https://www.facebook.com/stromatapage/p … 0703497802
АРХЕОЛОГІЯ, ГЕНЕТИКА І РОЖЕВІ ПОРОСЯТА
Коли археологи беруться за лопати, в перші наносекунди від місцевих жителів лунає запитання: "А ви золото шукаєте?"
Археологічні дослідження міцно асоціюються із пошуком скарбів. Недарма в народі "чорними археологами" називають людей, що шукають коштовності задля власного зиску. Хоча між діяльністю археолога і "чорного археолога" прірва приблизно як між хірургом і маніяком.
У 18 столітті, коли археологія тільки почала формуватися, пошуки дійсно були орієнтовані переважно на дорогоцінні вироби. Відтоді чимало змінилося, наприклад, сучасні археологи не зосереджені виключно на розкопках місць великих битв та усипальниць могутніх володарів. Дедалі більшого розвитку набувають дослідження побуту пересічних людей.
Ще один сучасний тренд – міждисциплінарність. У тому ж 18 столітті Іммануїл Кант висловлювався проти змішування різних наук. І це одне із небагатьох тверджень великого мислителя, яке відверто застаріло. Сучасні археологи співпрацюють із фахівцями різноманітних напрямів: геологами, фізиками, зоологами, ботаніками, генетиками і т.д.
Дослідження побуту і міждисциплінарність. Цікаві приклади цих тенденцій наведено у статті "Animal domestication in the era of ancient genomics", яку нещодавно опублікували в Nature Reviews Genetics. Представлено різноманітні аспекти: початок одомашнення, поширення домашніх тварин, спалахи епізоотій (тобто "епідемій" тварин), охорона популяцій диких видів тощо. Зверну увагу на дослідження, яке хоч і не вирізняється глобальністю піднятого питання, проте, цікаве - рожеві поросята.
Саме таке забарвлення має більшість сучасних домашніх свиней. Тоді як їх дикі предки темні, що полегшує маскування. Дослідивши прояви гену MC1R у домашніх свиней різних епох, вчені встановили, що вже з перших століть одомашнення люди віддавали перевагу свиням, забарвлення яких відрізнялося від дикого виду. Найбільше шанували рожевий, хоча приймалися й інші кольори, аби лише не "дикі". Вісім тисяч років тому, коли ще не було одомашнено коней, котів та курей, вже тієї давнини більшість домашніх свиней не мали маскувального забарвлення.
Поки що невідомо, чим саме людям сподобались рожеві поросята. Залишається без відповіді й ще одна загадка. Як помітно на графіку, приблизно 4500-3000 років тому зросла частка свиней "дикого" забарвлення. Автори не пояснюють причини, можу запропонувати своє ПРИПУЩЕННЯ.
На ці часи припадає так звана "Катастрофа бронзового віку": впали мікенське царство та китайська імперія Шан; жителі Середземномор'я потерпали від нашестя "народів моря" та дорійців; у Євразії відбулися масштабні пертурбації; переміщення народів та грабунки селищ були звичними явищами. Це могло сприяти тимчасовому потемнінню свиней. По-перше, маскувальні кольори знову стали в нагоді – таких тварин менше помічали при грабунку. Окрім того, за нашестя ворогів випасом свиней не переймалися, якийсь час вони вільно кувікали по околицях, приваблюючи диких кабанів. Відновлюючи стадо, селяни могли не гребувати не лише покручами, але й дикими поросятами.
Це лише мої припущення, остаточне розкриття "таємниці рожевих поросят" чекає на своїх аспірантів. Тож якщо ви цікавитесь минулим, але не задоволені затвердженою темою дисертації "Внесок Лохвицького цукрового заводу в економіку міжвоєнного періоду", то чому б не змінити напрям?