Тема: Ніжин Чернігівської області
місто Ніжин Чернігівської області
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
місто Ніжин Чернігівської області
101 двор 339 Симеон Димитриев сын Косий - 33
334 жена его Любовь Яковлева дочь - 22
335 дочь их Марфа - 2
340 служители их Матфей Петров сын - 20
341 Яков Иванов сын - 17
342 Григорий Павлов сын - 14
102 двор 343 Михаил Леонтиев сын Мирочник - 40
336 жена его Мария Евкиева дочь - 30
344 дети Лукиан - 10
345 Павел - 6
337 Екатерина - 4
346 Стефан - 5 мес
дворовые люди их
347 Корней Феодоров сын - 30
338 жена его Пелагия Емелианова дочь - 24
348 сын их Петр - 4 мес
349 служитель их Феодор Павлов сын - 10
103 двор 350 Иван Григориев сын Сурхский ? - 40
339 жена его Наталия Мартинова дочь - 30
351 дети их Михаил - 6
352 Петр - 2
104 двор 353 Андрий Петров сын Жумаин - 30
340 жена его Варвара Тимофеева дочь - 22
354 дети Иван - 10
341 Мария - 2
105 двор 355 Григорий Мартинов сын Кусияло? - 40
342 жена его Евдокия Андреева дочь - 30
356 дети Иоан - 8
357 Кондрат - 2
358 служители их Даниил Иванов сын - 19
359 Андрий Евстафиев сын - 14
106 двор 360 Феодор Иванов сын Горбака - 30
343 жена его Агафия Петрова дочь - 29
361 дети их Иван - 8
344 Ирина - 6
362 Афанасий - 3
345 служительки их Параскевия Василиева дочь - 18
346 Феодосия Григориева дочь - 10
107 двор 363 Кузма Петров сын Щупак - 60
347 жена его Любовь Симеонова дочь - 53
364 дети Симеон - 20
365 Василий - 15
348 Екатерина - 10
108 двор 366 Захарий Петров сын Рогоза - 41
349 жена его Настасия Леонтьева дочь - 56
350 дочь их Пелагия - 18
109 двор 367 Леонтий Климов сын - 30
351 жена его Параскевия Касиянова дочь - 29
352 дети их Мария - 8
368 Тимофей - 4
110 двор 369 Тимофей Стефанов сын Садовничий - 48
353 жена его Параскевия Миронова дочь - 39
370 дети их Петр - 11
354 Настасия - 8
371 Яков - 6
111 двор 372 Иван Герасимов сын Каблукин - 46
355 жена его Мелания Феодорова дочь - 38
356 дети их Екатерина - 10
373 Григорий - 8
374 Михаил - 6
375 Макарий - 4
112 двор 376 Михаил Тимофеев сын Козырь? - 50
357 жена его Улияна Стефанова дочь - 42
377 сын их Алексей - 20
дворовые люди их
378 Стефан Артемов сын - 27
358 жена его Мария Михайлова дочь - 20
359 дочь их Евфимия - 3
379 служитель их Андрий Петров сын - 16
113 двор 360 Мария Алексеева дочь вдова - 59
380 дети ее Демиан Мартинов сын - 21
381 Андрей - 30
361 жена его Феодосия Михайлова дочь - 26
362 дети их Улияна - 4
382 Стефан - 6 мес
383 служители их Никита Емельянов сын - 20
384 Мойсей Иосифов сын - 18
114 двор 363 Мария Никифорова дочь Малакова вдова - 47
385 дети ее Григорий Петров сын - 20
364 Мария - 18
365 Евфимия - 10
115 двор 386 Иоан Леонтиев сын Квач ? Квас? - 42
366 жена его Евфимия Филипова дочь- 36
367 дети их Евфросиния - 7
387 Стефан - 2
116 двор 388 Леонтий Стефанов сын Бурдюгов - 71
368 жена его Татияна Иванова дочь - 56
дворовые люди их
389 Мартин Емельянов сын Чириков - 60
369 жена его Зиновия Иоанова дочь - 54
370 дочь их Феодосия - 18
117 двор 390 Никита Алексеев сын Хлебников - 38
371 жена его Феодора Петрова - 30
372 дочь их Евдокия - 8
391 служитель их Феодор Иванов сын - 20
118 двор 373 Варвара Евстафиева дочь вдова - 52
392 дети ее Илия Василиев сын - 20
374 Настасия - 15
119 двор 393 Симеон Лазарев сын Дубинин - 50
375 жена его Мария Алексеева дочь - 40
376 дочь их Улиянна - 18
120 двор 394 Феодор Александров сын - 28
377 жена его Евфимия Василиева дочь - 26
378 дети их Параскевия - 6
395 Пантелеймон - 4
121 двор 379 Евдокия Петрова дочь Филонова вдова - 70
396 сын ее Стефан Павлов - 20
дворовые люди ей
380 Анна Феодорова дочь вдова - 62
397 сын ей Петр Иванов - 20
381 Анна Онуфриевна дочь вдова - 80
122 двор 398 Димитрий Филипов сын Лагодунский - 44
382 жена его Евдокия Иоанова дочь - 30
383 дети ее Евдокия - 10
384 Наталия - 7
дворовые люди их
399 Мартин Иванов сын Лисов - 66
385 жена его Настасия Тимофеева дочь - 50
400 сын их Григорий - 12
123 двор 386 Ирина Василиева дочь Видровна вдова - 66
401 зять ей Матфей Алексеев сын - 27
387 жена его Варвара Петрова дочь - 22
402 дети их Иван - 4
403 Стефан - 2
124 двор 404 Василий Петров сын Мисанов? (Тисанов?) вдов - 60
405 дети его Иван - 20
388 Мелания - 18
дворовые люди их
406 Симеон Тимофеев сын Динников - 29
389 жена его Анна Павлова дочь - 20
407 Мартин Григориев сын Середин - 50
390 жена его Евдокия Мартинова дочь - 40
391 дочь их Агрипина -
125 двор 392 Улияна Василиева дочь Воликова вдова - 60
408 зять ей Иосиф Павлов сын Болтунов - 26
393 жена его Мария Тарасова дочь - 23
394 дочь их Ефросиния - 4
126 двор 409 Григорий Давивидов сын - 61
395 жена его Феодосия Наумова дочь - 50
410 зять их Дионисий Павлов сын Кучеров - 26
396 жена его Пелагия Григориева дочь - 20
127 двор 411 Петр Иванов сын Веровкин - 46
397 жена его Татияна Василиева дочь - 41
411 (повтор) дети их Матфей - 11
412 Феодор - 10
413 Андрей - 7
128 двор 415 Петр Стефанов сын Словак - 51
398 жена его Улияна Василиева дочь - 42
416 дети их Прокофий - 10
399 Пелагия - 16
400 Евфимия - 14
129 двор 417 Тимофей Лукянов сын Скорик - 40
401 жена его Ирина Григориева дочь - 36
418 дети их Стефан - 10
419 Василий - 8
420 Иван - 6
130 двор 421 Андрей Иаковлев сын Сучкин - 70
402 жена его Улияна Онисимова дочь - 60
403 дети их Настасия - 15
422 Иван - 14
423 Герасим - 12
131 двор 424 Роман Андреев сын Сучкин - 30
404 жена его Настасия Иосифова дочь - 29
425 дети их Андрей - 10
405 Мария - 8
426 Лукян - 2
НЕЖИН ВАСИЛЬЕВСКАЯ ЦЕРКОВЬ ИР 1808 ГОД
Ф.679, о.1, д.505 ГАЧО
1 Священник наместник Феодор Яковлев Кушакевич - 32
1 жена его София Афанасиева - 31
2 дети их Андрей - 11
3 Александр - 6
2 Екатерина - 4
4 Николай - 1
5 служители их подданные Иосиф Константинов сын Сахно удов - 53
6 купленныки их Мойсей Максимов Плющ холост - 20
3 Матрона Лионтиева Моленсковна - 14
7 диакон Василий Михайлов Скляревский - 25
4 жена его Мария Стефанова - 20
5 дочь их Параскева - 1
8 штатный дьячок Иаков Афанасиев Воронкевич - 47
6 жена его Феодосия Данилова - 42
7 дети их София - 13
9 Константин - 12
8 Мелания - 4
10 штатный пономарь Тимохвей Иванов сын Котляревский холост - 23
9 удова умершего священника Иоанна Сущновского жена
Дария Петрова Сущновская - 33
10 дети ей Мариямна - 7
11 Иаков - 4
11 жилой дом соборнониколаевской церкви священника наместника
Гавриила Кордовского в нем живет жена его
Татиана Димитриева дочь - 46
12 служители их удова Татиана Димитриева Петриха Косолапка - 50
12 Максим Петров сын Краснощок мещанин - 26
13 жена его Улиана Петрова - 31
13 дети их Иоанн - 2
14 Марфа - 1
15 Марфа Григориева дочь Щербичковна духовного звания села Печей - 20
ВОЕННЫЕ И ИХ ДОМАШНИЕ
14 ротмистр Павел Яковлев Наумов - 64
16 жена его Анна Александрова - 63
дети их
Иоанн показан между прихожанами
17 Параскева - 35
18 Анна - 25
15 служители их подданные
Григорий Константинов сын Сербиненко - 60
19 жена его Зиновия Иванова - 53
16 сын их Андрей - 27
20 Евдокия Никифорова Шатрова - 27
21 Мария Иванова Литовковна - 28
22 Агрипина Лаврентиева дочь Хабровна девица - 15
17 Михайло Игнатов Солодценко - 13
18 титулярный советник Савва Михайлов Герман - 41
23 жена его Татиана Иванова - 39
19 сын их Андрей - 11
служители их подданные
24 Мария Петрова Вишневская - 39
20 дети ей Алексей - 20
25 Матрона - 4
26 Агрипина Федорова Фидриковна - 35
27 умершего полкового писаря Ивана Федоровича Тихоновича
дети его Евдокия - 25
28 Агрипина - 22
29 Матрона - 20
служители их
21 Димитрий Иванов сын Постоленко подданый - 38
30 Ксения Максимова дочь Остапцовна крестянка Селивановича
села Дорогинка - 17
31 умершего дворянина Гавриила Иванова Конвисара
жена его Мария Андреева - 53
22 Данило Илиин? (пятно) Претрух вдов - 49
23 дети его Иаков - 17
32 Евдокия - 8
в других хате живет
24 Иаков Илин Петруг - 55
33 жена его Оксения Иванова - 49
34 дети их Параскева - 11
25 Никита - 8
35 Улиана - 2
в третей хате живет
26 Петр Илин Петрух - 40
36 жена его Екатерина Яковлева - 37
37 дети их Анна - 10
27 Федор - 9
28 Петр - 6
29 Афанасий - 4
30 Григорий - 1
33! Тимофей Павлов Рипка - 63
38 жена его Наталия Леонтиева - 54
39 удова Евдокия Василиева Сердючка - 49
40 дети ее Наталия - 18
41 Мария - 9
34 Игнатий - 6
35 в той же хате по найму живет Пилип Иванов Косковал мещанин - 48
42 сестра его родная Евфросиния Иванова - 43
36 Максим Иванов Зубенко козак повита нижинского - 38
43 села Черняховки жена его Елена Григориева - 27
44 дети их Устина - 3
37 Косьма - 1
45 удова мати его Устина Григориева Зубиха - 62
38 Евстафий Мойсеев Иващенко - 64
46 жена его Васса Андреева - 54
39 сын их Захар - 11
40 в другой хате живет зять их Павел Тимофеевич Шостак
мещанин города Прилуки - 29
47 жена его Агрипина Евстафиева - 21
41 дети их Андрей - 2
48 Мария - 1
49 служителька их Акилина Гаврилова Кузменкова
козачка села Талалаевки - 15
42 Григорий Петров Северин - 59
50 жена его Дария Григориева - 59
51 дети их Анна - 21
52 Ирина - 19
43 Михаил - 15
53 Мария - 9
54 Матрона Михайлова Хорощиха солдатка невдова - 31
44 дети ее Архип - 8
55 Параскева - 4
56 в той же хате живет удова невестка ей
Марфа Илина Ревчиха мещанка - 35
45 дети ей Иван - 10
46 Аверкий - 4
57 удова Екатерина Иванова Шатрова - 61
58 дети ее Марина - 20
47 Леонтий Жиновиев (Зиновиев) Шатровий - 29
59 жена его Татиана Пантилимонова - 28
48 Михайло Василиев Василенко - 38
60 жена его Евдокия Иванова - 20
49 дети их Антип - 8
50 Петр - 3
61 Мария - 1
51 Петр Яковлев Литвиненко - 38
62 жена его Агафия Онисимова - 39
52 дети их Данило - 4
53 Ананий - 2
54 Григорий Яковлев Литвиненко - 36
63 жена его Улияна Иванова - 30
64 дети их Феодосия - 4
65 Марина - 1
55 Климент Семенов Лепейко - 26
66 жена его Зиновия Иванова - 26
67 при нем живет сестра его родная Агрипина - 16
68 удова мачуха их Улиана Иванова Лепейчеха - 42
69 дочь ей Мария - 10
70 удова Пелагия Антонова Лепейчиха - 43
56 сын ей Стефан - 15
57 Григорий Иванов Бузюн - 54
71 жена его Пелагия Терентиева - 44
72 дочь их Параскева - 8
58 зять их Григорий Лукянов Билиловец
козак повита нижинского села Переясловки - 29
73 жена его Евдокия Григориева - 27
59 сын их Иаков - 2
60 Федор Иванов Роман козак повита нижинского
села Дорогинки вдов - 32
61 дети его Антоний - 5
74 Анна - 2
62 Пилип Иванов Василенко - 35
75 жена его Соломония Василиева - 32
63 дети их Мойсей - 5
64 Евсевий - 3
65 Кирилл - 1
76 удова Параскева Иванова дочь Лепейчиха - 59
66 дети ее Стефан - 26
77 Екатерина - 21
67 Иван - 18
68 Матвей Андреев Черняк повита нижинского
села Хибаловки - 42
78 жена его Евдокия Иванова - 39
79 дети их Параскева - 10
80 Матрона - 4
81 Улияна - 1
82 удова Евфросиния Лукянова Гриниха - 60
69 дети ей Димитрий - 16
70 Данило Петров Гриненко - 27
83 жена его Улиана Михайлова - 24
84 дочь их Параскева - 2
71 Алексей Иванов Гринь - 59
85 жена его Татиана Михайлова - 65
86 дети их Мария - 22
87 Анна - 18
88 Акилина - 14
89 удова Агафия Григориева Секериха - 89
72 Яков Федоров Секеренко - 26
90 жена его Параскева Якимова - 22
73 дети Феодот - 3
91 Екатерина - 1
74 Федор Федоров Секеренко - 29
92 жена его Анна Якимова - 24
93 дочь их Параскева - 1
75 Григорий Федоров Секеренко -31
94 жена его Агафия Стефанова - 29
95 дети их Анна - 6
76 Аврам - 3
96 Елисавета - 1
77 Григорий Петров Гринь - 61
97 жена его Елена Даниилова - 52
98 дети их Матрона - 23
78 Василий - 16
99 Евдокия - 16
79 Тихон - 10
80 Иван Петров Гринь - 54
100 жена его Ксения Иванова - 49
81 дети их Семен - 20
82 Алексей - 16
83 Иван - 10
84 Прокоп Парфентиев Гринь вдов - 52
101 дети его Анна - 24
85 Андрей - 18
102 Пелагия - 16
103 Ксения Семенова Ивашенковна мещанка девица - 39
104 Екатерина Семенова Ивашенковна мещанка девица - 36
86 брат их родний Иван Семенов Ивашенко мещанин холост - 54
87 Николай Иванов сын Биденко - 33
105 жена его Марина Григориева дочь - 31
106 дети их Агафия - 8
88 Дионисий - 5
89 Климент - 3
107 Ефимия - 1
108 удова мати его Агрипина Иванова Бидиха - 49
109 служанка их Параскева Михайлова Ведмедовна
козачка села Безугловка - 11
110 удова Ирина Никитина Гриниха - 65
90 дети ей Леонтий - 28
111 Мелания - 26
112 унука ей Анна Иванова Борисовна мещанка - 4
91 Яков Василиев Гринь - 35
113 жена его Дария Иванова - 31
92 сын их Сперидон - 2
93 Дмитрий Данилов Гринь - 53
114 жена его Мария Данилова - 50
115 дети их Параскева - 26
94 Самаил - 18
116 Пелагия - 12
95 Федор - 9
96 Марко Прокопов Крикун - 42
117 жена его Марина Данилова - 40
97 дети их Андрей - 11
98 Евдоким - 8
118 Марина - 1
119 служителька их Дария Родионова дочь Дорошовна
ведомства казенного села Кагарлеков - 16
120 удова Наталия Федорова Гомолячиха - 59
99 дети ее Алексей - 26
121 Вира - 18
100 Аврам Яковлев Гомоляченко - 31
122 жена его Улиана Федорова - 38
101 дети их Аггей - 6
102 Николай - 3
123 удова Софья Романова Гомолящиха - 40
124 дети ее Устина - 16
125 Татиана - 10
126 Евфросиния - 8
103 Яким Андреев Чернета - 49
127 жена его Евдокия Димитриева - 27
128 дети их Агафия - 13
104 Иван - 6
105 Илия - 3
129 Соломония - 1
106 Федор Евстафиев Даченко - 42
130 жена его Ирина Данилова - 39
107 дети их Иван - 9
131 Настасия - 5
132 Евфросиния - 1
108 Андрей Яковлев Гринь - 67
133 жена его Мария Стефанова - 58
134 дети их Евдокия - 22
109 Федор Андреев Гриценко - 19
135 жена его Мария Павлова - 18
136 в другой хате живет девица Варвара Стефанова Гринивна - 39
137 сестры ей Евфросиния - 33
138 Екатерина - 31
110 Логин Самойлов Гринь - 40
139 жена его Агафия Федорова - 38
111 дети их Данило - 10
112 Федор - 7
113 Павел - 5
140 удова мати его Евфросиния Василиева Самойлиха Гриниха - 71
114 брат ей родной Стефан Василиев Пархоменко удов - 58
141 удова Евфросиния Маркова Ушиха - 63
115 сын ей Стефан Петров Ушенко - 30
142 жена его Агафия Афанасиева - 24
143 дети их Настасия - 7
144 Евгения - 5
145 Евфимия - 2
146 удова Анна Стефанова Крищиха - 59
147 дети ей Анна - 13
116 Иван Прокопов Криско - 23
148 жена его Екатерина Андреева - 21
117 Игнат Прокопов Криско - 37
149 жена его Наталия Прокопова - 34
150 дети их Варвара - 10
151 Дария - 6
152 Васса - 3
118 Михаил - 1
119 Михайло Евстафиев Пархоменко вдов - 60
153 дети его Агафия - 23
120 Иван - 13
121 Яков Михайлов Пархоменко - 29
154 жена его Мелания Андреева - 27
122 сын их Тарасий - 1
155 при нем живет удова теща его Анна Мартинова Гомоляциха - 54
156 дети ей Евдокия - 19
157 Улиана - 13
158 удова Евдокия Петрова Вархомиха (Пархомиха?)- 42
159 дети ее Варвара - 18
123 Иван Мойсеев Пархоменко - 27
124 Григорий Михайлов Пархоменко - 33
160 жена его Матрона Никитина - 29
161 дети их Евфросиния - 9
125 Михаил - 2
162 удова мати ей Елена Иванова Северенчеха - 49
163 удова Анна Павлова Пархомиха - 64
126 сын ей Лионтий - 22
164 удова невестка ей Мария Степанова Пархомиха - 42
127 дети ей Николай - 15
165 Агафия - 12
128 Никифор Иванов Пархоменко удов - 65
166 служанка его Устина Омилянова Нифинчиха удова - 46
167 удова Евфросиния Стефанова Пархомиха - 65
129 сын ей Петр Григориев Пархоменко - 21
168 жена его Елена Корнеева - 19130 сын их Марко - 1
131 Федор Василиев Бут - 51
169 жена его Пелагия Матфеева - 49
132 сын их Федор - 21
170 Агафия Петрова Пархомиха солдатка невдова - 49
133 сын ей Димитрий Яковлев Бутенко - 20
171 жена его Мария Матвеева - 20
172 дочь их Устина - 1
134 Евстафий Иванов Евтушенко козак повита нижинского
села Талалаевки - 33
173 жена его Зиновия Стефанова - 29
135 сын их Александр - 5
174 служанка их Марина Спиридонова Савутовна
козачка села Талалаеки - 15
136 Григорий Максимов Савута - 38
175 жена его Улияна Онисимова - 45
176 дети их Евфимия - 14
177 Ксения - 9
178 Анна - 6
179 удова Ксения Иванова Фукиниха - 48
137 дети ей Андрей - 20
138 Гаврило Стефанов сын Жуменко - 26
180 жена его Анна Игнатова - 23
181 дочь их Марфа - 1
139 Алексий Иванов Канюка - 37
182 жена его Мария Маркова - 27
183 дети их Матрона - 3
140 Мартин - 1
184 служанка их Евфросиния Михайлова дочь Хабковна
козачка села Хибаловки - 12
141 Давид Иванов Гандук - 63
185 жена его Матрона Пилипова - 55
186 дочь их Пелагия - 18
142 при них живет внук их Аггей - 8
187 удова Марина Хригориевна Гайдучка мещанка - 61
188 дочь ей Матрона - 21
143 Каленник Григориев Стечан - 44
189 жена его параскева Евстафиева - 40
190 дети их Ксения - 16
144 Константин - 11
145 Кирилл - 8
191 Дария - 7
146 Мартин - 4
192 Марина - 1
147 Петр Андреев Бриденко - 31
193 жена его Анна Григориева - 22
194 дети их Матрона - 6
148 Стефан - 4
195 Мария - 1
149 Данило Лукянов Секера - 55
196 жена его Евфросиния Семенова - 49
150 дети их Семен - 20
197 Евдокия - 8
151 Пилип Лукянов Секера - 37
198 жена его Елена Яковлева - 34
199 дети их Агрипина - 3
152 Лукян - 1
200 удова Агрипина Ияковленва Секера - 30
201 дочь ей Ирина - 1
153 Петр Артемов Нероденко козак повита нижинского
мистечка Веркиевки - 29
202 жена его Мелания Евстафиева - 23
154 сын их Афанасий - 2
203 удова Екатерина Лукянова Борысиха - 37
204 дети ей Матрона - 17
155 Климент - 8
205 Дария - 1
156 Яким Евстафиев Лучак - 34
206 жена его Ирина Федорова - 29
207 дети их Агрипина - 8
157 Сергий - 5
158 Иоанн - 2
208 удова теща его Улиана Игнатова Чайчиха - 53
209 удова Параскева Петрова Бугайка - 49
210 дети ей Елисавета - 8
159 Савва - 5
160 Мирон Павлов Бугай - 50
211 жена его Матрона Михайлова - 45
161 дети их Яким - 18
162 Иван - 14
212 удова Христина Денисова Шатрова - 91
163 внук ей Алексей Иванов Шатровый - 33
213 жена его Анна Ианнова - 31
214 дети их Жиновия (Зиновия) - 6
215 Евфросиния - 2
216 удова Домникия Федорова Шатрова - 54
217 дети ей Агрипина - 22
164 Федор - 18
218 удова Татиана Стефанова Шатрова - 52
165 дети ей Василий - 17
219 Мария - 11
166 Андрей Стефанов Дезь - 32
220 жена его Татиана Иванова - 24
167 брат его родный Евдоким - 16
168 Гаврило Иванов Костюк - 46
221 дети его Ирина - 15
222 Фекла - 4
169 Герасим Иванов Костюк - 41
223 жена его Наталия Григориева - 29
170 дети их Лукян - 9
171 Роман - 4
224 Феодосия - 1
172 Яков Романов Гринь - 52
225 жена его Феодосия Онисимова - 49
226 дети их Ксения - 18
173 Семен - 5
174 Федор Яковлев сын Гриненко - 26
227 жена его Екатерина Федорова - 24
228 дочь их Улиана - 3
175 Иван Иванов Канюка - 54
229 жена его Параскева Данилова - 49
230 дети их Евдокия - 18
231 Евфросиния - 14
176 Герасим - 11
177 Иван Иванов Канюченко - 29
232 жена его Матрона Семенова - 26
178 сын их Александр - 2
179 Роман Иванов Секера - 31
233 жена его Устина Николаева - 31
234 дочь их Улиана - 2
180 Иван Иванов Шекера - 49
235 жена его Параскева Иванова - 43
236 дети их Евфимия - 16
237 Марфа - 13
238 Анна - 9
239 Кения (Ксения)- 4
181 Тимофей Онисимов Шекера - 35
240 жена его Параскева Никитина - 29
241 дети их Анна - 8
242 Евфросиния - 5
182 Евфим Онисимов Шекера - 41
243 жена его Евдокия Данилова - 44
244 дети их Анна - 14
245 Евдокия - 4
246 Марина - 5
183 Савва Онисимов Шекера - 54
247 жена его Агафия Андреева - 48
248 дети их Марина - 24
249 Дария - 14
184 Димитрий - 12
185 Андрей - 9
186 Федор - 6
187 Михайло Осипов Шекера - 26
250 жена его Анна Фомина - 24
251 дети их Матрона - 4
188 Спиридон - 2
252 Евфимия - 1
253 племянница Стефанида Космина Горбачевна - 16
189 племянник его Павел Яковлев Горбань мещанин - 16
190 Андрей Осипов Шекера - 45
254 жена его Марта Василиева - 39
191 дети их Иван - 18
255 Агафия - 16
256 Мария - 11
192 Афанасий - 4
257 Евфросиния - 1
193 Андрей Иванов Шекера - 45
258 жена его Настасия Андреева - 42
194 дети их Илия - 11
259 Анна - 9
260 Пелагия - 6
195 Максим - 3
196 Косма Иванов Шекера - 43
261 жена его Настасия Андреева дочь - 23
262 дети их Мелания - 11
197 Леонтий - 8
263 Марина - 6
198 Григорий - 3
264 удова теща его Ирина Илиина Онищиха мещанка - 69
265 удова Агафия Иванова Гриниха - 62
199 дети ей Иван - 31
200 Косма Лаврентиев Гринь - 26
266 жена его Феодосия Павлова - 23
201 Яков Алексиев Лисивец - 33
267 жена его Улияна Иванова - 27
202 дети их Григорий - 8
203 Андриан - 1
204 Иван Стефанов Шекера - 64
268 жена его Настасия Алексеева - 46
269 дети их Евдокия - 18
205 Яков - 14
206 Петр - 10
270 Настасия - 8
207 Архип - 2
208 Кирилл Илин Задерий - 23
271 жена его Екатерина Андреева - 22
209 сын их Иоанн - 1
210 при нем живут брат и сестра его родные
Федор - 19
272 Фвеврония - 15
211 Алексей Андреев Блюда - 37
273 жена его Марфа Фомина - 36
274 дети их Агафия - 8
275 Марфа - 1
276 племеница ей Матрона Космина Горбачевна мещанка - 22
212 Федор Иванов Лучка - 36
277 жена его Марина Иванова - 26
213 Павел Лукянов Ничваль - 45
278 жена его Евдокия Осипова - 42
279 дети их Евфимия - 18
214 Николай - 16
215 Григорий - 13
216 Александр - 10
217 Иван - 8
218 Яков - 4
219 Иван - 2
220 Марко - 1
280 удова Екатерина Данилова Нечвалка солдатка - 60
221 дети ей Самуил - 24
281 Анна - 22
222 Терентий Леонтиев сын Нечваленко - 26
282 жена его Варвара Андреева - 19
223 Стефан Леонтиев сын Нечваленко - 29
283 жена его Улиана Иванова - 25
224 дети их Иван - 6
284 Марина - 4
225 Тимофей - 1
226 Михайло Максимов Шатровий - 53
285 жена его Евдокия Федорова - 50
286 дети их Наталия - 18
227 Василий - 11
228 Логин - 6
229 Григорий - 4
230 Тит - 1
287 удова Мария Федорова Шатрова - 48
288 дети ей Пелагия - 20
289 Наталия - 17
231 Фома Иванов Гринь - 65
290 жена его Улиана Кондратова - 59
232 дети их Косма Фомин Гриненко - 31
291 жена его Евдокия Михайлова - 26
233 Дамиан Фомин Гринь - 26
292 жена его Татиана Григориева - 24
234 сын их Алексий - 3
235 Стефан Фомин Гриненко - 34
293 жена его Агрипина Семенова - 29
236 дети их Терентий - 8
237 Григорий - 7
294 Елена - 4
238 Михаил - 2
239 Родион Алексеев Лисавец - 50
295 жена его Евфимия Василиева - 48
296 дети их Варвара - 21
240 Петр - 20
241 Петр - 11
242 Федор - 1
243 Семен Федоров Лепейко - 50
297 жена его Агафия Фомина - 37
244 дети их Родион - 20
298 Татиана - 16
245 Савва - 12
246 Семен - 9
247 Матвей - 5
299 Матрона - 2
248 Стефан Федоров Лепейко удов - 65
300 дети его Параскева - 26
249 Иван - 16
301 Улияна - 12
250 Пилип Василиев Гомоляка - 82
302 жена его Евфросиния Иванова - 72
251 Корний Пилипов Гомоляченко - 37
303 жена его Мария Павлова - 31
252 дети их Гавриил - 8
304 Софья - 6
253 Иван - 4
254 Афанасий - 2
255 Федор Пилипов Гомоляка - 43
305 жена его Мелания Федорова - 39
306 дети их Варвара - 17
307 Матрона - 13
256 Иоанн - 11
257 Михаил - 9
308 Мелания - 5
258 Петр Пилипов Гомоляка - 46
309 жена его Татиана Маркова - 43
259 дети их Алексей - 18
310 Матрона - 16
311 Варвара - ?
260 Матвей - 5
261 Никита - 2
262 Савва Мойсеев Гомоляка - 36
313! жена его Ирина Тимофеева - 26
314 дочь их Агафия - 12
263 Гордий Василиев Гомоляка - 59
315 жена его Мелания Василиева - 50
264 дети их Гавриил - 14
316 Татиана - 10
265 Матвей - 5
266 Александр Гордеев Гомоляка - 23
317 жена его Елисавета Маркова - 21
267 сын их Матвей - 1
268 Андрей Гордеев Гомоляка - 26
318 жена его Евфросиния Трофимова - 24
319 дочь их Евдокия - 4
269 Василь Иванов Лошак - 28
320 жена его Параскева Василиева - 26
321 дочь их Анна - 5
270 Кодрат Гордеев Гомоляка - 56
322 жена его Мария Василиева - 49
323 дети их Мария - 16
271 Никита - 14
272 Иван Григориев Гомоляка - 48
324 жена его Улиана Василиева - 45
325 дети их Устина - 22
273 Федор - 17
326 Екатерина - 14
327 Елена - 4
274 Савва Иванов Гомоляка - 23
328 жена его Христина
329!!! Михайлова - 20
340!!! дочь их Евгения - 4
275 Яков Корнеев Лень - 78
341 жена его Анна Герасимова - 64
342 при них живет пеменница их Мария Лепейковна - 19
343 удова Параскева Павлова Лениха - 54
276 дети ей Иван - 22
344 Мария - 18
345 удова дочь ей Ксения Григориева
346!!! Гомолячиха - 26
347 дети ей Параскева - 4
277 Максим - 2
278 Андрей Леонтиев Лень - 66
348 жена его ? Осипова дочь - 59
349 дочь их Евгения - 21
279 Мойсей Петров Лень - 31
350 жена его Настасия Афанасиева - 28
280 дети их Матвей - 6
281 Яким - 4
351 Пелагия - 1
282 Максим Петров Лень - 28
352 жена его Улиана Иванова - 24
283 Тихон Иванов Пулинеч - 48
353 жена его Екатерина Василиева - 38
284 дети их Петр - 13
354 Евфимия - 1
285 Павел Иванов Лень - 32
355 жена его Настасия Яковлева - 31
356 дети их Феодора - 9
286 Стефан - 8
357 Ирина - 7
358 Варвара - 3
287 Харитон Стефанов Касян - 51
359 жена его Улиана Лукянова - 46
288 дети их Иван - 29
360 Татиана - 26
289 Данило - 18
361 Устина - 11
290 отставной солдат Мойсей Стефанов Касян - 49
362 жена его Варвара Осипова - 47
363 дочь их Фотина - 4
364 сестра ей родная Евфимия Осипова Савучиха солдатка 42
291 дети ей Прокоп - 12
365 Марина - 5
292 Григорий Андреев Дризун - 25
366 жена его Параскева Иванова - 35
293 дети их Петр - 23
294 Марко - 22
367 Наталия - 19
368 Варвара -8
369 Дария - 3
295 Афанасий Григориев Дризун - 25
370 жена его Евфросиния Герасимова - 23
296 дети их Федор - 3
297 Косма - 1
298 Иван Федоров Скорик - 54
371 жена его Агафия Давидова - 51
299 сын их Алексей Иванов Скоренко - 28
372 жена его Татиана Григориева - 27
300 дети их Никита - 4
301 Данило - 2
302 Василь Алексеев Руденко - 38
373 жена его Параскева Кодратова - 27
303 дети их Василий - 6
304 Никита - 4
305 Ефрем - 1
306 Михайло Василиев Гринь - 56
374 жена его Елена Иванова - 50
375 дети их Евфросиния - 11
307 Стефан Михайлов Гринь - 24
376 жена его Марина Леонтиева - 22
377 дочь их Настасия - 4
308 Алексей Михайлов Гринь - 32
378 жена его Матрона Иванова - 29
379 дети их Параскева - 9
309 Павел - 6
310 Пантелеймон - 2
311 Григорий Максимов Гринь - 21
380 жена его Настасия Иванова - 19
312 дети их Максим - 2
313 Евдоким - 1
314 Константин Семенов Криско - 33
381 жена его Татиана Илиина - 29
382 дети их Агафия - 10
383 Марина - 2
315 Осип Андреевич Романенко - 30
384 жена его Анна Димитриева - 28
385 дети их Варвара - 11
316 Стефан - 9
386 Евдокия - 7
387 Мария - 4
388 Елена - 2
317 брат его родный Кодрат Андреев Романенко холост - 20
318 Николай Андреев Романенко - 23
389 жена его Татиана Никитина - 19
319 Семен Андреев Бринза - 28
390 жена его Улияна Никитина - 25
320 дети их Павел - 4
321 Харитон - 2
322 Иван Иванов Криско вдов - 61
391 дети его Вера - 2
323 Никита Иванов Криско - 25
392 жена его Мария Петрова - 27
324 дети их Петр - 7
325 Деонисий - 4
393 Параскева - 2
326 Иван Михайлов Криско - 65
394 жена его Мелания Григориева - 53
395 удова Христина Никитина Зазулиха - 64
396 дети ей Агрипина - 31
397 Мария - 24327 Иван - 21
398 Евфросиния - 19
328 отставной солдат Иван Семенов Зазуля - 55
399 жена его Екатерина Федорова - 47
400 удова Евфимия Рошерепиха Капрашко - 47
329 Никита Семенов Зазуля - 38
401 жена его Екатерина Гордеева 36
330 дети их Михаил - 6
331 Петр - 4
402 Мария - 1
332 Василь Максимов Костюк - 34
403 жена его Пелагия Андреева - 29
333 дети их Потапий - 10
404 Мария - 8
405 Васса - 2
334 Евфим - 1
406 теща его Мария Василиева Бринзиха вдова - 53
335 сын ей Петро - 20
336 Косма Иванов Костюк - 50
407 жена его Евдокия Самойлова - 44
337 дети их Петр - 18
408 Стефанида - 16
338 Архип - 9
339 Григорий Космин Костюк - 24
409 жена его Наталия Тимофеева - 23
410 девица Варвара Иванова Степуровна - 18
411 сестры ей Христина - 10
412 Евдокия - 4
340 Осип Стефанов Пучка - 64
413 жена его Екатерина Стефанова - 57
341 сын его Петр Осипов Путченко мещанин - 38
414 жена его Евдокия Григориева - 35
342 дети их Осип - 8
343 Григорий - 5
344 Созонт - 4
345 Федор - 1
346 Тимофей Стефанов Пучка - 59
415 жена его Евдокия - 41
416 удова невестка его Анна Стефанова Грициха - 26
417 дети ей Мария - 8
347 Михаил - 6
418 удова Васса Иванова Шкуриха - 42
419 внуки!!! ей Мелания - 22
420 Татиана - 17
421 Мария - 13
422 удова Евдокия Василиева Путчиха - 51
348 дети ей Евдоким - 20
423 Агафия - 17
349 Антон - 14
350 Петр - 9
424 удова Евфимия Герасимова Бузюнка - 56
425 дети ей Агрипина -20
426 Агафия - 13
351 Федор Иванов Бузюн - 21
427 жена его Параскева Тарасова - 20
428 дочь их Татиана - 1
352 Стефан Осипов Пахненко козак повита
нижинского села Смаляры? - 33
429 жена его Марфа Иванова - 23
353 дети их Василий - 5
430 Улиана - 1
? служанка их Мелания Павлова Пшонковна
козачка повита нижинского села Дремайловки - 16
431 удова Улиана Федорова Баглайка - 66
432 удова Варвара Иванова Котлиха мещанка - 56
354 Алексей Семенов Пучка - 51
433 жена его Пелагия Яковлева - 44
355 дети их Ананий - 18
434 Матрона - 16
356 Гордей - 8
357 Григорий Федоров Жумай - 54
435 жена его Улиана Григориева - 43
358 дети их Пантелеймон - 20
436 Марфа - 17
437 Гликерия - 14
438 Татиана - 2
439 удова мати его Феодосия Артемовна Жумайка - 86
359 Стефан Петров Сипливец - 49
440 жена его Анна Алексеева - 39
441 дети их Марфа - 12
442 Фекла - 10
443 Анна - 9
360 Савва - 5
361 Максим - 1
362 Димитрий Павлов Бурячок - 29
444 жена его Анна Прокопова - 28
363 сын их Афанасий - 2
364 Афанасий Евстафиев Салоид - 58
445 жена его Варвара Федорова - 51
365 дети их Данило - 27
446 Матрена - 18
447 Анна - 16
448 Евдокия - 10
449 Ирина - 8
366 Антон Осипов Ширай вдов - 66
367 дети его Иван - 34
368 Афанасий - 33
450 Агрипина - 25
451 Агрипина - 23
369 Антон Алексеев Касян - 53
452 жена его Екатерина Мойсеева - 40
370 дети их Андрей - 18
453 Агафия - 14
454 Евдокия - 10
455 Евдокия - 7
371 отставной солдат Семен Потороченко - 62
456 жена его Параскева Евфимова - 49
457 дети их Елена - 19
458 Татиана - 7
372 Антоний - 4
459 Марина - 1
ПРИКАЗНЫЕ И ИХ ДОМАШНИЕ
374! губернский секретарь Иван Павлов Наумов - 36
375 коллежский регистратор Степан Григориев Павловский - 24
460 жена его Екатерина Романова - 23
461 дети их Улиана - 3
376 Василий - 1
КУПЦЫ И ИХ ДОМАШНИЕ
377 Михайло Степанов Александренко - 49
462 жена его Ирина Артемова - 43
463 дети их Елена - 16
464 Марфа - 15
465 Татиана - 11
378 Петр - 5
466 Параскева - 3
467 служители их купленые Анна Василиева Козуховна - 18
379 питомец их Пилип Конунов сын Сандацкий - 15
380 Андрей Стефанов Александренко - 48
468 жена его Улиана Николаева - 32
469 дети их Мариамна - 8
381 Павел - 6
470 Марфа - 4
382 Михаил - 1
471 племянница их Марона (Матрона) Андреева Соханская мещанка - 16
472 служители их Настасия Михайлова Броварчовна козачка
местечко Носовки - 20
473 Агрипина Иванова Притиповна мещанка - 16
474 Улиана Андреева Решотковна - 14
383 Сергий Стефанов Александренко - 38
475 жена его Пелагия Захариева - 32
476 дети их Евдокия - 10
384 Иван - 6
477 Параскева - 2
478 служители их Агафия Самойлова Ярижковна крестьянка
Петра Зураховскаго села Безугловки - 17
479 Ирина Иванова Кулиничовна крестьянка Володковской - 15
480 удова Мария Алексеева Бидиха - 62
481 Улиана Григориева Журавлиха солдатка невдова - 45
482 дочь ей Параскева Федорова невдова солдатка - 39
483 удова Анна Захариева Бреуска - 25
385 сын ей Пантелеймон - 6
484 служанка ей Феодосия Наумова Стефанковна
крестьянка бригадирши Жураховской села Безугловки - 15
485 удова Анна Иванова Березинка - 53
486 питомца ей Анна Евстафиева девица Гуляевна - 37
487 удова Елена Яковлева Гуляева - 68
487! удова Фотина Иванова Барвиха Гренина - 40
488 дети ей Александра - 18
489 Мария - 12
386 Гаврило Илиин Галата вдов - 62
490 дети его Зиновия - 20
491 Феврония - 18
387 Игнат Гаврилов Галата - 25
492 жена его Феодосия Леонтиева - 21
493 дочь их Варвара - 1
388 Яков Гаврилов Галата - 29
494 жена его Настасия Гаврилова - 23
495 дочь их Мария - 2
389 Иван Гаврилов Галата - 33
496 жена его Варвара Осипова - 30
390 дети их Петр - 8
497 Агафия - 4
391 Марко - 2
392 Петр Гаврилов Галатенко - 40
498 жена его Анна Савина - 30
393 дети их Афанасий - 13
499 Мария - 10
394 Игнатий - 8
500 Евфимия - 5
395 Филип - 3
501 Александра - 1
396 Пантелеймон Мойсеевич Заец - 54
502 жена его Улиана Григориева - 49
397 дети их Семен - 20
503 Анна - 12
504 Улиана - 9
505 служанка их Елена Федорова Рузковна козачка - 18
398 Савва Григориев Грузинов - 35
506 жена его Евфросиния Игнатова - 32
399 Лаврентий Василиев Алферов - 35
507 жена его Матрена Кириллова - 25
508 купленница их Евфросиния Фомина - 14
400 при нем живет зять его Антон Алексеев Биляк - 26
509 жена его Настасия Василиева - 25
401 дети их Лаврентий - 7
402 Алексий - 1
403 племянники их Иван Афанасиев Гудков мещанин - 14
404 Василий Афанасиев Гудков мещанин - 15
405 служители их Василий Андреев Носов мещанин - 22
ЦГИА СПб. ф.19. оп.124. д.893 (стр. 180)
Метрическая книга Исаакиевского кафедрального собора С.-Петербурга
https://spbarchives.ru/infres/-/archive/cgia/19/124/893
1864
Июль 17
- Свободный художник Родион Корнилиев Музыченко-Цыбульский, холост, 30
- Дочь отставного Печатника Сенатской Типографии девица Анна Петрова, 24
свидетели по жениху: Канцелярский чиновник Алексей Михайлов Федоров и Канцелярский чиновник Алексей Стефанов Зайцев
свидетели по невесте: родной брат невесты Петр Петров и Художник Императорской Академии художеств Евгений Андреев Овсянников
Вікі
Музиченко-Цибульський Родіон Корнійович (нар. 10 листопада 1834, Київ — пом. 1912) — художник, реставратор, учитель малювання. Його батьки проживали поблизу Притиско-Микільської церкви на Подолі. Здобув вищу освіту у Петербурзькій академії мистецтв — вчитель малювання та чистописання.
Один з організаторів картинної галереї Ніжинського інституту. Вчитель майбутнього відомого художника М. Самокиша та багатьох інших. Працював у Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька з 1865 року.
Журналы Нежинского... уездного земского собрания... - Нежин, [1866]-1916. - 22-24.
чрезвычайного... с 11-го по 20-е мая 1866 года. - [1867]. - 24, 66 с.
https://search.rsl.ru/ru/record/01003839937
Журналы Нежинского... уездного земского собрания... - Нежин, [1866]-1916. - 22-24.
[чрезвычайного... 16-21 марта 1867 года]. - 1867. - 157 с.
https://search.rsl.ru/ru/record/01003839936
Журналы Нежинского... уездного земского собрания... - Нежин, [1866]-1916. - 22-24.
чрезвычайного... ноября 25-[30] дня 1865 года. № 1-6. - [1866]. - 145-252 с.
https://search.rsl.ru/ru/record/01003839938
Спогади про Ніжин 1950-х
https://merkurs.klausies.eu/EverGreen/E … 86.mp3.mp3
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001296876905
Борис Мохир: я розповідаю яким був наш Ніжин в 50-х, як тепер кажуть в період радянської окупації і сподіваюся, що хто то, таким же чином розповість про те яким був Ніжин в 60-х, в 70-х, в 80-х, в 90-х і як тоді жили ніжинці, письменницького таланту у мене немає, але зате я пам'ятаю якою була реально життя в Ніжині з 1950 п 1964 рік - 7-я школа, парк Шевченка з Островом Любові і круглої танцмайданчиком, на якій грав тоді джаз оркестр, нічні пошуки музики в ефірі і, ось я вже на чужині веду супер популярні ефіри на радіо та онлайн, щоб молоді люди почули розкішну музику, що звучала в світовому ефірі до того, як вони з'явилися на світло в міксі з кращого сучасної - дивовижні мелодії всіх часів і народів, задушевні пісні і справжній натуральний джаз -, вже сотні радіо випусків прозвучало в ефірі і одночасно онлайн в інтернеті, серед них 223-й випуск про неж нскіх стиляг (може хто впізнає хлопців на фотографії) запис моїх ефірів на латвійському радіо слухайте на активному посиланню merkurs.klausies.eu
Отже, закінчилася війна, в місто знову прийшли червоні - ті самі що розстрілювали в 20-х і 30-х забрали десятки мільйонів життів Голодомором, засилали до концтаборів, підривали багатовікові храми -жемчужіни, розкуркулювали і заганяли хліборобів в колгоспи, грали патефони але вимирали вулиці і зачинялися віконниці коли помічали йде по вулиці в синьому кашкеті НКВД - перші чотири роки після відходу німців в Ніжині довелося налагоджувати найнеобхіднішу інфраструктуру, розбирати зруйновані споруди,, все 50-е роки повз наш будинок вул.Ломоносова, 24 Вранці рухалося на пашу стадо корів, які багато сусідів тоді тримали і ми купували у них молоко, ще тепле після доїння, в 50- х роках тривало колгоспне рабство, колгоспникам не видавали паспортів, забороняли залишати колгосп і бригадир стукав палицею по дверях і зганяв колгоспників на роботу вже в 6 ранку а в цей час в Польщі і Югославії розвивалися приватні фермерські господарства ... стали працювати хлібзавод, міська лазня - в той час в будинках ніжинців не було ванн і душа, гарячої води, пральних машин та центрального опалення - нафтобаза , Ме аніческій і Обозний заводи, електростанція, для дітвори - станція юних техніків і безкоштовні гуртки в будинку піонерів, на тому місці де зараз житлові будинки між ринком і поліклінікою в 50-х був міський стадіон, влітку на ньому проводилися футбольні зустрічі, а взимку -хоккейние , взимку стадіон заливали і там був міський каток -конькі можна було брати напрокат, а нижче по дорозі від ринку до Калинового мосту, на тому місці де тепер Виконком і житлові будинки навпроти Покровської церкви в 50-х ще була діюча тюрма з вартовими на вишці , високим парканом колючим дротом і лютими вівчарками біснувалася коли я йшов додому на Воробйовку і хотілося скоріше пройти цей моторошний ділянку шляху - пішли коричневі а повернулися червоні, з НКВД - МГБ і репресіями, а далі в'язниці, не доходячи до моста наліво до самої московської був Сінний ринок, на який селяни завозили підводи дров і ми купували там дрова на зиму, ближче до Московської - справа в колишньому костелі організували міський спортзал. з секціями баскетболу, волейболу, гімнастики та боксу. де проводили першості міста, потроху розбирали руїни будівель після недавньої війни, на Гоголівській навпаки 7-ї школи при цьому знесли два будинки з магазинами і на тому місці розбили сквер, ми на уроках праці розрівнювали привозили туди чорнозем - тепер там гарний сквер - ніжинський побут потроху налагоджувався, але ще було важко - добре і забезпечено жили тільки сім'ї офіцерів сов армії - ними був затоплений місто, особливо після того як запустили військовий аеродром, 63-й склад, 80-й склад, казарми будбату там, де сьогодні житлові будинки на зв yoздочке і і моє перше яскравий спогад - це стіна з чобіт, тупотить по Гоголівській - солдати йшли строєм в баню, гуркочучи чобітьми і кричали "артилеристи, Сталін дав наказ ..." - мені тоді було приблизно 5 років і я стояв з мамою на тротуарі, чекаючи коли колона солдатів пройде, одного разу влітку п'яного солдата в формі не хотіли впустити на танцмайданчик в парку Шевченка - приїхали вантажівки стройбатовцев і накинулися на хлопців і дівчат, б'ючи їх бляхами солдатських ременів, та й без них Ніжин не був тоді безпечним місцем, в ньому були молодіжні ган і, які не пускали чужинців з іншого району міста до дівчат і, якщо ти проводжав дівчину пізно ввечері не в свій район, то ризикував прийти додому побитим а може і взагалі не повернутися, бувало й таке. У 50-х ми перебивалися хто як - бувало мама в городі картоплі накопає і на ринку продасть і що то принесе з їжі, стандартний сніданок, що ми носили з собою в портфелі в школу був шматочок московського хліба помазаний полуничним варенням і яблуко ... влітку кукурудза встигала і овочі, з городу годувалися ... після 8-ої години вечора хліб і продукти можна було купити тільки в одному магазині -гастрономе на Гоголівській -теперь називається Гастрономчик, в 50-х в будинках ніжинців ще не було пральних машин та холодильників і я пам'ятаю, як напередодні Нового Року, особливо 30 і 31 грудня до нього вибудовувалася довжелезна черга -нежінци закуповувалися щоб накрити новорічні столи, а в 1964-му в такій черзі за хлібом мені при лось вистояти більше години щоб купити хліб - ніжинський хлібозавод випікав дві цеглини -Московский чорний і білий мелений і один нарізний батон з родзинками за 22 копійки - такого смачного більше не зустрічав ніде, ніжинський півзвод випускав приголомшливе пиво Жигулівське - краще я пив тільки в Голландії. Будь-яке приватне підприємництво було заборонено радянською владою і переслідувалося міліцією, хапали навіть жінок, що торгували трьома листочками лаврового листа, загорнутими в обривок газети, постійно проводили обшуки в будинках ніжинських майстрів - кондитерів, які виготовляли в домашніх умовах льодяники-півники на паличках, льодяникових баранчиків , цукерки та зефір -в Ніжині століттями працювали цілі династії майстрів, кондитери, як Кириленки, Іващенки, бляхарі і покрівельники Мохіри - я був свідком, як під ранок у нашого сусіда Івана Ів Ащенко міліція проводила обшук в будинку і вилучала прес форми і пристосування для виготовлення кондитерських виробів і все із завмиранням слухали розповіді про те що в Польщі приватні майстерні, лавки і фермерські господарства, як і в Югославії ... після 1933 го найважчий рік був 1947 й, коли ніжинці переживали другу хвилю Голодомору, на ринку за окраєць хліба віддали золоту обручку бабусі 99-ї проби, голод 1947 го не торкнулася тільки сімей радянських офіцерів - вони отримували пайки, з тушонкою, сгущенниммолоком, беконом, галетами , кава, Сарбальо ом і шоколадом, Ніжин був нашпигований військовими частинами і військовими, особливо після того, як почав функціонувати військовий аеродром стратегічної авіації, приводний радіо маяк звучав цілодобово -після кожної музичної вставки двічі повторювалася азбукою Морзе буква Б, там звучали і радянські, але більше західні хіти , я - тоді учень 6-го класу 7-й ніжинської школи слухав їх хвилю, навіть не підозрюючи, що через 46 років я сам буду посилати в ефір і онлайн музику в авторських програмах і в пам'ять про ніжинському радіо маяку я в своїх радіо переду ах став теж розділяти музичні вставки морзянкою, як це було в ніжинському ефірі в далекому 1956-му році ... Своєю працею ніжинці повернули своє місто в передвоєнний стан з 1944-го по 1950-й - в будинках з'явилася електрика, по місту носилися американські студебекери, з площі курсував до Києва армійський Студебеккер з брезентовим тентом і лавками, відкриті "Вілліс", мотоцикли "Сундап" з коляскою, таксі "ПЕРЕМОГА" М 20, а тітонько з навколишніх сіл їздили до Ніжина на базар на трофейних німецьких позашляховиках - велосипедах "MIFA", ринок наповнився продуктами з полів і городів, був один ресторан на вокзалі і один в парку Шевченка, але жодного кафе або бару, відкрилися школи - дві російські 3-тя і 7-я і 12 українських шкіл, з уроками російської мови і літератури в навчальній програмі , а в російських школах теж були уроки української мови і літератури, але діти радянських офіцерів звільнялися від вивчення української мови і літератури, а в моєму класі таких було майже половина, усюди в місті панувала російська мова, схоже що зараз позиції української мови в Ніжині поступово зміцнюються, у всякому разі сподіваюся на це .я пам'ятаю якою була реально життя в Ніжині з 1950 по 1964 рік і яку розкішну музику ми ловили в ефірі - радіоприймач тоді був ЄДИНИМ віконцем у світ, який був за радянським "залізною завісою", ми не вірили радянському радіо і дізнавалися новини в світі і в своїй країні слухаючи Голос Америки, Бі Бі Сі, радіо СВОБОДА, свободою віяло і з хвилі радіо Варшава, яку було чутно навіть голосніше ніж Київ ...
50-х Ніжин відновлювався після недавньої війни - більшість храмів перед війною були розгромлені натовпами комсомольських вандалів, які вривалися в храми, рубали сокирами вівтарі і стародавні ікони і спалювали їх або підірвані радянською владою, яка оголосила війну релігії або зруйновані бомбами при авіа нальоти - наприклад, від Миколаївського собору в той час стояли лише обдерті червоно бурі цегляні стіни і дірка на місці купола, всередині собору теж були тільки цегляні стіни - ніяких розписів на стінах, хлопчаки ризикували забиратися по карнизам на самий верх, а в збереженої правій частині соборного комплексу пізніше влаштували клуб з танцамі- ходити до церкви, вінчатися і хрестити дітей радянська влада вважала майже, що злочином і, якщо хтось доносив, то неприємностей і шельмування в колективі було не уникнути, але незважаючи на всі перепони, в ніжинських храмах завжди було багато віруючих, особливо на храмові і церковні свята, пам'ятаю, перед Великоднем в страсну п'ятницю вже темної ночі люди йшли з храмів, несучи в свої будинки запалені в церкві свічки в склі від гасових ламп, щоб вітер не загасив, і з Калинового мосту було видно, як люди з цими свічками йшли з Покровської церкви і за Остром - безліч вогнів зливалися в нескінченний потік і відсвічує в річці ... до речі, радянська влада в 1933-му закрила всі храми в місті священиків оголосили служителями культу і прирівняли до ворогів народу, мій дід Григорій Павлович Мохір був священиком Покровської церкви і теж отримав такий статус, а разом з ним і його дочка - моя майбутня мама, їй тоді було всього 17 років і мій дід ходив з пилкою разом з донькою в навколишні села пиляти людям дрова, щоб хоч шматок хліба принести родині, пізніше мама мені розповідала, як вони прийшли в одне село а там прямо на вулицях лежать тіла померлих від голоду і нікому їх поховати і дрова нікому не потрібні і, коли читаю в інтернеті різні статті про Голодомор, то завжди згадую той мамин розповідь, тоді мій дід влаштувався чорноробом в розплідник, поки в 1941-му в Ніжин не увійшли німці, які відкрили закриті радянською владою церкви і закликали священиків повернутися в свої храми і відновити богослужіння - мій дід повернувся в Покровську церкву і прослужив у ній до самої смерті, Радянська влада терпіла це зі скреготом зубів і храми були відкриті тільки до Указу міністра культури Фурцевої в 1965 році за яким в Ніжині залишили тільки всього лише одну діючу церкву на Василівської вулиці. Коли я приїхав до Ніжина влітку 1983 року, то побачив забиті двері і вже обсипаються карнизи Покровської церкви дідовій, на яких виросли тоненькі берізки і пізніше був щасливий, що парафіяни з батьком Михайлом відновили храм і відновили в ньому богослужіння і мені доля подарувала велике щастя влітку 2005-го прийти до Покровської церкви, в якій мене хрестили і стояти серед молільників перед вівтарем в якому службу раніше вів мій дід і слухати церковну літургію - червоний фашизм - комуністи, чекісти і радянська влада впали, а церква - у скресла і жівёт.В 50-х в Ніжині не було персональних комп'ютерів, планшетів, мобільних телефонів і навіть звичайних - не було навіть електрики - нашу хату висвітлювала гасова лампа, їжу готували на керогазах, гасницях та примусах, зимою опалювалися дровами і вугільними брикетами, я ходив по стежці уздовж Остра з бляшаним відерцем купувати гас до Троїцького мосту - там, на місці магазину "Фокстрот", тоді був натягнутий тент і стояла бочка SHELL з гасом, в спеку під тентом стояв гасовий зміг і дихати було складно, а чергу до бочці ніколи не був а маленькою. Запрацювали два кінотеатри - ЖОВТЕНЬ і Літній в парку, Гоголівська була повністю пішохідною зоною ніякої транспорт по ній не їздив, біля кінотеатру ЖОВТЕНЬ тітка в білому фартусі продавала з великого алюмінієвого бідона смачне морозиво, по 1 руб 10 коп, в вафельних стаканчиках, а навпаки була їдальня ... у Ніжині в 50-х була велика Ассірії діаспора і на ринку снували жінки ассирійка -продавалі селянам чуни, які вони викроювали і клеїли з камер від автомобільних шин - в гумових чунях можна було місити чорнозем в бездоріжжя не промах чив ноги і для селян це був єдиний варіант взуття, коли розмокає чорнозем. Влітку перед базаром гастролював цирк гонки на мотоциклах по вертикальній стіні - ми хлопчаки сиділи біля самого краю зібраної з планок шахти, виходив гонщик схожий на тореадора, сідав на мотоцикл, розганявся і мчав по вертикальній стінці піднімаючись все вище, вся шахта хиталася і здавалося під ось розвалиться, потім він поступово зменшував швидкість, знижувався і зупинявся, до наступного сеансу .1945 - 1950 перші роки після війни були як би продовженням свята Перемоги зі сльозами на очах - на кожній вулиці на кутах з'їжджалися на інвалідних их візках прийшли з війни -хто без руки, хто без ноги, хто без обох, розбавляючи спогади про бої горілкою і цигарками, взагалі вулиці Ніжина в 50-х разюче відрізнялися від того, які вони сьогодні - це був з самого ранку дитячий гомін, діти бігали по вулицях з залізними кільцями від танкових бочок з пальним -вигібалі з товстого дроту нагонкі та ними гнали ці важкі кола перед собою, старші хлопці розкладали посеред вулиці дерев'яні стовпчики в різних фігурах -ігралі в городки, дівчатка розкреслювали квадрати на землі і стрибали в класи, і ліси дітвора зносили цілі цинки блискучих бойових патронів, багнети, гранати і не завжди це закінчувалося добром - бойовими патронами грали навіть маленькі діти, залишені без нагляду, вулиці були пустельними, як сьогодні - біля будинків на лавочках завжди було людно - сусіди говорили за життя , їздила на велосипедах дітвора, з вікон лунала музика, люди раділи закінченню війни і народжувалося нове покоління, але це світла сторона, а була і темна - на кожній вулиці був інформатор органів МГБ (НКВД змінила вивіску) і все на вулиці про це зн али і ночами, коли чули звук "чорного воРонка "то визирали в щілинку віконниць - з якого будинку і кого будуть виводити чекісти - за розказаний анекдот про вождя, за необережність розповісти сусідам новина, що почув по Голосу Америки, за те, що на дні народження гості відразу проголосили тост за іменинника, забувши , що перший тост повинен бути за товариша Сталіна і за безліч чого ще, наприклад мою маму періодично викликали повісткою до МГБ і змушували написати зречення від свого батька, тому що він священик, але мама не підписала в 1953-му я був у третьому класі і яскраво пам'ятаю що твори вісь в день смерті Сталіна - в актовому залі школи поставили його портрет в людський зріст, вся підлога була посипана квітами, директор, завуч і вчителі плакали і обливалися сльозами, як сьогодні в Північній Кореї і тільки ми - учні раділи, адже скасували всі уроки, через три роки, в 1956-му Хрущов сказав правду про Сталіна, про жахи сталінського ГУЛАГу, про замучених у концтаборах про розстріляних мільйонах громадян - досі виявляють все нові місця масових поховань жертв НКВС, в тому ж таки 1956-му радянська армія розстрілювала і давила танками восс тавшіх проти комуністів угорців, в 1956-му стали повертатися реабілітовані в'язні сталінських концтаборів, повернулася і моя бабуся Тереза - сива як лунь від пережитого жаху, з довідкою про те, що вона була ні в чому не винна і відсиділа в найстрашнішому таборі Карлаг в казахському степу з 1938-го ні за що і що чоловік її, а мій дід (диспетчер залізниці вокзалу в Ніжині) теж не був японським шпигуном і ні в чому не був винен, коли його вночі в 1937-му схопили чекісти НКВС і, після п'яти місяців тортур розстріляли у дворі в'язниці в Чернігові, бабуся оселилася біля хлібзаводу на якому працювала її дочка - моя тітка Тамара а коли в 1958-му побудували знамениті два цегельних будинку на площі, бабусі дали в будинку, що зліва ближче до Овдіевской (Карла Маркса) квартиру номер 47 - перший балкон - цей будинок показаний в заставці групи Наше місто Ніжин. Встановлювати стовпи і підводити електричні дроти до житлових будинків почали лише в 1949-му і це було великою подією, адже в розетці з'явилося напруга і можна було слухати по лампового радіоприймача весь світ по той бік "залізної завіси", в будинках зазвучали Голос Америки, Бі Бі Сі, радіо СВОБОДА, українська станція Канади, радіо Варшава, і всі станції світу, діапазону FM в той час ще не було, зате довгі, середні і короткі хвилі були цілодобово забиті музикою до отказа- і це призвело до несподіваних для червоної влади результатами - неж ін стрімко ставав динамічним і європейським і це - не перебільшення, слухаючи радіо голосаі західну музику (а тоді був розквіт рок-н ролу) ніжинський молодь у всьому намагалася бути схожою на своїх закордонних однолітків і місто наповнилося, одягненими за останньою західною модою молодими людьми, із зачісками під Елвіса Преслі, які збиралися в групи і вчилися танцювати рок-н-рол, кількість модників стрімко зростало, благо одягнутися і взутися за останньою західною модою не становило жодних труднощів і було доступно за ціною - ельпо з усього району відправляли вантажівки в базарні дні до Ніжина на ринок виконувати план по обороту і товари продавали прямо з кузова - можна було купити модні гостроносі туфлі з червоною шкіряною підошвою фірми Цебо (Чехословаччина) всього лише за 25 рублів, шикарний піджак, краватку, плаття дзвіночком, прозору нейлонову блузку і навіть сонячні окуляри .як у Бріджит Бардо, в 50-х в Ніжині було всього лише 45 тисяч жителів, з них молоді віком від 17 до 27 приблизно третину, в кожному будинку є фотоальбом з фотографіями тих років 1950-1959 - мож про організувати фото виставку або фото колаж, можна зробити інтерактив і люди будуть розповідати кожен свою стиляжному молодість, можна зробити опитування - ОТЗОВИТЕСЬ все, до знав Олександра Шакуру з Ліповрогской, Петра Балабіна, Анатолія Кравцова, Віктора Сталевський, Бориса Симонова, що грав на акордеоні і жив на Карла Маркса у дворі біля Ремісничого училища, хто знав Рубльова - короля Ніжина і можуть розповісти про ці та інші - адже Ніжин маленьке місто, всі тусувалися в одному і тому ж місці - кіно Жовтень, парк Шевченка, танцмайданчики РА ДУГА і кругла в парку, все суцільним потоком заповнювали Бродвей -Гоголевскую і всі були знайомі так чи інакше, хоча б поверхово знали всіх однолітків.
У 50-х Ніжин був СТИЛЬНИЙ і ДИНАМІЧНИЙ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ місто і Гоголівська була порожньою .як сьогодні і фонтан у парку працював і на естраді виступали з гастролями оркестри і артисти і з кожного вікна лунала західна естрада і джаз, від Калинового моста на стороні Воробйовской набережній аж до Троїцького мосту був класний пляж, де купалися, засмагали, знайомилися, закохувалися і призначали побачення, Калиновий міст в 50-х не була бетонний, як сьогодні а дерев'яний, перила були з товстих брусів - підлітки ставали на них і пірнали ластівкою в Остер, глибина річки була місцями до двох метрів, а навпаки через дорогу Гриша Двірник виставляв на підвіконня магнітофон озвучував пляж. У Ніжині в 1945 -1964 не було жодного кафе, жодного бару і навіть громадських туалетів в центрі міста, крім одного на ринку - можна тільки було сходити в два кінотеатри і на дві танцмайданчики, іноді були концерти на естраді в парку Шевченка, часто молодь просто збиралася компаніями у кого ні будь будинки. Двір Сашка Шакуров на Ліповрогской був стихійним неформальним клубом - туди приходили знайомі, знайомі знайомих і зовсім незнайомі хлопці й дівчата, сідали під голубником на чому доведеться і слухали музику, що Сашко записав вночі з ефіра..Чтоби уявити собі живий пульс Ніжина в 50- е роки, подивіться два ВІДЕО в коментарях під публікацією - вони в точності передають той драйв, що панував на ніжинських танцмайданчиках та приватних вечірках в ті роки - та музика як би переносила нас через кордони до наших однолітків в Парижі, Варшаві , Нью Йорку, Амстердамі і далі скрізь .... Весь Ніжин купував тоді розписні китайські термоси і рушники, кишенькові ліхтарики, які світили потужним променем на пів кілометра вперед, а на перервах ми бігали в магазин поруч з кінотеатром ЖОВТЕНЬ купувати китайські олівці з гумками - пралка на кінцях і багато всякої приємну дрібницю ще - кулькових ручок в 50-х ще не було і в школі до 4-го класу ми писали сталевими пір'ям, занурюючи їх у чорнильницю а в старших клас дозволили користуватися авторучками, які заправлялися спеціальними чер мулами. . Сорочки Shumava, китайські типу джинси розкуповувалися швидко, важче було дістати краватку - метелика німецьку або французьку, з поздовжньою смужкою - в ссср їх не виробляли. Виховання в школі було націлене з першого класу на придушення особистості, індивідуальності - дітям переконували, що треба бути ЯК ВСЕ, нічим не виділятися, стати піонером, потім комсомольцем, потім кандидатом в члени партії, потім членом партії і виконувати вказівки вищестоящих органів і тому нам доводилося шукати свою особисту індивідуальність самим ... у кожен дім була заведена радіо точка - на стінці висів скриньку репродуктора і ранок починався з Говорити Ніжин, але з 14-ти до 16-ти була перерва в мовленні і радіо точки мовчали, хлопці дістали спис ний шкільний радіо вузол з потужним підсилювачем, відремонтували, подали на вхід звук з магнітофона а вихідні дроти вставили прямо в розетку провідний радіоточки - в цей час я прийшов додому і раптом з шухлядки радіо точки гримнуло, що я почув тоді в перший раз - американський джаз і солістка бомбанули українську пісню Не ходи ти, Грицю тай на вечорниці .... з 1950 по 1964 -й ніжинські стиляги були стиляжному всіх напевно - справа в тому що це було не просто одягнути відповідний одяг, яку до речі тоді шили на замовлення ніжинські модистки , не п осто купити на базарі з машини сільпо гостроносі чехословацькі туфлі Цебо і навіть не магнітні стрічки, записані вночі з коротких хвиль в діапазоні 11 метрів - для стиляг це був СПОСІБ ЖИТТЯ! Ніжинських стиляг не можна представляти як якусь секту, це були учні шкіл та студенти, робітники Механічного заводу, бурильники нафти з бурової, джазмени оркестру з танцмайданчика в парку Шевченка, це були жили в будь-який хаті на Мігалевке, Магерках, Овдіївка - це була тоді сама життя в усіх його деталях і відносинах і це було часом щось зовсім неймовірне - в липневий полудень йду переписувати з магнітофона нічний улов у знайомого - картина фантастична -прадедовская ще хата, як за часів Шевченка, з відкритим двором без паркан , Хата в глибині двору, підходжу -Двері відкрита але поки нікого не бачу, видно пішли недалеко - підлогу в хаті, як у давнину - долівку це глиняна долівка -в спекотний літній день дає прохолоду, а під образами дерев'яний ящик магнітофона Дніпро -10 на якому крутяться Боббін магнітної стрічки і хата здригається від рок - н - ролу - радянську не послухали - як тільки включався магнітофон, виставлений у вікно, то рок-н-роли і джаз оглушували весь периметр Набережна-Ліповрогская - Шолом Алейхема-Тургенєва - Ломоносова - в 50-х не було джерел шуму, повітря було прозорі і чистий і було чутно навіть зозулю з того боку Остра де то біля залізниці, а вже звук з 3-х ватних динаміків магнітофона було чути як зі свого двору на кілометр вокруг.В 1957-му ми - школярі викинули шкільні портфелі - в моду увійшло носити підручники і зошити в фібрових валізках - попередників нинішнього "дипломата", а кришку валізки зсередини обклеювати кольоровими фото голлівудських красунь. Всі товари в той час жорстко контролювалися на відповідність радянськими ГОСТами і все було справжнім і суперякісний - від зубної пасти Поморін і до коньяку ДВІН, літр бензину коштував 4 копійки і ніжинці брали таксі і їхали в Кладьківка купатися в Десні. Не знаю скільки сьогодні в Ніжині таксі-ні маршруток а саме таксі, але в 50-х їх було безліч - коли дочка мого хрещеного виходила заміж за таксиста, то від її будинку на розі Тургенєва і Ломоносова стояли один за одним таксі -Серія авто ПЕРЕМОГА М 20 з шашечками, уздовж всієї вулиці аж до Калинового моста, а ось комбінату побутових послуг в 50-х в місті не було і відремонтувати електро праска, радіоприймач та іншу побутову техніку було ніде і жителів виручали ніжинські майстри -умельци, на Воробйовской набережній, 44 жила велика родина Іващено - я знав дядька Дусик і його синів Віктора і Володимира і все на нашій Воробёвке знали, що вони майстри електро та радіо техніки і тягли свою зламану техніку в ремонт до них в будинок, я часто бував у них і пам'ятаю що їх квартира була схожа на радіо майстерню, стояв величезний радіоприймач , який ловив нд е станції світу і навіть іонізатор повітря, що насичував повітря іонами, з запахом, як після грози .... також в 50-х в Ніжині ще не було бюро ритуальних послуг і похоронні процесії повільно тяглися через все місто на Троїцьке кладовище. Кількість "Стиляги" в Ніжині стрімко зростало, "королем" стиляг був Сашко Шакура, його хата була на вул. Ліповрогской, по сусідству зі мною і наші будинки розділяли лише кілька сусідських городів, і звук з його магнітофона я міг слухати просто вийшовши в наш город .... Торгівля орієнтувалася на попит, наприклад в знаменитому магазині на площі, в ті роки була вивіска " ВЗУТТЯ ", але насправді це був зародок супермаркету, тому що всередині було ще кілька відділів, в тому числі парфумерний і ми купували там тюбики бріоліну, щоб волосся не розсипалися і зберігали зачіску під Елвіса Преслі.
Влітку, в гарну ніжинську темну ніч під Чумацьким шляхом прямо над нашим будинком, я зазвичай спав в саду під яблунею, на старій бабусиній ліжка і, в темряві ночі, через городи можна було бачити крихітні жовті й зелені вогники це світилися шкали радіоприймачів і очі індикаторів настройки радіоприймачів - хлопці ловили в ефірі хіти і записували на магнітну стрічку, навіть не підозрюючи, що пройде всього лише 40 років і з'явиться інтернет, МП3, мобілки і смартфони у кожного в кишені і інші чудеса техніки, але зате тоді молодь крутила ро -н -ролл і ловила в ефірі джаз- про це слухайте у 223-му випуску на засланні merkurs.klausies.eu і подивіться два ВІДЕО під цією публікацією, що показують який суперовская був драйв в Ніжині в той далекий час. ! А літніми днями берега нашого Остра ще були невинно порожніми від Калинового до Троїцького мосту там не було тоді сьогоднішніх величезних дерев і берега представляли собою довгий пляж, від глея і до Університетського мосту, де купалися, засмагали, знайомилися і призначали побачення. Спочатку заважав шум бомбардувальників ТУ-4, які злітали з аеродрому і знаходилися в повітрі постійно - один сідав -Наступний злітав і вони кружляли навколо міста, але до них швидко звикли і не звертали на них уваги, радянські газети нагнітали мілітаристську істерію і лякали ядерною війною , яку ось-ось почне Америка, але на хвилях Голосу Америки звучали музичні передачі Білла Мак Гвайера і Віліса Коновер і ми слухали новини з VOA і Бі Бі Сі і тому не поспішали рити притулку. По середах, суботах і неділях, з 7-ої години вечора на Бродвеї (Гоголівська плюс відрізок до парку Шевченка) було протолнуться - хлопці в чорних двійках, при метеликах і модних краватках, в гостроносих туфлях з білими носочками і чарівні дівчата в платьях- дзвіночках, міні спідницях і нейлонових блузках, там можна було зустріти всіх кого тільки хотів, але слово "тусовка" тоді ще не було придумано, як і багато чого ще з сьогоднішнього сленгу (як типу, бухло, коротше, телиця і інші новомови). Знайомитися з ніжинськими дівчатами приїжджали з Києва та Одеси - один одесит мені говорив що таких красивих немає ніде як в Ніжині на Магерках ..
Були дві танцмайданчика - "ВЕСЕЛКА" - при вході в сквер Гоголя, навпроти 3-й школи і кругла танцплошадка біля Острова Любові, в парку Шевченка, на ній грав джаз оркестр з великими музикантами, в тому числі Борис Симонов (акордеон), Анатолій Кравцов (тромрет), Василь Товстенко (саксофон) - тоді це було єдине місце в місті для молодіжної тусовки - барів і нічних клубів тоді ще не було, та самого цього слова теж. Але поява в Ніжині величезної кількості стиляг, явно не радянських прагнень не на жарт стурбувало міськком КПУ і стиляг стали труїти і шельмувати - влада організувала так званий БРІГАДМІЛ (тодішні ТІТУШКИ) - "бригади сприяння міліції", виконувати замість неї чорну роботу, в ці дружини зазивали спортсменів, особливо боксерів - вони нападали на модно одягнену молодь, хапали і тягли в міліцію, де стригли наголо, фотографували і їх фото розміщували на "ДОШЦІ ПОЗОРА" на площі, під транспарантом "відщепенцем ганьба РАДЯНСЬКУ МОЛОДЬ ", але було вже пізно - Молодь явно відбивалася від рук і кинулася в" неправильному ідеологічному напрямку ", вона не хотіла слухати Шульженко і Бернеса і ночами виловлювала в ефірі і записувала на магнітофон західну музику. Взагалі, це був дивовижний час, коли ще не було навіть телебачення, не кажучи вже про персональному комп'ютері, планшеті або смартфоні, а мої однокласниці навіть не підозрювали, що на світлі існують вуют колготки і гігієнічні прокладки - сьогодні вам складно це собі уявити. Проте, життя в Ніжині в ті роки била ключем і місто реально більше скидався на європейський, ніж навіть сьогодні - по вулицях носилися відкриті Віліси, Студебекери і німецькі мотоцикли з колясками SUNDAP з чотирьох циліндровими двигунами, карданним валом і заднім ходом, а тітонько статечно каталися в ближні села на позашляховиках - велосипедах MIFA зі справжніми шарикоподшипниками і амортизаторами.
Коли, в 1956-му році на станції Ніжин робили зупинку поїзда, які везли молодь усього світу в Москву на Всесвітній Фестиваль, ми зустрічали кожен поїзд, обмінювалися значками і монетами, правда вільно поїхати за кордон нам тоді було абсолютно не реально. Перші магнітофони комуністи дозволили до користування населенням в 1956-му році і перші моделі, що з'явилися в наших хатах були Дніпро-5 і Дніпро - 10, а пізніше Дніпро-11, ці магнітофони стрімко посилили поширення "нерадянської" музики в місті - все переписували один у одного виловлені віз ефіру або отримані від знайомих записи на магнітній стрічці з західних пластинок і це була справжня культурна революція в Ніжині і з цієї причини, я б всю цю звуко техніку - лампові радіоприймачі і магнітофони розмістив в музеї СРСР в специал але обладнаному "КУТОЧКУ СЛАВИ"! Перші домашні телевізори в Ніжині стали з'являтися в кінці 50-х і на них ходили, як на іменини, на запрошення, відповідно святково одягнувшись і при галстуке.Я покинув рідний дім в 1964-му, одного разу влітку 1983 року мені давали путівку в Сочі , але внутрішній голос потягнув раптом "додому", в Ніжин, хоча в моєму будинку давно вже жили інші люді.Пріехал я пізно ввечері і зупинився у моїй тітки Тамари, в будинку на площі (який ближче до Овдіівской) перший балкон кутовий - з нього видна вся площа і початок нашого "Бродвею". Заснув в солодкому очікуванні ранку і відразу ж пішов по Гоголівській до ринку, але відчув якесь дивне почуття - ніхто, як бувало вітався зі мною, та й я сам не побачив жодного знайомого обличчя, хоча пройшло всього лише 19 років, настав вечір суботи і я причепурився і приготувався йти на Бродвей, але і 6 вечора і о 8 вечора і в 9 вечора Гоголівська проглядалася від площі до ринку абсолютно безлюдною і лише рідкісні випадкові перехожі зрідка з'являлися і зникали з поля зору - я був в шоці і не міг зрозуміти куди ж все поділися?! Їхав з Ніжина, так і не зрозумівши де проводять час ніжинці в суботу ввечері, може бути в ігрових залах, казино, пабах або нічних клубах, але так далеко мені не судилося проникнути, правда перед від'їздом я все таки зустрів одного з друзів Сашка Шакуров і мого колишнього сусіда Петра Балабіна (він тоді був Головним інженером Обозного заводу) і ми з ним посиділи ніч у нього на Зірочці, випивши пляшку коньяку і згадуючи добрі старі часи, коли ми були молоді і всіх наших друзів і знайомих, і я подарував йому компакт диск з моєї радіо передачі "Ніжінські Зорі" на латвійському радіо.
Зараз ніжинці щосили лають своє місто за сміття під ногами, за все негаразди і незручності, але ж в перші 10 років після війни ніхто місто не лаяв і не закидав сміттям, а все намагалися щоб він ставав з кожним днем все краще, нашу вулицю і все сусідні щоліта вирівнював грейдер і робив земляне покритіеуліци рівним і опуклим з канавками з боків, для стоку дощової води, було заборонені дерева і великі кущі перед будинками, щоб вулиця проглядалася і вулиці були чистими, а не схожими на джунглі, як сьогодні ул.Шолом Алейхема, напри заходів і навіть Остер постійно чистили від мулу величезним екскаватором і пляжі були чистими - нікому не приходило в голову залишити після себе на березі порожню пляшку або навіть шматок газети - красу свого міста створюють його жителі, тим більше Ніжина - міста в якому є якась незрозуміла принадність, що веде в глиб років і століть, а в древніх храмах, якщо прислухатися тихо звучать голоси наших далеких предків, які заснували і почали будувати наше місто багато століть назад.
... ви народилися набагато пізніше і не відчували то що відчувала ніжинський молодь в 50-х, справа в тому, що більшість тієї молоді не вважали себе радянськими - вони фізично перебували формально в радянській дійсності але ментально і всіма інтересами вони були набагато ближче до своїм одноліткам на Заході - все радянське нам було чуже а все західне ми сприймали як своє - і одяг і музику і танці і спосіб життя і, головне -почуття особистої СВОБОДИ - тому стиляг шельмували і виставляли відщепенцями - ми жили в паралельній до радянської ре ністю і вірили що залізна завіса рано чи пізно впаде і кордони відкриються - шкода до цього дожили далеко не всі і вже тільки до старості - даруєте посилання merkurs.klausies.eu своїм знайомим, 223-й випуск - про Ніжин. Далеко не все я зміг згадати, але в Ніжині ще живі багато з покоління 50-х і можуть доповнити мою розповідь.
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >