1

Тема: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

Книга Памяти погибших за Украину memorybook.org.ua/, vk.com/atomemorybook

Список погибших в антитеррористической операции peacekeeping-centre.in.ua/Museum … y/Main.htm





Воїни світла Миколаївщини   www.mk.gov.ua/store/files/announ … 214358.pdf

Поделиться

772

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

18.06.20 22:03

Начальник Львівського військового госпіталю Гайда помер від ускладнень, викликаних COVID-19 (оновлено)

https://storage1.censor.net/images/0/6/6/9/0669915ca670574413be3277b4ff28e3/650x650.jpg

18 червня помер начальник Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Іван Гайда. За попередньою інформацією, причиною смерті стали ускладнення від коронавірусної інфекції.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на сторінку в Фейсбук мера Львова Андрія Садового.

"Щойно стало відомо, що від ускладнень через Covid-19 помер Іван Гайда, начальник Львівського військового госпіталю. Відданий лікар, який врятував чимало життів наших військових. Співчуття рідним і близьким! Вічна пам'ять", - написав Садовий.

Іван Гайда 1961 р.н. був полковником медичної служби Збройних сил України, лікарем вищої категорії і начальником Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, розташованого у Львові.

У Командуванні Медсил ЗСУ підтвердили, що начальник Військово-медичного клінічного центру Західного регіону полковник медичної служби Іван Гайда, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України, Заслужений працівник охорони здоров'я України помер від ускладнень, викликаних гострою респіраторною хворобою COVID-19. Йому було 58 років.

"Іван Михайлович народився 7 грудня 1961 року на Тернопільщині в родині службовців. Середню освіту здобував у Бариській середній школі, Бучацького району, Тернопільської області.
Шлях до здійснення своєї мрії – навчання у медичному інституті – пролягав у юнака через роботу помічником машиніста тепловозу, згодом – студентом на підготовчому відділенні Івано-Франківського медичного інституту, куди він був зарахований у 1983 році на перший курс лікувального факультету.

https://storage1.censor.net/images/a/f/b/0/afb06eb7b6a4ec25fc1d91badc203312/650x481.jpg

У 1987-1989 роках Іван Михайлович навчався на Військово-медичному факультеті при Куйбишевському медичному інституті, по закінченню якого розпочав свій військовий шлях на посаді начальника медичної служби-начальника медичного пункту окремого батальйону хімічного захисту. У 1993 році – начальник медичної служби протитанкової артилерійської бригади артилерійської дивізії Прикарпатського військового округу, з 1996 року – начальник медичної служби артилерійської дивізії. З 2002 року його діяльність пов’язана із Військово-медичним клінічним центром Західного регіону: спочатку на посаді заступника начальника центру, з 2010 року – начальник центру.

Відтоді, впродовж 10-ти років, Іван Михайлович очолював Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, де проявив себе, як талановитий керівник.

Це був офіцер високих моральних засад: завжди ввічливий – як у відношеннях із колегами так із пацієнтами. Його енергетика, інтелігентність, спокій та рівновага створювали неймовірну позитивну ауру та викликали беззастережну довіру до нього. Доступність, відкритість у спілкуванні, чуйність, доброзичливість дозволили здобути прихильність пацієнтів та глибоку шану колег. Його слово було беззаперечним авторитетом для всіх.

Людина глибокої освіченості – Іван Михайлович окрім основної роботи займався науковою діяльністю: його перу належать публікації з питань соціальної медицини. У 2009 році офіцер закінчив Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та отримав ступінь магістра державного управління.

Під його керівництвом була організована та досі проводиться медична реабілітація військовослужбовців, які отримали важкі поранення головного та спинного мозку, успішну унікальну операцію на серці з протезуванням аорального та мітрального клапанів та пластичної хірургічної корекції враженого лівого передсердя.

Завдяки командирським та організаторським якостям Івана Михайловича у лютому сформовано 66 військовий мобільний госпіталь, який висунувся в район проведення антитерористичної операції на сході України та до нині рятує життя українським захисникам в складі сил Операції об’єднаних сил.

Саме завдяки силі свого характеру, мужності, вірі у добро чоловік зміг витримати випробування та реалізувати свій людський, творчий та фаховий потенціал.

Нас покинула Людина із великим серцем та гострим розумом, чудовий друг та гарний фахівець…
Вічна Йому пам’ять!", - йдеться в повідомленні Командування Медсил.

https://storage1.censor.net/images/1/7/9/6/1796b7491b27032c10f701036dccdb3f/500x165.jpg

https://storage1.censor.net/images/4/b/2/a/4b2a9473cc193552ce0ac79d63fdbf40/475x681.jpg

https://censor.net.ua/ua/news/3202959/n … 9_onovleno

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

773

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

18.06.20 11:50

Матрос Ілля Струк загинув 17 червня в зоні ООС від поранень, зазнаних під час ворожого обстрілу, - командування ВМС ЗСУ.

https://storage1.censor.net/images/1/9/5/6/1956bfdb55933ac050ffba5982970458/650x525.jpg

Вчора, 17 червня, в зоні проведення операції Об'єднаних Сил в результаті кульового поранення, несумісного з життям, загинув Ілля Миколайович Струк, уродженець села Льотниче Володимир-Волинського району Волинської області, старший солдат, гранатометник одного з підрозділів Збройних Сил України.
Про це йдеться на офіційній сторінці Волинської обласної державної адміністрації, повідомляє Цензор.НЕТ.

"Волинь сколихнула страшна звістка. На Сході України у зоні проведення ООС загинув волинянин Ілля Струк. Загиблий військовослужбовець Струк Ілля Миколайович уродженець села Льотниче, Володимир-Волинського району. Старший солдат 17 червня 2020 року отримав кульове поранення не сумісне із життям, під час бойового чергування. Службу проходив у військовій частині м.Маріуполь. Був гранатометником. Волинська обласна державна адміністрація на чолі із головою Юрієм Погуляйком висловлюють щирі співчуття родині та друзям загиблого захисника. Загибель наших військовослужбовців – завжди велике горе для усієї країни. Волиняни сумують разом з вами", - зазначається в повідомленні.

"17 червня, під час ворожого обстрілу в районі Операції об’єднаних Сил від поранень загинув наш бойовий побратим - матрос СТРУК Ілля Миколайович. Командування, весь особовий склад Військово-Морських Сил Збройних Сил України глибоко сумують і висловлюють щирі співчуття рідним і близьким військовослужбовця. Світла пам'ять про захисника Вітчизни назавжди залишиться у наших серцях. Вічна пам'ять герою!" - йдеться в повідомленні командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

"Брат, ми ніколи не забудемо тебе! І зробимо так, щоб ворог теж запам'ятав! 17 червня під час ворожого обстрілу, захищаючи державу загинув старший матрос Ілля Струк. Йому навіки 25 років. Борсуки висловлюють співчуття рідним і близьким героя!" - йдеться в повідомленні 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Більш детальна інформація, а також дата і час прощань будуть вказані додатково.

https://storage1.censor.net/images/f/7/f/e/f7fe5979c4acd887e4403b68724937eb/490x314.jpg

https://censor.net.ua/ua/news/3202786/m … anduvannya

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

774

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

19.06.20 11:29

В Івано-Франківській області попрощалися з трагічно загиблою волонтеркою-парамедиком Іриною Шевчишин.

Вчора, 18 червня, у місті Надвірна Івано-Франківської області відбулося прощання з Іриною Яремівною Шевчишин (позивний Артистка),1968 року народження, учасницею АТО/ООС, волонтером-парамедиком, колишнім військовослужбовцем 93-ї окремої механізованої бригади, яка загинула 16 червня внаслідок нещасного випадку у себе на подвір'ї (під час косіння трави газонокосаркою була смертельно уражена електричним струмом).
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила радниця голови Надвірянської районої ради та журналістка Національної спілку журналістів України Victoria Tores, передает Цензор.НЕТ.

https://storage1.censor.net/images/2/1/3/5/2135899e318e07b5831fd333db17e3ed/640x960.jpg

"На мужніх плечах побратимів "АРТИСТКА" дісталася неба.... Рідні, друзі, бойові побратими та посестри, волонтери, громадськість провели в останню путь медика, волонтера, добровольця окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ", військовослужбовця 93 ОМБр "Холодний Яр" надвірнянку Ірину Шевчишин. Прощалися із Жінкою-Воїном на колінах... Герої не вмирають! Вмирають вороги!" - зазначається у повідомленні.

Ірина Шевчишин народилась 15.04.1968 року. Учасниця АТО (2014-2018), 93 ОМБр, парамедик. Мала дві вищі освіти - інженер та бухгалтер-економіст. До війни працювала бухгалтером на підприємстві. З грудня 2014-го була волонтеркою медпункту в Пісках. У серпні 2015 року вступила на військову службу за контрактом, була санінструктором ремонтного батальйону 93-ї ОМБр, діловодом у штабі. Демобілізувалася у 2018 році.

В Ірини Шевчишин залишились батько та чоловік.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/320 … hevchyshyn

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

775

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

16.06.20 11:10

Із загиблим на Донбасі прапорщиком 30-ї ОМБр Леонідом Добрянським прощатимуться завтра в Києві.

https://storage1.censor.net/images/2/0/4/b/204b62d8d5e9c3729b56bf0053288925/650x489.jpg

Завтра, 17 червня, у місті Київ, за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 16 (Оболонська РДА), о 10.30 розпочнеться церемонія прощання з Леонідом Цезаровичем Добрянським (позивний Старий), 1974 року народження, уродженцем міста Ружин Житомирської області, мешканцем Києва, прапорщиком, командиром відділення взводу управління 30-ї окремої механізованої бригади, який загинув 13 червня увечері у зоні проведенння Операції Об'єднаних Сил у Луганській області внаслідок смертельних мінно-вибухових поранень, що зазнав під час ведення бою з найманцями РФ на передовому спостережному пункті наших військ.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Леонід Добрянський народився 31.07.1974 року у Ружині. З 1992 року проходив строкову військову службу, в 1994-му закінчив школу прапорщиків. До війни працював на авіаційному заводі "Антонов" у Києві. З 2014 по 2015 воював у складі 72-ї ОМБр. Влітку 2014 року, під час боїв у Червонопартизанську, що на Луганщині, дістав контузію. З осені 2015-го проходив службу у складі 30 ОМБр. Пройшов чималий бойовий шлях, побувавши у всіх гарячих точках.

Поховають Героя на Алеї Слави Лук'янівського кладовища (початок церемонії о 13.00). У нього залишилися дружина та донька.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/320 … a_v_kyyevi

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

776

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

10.06.20 10:39

Сьогодні в Києві попрощаються з померлим волонтером Віталієм Паничем.

https://storage1.censor.net/images/2/5/4/c/254c3277353a09274d58110350055d60/650x848.jpg

Волонтер і ветеран Віталій Панич помер 7 червня в лікарні Києва. Він був у реанімації з пневмонією, печінковою і нирковою недостатністю. Разом з тим, як виявилося Панича відмовлялися лікувати і виписували з лікарні. Більш того після смерті зникли його речі, документи, телефон і гроші.
"Друзі! Дякую всім за підтримку, увагу та допомогу..... Без Вас всіх - я б не знала, що мені робити. важко добирати слова... Горе, що ми сподівалися на фахівців, а потрібно було шукати допомоги серед друзів та підняти країну на ноги.... Одинадцять діб жаху, пошуку медичної допомоги......Некомпетентність, байдужість, крадіжка... Віталіка немає...Немає мого чоловіка та батька моїх дітей", - розповіла дружина Віталія Панича Наталія, передає Цензор.НЕТ.

"Прощання з Віталіком відбудеться сьогодні 10.06 у Києві о 18:00 - Храм святого апостола і євангелиста Іоана Богослова на території Михайлівського Собору. Поховання і прощання вдома в четвер 11.06 о 12:00 в Харківській області Коломацькому районі с.Новоіванівка збираємось біля будівлі цукрового заводу", - зазначила вона.

"Бережить себе та Ваших близьких. Ще раз дякую всім, хто не залишив нас у горі на самоті - порадою, словами підтримки, допомогою фізичною і фінансовою - не уявляю, щоб я робила без вас... дякую Вам, люди!" - подякувала вона українцям за допомогу.

Волонтер Віталій Панич помер в лікарні 7 червня. Пізніше дружина і активісти розповіли про смерть волонтера Панича: З реанімації виставили на вулицю, а коли приїхали за тілом виявилося, що гроші і речі зникли.

https://storage1.censor.net/images/7/d/1/4/7d14e9cd4831b0ba47b479778303b944/490x384.jpg

https://censor.net.ua/ua/photo_news/320 … ychem_foto

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

777

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

27.05.20 19:25

Воїна 28-ї ОМБ Віталія Лімборського, який загинув на Донбасі, поховають 29 травня на Кіровоградщині

https://storage1.censor.net/images/d/e/d/3/ded3a57669188c26f56e71d1aa0e5931/540x960.jpg

29 травня, в будинку культури села Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, об 11.00 розпочнеться церемонія прощання з загиблим українським воїном Віталієм Миколайовичем Лімборським.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Фейсбук Кіровоградського обласного військкомату.

Віталій Лімборський, 1996 року народження, молодший сержант, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади, який загинув 26 травня ввечері в районі міста Мар'їнка Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, отриманого під час обстрілу наших позицій із боку найманців РФ.

Віталій Лімборський народився 20.03.1996 в селі Суботці Знам'янського району. У 2002 році почав навчання в Суботцівській загальноосвітній школі I-III ступенів, яку закінчив у 2013 році. Працював дитячим тренером з футболу. 28.11.2017 року був призваний Знаменським об'єднаним міським військовим комісаріатом до лав Збройних Сил України. Службу проходив у військовій частині А 1785 (363-й окремий батальйон охорони і обслуговування) у званні молодшого сержанта.

Поховають Віталія Лімборського на сільському кладовищі с.Суботці. У нього залишилися батьки і брат.

https://censor.net.ua/ua/news/3198413/v … gradschyni

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

778

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

28.05.20 13:44

У зоні ООС помер командир 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Юрій Межаков.

https://storage1.censor.net/images/5/a/3/3/5a33d896ceddd1f416e99b035e794fd0/650x547.jpg

28 травня в районі проведення операції Об'єднаних сил перестало битися серце командира 1-ї окремої танкової Сіверської бригади підполковника Юрія Межакова.
Про це йдеться в повідомленні на сторінці 1-ї окремої танкової Сіверської бригади у фейсбуці, передає Цензор.НЕТ.

"Із сумом повідомляємо, що сьогодні 28 травня в районі проведення операції Об’єднаних сил перестало битися серце командира 1 окремої танкової Сіверської бригади підполковника Юрія Межакова… Зупинилося серце патріота, воїна, захисника Батьківщини… Він віддав своє життя за те, у що вірив, чим жив, - за мир і свободу України, за гідність і волю українського народу…
Весь особовий склад бригади у скорботі низько схиляє голову та висловлює щирі співчуття рідним та близьким захисника України. Перебуваємо в скорботі разом із вами. Спочивай із миром… Вічна пам'ять Герою", - йдеться в повідомленні.

https://storage1.censor.net/images/e/6/5/4/e6549cf7cf23ca73961572a7ec5f7d88/490x273.jpg

https://censor.net.ua/ua/photo_news/319 … jakov_foto

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

779

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

22.05.20 11:16

З воїном 93-ї ОМБр Євгеном Сафоновим, загиблим у зоні ООС 21 травня, простяться завтра в Павлограді.

https://storage1.censor.net/images/9/0/3/d/903d569c08849d74656ed07c3e7f0ed5/650x866.jpg

Завтра, 23 травня, у місті Павлоград Дніпропетровської області, о 12.00 на кладовищі "Соснівка" (район школи №14) відбудеться прощання з Євгеном Миколайовичем Сафоновим (позивний Сафон), 1988 року народження, солдатом, номер обслуги протитанкового артилерійського дивізіону 93-ї окремої механізованої бригади, який загинув вчора, 21 травня, близько 4.00 ранку у зоні проведення Операції об'єднаних сил у Луганській області внаслідок смертельних поранень, що зазнав під час влучання 120-мм міни у військову вантажівку Збройних Сил України. Поранення дістали ще п'ятеро бійців.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Перед чином похорону о 9.30 біля міської лікарні №4, що розташована на вулиці Новоросійській, відбудеться формування колони з автівок, які будуть супроводжувати тіло загиблого військовослужбовця до місця його проживання (провулок Бірюзовий, будинок 12).

Євген Сафонов народився 25.11.1988 року у Павлограді. Мав середню освіту, в 2007 році отримав спеціальність електрогазозварювальника в Західно-донбаському професійному ліцеї (м. Павлоград), працював на павлоградських підприємствах, останнім часом - на шахті "Тернівська".

З 2014 року воював у складі добровольчого батальйону "Айдар", в 93-й ОМБр - з 30.01.2019 року.

У нього залишилися мати, брат, дружина та син.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/319 … pavlogradi

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

780

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

15.05.20 13:47

З воїном 12-го окремого полку оперативного забезпечення Олександром Карпикою, загиблим 13 травня в зоні ООС, попрощалися на Вінниччині. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

https://storage1.censor.net/images/6/3/b/2/63b2e6cc032b03918ec322be80f98745/650x651.jpg

Сьогодні, 15 квітня, в селі Буди Тростянецького району Вінницької області відбулося прощання з Олександром Віталійовичем Карпикою, 1996 року народження, старшим солдатом, хіміком відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту 12-го окремого полку оперативного забезпечення, який загинув 13 квітня о 17:00 в районі села Катеринівка Попаснянського району Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ, якого зазнав під час облаштування інженерних позицій.
Сьогодні вранці тіло загиблого військовослужбовця привезли на рідну землю, повідомляє Цензор.НЕТ.

Олександр Карпика народився 25.03.1996 року. Закінчив Тростянецьку загальноосвітню школу. З 2016 року перебував у лавах Збройних Сил України.

У нього залишилися мати, вітчим, двоє братів та сестра.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/319 … 13_travnya

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

781

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

15.05.20 14:33

З воїном ССО Дмитром Кузьменком, загиблим під час планових занять у районі ООС, попрощаються завтра на Житомирщині.

https://storage1.censor.net/images/5/d/8/3/5d835e733a88ebd5e672199950028dbb/650x650.jpg

Завтра, 16 травня, у селі Райки Бердичівського району Житомирської області, о 12:00 розпочнеться церемонія прощання із Дмитром Павловичем Кузьменком, сержантом ССО, який трагічно загинув 13 травня в районі міста Краматорськ Донецької області в ході проведення навчально-бойових завдань з десантування у воду. Разом із ним також трагічно загинув майор, заступник командира 47-го окремого загону спеціального призначення Андрій Валерійович Супріган.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Обставини трагедії з'ясовуються, на місці працюють правоохоронці та військова служба правопорядку.

У загиблого залишилися батьки та брат.

Також ветеран АТО Андріана Сусак повідомила, що допомогти родині загиблого воїна можна на банківську картку: 4731 2191 1084 9985 Кузьменко Павло Анатолійович.

https://storage1.censor.net/images/a/e/9/9/ae99dd62f011fd4a563194608e654dc1/493x569.jpg

Як повідомлялося, в середу, 13 травня, під час планових занять у районі проведення операції Об'єднаних сил загинули двоє військовослужбовців. Загинув заступник командира 47-го окремого загону спеціального призначення Андрій Супріган, а також сержант Сил спеціального призначення Дмитро Кузьменко.

Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак призначив розслідування за фактом загибелі двох військовослужбовців під час навчань у зоні проведення операції Об'єднаних сил: "Результати розслідування загибелі двох воїнів під час планових занять у районі ООС будуть передані Тарану і Зеленському".

https://censor.net.ua/ua/p3195813

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

782

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

15.05.20 20:59

Майора ССО Андрія Супрігана, який трагічно загинув у Донецькій області, поховають 16 травня у Львові.

https://storage1.censor.net/images/6/a/7/5/6a75707502d333758705d845f73dc192/650x867.jpg

16 травня, в місті Львів у гарнізонному храмі апостолів Петра і Павла, о 13:00 відбудеться церемонія прощання з загиблим українським воїном Андрієм Валерійовичем Супріганом.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Андрій Супріган, 1990 року народження, уродженець Львова, майор, заступник командира одного з підрозділів Сил спеціальних операцій, який трагічно загинув 13 травня в районі міста Краматорськ Донецької області під час виконання навчально-бойового завдання з десантування у воду. Разом із ним загинув сержант ССО Дмитро Кузьменко.

Андрій Супріган у 2008 році закінчив ліцей імені Героїв Крут, а в 2012 р - Академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Від початку війни виконував завдання в зоні АТО/ООС - Кутейникове, Верхньоторецьке, Кряківка, Гранітне, Степанівка, Водяне, Широкине, Дебальцеве. Нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступеня.

Поховають загиблого військовослужбовця на Личаківському кладовищі Львова. У нього залишилися батьки і сестра.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/319 … ya_u_lvovi

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

783

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

21.05.20 07:32

Командир батальйону "Луганськ-1" Сергій Губанов загинув у районі Трьохізбенки, ще троє бійців зазнали важких поранень, - Нацполіція.

https://storage1.censor.net/images/4/9/e/6/49e6cd1da0fa6c051b281fd9a8067056/650x434.jpg

У районі селища Трьохізбенка в Луганській області під час виконання завдання командування штабу Операції об'єднаних сил загинув комбат Сергій Губанов, ще троє бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Луганськ-1" зазнали осколкових поранень.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє пресслужба Нацполіції в Луганській області.

За даними Нацполіції, все сталося 20 травня приблизно о 21:30 в районі селища Трьохізбанка Новоайдарського району. Командир батальйону полковник поліції Сергій Губанов загинув, ще троє бійців зазнали важких поранень. Їм надають допомогу лікарі військового госпіталю.

"Особовий склад поліції Луганщини висловлює щире співчуття родині Сергія Губанова, його рідним та близьким. Світла пам’ять про легендарного комбата назавжди залишиться в наших серцях", - йдеться в повідомленні.

Cергій Леонідович Губанов народився 21.06.1975 року в місті Стаханов Луганської області (нині - Кадіївка, тимчасово окупована територія України).

Мешкав у Сєверодонецьку. Полковник поліції, командир БПСПОП "Луганськ-1" ГУНП в Луганській області. Проходив строкову службу в 95 ОАеМБр. Випускник Донецького інституту внутрішніх справ (1999) та Національної академії внутрішніх справ (2004). З 1995 пройшов шлях від оперативника карного розшуку Стахановського міського відділу міліції до начальника Луганського міського управління, на початок 2014 року - начальник Ленінського райвідділу міліції м. Луганська. Був захоплений у полон бойовиками разом з іншими офіцерами міліції. Після визволення став на захист рідної Луганщини, звільняв Лисичанськ, Рубіжне, Сєверодонецьк. На посаді комбата - з 06.11.2015. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. у 2016 році. Залишилися батьки, дружина.

Загинув 20 травня близько 21:00 у районі селища Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої.

[]
Інтерв'ю Сергія Губанова 2015 року

https://censor.net.ua/ua/news/3196951/k … iv_zaznaly

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

784

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

23.04.20 20:04

Воїн Андрій Альошин загинув у зоні проведення ООС, - Львівська ОДА

https://storage1.censor.net/images/f/c/1/0/fc109e26643e7ed107ba7ab8a8485e79/613x321.jpg

23 квітня, в зоні проведення операції Об'єднаних сил загинув Андрій Альошин, уродженець смт Славське Сколівського району Львівської області
Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в повідомленні Львівської ОДА.

В інформації зазначається: "Андрій Олександрович Альошин народився 28.03.1987 року. Проходив військову службу за контрактом у зоні АТО/ООС у складі 128 окремої гірсько-штурмової бригади.

Львівська облдержадміністрація висловлює щирі співчуття рідним і близьким з приводу непоправної втрати".

https://censor.net.ua/ua/news/3191146/v … vivska_oda

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

785

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

29.04.20 12:44

Воїн 93-ї ОМБр Олексій Лісін загинув 28 квітня в зоні проведення Операції Об'єднаних сил.

https://storage1.censor.net/images/4/0/b/2/40b2571911f46d2d74404e575ec910d5/650x867.jpg

Вчора, 28 квітня, у зоні проведення Операції Об'єднаних Сил у Луганській області, внаслідок артилерійського обстрілу загинув Олексій Лісін, 1990 року народження, уродженець села Гірке Запорізької області, солдат, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади.
Про це йдеться на офіційній сторінці 93-ї ОМБр, повідомляє Цензор.НЕТ.

"Цей день, на жаль, ми змушені починати з важкої звістки…. На Луганщині, під час обстрілу, знову загинув наш боєць — солдат Олексій Лісін. Ввечері 28 квітня, коли Олексій був на бойовому посту, його життя обірвав уламок ворожого снаряду. Боєць родом із села Гірке на Гуляйпільщині, що на Запоріжжі. Народився 30 березня 1990 року. Майже ровесник держави, за яку загинув… Приєднався до нашої бригади чоловік торік, коли ми боронили Авдіївський напрямок на Донеччині.

До армії Олексій працював далекобійником у Дніпрі де мешкав з батьками. Наш побратим пережив у своєму житті велику трагедію — втратив обох батьків та будинок у пожежі. Через це найбільше мріяв, після повернення з війни, відбудувати батьківський дім.

В Олексія лишилися старенька бабуся, молодший брат Микола, старша сестра Тетяна, дванадцятирічна донька від першого шлюбу Ліда, та кохана дівчина Ліля з якою він планував одружитись.

"Він був спокійним і добрим, — згадує один із його побратимів, що служив із Олексієм на одній позиції. — Мріяв скоріше повернутися до коханої". Холодноярці оплакують смерть побратима разом зі всіма його близькими, це також непоправна втрата для нас. Найбільше зараз ми жадаємо помсти і обов’язково отримаємо бажане", - зазначається у повідомленні.

Про дату та час прощання буде повідомлено додатково.

https://storage1.censor.net/images/b/c/2/3/bc23728cf7298da3581bef5f8f47e29b/650x867.jpg
https://storage1.censor.net/images/a/5/7/1/a571bf8d09b47fb5f597b8e19e897003/483x515.jpg

https://censor.net.ua/ua/photo_news/319 … h_syl_foto

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

786

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

20.04.20 22:39

20 квітня на Донбасі загинув український воїн - лейтенант Андрій Шинкарук.

Про це в Фейсбуці повідомив колишній військовий капелан Львівської Академії сухопутних військ, єпископ УГКЦ Степан Сус, передає Цензор.НЕТ.

https://storage1.censor.net/images/5/5/2/9/5529088b382e84ced3675625aa8b0d16/650x366.jpg

Сус зазначив: "Спочивай з Богом, Андрію! Сьогодні на сході України від рук ворогів, які нічого не поважають, навіть свято Воскресіння Господа, загинув лейтенант Шинкарук Андрій, випускник Національної академії сухопутних військ імені П. Сагайдачного. Слава Україні! Героям слава! Вічна пам'ять! Згадаймо Героя України в нашій молитві!"

Читайте також: Окупанти обстріляли наші позиції під Авдіївкою, поранено одного воїна, - штаб ООС

"З превеликим болем повідомляємо про непоправну втрату. 20 квітня, близько 16:30, в результаті множинних осколкових поранень, захищаючи Україну, загинув офіцер Андрій Шинкарук. Приносимо глибокі співчуття рідним і близьким Андрія. Ніколи не пробачимо. Помстимося", - повідомили пізніше в 28-й ОМБр.

https://storage1.censor.net/images/5/a/5/0/5a50cd636974fbe6dc37b403892b1521/492x214.jpg

https://censor.net.ua/ua/news/3190274/2 … k_onovleno

Спасибо сказали: kuks70, AleksML, litar Л3

Поделиться

787

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

23.07.20 15:57

Окупанти вирізали кістки з тіла загиблого під Зайцевим медика Іліна, а поранений морський піхотинець Журавель стік кров'ю, - штаб ООС

https://storage1b.censor.net/images/d/d/2/9/dd295dd518188cdcdbc9df6b73f8ec1e/censor_news_big3.jpg

Окупанти вирізали кістки з тіла загиблого під Зайцевим медика Іліна, а поранений морський піхотинець Журавель стік кров'ю, - штаб ООСУ командуванні Операції Об'єднаних сил повідомили деталі про загиблого військового медика Миколу Іліна і смерть пораненого морського піхотинця Ярослава Журавля, якого не змогли евакуювати з поля бою.
Про це повідомляє BBC News Україна, передає Цензор.НЕТ.

У командуванні ООС розповіли BBC News Україна, що українська сторона кілька разів зверталася через СММ ОБСЄ до терористів з тим, щоб забрати пораненого, який "мав відповідні білі позначки (що свідчило про його причетність до евакуаційної групи)". Однак противник відмовляв, що не дозволило вчасно провести пошуки та евакуацію.

"При цьому ворог самостійно здійснював пошук та затягував час. Свідоме затягування противником часу призвело до жахливих наслідків. Поранений військовослужбовець не отримав своєчасної медичної допомоги, в результаті чого стік кров'ю та загинув", - йдеться у відповіді командування ООС.

Зазначається, що тіла загиблих на момент передачі українській евакуаційній групі "Евакуація-200" мали незворотні трупні зміни, а самі загиблі були без своєї військової форми.

Крім того, тіло військового медика Миколи Іліна розрізали: "Незрозумілим і кричущим є факт розтину тіла полеглого військового медика".

"Окрім того, встановити, з якої зброї було вбито військового медика за результатами судмедекспертизи було неможливо, через те, що уражені органи та кістки, а також вбивчі елементи були вилучені представниками російсько-окупаційних військ у морзі Горлівки на тимчасово окупованій території Донецької області", - йдеться в повідомленні командування ООС.

+ открыть текст

21.07.20 17:18 Окупанти поглумилися над тілом загиблого військового медика Іліна, - ЗМІ

Окупанти поглумилися над тілом загиблого військового медика Іліна, - ЗМІРосійські окупанти поглумилися над тілом загиблого біля Зайцевого військового медика Миколи Іліна.
Про це заявляє редакція "Укрінформу" на підставі наявних у її розпорядженні фотографій тіла загиблого, інформує Цензор.НЕТ.

"Зняті знімки переданого окупантами тіла настільки жахливі, що їх не можна дивитися і, тим більше, публікувати. З незрозумілих причин воно було розпороте від таза до шиї, після чого грубо зшите. Також тіло не зберігалося в морзі, через що було вкрите великими трупними плямами", - повідомляє "Укрінформ".

Раніше на контрольованих окупантами інформаційних ресурсах також публікувалося відео, на якому видно, що в голові загиблого стирчить ніж.

Микола Ілін - уродженець Білорусі, громадянин Естонії. З 2018 року захищав Україну на Донбасі.

Ілін загинув біля Зайцевого 13 липня під час спроби забрати тіло загиблого бійця. Тіло Іліна було передано українській стороні 17 липня.

Прощання з Миколою Іліна відбудеться 22 липня о 10 годині ранку в соборі св. Олександра на вул. Костьольній у Києві. О 13 годині на Байковому кладовищі відбудеться кремація тіла медика.

Детальніше про Миколу Іліна та обставини його смерті читайте в статті на Цензор.НЕТ: "Він діяв так, як підказало серце: одразу побіг до пораненого, щоб людина вижила": спогади про загиблого військового медика Миколу Іліна
https://censor.net.ua/ua/news/3209358/o … _ilina_zmi

Як повідомлялося, 13 липня російські найманці обстріляли групу українських військових, які здійснювали евакуацію тіла бійця ЗСУ в районі смт Зайцеве. Внаслідок ворожого вогню військовий медик загинув, один військовослужбовець зазнав поранень, ще один - бойове травмування.

Тіла загиблих і поранений військовослужбовець залишилися на місці обстрілу. Було розпочато переговори з СММ ОБСЄ про їхню евакуацію. 15 липня тіло військовослужбовця, який загинув 13 липня біля Зайцевого, було повернуто з тимчасово окупованої території.

Прокуратура Донецької області почала досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним убивством, представниками не передбачених законом збройних формувань РФ.

Пізніше стало відомо, що військовий медик, який загинув на Донбасі, був громадянином Естонії.

https://storage1.censor.net/images/1/4/3/4/143491253b1c3af88f77293dcfa24924/488x489.jpg

https://censor.net.ua/ua/news/3209796/o … pihotynets

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

788

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

15.07.20 10:30

"Він діяв так, як підказало серце: одразу побіг до пораненого, щоб людина вижила": спогади про загиблого військового медика Миколу Іліна
Автор: Валерія Бурлакова

13 липня під час спроби за попередньою домовленістю з ворогом евакуювати тіло загиблого українського розвідника російські найманці відкрили по групі наших військових вогонь на ураження. Один з морпіхів зазнав поранення, а бойового медика Миколу Іліна, який поспішив допомогти побратиму, бойовики вбили. Загиблий медик був громадянином Естонії.

https://storage1.censor.net/images/a/2/8/f/a28fa4722c07535374ba76da4b499441/558x494.jpg

Прес-центр ООС про загибель військового медика повідомив увечері 13 липня

Близький друг Миколи, ветеран батальйону "Донбас" Павло Валентович, поділився з Цензор.НЕТ спогадами про героя з 35 бригади морської піхоти.

https://storage1.censor.net/images/6/7/c/1/67c1151a142a22dc222477925a164412/650x648.jpg

Микола Ілін

"ПЕРЕЇХАТИ В ЕСТОНІЮ ЙОМУ ДОПОМОГЛИ ВОЛОНТЕРИ З УКРАЇНИ"

Микола родом з Білорусі, однак багато років тому він емігрував звідти в Естонію. Не знаю, чому - говорити про своє минуле у рідній країні він не любив (за даними Цензор.НЕТ, у чоловіка виникли проблеми через участь в опозиційних акціях протесту. - Ред). Переїхати в Естонію йому допомогли волонтери з України, вони ж дали кошти на перший час.

Спочатку в Естонії йому було дуже важко. Ніхто не брав його на роботу офіційно, хоча брався він за будь-яку працю, навіть посуд мив. Однак змушений був працювати нелегально - і в результаті його ледь не видворили з країни. Але потім добрі люди допомогли йому нарешті легалізуватися.

Він був дуже комунікабельним, швидко заводив друзів. Один з його добрих товаришів працював у Таллінні екскурсоводом. Дружина цього екскурсовода була вагітна, мала ось-ось народити дитину, тому чоловік попросив Миколу підмінити його та показати місто англомовній групі. Микола тоді знав англійською мовою лише декілька слів. "Look! Look! Look! Beautiful!" - сміявся він, описуючи ту екскурсію. Так смішно він про неї розповідав!

https://storage1.censor.net/images/d/f/6/7/df676ab64ad9d0d53c1042ad94bbb922/650x520.jpg

Пізніше Микола вивчив англійську мову і почав непогано заробляти, проводячи екскурсії. На момент нашого знайомства він уже знав не тільки білоруську та англійську, а і естонську та польську мови. І, звичайно, вивчав українську. Запрошував мене колись приїхати у Таллінн, обіцяв показати місто.

Також він працював таксистом, працював на Booking.com, носив речі постояльців у готелі - по-різному життя його кидало. І все ж таки він зміг почати більш-менш стабільно заробляти, зміг купити машину, мандрувати.

Багато цікавого розповідав Микола про те, як їздив на заробітки у Фінляндію. Там він працював на фермі, і його дуже вразило ставлення фінів до тварин. Коровам завжди включали спокійну музику. А одна корова так вередувала, що її потрібно було довго-довго гладити, щоб вона зайшла у своє стійло.

"ДЕСЬ ПОТРІБНО ПРИКРИТИСЯ ПОРАНЕНИМ. АЛЕ МИКОЛА ВІДЧУВАВ УСЕ СЕРЦЕМ"

Як я вже згадував, переїхати в Естонію Миколі допомогли волонтери з України. Коли у нас почалася війна - у нього з’явилася думка, що саме на фронті він зможе віддати свій борг нашій країні.

https://storage1.censor.net/images/8/c/c/6/8cc68f8fe518a312ec2fa9639ab5704a/650x653.jpg

Він дуже фанатів від усього американського, зокрема від морської піхоти США. Тому у нас записався у морські піхотинці.

Ми познайомилися у лютому 2019 року у 205-му Навчальному центрі тактичної медицини, де провели разом чотири місяці. За навчальним процесом слідкували військові з Канади. Микола так мріяв потрапити туди на навчання, що навіть поставив своїм командирам ультиматум: або він їде у НЦТМ, або йде зі служби. А він себе добре показав, був дуже відповідальним - і втрачати його не захотіли. Відправили вчитися.

На той момент служив він у морській піхоті близько року, якщо я не помиляюсь. Я ж воюю з 2014, і на той момент у мене вже було два поранення, були загиблі побратими. Отримавши військовий досвід, я став більш прагматичним. Почав розуміти, що десь не можна висовувати голову, десь потрібно прикритися пораненим... Микола ж відчував усе серцем, не розумом. На цьому ґрунті ми з ним постійно сперечалися, кожен міг безкінечно наводити свої аргументи. У центрі були дуже фахові інструктори. Нерідко ми разом підходили до них зі своїм питанням - і вони розповідали нам, хто з нас правий, а хто ні.

https://storage1.censor.net/images/6/8/6/4/686451e480994f4bd4e3db77bfc3be3d/650x488.jpg

Кинувшись за мить до своєї загибелі рятувати пораненого, Микола діяв саме так, як підказало йому серце. Адже, як нас вчать, - спочатку ти відстрілюєшся, а вже потім рятуєш. Але він, як мені здається, одразу побіг надавати допомогу, щоб людина вижила. Можливо, він вчинив неправильно - як би цинічно це не звучало. Але я йому не суддя. Він зробив так, як відчував.

Крутий чувак був...

У нього була дуже цікава вимова. Він робив паузи між словами, говорив завжди, як то кажуть, "с чувством, с толком, с расстановкой". Був дуже спокійним, але... Існували теми, які варто було лише зачепити - і він вибухав. Кажеш тільки слово "СССР" - все! Червона ганчірка для бика.

Дуже любив спорт, качався. Комунікабельна людина була, дуже толерантна до інших людей. Був веселий, смішний.

Дуже шкода, що він загинув. Але це наша робота. Нічого не поробиш.

https://storage1.censor.net/images/8/a/f/8/8af82c3242e334303629d2b5fd639782/650x327.jpg

"А РАПТОМ МЕНЕ ВБ’ЮТЬ?"

По собі я відчув, що йдучи на війну, людина для себе робить два вибори. Перший - це вибір іти на війну, другий - вибір залишатися на війні. Наприклад, серед хлопців з "Донбасу", які у 2014 році звільняли Попасну, були поранені, були вбиті. І після звільнення міста чимало людей, які до цього пройшли Майдан, сказали: "Хлопці, вибачте"... І поїхали додому. Інакше вони не змогли. Микола ж на війні себе почував нормально.

Після завершення навчання ми з ним постійно спілкувалися. Він скидав мені у месенджері різні приколи, ми дзвонили одне одному. Далі обмінювалися досвідом, говорили про здоров’я одне одного.

Він мав робити операцію на очах - корекцію зору. Однак навесні його бригада виходила на фронт, а після операції потрібен був час на те, щоб сітчатка зажила. Заборонені були важкі фізичні навантаження. Через це операцію Микола вирішив відкласти: "Бригада виходить у сектор, я не можу кинути своїх хлопців". Авжеж, мені це знайомо. Я теж свого часу не брав відпустку, щоб не залишати своїх...

https://storage1.censor.net/images/e/e/7/9/ee79aef787a18d8a3a0a47c4e087d61c/650x867.jpg

Ще Микола дуже любив якісне військове екіпірування. Я завжди відмовляв його від дорогих покупок:

-Тобі треба думати про майбутнє, відкладати кошти!

-А раптом мене вб’ють? - відповідав він.

Я сміявся:

-А раптом тебе не вб’ють? Треба відкладати!

… Я вже і забув, але волонтерка одна якраз нагадала: Микола просив, якщо загине, кремувати його та розвіяти прах в Україні, у Білорусі та в Естонії.

Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТ
https://censor.net.ua/resonance/3208174 … _zagiblogo

Спасибо сказали: AleksML, kuks70, chernik, litar Л4

Поделиться

789

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

25.07.20 11:45

У зоні ООС через необережне поводження зі зброєю загинув воїн 44-ї окремої артилерійської бригади Михайло Воронський.

У четвер, 23 липня, в зоні проведення операції Об'єднаних сил в результаті необережного поводження зі зброєю (попередньо) загинув Михайло Михайлович Воронський, 1966 року народження, уродженець села Добрівляни Заліщицького району Тернопільської області - солдат, водій-електрик 44-ї окремої артилерійської бригади.
Про це йдеться на офіційній сторінці 44-ї ОАБр, повідомляє Цензор.НЕТ.

"Висловлюємо співчуття рідним та близьким у зв'язку зі смертю військовослужбовця служби за контрактом, солдата Михайла Воронського, який загинув на Сході нашої держави.

За попередніми даними військовослужбовець помер від кульового поранення внаслідок необережного поводження зі зброєю. На місці події працюють представники військової служби правопорядку та поліції. Командуванням військової частини призначено службове розслідування", - сказано в повідомленні.

https://storage1.censor.net/images/8/7/3/c/873c59cc8950cfebdd7685c1c7cf093f/650x861.jpg

Довідка:
Солдат Михайло Михайлович Воронський проходив службу за контрактом у військовій частині А3215 з лютого 2020 року на посаді водія-електрика в одному з артилерійських підрозділів. Ветеран афганець, активний учасник Революції Гідності, під час служби зарекомендував себе з позитивного боку.

В останню путь проведуть Михайла Воронського у його рідному селі Добрівляни, що в Заліщицькому районі на Тернопільщині", - зазначається в повідомленні.

Михайло Воронський з 1984 по 1986 роки брав участь в бойових діях в Афганістані, нагороджений медаллю "За бойові заслуги".
Був активним учасником Революції Гідності в 8-ї афганській сотні, волонтер. З лютого 2020 року, не зважаючи на те, що є інвалідом війни III групи, підписав контракт і став військовослужбовцям 44-ї артилерійської бригади, яка виконує бойові завдання в зоні проведення ООС.

Прощання і похоронна церемонія відбудуться у п'ятницю, 26 липня, о 13.00 в с. Добрівляни Заліщицького району Тернопільської області.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/321 … yi_brygady

Спасибо сказали: kuks70, DmitroR-2, litar Л3

Поделиться

790

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

23.07.20 21:53

Загиблого на Донбасі морського піхотинця Артема Козія поховали на Миколаївщині.

23 липня, в місті Южноукраїнськ Миколаївської області відбулася церемонія прощання з загиблим українським воїном Артемом Євгеновичем Козієм.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє Суспільне.Миколаїв.

https://storage1a.censor.net/images/b/3/4/8/b3483e5bf9e4573024b209c3ed1a4dfa/original.jpg

Артем Козій, 2001 року народження, матрос, військовослужбовець 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти, який помер 21 липня, близько 17.00 в мобільному госпіталі Маріуполя від важких осколкових поранень, яких зазнав уранці того ж дня в районі села Павлопіль Волноваського району Донецької області під час обстрілу наших позицій з АГС. Лікарі 7 годин боролися за життя військовослужбовця, проте поранення не залишили йому шансів.

Артем Козій народився 21.09.2001 року в Южноукраїнську. У 2020 році закінчив Миколаївський будівельний коледж. Влітку цього року вступив на військову службу за контрактом.

У нього залишилися батьки.

[]

https://censor.net.ua/ua/video_news/320 … hyni_video

Спасибо сказали: kuks70, DmitroR-2, litar Л3

Поделиться

791

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

22.07.20 22:10

Загиблого на Донбасі бійця 503-го ОБМП Василя Кравченка поховали на Хмельниччині. ФОТОрепортаж

https://rpravda.com/wp-content/uploads/9dc632f8cc385844b93dc944901e1c4b.gif

В Ізяславі Хмельницької області 22 липня відбулася церемонія прощання з бійцем 503-го ОБМП Василем Кравченком.
Про це йдеться на офіційній facebook-сторінці Ізяславської районної державної адміністрації, повідомляє Цензор.НЕТ.

"Сьомий рік в Україні триває справжня війна, з усіма її наслідками. Їй не писані закони, смерть забирає цвіт нації. Не думаючи про своє життя, наші відважні захисники на перший поклик стали на захист своєї Вітчизни, за її свободу, незалежність і територіальну цілісність. І знову страшна чорна звістка прийшла в Ізяславський район. 20 липня близько дванадцятої години дня в зоні проведення операції Об'єднаних сил на сході України під час виконання службових обов'язків загинув 26-річний військовий з Ізяслава Василь Кравченко", - сказано в повідомленні.

Сьогодні у дворі, де жив загиблий, зібралися сотні людей, щоб із ним попрощатися. Потім у Свято-Миколаївському храмі Ізяслава відправили поминальну службу.

"Похоронна процесія, яка розтяглася через усе місто, йшла в невимовній тузі під звуки духового оркестру. Поховали нового Героя з військовими почестями на центральному кладовищі міста Ізяслав, на алеї почесних поховань", - повідомили в РДА.

Нагадаємо, Василь Сергійович Кравченко народився 14 лютого 1994 року. Навчався в Ізяславській загальноосвітній школі III ступенів №4 та Ізяславському НВК "ЗОШ I-III ст. № 2, ліцей" ім. А.Кушнірука.

Його мобілізували в другу хвилю в лютому 2018 року. Кравченко двічі укладав контракт на військову службу. У квітні 2020-го - одружився.

Кравченко служив старшим стрільцем десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти. Загинув 20 липня близько полудня в районі селища Шуми Торецької міської ради Донецької області внаслідок кульового поранення, якого зазнав під час ворожого обстрілу з гранатометів, стрілецької та снайперської зброї.

У нього залишилися батьки, сестра і дружина.
https://censor.net.ua/ua/p3209661

Спасибо сказали: kuks70, DmitroR-2, litar Л3

Поделиться

792

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

16.07.20 23:26

Загиблий 13 липня під Зайцевим Дмитро Красногрудь брав участь в ліквідації кадрового офіцера РФ Щерби у 2017 р.

https://storage1a.censor.net/images/4/1/7/a/417aa6d67679dcf49227ed1c1c232844/censor_news_big3.jpg

Загиблий 13 липня під Зайцевим Дмитро Красногрудь брав участь в ліквідації кадрового офіцера РФ Щерби у 2017 р.Товариші по службі сумують за загиблим у зоні ООС розвідником.
Запис зі співчуттями опубліковано на сторінці 93 бригади Холодний Яр в Фейсбуці, інформує Цензор.НЕТ.

"Загиблий боєць - Дмитро Красногрудь з позивним "Мир" - служив у нашій бригаді багато років. Він був командиром розвідки 20 окремого мотопіхотного батальйону, який пізніше став підрозділом 93 бригади Холодний Яр. І ми сумуємо з приводу його смерті разом із сім'єю, друзями і побратимами", - сказано в повідомленні.

Красногрудь прийшов у батальйон у 2015 році, брав участь у визволенні Мар'їнки, Авдіївки. Обороняв Піски, Трьохізбенку, Чермалик, воював на Авдіївській промзоні.

У 2017 році Дмитро керував спецоперацією з узяття в полон військовослужбовця 22-ї бригади спеціального призначення ГРУ ГШ РФ Віктора Агєєва і ліквідації кадрового російського офіцера Олександра Щерби.

"Холодноярці" згадують Красногрудя як досвідченого безстрашного розвідника, відданого своїй справі, і мудрого командира, за яким ішли люди.

"Ще коли він був сержантом, був нагороджений президентською нагородою "Захиснику Вітчизни". Потім його відправили на офіцерські курси, він прийшов до нас уже командиром розвідувального взводу, а потім став у нас начальником розвідки", - згадують побратими з мотопіхотного батальйону.

Уже в званні лейтенанта Дмитро отримав від президента медаль "За військову службу Україні".

У Дмитра залишилися батьки, дружина і двоє синів.

https://storage1.censor.net/images/4/4/f/7/44f77d58b932a4cf7cfbfb4178c774bb/570x468.jpg

https://storage1.censor.net/images/b/0/b/e/b0bec8a10849f0b38ce4e5acd3fa9599/489x281.jpg

https://censor.net.ua/ua/news/3208612/z … fitsera_rf

Спасибо сказали: kuks70, DmitroR-2, litar Л3

Поделиться

793

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

15.07.20 19:27

Із загиблим на Донбасі командиром 24-ї ОМБр Тарасом Матвіївим попрощалися в Жидачеві. ФОТОрепортаж

У Жидачеві Львівської області 15 липня відбулася церемонія прощання з загиблим лейтенантом (посмертно), командиром взводу 24-ї ОМБр Тарасом Матвіївим.
Про це на своїй facebook-сторінці інформує керівник Львівського об'єднаного військового комісаріату Олександр Тищенко, повідомляє Цензор.НЕТ.

"Останню данину Герою України, лейтенантові 24-ї бригади Тарасу Матвіїву віддали в його рідному місті Жидачів. Громада міста, бойові побратими, вище військове керівництво схилилися на коліна, проводжаючи Героя України. Герої не вмирають! Слава Україні!", - сказано в повідомленні.

https://storage1.censor.net/images/7/b/0/e/7b0e160304e8330a30c8f342973a9d97/650x434.jpg

Тарас Тарасович Матвіїв народився 18 лютого 1989 року. У 2011-му закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету ім. Івана Франка, був кореспондентом ТРК "Ера" і телеканалу TVi, блогером в низці видань ( "Дивись.Інфо", LB.ua, "Львівська мануфактура новин").

Брав активну участь у Революції Гідності (Третя сотня Самооборона Майдану), був співкоординатором "Пошукової ініціативи" (організації, яка розшукувала зниклих людей під час Революції Гідності), членом ГО "Українська галицька асамблея", засновником ГО "Народний легіон". У 2015 р вирушив добровольцем на фронт у складі Окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ", воював у Пісках і ДАП. З 2015 року - депутат Жидачівської райради VII скликання від Української Галицької партії.

2018 вступив на курси лідерства Національної Академії Сухопутних Військ ім. Петра Сагайдачного, після закінчення яких був воїном 24-ї ОМБр.

Служив командиром взводу. Загинув 10 липня близько 20.00 в районі селища Троїцьке Попаснянського району Луганської області внаслідок смертельних осколкових поранень, яких зазнав під час розриву 120-мм міни у той час, як витягав двох поранених побратимів із палаючого бліндажа, що був обстріляний перед тим із мінометом найманців РФ. Помер дорогою до лікарні.

У нього залишилися батьки.

13 липня 2020 року молодшому лейтенанту Тарасу Матвіїву указом президента України присвоєно звання лейтенант (посмертно) і звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка" (посмертно).

14 липня відбулося урочисте прощання з Тарасом Матвіївим на Київському Майдані Незалежності та у Львові.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/320 … toreportaj

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

794

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

13.07.20 18:06

Воїн 79-ї ОДШБр Євген Чумаченко загинув на Донбасі 13 липня

13 липня, в зоні проведення операції Об'єднаних сил в Донецькій області внаслідок ворожого обстрілу з боку найманців РФ загинув воїн 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Євген Чумаченко.
Про це йдеться на офіційній facebook-сторінці 79-ї ОДШБр, повідомляє Цензор.НЕТ.

https://storage1a.censor.net/images/0/0/3/a/003a54da27508e4d42f6b3001234c0c4/censor_news_big3.jpg

"З великим сумом повідомляє про втрату. Сьогодні, 13 липня 2020 року, внаслідок прицільного ворожого обстрілу позицій українських військ у районі проведення операції Об'єднаних сил загинув військовослужбовець частини солдат Чумаченко Євген Олександрович", - сказано в повідомленні.

Зазначається, що Євген Олександрович Чумаченко народився у 1988 році в Одеській області. Був солдатом, військовослужбовцем 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. У загиблого залишилася дружина і двоє дітей.

"Друже, ти був світлою, веселою людиною, надійним товаришем, справжнім воїном і залишаєш після себе добру пам'ять. Командування та особовий склад військової частини висловлює слова щирого співчуття і підтримки сім'ї та поділяє біль утрати. Сприймаємо ваш непереборний смуток і гіркий біль як свої. Невимовна втрата пригнічує, викликає лють і сльози, не дозволить нам покласти зброю", - підкреслюється в повідомленні.

Про дату і місце церемонії прощання обіцяють повідомити пізніше.

https://storage1.censor.net/images/5/2/2/8/52282f0010ab06f4c7f6e9c10f94481b/463x363.jpg

https://censor.net.ua/ua/news/3207832/v … _13_lypnya

Спасибо сказали: kuks70, DmitroR-2, litar Л3

Поделиться

795

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

11.07.20 23:20

Загиблого на Донбасі бійця 30-ї ОМБр Олега Шила поховали в Києві.

У Києві 11 липня відбулося прощання зі стрільцем-помічником гранатометника 30-ї окремої механізованої бригади Олегом Шилом, який загинув 8 червня в зоні проведення операції Об'єднаних сил у Луганській області.
Про це йдеться в матеріалі 5 каналу, повідомляє Цензор.НЕТ.

[]

Церемонія відбулась під будинком, де народився і виріс Олег Шило. Там зібралися родина, близькі друзі і побратими армійця.

"Дружили, напевно, років із шести. Тут у футбол грали, ось на цьому майданчику. Дуже хороший був чоловік. Що у нього не попросиш, яку допомогу, він ніколи не відмовляв", - каже товариш Олега Шила Олександр.

Олег у 2010-му відслужив строкову службу в 138-й радіотехнічній бригаді. Коли почалася війна на сході України, був добровольцем, а в грудні 2019-го підписав контракт зі Збройними силами.

"В армії він дуже змінився в кращий бік, це коли вже почав в АТО служити. Всі шкідливі звички покинув, навіть палити. Спортом займався", - розповідає Олександр.

У 30-й бригаді хлопець був стрільцем, помічником гранатометника. Увечері 8 липня армійці облаштовували і зміцнювали свої позиції, коли почав бити кулемет противника. Прикриваючись ним, спрацював і ворожий снайпер. Куля поцілила в Олега Шила.

"Роздробила ліву руку і пробила легені. Куля пройшла під серцем. Головний сержант взводу його виніс на руках до місця евакуації. Пів години надавали йому першу домедичну допомогу. Пульсометр показав, що у нього з'явився пульс. Крапельниці, адреналін йому вкололи в серце", - згадує армієць із позивним Футболіст.

Бойові медики робили все можливе, щоб врятувати Олега. Ще живим його доставили в лікарню.

"Півтори години лікарі боролися за його життя і не врятували", - говорить Футболіст.

Біля Святошинської райради провести Олега в останню путь зібралося вище командування, добровольці та волонтери. Олега поховали на Алеї героїв на Берковецькому кладовищі, зазначається в матеріалі видання.

Нагадаємо, Олег Олегович Шило народився в 1991 році в Києві. Отримав середню спеціальну освіту. Служив солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 30-ї окремої механізованої бригади, загинув 8 червня в зоні проведення операції Об'єднаних сил у Луганській області від смертельного кульового поранення. У героя залишилися батьки і сестра.

https://censor.net.ua/ua/video_news/320 … yevi_video

Спасибо сказали: kuks70, DmitroR-2, litar Л3

Поделиться

796

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

22.06.20 11:32

Харківщина попрощалася з воїном 54-ї ОМБр Богданом Коваленком, убитим ворожим снайпером у зоні ООС.

21 червня в селищі міського типу Нова Водолага Харківської області відбулося прощання зі старшим солдатом, навідником-оператором 2-го розвідувального взводу 1-го батальйону 54-ї ОМБр Богданом Коваленком, який загинув 18 червня близько 22:00 в районі міста Авдіївка Донецької області від смертельного кульового поранення, заподіяного снайпером найманців РФ.
Про це йдеться на сайті "Суспільного", повідомляє Цензор.НЕТ.

https://storage1.censor.net/images/5/1/0/d/510d0b41974aa8a4807fa2b4d777eebe/550x827.jpg

Богдана Коваленка, старшого солдата, який служив у зоні проведення ООС, поховали 21 червня на кладовищі в Новій Водолазі.

На похорон прийшли близько 300 осіб. Серед них місцеві, однокласники, побратими - 4 хлопці і дівчина, з якими безпосередньо служив Коваленко, розповів Нововодолазький селищний голова Олександр Єсін.

Люди принесли національні прапори, військові виконали залп.

Богдан Коваленко народився 02.01.1998 року. На військовій службі за контрактом перебував з 2017 року. Після підготовки в навчальному центрі "Десна" проходив службу в 54-й бригаді. Після завершення контракту мріяв стати спецпризначенцем.

У нього залишився батько.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/320 … rom_u_zoni

Спасибо сказали: kuks70, DmitroR-2, litar Л3

Поделиться

797

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

01.07.20 15:09

Із загиблим на Донбасі воїном "Айдару" Іваном Дедюхом попрощалися в Тернополі. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

Сьогодні, 1 липня, на Театральному майдані Тернополя відбулася церемонія прощання з Іваном Мирославовичем Дедюхом, 1983 року народження, уродженцем Тернополя, молодшим сержантом, командиром бойової машини-командиром відділення штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" 53-ї окремої механізованої бригади, який загинув 27 червня близько опівдні в районі села Старогнатівка Донецької області внаслідок множинних осколкових поранень, яких дістав від вибуху невідомого походження під час інженерного облаштування позицій.
Про це йдеться у матеріалі місцевого видання "Сорока", повідомляє Цензор.НЕТ.

"На головні площі у Тернополі віддати шану герою сьогодні прийшли небайдужі містяни, рідні загиблого, священники, представники влади.

– Шість років тому на українські землі увірвався агресор, який прийшов для того, щоб знищити нашу державу. У ті часи здавалося, що ніщо не може протистояти такій великій військовій машині, як російська армія, а особливо українська армія, яку старанно нищили останні десятиліття перед тим. Але Господь, який береже і захищає український народ, дав нашим людям дух, який зміг протистояти імперській машині, їхній зброї, силі. Ті небайдужі та щирі українці вирушили на Схід для того, щоб протистояти агресору. За цих 6 років ми неодноразово зустрічаємо у Тернополі загиблих воїнів, які віддали життя за Україну. Кожного разу – це велика і страшна трагедія, оскільки обірвалося життя не просто людини, а того, хто всім своїм серцем любив Україну та боровся за неї до останнього, – зазначив архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор.

https://storage1.censor.net/images/9/9/0/6/990632870f4cceec5ddd5e5ccde974fc/650x650.jpg

Поховали айдарівця Івана Дедюха на Микулинецькому кладовищі у Тернополі", - зазначається у повідомленні видання.

Іван Дедюх народився 21.01.1983 року. З 2014 перебував у лавах Збройних Сил України, брав участь у боях під Дебальцевим.

У нього залишилися батьки, дружина, син та донька.

https://censor.net.ua/ua/video_news/320 … toreportaj

Спасибо сказали: kuks70, DmitroR-2, litar Л3

Поделиться

798

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

27.07.20 13:46

Шість років тому під Лутугиним загинули 12 воїнів "Айдару" і один воїн 1-ї OТБр.

27 липня 2014 року в бою під с. Лутугине Луганської області загинули 12 воїнів батальйону "Айдар" і один воїн 1-ї ОТБр.
Про це на сторінці в мережі Facebook повідомляє 24-й ОШБ "Айдар", передає Цензор.НЕТ.

"Шості роковини... 27.07.2014 - у бою під с.Лутугине Луганської області загинуло 12 бійців батальйону "АЙДАР". 13 трун стояло 28.07.2014 на плацу на базі батальйону у с.Половинкіне: 12 айдарівців та Колі-танкіста з 1 OТБр, який воював разом з нашими бійцями. Страшне горе здушило горло рідних, близьких та бойових побратимів. Загиблі були з найкращих розвідників та саперів "Айдару". Вони продовжують боротьбу світла проти темряви там, на небесах.

- Аварець / Алієв Йолчу Афі Огли (Руслан)
- Тихий / Бойко Віталій Васильович
- Дєд / Василаш Ілля Євгенович
- Лєший / Вербовий Михайло Вікторович
- Лялік / Коврига Сергій Володимирович
- Сірко / Римар Ігор Віталійович
- Ваня Бєлий / Куліш Іван Володимирович
- Стас / Менюк Станіслав Петрович
- Шест / Шостак Сергій Олександрович
- / Давидчук Олександр Васильович
- / Квач Орест Арсенович
- / Личак Микола Анатолійович
Коля-танкіст - Микола Куценко, комвзводу 1 ОТБр
", - йдеться в повідомленні

https://storage1.censor.net/images/5/4/2/5/5425b1108699b88c76e90f619dd9828a/650x434.jpg
https://storage1.censor.net/images/c/6/5/d/c65d8beb25be27158004ac1df3848889/600x399.jpg

https://censor.net.ua/ua/photo_news/321 … _otbr_foto

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

799

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

27.07.20 10:36

Побитий боєць "Азова" Черевко помер у лікарні Запоріжжя

У Запоріжжі від травм після побиття помер боєць полку Національної гвардії "Азов" Олег Черевко.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомили в "Азові".

https://storage1.censor.net/images/a/1/8/3/a1835b05fb02859e9fc1b5747f1eeb90/censor_news_big3.jpg

"Вранці 27 липня в реанімації лікарні Запоріжжя від важких травм, зазнаних після жорстокого побиття, помер солдат полку "Азов" Олег Черевко", - йдеться в повідомленні.

Побратими Черевка зазначили, що Олег служив у лавах зенітного ракетно-артилерійського дивізіону полку, мав звання старшого солдата. Йому було 29 років. Родом Олег із Запоріжжя.

"Полк "Азов" висловлює слова щирих співчуттів родині та друзям полеглого. Наш підрозділ обіцяє, що не дасть спустити з рук цей злочин нелюду, удар якого вбив нашого побратима. Ми втратили справжнього воїна, патріота, порядного та сміливого чоловіка. Олег Черевко назавжди залишиться у нашій пам’яті", - підсумували в полку.

Нагадаємо, боєць батальйону "Азов" Олег Черевко приїхав додому у Запоріжжя під час короткочасної відпустки із зони ООС. 21 липня біля продуктового супермаркету він зробив зауваження чоловікові, який чіплявся до дівчат. У відповідь чоловік вдарив військового по голові, що призвело до перелому основи черепа. Нападник із місця події втік, пізніше його затримали поліцейські. Затриманий – 29-річний раніше судимий житель Запоріжжя. Йому повідомили про підозру за статтею "Умисне тяжке тілесне ушкодження". Санкція статті передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років.

https://censor.net.ua/ua/news/3210253/p … zaporijjya

Спасибо сказали: kuks70, litar Л2

Поделиться

800

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

14.10.20 15:34

Завтра у Хмельницькому попрощаються з воїном 128-ї ОГШБр Олександром Фариною, померлим у госпіталі після поранення, якого зазнав у зоні ООС 20 квітня.

https://storage1.censor.net/images/3/a/f/c/3afcf3ecf817dfd9118336c852aa9a08/560x545.jpg

Завтра, 15 жовтня, у місті Хмельницький о 10:00 в приміщенні Будинку ритуальних подій за адресою: вул. Товстого, 5/1 розпочнеться церемонія прощання з 26-річним Олександром Олександровичем Фариною, солдатом, військовослужбовцем 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, який 20 квітня цього року зазнав важких поранень у зоні ООС. Переніс понад 20 операцій, але 11 жовтня помер у військовому шпиталі міста Києва.
Церемонія прощання триватиме до 12:00, після чого Олександра Фарину поховають у Хмельницькому на Алеї Слави, що розташовується на кладовищі у мікрорайоні Ракове, повідомляє Цензор.НЕТ.

Олександр Фарина служив у 8 полку військ спеціальних операцій, згодом перейшов на контрактну службу у 128 окрему гірсько-штурмову бригаду.

https://censor.net/ua/photo_news/322477 … _gospitali

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

801

Re: Вічна пам'ять загиблим захисникам України

30.10.20 14:58

Воїни 36-ї ОБрМП Володимир Бондарюк та Михайло Старостін загинули в зоні ООС 29 жовтня внаслідок ворожого обстрілу.

Учора, 29 жовтня, в районі селища Водяне Донецької області в результаті ворожого обстрілу загинули Володимир Володимирович Бондарюк, сержант, військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти і Михайло Григорович Старостін, старший сержант, військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти.
Про це йдеться на офіційній сторінці 36-ї ОБрМП, інформує Цензор.НЕТ.

"Із великим сумом повідомляємо...

29 жовтня близько опівночі поблизу селища Водяне внаслідок ворожого обстрілу загинули морські піхотинці сержант Бондарюк Володимир Володимирович і старший сержант Старостін Михайло Григорович.

Весь особовий склад окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського глибоко сумує і висловлює щирі співчуття рідним і близьким захисників України.

Вічна Слава і Пам'ять Героям!

Вічно з нами, вічно в строю! "- йдеться в повідомленні.

Про дату і час прощання буде повідомлено додатково.

https://storage1.censor.net/images/a/7/1/b/a71b9b94a51444f35b8212eff71643cb/650x520.jpg

https://storage1.censor.net/images/3/1/5/f/315f6368de151646f54822741f5f6568/488x299.jpg

Спасибо сказали: litar Л, AleksML, kuks703

Поделиться