Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Один з Шнайдерів, з селян м.Пикова (Вінницька обл.) тестував себе і родичів на Y-гаплогрупу. Виявилась типова слов'янська I2a
За століття сильно послов'янилися навіть писалися як Шнайдеренко.
в тої людини інша історія - їх вислали до Сибіру і там вони стали Швайберовими.
А ми це прізвище на вгд детально обговорили. Дійшли висновку, що це звичайне українське пр. типу Стельмах, Боднар/Бондар, Лимар/Римар. Назва кравців "шнайдери" побутувала на Волині, Зах. Поділлі у 18-19 ст., мабуть же від євреїв, бо шнайдерами більше були вони, але необов'язково.
У цьому та сусідніх селах у метриках зустрічаються записи-вихрист, вихристка. А також є прізвища Перехрист. Так що навряд українське у цьому випадку.
Де? Проти Шнайдерів? Повідомлялося (з Рівненщини), що ніяких єврейських та німецьких слідів не помічено від самого початку існування прізвища. Та навпаки - впевнений, що чимало Боднарів, Стельмахів, Лифарів, Лимарів, Крамарів, Шинкарів і навіть Колісників, Кравців, Шевців і т.п. - вихрести-перехрести або й неперехрести вовсі. Ну, й шо тепер?
Іще більше. Вважаю українськими десь половину прізвищ українських євреїв, типу - Різник/Резник, Гутник, Соловейчик, Кравчик, Ярмольник, Школьник, Ямпольський, Литинський... А такі, як Рабинович, Каганович, Меерович - гібридними єврейсько-українськими. Такі, як Шнайдер, Боднар, Римар, Боднер, Ример - водночас, і німецькі, І їдіш-єврейські, й польські, й українські. Шнайдерук, Шнайдеренко - суть лише українські.
Ні не навпроти Шнайдерів. На те й вони вихрести що б все змінювали.
Ні не навпроти Шнайдерів. На те й вони вихрести що б все змінювали.
А раз змінили та ще й добре заховали, то це й поготів наші люди!
та ладно! наприклад, у євреїв масово німецькі прізвища. а ірландці що змінювали прізвища у ВБ та США?
То не німецькі, а самі чесні єврейсько-їдишеві прізвища, які вони прибрали собі таки ж не серед німців - Глузман, Гойзман, Глускер, Полянкер, Голосовкер, Бухштабер.. А є й їврітові.
ну так їдиш-це і є германізовані євреї
ШНАЙДЕР Григорій Олександрович, 1915 р., с. Солдатське Широківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, робітник рудника ім. Дзержинського Кривбасу. 28.06.1945 р. звинувачений в зраді Батьківщині, покарання обмежене строком попереднього ув'язнення. Реабілітований 19.06.1965 р.
ШНАЙДЕР Ізрайль Мойсейович, 1903 р., м. Гайсин Вінницької обл., єврей, службовець, позапартійний, освіта середня, бухгалтер Дніпропетровської винної бази. 16.01.1938 р. звинувачений в к/рев. діяльності, ув'яз-нений до ВТТ на 10 р.
23.09.1950 р. засланий до Сибіру. Реабілітований.
ШНАЙДЕР Михайло Григорович, 1898 р., с. Св'ятиця Холмського повіту Люблінського воєводства, українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, слюсар Новомосковськом артілі «Єднання». 20.04.1938 р. звинувачений у належності до к/рев. організації, розстріляний 16.05.1938 р. Реабілітований 24.01.1958 р.
Реабілітовані історією. Дніпропетровська область
Теория происхождения фамилии Шнайдер у славянских народов проживавших на территории нынешней Украины с большой степенью достоверности изложена в замечательной работе ЙОСИПА ДЗЕНДЗЕЛІВСЬКОГО АРГО НОВОВИЖВІВСЬКИХ КОЖУХАРІВ НА ВОЛИНІ. Так что носителями фамилии Шнайдер могут быть люди не только еврейского или немецкого происхождения, но исконно славянского. В моем конкретном примере:ну никак не могли крепостные крестьяне православного вероисповедания (из метрик конца 18 века) ранее быть евреями, тем более что у них Y-DNK = I2a.
Та ми вже цю тему - про українських та інших Шнайдерів, Шнайдеруків, Шнайдеренків - добре прополоскали. На жаль, я не знайомий з працею п. Дзендзелівського. Він там "шнайдер" наводить як слово з арго? Моя версія, що не тільки в арго, а й в говірках було або є це слово у значенні "кравець" чи близькому. Чомусь Слюсар, Стельмах, Токар, Лимар / Римар і т.п. прижилося, і в нас нема сумніву в українськості або білоруськості носіїв таких прізвищ, а такі, як Шнайдер / Шнейдер, Штомпель та ще деякі сумнів викликають.
ШНАЙДЕР Август Адамович,
1895, с. Ємилівка Потіївського р-ну Київської обл. (за старим поділом), німець, малограмотний. Проживав у с. Нейгейм (немає) Токмацького р-ну. Член "Комунар". Заарештований 5.09.41 р. Звинувачення: соціально небезпечний елемент. Особливою нарадою при НКВС СРСР 3.10.42 р. засуджений до 5 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1989 р. 3т
ШНАЙДЕР Адольф Людвігович,
1902, с. Красилівка (р-н у справі не вказаний) Житомирської обл, німець, малограм. Проживав у с. Нейнборн (немає) Токмацького р-ну. Член к-спу ім. Фрунзе. Заарештований 8.09.41 р. Звинувачення: член сім'ї зрадника батьківщини. Особливою нарадою при НКВС СРСР 14.10.42 р. засуджений до 5 р. позбавлення волі. Помер 12.07.43 р. в Івдельтаборі НКВС СРСР. Реабілітований у 1989 р. 3т
ШНАЙДЕР Василь Тимофійович, 1928 р. н., с. Посіч Тисменицького району, українець, освіта початкова. Легалізувався. Проживав у м. Івано-Франківськ, слюсар. Заарештований 01.11.1948. Звинувачення: вояк УПА (сотня Гамали). Особливою нарадою при МДБ СРСР 25.01.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 02.11.1992. (10162 П).
Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.
Шнайдер Адольф Едуардович, 1903 року народження, Володарський район Київської області, німець, освіта початкова, безпартійний. Робітник швацької фабрики. Проживав: м. Артемівськ Донецької області, вул. 4-а Будьоннівська, буд. № 7. Заарештований 8 жовтня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 31 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.
Шнайдер (Шнейдер) Альберт Едуардович, 1913 року народження, Володарський район Київської області, німець, освіта початкова, безпартійний. Електрослюсар друкарні “Артемівський робітник”. Проживав: м. Артемівськ Донецької області, вул. Будьоннівська, буд. № 11. Заарештований 3 грудня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Шнайдер Ізраїль Абрамович, 1911 року народження, Володимирська губернія, єврей, освіта початкова, безпартійний. Робітник хлібозаводу. Проживав: м. Артемівськ Донецької області, вул. Володимирська, буд. № 72. Заарештований 1 грудня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 30 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Шнайдер Мартин Іванович, 1902 року народження, Матвієво-Курганський район Ростовської області, німець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Петропавлівка Амвросіївського району Донецької області. Колгоспник колгоспу ім. Леніна. Заарештований 20 лютого 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Шнайдер Петро Іванович, 1895 року народження, с. Нижнє Червоне Кам’янського району, Росія, німець, освіта початкова, безпартійний. Робітник заводу “Червоний Жовтень”. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, вул. Першотравнева, буд. № 80. Заарештований 13 вересня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 вересня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1964 році.
Шнайдер (Щайдер) Пилип Іванович, 1901 року народження, Кам’янський район Саратовської області, німець, освіта початкова, безпартійний. Не працював. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, сел. Дмитрівське, вул. Фрунзе, буд. № 60. Заарештований 31 грудня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 лютого 1938 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.
Реабілітовані історією. Донецька область. Книга восьма.
Нині минає 160 років, як 18 квітня 1860 року в сім'ї німецького урядовця Юлія Шнайдера та дочки греко-католицького священика Юлії Лопушанської народилася дочка Юлія Марія, відома серед українців як Уляна Кравченко (повне ім'я: Юлія Марія Шнайдер-Нєментовська) - одна із перших українських поетес.
Попри німецько-українське-польське походження, дівчина задекларувала свою приналежність до українського народу. Її стрий був Антоній Шнайдер – видатний на свій час польський дослідник історії Галичини, чиї матеріали і до нині десь зберігаються у фондах наукової бібліотеки ім. Стефаника і мають енциклопедичне значення про наш край. Дід її по татовій лінії був австрійським офіцером, а мама (бабця?) – польська шляхтянка Тереса Водніцька.
Народилася у Миколаєві (нашому). Довший час жила на Дрогобиччині, де вийшла заміж за поляка, директора школи у с. Долішній Лужок Яна Ямброзія Нєментовського. Народила та виховувала троє дітей: сина Єжи (Юрія) та дві дочки: Теодору та Юлію. Великий вплив на її становлення та публікацію творів мав Іван Франко. Після трагічної смерті сина у 1918 році під час українського-польської війни, переїхала до Перемишля, де померла у 1947 році.
“Син Уляни Кравченко закінчив Мистецьку Академію у Кракові. Малював українські церкви, польською писав вірші та перекладав мамині твори. Вважав себе поляком і у 1918 році вступив у боротьбу за Польську державу. Був убитий у Яворові українськими вояками. Його могилу віднайшли у 2018 році, хоч не впевнений, що ті, що віднайшли, мають свідомість, що це син Уляни Кравченко (може хто побачить цей допис і для цього даю фото могили і фото сина). Його картини можна зараз купити на аукціонах у Польщі, а українську тематику в малярстві публікував Святослав Гординський у працях, присвячених українській сакральній архітектурі”, – зазначив Іван Матковський.
https://dilo.net.ua/novyny/160-rokiv-to … yh-poetes/
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >