1

Тема: Швед, Шведенко, Швиденко

Зрозуміло, що Швед - це етнонімічне прізвище. Цікаво було б простежити, чи воно з'явилося після кампанії Карла ХІІ. Але навряд щоб на Січі серед козаків було стільки справжніх шведів, скільки є в реєстрі 1756 р. носіїв цього прізвища. Значить, за віщось прозивали шведами. За що? Може, то були незаконнонароджені від шведів (на селі всі все знали)? А ще шведів селяни не любили за те, що заходили до осель і не хрестилися й не скидали шапок. Може, за це?
.....................................................
Серед першопоселенців 1864 р. ст-ці Псекупської (з 1867 р. Саратовська) вказаний Шведун Степан з родиною, але незабаром ці Шведуни стали Шведами. Може, якась частина сучасних Шведів є такими переписаними з "швидких" прізвищ по близькості звучання? Бо Шведун то, скоріше, Швидун, від "швидкий".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

2

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Можливо що від Швець.

Share

3

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Хоча, дуже вирогідно, що це нащадки шведів Карла 12.

з 16000 шведів, лише 1300 втекло з України. Інші потрапили у полон або розбіглися.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1% … 0.BD.D1.8C

Thanks: kbg_dnepr1

Share

4

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

І від Швець допускаю. З біса тих Шведів так багато? Просто на поч. 18 ст. наші предки добре познайомилися з шведами, засвоїли цей етнонім, а потім почалася підгонка пїд "Швед" подібних прізвищ.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

5

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Зараз в Україні 7-7,5 тисяч носіїв прізвища Швед.

а ще у 18 ст. в Україну емігрували шведи з балтійських країн. навіть поселення засновували.

Thanks: kbg_dnepr1

Share

6

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Ярематойсамий пише:

З біса тих Шведів так багато?

Шведи в армії Карла 12 всі були чоловіки, якщо навіть лишилося з тих 16000 2-3-5 сотень в Україні, то зараз якраз і буде їхніх нащадків під 7 тисяч.

Share

7

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Та те поселення то так. 30 червня (11 липня) 1709 року — оточена 16-тисячна шведська армія здалась на милість московських військ. Шведів було заарештовано та розіслано вглиб Московії. Багато з них загинуло не дочекавшись кінця війни. Багато найманців, що служило в шведській армії перейшло на службу до Петра Отож, навряд багато їх залишилося в Україні.
А чи прізв. Швед утворює якісь скупчення, чи однаково розподілене по Україні?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

8

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Мариненко пише:
Ярематойсамий пише:

З біса тих Шведів так багато?

Шведи в армії Карла 12 всі були чоловіки, якщо навіть лишилося з тих 16000 2-3-5 сотень в Україні, то зараз якраз і буде їхніх нащадків під 7 тисяч.

Не буде, бо: 1) не всі шведи Шведами стали;2) населення на цій території за 250 років збільшилося десь у 6 разів, а не в 10; 3) саме з цих країв ішло массове переселення на схід. Якщо порахувати й наших Шведів й додати до ваших, то їх буде  більше 10 000.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

9 ( 02-02-2015 11:08:32 змінене Bragida )

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

siver.com.ua/forum/58-651-1

Учасники походу Карла ХІІ залишили на Чернігово-Сіверщині не тільки могили, а й села зі Шведами

У ході Північної війни шведське військо у жовтні-листопаді 1708 року
пройшлося територією Чернігово-Сіверщини. Хоча цей похід відбувся 304
років тому, і досі на карті Придесення залишилися згадки про нього. Ця
неординарна подія відобразилася у назвах могил, курганів, кутків і
навіть населеного пункту (Шведчина).


Останній прихисток вояк


Зазначимо, що у регіоні у 1918-1920-их рр. та 1941-1943 рр. були значно
екстремальніші бойові дії з участю далеко більших військових формувань,
але вони не пригасили пам’ять про загиблих шведських учасників походу.
Пояснення цьому криється у тому, що протягом двох століть після
повстання Мазепи на території Чернігово-Сіверщини не було військового
протистояння. А тому з уст в уста представників одного покоління того чи
іншого села передавалося наступному поколінню згадка про існуючі
поховання, названі, як правило, Шведськими могилками.

Ми
відшукали понад 30 місць захоронень вояк Карла ХІІ. Шведські могили є у
північних районах Чернігівщини: поблизу сіл Аткильня (Ріпкинщина),
Альошинське, Ваганичі, Карпівки (Городнянщина), Воловики, Домашлина,
Наумівки, Тютюнниці, Сядрине, Жуклі (Корюківщина), Руда (Щорсівщина),
Городища (Менщина), Шаболтасівки (Сосниччина), Заріччя, Медведівки
(Семенівщина), Розльоти (Коропщина). Ще більше їх на півдні у населених
пунктах та поблизу: Білошапки, Бубнівщина, Крутоярівка (3 могили),
Лутайка, Рудівка (18 поховань), Ряшки, Удайці (шведське кладовище), Смош
(Прилуччина) Основа, Слобідка (Талалаївщина), Срібне, Гриціївка,
Дейманівка (Срібнянський район), Варва (шведське кладовище), Кулишівка,
Макіївка (Варвинщина).
Крім того, біля села Лубенець Корюківського
району є Шведські вали. Недалеко від них є урочище Городок
(с.Ховдіївка), де каролінці збудували оборонний табір. Був Шведський
городок і біля Гніздища Городнянського району. Напевно, це були місця,
де стояли якийсь час сторожові загони каролінців після проходження
основного війська. У селі Жадове Семенівського району є куток Шведівка.
За місцевими переказами, тут жили полонені шведи. У багатьох жадівських
жителів не випадкові прізвища Швед. Так місцеві козаки переінакшували
складні у вимові ймення прибульців із Скандинавії на зрозумілі, прості. У
Гуті-Студенецькій Щорського району теж нагадує про ті часи назвою куток
Шведівщина. За згадками старожилів села Шведчини Семенівського району,
їхній населений пункт з’явився на місці розташування шведського
лазарету. У Шведчині й досі є Шведська криниця ( «на Паску туди за водою
ходили, це на виході із села»).
Бої на Придесенні


Насамперед дивує така несподівана велика кількість могил, мікротопонів,
пов’язаних із походом Карла ХІІ. Із джерел відомо про те, що на
Чернігівщині не було генеральних баталій росіян із шведами. Перша
сутичка авангардних підрозділів обох армій сталася поблизу села Печенюги
(Новгород-Сіверський район. – Авт.) о 14 годині 20 жовтня. Велика
російська військова частина під командуванням генерала Миколи Інфлянта
несподівано зіткнулась з піхотою Карла ХІІ. Відбувся жорстокий бій. "И
за помощию Божиею, пехотный баталион збили, и оного ботолиона осталось
только человек з 20…" – повідомляв генерал царя. 22-23 жовтня гарнізон
Новгород-Сіверської та Топольської сотень отримав підкріплення. У
фортецю увійшли Бутирський полк під командуванням Беліардія та
сердюцький полк. Дещо пізніше тут розташувалась і велика російська
частина генерала Ренне. 24 жовтня до міста підійшов 7-тисячний загін
шведів. Карл ХІІ з прикрістю дізнався, що росіяни його знову випередили і
посадили у місті великий гарнізон. Російський комендант наказав для
пристрашення ворога підпалити з гармат передмістя, що і було зроблено.
Це означало, що міські жителі з "ласки" гостей позбулись за годину-дві
своїх жител.

Невдовзі генерал Ренне вислав з фортеці назустріч
шведам піхоту, щоб та відігнала противника від міста. Протягом години
між передовим загоном Карла ХІІ і росіянами відбувалась перестрілка.
Шведське командування, побачивши значні московські сили, вирішило далі
не вступати у бій і обминути палаючий Новгород-Сіверський.


Шведське військо, трохи відпочивши у Гірках та навколишніх селах від
втомливого швидкого просування по Сіверщині, зібралося для рішучого
маршу – кидка на зимову квартиру до гетьманської столиці. Прискорювало
це рішення й оперативне повідомлення про рух корпусу Меншикова. Ще 30
жовтня, зробивши невдалу спробу переправитись біля Комані, Карл ХІІ
звелів увечері будувати мости поблизу Мезина, але вдарив мороз. Десна
вкривалась кригою. Це зашкодило проводити роботи. Наступного ранку на
місці спроби переправитись супроти шведів було виставлено 8 гармат і 4
батальйони генерала Гордона. Шведи ж на вищому березі поставили 28
гармат у три ряди: їх вогонь був настільки щільним, що на протилежному
рівнинному березі, як повідомляє тогочасне джерело, "только в один
человек с нуждою за оным бруствером укрыться могли, а в четыре человека
стать было не возможно от неприятельской стрельбы".

31 жовтня
шведи з допомогою козаків Мазепи виготовили кілька плотів і, прив'язавши
канати на іншому березі, почали під прикриттям артилерії по 15–20
чоловік переправлятися. Увечері, коли росіян послали атакувати ці сили,
на другому боці було вже 200 вестландців та 400 фінів. Через кілька
годин на інший бік Десни їх переправилось ще більше. Зайнявши плацдарм
та, розстрілявши набої, вони пійшли у штикову атаку на російських
піхотинців. Загалом же при цій та наступних атаках з різних боків
(гренадери тричі намагалися скинути противника у воду) "Гордон втратив
тоді до восьмисот чоловік ( за іншими даними 1200. –Авт.)і одержав
стільки ж поранених, а з шведської сторони втрата становила дві тисячі
мертвих та поранених" (Житие и славные дела Петра Великого с
предложением краткой географической и политической истории о Российском
государстве… – СПб., 1774. – Т. І. – С. 329). Але армія Карла ХІІ
завойовувала дедалі більший плацдарм, все значніші сили з'являлися на
протилежному боці Десни.

Кургани союзників не розорювали


Переправлене військо було прихильно зустрінуте населенням. Як записав у
своєму подорожньому щоденнику учасник походу Даніел Крман, мешканці
Лукнів (Коропський район. – Авт.) « пригостили свого воєводу й короля
хлібом і сіллю, рибою, медом і сиром». За свідченням Зільтмана, в Атюші
селяни доброзичливо подавали Карлу ХІІ «хліб, сіль й яблука». Ще й досі у
цьому населеному пункті є Шведини ярки. За переказами, тут були льохи
для зберігання зброї, пороху. Шведівщиною назвали місцеві жителі і яр
поблизу хутора Дзвонкового.

Виявлені нами поховання
засвідчують насамперед маршрути шведських полків, їх обозів. Армія Карла
ХІІ прямувала у бік Новгорода-Сіверського, Батурина кількома шляхами.
На нашу думку, у могилах на Городнянщині, Корюківщині, Менщині,
Щорсівщини поховані насамперед померлі шведи, які отримали тяжкі
поранення у ході бойових сутичок в Білорусії, на Стародубщині, у битві
під Лісною.Так, під Наумівкою Корюківського району є могила
–Кончемогиль, у якій, за переказами, зберігається прах якогось
литовського генерала, учасника походу. Скалічених вояк везли услід за
основним військом, поки вони подавали ознаки життя.

Зазначимо,
що обоз головної армії, яка влітку 1708 року нараховувала понад 49500
чоловік, складався із кількох тисяч возів. З деякими шведськими вояками
їхали їхні родини ( після Полтавського бою потрапили у полон 1657 жінок і
дітей). Крім того, у полках налічувалося 3402 ремісників, робітників,
челядників. В обозі перебували також понад 200 музикантів, 40
священиків. Обслуговували поранених, хворих 80 фельдшерів та їх
помічників.

На території ж південних районів Чернігівщини явно
стояли лазарети, обози шведів. Так, старожили Ряшків пригадують, що
шведи брали воду з яру Водовизна. На Прилуччині, Варвинщині, Срібнянщині
поховані теж сотні шведів, яких сюди перевезли ще ледь живими після
боїв під Мезином, в інших місцях. Через сильні холоди, прогресування
хвороб поранені помирали і їх ховали у курганах. У Гадячі шведське і
гетьманське військо через брак квартир для постою мерзло, терпіло
скруту. Майже 3000-4000 шведів померло у ті дні від обморожень.


Ворогуючі сторони раз по раз нападали один на одного невеликими
мобільними загонами. Під селом Гурбинці є урочище Лободерне. У ньому, за
місцевими переказами, солдати Петра І спійманим козакам-мазепинцям лоби
дерли – підрізали шкіру під оселедцем і за ним.

Нащадки шведських вояк


Після Полтавської поразки частину полону шведів було відправлено на
деякий час у Чернігів. Очевидно, калік, сильно поранених розселили у
полкових сотнях, де згодом вони прижилися, завели родини.

У
Ріпкинському районі у селах Яворці та Убіжичі нами виявлені нащадки
колишніх полонених військовиків армії Карла ХІІ – Тамару Андріївну Маун
та Миколу Олексійовича Маун. Їхнє прізвище – насправді поширене фінське
ім’я Мауну, що означає «великий» ( у місті Або, наприклад, у 1293-1308
рр. був єпископ Мауну). «Мій прадід розповів діду, якого розкуркулили і
вигнали з Убіжичів, -- повідомила Т.Маун із Яворців, – що ми шведи, які
тут залишилися після ще тої війни...». Але оскільки у складі армії Карла
ХІІ були й фіни, то, мабуть, найпевніше це їхні представники залишилися
назавжди на Чернігівщині.

У Ріпкинському районі поширене також
прізвище Швед. Знайшли ми й кілька родин Шведів, які проживали селах
Лосівка, Чорний Ріг Семенівського району та Конятині Сосницького району.


... Переможені учасники походу1708-1709 рр., мабуть, і не
сподівалися, що у чужому для них краї місцеві аборигени збережуть їхні
могили, добру пам’ять про них як союзників, котрі намагалися звільнити
Україну від царської залежності.

Від автора: буду вдячний усім, хто повідомить і про інші знані шведські могили

Сергій ПАВЛЕНКО.

Чернігівська область.

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Share

10

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Дякую за статтю! Отже, вплив, а потім пам'ять про шведів в означеному регіоні були значними й стійкими. Первісно, ясна річ, таке прізвище одержували саме шведи або діти (хлопці) від шведів. Потім Шведами могли називати за якимись ознаками і нешведів. І на третьому етапі під "Швед" могли підганятися співзвучні  прізвища, як згаданий вже Шведун (ймовірно, спочатку Швидун) та інші. І це відбувалося через сильний "шведський" вплив у 18 ст. Все ж цікаво, наскільки прізв. Швед поширене на Поділлі, Волині, Галичині, Буковині та Закарпатті?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: kbg_dnepr1

Share

11

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Ярематойсамий пише:
Мариненко пише:
Ярематойсамий пише:

З біса тих Шведів так багато?

Шведи в армії Карла 12 всі були чоловіки, якщо навіть лишилося з тих 16000 2-3-5 сотень в Україні, то зараз якраз і буде їхніх нащадків під 7 тисяч.

Не буде, бо: 1) не всі шведи Шведами стали;2) населення на цій території за 250 років збільшилося десь у 6 разів, а не в 10; 3) саме з цих країв ішло массове переселення на схід. Якщо порахувати й наших Шведів й додати до ваших, то їх буде  більше 10 000.

рахуйте не від 2-5 сотень, а від 1-2 тисяч.

п.с. Один з моїх пращурів, коли переселився на Корсунщину бу один з таким прізвищем, а тепер там под дві сотні його нащадків з його прізвищем!
таким чином достатньо було б 35 шведів у 18 ст. smile

Thanks: kbg_dnepr1

Share

12

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Що з одного може вийти тисяча, вірю, але з одного з сотні. А скільки прізвищ, що були відомі до 1933 р., зовсім пропали, Ви це врахували? Також врахуйте, що не всі шведи записані "Шведами", хоч, правда, не всі записані "Шведами" були шведами....А наш Швед вчора в мене під вікном аварію зробив. До речі, на Кубані дуже мало носіїв цього прізвища, оціночно 200 чол., але бл. 1500 Шведових. Думаю, то здебільшого вчорашні Шведи.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

13

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Варіант - Шведін
Зустрів його у сповідках Козелецького повіту с.Іржавець(зараз Носівський район)

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436

Share

14

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

ШВЕД Герасим Єфремович, 1888 р., с. Глушкевичі Мозирського р-ну Мінської обл., білорус, робітник, позапартійний, малописьменний, бурильник шахти ім. Валявка Кривбасу. 10.10.1937 р., звинувачений у шпигунстві, розстріляний 24.10.1937 р. Реабілітований 27.02.1959 р.

ШВЕД Іван Павлович, 1883 р., с. Зав'ялівка Софіївського р-ну Криворізького округу, українець, хлібороб-одноосібник. 24.03.1931 р. звинувачений в к/рев. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 24.09.1998 р.

ШВЕД Кирило Герасимович, 1914 р., с. Глуш-ківці, Білорусія, білорус, з селян, позапартійний, малописьменний, робітник рудника ім. Ілліча Кривбасу. 19.04.1939 р., звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 4 р. Реабілітований 07.05.1992 р.

ШВЕД Микола Полікарпович, 1917 р., с. П'ятихатки Катеринославської губ., українець, з робітників, позапартійний, без визначеного місця роботи. 05.11.1943 р. звинувачений в пособництві німецьким окупантам, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 10.06.1986 р.

ШВЕД Михайло Васильович, 1897 р., с. Клюковичі Брест-Литовського повіту Гродненської губ., поляк, селянин, позапартійний, освіта середня, старший інженер вантажної служби Сталінської залізниці. 07.07.1938 р. звинувачений в к/рев. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 08.04.1997    р.


Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: kbg_dnepr1

Share

15

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

ШВЕДКОВ Опанас Григорович, 1877 р.н.,
с. Мар’янівка, проживав у с. Колядинець, украї-
нець, неписьменний, селянин-одноосібник. Арешт
23.02.1931. Особливою нарадою при колегії ДПУ
УСРР 13.05.1931 за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений
на 3 роки у ВТТ. Реабілітований 24.11.1989 проку-
ратурою області. (ДАСО, ф.Р-7641, оп. 3, спр. 11).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

16

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

ШВЕД Іван Архипович,
1895, с. Царицин Кут (Приморське) Василівського р-ну, проживав у м. Запоріжжі, українець, малограм. Слюсар вагонного депо залізн. ст. Заарештований 20.01.38 р. Звинувачення: займався к-р діяльністю. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській обл. 10.03.38 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 13.04.38 р. в Запоріжжі. Реабілітований у 1989 р.   2т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

17

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

ШВЕДЕНКО Кирило Петрович,
1882, с. Чапаєвка Пологівського р-ну, укр. Сторож ССТ. Заарештований 1.03.38 р. Звинувачення: проявляв к-р повстанські наміри, проводив націоналістичну пропаганду. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській обл. 11.04.38 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25.04.38 р в Дніпропетровську. Реабілітований у 1957 р.   2т
    ШВЕДЕНКО  Степан Полієвктович,
1896, с. Чапаєвка Пологівського р-ну, укр. Старший бухгалтер радгоспу "Транспортник" Дніпропетровського трансторгхарчу. Заарештований 9.03.38 р. Звинувачення: учасник к-р повстанської організації. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській обл. 11.04.38 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25.04.38 р. в Дніпропетровську. Реабілітований у 1957 р.   2т
    ШВЕДЕНКО Онисим Петрович, 1900, с. Чапаєвка 1т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

18

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

ШВЕД Софія Іванівна, 1905 р. н., с. Потік Рогатинського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Потік, колгоспниця. Заарештована 26.06.1950. Звинувачення: переховувала членів ОУН, годувала їх. Особливою нарадою при МДБ СРСР 14.04.1951 засуджена на 5 років позбавлення волі. Реабілітована 14.07.1993. (11837 П).

ШВЕД Франц Іванович, 1902 р. н., с. Ланциця Краківського воєводства (Польща), поляк, малописьменний. Проживав у м. Городенка, електромонтер цукрового заводу. Заарештований 23.07.1940. Звинувачення: член польської антирадянської організації. Станіславським обласним судом 11.12.1940 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 02.09.1994. (14283 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.

Share

19

Re: Швед, Шведенко, Швиденко

Ищу информацию о своей двоюродной бабушке Швед (Павловская) Наталья Семёновна 1891 года рождения. До замужества она переселилась со своим родным братом, Павловским Фёдором Семеновичем 1886 года рождения из Украины в Казахстан в 1907 году.
Наталья в ноябре 1909 году в возрасте 18 лет, вышла замуж за жителя посёлка Максимовского, Коломенской волости, Кустанайского уезда, Кононъ Иоанновъ Шведъ 1891 года рождения. Вскоре  Наталья с мужем уехала. Возможно вернулись на Украину.

Share