1

Тема: Марганець, місто Нікопольського р. Дніпропетровської обл.

Вікі:

Мáрганець — місто обласного значення у Дніпропетровській області. Восьме за чисельністю населення місто області, центр видобування і переробки марганцевих руд. Населення — 48 тис. мешканців (2016).

Марганець розташований у південній частині Дніпропетровської області в межах Причорноморської низовини. Південна межа міста проходить за 1,5 кілометри від правого берега Каховського водосховища. В межах міста також протікають річки Ревун, Томаківка, у яку впадає річка Балка Велика Кам'янка. У північній частині міста розташоване Миколаївське водосховище. Висота над рівнем моря від 90 до 10 метрів.

Відстань до Дніпра становить 114 кілометрів автошляхами Н08, Р73 та Т 0435. Неподалік Марганця розташовані промислові міста Нікополь та Покров.

У південній частині міста, в районі Острів, поміж річкою Томаківка і Каховським водосховищем є пагорб, який є місцем розташування першої Запорізької Січі. Цей острів називається Томаківка. Томаківська Січ проіснувала з 1530-их років до 1593 року, якого вона переїхала на острів Базавлук, поблизу сучасного села Капулівка, на захід від міста Нікополь і південь від міста Покров. Вона отримала назву Базавлуцька Січ.

Селище Городище мало центр у південній своїй частини, що межує через протоку з Томаківським островом і колишньою Січчю. Саме тут через протоку, на півночі Томаківського острову була Томаківська січ, а через протоку, де зараз південь Городища, цивільне містечко.

Після зруйнування Січі за наказом російської імператриці Катерини ІІ, більшість козаків пішла на Кубань і за Дунай, частина залишилось у цій місцевості. До відкриття покладів марганцевої руди тільки західна частина міста була забудована. Це козацьке село Городище, а зараз район міста і кінцева зупинка головного автобусного маршруту № 1 від марганецьких вокзалів.

З 1886 року провадилась розробка родовищ марганцевих руд Нікопольського басейну. Першим рудником був Городищенський рудник. На початку XX століття через басейн прокладено залізницю, що з'єднувала Кривий Ріг із Донбасом і Олександрівськом. Це значно пришвидшило розвиток промисловості у східній частині басейну. На території Городищенського рудника 1904 року було збудовано залізничну станцію Марганець. Також навколо рудників виникали робітничі селища. Вони підпорядковувались Нікопольській Раді народного господарства.

Згодом Городищенський рудник був перейменований на ім. Комінтерну. В середині 30-х років у басейні працювали 20 шахт і 4 збагачувальних фабрики. Виникло ще два робітничих селища — на рудниках ім. Ворошилова та ім. Максимова. Марганецьке рудоуправління було поділене на два — Комінтернівське і Максимівське рудоуправління. Посприяла розвитку видобування руди електрифікація шахт після спорудження Дніпровської ГЕС.

Кількість населення селищ зростала і станом на 1938 рік становила 20,8 тисяч. На їх території діяла семирічна школа, будинок культури ім. Артема, лікарня, поліклініка.

У лютому 1936 року на марганцевських рудниках було оформлено районний комітет партії, підпорядкований Нікопольському міському комітету. На той час система адміністративно-територіального устрою в СРСР базувалась на структурі осередків КПРС, тому виділення для рудників окремого райкому було першим кроком для утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 жовтня 1938 року населені пункти довкола рудників об'єднані у нове місто Марганець. У 1941 році місто мало три лікарні, дитячу поліклініку, протитуберкульозний пункт, санепідемстанцію, пологовий будинок. Крім того, на підприємствах діяло 5 фельдшерських та 2 лікарняних (на руднику ім. Ворошилова та в селі Мар'ївка) пункти охорони здоров'я. Працювало дві середні школи, школа ФЗН. При рудниках відкривалися клуби, виходило дві багатотиражні газети.

З початком Німецько-радянської війни частина населення Марганця (близько 500 родин) була евакуйована на схід СРСР. 17 серпня 1941 року місто було окуповане німецькими військами, звільнене 6 лютого 1944 року. За цей час місту та промисловим об'єктам завдано сильних руйнувань.

У післявоєнні роки Марганець продовжує розвиватись як промислове місто. Було споруджено нові шахти, виникли нові кар'єри так як, Мар'їнський, Басанський, Грушівський. В середині 1960-х років населення міста становило 44,5 тисячі жителів.

Південна межа міста проходить за 1,5 кілометри від правого берега Каховського водосховища. До агломерації ввійшли й розташовані неподалік від Марганця промислове місто Покров, село Капулівка, селище Городище тощо.


Який мурал! https://www.facebook.com/photo.php?fbid … &ifg=1

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share