1

Тема: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Ивот и Ображеевка

Правая на правом берегу р. Ивта в 18 вер. от Новгорода; вторая на левом берегу Ивота, в 7 вер. от Ивота и в 12 от Новгорода, в соседстве с Богдановкою.

По царской грамоте 1552 г. в числе владений монастыря Спасского: «в дер. Котковиче на р. Ивоти ез (Загород, для рыбной ловли), да той же деревни Сноски Селище Кочь пустое на р. по Студенце, в Селище пашенныя земли и в сенных покосах и бортных ухожьях и в рыбных ловлях и бобровых гонях по реке по Ивоте, по обе стороны, и во всяких угодьях четвертьи жеребей, а знамя в том ухожье Преображенское манатья». В той же грамоте упоминаются Ивотские бортники.

В 5 вер. от Ображеевки и в 3 от Ивота, возле речки Ивоти, есть урочище Селище, а вблизи селища детинец или крепость Селище. Не вдали Селища еще духорове болото, близ коего находят старинные военные вооружения; в народе говорят, что тут было сражение.

Таким образом несомненно, что Селище с детинцем есть памятник дотатарского городка, а в 1552 г. на Ивоти были пашни и жили Ивотские бортники.

По грамоте 1667 г. «сельцо Ивот» из числа отписных на имя государя – имение кафедры. Ясно тогда уже был здесь храм, который всегда был в честь рождества Богородицы.

Вот архипастырское распоряжение о населении Преображенского, которое народ назвал Ображеевкою: «Ведомо чиним сим нашим листом, пишет архиеп. Лазарь, иже смо позволили осадити слободу в грунте нашем Ивотском, на имя Преображенское; которое слободы грунт мается починати от урочища з верху Крупца до Локотковского пруда, вниз Шостки речки. В хортиловские лески, по правой руце и вниз повз (возле) бору, по шлях Дробишевский, в селище, правою рукою в сполное озеро, у вихолский луг озером в Десну, з Дробишовцами в Устье Ивотка, половинною рекою в лес Ямишев, а из лесу знову в Крупец. Которой слободе на имя Преображенское в урочище Торчищах позволили осадчим быти Харькове Флодовичу и даем ему волю на лет десять. А для лепское веры при печати нашей архиепископской и руку сами подписала. Дан в монастыру всемил. Спаса Новгородском м. мар. 18 року 1669».

И прежде того времени на месте Ображеевки были три хутора Гловаго, Гонши и Горлача и именно с 1604 г. так сохранилась память о том в доме шляхтича Янжборовского. Волочков проток напоминает собою о времени батька Хмельницкого и именно об одном из лучших его сподвижников, о Киевском полковнике Антоне Адамовиче, которого называл народ Волочаем, за его страсть к удалому партизанству. Говорят, что Волочко или Волочай убит здесь одним ударом сабли какого то ляха и ручей стали называть Волочковским протоком.

В 1664 г. войска Казимира, возвращаясь с стыдом от Глухова чрез Погребки, сожгли хутора Ображеевки.

Дер. храм Ображеевки в честь арх. Михаила построенный в 1670 г. сгорел от молнии в 1765 г. и на его место перевезен был из Самотучи небольшой храм. Нынешний каменный храм с деревянным куполом освящен в 1835 г.

Из древних книг уцелело только евангелие м. п. 1677 г.

По переписи 767 г. у священника давние земли, данные кафедрою: 7 нив под Шостку на 13 ½ четвертей, 6 нив под Полевичами на 8 четвертей; 8 нив в урочище Лозе на 8 четвертей; сенокос в 4 местах на 68 возов; 6 лесных рощ, всего в окружности на 2 версты и 450 саж.

По гражданской ведомости в 1736 г. в Ображеевке козаков 84, посполитых 6; поселенцы кафедры не показаны.

Число прихожан: Ивотской цер. в 1730 г. 610 м. 656 ж.; в 1750 г. 702 м. 693 ж.; в 1770 г. 745 м. 750 ж.; в 1790 г. 774 м. 784 ж.; в 1810 г. 844 м. 915 ж.; в 1830 г. 914 м. 970 ж.; в 1850 г. 1012 м. 1109 ж.; в 1860 г. 1065 м. 1149 ж. Ображеев цер. в 1730 г. 568 м. 561 ж.; в 1750 г. 596 м. 595 ж.; в 1770 г. 640 м. 650 ж.; в 1790 г. 696 м. 720 ж.; 1810 г. 736 м. 785 ж.; в 1830 г. 931 м. 964 ж.; в 1850 г. 874 м. 1004 ж.; в 1860 г. 947 м. 1039 ж.

Сергей Козлов
Администратор форума GENEO(ГЕНЕО)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

2

Re: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Документы в Государственном архиве Сумской области, Сумы, Украина и в Государственном архиве Черниговской области, Украина.**
Рождество-Богородицкая церковь
Ф. 679, о. 4, д. 509 Рождения, бракосочетания, смерти 1796**
Ф. 1137, о. 1, д. 1 Рождения, бракосочетания, смерти 1789-1800*
Ф. 1137, о. 1, д. 2 Рождения, бракосочетания, смерти 1816-1825*
Ф. 1137, о. 1, д. 3 Рождения, бракосочетания, смерти 1826-1834*
Ф. 1137, о. 1, д. 4 Рождения, бракосочетания, смерти 1835-1842*
Ф. 1137, о. 1, д. 5 Рождения, бракосочетания, смерти 1843-1849*
Ф. 1137, о. 1, д. 6 Рождения, бракосочетания, смерти 1809-1815*
Ф. 1137, о. 1, д. 7 Рождения, бракосочетания, смерти 1850-1851*
Ф. 1137, о. 1, д. 7 (продолжение) Смерти 1851 -- Рождения, бракосочетания, смерти 1852-1857*
Ф. 1190, o. 1, д. 1 Рождения, бракосочетания, смерти 1865-1869*
Ф. 1193, о. 1, д. 3 Рождения, бракосочетания, смерти 1870-1874*
Ф. 1193, о. 1, д. 6 Рождения, бракосочетания, смерти 1875-1879*
Ф. 1193, о. 1, д. 13 Рождения, бракосочетания, смерти 1880-1883*
Ф. 1193, о. 1, д. 18 Рождения, бракосочетания, смерти 1884-1887*
Ф. 1193, о. 1, д. 23 Рождения, бракосочетания, смерти 1888-1891*
Ф. 1193, о. 1, д. 31 Рождения 1892-1896*
Ф. 1193, о. 1, д. 31 (продолжение) Рождения 1896-1900*
Ф. 1193, о. 1, д. 32 Бракосочетания, смерти 1892-1900*
Ф. 1193, о. 1, д. 39 Бракосочетания, смерти 1901-1906*
Ф. 1193, о. 1, д. 43 Рождения 1901-1908*
Ф. 1193, о. 1, д. 51 Рождения 1909-1917*
Ф. 1193, о. 1, д. 51 (продолжение) Рождения 1917*
Ф. 1193, о. 1, д. 52 Рождения, бракосочетания, смерти 1919-1920 (в беспорядке)*
Ф. 1193, о. 1, д. 53 Бракосочетания, смерти 1907-1916*
Ф. 1193, о. 1, д. 53 (продолжение) Смерти 1916 -- Бракосочетания, смерти 1917
Ф. 712, о. 1, д. 168 Рождения, бракосочетания, смерти 1793 (стр. 269-278)*
Ф. 679, о. 1, д. 339 Исповедные ведомости 1743 (стр. 132-163)**
Ф. 679, о. 1, д. 340 (продолжение) Исповедные ведомости 1744 (стр. 129-162)**
Ф. 679, о. 1, д. 343 Исповедные ведомости 1749 (стр. 132-163)**
Ф. 679, о. 1, д. 479 Исповедные ведомости 1784 (стр. 57-87)**
Ф. 712, о. 1, д. 208 Исповедные ведомости 1786 (стр. 74-110)*
Ф. 712, о. 1, д. 209 Исповедные ведомости 1787 (стр. 185-219)*

Сергей Козлов
Администратор форума GENEO(ГЕНЕО)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

3 (15-05-2020 15:13:01 отредактировано Sergen)

Re: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Село Ивот Шосткинский район Сумская область (до революции Новгород-Северский уезд Черниговская губерния)


Среди прихожан Рождество-Богородицкой церкви села Ивот в XIX - начале XX столетия встречаются фамилии:


Авдеев, Артамонов…
Багута, Базилевич, Барановский, Баркун, Белоус, Белявский, Бойко, Бондаревский, Бонько, Борисенко, Браунов, Бугай…
Василенко, Васильцов, Веребьев, Вересоцкий, Ворхлик…
Гавриленко, Галай, Гамзюль, Генов, Германов, Гоголь, Горленко, Грыбачев…
Дейнека, Деконенко, Дубровкин, Дудкин…
Зайцев, Здоровец…
Евменов, Еременко, Ефименко…
Иваненко, Ивченко, Ильин…
Карман, Карпенко, Киричик, Клещенко, Клюев, Кобеляцкий, Коваленко, Компанейцев, Коминский, Корейша, Короткевич, Кратов, Кремлянец, Кривенко, Кришмановский, Куледа, Курносенко…
Ладинский, Лазаренко, Лисица, Лиховидов, Луговой, Ляхов…
Макаренко, Максимовский, Мамаев, Марченко, Масик, Маслов, Мацуй, Мешетич, Мительный, Михницкий, Моисеенко, Мороз, Мосол, Мужелинский, Мурашко…
Назаренко, Науменко…
Овдеенко, Ольховик, Орловский, Оснач…
Павленко, Павловский, Палатный, Панько, Парамошка, Пархоменко, Паршивый, Патеха, Пекалицкий, Пестеха, Петренко, Пиротский, Пищик, Половинка, Попелуха, Потыха…
Рагутько, Радченко, Ревенок, Рогинец, Рожанов, Романенко, Романовский, Рудченко, Рудый, Рябык…
Савченко, Сальник, Самонов, Свергунов, Севрук, Седов, Сидорка, Сидоренко, Сисоев, Смеловский, Солодкий, Струк…
Таперик, Тахтаев, Тищенко, Товкач, Топчеев…
Усик…
Хоменко, Хрущ…
Чепик, Чепуров, Черкай…
Шкут, Шолковый…
Щербак…
Явор, Ясюков…

Источник: genealogy-ua.com/forum/viewtopic … &t=239

Генеалогия в Украине - профессиональный сервис
www.genealogy-ua.com
Спасибо сказали: kbg_dnepr, kuks70, Алёна3

Поделиться

4 (16-05-2020 08:58:13 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Вікі:

Іво́т — село в Україні, в Шосткинському районі Сумської області. Населення становить 904 осіб. Орган місцевого самоврядування — Івотська сільська рада. Розташовано за 18 км від райцентру.

Село Івот знаходиться на правому березі річки Івотка, вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село Антонівка (Ямпільський район). Селом протікає річка з загатами Лопатина, права притока Івотки.

До села примикають лісові масиви (береза, сосна). Через село проходить автомобільна дорога Т 1908.

В селі народилися:

Єкименко Таїсія Андріївна — новатор виробництва, робітниця, бригадир бригади Шосткинського заводу хімічних реактивів Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань.
Мацуй Петро Панасович — депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Член ЦК КП(б)У в січня 1949 — березні 1954 р. Член Ревізійної Комісії КПУ в березні 1954 — січні 1956 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У 28 січня 1949 — 23 вересня 1952 р.
Рогинець Михайло Георгійович — депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань. Член ЦК КП(б)У в 1949—1956 рр. Обирався членом ЦК КП Казахстану та депутатом Верховної ради Казахської РСР.
Савченко Яків Федорович — двічі Герой Соціалістичної Праці.

А розділ "Історія села" у Вікі дивний:

Відоме з другої району та пацифіковано 39 - хто знає, що воно значить???

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

5

Re: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Перша назва – “Івіт” – найдавніша, вона походить від назви ріки життя – Віть – відгалуження Десни, в яку втікає Івіт. Цей  варіант було введено в обіг в 20-х роках українізації. В академічному виданні 1928 року під редакцією Михайла Грушевського, присвяченому історії “Чернігова і Північного Лівобережжя”, вказано всі виявлені на 1925 рік поселення (7-тисячної давнини) між селами Пирогівка та Івіт (одне поряд з селом).

Одна з назв – “Івот” – як кажуть самі івотчани, пішла від Петра І, коли він у 1708 році вийшов відпочити на берег тоді безіменної річки. Саме перед тим, як знищити Батурін – нашу справжню, неупокорену царату козацьку столицю.

Раніше царі віддавали монастирям великі земельні території разом з селянами. В царській грамоті, яка датовано 6 вересня 1551 року і пидписана Іваном Васильовичем, значиться, що івотчани мають право на землеволодіння. Але як монастирське село, Івот існував і раніше. Про це розповідає грамота, яка була видана батьком Івана Грозного –Василем ІІІ на земельні угіддя Новгород – Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. На території села Івот були поселення ще до татарського іга. В 1552 році біля річки Івотки були ниви і жили івотські бортники (бджолярі).

Село Івот перебувало у складі Ямпольської  сотні, як володіння Чернігівського кафедрального монастиря з 1673 року. Через село, що розташувалося по обидві боки річки Рольця походив тракт із Глухова в Новгород – Сіверській – Стародуб. Приналежність монастирю зовсім не означала відсутності козацького населення в селі. Землі, здобуті у ляха своєю кров’ю,  козаки так легко не віддають навіть давньому землевласнику – християнському монастирю.

ivot.rada.org.ua/istoriya-sela-i … 8-03-2016/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

6

Re: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Там само:

В ХVІІІ ст. населення Івота швидко збільшувалось за рахунок імігруючих монастирських селян, котрі хотіли стати вільними,  селилися на козацьких землях, але через деякий час вони були закріпачені.

На початку ХVІІІ ст. в селі Івот нараховувалось 61 двір, а в 1781 році – 173.

І кріпостні селяни, і вільні козаки займалися землеробством, вирощували коноплю, займались виноробством.

Положення селян було важким. Значна частина кращих земель була зайнята поміщиками чи належала монастирю. Селяни володіли невеликими менш плодородними землями.

Таке ставлення викликало незадоволення у селян до заможніх і поміщиків.

Революційний настрій селян збільшувався в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.

В 1905 році в село повернулись група селян, які в пошуку заробітка були в Новоросійські. Вони розповіли, що  там “ перебили козаків, треба так зробити і в Івоті”. В донесенні новгород-сіверського поліцейського справника повідомлялося, що місцеві агітатори підбурювали селян рубати казенний ліс. Для придушення революційного виступу з Новгорода – Сіверського прибули жандарми та козаки, які заарештували І.Є. Рудченка, П.І. Щербака, К. І. Явора, П. С. Кондратенка і кинули їх до в’язниці. Активного учасники революційних подій В.А. Мойсеєнко царські власті загнали до Сибіру на вічне поселення, де він і помер.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

7 (16-05-2020 09:09:47 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Там само:

Події, про які підеться мова, увійшли в історію села Івот під назвою “Ладинщина”. Дійшли вони до нашого часу у розповідях односельців, які були свідками цих подій, або чули від старшого покоління.

Село Івот до 1917 року було волосним селом. До складу Івотської волості входили села з прилеглими до них хуторами : Івот, Ображіївка, Погребки, Свірж, Прокопівка, Каліївка, Антонівка та Шатрище. Івотська волость входила до складу Новгород-Сіверського уїзду Чернігівської губернії до 1922 року. До 1917 року в селі нараховувалося до 1000 дворів. Мешканці села поділялись за своїм походженням: зубожілих дворян -  більше 10 дворів, зубожілих міщан – більше 20 дворів, козаків – більше 390 дворів, євреїв- торгівців та кустарників – більше 10 дворів.

У період Гетьманщини (1918 р.) до села повернувся полковник царської армії Ладинський. Якимсь чином він був пов’язаний з гетьманом Скоропадським. Ладинський робить спробу до утворення Івотської республіки, яка  б підтримувала владу гетьмана. Він збирає у селі своїх прихильників, а кого і силою примушує служити йому. За розповідями односельців, у цей гетьманській гарнізон навіть була поставлена зброя та форма (сині жупани). Проіснувала ця республіка декілька днів (близько тижня).

Про те, що у селі встановлюється своя влада, стало відомо за межами села. Для з’ясування обставин сюди було послано Новгород – Сіверський партизанський загін, який підтримував більшовиків (командир Черняк). Підійшовши до села, більшовики помітили стадо корів івотчан. З розповіді пастухів вони дізналися про те, що коїться в селі. Більшовики захопили корів, пастуха послали до села, щоб оповістив односельців, що їхні корови у полоні і щоб вони прийшли домовлятися, бажано жінки (можливо, тому, що жінки здіймають більше галасу і можуть вплинути на своїх чоловіків). До загону прийшли селяни: жінки та чоловіки. Більшовики поставили умову, щоб селяни підтримали більшовиків із середини села, інакше корови не будуть повернені. Так і було зроблено. Більшовики наступали ззовні, селяни теж допомагали їм. У цій бійці полковник Ладинський був убитий. У селі залишились керувати люди, які підтримували більшовиків.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

8

Re: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Там само:

25 серпня 1941 р. німецько – фашистськи війська ввійшли в село Івот. Вони робили все, щоб перетворити місцевих жителів на рабів, на робочих тварин. Гітлерівці нишпорили по селу, відшукували і розтрілювали комуністів і комсомольців. Пограбував колгоспне добро, передові частини гітлерівців пішли далі. В селі залишилися пердставники окупаційної адміністрації, а також обраний на сходці староста і завербовані фашистами поліцаї із місцевого населення.

Настали страшні дні окупації. Гітлерівці вимагали від населення повної покори новому порядку, встановили жорстокий терор. За одну підозру людей розтрілювали без суда і слідства. Людям заборонялось виходити увечері на вулицю, збиратися разом.

У Шостці, в застінах гестапо, тільки в липні 1942 року загинуло 27 івотчан. Фашисти катували і розтрілювали школярів. У гестапо загинули учні 5-9 класів.

В 1942 році гітлерівці почали масовий угон молоді в Німеччину. Із Івота на німецьку каторгу окупанти відправили 167 юнаків і дівчат.

13 січня 1943 року івотчани стали свідками жахливої розправи гітлерівців над мирним населенням. В овразі біля Івотського кладовища були розтріляні сім’ї партизанів. В цей день було розстріляно і заживо закопано 92 чоловіки. Ще декілька діб було чутно стогін з – під землі.

На світанку 7 березня перший лижний батальйон сибіряків, кулеметна рота старшого лейтенанта Зуєва разом з партизанами, які приєднались до військових підрозділів в Хінельському лісі, раптово атакували Івот. Гітлерівці і поліцаї, що знаходились в селі відійшли в бік села Погребки.

Населення Івота, як і інші села з великою радістю, хлібом-сіллю зустрічали своїх визволителів. Стомлених бійців і командирів івотчани запрошували до себе додому, пригощали чим могли. Фашисти оговталися після раптового удару наших військ і почали стягували до звільнених населених пунктів танки і артилерію. 8 та 9 березня радянські бійці і партизани готувалися до оборони. Населення допомагало їм.

Вранці, 10 березня, по селу почали бити ворожі гармати. П’ять годин продовжувався жорстокий бій. Відстоюючи кожен дім, кожну вулицю, вони виявляли чудеса героїзму. Земля кипіла від розривів снарядів.

В цей день в селі Івот вбито та заживо згоріло 392 мирних жителів – чоловіки, жінки, діти, десятки полонених радянських воїнів. Вогнем знищено всі господарські будівлі, 182 будинки жителів села.

11 березня по безлюдним вулицям пішли поліцаї. Вони стукали прикладами в двері уцілілих будинків і кричали: “Ану, виходь, ховати  родичів!”.

Ховали прямо у дворах і на вулицях – у сімейних і братських могилах. Довбали ще мерзлу землю, розгрібали попелище, збирали останки... Крику і сліз майже не було. Ненависть і жага помсти пекли серця...

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

9

Re: Іво́т, село Шосткинського р. Сумської обл.

Среди прихожан Рождество-Богородицкой церкви села Ивот в XIX - начале XX столетия встречаются фамилии:


Авдеев, Артамонов…
Багута, Базилевич, Барановский, Баркун, Белоус, Белявский, Бойко, Бондаревский, Бонько, Борисенко, Браунов, Бугай…
Василенко, Васильцов, Веребьев, Вересоцкий, Ворхлик…
Гавриленко, Галай, Гамзюль, Генов, Германов, Гоголь, Горленко, Грыбачев…
Дейнека, Деконенко, Дубровкин, Дудкин…
Зайцев, Здоровец…
Евменов, Еременко, Ефименко…
Иваненко, Ивченко, Ильин…
Карман, Карпенко, Киричик, Клещенко, Клюев, Кобеляцкий, Коваленко, Компанейцев, Коминский, Корейша, Короткевич, Кратов, Кремлянец, Кривенко, Кришмановский, Куледа, Курносенко…
Ладинский, Лазаренко, Лисица, Лиховидов, Луговой, Ляхов…
Макаренко, Максимовский, Мамаев, Марченко, Масик, Маслов, Мацуй, Мешетич, Мительный, Михницкий, Моисеенко, Мороз, Мосол, Мужелинский, Мурашко…
Назаренко, Науменко…
Овдеенко, Ольховик, Орловский, Оснач…
Павленко, Павловский, Палатный, Панько, Парамошка, Пархоменко, Паршивый, Патеха, Пекалицкий, Пестеха, Петренко, Пиротский, Пищик, Половинка, Попелуха, Потыха…
Рагутько, Радченко, Ревенок, Рогинец, Рожанов, Романенко, Романовский, Рудченко, Рудый, Рябык…
Савченко, Сальник, Самонов, Свергунов, Севрук, Седов, Сидорка, Сидоренко, Сисоев, Смеловский, Солодкий, Струк…
Таперик, Тахтаев, Тищенко, Товкач, Топчеев…
Усик…
Хоменко, Хрущ…
Чепик, Чепуров, Черкай…
Шкут, Шолковый…
Щербак…
Явор, Ясюков…


Источник: genealogy-ua.com/forum/viewtopic … &t=239

Генеалогия в Украине - профессиональный сервис
www.genealogy-ua.com
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться