Вікі:
Мико́ла Іва́нович Вави́лов (13 (25) листопада 1887 — 26 січня 1943) — російський і радянський вчений-генетик, ботанік, академік АН СРСР і АН УРСР[5], найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу.
Академія Наук СРСР заснувала Премію (1965) і Золоту медаль імені Вавилова (1968).
У Саратові в 1969 році ім'ям Миколи Вавилова названа вулиця Вавилова. У 1997 році на початку вулиці Вавілова встановлений пам'ятник Миколі Вавилову.[10] У Санкт-Петербурзі є вулиця братів Вавилових. Також є вулиці імені Вавилова в Липецьку та Москві, але вони названі на честь брата Миколи Івановича — Сергія Вавилова. На честь науковця також названо астероїд — 2862 Вавилов.
"Дело" Николая Вавилова вёл следователь НКВД по фамилии Хват, бвший ранее смазчиком в вагонном депо, но "ставший всем" в результате октябрьского переворота — Хват пошел служить в НКВД. Допрашивая академика Вавилова, Хват орал — "ты кто?" — "академик Вавилов" — отвечал Николай. Хват смеялся: "Мешок говна ты, а не академик!", после чего пытал Николая. В восьмидесятые годы всплыла информация, что Николай Вавилов на допросах долго держался, и сломался только после того, как Хват помочился ему на лицо.
Академик Вавилов умер в 1943 году в тюрьме от истощения, а вот у Хвата жизнь сложилась вполне удачно — он пережил всех советских вождей, дослужившись до полковника.
https://www.obozrevatel.com/ukr/society … presij.htm
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)