Тема: Завадовський / Завадовский
ЗАВАДОВСЬКИЙ Василь Васильович. - Син Василя Яковича Завадовського (бунчукового товариша) та Гафії Рославепь. Народився у 1707 році. На службі у ВЗ з 1733 р. бунчуковим товаришем (1733-1761). Брав участь у Польському (1733) та Хотинському (1739) походах. Виконував різноманітні функції по службі. Член Генеральної рахункової комісії (1742). Впродовж 1751-1761 рр. - у Стародубській полковій канцелярії. Стародубський підкоморій (1764). Одружився з донькою бунчукового товариша Степана Ширая Пелагеєю (1709 р. н.). За підтримки Шираїв та Рославців забезпечив блискучу кар’єру своїм синам у Російській імперії: Івану (генерал-майор) та Петру (граф, сенатор, таємний радник). Поріднився з Покорськими-Журавками, Рубцями, Ярошевичами, Юркевичами. Помер після 1770 року в Стародубі.
ЗАВАДОВСЬКИЙ Василь Якович. - Народився 1686 року. Сип Якова Завадовського. Знатний військовий товариш Стародубського полку (1708-1710). Бунчуковий товариш (1710-1750). 13 грудня 1735 р. дістав універсал на звання бунчукового товариша. Учасник російсько-турецької війни. Був одружений з Гафією Лук’янівною Рославепь - донькою почепського сотника. Сват Михайла Ширая, тесть А. С. Лашкевича [Тищенка], Тимофія Силевича та Гната Немировича-Данченка. Жив у селі Дохновичі (1742). Помер у 1750 році.
ЗАВАДОВСЬКИЙ Іван. - Значний військовий товариш Стародубського полку (1686).
ЗАВАДОВСЬКИЙ Іван Васильович. - Син Василя Яковича Завадовського та Гафії Рославепь. Освіту здобув у КМА (1727). Служив канцеляристом, значковим та військовим товаришем у Стародубському полку. Бунчуковий товариш (1767).
ЗАВАДОВСЬКИЙ Іван Федорович. - Син Федора Васильовича Завадовського. Служив у ВЗ канцеляристом. Підсудок Стародубського земського суду (1722).
ЗАВАДОВСЬКИЙ Петро Васильович. - Народився 1739 р. в селі Красновичі Стародубського полку в родині козацьких старшин Завадовських та Шираїв (по матері). Початкову освіту дістав у домі дядька по матері, стародубського підкоморія Михайла Ширая. Потім навчався в єзуїтському колегіумі в Орші (Вітебська область) та в Києво-Могилянській академії. Службу розпочав канцеляристом-повитчиком у ГВК (1759-1764). Кандидат на уряд сотника Другої Почепської сотні (1763). Зі створенням Другої Малоросійської колегії (1764) продовжує службу канцеляристом і стає її секретарем (1764-1767). Зблизившись з президентом колегії і губернатором Малоросії П. О. Рум’янцевим, стає його секретарем у таємних справах (правителем таємної канцелярії). Великий друг О. А. Безбородька, який теж служив там. Супроводжував П. О. Рум’янцева у російсько-турецькій війні 1768-1774 pp., брав участь у битвах на Ларзі та Кагулі. Разом з О. Безбородьком та С. Воронцовим складав текст Кючук-Кайнарджійського миру. З 1775 р. - у Петербурзі: впавши в око Катерині II, став її кабінєт-секретарем (1775— 1777) та фаворитом (полюбовником). З 1777 р. член Сенату (сенатор), голова Комісії законів, опікун-куратор системи освіти. Граф «Священної Римської імперії германської нації» (1793), граф Російської імперії (1795), кавалер ордена Святого Андрія Первозванного (1798). Впродовж 1799-1802 pp. - у відставці. За імператора Олександра І став першим в історії Росії міністром народної освіти (1802-1810). Саме за його сприяння 1805 р. у Харкові відкрито університет. Голова Департаменту законів Державної Ради (1810-1812). Був одружений (1787 р.) з графинею В. М. Апраксіною.Їхні сини - Олександр і, особливо, Василь - займали високі і важливі державні посади, маючи значні чини. Мав у власності більше 12 тисяч кріпаків. Спорудив у селі Ляличі пишний палац. Помер 10 січня 1812 року у Петербурзі. Похований в Олександро-Невській лаврі на Лазаревському цвинтарі.
ЗАВАДОВСЬКИЙ Федір Васильович. - Народився 1725 року. Син Василя Яковича Завадовського та Гафії Рославець. У ВЗ служив значковим товаришем (1757) Стародубської сотні. На службу поступив у 1751 р. на місце батька. 12 грудня 1757 р. одержав звання бунчукового товариша (1757-1784). Впродовж 1761 р. служив при дворі гетьмана Кирила Розумовського. Дружину звали Пелагея Андріївна. Помер у селі Дохновичі після 1784 року.
ЗАВАДОВСЬКИЙ Яків. - Польський шляхтич з-під Луцька герба «Равич», який у 1679 р. переселився на Стародубівщину у Гетьманщину і заснував там старшинську родину Завадовських. Дворянин гетьмана І. Самойловича (1680-1687), вихователь його сина Якова. Знатний військовий товариш (1686-1690). Решетилівський сотник (1690). Наказний стародубський полковник (1690; 1693; 1703; 1704). Стародубський полковий осавул (1690-1703). Стародубський полковий суддя (1703-1705). Помер весною 1705 року у Стародубі. Зібрав чималі маєтності на Сіверщині, які в подальшому забезпечили високу кар’єру його праонукам - Івану, Петру, Якову та Іллі Васильовичам.
ЗАВАДОВСЬКИЙ Яків Васильович. - Син Василя Васильовича Завадовського та М. М. Ширай. Старший брат П. В. Завадовського. Народився близько 1740 р. На службі у ВЗ з 1767 року. Відразу ж перейшов до складу полків російської армії. Учасник російсько-турецької війни 1768— 1774 рр. Підполковник Третього компанійського полку (1778). З 24 листопада 1778 року - останній полковник Стародубського полку (1778-1782). Граф (1793). Новгород-Сіверський губернатор (1794). Генерал-майор (1782-1794). Помер 4 серпня 1794 р. у Новгороді-Сіверському на посаді губернатора.
В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.
mtDNA - J1c5