 224
        - Єпархіальна вул. №26, Бич-Лубенський Костянтин Михайлович, дворянин
        - Єпархіальна вул. №30, Бич-Лубенська Марфа Георгіївна, вдова підпоручника
        В тому ж списку десь іще мають бути Іван Михайлович Б.-Л. та Олександра Олександрівна Б.-Л.:
        (rodoslovnaya.org/ru/wiki/directo … p_X/294907)

        В цікавій статті про український стиль в архітектурі в 1912 р. Костянтин Михайлович Бич-Лубенський вже пише, що сам він сліпий та хворий («Утро», 10.05.1912 г., стор.4):
        www.escriptorium.univer.kharkov. … 75002/2796
        https://ngeorgij.livejournal.com/99049.html

        Цікавить: переселення з Полтавської губ. в Бахмут і Бахмутський повіт Катеринославської губ. в кінці XVIIІ ст.
        Розшукуються місця проживання до 1795 р:
        Петро Осипов с. Киктенко ~1732 р.н., Козма Осипов с. Киктенко ~1735 р.н., Осип Власов с. Власов ~1722 р.н., Савелій Олексієв с. Печерський ~1752 р.н.
        Спасибо сказали: Vitalii Byczko-Tokovyi, kuks70, Алёна3

        Поделиться

        6 (29-05-2021 18:33:44 отредактировано Vitalii Byczko-Tokovyi)

        Re: Дворяни Бич-Лубенські – нащадки сотника Григорія Йосиповича Бича

        Бич-Лубенський Іван Михайлович (1867-21.12.1920)

        https://cdn1.savepice.ru/uploads/2021/5/29/2dd39db1320ba659c9673bef52182504-full.jpg загрузить фото

        Громадський діяч Слобідської України, громадсько-політичний та релігійний діяч, археолог-аматор, популяризатор велосипедного спорту.
        Походив з роду спадкових шляхтичів – новосанжарських сотників Бичів-Биченків. Нащадок (праправнук) новосанжарського сотника, значкового товариша та отамана чугуївського (?) Григорія Йосиповича Бича (? - 1675 – 1743 – ран. 1751).
        Представник дрібного Слобожанського дворянства (в Російській імперії дворянський титул був спадковим).
        Закінчив Петербурзький кадетський корпус. Екстерном закінчив юридичний факультет Харківського університету, працював деякий час як мировий суддя.
         
        Проводив розкопки урочища Могильник поблизу свого спадкового маєтку в селі Курульки Ізюмського повіту Харківської губернії (1891).
        Служив підпоручиком (1893), вийшов у відставку в цьому званні. Служив у канцелярії Харківського громадського губернатора. Балотувався на посаду міського голови Харкова (1914). Обраний гласним до харківської міської думи у 1919 році.
        Родина: дружина Олександра; діти: Лідія, Євгенія, Клавдія, Раїса, Георгій.
        Належав до націонал-консервативного руху Харківщини. Є також свідчення про те, що у 1916 році брав участь у діяльності товариства імені Квітки-Основ'яненка, навіть займався розповсюдженням його прокламацій.
        Ймовірно, певною мірою він зазнав впливу з боку свого брата Костянтина, який був активним учасником товариства та інших українських організацій Слобожанщини.
        Справжня доля Івана Бич-Лубенського з’ясувалася лише, коли російські історики С. В. Волков й Л. М. Абраменко на підставі архівних документів розкрили так звану «справу 204-х». Восени 1920 року в Ялті у рамках «червоного терору» було заарештовано 204 мешканці, серед яких «Іван Бич-Лубенський, місце народження — Харків». На той момент він значиться як колезький радник, уповноважений Російського Товариства Червоного Хреста.

        Розстріляний більшовиками 21 грудня 1920 року у місті Ялта.



        Література та посилання:

        1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Бич-Лубен … Михайлович
        2. https://ru.wikipedia.org/wiki/Бич-Лубен … Михайлович
        3. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Монографія: у 2 т./ В.В Кривошея. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014 – Т.II – 496 с. – С.80.
        4. ДАХО. Ф. 14. – Оп. 11. – Од. зб. 2.
        5. https://otkudarodom.ua/ru/bich-lubenski … ihaylovich
        6. http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=55890
        7. Жванко Л.М. Біженство Першої світової війни в Україні. Документи і матеріали. (1914 – 1918 рр.). – Х.: ХНАМГ, 2009. – 360 с. – С. 47, 159, 213, 232.
        8. Сайт историка С.В. Волкова – swolkov.org/2_baza_beloe_dvizhen … LWOtUGLq7g,
        С. 757.

        Бичко-Токові (Новосанжарський р-н, селище Нові Санжари, Полтавська обл), Тельнюки (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Маковецькі (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Беженови (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська), Богомоли (с. Попове, с. Бечеве, Новосанжарський р-н, Полтавська), Перерви (Новосанжарський р-н, Полтавська), Чорні (Онуфріївський р-н, Кіровоградська)
        Спасибо сказали: kuks701

        Поделиться

        7 (30-05-2021 08:56:52 отредактировано Vitalii Byczko-Tokovyi)

        Re: Дворяни Бич-Лубенські – нащадки сотника Григорія Йосиповича Бича

        Ще одна фотографія Івана Михайловича Бич-Лубенського

        https://cdn1.savepice.ru/uploads/2021/5/30/0952f3f8fe67e9b7b61164272b7bbda4-full.jpg

        https://savepice.ru/full/2021/5/30/55966abd1c1efd22851bddf0c2670708-full.jpg.html

        Бичко-Токові (Новосанжарський р-н, селище Нові Санжари, Полтавська обл), Тельнюки (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Маковецькі (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Кіровоградська), Беженови (Олександрійський р-н, с. Дівоче Поле, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська), Богомоли (с. Попове, с. Бечеве, Новосанжарський р-н, Полтавська), Перерви (Новосанжарський р-н, Полтавська), Чорні (Онуфріївський р-н, Кіровоградська)

        Поделиться